CC BY
11
BiCHHK ВДНЗУ « Украгнсъка медична стоматологгчна ак аде Mi я»
Реферат
КЛИНИКО-БИОХИМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА, В СОЧЕТАНИИ С РЕНОПАРЕНХИМАТОЗНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ У ЖЕНЩИН И КОМБИНИРОВАННАЯ ГИПОЛИПИДЭМИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ Ефименко А.В.
Ключевые слова: Ишемическая болезнь сердца, ренопаренхиматозная артериальная гипертензия, дислипидемия, комбинированная гиполипидэмическая терапия.
Ишемическая болезнь сердца и артериальная гипертензия остаются основными причинами инвалидности и смертности в Украине. В статье приведены современные данные о клинико-биохимических особенностях ишемической болезни сердца в сочетании с ренопаренхиматозной артериальной гипертензией у женщин и комбинированной гиполипидемической терапии.
Summary
CLINICAL AND BIOCHEMICAL FEATURES OF ISCHEMIC HEART DISEASE ASSOCIATED WITH RENO-PARENCHYMATOUS ARTERIAL HYPERTENSION IN WOMEN AND COMBINED HYPOLIPIDEMIC THERAPY Yefimenko A.V.
Key words: ischemic heart disease, arterial hypertension, dyslipidemia, combined hypolipidemic therapy.
Ischemic heart disease and arterial hypertension are still the major causes of disability and mortality in Ukraine. This article presents the up-to-date approaches concerning with the clinical and biochemical features of ischemic heart disease and concomitant arterial hypertension in women and combined hypolipidemic therapy.
УДК 616.89-008.441.1-071 Животовська Л.В.
ХАРАКТЕРИСТИКА КЛ1Н1ЧНИХ ТА НЕЙР0ПСИХ0Л0Г1ЧНИХ ПАРАМЕТРА У 0С1Б В ПСИХ1ЧНИМИ ТА П0ВЕД1НК0ВИМИ Р03ЛАДАМИ ВНАСЛ1Д0К ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ
ВДНЗУ "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
В робот{ висв{тлено особливост{ структури нейропсихолог{чного синдрому когттивних розла-(Эг'б та його динамшу в залежност{ вг'д перебку та кл{тчног картини у пащентлв г'з залежтстю вг'д алкоголю з синтонними характеролог{чними особливостями особистост{. Це дозволяе тгг'дг-йти до вир{шення питанъ бшъш диференцшованого вибору метод{в терапи та реабш{таци да-ного контингенту хворих.
Ключов1 слова: алкогольна залежнють, синтонш характеролопчш особливосп особистосп, ктыко-д1агностична характеристика, нейрокогнитивш порушення.
Актуальнють проблеми алкогольно'!' залежно-сп визначаеться як зростанням кшькосп оаб, що вживають алкоголь, так \ важкими медико- соцн альними наслщками зловживання [1, 2]. Р1зно-б1чним аспектам проблеми алкогол1зму присвя-чена велика кшьмсть наукових праць. Мульти-факторна взаемод1я р1зних ланок патогенезу обумовлюе складнють дано'Г проблеми. Теоретичною основою розвитку мультифакторних за-хворювань е концепц1я фактор1в ризику, що включають як ¡ндивщуальы особливосп оргашз-му, так \ зовышы впливи та Тх взаемодш. Ц фа-ктори призводять до збтьшення ризику виник-нення захворювання, його прогресування та не-сприятливих наслщмв [3]. Отримаш переконлив1 дат вщносно патогенетичного значения харак-теролопчного фактору, який опосередковано, через нейробюлопчы структури, впливае на розвиток залежносп, на прогред1ентнють та де-як1 ¡нш1 параметри захворювання [4, 5].
На думку численних автор1в, попршення ви-щих по-шчних функцш пов'язано як з безпосе-редшм токсичним впливом етанолу на мозок, так \ з опосередкованими мехашзмами дисметабо-
л1чного г'енезу, як1 призводять до формування та поглиблення нейропсихолопчного дефекту [6]. Центральне м1сце в нейропсихолопчному пщхо-д1 займае виявлення порушених та збережених вищих по-шчних функцш, що дае основу для визначення функцюнального стану головного мозку у даного контингенту хворих. 3 ¡ншого боку, вивчення характеру та структури порушень вищих мозкових функцш може сприяти розумш-ню патоф1зюлопчних мехашзм1в зниження когттивних процеав у оаб з алкогольною залежню-тю [7]. Ранне виявлення нейрокогштивних порушень у пац1ет1в з алкогольною залежнютю мае важливе значения для оптим1заци терапевтич-ноТ тактики, прогнозування ТТ ефективносп, три-валосп та якосп рем1см.
