CC BY
17
УДК 616.12-005.4-008.331.1-053.9-08 Сфименко О.В.
ВИЗНАЧЕННЯ КЛ1Н1КО-Б1ОХ1М1ЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕБ1ГУ 1ШЕМ1ЧНОТ ХВОРОБИ СЕРЦЯ, ПОеДНАНОТ З РЕНОПАРЕНХ1МАТОЗНОЮ АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕНЗ1ЕЮ У Ж1НОК ТА МАТЕМАТИЧНА ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТА.
ВДНЗУ "Украшська медична стоматологiчна академiя", м. Полтава
1шем{чна хвороба серця, поеднана з артер{альною гтертенз{ею у жток залишаються основними причинами твал{дност{ та смертност{ в Украгт. У статт{ наведено сучаст дат щодо кл{т-ко-бюх{м{чних особливостей перебку {шемгчног хвороби серця, поеднаног з ренопаренхгматозною артер{альною гтертенз{ею у жток, вплив комбтованог гтолт1дем1чног тератг та математи-чна обробка отриманих у досл{дженш результат1в .
Кпючов1 слова:, Шем1чна хвороба серця, ренопаренх1матозна артер1альна ппертенз1я, дислПщем1я, комб1нована пполидем1чна терап1я.
Дана робота е фрагментом НДР: "Значення протизапальних, проаритм1чних, дисметабол1чних фактор1в для ускладненого переб|гу г1пертон1чноТ хвороби, 1шем1чноТ хвороби серця: д1агностика, лкування", № 010би003238, 2006р.
Незважаючи на сучасн досягнення в дiагнос-тицi та лкуванш, iшемiчна хвороба серця (1ХС) в поeднаннi з артерiальною гiпертензiею (АГ) залишаються основними причинами швалщносп та смертностi в УкраТнк
Серед факторiв ризику для прогнозу та пере-6iry 1ХС видтяють унiкальний для ж1нок - ппоес-трогенiя, що особливо актуально для жшок по-хилого вiку - в менопаузк Визначення статевих вщмшностей патофiзiологiчних механiзмiв роз-витку 1ХС у жiнок може дати можливють дифе-ренцiйованого медикаментозного лiкування iз прiоритетним впливом не тiльки в залежност вiд виду атеросклеротичного ураження, стади роз-витку 1ХС i особливостей фармакодинамiчно""" ди препаратiв, але й вщ статi пацieнтiв [12].
Бтьшють широкомасштабних дослiджень по вивченню лiпiдного профiлю, впливу його на ви-никнення та розвиток 1ХС, та можливостi корек-ц11" за допомогою гiполiпiдемiчно""" терапи проводились в основному на чоловках (4S, CARE, LIPID, ASCOT). До часу настання менопаузи холестерин (ХС) лтопроте""фв низько""" густини (ЛПНГ) у ж1нок нижчий, нiж у чоловшв. Рiвень триглiцеридiв (ТГ) також зростае, тодi як концентрацiя холестерину лтопроте^в високо" густини (ЛПВГ) знижуеться пюля менопаузи. ni-сля часу наступлення менопаузи рiвень ХС ЛПНГ починае зростати, i пiзнiше стае вищим, шж у чоловiкiв. Знижуеться також активнють ферменту печшково" лiпази зi зниженням рiвня естрогенiв, що також може впливати на концентрацш ХС ЛПВГ [5]. Високий вмют ХС ЛПНГ е потужним предиктором розвитку шфарк-ту мюкарду (1М) у жшок [10]. Найбтьш значимим фактором ризику 1ХС серед показникiв лтщного обмiну у ж1нок вважаеться низький рiвень ХС ЛПВГ. Дефiцит естрогешв призводить до пщви-щення рiвнiв ХС ЛПНГ, збiльшення ТГ, зниження вмюту Хс ЛПВГ [9]. Осктьки лiпiдний профiль у жiнок i чоловiкiв значно вiдрiзняеться, важко ви-значити, чи справедливi результати вказаних дослщжень i для ж1нок.
У жшок АГ е по значимост таким же ФР, як i у чоловшв [5]. Ризик, викликаний гiпертензiею, збiльшуеться з вiком, а у пременопаузальних жшок наявнють АГ збтьшуе ризик смертностi вiд 1ХС до 10 разiв.
