CC BY
16
Актуальт проблемы сучасно!" медицины
дну роль в яких вщ1грають прозапальы цитокши,
що безпосередньо впливае на тяжкють nepe6iry
пол1морбщно'|' патологи.
Ëireparypa
1. Коваленко В.Н. Остеоартроз / В.Н. Коваленко, О.П. Борткевич // К. : Морион, 2003 — 448 с.
2. Насонов Е.Л. Иммунологические маркеры атерок-лероза. / Е.Л. Насонов //Тер. архив, 2002. - №5. -C.80-85.
3. Насонов Е.Л. Иммунологические маркеры атеросклероза / Е.Л. Насонов— М. : «Литтера», 2004 -256 с.
4. Libby P. Inflammation and atherosclerosis / P. Libby, P.M. Ridker, A. Maseri // Circulation.- 2002.- V. 105. -P. 1135-1143.
5. Abramson S.B. Inflammation in osteoarthritis / Abram-son S.B.// The Jornal of Reumatology, 2004. — V.31, -P. 70-76.
6. Buckwalter J.A. Osreoarthtritis, inflammation and degradation: a continuum / Buckwalter J.A. — Berlin: IOS Press, 2008 - 299 p.
7. Dubois R.W. Guidelines for the appropriate use of non-steroidal anti -inflammatory drugs, cyclooxy-genase-2-specific ingibitors and proton pump ingibitors in patients requiring chronic antiinflamatory therapy / Dubois R.W., Melmed G.Y., Henning J.M., Laine L // Aliment. Pharmacol. Ther., 2004. - V.19, №2, - P.197-208.
8. Pelletier J.P. The increased synthesis of inducible nitric oxide Inhibits IL-1 ra syntesis by human articular chondrocytes: possible role in osteoarthritis cartilage degradation / Pelletier J.P., Mineau F., Ranger P. et al // Osteoarthr. Cart., 1996. - V.4, №1, - P. 77-84.
9. Punzi L. Laboratory investigation in osteoarthritis / Punzi L., Oliviero F, Ramonda R. et al. // Aging Clin. Exp. Res., 2003. - V.15, - P. 373-379.
10. Punzi L. Value of C reactive protein in the assessment of erosive osteoarthritis of the hand / Punzi L., Ramonda R., Oliviero F. et al. // Ann. Reum. Dis., 2005. - V. 64, - P. 955-957.
11. Sarban S. Plasma total antioxidant capacity, lipid peroxidation and erythrocyte antioxidant enzyme activities in patients with rheumatoid arthritis and osteoarthritis / Sarban S., Kocyigit A., Yazar M. et al.// Clin Biochem., 2005. - V.38, №11. - P.981-986.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ МАРКЕРОВ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕССА И ИММУНОВОСПАЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ С ОСТЕОАРТРИТОМ В СОЧЕТАНИИ С АТЕРОСКЛЕРОЗОМ Ждан В.М., Ткаченко М.В.
Ключевые слова: остеоартрит, атеросклероз, оксидативний стресс, воспаление.
В статье приведены результаты изучения особенностей течения остеоартрита в сочетании с атеросклерозом. Доказана тесная взаимосвязь между клиническими проявлениями поражения суставов, активностью оксидативного стресса, иммунного статуса у больных с сочетанной патологией и весомое влияние атеросклероза на течение остеоартрита.
Summary
PECULIAR PROPERTIES OF OXIDANT STRESS MARKERS AND IMMUNE INFLAMMATORY MARKERS IN PATIENTS WITH OSTEOARTHRITIS AND CONCOMITANT ATHEROSCLEROSIS Zhdan V.M., Tkatchenko M.V.
Key words: osteoarthritis, atherosclerosis, oxidant stress, inflammation
The paper focuses on the results obtained by investigating the clinical course of osteoarthritis and concomitant atherosclerosis. There has been demonstrated the close correlation between the clinical manifestations of joint affection, oxidant stress activity, patient's immune status and considerable effect of atherosclerosis on the course of the disease.
