CC BY
16
13. Stangl V. Coronary aterogenetic risk factors in women / V. Stangl, Study: a cohort study / R.S. Vasan, M.G. Larson, E.P. Leip [et al.] // G. Baumann, K. Stangl // European Heart Journal. - 2002. - № 23. Lancet. - 2001 .-№ 358(9294). - P. 1682-1686.
- P. 1738-1752. 15 Vasan R.S. Residual lifetime risk for developing hypertension in
14. Vasan R.S. Assessment of frequency of progression to hyperten- middleaged women and men: The Framingham Heart Study / R.S. sion in nonhypertensive participants in the Framingham Heart Vasan, A. Beiser, S. Seshadri [et al.] // JAMA. - 2002. - № 287(8).
-P. 1003-1010.
Реферат
ВОЗРАСТНЫЕ И ПОЛОВЫЕ ОСОБЕННОСТИ ВАРИАБЕЛЬНОСТИ СЕРДЕЧНОГО РИТМА У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ II СТАДИИ, КОТОРЫЕ ПРОЖИВАЮТ В БОЛЬШОМ ПРОМЫШЛЕННОМ ГОРОДЕ Гриненко Т.Ю., Ковалева О.В., Котляревская Э.В.
Ключевые слова: вариабельность сердечного ритма, гипертоническая болезнь, возраст, пол.
Цель исследования - оценить возрастные и половые особенности вариабельности сердечного ритма (ВСР) у больных гипертонической болезнью (ГБ) II стадии, которые проживают в большом промышленном городе. Было обследовано 95 больных ГБ II стадии (мужчин - 40, женщин - 55), которые жили и работали в г. Запорожье. Средний возраст пациентов составил 51 ±0,78 год. Всем обследованным проводили пятиминутную запись ритмограммы с помощью компьютерной программы „Cardiolab 2000". Полученные результаты свидетельствуют о том, что у больных ГБ II стадии старше 50 лет наблюдается снижение общей мощности процессов регуляции сердечной деятельности с нарушением вегетативного баланса в сторону симпатикотонии сравнительно с более молодыми пациентами. В условиях постоянного влияния экополлютантов у пациенток с ГБ II стадии формируются адаптационные процессы, направленные на поддержание нейрогуморального баланса, что подтверждается большей мощностью ВСР и относительным преобладанием парасимпатических влияний сравнительно с мужчинами. Найденные возрастные и половые особенности ВСР у жителей большого индустриального города, которые страдают ГБ, целесообразно учитывать при выборе терапевтических мероприятий у такого контингента больных.
Summary
AGE-SPECIFIC AND SEXUAL FEATURES OF HEART RATE VARIABILITY IN PATIENTS WITH ESSENTIAL HYPERTENSION II STAGE WHO ARE DWELLERS OF BIG INDUSTRIAL CITY Grinenko T.Yu., Kovaleva O.V., Kotlyarevskaya E.V. Key words: heart rate variability, essential hypertension, age, sex.
The research was aimed to estimate the age-specific and sexual features of heart rate variability (HRV) in patients with essential hypertension (EH) II stage who are dwellers of a big industrial city. Under the supervision there were 95 patients - city-dwellers of Zaporizhzhia with EH II stage (men - 40, women - 55) who. Mean ages of patients was 51 ±0.78 years old. All the patients were carried out the five minutes record of rhythmogram by the computer program „Cardiolab 2000". Our findings indicate that the patients with EH II stage older than 50 show the decrease of general power of processes regulating cardiac activity and are accompanied with vegetative balance disturbances towards sympathicotonia in comparison with younger patients. Due to long-lasting exposure to environmental pollutants female patients with EH II stage develop adaptation processes directed on the maintenance of neurohumoral balance that is proved by greater general power of HRV and relative predominance of parasympathic influences in comparison with males. These age-specific and sexual differences should be taken unto account while choosing the therapeutic approach for these patients.
УДК 616.89 - 008.454 - 055.1/.2 - 071 Гринь К. В.