У па^енток з 1ХС вiдзначають суттевi вщмш-ностi у клiнiчнiй картинi захворювання i певнi особливостi дiагностики, що при низькш нацте-ностi на цю патологiю створюе ще бiльшi дiагно-стичнi труднощi. 1нша проблема - те, що реко-мендаци щодо лiкування 1ХС одержанi переваж-но для хворих чоловiчоl" стат^ i не до кiнця вщо-мо, чи можна отриманi дан екстраполювати на жiночу популяцiю [8].
В порiвняннi з чоловiками у жшок спостер^а-еться бiльша частота стенокардп, при тому що поширенють обструктивно""" 1ХС у жiнок е ниж-чою, нiж у чоловшв з подiбними симптомами [11].
У жшок больовий синдром у груднш кл^ц ча-стiше пов'язаний з атиповими для 1ХС симптомами: болем у животу задишкою, нудотою i за-гальною слабiстю; часпше зустрiчаються "ати-повГ болi у дтянц грудно""" клiтки, якi обумовлен бiльшою схильнiстю ж1нок до вазоспастичних реакцш. Бiльшiсть дослiджень довела, що поча-тковi прояви 1ХС у жшок пов'язан з розвитком стенокардп, тодi як у чоловiкiв з розвитком шфа-ркту мiокарда [1].
Гiполiпiдемiчна терапiя в наш час розгляда-еться як необхiдний компонент лкування па^ен-тiв з 1ХС поеднаною з АГ, що аргументуеться IT сприятливими ефектами практично на вс ком-поненти атерогенезу [13]. Провщне мiсце серед лiпiдзнижуючих середниш займають статини, але на фон Тх застосування у бiля 75% хворих все ж таки розвиваються серцево-судинн поди. Застосування агресивних доз статишв не увш-чалось бажаним ефектом: у 60-65% хворих роз-винулись ускладнення (дослщження REVERSAL, MIRACL, IDEAL, PROVE).
На сьогодшшнш час е актуальним пошук оп-тимальних лтщознижуючих середникiв та мож-
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
ливост комбшованоТ гiполiпiдeмiчноT терапп. Ефективнють кapдiомeтaболiчноT TepaniT 1ХС та АГ в наш час вважаеться доведеною. Викорис-тання кapдiомeтaболiчних пpeпapaтiв створюе умови для пiдвищeння eфeктивностi базисноТ тepaпiT. Перспективним е використання комплек-сних кapдiомeтaболiчних пpeпapaтiв, до яких вщноситься Кардонат виробництва СП"Сперко УкраТна", який мае гiполiпiдeмiчну, мeтaболiчну й антиоксидантну активнють, виявляе нейро-, ге-пато- та кapдiопpотeктоpну дiю, сприяе змен-шенню iшeмiT мiокapдa та обмеженню постшфа-рктноТ зони, здшснюе позитивний вплив на дис-тpофiчнi змiни судин [7].
Мета дослвдження
Визначити особливостi клiнiчного пepeбiгу iшeмiчноT хвороби серця, поеднaноT з ренопаре-нхiмaтозною apтepiaльною гiпepтeнзiею у жшок похилого вiку, та пiдвищити ефективнють лку-вання шляхом наукового обгрунтування доцть-ностi комплeксноT тepaпiT з використанням Кар-донату та Аторвастатину, та дослщження !'х впливу на показники лтщного обмiну i переб^ захворювання.
Матерiали i методи
Пiд спостереженням в умовах кардюлопчного вiддiлeння знаходилось 112 жшок, що хворти на iшeмiчну хворобу серця, поеднану з apтepiaль-ною гiпepтeнзiею. Дiaгноз 1ХС фунтувався на даних клiнiки, анамнезу, ЕКГ, ЕхоКС та даних холтepiвського мошторшгу ЕКГ. Кpитepiями дiaг-ностики peнопapeнхiмaтозноT АГ вважали: дaнi анамнезу, наявнють в сечовому осaдi наявнють лeйкоцитiв, epитpоцитiв, бiлку, бaктepiй; за да-ними УЗД нирок - деформа^я чaшково-мисковоT системи.
