CC BY
9
Summary
CLINICAL AND BIORHYTHMOLOGICAL FEATURES OF DEPRESSIVE DISORDERS IN MEN AND
WOMEN
Grin' K. V.
Keywords: depressive disorders, anxiety, Melitor.
The research is devoted to the estimation of the intensity of depressive disorders, anxiety level and sleep disturbances and their reduction during the drug therapy by Melitor. There are differences in clinical picture of depressive frustration depending on patient's sex. Women are more prone to reduce depressive symptoms, anxiety and sleep disturbances. Drug therapy for men requires higher doses of the preparation, and the reduction of depressive symptoms and anxiety at the initial stage of treatment occurs more slowly though at the final stage the indices are similar to those of women. Thus, Melitor is an effective drug for treatment of depressive disorders and its effectiveness does not depend on patient's sex.
УДК 616.12-005.4-008.331.1-053.9-08 Сфименко О.В.
КЛ1Н1К0-БЮХ1М1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ11ШЕМ1ЧН01 ХВ0Р0БИ СЕРЦЯ, П0ЕДНАН01 В РЕН0ПАРЕНХ1МАТ03Н0Ю АРТЕР1АЛЬН0Ю Г1ПЕРТЕН31ЕЮ У Ж1Н0К ТА К0МБ1Н0ВАНА Г1П0Л1П1ДЕМ1ЧНА ТЕРАП1Я
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава, Украша
1шем{чна хвороба серця, поеднана з артер{алъною гтертенз1ею у жток залишаютъся основними причинами твал{дност{ та смертност{ в Украгт. У статт{ наведено сучаст дат щодо клт{-ко-бюх1м1чних особливостей {шемгчног хвороби серця, поеднаног з ренопаренх{матозною артерг-алъною гтертенз1ею у жток та комбтовану гтол1тдем1чну тератю.
Ключов1 слова: 1шем1чна хвороба серця, ренопаренмматозна артер1альна ппертенз1я, дислтщем1я, комбшована гтолтщем1чна тератя.
На сьогодшшнш день, незважаючи на левы досягнення в д1агностиц1 та лкуваны, ¡шем1чна хвороба серця (IXC) в поеднанш з артер1альною ппертенз1ею (АГ) залишаються основними причинами ¡нвалщносп та смертносп в Украшк
В дослщженнях останшх poKiв було доведено, що IXC виникае у жшок в середньому на 10-15 роюв шзыше, ыжу чоловтв, це пов'язують ¡з протекторним впливом жшочих статевих гормо-HiB. Звщси серед фактор1в ризику для прогнозу та nepe6iry IXC видтяють уыкальний для жшок -ппоестрогешя, що особливо актуально для жшок похилого BiKy - в менопаузк
Бтьшють дослщжень по вивченню лтщного профтю, впливу його на виникнення та розвиток IXC, та можливосп корекцм за допомогою пполн пщем1чноТ Tepanii проводились в основному на чоловках (4S, CARE, LIPID, ASCOT). До часу наступления менопаузи холестерин (ХС) лтопротещ1в низькоТ густини (ЛПНГ) у жшок нижний, шжу чоловшв. Йвень триглщерид1в (ТГ) також зростае, тод1 як концентра^я холестерину лтопротещ1в в и со ко I густини (ЛПВГ) знижуеться шсля менопаузи. Пюля часу настання менопаузи р1вень ХС ЛПНГ починае зростати, i шзыше стае вищим, шж у чоловтв. Знижуеться також активн1сть ферменту печшковоТ лтази 3i зни-женням р1вня естроген1в, що також може впли-вати на концентрацш ХС ЛПВГ [5]. Пщвищення р1вня загального ХС i триглщерид1в (ТГ) одинаково передбачають розвиток IXC у представни-KiB обох статей, хоча деяю дослщники вщм1ча-ють бтьшу значимють пщвищення ТГ для жшок.
