Судомний синдром в структурі стану відміни алкоголю на тлі делірія Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.89-02:547.262-08:615.214.2

В. Н. Кузьмтов

СУДОМНИЙ СИНДРОМ В СТРУКТУР1 СТАНУ В1ДМ1НИ АЛКОГОЛЮ

НА ТЛ1 ДЕЛ1Р1Я

ДУ "1нститут неврологи, психiатрil та наркологи НАМН Украши", м. Ки1в

Summary. Kuzminov V. N. THE CONVULSIVE SYNDROME IN THE STRUCTURE OF ALCOHOL WITHDRAWAL SYNDROME WITH DELIRIUM. - SI «The Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology NAMS of Ukraine», e-mail: psyhotyp@gmail.com. 60 patients with delirium alcohol withdrawal were examined. Prognostic factors of occurrence of convulsive syndrome in the withdrawal syndrome of alcohol were studied. It was found that the most significant prognostic factors were: severe bloating condition, the duration of drinking, the total dose of drinking alcohol before the breakdown of consumption alcohol. Convulsive syndrome correlated with marked vegetative disorders in the state of abolition of alcohol, the presence of restraint in the structure of delirium syndrome. It is emphasized that the provision of medical care was still in a state of binge drinking, which reduces the likelihood of convulsive syndrome. It is suggested that the convulsive pattern of response to the severe condition of alcohol withdrawal is formed in some young patients under the influence of endogenous factors, but is realized under certain situational conditions - long binge drinking, massive consumption o alcohol before the break of the reception of alcohol, the use of psychoactive drugs with stimulating effect. Features of delirium syndrome in patients with convulsive syndrome in a state of abolition were: amnestic disorders and distortions of perception of time. In the electrophysiological examination, there were significant differences in the group of patients with convulsive syndrome in the current admission from the group of patients with convulsive syndrome in the past and the group without convulsive syndrome in the state of abolition of alcohol. It is emphasized that when indicating the seizures in the state of abolition of alcohol in the past, the beginning of treatment is necessary to begin even in a state of binge drinking. The drugs of choice in treating a severe withdrawal state with convulsions are benzodiazepines, which have anticonvulsant effects and substantially affect vegetative disorders.

Key words: convulsive syndrome, alcohol withdrawal syndrome with delirium.

Реферат. Кузьминов В. Н. СУДОРОЖНЫЙ СИНДРОМ В СТРУКТУРЕ СОСТОЯНИЯ ОТМЕНЫ АЛКОГОЛЯ НА ФОНЕ ДЕЛИРИЯ. Автором проведен анализ некоторых факторов возникновения судорожного синдрома у больных с алкогольной зависимостью в состоянии отмены. В работе раскрываются результаты экспериментального исследования, в котором было обследовано 160 пациентов в состоянии отмены алкоголя с делирием. Изучено прогностические факторы возникновения судорожного синдрома в состоянии отмены алкоголя с делирием. Было установлено, что наиболее весомыми прогностическими факторами являются: запойный характер употребление спиртных напитков, длительность запоя, суммарная доза употребления спиртных напитков перед обрывом алкоголизации. Судорожный синдром коррелировал с выраженными вегетативными нарушениями в состоянии отмены алкоголя, наличием заторможенности в структуре делириозного синдрома. Подчеркивается, что начло оказание медицинской помощи еще в состоянии запоя, снижает вероятность судорожного синдрома. Высказано предположение о том, судорожный патерн реагирования на тяжелое состояние отмены алкоголя формируется у некоторых пациентов под влиянием эндогенных факторов, а реализуется при определенных ситуационных - длительный запой, массивная алкоголизация перед обрывом приема алкоголя, прием психоактивних препаратов со стимулирующим действием.

© Кузьмшов В. Н.