При проведены добового мошторування peестpaцiю ЕКГ проведеною за Холтером, ви-значення АТ проведено за Коротковим та осци-лометричним методом iз обчисленням середшх арифметичних САТ та ДАТ, шчного зниження тиску в %, шдексу навантаження тиском. Добове Холтepiвськe мошторування ЕКГ хворих на 1ХС поеднану з АГ проведено за допомогою системи CARDIOSPY "ЕС-24", ДМАТ проводилось мош-тором apтepiaльного тиску "АВРМ-04" iз визна-ченням Ат через 30 хв. вдень, та 60 хв. вночк
З метою ж вивчення показниш лтщного профтю та можливост пiдвищeння ефективнос-тi лкування всi 112 хворих були розподтеш на двi бiохiмiчнi групи: першу контрольну групу (48 осiб) хворих на 1ХС з АГ та другу групу ( 64 особи) хворих на 1ХС поеднану з рАг. Па^енти пepшоT (контрольно!) групи отримували станда-ртну терашю (iнгiбiтоpи-АПФ, кapдiосeлeктивнi р-адреноблокатори, пpолонговaнi штрати, анти-агреганти, aнтaгонiсти кaльцiю та аторвастатин компанп "Фармак" (Аторвакор) в дозi 10 мг/добу ввeчepi). Патентам дpугоT групи в схему лку-вання додатково включали препарат Кардонат в
дозi 1 капсула 3 рази на добу. Через 3 та 6 мюя-^в проводили визначення лтщного спектру плазми кpовi в динaмiцi (загальний холестерин, ТГ, ЛПВГ та ЛПНГ) на фон зaгaльно-клiнiчних обстежень та оцiнювaли кл^чний пepeбiг за-хворювання. З метою оцшки бeзпeчностi пполн пiдeмiчноT терапп проводилась оцiнкa покaзникiв функцiонaльного стану печшки (загальний бть pубiн та його фракцп, АЛТ, АСТ, тимолова проба).
Результати та 1х обговорення
Поpiвняльний aнaлiз peзультaтiв анкетування та мошторного спостереження хворих на 1ХС у поеднaннi з РАГ та без нeT показав, що суб'екти-внi оцiнки 1х вщчутпв були нeодноpiднi.
Пaцiенти пepшоT групи 18 хворих на 1ХС у по-еднaннi iз АГ при фiзичному нaвaнтaжeннi в 83% випадш реестрували обтяження суб'ективних вiдчуттiв (бть в дiлянцi серця 17%, задишку 55% та серцебиття 11%), як були об'еднaнi у 3 групи, в 17% випaдкiв пiсля дозованого навантаження свш стан пaцiенти визначили як норму. Змша самопочуття обстежуваних супроводжувалась у 56% випaдкiв прийомом лтв, якi покращували стан хворого, в 44% випадш, як свщчать пока-зання з "Щоденниш па^ен^в", тaкоT необхщно-стi не виникало. У другш гpупi хворих на 1ХС у поеднaннi iз РАГ при фiзичному нaвaнтaжeннi в 79% випадках па^енти реестрували суб'ективнi вщчуття (бiль в дiлянцi серця 29%, задишку 42% та серцебиття 8% ), як були об'еднаш у 3 групи та у 21% випадш вони були вщсутш. Змша самопочуття у обстежуваних при фiзичному нава-нтaжeннi супроводжувалась у 71% випадкв од-норазовим прийомом лтв, якi покращували стан хворого, в 29% випадш, як свщчать дат з "Що-дeнникiв па^етчв", тaкоT нeобхiдностi не було.
За даними холтepiвського монiтоpингу ЕКГ в груш хворих на 1ХС у поеднанш iз рАг виявлено схильнють до надшлуночкових порушень ритму та порушень провщносп в поpiвняннi iз другою групою хворих: миготлива apитмiя пароксизма-льноT та постiйноT форм, переважно тахюистолн чний вapiaнт. За даними ДМАТ встановлено, що вщсоткова частка зниження як САТ, так i ДАТ у шчш часи вщносно середньоденних покaзникiв у груш хворих на 1ХС з ГХ бтьша, нiж у гpупi хворих на 1ХС з РАГ.
