CC BY
103
томографических размеров таламуса и задней ножки внутренней капсулы головного мозга у здоровых городских юношей и девушек Подолья разных краниотипов. У практически здоровых юношей и девушек разных краниотипов установлены границы процентильного размаха компьютерно-томографических размеров таламуса и задней ножки внутренней капсулы. Лишь между юношами разных краниотипов установлены отличия величины компьютерно-томографических размеров таламуса. Установлены проявления полового диморфизма размеров таламуса и задней ножки внутренней капсулы, а так же признаки асимметрии данных размеров у представителей разных краниотипов.
Ключевые слова: компьютерная томография, таламус, задняя ножка внутренней капсулы, здоровые юноши и девушки, краниотип.
Стаття надшшла 15.01.2014 р.
tomographic measurements of the thalamus and the rear legs inside the capsule of the brain in healthy urban boys and girls Skirts of different kraniotipes. In practically healthy urban boys and girls of Podolie we limits percentile scale computer-tomographic parameters of the thalamus and the rear legs inside capsules in different kraniotipes. Only between young kids of different kraniotipes identified differences in the magnitude of the computer-tomographic measurements of the thalamus. Installed size dimorphism of the thalamus and the rear legs of the internal capsule, as well as signs of asymmetry of data sizes in different kraniotipes.
Key words: computed tomography, thalamus, rear leg of internal capsule, healthy young males and young females, craniotypes.
Рецензент Шеттько B.I.
УДК 616.89-008.441.3 - 008.1
ПОРУШЕННЯ НЕЙРОКОГН1ТИВНИХ ФУНКЦ1Й ПРИ АЛКОГОЛЬНШ ЗАЛЕЖНОСТ1
Проведено аналiз нейропсихолопчинх показниюв вищих психiчних функцш з урахуванням конституцшно-типолопчних особливостей у 290 пащенив з алкогольною залежшстю. Дана оцшка вираженост нейрокогштивних розладiв у даного контингенту хворих.
Ключов! слова: алкогольна залежшсть, нейрокогштивш порушення.
Етанол вважають найбшьш частим екзогенним токсином, який викликае енцефалопатда. При цьому прогред1ентне порушення штелектуальних функцш е характерною особливютю алкогольно! залежносп [5,11]. Однак, при всьому р1зномаштп наукових гшотез, деяю аспекти формування мозково! дефщитарносп при алкогольнш залежносп залишаються недостатньо вивченими [6]. В л1тератур1 описаний широкий спектр розлащв вищих псих1чних функцш у ос1б ¡з залежшстю вщ алкоголю - порушення здатносп до абстрагування, вербального мислення, гнозису облич, просторових та тактильних уявлень, пам'ян, уваги, праксису [9].
Спещальне дослщження ¡з застосуванням кластерного анал1зу шдтвердило, що мш1мальна генератзована мозкова дисфункщя, яка супутня хрошчному зловживанню алкоголем, не е статистичним артефактом, а скорше вщображуе дифузне ураження мозку у хворих, що недавно пройшли детоксикащю [10].
На думку деяких дослщниюв, «нейропсихолопчним грунтом» х1м1чно! залежносп е порушення функцюнально! асиметрп мозку, що проявляеться в шдвищенш активност право! швкуль При цьому прийом психоактивних речовин, в тому числ1 1 алкоголю, е «спробою» покращити негативний емоцшний фон, змшити баланс активацп в б1к л1во! швкул1, що супроводжуеться покращенням настрою [1].
Однак, мехашзм реципрокно! м1жшвкульно! взаемодп, коли зниження активацп одше! швкут приводить до активацп шшо!, д1е при регуляцп емоцшного стану, тод1 як для здшснення вищих когштивних функцш д1ють шш1, бшьш складш мехашзми [8]. Внаслщок цього функцп л1во! швкул1 також стають дезоргашзованими.
Так, було виявлено, що у ос1б з раншм початком алкогол1зму знижувалась актившсть в л1вих лобних д1лянках, в той час як у хворих з шзшм алкогол1змом вщм1чалося зниження активност як в л1вих, так { в правих лобних дшянках [7]. Ранне виявлення когштивних порушень при алкогольнш залежносп мае важливе значення для шдбору адекватних метод1в терапп, прогнозування !! ефективносп, тривалосп та якост ремюп [4].
Метою роботи було вивчення особливостей нейрокогштивних порушень у пащенпв з псих1чними та поведшковими розладами внаслщок вживання алкоголю (ППРА).