Пщвищення р1вня ТГ часто пов'язують з ¡ншими факторами ризику - надм1рною вагою, стресами, вживанням алкоголю. Високий вмют ХС ЛПНГ е потужним предиктором розвитку ¡нфаркту мюка-рду (IM) у жшок [9]. Найбтьш значимим фактором ризику IXC серед показниш лтщного o6Mi-ну у жшок вважаеться низький р1вень ХС ЛПВГ. Дефщит естроген1в призводить до пщвищення piBHiB ХС ЛПНГ, збтьшення ТГ, зниження BMiCTy ХС ЛПВГ. Отже, осктьки лтщний профть у жн нок i чоловшв значно вщр1зняеться, важко ви-значити, чи справедлив! результати вказаних дослщжень i для жшок.
У жшок АГ е по значимосп таким же ФР, як i у чоловшв [6]. Ризик, викликаний ппертенз1ею, збтьшуеться з bIkom, а у пременопаузальних жшок наявнють АГ збтьшуе ризик смертносп вщ IXC до 10 pa3iB.
У пац1енток з IXC вщзначають cyrreBi вщмш-HOCTi у KniHiHHiCi картин! захворювання i neBHi особливосп д1агностики, що при низькш нацте-HOCTi на цю патолопю створюе ще 6mbLui fliamo-стичн1 труднощк 1нша проблема - те, що реко-мендацГ|' щодо лкування IXC одержан! переваж-но для хворих чолов1чоТ CTaTi, i не до кшця вщо-мо, чи можна отримаш даы екстраполювати на жшочу популяцш [8].
В пор1вняны з чоловками у жшок cnocTepira-еться бтьша частота стенокарди, при тому що поширенють обструктивноТ IXC у жшок е ниж-чою, ыж у чоловшв з под1бними симптомами [10]. Вщомо, що ¡снують статев1 BiflMiHHOCTi у ха-рактерних особливостях больового синдрому в
liiC. l II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна академ1я»
груднiй клггц1 при IXC. Бть у груднш клггц1 у жн нок рщше пов'язуеться з розвитком коронарного стенозу, що обмежуе кровопостачання, шжу чо-ловшв. Статев1 вщмшносп в ендогеннш систем! модуляци болю можуть впливати на р1зницю у сприйнятп болю [2].
У жшок чаепчше зустр1чаються "атиповГ бол1 у дтянц1 грудноТ клп~ки, як1 обумовлеы бтьшою схильнютю жшок до вазоспастичних реакцш (стенокард1я Принцметала) - це синдром загру-динних болей, як1 з'являються в споко'Г i супро-воджуються чаепчше елевац1ею, шж депреаею сегмента ST на кардюграм1, i в основному закш-чуеться без розвитку IM. Бтьшють дослщжень довела, що початков! прояви IXC у жшок пов'язаш з розвитком стен о кард if, тод1 як у чо-ловшв з розвитком ¡нфаркту мюкарда [3].
Дослщження WISE показало, що визначення "типово'Г стенокарди пропускало 65 % жшок, у яких в дшсносп була IXC — тобто, у жшок клшн 4Hi прояви стабтьних форм IXC значно вщр1з-няються вщ чоловтв ("атиповий" nepe6ir захво-рювання) [1].
Пполтщем1чна терап1я в наш час розгляда-еться як необхщний компонент лкування пац1ен-т1в з IXC поеднаною з АГ, що аргументуеться м сприятливими ефектами практично на Bci ком-поненти атерогенезу [11]. Провщне мюце серед лтщзнижуючих середниюв займають статини, але на фош Тх застосування у бтя 75% хворих все ж таки розвиваються серцево-судинш подП'. Застосування агресивних доз статишв не увш-чалось бажаним ефектом: у 60-65% хворих роз-вились ускладнення (дослщження REVERSAL, MIRACL, IDEAL, PROVE).