Особенности делириозного синдрома у больных с судорожным синдромом в состоянии отмены были: амнестические нарушения и искажения восприятия времени. При электрофизиологическом обследовании выявлены достоверные отличия группы пациентов с судорожным синдромом при настоящем поступлении от группы пациентов с судорожным синдромом в прошлом и группой без судорожного синдрома в состоянии отмен алкоголя. Подчеркивается, что при указании на судорожные припадки в состоянии отмены алкоголя в прошлом начало лечения не обходимо начинать еще в состоянии запоя. Препаратами выбора при лечении тяжелого состояния отмены с судорогами является бензодиазепинов, которые имеют противосудорожное действие и существенно влияют на вегетативные нарушения.

Ключевые слова. Состояние отмены алкоголя с делирием, судорожный синдром.

Реферат. Кузьмшов В. Н. СУДОМНИЙ СИНДРОМ В СТРУКТУР1 СТАНУ В1ДМ1НИ АЛКОГОЛЮ НА ТЛ1 ДЕЛ1Р1Я Автором проведено анал1з деяких фага^в виникнення судомного синдрому у хворих iз алкогольною залежшстю в сташ вiдмiни. В робот розкриваються результата експериментального дослвдження в якому було обстежено 160 пащенпв в сташ ввдмши алкоголю з делiрieм. Вивчено прогностичш фактори виникнення судомного синдрому в сташ вщмши алкоголю з делiрieм. Було встановлено, що найбшьш вагомими прогностичними факторами е: запiйний характер вживання спиртних напо!в, тривалiсть запою, сумарна доза вживання спиртних напо!в перед обривом алкоголiзацi!. Судомний синдром корелював з вираженими вегетативними порушеннями в сташ ввдмши алкоголю, наявнiстю загальмованостi в структурi делiриозного синдрому. П1дкреслюеться, що начало надання медично! допомоги ще в станi запою, знижуе ймовiрнiсть судомного синдрому. Висловлено припущення про те, судомний патерн реагування на важкий стан вiдмiни алкоголю формуеться у деяких пацiентiв пiд впливом ендогенних факторiв, а реалiзуеться за певних ситуацшних - тривалий запш, масивна алкоголiзацiя перед обривом прийому алкоголю, прийом психоактивних препаратiв зi стимулюючою дiею. Особливостi делiриозного синдрому у хворих з судомним синдромом в сташ ввдмши були: амнестичш порушення i спотворення сприйняття часу. При електрофiзiологiчному обстеженнi виявлено достовiрнi вiдмiнностi групи пацiентiв з судорожним синдромом при цьому надходження вщ групи пацiентiв з судорожним синдромом в минулому i групою без судомного синдрому в сташ вщмш алкоголю. П1дкреслюеться, що при вказiвцi на судомнi напади в сташ вщмши алкоголю в минулому початок л1кування необхiдно починати ще в сташ запою. Препаратами вибору при лшувант важкого стану вiдмiни з судомами е бензодiазепiнiв, якi мають протисудомну дш i суттево впливають на вегетативнi порушення.

Ключовi слова. Стан вщмши алкоголю з делiрiем, судомний синдром.

Припинення постiйного вживання (або значне зниження дози) алкоголю у хворих залежних вiд алкоголю супроводжуеться тяжкими соматоневрологiчними та психiчними порушеннями [3]. З тяжким станом хворого, що е наслвдком вщмши алкоголю зустрiчаються лiкарi будь-яко! спещальносп [1]. Вiдомо, що епiлептиформнi порушення шд час алкогольно! абстиненцп зустрiчаються у 10-40 % випадк1в невщкладно! госштал1зацп хворих iз алкогольною залежшстю. Зпдно даних В.М. Карпика, Б.Г. Херсонського, шсля виникнення епiлептиформних та гострих психотичних розладiв цi порушення стають стiйким компонентом абстиненцп [2]. Можливють прогнозування виникнення гострого психотичного розладу в станi вiдмiни алкоголю та епшептформного синдрому е важливим для правильного вибору л^вально! тактики. Особливосл перебiгу психотичного стану треба ураховувати при наданш медично! допомоги щй категорi! хворих.

Метою дослщження було вивчення прогностичних факторiв судомного синдрому у хворих з алкогольною залежшстю в сташ вщмши та особливостей перебиу психозу при наявносп судомного синдрому.