УДК 616.89-008.441.3 - 008.1
НЕЙР0К0ГН1ТИВН1 П0РУШЕННЯ У ПАЦ1ЕНТ1В 3 АЛКОГОЛЬНОЮ ЗАЛЕЖН1СТЮ
Животовська Л.В.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Проведене досл1дження виявило у хворих з алкогольною залежшстю широкий спектр порушень вищих психчних функц1й. Вивчення нейрокогнтивних функц1й у пац1ент'1в з псих'<чними та повед1нко-вими розладами внасл!док вживання алкоголю показало, що нейрокогн'пивний деф'<цит, який ви-явився в ход/ досл!дження, можна розглядати як докл1н1чн1 прояви алкогольноэнцефалопати. Ключов1 слова: нейрокогштивний дефщит, алкогольная залежнють
Алкогольна залежнють вщноситься до муль- переб^у та прогноз! яких приймають участь чис-тифакторних захворювань, тобто таких форм ленш негативш фактори зовшшнього та внутрн патологи, в етюпатогенез^ ктычних проявах, шнього середовища [1, 2, 3]. У зв'язку з цим роз-
глядаються так зван1 сучасы форми алкогольно! хвороби, ям мають широку розповсюдженють, вщносяться до патологи змшеноТ ендоекологп, вщр1зняються атиповим переб1гом, проявляють-ся протягом життя певними комплексами пору-шень складних ¡нтегративних духовних, цереб-ральних, регуляторних, обмшних та ¡нших функ-цш [4].
Сумарш та комбшоваы ефекти етанолу та фа-ктор1в зовшшнього середовища виводять з р1в-новаги ва р1вн1 регулювання гомеостазу, змшю-ють внутр1шне середовище [5]. Формування ново! р1вноваги вщбуваеться вже при ¡нших показ-никах функцюнування окремих р1вней та систем, що ¡нтегруе та збер1гае р1зш етапи та клш1чш прояви алкогольно! хвороби [6]. Тому удоскона-лення метод1в д1агностики, лкування та профтактики алкогольно! залежност1 - одне ¡з головних завдань охорони здоров'я.
Хрошчна ¡нтоксикац1я етанолом викликае ура-ження практично вах вщдт1в центрально! нер-вово! системи, що призводить до прогресуючого попршення ¡нтелектуально - мнестичних функ-цш [7]. Однак, незважаючи на науков1 дослн дження в цьому напрямку, деяк1 аспекти формування мозково! дефщитарносп залишаються недостатньо вивченими [8, 9]. Все вищевказане потребуе пошуку д1агностичних метод1в, як1 до-зволяють виявити найбтьш чутлив1 до дм етанолу структури мозку, оцшити особливооп п1зна-вальноТ д1яльносп у хворих з алкогольною залежнютю, що дозволить д1агностувати найбтьш ранш донозолопчш форми та оптим1зувати те-рапевтичну тактику.
Нейропсихолопчний метод дозволяе бтьш детально вивчити когштивну сферу пац1ент1в з алкогольною залежнютю. Центральне мюце в ней-ропсихолопчному пщход1 займае виявлення по-рушених та збережених вищих псих1чних функ-цш, що дае основу для побудови нейропсихоло-пчного синдрому та визначення функцюнально-го стану головного мозку у даного контингенту хворих.
Метою нашого дослщження було вивчення особливостей нейрокогштивних функцш у пац1е-нт1в з алкогольною залежнютю.
Було обстежено 290 хворих з алкогольною залежнютю, ва чоловки, вком вщ 20 до 61 рош (середнш в1к 35,9 ± 2,5 ромв), як1 знаходилися як на стацюнарному лкуванш - 200 хворих, так \ на амбулаторному - 90 чоловк. В групу пор1вняння було включено 30 практично здорових чоловшв у вщ1 25-59 рош, ям не стояли на облку в нарколопчному та псих1атричному диспансер! та анамнестично не виявляли ознак залежносп вщ психоактивних речовин.
