CC BY
11
УДК 616.12-005.4-008.331.1-053.9-08 Сфименко О.В., Ярмола Т.1., Пустовойт Г.Л.
ВПЛИВ К0МБ1Н0ВАН01 Г1П0Л1П1ДЕМ1ЧН01 ТЕРАП11 НА КЛ1Н1К0-Б10Х1М1ЧН1 АСПЕКТИ 1ШЕМ1ЧН01 ХВ0Р0БИ СЕРЦЯ, П0ЕДНАН01 3 РЕН0ПАРЕНХ1МАТ03Н0Ю АРТЕР1АЛБН0Ю Г1ПЕРТЕН31ЕЮ У Ж1Н0К.
ВДНЗУ "УкраТнська медична стоматологiчна академия", м. Полтава
1шем1чна хвороба серця, поеднана з артергальною гтертензгею у жток залишаються в наш час ос-новними причинами твалгдностг та смертностг в Укршш. У статтг наведено сучасш даш щодо комбтованог гтол1тдем1чно1 терапИ та клтжо-бгохгмгчних аспектгв 1шем1чно'1 хвороби серця, поеднано'1 з ренопаренхгматозною артергальною гтертензгею у жток.
Ключовi слова: Комбшована гiполiпiдемiчна тератя, iшемiчна хвороба серця, ренопаренхiматозна артерiальна гiпертензiя, дислiпiдемiя.
Дана робота е фрагментом НДР: "Значення протизапальних, проаритм1чних, дисметабол!чних фактор1в для усклад-неного переб1гу г1пертон1чно)' хвороби, ¡шем/чно)' хвороби серця: д1агностика, л1кування", № 010би003238, 2006р.
В наш час, незважаючи на сучасш досягнення в дiагностицi та лкуванш, шеммчна хвороба серця (1ХС) в поеднанн з артерiальною гiпертензiею (АГ) залишаються основними причинами швалщност та смертности в УкраТш.
За останнi роки в дослщженнях було доведено, що 1ХС виникае у жшок загалом на 10-15 рогав тзнь ше, нiж у чолов^в, це пов'язують iз протекторним впливом жшочих статевих гормонiв. Звщси серед фа-кторiв ризику для прогнозу та переб^у 1ХС видтяють унiкальний для жiнок - ппоестрогешя, що особливо актуально для жшок похилого вiку - в менопаузк
Однак статевi вiдмiнностi патофiзiологiчних ме-ханiзмiв розвитку 1ХС у жшок, що сприяють дестабшь зацiТ атеросклеротичного процесу, практично не ви-вчеш. Визначення Тх може дати можливють диферен-цiйованого медикаментозного лiкування iз прюритет-ним впливом не тшьки в залежностi вiд виду атеросклеротичного ураження, стадп розвитку 1ХС i особ-ливостей фармакодинамiчноТ дм препаратiв, але й вiд статi пацiентiв [11].
Бiльшiсть широкомасштабних дослщжень по ви-вченню лiпiдного профшю, впливу його на виникнення та розвиток 1ХС, та можливостi корекцп за допомогою гiполiпiдемiчноТ терапiТ проводились в основному на чоловках (4S, CARE, LIPID, ASCOT). До часу настан-ня менопаузи холестерин (ХС) лшопротеТфв низькоТ густини (ЛПНГ) у жшок нижчий, нiж у чоловшв. Рiвень триглiцеридiв (ТГ) також зростае, тодi як концентрацiя холестерину лтопротеТфв високоТ густини (ЛПВГ) знижуеться пюля менопаузи. Пiсля часу настання менопаузи рiвень ХС ЛПНГ починае зростати, i пiзнiше стае вищим, ыж у чоловiкiв. Знижуеться також активнють ферменту печiнковоТ лiпази зi зниженням рiвня естрогенiв, що також може впливати на концентра^ю ХС ЛПВг [5]. Високий вмют ХС ЛПНГ е потужним предиктором розвитку шфаркту мюкарду (1М) у жшок [9]. Найбшьш значимим фактором ризику 1ХС серед показникiв лiпiдного обмшу у жiнок вважа-еться низький рiвень ХС ЛПВГ. Дефiцит естрогеыв призводить до пiдвищення рiвнiв ХС ЛПНГ, збшьшен-ня ТГ, зниження вмюту ХС ЛПВГ [8]. Осктьки лiпiдний профiль у жiнок i чоловiкiв значно вiдрiзняеться, важко визначити, чи справедливi результати вказаних дослщжень i для жiнок.
