CC BY
11
BiCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
Summary
INFLUENCE OF ATORVASTATIN AND SIMVASTATIN ON INDEX OF MYOCARDIAL CONTRACTILITY IN PATIENTS WITH ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION
Dutka R.Ya., Grabar M.O., Oryshchin N.D., Svitlyk G.V., Fainyk A.F. Keywords: acute myocardial infarction, myocardial contractility, statins.
The paper focuses on the correlation between the index of myocardial contractility, ejection fraction of left ventricle, and the ApoB serum level in patients with acute myocardial infarction who are treated at the inpatients departments. There has been found out the correlation between the above-mentioned indices and the effect of atorvastatin and simvastatin on their dynamics as well as benefits of atorvastatin to decrease the ApoB serum level in the patients.
УДК 616.12-005.4-008.331.1-053.9-08 Сфименко О.В.
0С0БЛИВ0СТ1 КЛ1Н1К0-Б10Х1М1ЧНИХ АСПЕКТ1В ПЕРЕБ1ГУ ТА Л1КУВАННЯ 1ШЕМ1ЧН01 ХВ0Р0БИ СЕРЦЯ, П0ЕДНАН01 В РЕН0ПАРЕНХ1МАТ03Н0Ю АРТЕПАЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕН31ЕЮ У Ж1Н0К П0ХИЛ0Г0 В1КУ
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
1шем{чна хвороба серця та apmepiajibna гтертенз{я залишаютъся основними причинами смер-muocmi та meajiidnocmi в Украгт. У cmammi наведено сучаст дат щодо особливостей клтшо-6ioxiMi4uux acneumie перебку та лшування iiueMiuHoi хвороби серця, поеднаног з ренопаренза-матозною артер{алъною гтертенз1ею у жшок похилого вшу.
особливост1 кпУчного nepe6iry, дислодемт, >юнки похилого вку. може бути пов'язане 3i зниженням активносп рецептор1в до ХС ЛПНГ. Знижуеться також активнють ферменту печшковоТ лтази 3i зниженням р1вня естроген1в, що також може впли-вати на концентрацш ХС ЛПВГ [5].
Серед показниш лтщного обмшу найбтьш значимим фактором ризику IXC у жшок вважаеться низький р1вень ХС ЛПВГ. Високий р1вень загального ХС i триглщерид1в (ТГ) одинаково передбачають розвиток IXC у представниш обох статей, хоча деяю дослщники вщм1чають бтьшу значимють пщвищення ТГ для жшок. Високий р1вень ТГ часто пов'язаний з ¡ншими факторами ризику -надм1рною вагою, стресами, вживанням алкоголю. Вмют ХС ЛПНГ е потужним предиктором розвитку IM у жшок [9]. Дефщит естрогежв при-зводить до росту ХС ЛПНГ, збтьшення ТГ, зни-ження вмюту ХС ЛПВГ.
Одна з основних причин, чому жшки хворшть на IXC на 10-15 роюв шзжше, жжчоловки, е го-рмональж BiflMiHHOCTi i протекторна роль жшо-чих статевих горможв. Непрямий доказ цього е те, що передчасна менопауза i оофоректом1я достов1рно пщвищують ризик IXC та IM у жшок [4].
Доведено, що в пременопауз1 естрогени про-являють протекторний вплив на судинний тонус, ендотел1альну функцш, мають анти1шем1чну дш.
У жшок ренопаренх1матозна АГ е по значимосп таким же ФР, як i у чоловтв [6]. Ризик, викликаний ппертенз1ею, збтьшуеться з BiKOM, а у пременопаузальних жшок наявнють АГ збтьшуе ризик смертносп вщ IXC у 10 раз.
У пац1енток з IXC вщзначають cyrreBi вщмш-HOCTi у кгнычнш картин! захворювання i neBHi особливосп д1агностики, що при низькш нацте-
Ключов1 слова: 1шемнна хвороба серця, артер1альна ппертензт,
На сьогодн1 ¡шем1чна хвороба серця (IXC) та артер1альна ппертенз1я (АГ) залишаються основними причинами смертносп та ¡нвалщносп в УкраТж, незважаючи на neBHi досягнення в Тх профтактиц1 i Tepani'i.