Методи дослщження: клшчний, клiнiко-лабораторний, електрофiзiологiчний, комп'ютерно! томографi!, статистичний.

Загальна характеристика хворих. Було дослщжено 160 хворих, що були госпiталiзованi до Центру нев1дкладно! Харк1всько! обласно! клiнiчно! психiатрично!

лкарт № 3. Уа дослiдженi - чоловiки. Згiдно МКХ-10, у вах дослвджених хворих було дiагностовано стан ввдмши алкоголю з делiрieм (F10.4) на момент госпiталiзацil. Першу групу становили 80 хворих у яких спостерiгався судомний синдром при поточнш госпiталiзацil. У 74 хворих з ще1 групи в минулому спостерпалися судоми в станi вiдмiни алкоголю.

Другу групу становили хворi при вивченш анамнестичних даних були вказiвки на епшептиформний синдром в станi вшмши алкоголю в минулому, але при тепершнш госпiталiзацil судомний синдром не спостерпався. Контрольну група становила 40 хворих зi станом вiдмiни алкоголю без судом при поточнш госттаМзацд та при вивченш анамнестичних даних не було вказiвок на епшептиформний синдром в стан ввдмши алкоголю. Хворi яким був виставлений дiагноз тяжкий стан вiдмiни алкоголю з делiрiем по типу гостро1 алкогольное' енцефалопатп в дослiдження не включалися. У 77 хворих судомний синдром вiдмiчався на початку психотичного розладу. У бiльшостi хворих у яких спостерпалися судоми пiсля початку делiрiю або в поеднаннi з аментивним синдромом були виключенi з дослщження, тому що в подальшому у них дiагностувався тяжкий стан вшмши алкоголю з делiрiем по типу гостро1 алкогольно1 енцефалопати.

Вiк хворих становив 32-50 рок1в. Стаж синдрому залежносл (за даними анамнезу) вш алкоголю становив 10 -25 рошв. У всiх дослвджених хворих мала мюце рiзноманiтна соматична патолопя. Найчастше у хворих дiагностувалися кардюмюпатп, хрошчш панкреатити, полiневрити, токсичнi енцефалопатп. У вах дослiджених хворих вiдмiчалася рiзноманiтна патологiя печiнки, що щдтверджувалася клшчними та лабораторними дослвдженнями. Але супутня соматична патологiя була компенсована на час госпiталiзацil. Помiрний лейкоцитоз, прискорення СОЕ, помiрний подвиг формули влiво вiдмiчався у багатьох хворих уах груп. Концентращя бiлiрубiна (як прямого так i непрямого) в бшьшосп випадк1в була близька до норми або незначно шдвищена у хворих третьо1 групи. Активнiсть трансамiназ в бшьшосп випадк1в була рiзко шдвищена у хворих вах трьох груп. До л^вання рiвень трансамiназ достовiрно не вiдрiзнявся в групах хворих. АСТ в першш групi хворих, та мала показники 1,6+0,04, АЛТ1,97+ 0,19. АСТ в другiй групi хворих, мала показники 1,69+0,04, АЛТ1,7+ 0,19. Треба зауважити, що шдвищення рiвня активностi амiнотрасфераз не завжди корелювало з клiнiчною картиною печшково1 недостатностi та загально1 тяжкостi стану хворого. Найбiльшi показники були у молодих хворих з брутальною алкоголiзацiею перед госпи^защею. В багатьох випадках мала мiсце полiнейропатiя, прояви яко! частково редуцировались пiсля лiкування. Достовiрних кореляцiй мiж лабораторними даними та вiрогiднiстю судомного синдрому встановлено не було.