У жшок АГ е по значимости таким же ФР, як i у чолов^в [5]. Ризик, викликаний гiпертензiею, збiльшуеться з вiком, а у пременопаузальних жшок наявнють АГ збшьшуе ризик смертностi вiд 1ХС до 10 разiв.
У па^енток з 1ХС вiдзначають суттевi вщмшност у клiнiчнiй картинi захворювання i певнi особливостi дiагностики, що при низьш нацiленостi на цю патоло-гiю створюе ще бiльшi дiагностичнi труднощi. 1нша проблема - те, що рекомендацп щодо лiкування 1ХС одержанi переважно для хворих чоловiчоТ статi, i не до кшця вiдомо, чи можна отриманi дат екстраполю-вати на жiночу популяцю [7].
Симптоми стенокардiТ та гострого коронарного синдрому у жшок часто менш виразн та специфiчнi, а розвиток 1ХС проходить бiльш поступово. В порiв-няннi з чоловками у жiнок спостерiгаеться бiльша частота стенокардп, при тому що поширенють обструк-тивноТ 1ХС у жшок е нижчою, нiж у чолов^в з подiб-ними симптомами [10].
У жшок больовий синдром у груднш клп"ц часть ше пов'язаний з атиповими для 1ХС симптомами: бо-лем у животу задишкою, нудотою i загальною слабю-тю; частiше зустрiчаються "атиповГ болi у дiлянцi гру-дноТ штки, якi обумовленi бiльшою схильнiстю жшок до вазоспастичних реакцй Бiльшiсть дослщжень довела, що початю^ прояви 1ХС у жiнок пов'язанi з роз-витком стенокардiТ, тодi як у чолов^в з розвитком ш-фаркту мiокарда [2].
Дослiдження WISE показало, що визначення "типовоТ" стенокардп пропускало 65 % жшок, у яких в дшсност була 1ХС — тобто, у жшок клУчш прояви стабшьних форм 1ХС значно в^зняються вiд чоловь кiв ("атиповий" перебiг захворювання) [1].
Гiполiпiдемiчна тератя в наш час розглядаеться як необхщний компонент лiкування пацiентiв з 1ХС по-еднаною з АГ, що аргументуеться ТТ сприятливими ефектами практично на всi компоненти атерогенезу [12]. Провщне мiсце серед лшщзнижуючих середникiв займають статини, але на фон Тх застосування у бтя 75% хворих все ж таки розвиваються серцево-судиннi подiТ. Застосування агресивних доз статишв не увш-чалось бажаним ефектом: у 60-65% хворих розвились ускладнення (дослщження REVERSAL, MIRACL, IDEAL, PROVE).
На сьогодншшй час е актуальним пошук опти-мальних лшщознижуючих середникiв та можливостi комбшованоТ гiполiпiдемiчноТ терапiТ. Ефективнiсть кардiометаболiчноТ терапп 1ХС та АГ в наш час вва-жаеться доведеною. Використання кардiометаболiч-них препаратiв створюе умови для пщвищення ефек-тивностi базисноТ терапiТ. Перспективним е використання комплексних кардiометаболiчних препаратiв, до яких вщноситься Кардонат виробництва СП"Сперко УкраТна", який мае гiполiпiдемiчну, метаболiчну й ан-
Актуальш проблеми сучасно!' медицини
тиоксидантну активнють, виявляе нейро-, гепато- та кардюпротекторну дiю, сприяе зменшенню iшемií мю-карда та обмеженню пoстiнфарктнoí зони, здшснюе позитивний вплив на дистрoфiчнi змiни судин [6].
Мета дослвдження
Визначити oсoбливoстi клiнiчнoгo перебiгу ше-мiчнoí хвороби серця, пoеднанoí з ренoпаренхiматoз-ною артерiальнoю гiпертензiею у жЫок похилого вiку, та пщвищити ефективнiсть лiкування шляхом науко-вого обгрунтування доцтьносл комплексно!' терапií з використанням Кардонату та Аторвастатину, та до-слщження íх впливу на показники лтщного oбмiну i переб^ захворювання.