На сьогодшшнш час е актуальним пошук оп-тимальних лтщознижуючих середниюв та мож-ливост1 комбшованоТ пполт1дем1чно'|' терапи. Ефективнють кардюметабол1чно'|' Tepanii IXC та АГ в наш час вважаеться доведеною. Викорис-тання кардюметабол1чних препарат1в створюе умови для пщвищення ефективносп базисноТ терапП'. Перспективним е використання комплек-сних кардюметабол1чних препарат1в, до яких вщноситься Кардонат виробництва СГТСперко Украша", який мае пполтщем1чну, метабол1чну й антиоксидантну активнють, виявляе нейро-, ге-пато- та кардюпротекторну дш, сприяе змен-шенню ¡шемП' мюкарда та обмеженню постшфа-рктноТ зони, здшенюе позитивний вплив на дис-троф1чн1 змши судин [7].
Мета досл1джснни
Визначити особливост1 клш1ко-бюх1м1чних ас-пект1в nepe6iry ¡шем1чно'|' хвороби серця, поед-наноТ з ренопаренх1матозною артер1альною ri-пертенз1ею у жшок похилого в1ку, встановити критерП' д1агностики особливостей nepe6iry хвороби та пщвищити ефективнють лкування шляхом наукового обгрунтування доцтьносп комплексно'!' терапП' з використанням Кардонату i Аторвастатину та дослщження Тх впливу на по-
казники лтщного обмшу i nepeöir захворювання.
Дана робота е фрагментом НДР: "Значения протизапальних, проаритм1чних, дисметабол1ч-них фактор1в для ускладненого nepeöiry пперто-hí4hoT хвороби, ¡LueMÍ4HO'í хвороби серця: д1агно-стика, лкування", № 0106U003238, 2006р.
MaTcpiajiM i методи досладження
Пщ спостереженням в умовах кардюлопчного вщдтення знаходилось 112 жшок, що хворти на ¡шем1чну хворобу серця, поеднану з артер1аль-ною ппертенз1ею. Д1агноз IXC фунтувався на даних клш1ки, анамнезу, ЕКГ, ЕхоКС та даних холтер1вського мошторшгу ЕКГ. У bcíx хворих дн агноз IXC поеднану з АГ формулювався вщповн дно МКХ-10. Критер1ями д1агностики ренопарен-х1матозноТ АГ вважали: дан1 анамнезу, наявнють в сечовому осад1 наявнють лейкоцит1в, еритро-цит1в, бтку, бактерш; за даними УЗД нирок -деформац1я чашково-мисковоТ системи, пору-шення пасажу сеч1 при екскреторнш урографП'. 72 жшки хворти на ХП, у 38 (33,9%) ХП знахо-дився у фаз1 peMiciï, а у 34 (30,4%) - в фаз1 заго-стрення.
При проведенн1 добового мошторування реестрацш ЕКГ проведеною за Холтером, визначення AT проведено за Коротковим та осци-лометричним методом ¡з обчисленням середшх арифметичних CAT та ДАТ, ычного зниження тиску в %, ¡ндексу навантаження тиском. Добове Холтер1вське мон1торування ЕКГ хворих на IXC поеднану з АГ проведено за допомогою системи CARDIOSPY "ЕС-24", ДМАТ проводилось mohí-тором артер1ального тиску "АВРМ-04" ¡з визна-ченням AT через 30 хв. вдень та 60 хв. вночг
На початку дослщження bcí xBopi отримали анкети "Щоденник патента" - спец1ал1зований щоденник якост1 життя хворих з ¡шем1чною хворобою серця SAQ (Seattle Angina Questionnaire) для визначення суб'ективних ставлень до стану свого захворювання. 3 метою вивчення особливостей ключного nepeöiry у 42 жшок OKpiM "Що-денниюв пац1ента" та загальнокл1н1чних обсте-жень проводилось добове холтер1вське mohíto-рування ЕКГ, ДМАТ, та XBopi були розподтен1 на три клíhíhhí групи: перша група - 18 хворих на IXC у поеднаны ¡з РАГ, друга група - 12 хворих на IXC у поеднанш ¡з ГХ II-III ст. та третя група -12 хворих на ¡зольовану IXC чи IXC ¡з ГХ I ст. Для ушфкаци отриманих показниш на час об-стеження були вщмшеы некоронарол1тичн1 пре-парати. Препарати групи штроглщерину реко-мендувалося застосовувати ттьки при серцево-му напад1 та при виконанш медикаментозно'1 проби.