Нозолопчна д1агностика базувалася на крите-р1ях МКХ-10 \ проводилась на пщстав1 клУко-психопатолопчних, лабораторних та ¡нструмен-тальних метод1в. В проведеному дослщженш при оцшц1 важкосп захворювання (етап, стад1я) використовувалася класиф1кац1я Ф.Ф.Портнова
та Ш.П'ятницькоТ [10] та кпасиф1кац1я, запропо-нована 1ванцом М.М. [11], в яких збер1гаеться традицшний клш1ко-динам1чний пщхщ, що вщби-вае загально патолопчну модель переб1гу хрош-чних захворювань.
Враховуючи даш кпасифкацш, ва обстежеш хвор1 були розподтеш на три групи в залежносп вщ стадЛ захворювання. В першу групу включено 80 (27,6%) хворих з 1 (початковою) та 1-2 (перехщною) стад1ею захворювання, в другу трупу - 125 хворих (43,1%) з 2 (серед ньою) стад1ею, в третю - 85 хворих (29,3%) з 2-3 (перехщною) та 3 (кшцевою) стад1ею.
Серед вах обстежених хворих у 80 пащетчв (27,6%) згщно МКХ-10 встановлено д1агноз -псих1чш та поведшков1 розлади, спричинеш вжи-ванням алкоголю, синдром залежнооп (Р10.20). У 127 (43,8%) оаб пщ час абстинентного синдрому розвинулися алкогольш психози: у 102 (80,3%) хворих д1агностовано стан вщмши з де-л1р1ем (Р10.40 - у 64 пащента, Р10.41 - у 38), у 11 (8,7%) - гострий алкогольний галюциноз (Р10.52), у 14 (11,0%) - гострий алкогольний па-ранощ (Р10.51). У 28 (9,7%) пащетчв був стан вщмши з судомами (Р10.31), у 23 (7,9%) - без судом (Р10.30). У 32 (11,0%) хворих д1агносто-вано амнестичний синдром (Р10.6), деменцш (Р10.73) та ¡нший стшкий когштивний розлад (Р10.74).
В дослщженш використовувалися ктшко-психопатолопчний, патопсихолопчний та нейропсихолопчний методи дослщження за методикою А.Р. Лур1я [12]. Специфка нейропсихолопч-ного пщходу полягае в тому, що вш дозволяе не т1льки б1льш детально вивчити когштивну сферу, а також провести ктькюний та як1сний анал1з як вербальних (власне мова та процеси читання, письма, уваги, слухо-мовноТ пам'ят1, рахунку, абстрактного мислення), так \ невербальних (так-тильне, зорове, просторове сприйняття, р1зн1 види праксису, зорово-конструктивна д1яльн1сть, оптико-просторова пам'ять, наочно-образне мислення) порушень. Нейропсихолопчш досл1-дження були ¡ндив1дуал1зованими, наближеними до хворого з урахуванням його псих1чного стану, проводилися одноразово, пюля зак1нчення курсу дез1нтоксикац1йно! та загальнозмщнюючоТ тера-пИ'. Використовувалася схема оцшки нейропси-холог1чних симптом1в за 5-бальною шкалою, в залежност1 в1д ступеню вираженост1 порушень та засоб1в Тх корекц1| (в1д в1дсутност1 порушень до виражених порушень, що не корегуються). Кожен пункт шкали був пов'язаний ще й з яюс-ними характеристиками можливих порушень, що дозволило детальн1ше анал1зувати розлади та розглядати нейропсихолог1чн1 феномени.
Проведене досл1дження виявило у хворих з алкогольною залежн1стю широкий спектр порушень вищих псих1чних функцш. Результати ней-ропсихолог1чного досл1дження у хворих з р1зни-ми стад1ями алкогольно! залежност1 представлен! в таблиц! 1.