Матерiали i методи
Пщ спостереженням в умовах кардioлoгiчнoгo вщдтення знаходилось 112 жiнoк, що хворти на ше-мiчну хворобу серця, поеднану з артерiальнoю ппер-тензiею. Дiагнoз 1ХС фунтувався на даних кгмшки, анамнезу, ЕКГ, ЕхоКС та даних хoлтерiвськoгo монь тoрiнгу ЕКГ. У вах хворих дiагнoз 1ХС поеднану з АГ формулювався вщповщно МКХ-10. Критерiями дiаг-ностики ренoпаренхiматoзнoí АГ вважали: данi анамнезу, наявнють в сечовому oсадi наявнють лейкоци-тiв, еритрoцитiв, бiлку, бактерй за даними УЗД нирок - деформа^я чашкoвo-мискoвoí системи. 82 жЫки хвoрiли на хрoнiчний пiелoнефрит (ХП), у 44 (39,3%) ХП знаходився у фазi ремiсií, а у 38 (33,9%) - в фазi загострення, 2 жЫки хвoрiли на хрошчний гломеруло-нефрит (ХГН) у фазi ремiсií, та 1 на ХГН у фазi загос-трення.
При проведены добового мошторування реестрацiю ЕКГ проведеною за Холтером, визначення АТ проведено за Коротковим та осцилометричним методом iз обчисленням середшх арифметичних САТ та ДАТ, шчного зниження тиску в %, iндексу наванта-ження тиском. Добове Хoлтерiвське моыторування ЕКГ хворих на 1ХС поеднану з АГ проведено за допо-могою системи CARDIOSPY "ЕС-24", ДМАТ проводилось моштором артерiальнoгo тиску "АВРМ-04" iз ви-значенням АТ через 30 хв. вдень, та 60 хв. вночк
На початку дослщження вс хвoрi отримали ан-кети "Щоденник пацiента" - cпецiалiзoваний щоденник якoстi життя хворих з iшемiчнoю хворобою серця SAQ (Seattle Angina Questionnaire) для визначення суб'ек-тивних ставлень до стану свого захворювання. З метою вивчення особливостей ключного переб^у у 42 жшок oкрiм "Щoденникiв пацiента" та загальноклУч-них обстежень проводилось добове хoлтерiвське мо-нiтoрування ЕКГ, ДМАТ, та хвoрi були рoзпoдiленi на двi клiнiчнi групи: перша - хвoрi на 1ХС у поеднанн з РАГ ( 24 особи), друга - хвoрi на 1ХС iз ГХ (18 oсiб).
З метою ж вивчення показнигав лтщного профь лю та мoжливoстi пщвищення ефективнoстi лiкування всi 112 хвoрi були рoзпoдiленi на двi бioхiмiчнi групи: першу контрольну групу (48 оаб) хворих на 1ХС з АГ та другу групу ( 64 особи) хворих на 1ХС поеднану з РАГ. Па^ети першо1 (кoнтрoльнoí) групи отримували стандартну терапю (iнгiбiтoри-АПФ, кардioселективнi р-адреноблокатори, прoлoнгoванi ытрати, антиагре-ганти, антагoнiсти кальцiю та аторвастатин компанп "Фармак" (Аторвакор) в дoзi 10 мг/добу ввечерi). Патентам другoí групи в схему лкування додатково включали препарат Кардонат в дoзi 1 капсула 3 рази на
добу. Через 3 та 6 мюя^в проводили визначення ладного спектру плазми крoвi в динамiцi (загальний холестерин, ТГ, ЛПВГ та ЛПНГ) на фон загально-клiнiчних обстежень та оцЫювали клiнiчний перебiг захворювання. З метою оцЫки безпечнoстi пполтще-мiчнoí терапií проводилась oцiнка показнигав функцю-нального стану печiнки (загальний борубЫ та його фракцií, АЛТ, АСТ, тимолова проба).
Результати дослвджень
Пoрiвняльний аналiз результатiв анкетування та мошторного спостереження хворих на 1ХС у пoеднаннi з РАГ та без не1 показав, що суб'ективн oцiнки 1х вщ-чуттiв були неоднорщш.
Так, у першiй грут хворих на 1ХС у поеднанн iз РАГ при фiзичнoму навантаженн в 79% випадках па-^енти реестрували суб'ективнi вiдчуття (бiль в дтян-цi серця 29%, задишку 42% та серцебиття 8% ), яга були oб'еднанi у 3 групи та у 21% випадгав вони були вщсутш. Змiна самопочуття у обстежуваних при фi-зичному навантаженш супроводжувалась у 71% ви-падкiв одноразовим прийомом лiкiв, яга покращували стан хворого, в 29% випадгав, як свщчать данi з "Що-денникiв пацiентiв", такoí необхщносл не було.