Тривалий час вважалось, що жшки значно ме-нше хворшть на ¡шем1чну хворобу серця жж чо-ловки, в останн1 роки перетянув застарт1 дог-ми. IXC у жшок в середньому виникае на 10-15 роюв ni3HiLue, жж у чоловшв. У зв'язку 3i збть-шенням тривалосп життя населения IXC стае дедал1 бтьш характерною i частою для жшок.
Значимють для прогнозу i nepe6iry IXC факто-piB ризику (ФР) ц1еТ патологи, ефективнють Тх контролю для первинноТ та вторинноТ профтакти-ки також вщр1зняеться у чоловшв i жшок. KpiM того, ¡снують ФР IXC, яю е ужкальними для жшок - ппоестрогежя, особливо у жшок похилого вку -в менопауз! [11].
Вплив р1вня лтщ1в i лтопротеТфв Kpoei на ви-никнення IXC та АГ у жшок вивчено значно мен-ше, жжу чоловтв, бтьшють дослщжень по лтн дознижуючш Tepani'i проводились в основному на чоловках (4S, CARE, LIPID, ASCOT). A ocKi-льки лтщний профть у жшок i чоловшв значно вщр1зняеться, важко визначити, чи справедлив! результати вказаних дослщжень i для жшок.
До BiKy настання менопаузи холестерин (ХС) лтопротеТфв низькоТ густини (ЛПНГ) нижчий у жшок, жж у чоловшв. Пюля настання менопаузи р1вень ХС ЛПНГ починае зростати, i шзжше стае вищим, жж у чоловшв. PiBHi триглщерищв (ТГ) i зокрема - лтопроте'Гну а - також зростають, TOfli як концентрац1я холестерину лтопроте'щ1в високоТ густини (ЛПВГ) знижуеться пюля менопаузи. В цтому ж у жшочш популяци р1вень ХС ЛПВГ залишаеться вищим впродовж усього життя. Пщвищення р1вня ХС ЛПНГ пюля менопаузи
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины
HOCTi на цю патолопю створюе ще бшьил fliamo-стичш труднощк 1нша проблема - те, що реко-мендаци щодо лкування IXC одержан! переваж-но для хворих чолов1чоТ' стат1, i не до кшця вщо-мо, чи можна отримаш дан1 екстраполювати на жшочу популяцш [8].
В пор1внянн1 з чоловками у жшок спостер1га-еться бтьша частота стенокардП', при тому що поширенють обструктивноТ' IXC у жшок е ниж-чою, н1ж у чоловшв з под1бними симптомами [10]. Тобто, при меншш вираженосп морфолоп-чного субстрату IXC у жшок юпшчы симптоми виражеш бтьше, шжу чоловшв, звщси - велика ктькють "хибнопозитивних" результате наван-тажувальних теспв у жшочш популяци.
У жшок з обструктивною, коронарограф1чно пщтвердженою, IXC спостер1гаються значно rip-mi наслщки, н1жу чоловтв того самого в1ку, щодо прогнозу пюля ¡нфаркту мюкарда. Жшки по-хилого в1ку з обструктивною IXC часто мають вищий, шж у чоловтв, р1вень супутньоТ' патоло-rii, який несприятливо впливае на наслщки IM або реваскуляризаци. Жшки, у яких розвився гострий коронарний синдром (ГКС), часто отри-мують менш ефективш д1агностичш та лкувальы стратеги, шжчоловки.
Д1агностична оцшка жшок з пщозрою на мюка-рд1альну ¡шемш або IXC продовжуе залишатися складним завданням. Добре вщомо, що ¡снують статев1 вщмшносп у характерних особливостях больового синдрому в груднш кл1тц1 при IXC. Бть у груднш кп ¡тц1 у жшок рщше пов'язуеться з розвитком коронарного стенозу, що обмежуе кровопостачання, шж у чоловтв. Статев1 BiflMiHHOCTi в ендогеннш систем! модуляцп болю можуть впливати на р1зницю у сприйнятп болю [2].
У жшок загрудинний бть часпше, шж у чоловн KiB е проявом ¡шеми мюкарда. Часто зустр1ча-ються "атиповГ бол1 у дтянц1 грудноТ' кттки, як1 обумовлеш бтьшою схильнютю жшок до вазос-пастичних реакцш (стенокард1я Принцметала, вар1антна стенокард1я) - це синдром загрудин-них болей, як1 з'являються в спокоТ' i супрово-джуються часпше елевац1ею, шж депреаею сегмента ST на кардюграмк Ця стенокард1я в основному закшчуеться без розвитку ¡нфаркта мю-карда.