Метою дослщження було вивчення клш1чних та нейропсихолопчних параметр1в у пац1етчв з синтонними характеролопчними особливостями при алкогольнш залежностк
Нами обстежено 290 хворих з по-шчними та поведшковими розладами внаслщок вживання алкоголю (ППРА), ва чоловки, вком вщ 20 до 61 рош. При оцшц1 важкосп захворювання (етап,
Актуальт проблемы сучасно!' медицины
стад1я) використовувалися класифкацп Ф.Ф.Портнова, Ш.П'ятницькоТ' [8] та 1ванца М.М. [9], як1 фунтуються на клш1ко-динам1чному пщ-ход1, що вщбивае загальну патолопчну модель переб1гу хроычних захворювань. В процеа до-слщження оцшювалися конституцшно-особистюш особливосп хворих. 3 урахуванням преморбщних характеролопчних особливостей особистосп пац1енти були розподтеш таким чином: з характеролопчними особливостями збуд-ливого кола - 92 особи (31,7%), астешчного кола - 59 (20,3%), з синтонними характеролопчними особливостями -86 (29,7%), з дистим1чними -53 (18,3%).
В данш робот1 висвппеы ктычы та нейро-психолопчш особливосп 86 хворих з ППРА з синтонними характеролопчними особливостями особистосп, яю склали основну групу. В групу пор1вняння було включено 30 практично здоро-вих чоловшв вком 25-59 рош. Поряд з тради-цшними клшко-психопатолопчним та патопси-холопчним методами, використовувалися ней-ропсихолопчы методи дослщження за методикою А.Р.Лур1я [10]. Нозолопчна д1агностика ба-зувалася на критер1ях МКХ-10. За стад1ями за-хворювання хвор1 були розподтеш наступним чином: 1-а стад1я (початкова) - 9 оаб (10,4%), 1-2 (перехщна) - 14 (16,3%), 2-а стад1я (середня) -36 (41,8%), 2-3 (перехщна) - 18 (20,9%), 3-а стад1я (кшцева) - 9 (10,4%).
При вивченш хворих основноТ' групи вдалося з'ясувати, що початок систематичного зловжи-вання алкоголем вщносився до молодого в1ку вщ 20 до 30 рош, ¡, поряд ¡з впливом м1кросоцн ального оточення, вш був обумовлений ¡ндивн дуально-психолопчними особливостями. Вже перил контакти з алкоголем викликали у хворих не просто стан ейфори, а \ вщчуття впевненосп в соб1, розкутостк Ц1 ефекти подобалися хворим \ вони використовували алкоголь як "лкувальний зааб". Перш1 ознаки захворювання виникали через 4-7 рош вщ початку систематичного зло-вживання алкоголем та характеризувалися ви-никненням патолопчного потягу до алкоголю, що проявлявся в легкш, ситуацшно обумовленш формк Актуал1зац1я патолопчного потягу на по-чаткових етапах захворювання проявлялась симптомокомплексом пом1рно виражених пове-дшкових та неврозопод1бних розлад1в.
Додатковими симптомами, як1 пщтверджували формування патолопчного потягу, була поведш-ка хворих пщ час прийому алкоголю - приско-рення чергового тосту, нерозб1рливе вщношення до спиртних напоТв, почаспшання середнього та важкого ступешв сп'яншня, вщм1чалось знижен-ня контролю. Толерантнють збтьшувалася в 2-3 рази. Пал1мпсести мали етзодичний характер та характеризувалися забуванням фшальних сцен алкогольних ексцеав. Картини сп'яншня мали типовий характер та супроводжувалися ейфорн ею. Постштоксикацшш стани часпше проявля-лися вираженою астеыею. Форма зловживання алкоголем мала характер частих однократних
алкогольних ексцеав. Соц1альними наслщками захворювання на цьому етап1 були амейш кон-флкти. Тривалють 1 (початковоТ) стади захворювання скпадала вщ 4 до 7 рош.