Матерiал та методи дослiдження. Обстежено 290 хворих з алкогольною залежшстю, вс чоловши, в1ком вщ 20 до 61 роюв (середнш в1к 35,9±2,5 роюв) з тривалютю зловживання алкоголем вщ 3 до 27 роюв. В групу пор1вняння було включено 30 практично здорових ос1б вшом вщ 25 до 59 роюв. Нозолопчна д1агностика базувалася на критер1ях МКХ-10. При оцшщ важкосп захворювання
© Животовська Л.В., 2014
(етап, стащя) використовувалися класифшацп Ф. Ф. Портнова, I. Н. Пятницько! та М. М. 1ванца [2]. Поряд з традицшними клiнiко-психопатологiчним та патопсихологiчним методами, використовувалися нейропсихолопчш методи дослiдження за методикою О. Р. Лурiя, яю проводилися пiсля закiнчення курсу дезштоксикацшно! та загальнозмщнюючо! терапи [3]. Стушнь нейропсихологiчного дефiциту оцiнювався за шкалою I. Ф. Рощино! (1998). Статистичний анатз проведено за допомогою параметричних (1 критерiй Стьюдента), та непараметричних критерив (%2 критерiй Пiрсона, ранговi кореляци за Спiрменом).
Результати дослщження та 1х обговорення. З урахуванням конституцiйно-особистiсних характерологiчних особливостей всi обстежеш пацieнти були розподiленi на 4 групи: 1 група -86 (29,7%) ошб з синтонними конституцiйно-типологiчними особливостями, 2 група - 92 (31,7%) особи з характеролопчними особливостями збудливого типу, 3 група - 59 (20,3%) ошб з астешчними та 4 група - 53 (18,3%) особи з дистимiчними характеролопчними особливостями.
Таблиця 1
Результати нейропсихолопчного дослщження хворих в залежност вщ конституцшно-
типологiчних особливостей (бали М±т)
Блоки завдань Перша група (п=86) Друга група (п=92) Третья група (п=59) Четверта група (п=53) Контрольна група (п=30),
Експресивна мова 0,5±0,21 0,9±0,15* 1,1±0,24* 1,4±0,26** 0,2±0,19
Розумшня мови 0,6±0,15 0,6±0,11 0,8±0,14 0,9±0,12 0,3±0,09
Письмо 0,4±0,12 0,8±0,16 0,7±0,17 0,9±0,23 0,1±0,05
Читання 0,4±0,11 0,7±0,22 0,6±0,15 0,8±0,18 0,1±0,07
Рахунок 1,8±0,04** 1,9±0,09** 2,0±0,28** 2,9±0,22 *** 0,7±0,04
Конструктивний праксис 1,8±0,16* 2,3±0,18** 2,4±0,23*** 2,8±0,25 *** 1,2±0,18
Динам1чний праксис 1,9±0,21 ** 1,9±0,21 ** 2,7±0,19*** 2,1±0,28** 0,8±0,06
Просторовий праксис 1,2±0,21 1,4±0,15 1,7±0,14* 2,3±0,14 *** 0,9±0,12
Слухо-моторш координацн 2,0±0,07* 2,3±0,23** 2,2±0,21 ** 1,9±0,24* 1,2±0,15
Тактильний гнозис 0,6±0,08 0,9±0,05 1,1±0,08* 1,6±0,25** 0,4±0,10
Зоровий гнозис 1,6±0,14 1,8±0,14* 1,6±0,27 1,8±0,17 1,1±0,09
Оптико-просторовий гнозис 1,6±0,22 2,0±0,12* 2,2±0,18** 2,1±0,16** 1,1±0,05
Оптико-просторова пам'ять 1,8±0,23* 2,4±0,16*** 2,3±0,22** 3,1±0,22 *** 1,4±0,12
Слухо-мовна пам'ять 2,1±0,23** 2,6±0,11*** 2,9±0,23*** 2,4±0,23** 1,5±0,17
Мислення 2,5±0,23** 2,5±0,26** 2,8±0,24*** 2,3±0,27** 1,2±0,17
Увага 1,6±0,23* 2,0±0,22** 2,3±0,14*** 1,9±0,35** 0,8±0,17
Примака. * - р1зниця достов1рна при р<0,05, ** - р1зниця достов1рна при р<0,01, *** - р1зниця достов1рна при р<0,001.