Пацiенти другoí групи 18 хворих на 1ХС у поеднанш iз ГХ при фiзичнoму навантаженнi в 83% випадгав реестрували обтяження суб'ективних вщчутпв (бiль в дiлянцi серця 17%, задишку 55% та серцебиття 11%), яга були об'еднаш у 3 групи, в 17% випадгав пюля дозованого навантаження свм стан па^енти ви-значили як норму. ЗмЫа самопочуття обстежуваних супроводжувалась у 56% випадгав прийомом л^в, яга покращували стан хворого, в 44% випадгав, як свщчать показання з "Щоденнигав па^ен^в", тако1 необ-хiднoстi не виникало.
За даними хoлтерiвськoгo мoнiтoрингу ЕКГ в пе-ршiй групi хворих на |Хс у пoеднаннi iз РАГ виявлено схильнють до надшлуночкових порушень ритму та порушень прoвiднoстi в пoрiвняннi iз другою групою хворих: миготлива аритмiя парoксизмальнoí та по-стшно1 форм, переважно тахiсистoлiчний варiант. Показники мошторингу iшемiчних змiн мюкарду зважаю-чи на малу вибiрку мали випадковий характер.
Статистичнi показники особливостей добового ритму АТ у хворих на 1ХС з РАГ в^зняються вщ вiдпoвiдних пoказникiв хворих на 1ХС з ГХ. Так, середы показники циркадного ритму в абсолютних цифрах систомчного артерiальнoгo тиску (САТ) (157±11 та 148±15 мм рт. ст.) (р>0,05) незначно пере-вищують у групi есенцiальнoí ппертензп, у той час, як середшй сАт нiчний (138±11 мм рт. ст.) значно перевищуе при РАГ вщповщно аналопчного при 1ХС з ГХ (126± 14 мм рт. ст.) (р>0,05). Середнiй дiастoлiчний артерiальний тиск (ДАТ) у нiчнi часи пiд-вищений у грут з РАГ (88±10 мм рт. ст. та 83±8 мм рт. ст.) (р=0,05), у той час, як денний ДАТ пщвищений у пoрiвняльнiй групi хворих на 1ХС з ГХ виявився дещо вищим (91 ±8 мм рт. ст.) на вщмшу вщ (86±7 мм рт. ст.) (р>0,05) в групi хворих на 1ХС з РАГ.
За даними ДМАТ встановлено, що вщсоткова частка зниження як САТ, так i ДАТ у ычш часи вiднoс-но середньоденних показнигав у групi хворих на 1ХС з ГХ бтьша, нiж у групi хворих на 1ХС з РАГ.
Аналiз добово1 динамiки електрoкардioграми та артерiальнoгo тиску при iшемiчнiй хвoрoбi серця, по-
еднашй з peH0napeHxiMaT03H0rc> артерiальною ппер-тeнзieюЮ, у жiнок похилого вку показав: зниження циркадного iндeксу частоти серцевих скорочень з не-достатньою ваpiабeльнiстю аpтepiального тиску на пpотязi доби, змiною середньостатистичного добового аpтepiального тиску "монотонного" характеру, недо-статнють нiчного зниження, переважно дiастолiчного аpтepiального тиску, якi характеризують ix циркадну реага^ю як "non-dipper".
Щодо бiоxiмiчниx груп: у пацieнток з 1ХС, поед-наною з РАГ, достг^рно частiшe зустpiчався такий модифiкований фактор ризику атеросклерозу як дис-лiпiдeмiя. Було встановлено позитивний вплив комбь нованоТ тepапiï у пацiентiв з 1ХС, поеднаноТ з РАГ. У вах хворих, що приймали Кардонат, вщзначали по-кращення клiнiчного стану, зникнення або значне
100 go
I
0
Iгрупа
зниження частоти виникнення нападiв стeнокаpдiï, пщвищення толерантносп до фiзичного навантажен-ня, суб'ективне покращення самопочуття. На фон стандартного лкування у пацiентiв першоТ групи вщ-мiчeно позитивну динамку показнигав лтщного спектру кровк Через 3 та 6 мюя^в лкування вiдзначили ноpмалiзацiю показникiв лтщного обмту: зниження piвня загального ХС вщповщно на 19,7% та 28,5%, ХС ЛПНГ на 23,2% та 30,4%, ТГ на 10,3% та 15,6%, а та-кож пщвищення ХС ЛПВГ на 8,1% та 10,4% вщповщно (p<0,05) (рис.1-4). Включення Кардонату в комплекс лкування у па^етчв другоТ групи сприяло зме-ншенню загального ХС через 3 та 6 мюя^в на 28,1% та 37,6%, ХС ЛПНГ на 29,7% та 38,4%, ТГ на 28,6% та 37,3%, а також пщвищення ХС ЛПВГ на 22,1% та 28,4% вщповщно (p<0,05) (рис.1-4).