Наступною частою атиповою формою стенокардП' у жшок е "синдром X", або "м1кросудинна стенокард1я". Для неТ характерш симптоми ¡шеми мюкарда, пщтверджеш нешвазивними методами дослщжень, але при в1дсутност1 анатом1чного субстрату звуження та спазму коронарних артерш, або ппертрофи м1окарда.
В останн1 роки набагато часпше зустр1чаються безбольов1 форми IXC у жшок. Досить часто загрудинш бол1 при пролапа морального клапана, артер1альнш ппертензп у жшок розцшюють як гострий коронарний синдром.
Бтьшють дослщжень довела, що початков!
прояви IXC у жшок пов'язаш з розвитком стенокардП', тод1 як у чоловтв з розвитком ¡нфаркту мюкарда [3].
За результатами дослщження WISE зроблено припущення про те, що бть у груднш кл1тц1 без наявносп уражень, що обмежують кровопостачання, може бути пов'язаний з дисфункц1ею ендотелшта порушеним коронарним резервом.
У жшок досить часто спостер1гаються симптоми захворювання, що мають певну вщмшнють вщ чоловтв. Дослщженням Согопагу Artery Surgery Study (CASS) було продемонстровано, що симптоми типовоТ стенокардП' (загрудинний бть, який посилюеться при ф1зичному або емо-цшному навантаженш i проходить в межах 10 хвилин у стаж спокою або пюля прийому штро-глщерину) були прогностичним чинником IXC як у чоловшв, так i у жшок. Однак вища поширенють необструктивноТ IXC серед жшок у nopiB-нянш з чоловками у дослщженш CASS наводять на думку, що вказаш симптоми мали меншу д1а-гностичну цшнють у жшок. Дослщники з WISE показали, що визначення "типово'Г стенокардП' пропускало 65 % жшок, у яких в дшсносп була IXC — тобто, у жшок клш1чш прояви стабтьних форм IXC значно вщр1зняються вщ чолов1к1в ("атиповий" nepe6ir захворювання) [1].
Останн1м часом пполтщем1чна терап1я роз-глядаеться необхщний компонент лкування па-ц1ент1в з IXC поеднаноТ з АГ, що аргументуеться м сприятливими ефектами практично на Bci ком-поненти атерогенезу [12]. Провщне мюце серед лтщзнижуючих середниш займають статини, але на фон1 Тх застосування у близько 75% хворих все ж таки розвиваються серцево-судинш поди. Застосування агресивних доз статишв не увшчалось бажаним ефектом: у 60-65% хворих розвинулись ускладнення (дослщження REVERSAL, MIRACL, IDEAL, PROVE IT-TIMI).
На сьогодшшнш час е актуальним пошук опти-мальних лтщзнижуючих середниш та можли-вост1 комбшованоТ терапП'. Ефективнють кардю-метабол1чноТ терапП' IXC та АГ в наш час вважа-еться доведеною. Використання кардюметабо-л1чних препарат1в створюе умови для пщвищен-ня ефективносп базисноТ терапП'. Перспектив-ним е використання комплексних кардюметабо-л1чних препарат1в, до яких вщноситься Кардонат виробництва СГТСперко Украша", який мае rino-лтщем1чну, метабол1чну й антиоксидантну акти-внють, виявляе нейро-, гепато- та кардюпротек-торну дш, сприяе зменшенню ¡шеми мюкарда та обмеженню постшфарктноТ зони, здшснюе пози-тивний вплив на дистроф1чш змши судин [7].
Мета досл1джснни
Пщвищення ефективност1 лкування ¡шем1-чноТ хвороби серця, поеднаноТ з ренопаренх1ма-тозною артер1альною ппертенз1ею у ж1нок похи-лого в1ку шляхом наукового обгрунтування доцн льносп комплексно'!' терапм з використанням Ка-рдонату та Аторвастатину, та дослщження Тх
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
впливу на показники лтщного обмшу i nepeöir захворювання.