По стащям захворювання пацieнти першо! групи були розподшеш наступним чином: 1-а ставдя (початкова) - 9 осiб (10,4%); 1-2 (перехщна) - 14 (16,3%); 2-а (середня) - 36 (41,8%); 2-3 (перехщна) - 18 (20,9%); 3-а (кiнцева) - 9 (10,4%). Серед пащотпв першо! групи 33 (38,4%) особи перенесли гос^ алкогольш психози, а саме: стан вщмши з делiрieм без судом (П0.40) - 19 (22,1%) осiб, стан вщмши з делiрieм з судомами (П0.41) - 7 (8,1 %), iз них у 16 (18,6%) хворих був повторний делiрiй; у 4 (4,7%) - психотичний розлад, переважно галюцинаторний (П0.52), у 3 (3,5%) - психотичний розлад, переважно маячний (П0.51).
У 10 (11,6%) оаб був стан вщмши з судомами (П0.31), у 14 (16,3%) - без судом (Б10.30), у 6 (6,9%) - вiдмiчалися стшю когнiтивнi порушення (П0.74). У 23 пащенпв (26,7%) дiагностовано ППРА, синдром залежностi (Б10.20).
В таблиц 1 наведенi результати нейропсихологiчного дослщження хворих в залежносп вiд конституцшно-типолопчних особливостей. У пацieнтiв 1 групи порiвняно з контрольною групою найбшьш вираженими виявилися порушення уваги (81,4%), р<0,05, слухо-мовно! (76,2%), р<0,01 та оптико-просторово! пам'ятi (68,1%), р<0,05, переважно в сенс вiдставленого вiдтворення матерiалу. Також достовiрними виявилися порушення для завдань на вербально-лопчне мислення (60,5%), рахунок (68,9%), динамiчний праксис (75,6%), р<0,01, а також конструктивний праксис (61,6%) та слухо-моторнi координаци (61,6%), р<0,05.
По стадiям захворювання у хворих друго! групи був наступний розподш: 1-а стадiя - 12 ошб (13,0 %); 1-2 - 17(18,5 %); 2-а - 38 (41,3 %); 2-3 - 16 (17,4 %); 3-а - 9 (9,8 %). Серед пацieнтiв друго! групи 36 (39,1%) осiб перенесли гос^ алкогольнi психози, а саме: стан вщмши з делiрieм без судом (Б10.40) було дiагностовано у 18 (19,6%) оаб, стан вщмши з делiрieм з судомами (Б10.41) - у 9 (9,8
%), Í3 них у 20 (21,7%) був повторний делiрiй; у 3 (3,3%) - психотичний розлад, переважно галюцинаторний (F10.52), у 6 (6,5%) - психотичний розлад, переважно маячний (F10.51). У 9 (9,8%) пащенпв був стан вщмши з судомами (F10.31), у 6 (6,5%) - без судом (F10.30), у 7 (7,6 %) - стшю когштивш порушення (F 10.74), у 3 (3,2%) - деменщя (F 10.73), у 2 (2,2%) - амнестичний синдром (F 10.6). У 29 (31,5%) оаб встановлено дiагноз - ППРА, синдром залежносп (F 10.20). У хворих 2 групи порiвняно з контрольною групою достовiрно гiрше були результати теспв на слухо-мовну та оптико-просторову пам'ять (р<0,001), переважно при вщставленому вiдтвореннi, якi виявлялися в 75,0 % випадках, рахунок (71,4%), увагу (69,6%), вербально-лопчне мислення (64,1%), слухо-моторнi координацн (61,9%), динамiчний праксис (61,9%), конструктивний праксис (57,6%), р<0,01; зоровий та оптико-просторовий гнозис (21,7%), експресивну мову (20,6 %) (р<0,05).
По стадiям захворювання у пащенпв третьо! групи був наступний розподш: 1-а стадiя - 8 хворих (13,5 %); 1-2 - 7 (11,9 %); 2-а - 27 (45,8 %); 2-3 - 9 (15,2 %); 3-а - 8 (13,5 %). У 15 (25,4%) оаб дiагностовано ППРА, синдром залежносп (F10.20).
Безпосередньо перед обстеженням 30 (50,8%) хворих перенесли гос^ алкогольнi психози, а саме: стан вщмши з делiрiем без судом (F10.40) - 15 (25,4 %) ошб, стан вщмши з делiрiем з судомами (F10.41) - 10 (16,9 %), iз них 14 (23,7 %) в анамнезi вже мали делiрiознi стани; у 3 (5,1%) був психотичний розлад, переважно галюцинаторний (F10.52), у 2 (3,4 %) - психотичний розлад, переважно маячний (F10.51), у 4 (6,8 %) - стан вщмши з судомами (F10.31), у 2 (3,4%) - без судом (F10.30), у 2 (3,4%) - стшю когштивш порушення (F10.74), у 2 (3,4%) - деменщю (F 10.73), у 4 (6,8 %) - амнестичний синдром (F10.6). В 3 груш найбшьш вагомими були розлади слухо-мовно! пам'яп, як виявлялися в 81,3 % випадках (р<0,001).