3 метою ж вивчення показниш лтщного профтю та можливост1 пщвищення ефективнос-tí лкування bcí 112 XBopi були розподтен1 на дв1 6ioxÍMÍ4H¡ групи: першу контрольну групу(48 ос1б)хворих на IXC та другу групу(64 особи) хворих на IXC поеднану з РАГ. Пац1ети першо'1 (контрольно'!) групи отримували стандартну терапш
(¡нпбггори-АПФ, кардюселективш (3-
адреноблокатори, пролонговаш штрати, антиаг-реганти, антагонюти кальцш та аторвастатин компанм "Фармак" (Аторвакор) в доз1 10 мг/добу ввечорО. Патентам друго'Г групи в схему лку-вання додатково включали препарат Кардонат в доз1 1 капсула 3 рази на добу. Через 3 та 6 мюя-ц1в проводили визначення лтщного спектру плазми кров1 в динамщ1 (загальний холестерин, ТГ, ЛПВГ та ЛПНГ) на фош загальнокл1н1чних обстежень та оцшювали кл1н1чний nepe6ir за-хворювання. 3 метою оцшки безпечносп пполн пщем1чноТ терапи проводилась оцшка показниюв функцюнального стану печшки (загальний 6mi-py6iH та його фракци, AJ1T, ACT, тимолова проба).
Результати та iix обговорення
Пор1вняльний анал1з результате анкетування та мошторного спостереження хворих на IXC у поеднанш з РАГ та без неТ показав, що суб'екти-BHi оцшки fx вщчутпв були неоднорщн1.
Так, у першш шшчнш rpyni 18 хворих на IXC у поеднанш ¡з РАГ при ф1зичному навантаженш в 78% випадках пац1енти реестрували суб'ективш вщчуття (бть в дтянц1 серця 28%, задишку 44% та серцебиття 6% ), яю були об'еднаш у 3 групи та у 22% випадюв вони були вщсутш. Змша са-мопочуття у обстежуваних при ф1зичному навантаженш супроводжувалось у 66% випадюв од-норазовим прийомом лкарняних препарате, яю покращували стан хворого.
Пац1енти друго'Г кл1н1чноТ' групи 12 хворих на IXC у поеднанш ¡з ГХ М-Шст. при ф1зичному навантаженш в 84% випадюв реестрували обтя-ження суб'ективних вщчутпв (бть в дтянц1 серця 17%, задишку 58% та серцебиття 9%), яю були об'еднаш у 4 групи, в 16% випадш шсля до-зованого навантаження св1й стан пац1енти ви-значили як норму. Змша самопочуття обстежуваних супроводжувалось у 52% випадш прийомом лкарняних препарат1в, яю покращували стан хворого.
У третш rpyni обстежуваних було 12 хворих на
¡зольовану IXC чи IXC з ГХ 1ст., як1 при ф1зично-му навантаженш у 75% випадш також реестрували обтяження суб'ективних вщчутпв (бть в fli-лянц1 серця 25%, задишку 42% та серцебиття 8%), яю нами також були об'еднаш в 3 групи, в 17% випадш шсля дозованого ф1зичного навантаження свш стан пац1енти визначили як норму та 8% випадш у "Щоденниках пац1етчв" таю записи були вщсутш. Змша самопочуття обстежуваних супроводжувалось у 58% випадюв прийомом лкарняних препарат1в, яю покращували Тх стан.