Ознаками переходу в 2 стадш хвороби були ускладнення та бтьш виражена важкють вс1е"Г клш1чноТ' картини. Патолопчний потяг до алкоголю виникав пщ впливом самих р1зних фактор1в та ситуацш, як1 хвор1 здебтьшого створювали сам1, а також спонтанно. Симптоми актуал1зацп потягу проявлялись вщчуттям якогось душевного дискомфорту. Все часпше спостер1галася втрата контролю, виникав симптом критичноТ дози. Толерантнють зростала не менше, ыж в 3 рази. В стаж сп'яншня вщм1чалася ейфор1я, але при виникненш р1зного роду неприемностей все часпше проявлялася подразливють, нестрима-нють та незадоволення. На цьому етап1 захворювання починав формуватися абстинентний синдром, в структур! якого велику питому вагу займали астено-вегетативш прояви. Похмтля було нерегулярним та носило вщставлений характер. Форма зловживання алкоголем починала наближатися до постшного типу пияцтва, через що в ам'ях виникали конфлкти.
При повному розвитку 2 стади захворювання первинний патолопчний потяг до алкоголю проявлявся бтьш ¡нтенсивно \ часто виникав спонтанно. Потяг до алкоголю, за винятком окремих випадш, не усвщомлювався хворими. При його актуал1зацп найбтьш характерним був симпто-мокомплекс сомато-вегетативних афективних та поведшкових прояв1в. Найбтьш характерними його ознаками було, перш за все, вщчуття зага-льного дискомфорту, попршення апетиту, вщчуття внутр1шньоТ' важкостк Хвор1 ставали дра-т1вливими, в спткуванш з оточуючими у них все часпше була алкогольна тематика, з'являвся невластивий Тм руховий неспокш, метушливють. На цш стади посилювалися \ вторинш форми потягу до алкоголю, втрата ктькюного контролю вщм1чалася регулярно та починала носити сис-тематичний характер. Толерантнють збтьшувалася в 3,5-4 рази \ тривалий час збер1галася на одному р1вш (плато толерантносп). Також вщбу-валися зм1ни картин сп'яншня, що проявлялися у скороченш перюду ейфорП', виникненн1 драт1в-ливост1, грубосп, цин1чних висловлювань, особливо в ситуац1ях, що стосувалися "алкогольних" ¡нтереав.
На цьому етап1 абстинентний синдром був вже повнютю сформований, його структура ви-значалася в основному сомато-вегетативними, пом1рно вираженими невролопчними та психо-патолопчними розладами. Потяг до похмтля був вираженим, але зовш це маскувалося за ти-повими алкогольними традиц1ями. Хвор1 як правило заперечували потребу похмелитися, але, при будь-якш можливосп, реал1зовували м. Як правило, в ц1 перюди у них пщн1мався артер1а-льний тиск (часпше систол1чний) на 30-40 мм рт. ст., вщм1чалася тах1кард1я до 100-105 уд. в хв. Досить часто виникав головний бть, значне мю-
В1СНИК ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна акадежЬя»
це займали р1зы диспептичы явища. У хворих порушувався сон, знижувався настрш, вщм1ча-лася нестриманють, подразливють, невдоволе-нють оточенням, яю посилювалися при появ1 фактор1в, що перешкоджали похмтлю. Таким чином, на цьому етап1 захворювання вщбувало-ся загострення конституцшних характеролопч-них особливостей.
Початков1 прояви 3 стади спостер1галися через 12-14 рош вщ початку захворювання \ найбтьш раншми ознаками цього переходу була змша толерантность Якщо добова толерантнють лишалася ще високою, то разова починала зни-жуватися. Разом з тим, первинний патолопчний потяг до алкоголю ставав насттьки ¡нтенсивним, що мав характер непереборного та потребував негайноТ реал1заци. Картини сп'яншня ще бтьш змшювалися, перюд ейфори був короткотрива-лим \ бтьш нагадував стан збудженостк Протя-гом всього перюду сп'яншня вщм1чалися психо-патопод1бы розлади пол1морфного характеру. Часто сп'яншня перебрало з оглушениям, по-стшно вщм1чалися амнезП' значного перюду сп'яншня. Форма зловживання алкоголем мала перемежаючий характер, алкогольний абстинен-тний синдром ставав бтьш важким, ускладню-вались як соматичш, так \ невролопчы прояви. Одним ¡з виражених симптом1в було безсоння, що тривало до 6-7 д1б. Постшними ставали п-пертенз1я, тах1кард1я, тремор часпше був гене-рал1зованим. У хворих вщм1чалися ознаки алкогольно'!' деградаци, яка проявлялася наростаю-чим ¡нтелектуально-мнестичним зниженням та мозаТ'чними психопатопод1бними розладами в поеднанш з ейфоричним фоном настрою, алко-гольним гумором, безпечнютю, втратою р1зних ¡нтереав, емоцшним зниженням, брехпивютю, фамтьярнютю, зниженням критики. Хвор1 покидали ам'Т', часто змшювали м1сця роботи, переходили на менш квал1ф1коваш види робп\ В той же час частина пац1ент1в збер1гали в певному сена активнють та самостшнють.