Анaлiз добовоT динaмiки eлeктpокapдiогpaми та apтepiaльного тиску при iшeмiчнiй хвоpобi серця поеднaнiй з peнопapeнхiмaтозною apтepia-льною гiпepтeнзiею у жшок похилого вку показав: зниження циркадного шдексу частоти сер-цевих скорочень з недостатньою вapiaбeльнiстю apтepiaльного тиску на пpотязi доби, змшою се-редньостатистичного добового apтepiaльного тиску "монотонного" характеру, недостатнють ш-чного зниження, переважно дiaстолiчного арте-piaльного тиску, якi характеризують iх циркадну реакцш як "non-dipper".
Щодо бiохiмiчних груп: було встановлено по-
зитивний вплив комбшованоТ' терапп у пацieнтiв з 1ХС, поеднаноТ з РАГ. У BCix хворих, що при-ймали Кардонат, вщзначали покращення кл^ч-ного стану, зникнення або значне зниження час-тоти виникнення нaпaдiв стенокардп, пщвищен-ня толepaнтностi до фiзичного навантаження, суб'ективне покращення самопочуття. На фон1 стандартного лiкувaння у па^ен^в першоТ групи вiдмiчeно позитивну динамку показникв лтщно-го спектру кровк Через 3 та 6 мюя^в лiкувaння вiдзнaчили ноpмaлiзaцiю покaзникiв лтщного
обмiну: зниження piвня загального ХС вщповщно на 19,7% та 28,5%, ХС ЛПНГ на 23,2% та 30,4%, ТГ на 10,3% та 15,6%, а також пщвищення ХС ЛПВГ на 8,1% та 10,4% вщповщно (p<0,05) (рис.1-4). Включення Кардонату в комплекс лi-кування у па^ен^в другоТ групи сприяло змен-шенню загального ХС через 3 та 6 мюя^в на 28,1% та 37,6%, ХС ЛПНГ на 29,7% та 38,4%, ТГ на 28,6% та 37,3%, а також пщвищення ХС ЛПВГ на 22,1% та 28,4% вщповщно (p<0,05) (рис.1-4).
Рис. 1. Динамка р1вня загального холестерину, %:
Рис. 2. Динамка рвня ХС ЛПНГ, %:
[руна
Рис. 4. Динамка рвня ХС ЛПВГ, %:
EiCHMK ВДНЗУ «Украгнська медична стоматолог1чна академгя»
Математична обробка отриманих результат
З метою розробки та аналiзу алгоритмiв ппо-тези супутнього переб^у хвороб нами були ви-користанi обчислювальн методи, якi базуються на ключному досвiдi: в систему вводився алгоритм розтзнавання, тобто спосiб визначення простору об'екту, який розпiзнаeться. Найбтьш розповсюдженим з вiрогiдних методiв без на-вчання е метод Байеса [2] i процедура розтзна-вання, яка лопчно завершуе його. Формула Байеса дозволяе вибрати одну або дектька п-потез, грунтуючись на обчисленн iмовiрностi па-тологiчного процесу за iмовiрностями встанов-лених симптомiв. За допомогою цiеT формули на пiдставi наступних даних: -Р/Ак - апрюрна iмовi-рнiсть кожноТ хвороби у вибiрцi; -Р/(Ху/Ак) - умо-вна iмовiрнiсть (частка) кожного симптому кожноТ хвороби Ак; -Р(Ху) - апрюрна iмовiрнiсть симптома Ху, обчислювали послщовы iмовiрно-стi кожноТ дiагностичноT гiпотези i вибирали найбтьш iмовiрну з них.
Для визначення захворювання Р(Ак/Ху) у фо-рмулi Байеса використовували величину повноТ ¡мов1рносгп симптому Ху, тобто:
Р(Ак)Р(Ху/Ак)
Р(Ак/Ху) = ............................
ЕР(Ак)Р(Ху/Ак)
Нами була використана формула при комплекс незалежних симптомiв: гiпотезу хвороби Р(Ак) обчислювали як добуток незалежних сим-птом1в:
Р(Хг/Аг) • Р(Х2/А2) • ВД/АО
Р(Х!/А2) • Р(Х2/А2) • Р(Х,/А2)
Аналiзуючи алгоритми гiпотези супутнього переб^у хвороб, ми складали Тх за сумарними циркадними iндексами ЧСС, площi та часу пере-вищення АТ за даними добового моыторингу.