KJ1IHI4HI ТА БЮРИТМ0Л0ПЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 ДЕПРЕСИВНИХ Р03ЛАД1В У Ч0Л0В1ШВ ТА Ж1Н0К
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Проведена оцтка глибини депресивних розлад{в, р{вня mpueooKHoemi та порушення сну, ïx реду-кщя nid час лшування пащентлв препаратом Мел{тор. Icuye р{зниця в кл{тчному nepeôizy депресивних розлад{в, залежно eid cmami nai^ieumie. У жток швидше в{дбуваетъся редукщя депре-сивног та тривожног симптоматики, нopмaлiзaцiя сну. Лшування чоловш1в потребуе призна-чення вищих доз препарату, редукщя депресивног та тривожног симптоматики на початкових етапах лшування вiдбyвaemъcя повшътше, хоча на ктцевому emani показники прир{внюютъся до жточих. Препарат Мел{тор е ефективним для лшування депресивних розлад{в, не залежно eid статевог приналежност{ nai^ienmie.
Ключов1 слова: депресивш розлади, тривожнють, Мелпюр.
Вступ
На сучасному етагм розвитку сусптьства серед загальномедичних проблем особливоТ актуальное^ набувае патолопя афективноТ сфери, особливо депресивних та тривожних розлад1в. За даними ВООЗ, на сьогодш бтьш ыж у 110 млн oci6 у свт - 3 - 6% популяци - виявлеш Ti чи iHLui KniHiHHi прояви вищевказаних розлад1в. Аналопчна тенденц1я спостер1гаеться i в УкраТш [3].
Останн1 дат вщносно поширеносп псих1чних розлад1в в Сврош свщчать про те, що вони що-р1чно д1агностуються у 83 млн oci6; при цьому доля депресивних розлад1в (ДР) в структур! пси-х1чних захворювань досягае 68%. 1снуе уявлен-ня, що при вщноснш стабшьносп поширеност1 псих1чних розлад1в захворювашсть на депресП' невпинно зростае [5].
Поширенють ДР складае вщ 3 до 6% в попу-ляци. Близько 1% депресш щор1чно д1агносту-еться первинно. Ризик захворай на депреаю на протяз1 життя складае близько 20% [8]. Вщ 18 до 25% жшок i 7 - 12% чоловтв хоча б раз за життя перенесли чп~кий депресивний ешзод; 6% жн нок i 3% чоловшв при цьому потребували стацн онарного лкування [5].
Зростаюча актуальнють проблеми депреай, обумовлена Тх поширенютю, пояснюеться ютот-ним впливом захворювання на якють життя та соц1альне функцюнування людини, а також най-вищим серед псих1чних розлад1в р1внем сущидо-reHHOCTi. Приблизно 2/3 пац1ент1в з д1агностова-ною депреаею схильы до сущидальних спроб i 10 - 15% скоюють су'Гцид [1].
Вчення про ритми депреси' сягае ще до нозо-лопчного nepiofly [2], отримало завершену форму в результат крепелш1вського синтезу, що пе-редбачало видтення машакально-депресивного психозу на основ! перюдичносп (фазносп) вини-кнення афективних розлад1в. Поряд з принципом циркулярное^ Е. Kraepelin разом ¡з U. Fleck вперше оприлюднили положения про циркад1ан-но-вп"альний симптомокомплекс (ранкове norip-шення настрою, порушення циклу сон - бадьо-picTb з ранньою ¡нсомыею) як про одну з клш1ч-но-значимих ознак циркулярних депреай [6,4]. Концепц1я ритм1в як обл1гатноТ' скпадовоТ ендо-генно'Г депресП', завдяки досягненням останшх десятир1ч в обласн вивчення фундаментальних основ афективноТ патологи, отримала пщтвер-дження на piBHi як епщемюлопчних, що свщчать про високу частоту аномальних змш добовоТ' ри-тм1чност1 при рекурентному депресивному роз-лад! [7,10], так i патоф1зюлопчних дослщжень («порушення циркад1анного ритму - ключ до ро-зумшня патоф1зюлоги афективних розлад1в» [9]).
Концепц1я циркад1анного ритму як складовоТ' психопатолопчноТ' структури депресП' на сьогодш отримуе пщтримку в багатьох сучасних юмшчних дослщженнях (наприклад: Циркад1ан -1, КОМПАС) [5,7].
Мета дослщження - встановити KniHiHHi та бюритмолопчш особливосп депресивних розла-д1в у чоловк та жшок.