Результати дослвдження та обговорення. Були вщбраш окремi симптоми, анамнестичш данi, показники клiнiко-лабораторних та електрофiзiологiчних дослiджень з метою виявлення !х прогностично1 значимостi в розвитку судомного синдрому в сташ вшмши алкоголю з делiрiем. Основнi показники, що були прийняп до аналiзу та коефщенти кореляцil iз епiлептиформним синдромом представлеш в таблицi нижче. Наявшсть судом у багатьох хворих залежних вiд алкоголю тiльки в сташ ввдмши дозволяе допустити, що вш е самостiйним феноменом в структурi стану вiдмiни та потребуе ретельного вивчення. Спадкова обтяженiсть по судомний синдром в обох групах пащенпв була невисокою i не мала достовiрних вiдмiнностей. Бiльшiсть хворих поввдомляли про черепно-мозковi травми в анамнез^ як1 за звичай супроводжують хворих на алкогольну залежнiсть. Але при вивченш впливу черепно-мозково1 травми на появу судомного синдрому читку вказiвку на л^вання в зв'язку з щею травмою або повiдомлення про втрату свiдомостi пiсля не1. Кореляцп окремих клiнiчних та пара клшчних показник1в з наявнiстю судомного синдрому в сташ ввдмши алкоголю надаш в таблицi 1.

Таблиця1

Корелящя окремих клiнiчних та пара клМчних даних та наявносп судомного синдрому в станi вщмши (за iндексом ранговоТ кореляцп Сшрмена)

Коефщент кореляцп Судомний Судомний

Критерi! синдром при данiй госпiталiзацi! синдром в минулому

Вiк пащента -0,05 0,14

Тривал1сть зловживання рок1в 0,17 0,23

Тривал1сть запою 0,54 0,44

Тривал1сть поточного психотичного розладу 0,21 -

Отримання амбулаторно! допомоги до госпiталiзацi! -0,2 -

Наявшсть судом в анамнезi 0,64 -

Наявнiсть психозiв в станi вiдмiни в минулому 0,34 0,25

Черепно-мозковi травми в анамнезi 0,38 0,43

Постшна форма зловживання алкоголю 0,03 0,2

Запiйна форма зловживання алкоголем 0,47 0,39

Загальмовашсть 0,51 -

Психомоторне збудження 0,54 -

Меншпзм 0,28 -

Очагова неврологiчна симптоматика на момент 0,3 -

госшталгацп

Гiперкiнетичнi порушення 0,37 -

Виразливi вегетативнi порушення 0,51 -

Дисциркуляторна енцефалопатiя 0,14 0,45

Полшейропапя 0,38 0,5

Тяжк1сть стану вiдмiни 0,51 0,42

Пiдвищена судомна готовшсть за даними ЕЕГ 0,37 0,7

Тяжюсть бiохiмiчних порушень на момент госттатзацд 0,1 0,12

Наявнiсть корково! атрофi! кори головного мозку (за даними КТ, ЯМРТ) 0,03 0,3

Наявнiсть шдкорково! атрофi! кори головного мозку (за даними КТ, ЯМРТ) 0,37 0,47

Гiдроцефалiя (за даними КТ, ЯМРТ) 0,21 0,61

Надання медично! допомоги до розвитку -0,4 -

Повторнi судоми у обстежених хворих не спостерiгалися. Безумовно на результата електрофiзiологiчного дослiдження впливало розпочате л1кування. Для зменшення його впливу електрофiзiологiчне досл1дження проводилось пiсля 8 годин шсля останнього прийому бензодiазепинiв. Результата електрофiзiологiчного обстеження в групах обстежених наведене нижче в таблицi 2.

Деяш електроенцефалографiчнi ознаки високо! судомно! готовностi мали мiсце у бшьшосп досл1джених хворих усiх груп незалежно ввд наявностi судомного синдрому. Але достовiрно значною була дезорганiзацiя основних рштшв та бiлатерально-синхроннi спалахи а- в- або 9-хвиль у хворих iз судомним синдромом при данш госштал1зацп вiд хворих без судомного синдрому приданш госпiталiзацi!. Електрофiзiологiчнi показники м1ж хворими з судомами в анамнезi та контрольною групою були недостовiрнi. Значущими прогностичними ознаками вiрогiдностi судомного синдрому були непсихотичне порушення свiдомостi, тривале психомоторне збудження, тривале безсоння, значнi соматовегетативнi порушення, так1 невролопчш порушення як, нiстагм, анiзокорiя, страбiзм, менiнгiзм. Психiчний стан цих хворих можна було квалiфiкувати як стан гостро! сплутаностi. Проявами цього було те, що хворi не розумши, що дiеться навкруги, мали нечггке, вiдривочне сприйняття оточуючого, частиною цього була не значна дезорiентировка в шсщ та часi.