Актуальт проблемы сучасно! медицины
Таблиця 1
Результаты нейропсихолог/чного досл1дження хворих з алкогольною запежн'ютю (в балах)
№ п/п Блоки завдань нейропсихологнноТ методики XBopi 1 групи (n=80) M±m XBopi 2 групи (n=125) M±m XBopi 3 групи (n=85) M±m Контроль-на група (n=30) M±m
1. Експресивна мова 0,4±0,15 1,6±0,21 *** 1,3±0,18** 0,2±0,19
2. Розумшня мови та сло-весних значень 0,2±0,11 0,5±0,2 0,6±0,16 0,3±0,09
3. Письмо 0,3±0,14 0,5±0,1 0,9±0,2* 0,1±0,05
4. Читання 0,1±0,22 0,5±0,06 0,7±0,15 0,1±0,07
5. Рахунок 1,2±0,09 2,5±0,22*** 2,9±0,23*** 0,7±0,04
6. Конструктив-ний праксис 1,6±0,22 2,4±0,2*** 3,1±0,25*** 1,2±0,18
7. Динамнний праксис 1,4±0,21 * 1,6±0,27* 2,6±0,22*** 0,8±0,06
8. Просторовий праксис 1,3±0,15 1,7±0,18 2,4±0,23** 0,9±0,12
9. Слуховий гнозис 2,4±0,2* 2,0±0,23* 2,6±0,23** 1,2 ±0,18
10. Тактильний гнозис 0,4±0,09 0,9±0,05 0,8±0,12 0,4±0,10
11. Зоровий гнозис 2,0±0,14* 1,6±0,23 2,1 ±0,19** 1, 1 ±0,09
12. Оптико-просторовий гнозис 1,4±0,09 1,3±0,12 2,0±0,17* 1, 1 ±0,05
13. Оптико-просторова пам'ять 2,8±0,19*** 3,0±0,23*** 2,5±0,32** 1,4±0,12
14. Слухо-мовна пам'ять 2,0±0,23* 2,7±0,18*** 3,2±0,27*** 1,5±0,17
15. Мислення 2,4±0,3*** 2,8±0,22*** 2,5±0,26*** 1,2±0,17
16. Увага 1,5±0,18* 2,1 ±0,17*** 2,6±0,17*** 0,8±0,17
Примака. * - рЬниця достовфна при р<0,05, ** - рЬниця р<0,001.
Виявлено, що нейропсихолопчна симптоматика мала дифузний характер з переважанням ди-сфункцЛ Т01 чи ¡ншо'| к1рково!' зони. Анал1зуючи характер порушень вищих псих1чних функцш, слщ вщм1тити, що показники субтест1в на дина-м1чний праксис, слуховий та зоровий гнозис, оп-тико-просторову пам'ять, вербально-лопчне ми-слення та увагу починаючи з початковоТ' стадп алкогольно!' залежност1, достов1рно вщр1зняють-ся вщ показниш контрольно! групи. На р1зних етапах залежносп достов1рно вщр1зняються та-кож функцЛ слухо-мовноТ пам'ят1, рахунку, конструктивного праксису та експресивноТ мови. У пац1ент1в вах трьох груп порушення у виконанш окремих нейропсихолопчних теспв достов1рно перевищували за своею частотою та вираженю-тю дан1 контрольно! групи. Нав1ть у легких випа-дках когштивного дефциту вщм1чалися порушення короткочасноТ зоровоТ пам'ят1 та верба-льно-лопчного мислення, пот1м - слухо-мовно! пам'ят1, динам1чного та конструктивного праксису, зорового та слухового гнозису. Тобто, вияв-лялася дисфункщя, в першу чергу, лобних, скроневих, переважно зл1ва, т1м'яних та потили-чних дтянок.