Серед пац1ент1в основноТ' групи безпосеред-ньо перед обстеженням 33 (38,4%) особи перенесли гостр1 алкогольы психози, а саме: стан вщмши з дел1р1ем без судом (Р10.40) - у 19 (22,1%) оаб, стан вщмши з дел1р1ем з судомами (Р10.41) - у 7 (8,1 %) хворих, ¡з них 16 (18,6%) оаб в анамнез! вже мали дел1рюзш стани; у 4 (4,7%) д1агностовано психотичний розлад, пере-важно галюцинаторний (Р10.52), у 3 (3,5%) -психотичний розлад, переважно маячний (Р10.51). У 10 (11,6%) пац1ент1в був стан вщмши з судомами (Р10.31), у 14 (16,3%) - без судом (Р10.30), у 6 (6,9%) -стшк1 когштивы порушення (Р 10.74). У 23 пац1ент1в (26,7%) д1агностовано ППРА, синдром залежносп (Р 10.20).
У вах пац1ент1в вщм1чався широкий спектр нейропсихолопчних порушень. Результати вико-нання субтеспв нейропсихолопчного дослщжен-ня представлен! в таблиц! 1. Найбтьш вираже-ними були порушення, що виявлялися при вико-
нанш завдань на вербально-лопчне мислення, рахунок, слухо-моторш координаци, динам1чний праксис, слухо-мовну пам'ять. Найбтьш збере-женими виявилися функци зорового та тактильного гнозису, просторовий праксис та безпосе-редня оптико-просторова пам'ять. Достов1рно вщр1знялися вщ показниш контрольно'!' групи результати завдань на конструктивний праксис, слуховий гнозис, оптико-просторову пам'ять та увагу.
При дослщжены виявилися значш утруднення в плануваны д1яльносп при р1шены завдань в дектька дш. 18 чоловк (20,9%) змогли виконати завдання ттьки за допомогою дослщника. Звер-тала на себе увага висока частота перших не-правильних ¡мпульсивних вщповщей. Така по-милка зустр1чалася у 52 (60,5%) обстежених.
Одыею ¡з складових нейропсихолопчного синдрому були порушення рахунковоТ д1яльносп, як1 особливо наочно виступили в проЕн на серш-ний рахунок (вщымання вщ 100 по 7) \ склали 68,9%. При цьому виявлялися переважно просторов! помилки (наприклад, 93-7=84 або 51-7=46), що характеры для л1воТ' т1м'яноТ' дол1 (64,8%), а також в меншш степеш (35,2%) суб-домшантш у вигляд1 пропусш десятюв та по-милок в межах одного десятка, що свщчить про зацкавленють право'!' швкулк Помилки при вико-нанш завдань на усний рахунок були пов'язаш також з пщвищеною частотою ¡мпульсивних вщповщей.
Порушення конструктивного праксису вщм1ча-лося у 53 (61,6%) оаб. Порушення зорового гнозису було у 20 (23,2%) пац1ент1в, тактильного - у 31 (36,0%), оптико-просторового - у 35 (40,7%), порушення слухо-моторних координацш - у 53 (61,6%). При цьому у 29 (33,7%) хворих вщм1ча-лася дисоц1ац1я м1ж вщтворенням простих не-структурованих та структурованих ритм1чних се-рш. Структурно оформлен! групи ритм1в краще вщтворювалися пор1вняно з простими. В той же час помилкове вщтворення ритму у 24 пац1ент1в (27,9%) показувало, що стимульний матер1ал переважно вщображався, як ц1л1сна структура.