Крива запам'ятовування була знижена порiвняно з контрольною групою як при дослщженш короткочасно! пам'яп, так i при вщстроченому вщтворенш, особливо за умов виконання штерферуючого завдання. Таким же чином порушувалася i оптико-просторова пам'ять в 69,5 % випадках (р<0,01).У пащенпв дано! групи також найбшьш вираженими порiвняно з контрольною групою були порушення уваги (81,4%), конструктивного та динамiчного праксису (71,2%), вербально-лопчного мислення (64,4%), р<0,001; рахунку (71,2%), слухо-моторних координацiй (61,0%), оптико-просторового гнозису (27,1%), р<0,01, експресивно! мови (27,1%), тактильного гнозису (34,2%), р<0,05. В 3 груш пащенпв, на вiдмiну вщ хворих 1 та 2 групи, вiдмiчалися порушення просторового праксису (59,3 %), р<0,05.
По стадiям захворювання серед пащенпв четверто! групи був наступний розподш: 1-а стащя -5 хворих (9,4%); 1-2 - 8 (15,1%); 2-а - 24 (45,3%); 2-3 - 10 (18,9%); 3-а - 9 (16,9 %). У 13 (24,5%) оаб дiагностовано ППРА, синдром залежносп (F10.20). Безпосередньо перед обстеженням 28 (52,8%) хворих перенесли гос^ алкогольш психози, а саме: стан вщмши з делiрiем без судом (F10.40) - 12 (22,6%) оаб, стан вщмши з делiрiем з судомами (F10.41) - 12 (22,6%), iз них 15 (28,3%) в анамнезi вже мали делiрiознi стани; у 1 (1,9%) був психотичний розлад, переважно галюцинаторний (F10.52), у 3 (5,7%) - психотичний розлад, переважно маячний (F10.51), у 5 (9,4%) - стан вщмши з судомами (F10.31), у 1 (1,9%) - без судом (F10.30), у 3 (5,7%) - деменщя (F10.73), у 3 (5,7%) - амнестичний синдром (F10.6).
У пащенпв 4 групи розлади оптико-просторово! пам'яп вiдмiчалися в 79,2 % випадюв (р<0,001) як при дослщженш короткочасно! пам'яп, так i при вщстроченому вщтворенш.
Таким же чином у 75,4 % ошб була порушена i слухо-мовна пам'ять (р<0,01) Найбшьш вираженими порiвняно з даними контрольно! групи були також порушення рахунку (75,5%), просторового (73,6%) та конструктивого праксису (71,6%), р<0,001; уваги (77,4%) та вербально-лопчного мислення (67,9%), динамiчного праксису (62,2%), тактильного гнозису (56,6%), експресивно! мови (43,4%), оптико-просторового гнозису (28,3%), р<0,01; слухо-моторних координацш (67,8%), р<0,05.
Проведена статистична обробка з використанням рангового коефщенту кореляцп Сшрмена показала, що з когштивними розладами корелюють порушення зорового гнозису (р=0,49), оптико-просторового гнозису (р=0,45), оптико-просторово! пам'яп (р=0,40), просторового праксису (р=0,33) та конструктивного праксису (р=0,35), p<0,001. З перенесеним делiрiем корелюють порушення зорового гнозису (р=0,36), оптико-просторового гнозису (р=0,31), оптико-просторово! пам'яп (р=0,36), просторового праксису (р=0,41) та конструктивного праксису (р=0,41), p<0,001. З повторним делiрiем корелюють порушення зорового гнозису (р=0,33), оптико-просторового гнозису (р=0,28), оптико-просторово! пам'яп (р=0,27), просторового праксису (р=0,30) та конструктивного праксису (р=0,30), p<0,001.
Таким чином, стушнь виразност порушень зорово-просторових синтез1в при алкогольнш залежност корелюе з алкогольною деградащею (о >0,27, р<0,01) { дозволяе оцшити функцюнальний стан правошвкульних структур головного мозку.