Матср1али i методи
Пщ спостереженням в умовах кардюлопчного вщдтення знаходилось 112 жшок, що хворти на ¡шем1чну хворобу серця, поеднану з ренопарен-х1матозною артер1альною ппертенз1ею. Д1агноз IXC фунтувався на даних клшки, анамнезу, ЕКГ та ЕхоКС. Пац1ети першоТ' групи (48 oci6) отри-мували стандартну терагпю (¡нпбпчэри-АПФ, ß-адреноблокатори, штрати, антиагреганти, анта-гонюти кальцш та аторвастатин компани "Фар-мак" (Аторвакор) в доз1 10 мг/добу ввечерО. Патентам друго'Г групи (64 особи) в схему лкуван-ня додатково включали препарат Кардонат в до-si 1 капсула 3 рази на добу. Через 3 та 6 мюяц1в проводили визначення лтщного спектру плазми кров! в динамщ1 ( загальний холестерин, ТГ, ЛПВГ та ЛПНГ) на фош загально-юмшчних об-стежень та оцшювали ктычний nepeöir захворювання. 3 метою оцшки безпечносп пполтще-м1чноТ терапП' проводилась оцшка показниш функцюнального стану печшки (загальний 6mi-py6iH та його фракци, AJ1T, ACT, тимолова проба).
Результати дослпджснь
Було встановлено позитивний вплив комбшо-ваноТ' терапП' у пац1ент1в з IXC, поеднаноТ' з рено-паренх1матозною АГ. У Bcix хворих, що прийма-ли Кардонат, вщзначали покращення ключного стану, зникнення або значне зниження частоти виникнення напад1в стенокарди, пщвищення толерантное^ до ф1зичного навантаження, суб'ективне покращення самопочуття. У паленок з IXC, поеднаною з ренопаренх1матозною АГ до-CTOBipHO чаепчше зустр1чався такий модифкова-ний фактор ризику атеросклерозу як диелтще-м1я. На фон1 стандартного лкування у пац1ент1в першо'Г групи вщм1чено позитивну динамку показниш лтщного спектру кров1. Через 3 та 6 мюяц1в л1кування вщзначали нормал1зацш показниюв л1пщного обм1ну: зниження р1вня за-гального ХС вщповщно на 19,7% та 28,5%, ХС ЛПНГ на 23,2% та 30,4%, ТГ на 10,3% та 15,6%, а також пщвищення ХС ЛПВГ на 8,1% та 10,4% вщповщно. Включения Кардонату в комплекс лкування у пац1ент1в другоТ' групи сприяло зменшенню загального ХС через 3 та 6 мюяц1в на 28,1% та 37,6%, ХС ЛПНГ на 29,7% та 38,4%, ТГ на 28,6% та 37,3%, а також пщвищення ХС
Реферат
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИКО-БИОХИМЕЧЕСКИХ АСПЕКТОВ ТЕЧЕНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА, В СОЧЕНИИ С РЕНОПАРЕНХИМАТОЗНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ У ЖЕНЩИН СТАРШЕГО ВОЗРАСТА Ефименко A.B.
Ключевые слова: Ишемическая болезнь сердца, артериальная гипертензия, , особенности клинического течения, дислипидемия, женщины старшего возраста.
Ишемическая болезнь сердца и артериальная гипертензия остаються основными причинами смертности и инвалидности в Украине. В статье приведены современные данные об особенностях клинико-биохимических аспектов течения и лечения ишемической болезни сердца, в сочетании с ренопаренхимато-зной артериальной гипертензией у женщин старшего возраста.
ЛПВГ на 22,1% та 28,4% вщповщно.
Протягом усього термшу лкування здшенюва-вся монпчэринг показниш функцюнального стану печшки, яю не вщхилялись вщ норми ( р1вень трансамшаз та креатшфосфокшази), що евщ-чить про безпечнють запропонованоТ' терапП'.
Висновки
Комбшована терашя у жшок похилого в1ку хворих на IXC, поеднану з ренопаренх1матозною АГ з використанням аторвастатину та препарату Кардонат е безпечною та високоефективною. Метабол1чний препарат Кардонат стабт1зуе показники лтщного обмшу, зокрема знижуе р1вень загального холестерину, триглщерид1в, ХС ЛПНГ, пщвищуе вмют ХС ЛПВГ, полтшуе ктыч-ний nepe6ir IXC. Це обумовлюе доцтьнють включения препарату Кардонат в схему лкуван-ня жшок похилого в1ку з даною поеднаною пато-лопею.
Л1тсратура
1. Варна О.М. Деяю особливосп д1агностики ¡шекпчноТ хвороби серця у жшок в nepiofl менопаузи / О.М. Варна // Вюник наукових дослщжень. - 2003. - № 3. - С.125-128.