Таблиця 2

Результати ЕЕГ в групах обстежених хворих

Показники Основна група п=80 Судомний синдром в Група порiвняння п=40

анамнезi п=40

абс. % абс. % абс. %

амплiтудний рiвень а-ритму

-знижений 39 48,75 7 19,5* 6 17,00

- середнш 39 48,75 33 82,5 * 32 80,00*

- гiперсинхронних 10 12,50 2 5,00* 2 5,00*

Чiтка дезоргаиiзацiя а- 60 75,00 21 52,50 * 20 50,00*

ритму

Регiональна сглаженнiсть 74 92,50 23 57,50* 22 55,00*

або перекручення

- бiлатерально-синхроннi 59 73,75 10 25,00* 9 22,50*

спалахи а- в- или 9-хвиль

- виразна р-актившсть 61 76,25 3 7,5* 3 7,5*

синусоидально! форми з

розподiлом в передшх

вlддiлах

Локальнi ознаки:

1. Повшьна активнiсть (X- 74 92,50 39 97,50 37 92,50

вогнище)

2. Повiльна i

пароксизмальна актившсть - стiйкий осередок 16 20,00 1 2,50 1 2,50

- нестшке переважання 4 5,00 1 2,50 1 2,50

3. пароксизмальна активнiсть 15 18,75 4 10,00 4 10,00

- чггкий фокус 4 5,00

- переважання в бшатеральному розрядi: а) в однш пiвкулi 16 40 20,00 50,00 4 4 10,00 10,00 3 4 7,50 10,00

б) то в правому, то в лiвому

Груповi вщмшносп ввд першо! групи достовiрнi, p<0,05

Спостерпалася загальмованiсть мислення, неможливiсть зосередитись на бесда з лiкарем. При заглибленш цих порушень хворi ставали байдужими, з великими зусиллями вдавалося привернути !хню увагу. Цi ж порушення е прогностично несприятливими при розвитку делiрiозних станiв [4]. Лише 16 обстежених хворих (20%) ввдчували приближения судом. У 71 (88,75%) хворого судомний синдром передував розвитку дшрюзного синдрому. У хворих з судомами спостерпався бвдтшш на галюцинаторнi переживання делiрiозний синдром. У цiй груш часпше амнезувався психотичних епiзод. У цих хворих спостерпалася значнi порушення в сприйнятп часу та простору. Деяш хворi стверджували, що знаходяться у вiддiлення тiльки калька чаав, iншi напроти стверджували, що знаходяться калька днiв при знаходженнi в ввддшенш бiля доби.

Необхвдно ввдзначити, що найбiльш значущою прогностичною ознакою можливого судомного синдрому були судомш приступи в стаиi вiдмiни в минулому. Лише у восьмi обстежених хворих (10 %) судомний синдром в сташ вщмши алкоголю спостерпався вперше у життi. Це тдтверджуе допущення В.М. Карпика, Б.Г. Херсонського, що тсля появ судом в сташ ввдшни вони становляться звичним явищам. У всiх хворих тсля судомного синдрому мав мюце делiрiозний стан, загальмованiсть в структурi мала мюце першi години пiсля судом. В анамнезi хворих не завжди можна було виявити значну черепно-мозкову травму, а тсля виходу зi стану вiдмiни не виявлялися виразливi ознаки токсично! енцефалопати, або дисциркуляторно! енцефалопати.