Разом з тим, з переходом вщ стадЛ до стадп, не завжди спостер1галосяся достов1рне нарос-тання порушень окремих вищих псих1чних функцш. Так, при цьому достов1рно знижувалися ре-зультати слухо-мовно! пам'ятк Функци рахунку, конструктивного та динам1чного праксису досто-в1рно вище у пац1ент1в першоТ групи, н1ж другоТ та третьоТ. Функц1я слухового гнозису, що оцшю-
гов1рна при р<0,01, *** - рЬниця достовфна при
валася сприйняттям ритм1чних конструкцш, до-стов1рно вища у друго'Г групи хворих. Порушення зорового гнозису переважали у хворих першо'Г та третьоТ групи, а оптико-просторового - третьоТ. Порушення вербально-лопчного мислення були присутн1 на Bcix стад1ях захворювання i до-стов1рно в1д стадпдо стадп не змшювалися.
У хворих з алкогольною залежнютю на Bcix етапах формування захворювання визначалося ураження Bcix трьох функцюнальних блоюв за А.Р.Лур1ею [12]. При дослщженш встановлено, що в1д початковоТ' до кшцево! стадЛ cnocTepira-лося як збтьшення сумарного нейропсихолопч-ного дефщиту, так i приеднання нових в1дд1л1в кори головного мозку до зони дисфункци. Так, у пац1ент1в 1 групи виявлялося ураження, в першу чергу, II та III функцюнальних блок1в. Найбтьш виражен1 нейропсихолог1чн1 розлади спостер1га-лися в II блоц1 прийому, переробки та збережен-ня екстероцептивноТ ¡нформацп, що включае в себе структури мозку, як1 мають високу модаль-ну специф1чн1сть та пристосоваш до прийому зоровоТ, слуховоТ, вестибулярноТ та загально-чуттевоТ ¡нформаци. Це проявлялося порушен-ням слухового та зорового гнозису, оптико-просторовоТ' пам'ят1. Порушення при вир1шенн1 задач в декшька д1й, порушення динам1чного праксису св1дчили про порушення III енергетич-ного блоку - блоку програмування та контролю за переб1гом псих1чно1 д1яльност1, що включае моторн1, премоторн1 та префронтальн1 в1дд1ли кори лобних долей мозку та вщповщае за актив-ну св1дому псих1чну д1яльн1сть.
Для пащетчв 2 та 3 групи було характерно ураження вах трьох функцюнальних блош, тоб-то вщм1чалося розширення функцюнальноТ' патологи пор1вняно з хворими 1 групи. Порушення I функцюнального блоку найбтьш виражено у пащетчв 3 групи, що свщчить про поширення патолопчного процесу на бтьш глибою вщдти головного мозку та вказуе на порушення юрково-пщюркових зв'язш. Проведене дослщження показало, що порушення вищих псижчних функцш виявлялися рашше \ чаопше, жж невролопчж порушення, таю як алкогольна полшевропа™, атактичний синдром. 1нш1 розлади - диссомжч-ний, цефалпчний синдроми, вегетативж порушення - були пов'язаж з проявами алкогольного абстинентного синдрому, а на фож проведено! терапЛ мали зворотнш та тимчасовий характер. Нейрокогжтивж порушення були бтьш стшкими \ виявлялися в перюд становления рем1си, що можна розглядати як перш1, доклш1чж прояви алкогольно! енцефалопати.
Дослщження показало, що у обстежених пацн ент1в спостер1галася р1зна динамка поглиблення когжтивного дефщиту \ наростання синдрому патолопчноТ залежносл (вираженють патолопч-ного потягу, формування та прояви алкогольного абстинентного синдрому, характер пияцтва, динамка толерантное^ та ¡н.), що вщображае ступшь включения етанолу в метабол1зм оргаж-зму хворих. В одних випадках нейропсихолопчж розлади, як1 можна розглядати як прояви алкогольно! енцефалопати, випереджали в своему розвитку синдром залежноол, в ¡нших - синдром патолопчноТ залежносп наростав швидше когж-тивного дефщиту.