За даними холтер1вського мошторингу ЕКГ порушення автоматизму у вигляд1 синусовоТ па-роксизмальноТ тахкарди та брадкарди часпше зуспчалась в першш та друпй кл1н1чних трупах. Миготлива аритм1я пароксизмальноТ та постшноТ форм, переважно тах1систол1чний вар1ант, була виявлена у хворих першо'Г групи, де був вищим вщсоток порушень ритму синусового генезу, що свщчить про розбалансування вегетативно'!' ре-гуляци серцевоТ д1яльност1. Показники мошторингу ¡шем1чних змш мюкарду зважаючи на малу виб1рку мали випадковий характер.
Статистичш показники особливостей добово-го ритму AT у хворих на IXC з РАГ вщр1зняються вщ вщповщних показниюв хворих на IXC з ГХ ( рис.1). Так, середш показники циркадного ритму в абсолютних цифрах систол1чного артер1ального тиску (CAT) (157±11 та 148±15 мм рт. ст.) (р>0,05) незначно перевищують у rpyni есен^альноТ ппертензи, у той час, як середнш CAT шчний (138±11 мм рт. ст.) значно перевищуе при РАГ вщповщно аналопчного при IXC з ГХ (126± 14 мм рт. ст.) (р>0,05). Середн1й д1астол1чний артер1альний тиск (ДАТ) у Hi4Hi ча-си пщвищений у rpyni з РАГ (92±10 мм рт. ст. та 83±8 мм рт. ст.) (р=0,05), у той час, як денний ДАТ пщвищений у пор1вняльнш rpyni хворих на IXC з ГХ виявився дещо вищим (91 ±8 мм рт. ст.) на вщмшу вщ (86±7 мм рт. ст.) (р>0,05) в rpyni хворих на з РАГ.
САТср.Д
ДАТсрД.
САТсрН.
ДАТсрН.
■ IXC з РАГ □ IXC з ГХ
Рис. 1. CepedHi абсолютн/ показнию систол/чного та diacmoniHHoao AT в денш та h'mh'i часи у хворих на IXC з РАГ та IXC з ГХ (в мм рт. ст.):
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»
Проанал1зувавши дат ДМАТ, було встанов-лено, що вщеоткова частка зниження як CAT, так i ДАТ у HiHHi часи вщносно середньоденних по-казниш у rpyni хворих на IXC з ГХ бтьший, ыжу rpyni хворих на IXC з РАГ.
Щодо 61ох1м1чних груп: у пац1енток з IXC, по-еднаною з РАГ достов1рно чаепше зустр1чався такий модифкований фактор ризику атеросклерозу як дислтщем1я. Було встановлено позити-вний вплив комбшованоТ терапи у пац1ент1в з IXC, поеднаноТ з РАГ. У BCix хворих, що прийма-ли Кардонат, вщзначали покращення ключного стану, зникнення або значне зниження частоти виникнення напад1в стенокарди, пщвищення толерантное^ до ф1зичного навантаження, суб'ективне покращення самопочуття. На фош
100
100 ' . ■ннь шш
! . • ■ННМп^ШМД.......... 1IM
б
7
стандартного лкування у пац1ент1в першоТ групи вщи/пчено позитивну динамку показниш лтщно-го спектру кровк Через 3 та 6 м1сяц1в лкування вщзначили нормал1зацш показниш лтщного обмшу: зниження р1вня загального ХС вщповщно на 19,7% та 28,5%, ХС ЛПНГ на 23,2% та 30,4%, ТГ на 10,3% та 15,6%, а також пщвищення ХС ЛПВГ на 8,1% та 10,4% вщповщно (р<0,05) (рис.2-5). Включения Кардонату в комплекс ль кування у пац1ент1в другоТ групи сприяло змен-шенню загального ХС через 3 та 6 мюяц1в на 28,1% та 37,6%, ХС ЛПНГ на 29,7% та 38,4%, ТГ на 28,6% та 37,3%, а також пщвищення ХС ЛПВГ на 22,1% та 28,4% вщповщно (р<0,05) (рис.2-5).