Ввдзначалася значна корелящя розвитку судомного синдрому та дiенцефальних пароксизмiв, як1 спочатку мали ознаки серцево-судинною недостатностi iнодi навiть з падiнням артерiального тиску на фонi виразливого гiперкинетичного синдрому. Провокуючими факторами дiенцефальних пароксизмiв були палiння, прийом стимулюючих психоактивних речовин (чефiря), логiчним продовженням, при подальшому погiршеннi загального стану, були судоми. Попршення стану хворого в абстинентному сташ може бути i неадекватна фармакотерашя [4, 5]. Детальне вивчення клшчно! картини, повторнi припадки тсля стабшзацп артерiального тиску давали змогу провести диференцiальний дiагноз з сшкопальними станами. Епiлептиформний синдром частiше формувався у осiб молодого вiку у першi роки сформованого стану ввдмши алкоголю та в подальшому повторювався при тяжких станах ввдмши. Таким чином судорожний патерн реакцi! на тяжке становище вщмши алкоголю формуеться у деяких пацiентiв пiд впливом ендогенних факторiв, а реал1зуеться при певних ситуацшних - тривалому зало!, масовш алкоголiзацi! перед обривом прийому алкоголiзму, наявностi додаткових шидливостей, наприклад пийом стимулюючих препаратiв в сташ вщмши алкоголю.

Значнi, але короткочасш вегетативнi прояви стану вiдмiни алкоголю там, як тахiкардiя, пiдвищення артерiального тиску, гiпергiдроз, озноб, тремор, не були прогностичними ознаками епiлептиформного синдрому. Навпаки, ознаки, що е типовими для гостро! алкогольно! енцефалопатi! таш, як очагова неврологiчна симптоматика: тстагмощш коливання очей, анiзокорiя, страбiзм, меншпзм, значнi прояви полiневриту, з самого початку стану вщмши були ознаками несприятливого прогнозу. Наявнiсть пiдкорково! атрофп, гiдроцефалi! пiдвищували ризик розвитку судомного синдрому в сташ вщмши. Для хворих на алкоголiзм в сташ ввдмши алкоголю актуальним э надання допомоги в зв'язку з синкопе. Це обумовлено перш за все вегетативною бурею стану ввдмши, наявшстю алкогольно! кардюмюпатп, порушенням обмiну електролтв, що iстотно впливае на серцевий ритм. Найчастше допомогу хворим з алкогольною залежшстю доводиться надавати вже тсля вщновлення свiдомостi повно! або частково!. У цiй ситуацi! ввдокремити стан вiдмiни алкоголю з судомами ввд непритомностi у хворого з алкогольною залежшстю не представляеться можливим. Призначення протисудомних, седативних препаратiв, арчисто! магнезi!, показаних при судорожному синдромi протипоказано при синкопальних станах.

Диференщальний дiагноз непритомностi i судомного синдрому у хворих в сташ вщмши алкоголю може викликати певнi труднощi у зв'язку з можливими судомними посмикуваннями при важких непритомностi.

Диференщальний дiагноз непритомностi i судомного синдрому у хворих у сташ вщмши алкоголю може викликати певш труднощi у зв'язку з можливими судорожними вкрапленнями при важких непритомностях.

Зазвичай непритомнiсть ми розглядали як, раптову, короткочасну втрату свiдомостi. Непритомшсть е легкою формою гостро! судинно! мозково! недостатностi. Вона обумовлена недолжом припливи крови до мозку. Приступ тривае дек1лька десятков секунд (до 4-5 хвилин максимум), потiм слад швидке и повне ввдновлення сввдомосл. Хворi встигали прийняти зручне положення для уникнення пошкоджень при падшш

Отримання спецiалiзовано! допомоги в сташ вщмши суттево знижувало ризик розвитку як делiрiю так i судомного синдрому. Але в деяких випадках навиь отримання до госпiталiзацi! з метою л1кування запою карбамазепину в терапевтичних дозах (600 мг на добу) не виключали виникнення епшептиформного синдрому пiсля госпiталiзацi!. Бiльш профшактичну дiю на розвиток епiлептиформних проявiв мали бензодiазепини, як1 мають не пльки проти судомну активнiсть, але й бшьш значну вегетотропну (в нашому дослiдженнi гiдазепам 150 мг на добу). Можливо бiльша ефектившсть бензодiазепинiв в порiвняннi з карбамазепинами обумовлена бшь швидкою дiею на судомну актившсть безодiазепинiв.