100
■ початок дослщжень
■ через 3 мюящ лтування через 6 мюящв лiкування
група
Рис. 1. Динамка рiвня загального холестерину, %:
Рис. 2. Динамка рiвня ХС ЛПНГ, %:
I [рупа II [руна
Рис. 3. Динамка piem ТГ, %:
Ш початокдостджень ■ через 3 м1сяц| Л1кування □ через б М1сяц1в л1куваиия
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
Рис. 4. Динамша pieHM ХС ЛПВГ, %:
Висновки
У жшок, хворих на peH0napeHxiMaT03Hy apTepia-льну гiпepтeнзiю з piзними клiнiчними формами шемь чноТ хвороби серця, виявлено вipогiднi вщмшностк пiдвищeння атерогенних лiпiдних чинникiв та схиль-HicTb до надшлуночкових порушень ритму та пору-шень провщносп в поpiвняннi i3 групою хворих на iшeмiчнy хворобу серця без peнопapeнхiмaтозноï ар-тepiaльноï гiпepтeнзiï. Визначен особливостi добовоï динaмiки eлeктpокapдiогpaми та apтepiaльного тиску при iшeмiчнiй хвоpобi серця, поeднaнiй з ренопарен-хiмaтозною apтepiaльною гiпepтeнзieю у жiнок похило-го вiкy: зниження циркадного шдексу частоти серце-вих скорочень з недостатньою вapiaбeльнiстю артерь ального тиску на пpотязi доби, змiною середньостати-стичного добового apтepiaльного тиску "монотонного" характеру, недостатнють нiчного зниження, переваж-но дiaстолiчного apтepiaльного тиску, яга характеризуюсь iх циркадну реага^ю як "non-dipper".
Пepeбiг iшeмiчноï хвороби серця, поеднано!' з peнопapeнхiмaтозною apтepiaльною гiпepтeнзiю, у хворих супроводжувався болями пюля дозованого навантаження у 1,7 paзiв чaстiшe, нiж у хворих на iшeмiчнy хворобу серця з супутньою eсeнцiaльною apтepiaльною гiпepтeнзiею та вимагав у 1,3 рази час-тше екстреного прийому лiкiв.
У жшок похилого вку з iшeмiчною хворобою серця в поеднанн з peнопapeнхiмaтозною apтepiaльною гiпepтeнзiею характерною особливютю лiпiдного обмь ну е високий piвeнь гiпepтpиглiцepидeмiï та зниження piвню антиатерогенних лiпопpотeïдiв високоï густини.
Застосування в комплексна тepaпiï iшeмiчноï хвороби серця поеднaноï з peнопapeнхiмaтозною ар-тepiaльною гiпepтeнзiею у жшок похилого вку комплексного мeтaболiчного препарату Кардонат призводить до стаб^заци покaзникiв лiпiдного обмiнy, зокрема знижуе piвeнь загального холестерину, тpиглiцepидiв, ХС ЛПНГ, пщвищуе вмiст ХС ЛПВГ, полшшуе кл^ч-ний пepeбiг 1ХС. Це обумовлюе доцiльнiсть включен-ня препарату Кардонат в схему лкування жшок з да-ною поеднаною пaтологiею.
Перспективи подальших дослiджень
Враховуючи вище пepeлiчeнi особливостi пере-б^у та лiкyвaння iшeмiчноï хвороби серця, поеднано1 з apтepiaльною гiпepтeнзiею, у жшок, актуальним та пе-рспективним е проведення подальших дослiджeнь в
даному напрямку. На 0CH0Bi отриманих результат дослiджень будуть оцiненi взаемозв'язки мiж показни-ками гемодинамiки, функцюнального стану ендотелiю, метаболiчними параметрами та ягастю життя при iшемiчнiй хворобi серця, поeднанiй з артерiальною ri-пертензieю у жiнок. Будуть запропоноваш та об^ру-нтованi новi пщходи до дiагностики та визначена лку-вальна тактика iшемiчноí хвороби серця, поеднаноТ з артерiальною гiпертензiею у жшок.