Довтьы рухи виявляли достов1рн1 порушення в субтестах на динам1чний праксис у 65 (75,6%) оаб. Дослщження динам1чного праксису для л1-воТ' та право'!' руки не виявляли суттевих вщмш-ностей. Порушення динам1чного праксису в по-еднанн1 з порушеннями слухо-моторних координацш свщчать про включения в патолопчний процес скроневих та, особливо, задньолобних вщдт1в головного мозку. У бтьшосп хворих (81,4%) спостер1галися дефекти уваги у вигляд1 звуження обсягу, важкосп переключения та кон-центрацП', що вказуе на недостатнють глибинних вщдт1в мозку. Виходячи ¡з ступеню вираженосп нейропсихолопчних порушень, можна говорити про локал1зацш ураження, по-перше, в задньолобних та т1м'яно-скроневих вщдтах кори переважно л1воТ п1вкул1 головного мозку, а також про дезштеграцш юрково-пщюркових зв'язюв.
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины
Таблиця 1
Результате/ нейропсихолог/чного дослЮження хворих (в балах)
№ Блоки завдань нейропсихолопчноТ методики Основна Контрольна група (п=30),
п/п група (п=86), бали, М±т
бали, М±т
1. Експресивна мова 0,5±0,21 0,2±0,19
2. Розумшня мови та словесних значень 0,6±0,15 0,3±0,09
3. Письмо 0,4±0,12 0,1 ±0,05
4. Читання 0,4±0,11 0,1 ±0,07
5. Рахунок 1,8±0,04" 0,7±0,04
6. Конструктивний праксис 1,8±0,16* 1,2±0,18
7. Динам1чний праксис 1,9±0,21 ** 0,8±0,06
8. Просторовий праксис 1,2+0,21 0,9±0,12
9. Слухо-моторн1 координаци 2,0±0,07* 1,2 ±0,15
10. Тактильний гнозис 0,6±0,08 0,4±0,10
11. Зоровий гнозис 1,6±0,14 1,1±0,09
12. Оптико-просторовий гнозис 1,6±0,22 1,1±0,05
13. Оптико-просторова пам'ять 1,8±0,23* 1,4±0,12
14. Слухо-мовна пам'ять 2,1±0,23" 1,5±0,17
15. Мислення 2,5±0,23*** 1,2±0,17
16. Увага 1,6±0,23* 0,8±0,17
ripuMimKa. *- р1зниця docmoeipHa при р<0,05, **- рЬниця docmoeipHa при р<0,01, ***- р1зниця docmoeipHa при р<0,001.
На другому м1сц1 за ступенем вираженосп стояли порушення оптико-просторовоТ та слухо-мовно'Г пам'ят1, при цьому переважали розлади останньоТ, переважно в сена вщетавленого вщ-творення запропонованого матер1алу (в 80,2% випадш), що евщчить про зацкавленють скро-невих вщдт1в п1вкуль головного мозку. Вщм1ча-лося зниження р1вня виконання ¡нтелектуальних проб (70,5%). При цьому була вщм1чена дисоцн ац1я м1ж вщносно збереженим наочно-образним мисленням \ порушеним лопчним (при трактовц1 переносного змюту присл1в'Тв, метафор, розв'язуванш арифметичних завдань частота дефекту екпадала 67,4%, тод1 як в проб1 на кпа-сифшацш "4 зайвий" - 27,9%.
Порушення пам'ят1 характеризувалися модальною неспециф1чнютю, порушенням вщетавленого (в умовах ¡нтерференци) вщтворення порн вняно з вщносно збереженим безпосередшм \ порушенням виб1рковосп процеав вщтворення, що пов'язано з недостатшстю контролю при ак-туал1заци. Так1 порушення спостер1гаються при ураженнях мед1альних вщдт1в лобних дтянок. Виконуючи послщовнють мислительних опера-цш, у хворих вщм1чалося ¡мпульсивне зюковзу-вання на поб1чы асоц1аци. Вони йшли в б1к вщ основного завдання, проявляли ригщнють при зм1н1 алгоритму, що в поеднанш з депресивним фоном настрою евщчить про зацкавленють ба-зальних вщд1л1в лобних дтянок мозку. В цтому, для дано'Г локал1зацП' характерно своерщне порушення нейродинам1чних параметр1в д1яльнос-т1, що проявляеться парадоксальним поеднан-ням ¡мпульсивносп та ригщност1, яю формують синдром порушення пластичносп псих1чних про-цеав.