Критерш Ирсона показуе вщмшний характер розподшу дослщжувано! ознаки в залежност вщ групи та стадй захворювання: динам1чного праксису (група: х2 =59,3, р<0,001; ставдя: =94,6, р<0,0001), слухо-моторних координацш (група: х2 =30,6, р<0,0003; стад1я: х2=104,6, р<0,0001), слухо-мовно! пам'ят (група: х2 =57,2, р<0,0001; ставдя: х2=103,3, р<0,0001), що свщчить про защкавлешсть л1во! швкул!, а просторового праксису (група: х2 =59,8, р<0,0001; ставдя: х2=121,6, р<0,0001), тактильниого гнозису (група: х2 =38,0 р<0,0002; ставдя: х2=112,0, р<0,0001) - право! твкуль
ж
1. У ос1б з астешчними та з дистим1чними конституцшно-типолопчними особливостями виявлеш ста-тистично в1ропдш вщмшност по бшьшост дослщжуваних показниюв пор1вняно з синтонними та харак-теролопчними особливостями збудливого типу. При цьому вираженють когштивних порушень, важюсть ктшчно! картини та прогресування захворювання зумовлеш ступенем функцюнально! защкавленосп в патолопчному процес правоп1вкульних та глибинних структур головного мозку (х2>30, р<0,001).
2. Таким чином, динамша стану функц1ональних структур по м1р1 прогресування захворювання та поглиблення психоорган1чного синдрому в результат! хрошчно! алкогольно! !нтоксикац!! е одним !з важливих б!олог!чних фактор!в, що обумовлюе когштивне функц!онування у даного контингенту хворих. Досл!дження нейрокогн!тивних процешв дозволяе оц!нити не т!льки особливост п!знавально! д!яльност!, але ! визначити функцюнальний стан головного мозку та шдшти до вир!шення питань бшьш адекватного вибору метод!в терап!! та реабштацй.
1. Егоров А.Ю. К вопросу о новых теоретических аспектах аддиктологии / А.Ю. Егоров // - Казань: Школа, - 2004. - С. 80-88.
2.Иванец Н.Н. Вопросы классификации наркологических заболеваний / Н.Н. Иванец, М.А. Винникова // - М.: «Медпрактика - М», - 2002. - Т.1. - С. 189-197.
3. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека /А. Р. Лурия // - М.: Академический проспект, - 2000. - 506 с.
4.Сосин И.К. Наркология / И.К.Сосин, Ю.Ф.Чуев // - Харьков: Коллегиум, - 2005. - 800 с.
5.Скрипшков А.М. Нарколопя: Навчальний поабник / А.М. Скрипшков, О.К. Напреенко, Г.Т. Сонник // - Тернотль : ТДМУ, - 2008. - 360 с.
6.Тархан А.У. Роль дефицитарности левого и правого полушарий головного мозга в развитии алкогольной анозогнозии / А.У. Тархан // Вопросы наркологии. - 2007. - № 6. - С.15-21
7.Demir B. Regional cerebral blood flow and neuropsychological functioning in early and late onset alcoholism / B. Demir ^t al.] // Psychiatry Research: Neuroimaging. - 2002. - Vol. 115, № 3. - P. 115-125.
8.Egorov A.Y. Types of interhemispheric relations in man / A.Y. Egorov, N.N.Nikolaenko // Brain and Cognition. - 1998. - Vol. 37, № 1. - P. 116-119.
9.Rourke S. B. Neuropsychological abilities in two groups of alcoholics with different levels of abstinence: prevalence of ability deficits / S.B. Rourke, I. Grant // Intern. Neuropsychol. Soc. 24 An. Meet. Cincinnati, Ohio.-1994. -37 р.
10. Tivis R. Patterns of cognitive impairment among alcoholics: are there subtypes? / R. Tivis ^t al.] // Alcohol. Clin. Exp. Res. -1995. - Vol. 19. - Р. 496-500.
11. Witt E.D. Research on alcohol and adolescent brain development: opportunities and future directions / E.D. Witt // Alcohol. -2010. - Vol. 44, № 1. - P. 119-124.
НАРУШЕНИЯ НЕЙРОКОГНИТИВНЫХ ФУНКЦИЙ ПРИ АЛКОГОЛЬНОЙ ЗАВИСИМОСТИ Животовская Л. В.
Проведен анализ нейропсихологических показателей высших психических функций с учетом конституционально-типологических особенностей у 290 пациентов с алкогольной зависимостью. Дана оценка выраженности нейрокогнитивных расстройств у данного контингента больных.
Ключевые слова: алкогольная зависимость, нейрокогнитивные нарушения.
Стаття надшшла 4.01.2014 р.
VIOLATIONS OF NEUROCOGNITIVE FUNCTION IN ALCOHOL DEPENDENCE Zhyvotovska L.V.
The analysis of neuropsychological performance of higher mental functions, taking into account constitutional-typological features in 290 patients with alcohol dependence. The estimation of the severity of neurocognitive impairment in this group of patients.
Key words: alcoholic dependence, neurocognitive violations.
Pe^roeHT CKprnrnKOB A.M.