Визначення ступеня достовiрностi та сили зв'язку мiж тестованими патологiчними станами I дослщжуваними ознаками проводили за станда-ртними методами математичноТ статистики шляхом обчислення коефМен^в кореляцiT i рiв-нянь регресiT.
Були проведен обчислення середноТ ариф-метичноТ (х) вибiрки, ТТ середньоквадратичного вiдхилення (о), стандартно'! похибки середньоТ арифметичноТ так званоТ похибки репрезентативность
Залежностi ознак, якi ми вивчали, визначали шляхом обчислення лшмноТ залежност за зага-
льновiдомою формулою: (Y=f(x), Y= ао+а^). Для проведення оцшки вiрогiдностi результатiв до-слiджень через визначення вiрогiдних меж до-слщжуваних ознак використовували формулу: (X=x±t^), де t - стандартний коефiцieнт Ст'юден-та, що визначали при n<30 з довiрчою iмовiрнiс-тю Р=0,05 (на рiвнi значимостi 95%). Визначення ступеня достовiрностi та сили зв'язку мiж тестованими патологiчними станами i дослщжувани-ми ознаками проводили за стандартними методами математичноТ статистики шляхом обчислення коефМен^в кореляцп i рiвнянь регресiТ.
1дентифкуемо данi: Y - тестованими станами (залежний фактор); X - дослщжуваними станами (незалежний фактор). Специфкуемо економет-ричну модель лшмною функцiею виду:
Y = a0 + ax X + e
де а0, а1 - коефiцiенти лiнiйноТ модели е - ви-падкова складова. Для того, щоб обчислити па-раметри лiнiйноТ регресiТ, в MS Excel передба-чена вбудована функ^я ЛИНЕЙН, яка обчислюе основнi параметри регресп (коефiцiенти регресiТ, стандартнi похибки коефМен^в, коефiцiент де-термiнацiТ, стандартну похибку, критерм Фiшера, сума квадра^в рiзниць мiж фактичним та серед-нiм значенням фактора Y та суму квадра^в за-лишкiв). Bd iншi параметри можуть бути обчис-ленi згiдно означень.
Застосувавши функ^ю ЛИНЕЙН (пакет ана-лiзу), одержимо:
ai 0,708334 2,532781 a0
Sai 0,097453 0,46888 Sa0
R2 0,534558 0,619233 E
F 52,83084 46 n-k
S2рег 20,25798 17,63869 S2зал
Одержимо табличне значення критер^ Фь шера Fma6. Так як Fp03>Fma6, то отримана еконо-метрична модель достовiрна, або така, що вщ-повiдае статистичним даним. Згiдно критер^ Фiшера, отримана модель достовiрна.
Для пщтвердження достовiрностi та обчислення параметрiв парноТ лiнiйноТ регресiТ кори-стувались матричним способом.
У матричному виглядi оцiнки коефiцiентiв (матриця коефМен^в А) записуеться у виглядi:
А = (X'X)-1X'Y
Обчислення ефективнiстi лiкування проводилось за допомогою непараметричних мещ^в за
методикою Уайта, Вткоксона [6]. Проводили оцiнку критерпв Вiлкоксонa (Т), при дослiджeннiй нами кшькосп хворих та тaблицi значення (Т05) з ймовipнiстю р=0,05. При умовi Т < Т05 , тобто критерш Вiлкоксонa менше чи доpiвнюе табличному, piзницю мiж сepiями покaзникiв кожного бiохiмiчного aнaлiзу вважали суттевою р < 0,05.
За даними середньоарифметичних показникв скласти уявлення про достовipну piзницю у особливостях ключного пepeбiгу та даних проведених обстежень у дослщжуваних групах хворих на 1ХС з РАГ чи з ГХ не виявляеться можливим. Тому нами було проведено кореляцшний aнaлiз бiохiмичних покaзникiв лтщного профтю з довipчою iмовipнiстю р=0,05 у хворих двох дослiджувaних груп з урахуванням нормативних показникв. До першоТ групи вiднeсeнi хвоpi на 1ХС з ГХ(контрольна), до другоТ - хвоpi на 1ХС поеднану з РАГ. Серед дослщжених пapaмeтpiв лiпiдного стану усi вони мали зв'язки iз формою 1ХС та РАГ середн або сильнi, саме головне, ц ознаки були вipогiдними.