о о о о о
100
so
GO 40 20 О
62,4
моча юн цослщжоиь через 3 Mio-iuj лтуваммн □ через 6 MiCfiI_цiв лiкувамин
I ) / Iii руна
Рис. 2. Динамка р'тня загального холестерину, %:
100
100
73,3
уЭ.б
70.3
I грума II Iрума
Рис. 3. Динамка р'мняХС ЛПНГ, %:
моча юн досл!д;кемь через 3 лл1еиц1 л1куваинн □ через 6 м1сяц1в /пкувамм?
100 80 60 40 2 U О
8'",7
84,4
100
71,4
Ь'.!
Ii руна lipyiic
Рис. 4. Динамка р\вня ТГ, %:
поча юн дослщжг! it, 40J03 3 jv,ic.-iu,i лтуваммя □ чоооз 6 jv.ie.-miü л i <уал шя
1 110,4
122.1 1*8,4
100
початок дослщжень через 3 м1сяц1 лтування О через 6 м1сяц1в лтування
II група
Рис. 5. Динамжа р'!вня ХС ЛПВГ, %:
100 50 0
I група
Висновки
nepe6ir ¡шем1чноТ хвороби серця, поеднаноТ з ренопаренх1матозною артер1альною ппертензш, у хворих супроводжувався болями пюля дозова-ного навантаження у 1,7 раз1в часпше, ыж у жн нок хворих на ¡шем1чну хворобу серця з супут-ньою есенц1альною артер1альною ппертенз1ею та вимагав у 1,3 рази часпше екстренного при-йому niKiB. Виявлено Biporifli вщмшностк бтьш виразне пщвищення р1вня атерогенних лтщних чинниш, та схильнють до надшлуночкових по-рушень ритму в пор1внянш ¡з вщповщними трупами хворих на ¡шем1чну хворобу серця без ре-нопаренх1матозноТ артер1альноТ ппертензи. Ви-значеш особливосп добовоТ динамки apTepia-льного тиску при ¡шем1чнш хвороб1 серця поед-нанш з ренопаренх1матозною артер1альною ri-пертенз1ею у жшок похилого в1ку: змшою серед-ньостатистичного добового артер1ального тиску "монотонного" характеру, недостатнють ычного зниження, переважно д1астол1чного артер1ально-го тиску.
Застосування в комплекснш терапП' ¡шем1чноТ хвороби серця поеднано'1 з ренопаренх1матоз-ною артер1альною ппертенз1ею у жшок похилого в1ку комплексного метабол1чного препарату Ка-рдонат призводить до стабт1заци показниюв лн пщного обмшу, зокрема знижуе р1вень загально-го холестерину, триглщерид1в, ХС ЛПНГ, пщви-щуе вм1ст ХС ЛПВГ, полтшуе клш1чний nepe6ir IXC. Це обумовлюе доцтьнють включения препарату Кардонат в схему лкування жшок з да-ною поеднаною патолопею.
Перспективи подальших дослпджснь
Враховуючи вище перел1чен1 клш1ко-бюх1м1чн1 аспекти nepe6iry та лкування ¡шем1чноТ хвороби серця поеднаноТ з артер1альною ппертенз1ею у жшок, актуальним та перспективним е прове-
дения подальших дослщжень в даному напрям-ку. На основ1 отриманих результате дослщжень будуть оцшеш взаемозв'язки м1ж показниками гемодинамки, функцюнального стану ендоте-лш, метабол1чними параметрами та якютю жит-тя при ¡шем1чнш хвороб1 серця, поеднанш з ар-тер1альною ппертенз1ею у жшок. Будуть запро-понован1 та обфунтоваш HOBi пщходи до fliarno-стики та визначена лкувальна тактика ¡шем1чноТ хвороби серця, поеднаноТ з артер1альною rinep-тенз1ею у жшок.