Висновки:

1. Епшептиформний синдром в станi вiдмiни алкоголю е розповсюдженим явищем та потребуе уваги при плануваннi лiкування. Важливим е початок лiкування ще при неповному витверезiннi.

2. Особливо! уваги при початку терапи стану вщмши алкоголю потребують пацiенти у яких в минулому мав мiсце судомний синдром в сташ ввдмши алкоголю.

3. Препаратами вибору при лшувант тяжкого стану вщмши з судомами е бензодiазепини, як1 мають протисудомну дш та суттево впливають на вегетативш порушення.

Лiтература:

1. Классификация психических и поведенческих расстройств. Клинические описания и указания по диагностике. - К.: Факт, 1999.-272 с.

2. Марута Н.О., Панько Т.В., Явдак1.О., СемЫна О.£, Стадник А.В. Показник якосп життя у хворих на ефективш розлади та його динашка в процесi лiкування"// Укранський вюник психоневрологiï. - 2002.- Т.10, Вип. 2 (31). - C. 121 - 123.

3. Минко А. И. Алкоголизм - междисциплинарная проблема (выявление, лечение, профилактика) "// Укр. вюник психоневрологи. - 2001.- Т.9, Вип. 4 (29). - C . 6 - 7.

4. Нарколопя: Нацюнальний шдручник (тд ред. проф.. 1.К. Сосша, доц.. Ю.Ф. Чуева). - Х. : Видавництво «Колепум», 2014. - 1428 с.

5. Mezzich Juan E., Cohen Neal, Liu Jason, Ruiperez Maria, Yoon Gihyon, Igban Saeed, Perez Carlos. Validation of on efficient quality of life index: Abstracts of the XI World Congress of Psychiatry "Psychiatry on new Thresholds". - Hamburg, 6-11 August, 1999.-P. 427-428.

References:

1. Classification of mental and behavioral disorders. Clinical descriptions and instructions for diagnostics. - K.: Fact, 1999. - 272 p.

2. Maruta N.O., Panko T.V., YavdakI.O., Semikina O.Ye., Stadnik A.V. Indicator of quality of life in patients with effective disorders and their dynamics in the course of treatment // Ukr J Psychoneurology.- 2002.- Vol.10, Iss. 2 (31). - P. 121 - 123.

3. Minko AI Alcoholism is an interdisciplinary problem (detection, treatment, prevention) // Ukr J Psychoneurology. - 2001.- Vol. 9, Iss. 4 (29). - P. 6 - 7.

4. Narcology: National Textbook (Ed. Prof. I. K. Sosina, Ass. Prof. Yu. F. Chueva. - Kh.: Publishing house "Collegium", 2014 - 1428 p.

5. Mezzich Juan E., Cohen Neal, Liu Jason, Ruiperez Maria, Yoon Gihyon, Igban Saeed, Perez Carlos. Validation of on efficient quality of life index: Abstracts of the XI World Congress of Psychiatry "Psychiatry on new Thresholds". - Hamburg, 6-11 August, 1999.-P. 427-428.

Работа поступила в редакцию 30.11.2017 года.

Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования

УДК 616.24-002-032-08:615.33

I. С. Борисова

МОЖЛИВОСТ1 АНТИБАКТЕР1АЛЬНО1 ТЕРАПП ПНЕВМОНП У ХВОРИХ З ПОРУШЕННЯМИ 1МУН1ТЕТУ НА ФОН1 ГЕМОБЛАСТОЗ1В В РЕЖИМ1

МОНОТЕРАПП

ДЗ «Дшпропетровська медична академiя МОЗ Украши»

Summary. Borisova I. S. THE POSSIBILITIES OF ANTIBACTERIAL THERAPY OF PNEUMONIA IN PATIENTS WITH IMMUNITY DISTURBANCES ON THE BACKGROUND OF HEMOBLASTICS IN THE MONOTHERAPY REGIME. - State Enterprise "Dnepropetrovsk Medical Academy of Ukrainian Ministry of Health Care", e-mail: doctorinnaborisova1@gmail.com. In the study presented they have analyzed the effectiveness of

© Борисова I. С.