Таким чином, отриман1 результати евщчать про ураження переважно задньо-лобних та т1м'яно-скроневих вщдт1в переважно л1воТ п1вку-л1, а також про зацкавленють право!' скроневоТ
дтянки, з впливом на глибинш структури на фо-Hi дифузно'1 орган1чно'|' симптоматики у даноТ групи пац1ент1в. При цьому з прогресуванням за-хворювання, поглибленням психооргашчного синдрому та уекпадненням кгнычноТ картини у oci6 з синтонними преморбщними особливос-тями особистост1 вщбувалося розширення ней-ропсихолопчного симптомокомплексу з приед-нанням до процесу нових мозкових структур, а саме медюбазальних вщдт1в лобних д1лянок мозку. Отриман1 дан1 дозволяють пщ1йти до ви-р1шення питань б1льш диференц1йованого вибо-ру метод1в терапм та реабтп"аци даного контингенту хворих.
Л1тсратура
1. Медведовська Н.В. Ретроспективний та проспективний анал1з захворюваност1 та поширеност1 розлад1в псих1ки та повед1нки /Н.В. Медведовська // Псих1чне здоров'я. - 2006. - №4 (13). - С. 4-8.
2. Табачшков C.I. Проблеми наркозалежност1 та аспекти сучасноТ медико-соц1альноТ допомоги /С.1.Табачн1ков, М.Ю.1гнатов, б.М.Харченко [та ¡н.] //ApxiB ncHxiaTpii. - 2009. - Т.15, №2(57). -С.83-87.
3. Bobak М. Alcohol consumption in a national sample of the Russian population / M.Bobak, M.McKee, R.Rose, M.Marmot// Addiction.-1999.-V. 94. - P. 857-866.
4. Белокрылов И.В. Личностные и средовые факторы развития зависимости от психоактивных веществ /И.В.Белокрылов, И.Д.Даренский //. Руководство по наркологии /Под ред. Н.Н.Иванца. М.:Медпрактика, 2002. - Т.1. - С. 161-181.
5. Битенский B.C. Клинико-психопатологические аспекты трансформации аддиктивного поведения в условиях "Информационного взрыва"/ B.C. Битенский, К.В. Аймедов, В.А. Пахмурный // BicHHK ncHxiaTpii та психофармакотерапи. - Одесса, 2006. -№1.-С. 161-167.
6. Sampson E.L. Young onset dementia. /Sampson E.L., Warren J.D., RossorM.N. //Postgrad. Med. J. - 2004. - V.80. - P.125-139.
7. Меерсон Я.А. Нейропсихологические исследования больных алкоголизмом и их прогностическое значение. /Я.А. Меерсон, А.У.Тархан // Ерышев О.Ф., Рыбакова Т.Г. - СПб. : ЭЛБИ-СПб,-2002. - С.56-77.
8. Портнов А.А. Клиника алкоголизма /А.А.Портнов, И.Н. Пятницкая. -Л. : Медицина, 1971. - 387 с.
9. Иванец Н.Н. Вопросы классификации наркологических заболеваний / Н.Н.Иванец, М.А.Винникова // Руководство по наркологи /Под ред. Н.Н.Иванца. - М.:Медпрактика, 2002. - Т.1. - С. 189-197.
10. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека /А.Р. Лурия. -М.: Академический проспект, 2000. - 506 с.
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна акаде.м1я»
Реферат
ХАРАКТЕРИСТИКА КЛИНИЧЕСКИХ И НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ У ЛИЦ С ПСИХИЧЕСКИМИ И ПОВЕДЕНЧЕСКИМИ РАССТРОЙСТВАМИ ВСЛЕДСТВИЕ УПОТРЕБЛЕНИЯ АЛКОГОЛЯ Животовская Л.В.
Ключевые слова: алкогольная зависимость, синтонные характерологические особенности личности, клинико-динамическая характеристика, нейрокогнитивные нарушения.
В работе представлены особенности структуры нейропсихологического синдрома когнитивных расстройств и его динамику в зависимости от течения и клинической картины у пациентов с алкогольной зависимостью с синтонными характерологическими особенностями личности. Это позволяет подойти к решению вопросов более дифференцированного выбора методов терапии и реабилитации данного контингента больных.
Summary
CHARACTERISTICS OF CLINICAL AND NEUROPSYCHOLOGIC PARAMETRES OF PERSONS WITH MENTAL AND BEHAVIOURAL FRUSTRATION CAUSED BY ALCOHOL ABUSE Zhyvotovska L.V.