2. Варна О.М. Деяю особливосп фактор1в ризику та ключного пе-pe6iry ¡нфаркту мюкарда у «¡нок / О.М. Варна, М.В. Гребеник // BicHHK Ужгородського мед. yHiB. - 2002. - № 2. - С.34-38.
3. Верещук Л. 1шем1чна хвороба серця у жшок: особливосп ключного nepe6iry, д1агностики та лкування / Л. Верещук // Р1вненсь-кий обласний науково-практичний тижневик. - 2007. - № 6. -С.23-27.
4. Дзяк Г.В. Вплив дефщиту естрогешв та зам1нноТ гормонально!' Tepanii на функц1ю серцево-судинноТ системи / Г.В. Дзяк, З.М. Дубоссарська // - ПАГ. - 1999. - № 2. - С.77-80.
5. Доборджинидзе Л.М. Метаболические факторы риска у женщин с преждевременной ишемической болезнью сердца / Л.М. Доборджинидзе, А.С. Нечаев, Н.А. Грацианский // Кардиология. -1999.-Т.39, № 9. - С.31-39.
6. Ильяш М.Г. Артериальная гипертензия после менопаузы / М.Г. Ильяш, Е.Г. Несукай // Укра'шський кардюлопчний журнал. -1999.-№2.-С.21-24.
7. Митченко Е.И. Опыт применения препарата Кардонат у больных с артериальной гипертензией и дислипидемией / Е.И. Митченко, В.Ю. Романов // Укра'шський медичний часопис. - 2007. -№ 5 (61). - С.73-77.
8. Нетяженко В. 3. 1шем1чна хвороба серця у жшок: особливост1 фактор1в ризику / В. 3. Нетяженко, О. М. Варна // Укра'шський кардюлопчний журнал - 2004. - № 1. - С.5-9.
9. Brochier M.L. Coronary heart disease risk factors in women / M.L. Brochier, P. Arwidson // Eur. Heart J. - 1998. - V.19 (Suppl A). -P.45-52.
10. Douglas P.S. The evaluation of chest pain in women / P.S. Douglas, G.S. Ginsburg // N. Engl. J. Med . - 1996. - V.334, № 20. - P.1311-1315.
11. Rosenfeld J. Heart disease in women. Gender-specific statistics and prevention strategies for a population at risk / J. Rosenfeld // Post-grad.Med. - 2000. - V.107, № 6. - P.28-34.
12. Smits S.C. AHA/ACC Guidelines for preventing heart attack and death in patients with atherosclerotic cardiovascular disease: 2001 Update. A statement for healthcare professionals from the American Heart Association and the American College of Cardiology / S.C. Smith, S.N. Blair, R.O. Bonow [et. al.] // J. Amer. Coll. Cardiology. -2001.-№38.-P. 1581-1583.
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!" медицины
Summary
THE PECULIARITIES OF CLINICAL AND BIOCHEMICAL ASPECTS DURING THE COURSE AND THERAPY OF CORONARY HEART DISEASE ASSOCIATED WITH RENOPARENCHYMAL ARTERIAL HYPERTENSION IN OLDER WOMEN Yefimenko A.V.
Key words: coronary heart disease, arterial hypertension, clinical course, dyslipidemia, older women.
Coronary heart disease and arterial hypertension are the principal causes of mortality and disability in Ukraine. The article presents the up-to-date approaches referring the clinical and biochemical aspects of the course and therapy of coronary heart disease associated with renoparenchymal arterial hypertension in older women.
УДК: 616.72-002.77:616.133-004.6
Ждан В.М., 1ваницький 1.В., ГорЫенко О.В.
КЛ1Н1ЧН1 ПРОЯВИ ЕНД0ТЕЛ1АЛЬН01 ДИСФУНКЦМ ТА АТЕРОСКЛЕРОТИЧНИХ УРАЖЕНЬ СУДИН У ХВОРИХ НА РЕВМАТ01ДНИЙ АРТРИТ
Вищш державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», Полтавська обласна клш1чна л^арня ¡м. М. В. Скгифософського.