Лггература
1. Барна О.М. Деяк особливостi дiагностики iшемiчноí хвороби серця у жЫок в перюд менопаузи / О.М. Барна // Вюник наукових дослiджень. - 2003. - № 3. - С.125-128.
2. Верещук Л. 1ше1^чна хвороба серця у жЫок: особливост клiнiчного перебiгу, дiагностики та лкування / Л. Верещук // Рiвненський обласний науково-практичний тижневик. -2007. - № 6. - С.23-27.
3. Дзяк Г.В. Вплив дефщиту естрогеыв та замiнноí гормонально! терапп на функцю серцево-судинноТ системи / Г.В. Дзяк, З.М. Дубоссарська // ПАГ. - 1999. - № 2. - С.77-80.
4. Доборджинидзе Л.М. Метаболические факторы риска у женщин с преждевременной ишемической болезнью сердца / Л.М. Доборджинидзе, А.С. Нечаев, Н.А. Грацианский // Кардиология. - 1999. - Т.39, № 9. - С.31-39.
5. Ильяш М.Г. Артериальная гипертензия после менопаузы / М.Г. Ильяш, .Г. Несукай // УкраТнський кардюлопчний журнал. - 1999. - № 2. - С.21-24.
6. Митченко Е.И. Опыт применения препарата Кардонат у больных с артериальной гипертензией и дислипидемией / Е.И. Митченко, В.Ю. Романов // УкраТнський медичний ча-сопис. - 2007. - № 5 (61). - С.73-77.
7. Нетяженко В. З. 1ш^чна хвороба серця у жЫок: особли-вост фактов ризику / В. З. Нетяженко, О. М. Барна // УкраТнський кардюлопчний журнал - 2004. - № 1. - С.5-9.
8. Татарчук Т.Ф. Особенности лечения ишемической болезни сердца у женщин / Т.Ф.Татарчук, М.Г. Ильяш // УкраТнський кардюлопчний журнал - 1998. - №4. - С.16-18.
9. Brochier M.L. Coronary heart disease risk factors in women / M.L. Brochier, P. Arwidson // Eur. Heart J. - 1998. - V.19 (Suppl A). - P.45-52.
10. Douglas P.S. The evaluation of chest pain in women / P.S. Douglas, G.S. Ginsburg // N. Engl. J. Med . - 1996. - V.334, № 20. - P.1311-1315.
11. Jochmann N. Female-specific aspects in the pharmacotherapy of chronic cardiovascular diseases / N Jochmann , K.Stangl, E.Garbe [et al.] // Eur. Heart J. - 2005. - V.26(16). - P.1585-1595.
12. Smits S.C. AHA/ACC Guidelines for preventing heart attack and death in patients with atherosclerotic cardiovascular disease: 2001 Update. A statement for healthcare professionals from the American Heart Association and the American College of Cardiology / S.C. Smith, S.N. Blair, R.O. Bonow [et. а!.] // J. Amer. Coll. Cardiology. - 2001. - №38. -Р. 1581-1583.
Реферат
ВЛИЯНИЕ КОМБИНИРОВАННОЙ ГИПОЛИПИДЭМИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ НА КЛИНИКО-БИОХИМИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА, В СОЧЕТАНИИ С РЕНОПАРЕНХИМАТОЗНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ У ЖЕНЩИН. Ефименко А.В., Ярмола Т.И., Пустовойт А.Л.
Ключевые слова: Комбинированная гиполипидэмическая терапия, ишемическая болезнь сердца, ренопаренхимато-зная артериальная гипертензия, дислипидемия.
Ишемическая болезнь сердца и артериальная гипертензия остаются основными причинами инвалидности и смертности в Украине. В статье приведены современные данные о комбинированной гиполипидемической терапии и клинико-биохимических аспектах ишемической болезни сердца в сочетании с ренопаренхиматозной артериальной гипертензией у женщин.
Summary
EFFECT OF COMBINED HYPOLIPIDEMIC THERAPY ON CLINICAL AND BIOCHEMICAL ASPECTS OF ISCHEMIC HEART DISEASE ASSOCIATED WITH RENOPARENCHYMAL ARTERIAL HYPERTENSION IN WOMEN Yefimenko A.V., Yarmola T.I., Pustovoit A.L.