Лпсратура
1. Варна О.М. Деяю особливост1 д1агностики ¡шем1чноТ хвороби серця у жшок в перюд менопаузи / О.М. Варна // Вюник науко-вих дослщжень. - 2003. - № 3. - С.125-128.
2. Варна О.М. Деяю особливос"п фактор1в ризику та ключного пе-pe6iry ¡нфаркту мюкарда у жшок / О.М. Варна, М.В. Гребеник // BicHHK Ужгородського мед. ушв. - 2002. - № 2. - С.34-38.
3. Верещук Л. 1шем1чна хвороба серця у жшок: особливос"п ключного nepe6iry, д1агностики та лкування / Л. Верещук // Р1вненсь-кий обласний науково-практичний тижневик. - 2007. - № 6. -С.23-27.
4. Дзяк Г.В. Вплив дефщиту естрогешв та замшноТ гормонально!' Tepanii на функц1ю серцево-судинноТ системи / Г.В. Дзяк, З.М. Дубоссарська // - ПАГ. - 1999. - № 2. - С.77-80.
5. Доборджинидзе Л.М. Метаболические факторы риска у женщин с преждевременной ишемической болезнью сердца / Л.М. Доборджинидзе, А.С. Нечаев, Н.А. Грацианский // Кардиология. -1999.-Т.39, № 9. - С.31-39.
6. Ильяш М.Г. Артериальная гипертензия после менопаузы / М.Г. Ильяш, Е.Г. Несукай // Укра'шський кардюлопчний журнал. -1999.-№2.-С.21-24.
7. Митченко Е.И. Опыт применения препарата Кардонат у больных с артериальной гипертензией и дислипидемией / Е.И. Митченко, В.Ю. Романов // Укра'шський медичний часопис. - 2007. - № 5 (61). - С.73-77.
8. Нетяженко В. 3. 1шем1чна хвороба серця у жшок: особливост1 фактор1в ризику / В. 3. Нетяженко, О. М. Варна // Укра'шський кардюлопчний журнал - 2004. - № 1. - С.5-9.
9. Brochier M.L. Coronary heart disease risk factors in women / M.L. Brochier, P.Arwidson // Eur. Heart J. - 1998. - V.19 - P.45-52.
10. Douglas P.S. The evaluation of chest pain in women / P.S. Douglas, G.S. Ginsburg // N. Engl. J. Med . - 1996. - V.334, № 20. -P.1311-1315.
11. Smits S.C. AHA/ACC Guidelines for preventing heart attack and death in patients with atherosclerotic cardiovascular disease: 2001 Update. A statement for healthcare professionals from the American Heart Association and the American College of Cardiology / S.C. Smith, S.N. Blair, R.O. Bonow [et. al.] // J. Amer. Coll. Cardiology. - 2001. - №38. - P. 1581-1583.
BiCHHK ВДНЗУ « Украгнсъка медична стоматологгчна ак аде Mi я»
Реферат
КЛИНИКО-БИОХИМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА, В СОЧЕТАНИИ С РЕНОПАРЕНХИМАТОЗНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ У ЖЕНЩИН И КОМБИНИРОВАННАЯ ГИПОЛИПИДЭМИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ Ефименко А.В.
Ключевые слова: Ишемическая болезнь сердца, ренопаренхиматозная артериальная гипертензия, дислипидемия, комбинированная гиполипидэмическая терапия.
Ишемическая болезнь сердца и артериальная гипертензия остаются основными причинами инвалидности и смертности в Украине. В статье приведены современные данные о клинико-биохимических особенностях ишемической болезни сердца в сочетании с ренопаренхиматозной артериальной гипертензией у женщин и комбинированной гиполипидемической терапии.
Summary
CLINICAL AND BIOCHEMICAL FEATURES OF ISCHEMIC HEART DISEASE ASSOCIATED WITH RENO-PARENCHYMATOUS ARTERIAL HYPERTENSION IN WOMEN AND COMBINED HYPOLIPIDEMIC THERAPY Yefimenko A.V.