Key words: alcoholic dependence, syntonic characterologic features of a person, clinic and dynamic characteristics, neurocognitive disturbances.
This paper presents the peculiarities of the structure of neuropsychological syndrome and namely cognitive disturbances and their dynamics depending on the clinical picture and clinical course in patients with alcoholic dependence that have syntonic characterologic personal characteristics. It allows to choose more differentiated therapeutic approach and rehabilitation for this contingent of patients.
УДК:616.12-008.46-036.12+616.155.194)-037:616.153.915.1-02:616.61 Зетн В.В.
ХАРАКТЕРИСТИКА AHEMIÏI СК0Р0ТЛИВ0СТ1 МЮКАРДА У ПАЦ1ЕНТ1В В ХР0Н1ЧН0Ю СЕРЦЕВОЮ НЕД0СТАТН1СТЮ I Р13НИМ PIBHEM ЕРИТР0П0ЕТИНУ
Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет ¡меы Данила Галицького, УкраТ'на
Метою роботи було визначити pieeub еритропоетину (ЕПО) у naiçieumie з хрошчною серцевою недостаттстю (ХСН) i aueMieno, встановити характер i ступть важкост1 анеми у naiçieumie з pi3HUM його pieueM, вивчити скоротливу здаттстъ мюкарда у цих пащенттв, досл{дити взаемо-зв'язок Miotc pieueM ЕПО i С - реактивним пептидом (СРП). Нами було обстежено 80 naiçieumie кардюлог{чних стацюнар{в з ХСН та aueMien). Клтшо-лабораторне обстеження проведено вгд-повгдно до стандартгв. ЕПО визначали iмуноферментним методом. Висновки. Встановлено, що лише у хворих з пгдвищеним pieueM ЕПО виявляли важку анем{ю. При тдвищеному pieui ЕПО 4acmime, тж за умов нормального чи зниженого його р{вня diazHocmyeajiu анем{ю середнъог важ-Kocmi, спостеркалисъ мтроцитоз, гтохром{я еритроцит1в та знижений pieeub сироваткового 3ajii3a, що супроводжувалось тдвищеним pieueM С - реактивного пептиду, бшъш частим виник-ненням важког хротчног серцевог недостатностг III - IV функщоналъного класу та систол{чног дисфункци мюкарду. Це дозволяе вважати тдвищений pieeub ЕПО несприятливим фактором nepeôizy хвороби у naiçieumie з ХСН i aueMiew.
Ключов1 слова: хрошчна серцева недостатнють, еритропоетин, сироваткове зал1зо, анем1я, фрак^я викиду л1вого шлуночка
Матср1али та методи
Хрошчна серцева недостатнють (ХСН) е най-бтьш розповсюдженим, прогресуючим i прогно-стично несприятливим ускладненням патологи серцево-судинноТ' системи, що призводить до стшко'|' втрати працездатносп, майже тотально!' ¡нвалщизаци та значного скорочення тривалосп життя хворих [Воронков 2004]. Вщомо, що одним з фактор1в, який може впливати на nepeôir ХСН, е анем1я [Малюкова], причина яко'Г у бтьшосп пац1ент1в залишаеться невизначеною [Westen-brink]. У пац1ет1в ¡з ХСН анем1я попршуе якють життя, призводить до непрацездатносп i смерти обтяжуе nepeôir серцево'Г недостатносп, викли-кае м прогресування [Silverberg], Натомють пщ-
вищення р1вня гемоглобшу на 1 г/л знижуе ризик CMepTHOCTi на 15,8%, а ризик госпптНзацп - на 14,2% [Anand,8]. Як можливу причину розвитку анеми у хворих з ХСН розглядають знижену продукцш ЕПО внаслщок розвитку нирково'Г ди-сфункцп у них [1ванов 2008, Peter van der Meer], При хрошчнш xBopoöi нирок розвиваеться склероз ¡нтерстиц1ально'| тканини, загибель кл1тин -продуценте i як наслщок порушення продукцп ЕПО. Порушення ¡нкреторно'Г функци нирок у ви-гляд1 зниження продукци ЕПО вщбуваеться вже на paHHix стад1ях хрон1чно'| хвороби нирок [Же-тишев].
Метою роботи було визначити р1вень ЕПО у пац1ет1в з ХСН i анем1ею, встановити характер i