Висновки
У жiнок, хворих на peнопapeнхiмaтозну арте-piaльну гiпepтeнзiю з piзними клiнiчними формами iшeмiчноТ хвороби серця, виявлено вipогiднi вщмшностк пiдвищeння атерогенних лiпiдних чинникiв та схильнють до надшлуночкових по-рушень ритму та порушень пpовiдностi в поpiв-няннi iз групою хворих на iшeмiчну хворобу серця без peнопapeнхiмaтозноТ apтepiaльноТ гтер-тензп. Визнaчeнi особливостi добовоТ динaмiки електрокардюграми та apтepiaльного тиску при iшeмiчнiй хвоpобi серця поеднaнiй з ренопарен-хiмaтозною apтepiaльною гiпepтeнзiею у жшок похилого вiку: зниження циркадного шдексу час-тоти серцевих скорочень з недостатньою вapia-бeльнiстю apтepiaльного тиску на пpотязi доби, змiною середньостатистичного добового артерн ального тиску "монотонного" характеру, недо-стaтнiсть нiчного зниження, переважно дiaстолi-чного apтepiaльного тиску, як характеризують iх циркадну реакцш як "non-dipper".
Пepeбiг iшeмiчноТ хвороби серця, поеднаноТ з peнопapeнхiмaтозною apтepiaльною гiпepтeнзiю, у хворих супроводжувався болями пюля дозова-ного навантаження у 1,7 paзiв чaстiшe, нiж у хворих на iшeмiчну хворобу серця з супутньою eсeнцiaльною apтepiaльною гiпepтeнзiею та ви-магав у 1,3 рази часпше екстреного прийому ль кiв.
У жiнок похилого вку з iшeмiчною хворобою серця в поеднанн з peнопapeнхiмaтозною арте-piaльною гiпepтeнзiею характерною особливiстю лiпiдного обмшу е високий piвeнь ппертриглще-ридеми та зниження piвня антиатерогенних ль попpотeТдiв високоТ густини.
Застосування в комплекснш тepaпiТ iшeмiчноТ хвороби серця поеднаноТ з peнопapeнхiмaтоз-
ною apтepiaльною гiпepтeнзiею у жiнок похилого вку комплексного мeтaболiчного препарату Ка-рдонат призводить до стаб^зацп покaзникiв ль пiдного обмiну, зокрема знижуе piвeнь загального холестерину, тpиглiцepидiв, Хс ЛПНГ, пщви-щуе вмiст ХС ЛПВГ, полiпшуе клiнiчний пepeбiг 1ХС. Це обумовлюе доцiльнiсть включення препарату Кардонат в схему лкування жшок з да-ною поеднаною патолопею.
Перспективи подальших дослiджень
Враховуючи вище пepeлiчeнi особливостi пе-реб^у та лiкувaння iшeмiчноТ хвороби серця, поеднаноТ з apтepiaльною гiпepтeнзiею, у жiнок ак-туальним та перспективним е проведення подальших дослщжень в даному напрямку. На основi отриманих результат дослiджeнь будуть оцн нeнi взаемозв'язки мiж показниками гемодинамн ки, функцiонaльного стану ендотелш, метаболн чними параметрами та якстю життя при iшeмiч-нiй хвоpобi серця, поеднaнiй з apтepiaльною п-пepтeнзiею у ж1нок. Будуть запропонован та об-фунтоваш новi пщходи до дiaгностики та визна-чена лкувальна тактика iшeмiчноТ хвороби серця, поеднаноТ з apтepiaльною гiпepтeнзiею, у жi-нок.
Лiтература
1. Верещук Л. Iшeмiчнa хвороба серця у жшок: особливост кшшч-ного переб^, дiaгностики та лiкувaння / Л. Верещук // Рiвнeнсь-кий обласний науково-практичний тижневик. - 2007. - № 6. -С.23-27.
2. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов / Гублер Е.В. - Ленинград : Медицина, 1978. - 296 с.
3. Дзяк Г.В. Вплив дефщиту естрогешв та замшноТ гормонально!' терапп на функцто серцево-судинноТ системи / Г.В. Дзяк, З.М. Дубоссарська // - ПАГ. - 1999. - № 2. - С.77-80.
4. Доборджинидзе Л.М. Метаболические факторы риска у женщин с преждевременной ишемической болезнью сердца / Л.М. Доборджинидзе, А.С. Нечаев, Н.А. Грацианский // Кардиология. -1999. - Т.39, № 9. - С.31-39.
5. Ильяш М.Г. Артериальная гипертензия после менопаузы / М.Г. Ильяш, Е.Г. Несукай // УкраТнський кардюлопчний журнал. -1999. - № 2. - С.21-24.
6. Минцер О.П. Методы обработки медицинской информации / О.П.Минцер, Б.Н.Угаров, В.В.Власов. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - К. : Выща шк., 1991. - 271 с.
7. Митченко Е.И. Опыт применения препарата Кардонат у больных с артериальной гипертензией и дислипидемией / Е.И. Мит-ченко, В.Ю. Романов // УкраТнський медичний часопис. - 2007. - № 5 (61). - С.73-77.
8. Нетяженко В. З. Iшeмiчнa хвороба серця у жшок: особливосп фактс^в ризику / В. З. Нетяженко, О. М. Барна // УкраТнський кардюлопчний журнал - 2004. - № 1. - С.5-9.
9. Татарчук Т.Ф. Особенности лечения ишемической болезни сердца у женщин / Т.Ф.Татарчук, М.Г.Ильяш // УкраТнський кардюлопчний журнал - 1998. - №4. - С.16-18.
10. Brochier M.L. Coronary heart disease risk factors in women / M.L. Brochier, P. Arwidson // Eur. Heart J. - 1998. - V.19. - P.45-52.
11. Douglas P.S. The evaluation of chest pain in women / P.S. Douglas, G.S. Ginsburg // N. Engl. J. Med . - 1996. - V.334, № 20. -P.1311-1315.
12. Jochmann N. Female-specific aspects in the pharmacotherapy of chronic cardiovascular diseases / N.Jochmann, ^Stangl, E.Garbe [et al.] // Eur. Heart J. - 2005. - V.26, №16. - P.1585-1595.
13. Smits S.C. AHA/ACC Guidelines for preventing heart attack and death in patients with atherosclerotic cardiovascular disease: 2001 Update. A statement for healthcare professionals from the American Heart Association and the American College of Cardiology / S.C. Smith, S.N. Blair, R.O. Bonow [et al.] // J. Amer. Coll. Cardiology. - 2001. - №38. - Р. 1581-1583.
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнська медична сгпомагпологгчна академ1я»
Реферат
ОПРЕДЕЛЕНИЕ КЛИНИКО-БИОХИМИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ ТЕЧЕНИЯ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА, В СОЧЕТАНИИ С РЕНОПАРЕНХИМАТОЗНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ У ЖЕНЩИН И МАТЕМАТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА РЕЗУЛЬТАТОВ . Ефименко А.В.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, ренопаренхиматозная артериальная гипертензия, дислипидемия, комбинированная гиполипидэмическая терапия.
Ишемическая болезнь сердца и артериальная гипертензия остаються основными причинами инвалидности и смертности в Украине. В статье приведены современные данные о клинико-биохимических особенностях течения ишемической болезни сердца, в сочетании с ренопаренхима-тозной артериальной гипертензией у женщин и комбинированной гиполипидемической терапии.
Summary
DEFINITION OF CLINICAL AND BIOCHEMICAL PECULIARITIES OF CLINICAL COURSE OF CORONARY ARTERY DISEASE, ASSOCIATED WITH RENOPARENHIMAL ARTERIAL HYPERTENSION IN WOMEN AND MATHEMATICAL PROCESSING OF RESULTS Yefimenko A.V.
Key words: coronary artery disease, renoparenchimal arterial hypertension, dyslipidemia, œmbined hypolipidemic therapy.