Key words: combined hypolipidemic therapy, ischemic heart disease, renoparenchymal arterial hypertension, dyslipide-mia.
Ischemic heart disease and arterial hypertension are the most important causes of disability and death in Ukraine. This article presents the latest approaches on combined hypolipidemic therapy, clinical and biochemical features of the coronary heart disease associated with renoparenchymal arterial hypertension in women.
УДК: 616.711 - 002 - 006.33 - 073.48 Ждан В.М., 1ваницький I.В., Некрасов А.М.
М0ЖЛИВ0СТ1 PAHHbOl ДИФЕРЕНЦ1ЙН01 Д1АГН0СТИКИ АНК1Л03УЮЧ0Г0 СП0НДИЛ0АРТРИТУ ТА ОСТЕОХОНДРОЗУ ЗА Д0П0М0Г0Ю УЛЬТРАЗВУК0В0Г0 Д0СЛ1ДЖЕННЯ П0ПЕРЕК0В0Г0 В1ДД1ЛУ ХРЕБТА
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава. Мюька автозаводська полынка м. Кременчука, вщдтення УЗД дiагнoстики.
Метою роботи було визначення ультразвукових критерН'в диферен^ально'1 дгагностики раншх стадй АС та остеохондрозу поперекового вгддшу хребта. Нами було обстежено 20 пацгентгв з АС i I - II рентгенологiчними стадiями захворювання та 22 па^енти з остеохондрозом хребта. yci об-стежен були чоловжами у вщ 37,2±3,23 роки. Ми використовували метод дiагностики поперекового мiжхребцевого остеохондрозу за допомогою ультрасонографiчного до^дження (Кнзерський А.Ю., 2006). При АС нами були виявлеш таю ознаки: тдвищення ехогенностi диска (кшьця та ядра) вiдмiчалось у 75% обстежених пацiентiв (р<0,05); фрагментащя ядра та поодинок або множиннг гтерехогенн включення були виявлен у 65% обстежених пацiентiв (р<0,05); потовщення передньо'1 поздовжньог зв'язки та фiброзного кшьця вiдмiчалось у 100% обстежених пацiентiв (р<0,01); вияв-лення синдесмофiтiв невеликих розмiрiв спостеркалось у 55% обстежених пацiентiв (р>0,05). При остеохондрозi були виявлен наступн змни: фрагмента^я ядра та поодинок або множинн гтер-ехогенн включення вiдмiчались у 68,2% обстежених (р<0,05); витончення фiброзного кшьця спо-стеркалось у 77,4% обстежених (р<0,05); розриви фiброзного кшьця (у 54,6% обстежених, р<0,05); деформацИ позвоночного каналу (протрузИ, грижi) у 100% обстежених (р<0,01); можливий спондi-лолютез (у 36,4% обстежених, р<0,05); наявн остеофти (у 59,2% обстежених, р>0,05).
Ключoвi слова: анктозуючий спондилоартрит, остеохондроз, ультразвукова дiагнoстика, диферен^ально -дiагнoстичнi критери.
Поширенють анктозуючого спондилоартриту Серед уах сучасних метoдiв дослщження хребта
(АС) за рiзними джерелами складае вщ 0,2 до 2% на- саме ультрасoнoграфiя е найбтьш доступною i може
селення Украши [6]. У той же час досить часто (до своечасно допомогти встановити правильний
50% випадгав) ранш стади цього захворювання дiагнoз[3]. Трансабдомшальне дослщження попере-
розцшюються, як попереково - крижовий радикулп", кового вщдту хребта вперше було описане в 1984 р.
остеохондроз хребта[4]. L.A. Portela та E. Tolly. Широке впровадження МРТ в
1снук^ методи дослщження на раншх стадiях клУчну практику в Свроп призупинило пoдальшi
розвитку захворювання е недостатньо дослщження в цм сферi [2].
шформативними [1]. Найбтьш шформативним Метою роботи стало визначення ультразвукових
залишаеться магштно-резонансна тoмoграфiя (МРТ), критерпв диферен^ально1 дiагнoстики раншх стадм
але висока вартють та невелика розповсюдженють АС та остеохондрозу поперекового вщдту хребта. тoмoграфiв обмежують використання цього методу у повсякденшй практик [7].