Таким чином, психооргажчж порушення при-сутж вже на початковому етат захворювання \ можуть бути визначеними за допомогою нейро-психолопчного дослщження, що дозволяе оцшити не ттьки особливосп жзнавальноТ д1яльносп,
мозку та пщшти до виршення питань бтьш адекватного вибору метод1в терапи та реабт1таци хворих з псижчними та поведшковими розлада-ми внаслщок вживання алкоголю.
Л'пвратура
1. Иванец Н.Н. Актуальные проблемы алкоголизма / Н.Н. Иванец, И.П.Анохина //Consilium medicum. -2004. - Т.6, № 3. - С .118-120.
2. Brnoyc С.В. Патоморфоз формування, KniHiKH i nepe6iry хроннноТ алкогольно! енцефалопати / С.В. Brnoyc //Таврический журнал психиатрии. - 2002. -Т.6, №1(18). - С.55-56.
3. Slutske W.S. Common genetic vulnerability for pathological gambling and alcohol dependence in men / W.S. Slutske at al. //Archives of general psychiatry. -2000. - № 57. - P. 666-673.
4. Артемчук А.Ф. Интегральная наркология: некоторые теоретические и практические аспекты /А.Ф. Артемчук //Украшський вюник психоневрологи. -
2003. - Т.11. - Вип.2(35). - С.65-68.
5. Сосин И.К. Наркология /И.К.Сосин, Ю.Ф.Чуев. -Харьков: Коллегиум, 2005. - 800 с.
6. Лебедев Д.С. Аддиктивное поведение: современный взгляд на старые проблемы /Д.С. Лебедев //Журнал психиатрии и медицинской психологи. -
2004. - №4 (14). - С.76-79.
7. Kunze K. Metabolic encephalopathies. / K.Kunze //J. Neurol. - 2002. -Vol.249. -P.1150-1159.
8. Дамулин И.В. Неврологические расстройства при алкоголизме. /И.В.Дамулин, Т.Е.Шмидт //Невролог. журн. - 2004. - Т.9, №2. - С.4-10.
9. Sampson E.L. Young onset dementia. /Sampson E.L., Warren J.D., RossorM.N. //Postgrad. Med. J. - 2004. - Vol.80. - P.125-139.
10. Портнов A.A. Клиника алкоголизма / A.A. Портнов, И.Н. Пятницкая. - Л.: Медицина, 1971. - 387 с.
11. Иванец Н.Н. Вопросы классификации наркологических заболеваний /Н.Н.Иванец, М.А.Винникова //В кн.. Руководство по наркологи (под ред. Н.Н.Иванца). - М.: "Медпрактика - М", 2002. - Т.1. -С. 189-197.
12. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека / А.Р. Лурия- М.: Академический проспект, 2000. -506 с.
але i визначити функцюнальний стан головного
Реферат
НЕЙРОКОГНИТИВНЫЕ НАРУШЕНИЯ У ПАЦИЕНТОВ С АЛКОГОЛЬНОЙ ЗАВИСИМОСТЬЮ Животовская Л.В.
Ключевые слова: нейрокогнитивный дефицит, алкогольная зависимость
Проведенное исследование выявило у больных с алкогольной зависимостью широкий спектр нарушений высших психических функций. Изучение нейрокогнитивных функций у пациентов с психическими и поведенческими расстройствами вследствие употребления показало, что выявляемый в ходе исследования нейрокогнитивный дефицит можно рассматривать как доклинические проявления алкогольной энцефалопатии.
Summary
NEUROCOGNITIVE DISORDERS IN ALCOHOL ADDICTED PATIENTS Zhyvotovskiy L.V.
Key words: neurocognitive deficiency, alcohol addiction.
The investigation obtained allows to find out the wide range of higher mental functions in alcohol addicted patients. Intensive study of neurocognitive functions in patients with mental and behavioral disorders resulting from the alcohol consuming had shown the neurocognitive deficiency may be suggested as the pre-clinical manifestation of alcohol encephalopathy.