Coronary artery disease and arterial hypertension are the principal cause of disability and death in Ukraine. This article presents the latest data of the clinical and biochemical features of coronary artery disease, associated with renoparenchimal arterial hypertension in woman and combined hypolipidemic therapy.
УДК 616-056.3:613.287.5]-053.3/.4 1вахненко О.С., Яворська М.О.
ВПЛИВ РАННЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ НЕМОДИФ1КОВАННОГО КОРОВ'ЯЧОГО МОЛОКА НА ЧАСТОТУ ХАРЧОВО1 Г1ПЕРЧУТЛИВОСТ1 ТА АЛЕРГ1ЧНИХ РЕАКЦ1Й У Д1ТЕЙ ПЕРШИХ ТРЬОХ РОК1В ЖИТТЯ
Львiвський нацюнальний медичний утверситет iм. Данила Галицького
На сьогодтшнш день жнуе багато питань щодо використання немодифтованого коров ячого молока у дтей перших ротв життя. Метою нашог роботи було вивчити можливий вплив ранньо-го застосування немодифтованого коров ячого молока в перш{ три роки життя на частоту харчовог гтерчутливост{ г алерг{чних реакцш у дтей. Показано, що у дтей, як{ вживали коров я-че молоко в ранньому вщ{, {статно збшьшуетъся загальна кшькжть алерг{чних реакцш, прояв{в харчовог алергИ, обструктивних бронх1т1в, госттал{зацш. У звязку з цим, можна зробити ви-сновок, що ранне введення немодифтованого коров ячого молока у харчування дтей не тшьки на першому, а й на другому роц{ життя збшьшуе реакцп харчовог гтерчутливост{ г алерг{чт реа-кцгг.
Ключов1 слова: д1ти раннього в1ку, харчування, коров'яче молоко,
Харчовi звички, що сформувались у ранньому дитинств^ супроводжують нас усе життя. Важко уявити рацюн дитини без молока. Для Укра'Тни традицшним е вживання коров'ячого молока i як складовоТ багатьох страв, i як само-стшний харчовий продукт, який вважаеться ко-рисним для оаб будь-якого вку.
На сьогодтшнш день юнуе багато дискусш щодо вку, в якому введення немодифтованого коров'ячого молока (НКМ) принесе максимум ко-рист для дитини, насктьки його ранне застосування може впливати на виникнення соматич-них, шфекцшних та алерпчних захворювань у дь тей, на Т'хне подальше здоров'я, фiзичний та ш-телектуальний розвиток.
Згщно даних вчених бвропейського регюну ВООЗ, коров'яче молоко (КМ) можна безпечно вводити в рацюн дитини пюля 12 мюячного вку, а переваги модифкованого молока не доведет [3, 6, 7]. На думку шших, наприклад Французько-го Товариства педiатрiТ та Нацюнально'Т програ-ми харчування й охорони здоров'я Францп, КМ не пщходить для д^ей цього вку, тому слщ ре-комендувати модифковане коров'яче молоко,
захворюванють.
яке вони називають «молоком росту» (МР). [3, 4, 5] Оскльки йдеться про обговорення переваг i недолив КМ та МР, практично неможливо вико-ристовувати прийом типу "медицина, основана на доказах", що базуеться головним чином на рандомiзованих кл^чних випробуваннях. На-жаль, ця доказова база практично не пщходить для бтьшосп тем вщносно харчування. Доволi часто вщсутнють обфунтованих i авторитетних рекомендацш щодо використання коров'ячого молока i спе^альних молочних продук^в на-штовхуе лiкарiв, спецiалiстiв охорони здоров'я i батькв до думки, що вибiр КМ/МР не мае великого значення. Проте все бтьше накопичуеться аргумент, що використання КМ для д^ей вiд 1 до 3 рокв е незаперечним фактором невщповщ-ност Т'х харчового споживання порiвняно з реко-мендованим денним споживанням, як не можуть бути адекватно вщкориговат шляхом вживання немолочних продуктiв. Власне тому вживання НКМ пюля 1 року е типовим для харчування бн льшост д^ей. Доведено, що ранне споживання коров'ячого молока мае ктька патолопчних ме-ханiзмiв, як можуть дiяти синергiчно, посилюючi