Отримат нами дат св{дчатъ, що скарги на бшъ у серцг у хворих на РА обумовлет передуым вираженою ендотел{алъною дисфункщею г не повязат гз товщиною ттими - меди загалъних сонних артерш. Кр{м того, скарги на бшъ у нижтх ктщвках, яш зазвичай у хворих на РА сприймаютъся л{карями, як обумовлет ураженням суглоб{в, потребуютъ бшъш детального ви-вчення з метою диференщювання гх вг'д болю, обумовленого атеросклеротичним ураженням су-дин нижтх ктщвок.
Ключов1 слова: ревмато'щний артрит, атеросклероз, ендотел1альна ¡шемнноТ хвороби серця.
На сьогоджшнш день ревмато'щний артрит (РА) визнаний незалежним фактором кардювас-кулярного ризику [3] i асоцшований ¡з серцево-судинною патолопею [1,6].
Комплекс лп"ературних даних свщчить про те, що атеросклероз е не сттьки супутньою патолопею, що супроводжуе РА, сктьки його наслщком. У той же час, на сьогоджшнш день вщсутж даж щодо патогенетичних особливостей розвитку клш1чних прояв1в ¡шем1чноТ хвороби серця (IXC) у хворих на РА, що i визначило необхщнють виконання даного дослщження.
Мета дослщження: визначити виразнють ендотел1альноТ дисфункци i оцшити особливосп атеросклеротичного ураження сонних артерш у хворих на РА та хворих на IXC та пор1вняти отримаж даж ¡з клш1чними проявами, отрима-ними за допомогою опитувальника Роузе.
Матср1али i методи
Дослщжуваж xBopi були розподтеж наступ-ним чином:
I група - 75 хворих на РА (56 жшок i 19 чоловшв) ¡з середн1м BiKOM 44,2±1,3 роки, як1 одержували стандартну терапш - метотрексат 7,5-15 мг/тиждень або лефлуномщ 20 мг/добу у поеднанж ¡з метилпреджзолоном 4-8 мг/добу i/або нестерощними протизапальними препаратами (НПЗП) (диклофенак 75 мг/добу або жмесулщ 100-200 мг/добу). Критер1ями виклю-чення були важка супутня патолопя, rocTpi або
дисфункцт, ¡нтима - медт сонних артерш, KniHNHi прояви
загострення хрожчних захворювань.
II група - складалась ¡з 44 хворих ¡з IXC (33 жшки та 11 чоловшв), стабтьною стенокард1ею напруження II функцюнального кпасу, за класиф1кац1ею канадськоТ кардюлопчноТ асоц1ацм. Середнш BiK обстежених скпав 49,4±2,1 роки. Пац1енти отримували терашю вщповщно до основного захворювання -¡нпбпчэри АПФ, р - блокатори, жтрати за потреби. Критер1ями виключення були перенесений ¡нфаркт мюкарду, серцева недостатнють, важка супутня патолопя, rocTpi або загострення хрон1чних захворювань.
Контрольну групу склали 27 "умовно здорових oci6", (21 жшка i 6 чоловшв ¡з середжм вком 44,2±1,3 роки), як1 не пред'являли скарг та на момент обстеження у них були вщсутж хрожчж та rocTpi захворювання, результати лаборатор-них та ¡нструментальних дослщжень не вщр1знялись вщ загальноприйнятих норм.
Обстеження пац1ент1в проводилось на 6a3i ПолтавськоТ обласноТ кл1н1чноТ' л1карн1 ¡м. М.В. Скл1фосовського, центрально'!' 6i0xiMi4H0'i' лаборатори м. Полтави та центрально'!' науково-дослщноТ лаборатори ВДНЗУ «УМСА» i склада-лось ¡з комплексу клш1чних, ¡нструментальних та лабораторних метод1в дослщження.
Ультразвуков! дослщження (УЗД) судин викону-валися на anapaTi Mindray DP 6600. Вивчали ендотелш-залежну (ЕЗВД) i ендотелш-
* Робота е фрагментом двох науково-досл'1дних тем: „Значения протизапальних, проаритм'мних, дисметабол/чних фак-тор1в для ускладненого перебегу гтертон1чноГ хвороби, ¡шем/чно)' хвороби серця: диагностика, лкування" Державна реест-рац!я № 010611001649 „Розробка методов профтактики та л/кування хвороб, яю походять /з метабол/чного синдрому препаратами, що стимулюють рецептори, яю активують прол1ферац1ю пероксисом (РРАИ-у) шляхом удосконалення критерпв диагностики." Державна реестращя № 010711001555