Key words: ischemic heart disease, arterial hypertension, dyslipidemia, combined hypolipidemic therapy.
Ischemic heart disease and arterial hypertension are still the major causes of disability and mortality in Ukraine. This article presents the up-to-date approaches concerning with the clinical and biochemical features of ischemic heart disease and concomitant arterial hypertension in women and combined hypolipidemic therapy.
УДК 616.89-008.441.1-071 Животовська Л.В.
ХАРАКТЕРИСТИКА КЛ1Н1ЧНИХ ТА НЕЙР0ПСИХ0Л0Г1ЧНИХ ПАРАМЕТРА У 0С1Б В ПСИХ1ЧНИМИ ТА П0ВЕД1НК0ВИМИ Р03ЛАДАМИ ВНАСЛ1Д0К ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ
ВДНЗУ "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
В робот{ висв{тлено особливост{ структури нейропсихолог{чного синдрому когттивних розла-(Эг'б та його динамжу в залежност{ вг'д перебку та кл{тчног картини у пащентлв г'з залежтстю вг'д алкоголю з синтонними характеролог{чними особливостями особистост1. Це дозволяе тгг'дг-йти до вир{шення питанъ бшъш диференцшованого вибору метод{в терапи та реабш{таци да-ного контингенту хворих.
Ключов1 слова: алкогольна залежнють, синтонш характеролопчш особливосп особистосп, ктыко-д1агностична характеристика, нейрокогнитивш порушення.
Актуальнють проблеми алкогольно'!' залежно-сп визначаеться як зростанням кшькосп оаб, що вживають алкоголь, так \ важкими медико- соцн альними наслщками зловживання [1, 2]. Р1зно-б1чним аспектам проблеми алкогол1зму присвя-чена велика кшьмсть наукових праць. Мульти-факторна взаемод1я р1зних ланок патогенезу обумовлюе складнють дано'Г проблеми. Теоретичною основою розвитку мультифакторних за-хворювань е концепц1я фактор1в ризику, що включають як ¡ндивщуальы особливосп оргашз-му, так \ зовышы впливи та Тх взаемодш. Ц фа-ктори призводять до збтьшення ризику виник-нення захворювання, його прогресування та не-сприятливих наслщмв [3]. Отримаш переконлив1 дат вщносно патогенетичного значения харак-теролопчного фактору, який опосередковано, через нейробюлопчы структури, впливае на розвиток залежносп, на прогред1ентнють та де-як1 ¡нш1 параметри захворювання [4, 5].
На думку численних автор1в, попршення ви-щих по-шчних функцш пов'язано як з безпосе-редшм токсичним впливом етанолу на мозок, так \ з опосередкованими мехашзмами дисметабо-
л1чного г'енезу, як1 призводять до формування та поглиблення нейропсихолопчного дефекту [6]. Центральне м1сце в нейропсихолопчному пщхо-д1 займае виявлення порушених та збережених вищих по-шчних функцш, що дае основу для визначення функцюнального стану головного мозку у даного контингенту хворих. 3 ¡ншого боку, вивчення характеру та структури порушень вищих мозкових функцш може сприяти розумш-ню патоф1зюлопчних мехашзм1в зниження когттивних процеав у оаб з алкогольною залежню-тю [7]. Ранне виявлення нейрокогштивних порушень у пац1ет1в з алкогольною залежнютю мае важливе значения для оптим1заци терапевтич-ноТ тактики, прогнозування ТТ ефективносп, три-валосп та якосп рем1см.
Метою дослщження було вивчення клш1чних та нейропсихолопчних параметр1в у пац1етчв з синтонними характеролопчними особливостями при алкогольнш залежностк
Нами обстежено 290 хворих з по-шчними та поведшковими розладами внаслщок вживання алкоголю (ППРА), ва чоловки, вком вщ 20 до 61 рош. При оцшц1 важкосп захворювання (етап,