Матср1али та методи дослпджсння
Проведено комплексне обстеження 52 хворих: 33 жшки та 19 чоловтв з депресивними розла-дами, що знаходилися на стацюнарному лку-ванн1 в ПОКПЛ ¡м. О.Ф.Мальцева. Критер1ем включения пац1ент1в в дослщження була наяв-н1сть депресП', юмшчш прояви якоТ' вщповщали за критер1ями МКХ-10 «депресивному розладу» (F32), «рекурентному депресивному розладу» (F33), «зм1шаному тривожно-депресивному розладу» (F41.2), а також отримання згоди пац1ент1в на участь в дослщженнк Середнш BiK пац1ент1в був 46,2 ± 4,2 роки. У вщповщносп до мети дослщження Bei пац1енти були розподтеы на дв1 групи. До першоТ' групи увшшли 33 пац1енти з депресивними розладами (ДР) - Bei жшки. Другу групу склали чоловки з ДР - 19 oci6. Уа пац1ен-ти отримували комплексне лкування - в якосп антидепресанту препарат «Мелпчэр», а також ноотропи, церебропротектори, вазоактивш та Bi-там1нн1 препарати.
Для оцшки глибини депресивних розлад1в, pi-вня тривожносп були використаш клшко-психопатолопчний та патопсихолопчний методи, шкала Гамтьтона (HDRS), шкала самооцшки pi-вня реактивно'!' та особистюноТ' тривожносп Cni-лбергера-Ханша.
Результати та Тх обговорення
При визначенш у пац1ент1в глибини депресивних розлад1в виявлено: у пац1ент1в першоТ групи легка депреая (за шкалою HDRS) спостер1гала-ся ¡з частотою 14,6%, пом1рна - 59,3%, тяжка -26,1%; у пац1ент1в другоТ' групи спостер1галися таю показники: легка депреая виявлена у 5,2% випадш, пом1рна - 55,1%, тяжка - 39,7%. Bei пац1енти проходили курс лкування Мелпчэром в доз1 25-50 мг на добу, в одному випадку була ви-користана доза 75 мг, термшом 2 мюяцк
Середнш показник депреси за шкалою Гамн льтона до початку лкування становив 28,2±3,4 бали, що вщповщае тяжкш депресП'. Слщ зазна-чити, що в 100% випадш було заф1ксовано зни-ження настрою, а також працездатносп i актив-HOCTi, на яких активно (92,8%) пац1енти наголо-шували при виказуванш скарг. У 12,6% пац1ент1в було виявлено суТ'цидальн1 нам1ри; 86,3% об-стежених вказали на порушення сну. У пац1ент1в першоТ групи в бтьшосп випадюв збер1галося критичне ставлення до захворювання, вони ро-зумти, що xBopi на депреаю, не критичш до захворювання виявилися 6%. Серед пац1ент1в другоТ' групи 42,1% не уевщомлювали свого захворювання. Було з'ясовано, що в 76,9% пац1ент1в було виявлено добове коливання стану (особливо погано вони почувалися в першш половит дня).
В процеа проведения терапп мала м1сце позитивна динамка з боку симптом1в порушення
настрою. Обстеження на 14-й день лкування показало, що вираженють депресивних розлад1в зменшилась у пац1ент1в першоТ' групи, середнш бал склав 21,3±2,6 бали; у пац1ент1в другоТ' групи показники глибини депреси майже залишились на попередньому р1вы, середнш бал 26,4±3,1 бали. При обстеженш на 28-й день терапм сере-дн1й бал у пац1ент1в першоТ групи сягав 14,7±5,4 бали, що вщповщае депресП' легкого ступеню, в друпй груш - 20,1 ±3,2 бали, що вщповщае депресП' середнього ступеню тяжкосп. Пюля проведения 60-денноТ терапм Мелпчэром було
отримано достов1рне зниження показниш депресП' за шкалою Гамтьтона - у пац1ент1в першоТ групи середнш бал склав 8,8±2,4 бали (р<0,01), у пац1ент1в другоТ групи середнш бал склав 9,6±2,9 бали (р<0,01). Суттевими клш1чни-ми симптомами у хворих було порушення сну. При суб'ективнш оцшц1 встановлено, що у жшок швидше вщбуваеться нормал1зац1я сну, шж у чоловшв. Схожа динамка виявилася \ при до-слщжены тривожносп, як реактивно'1, так \ осо-бистюноТ', ц1 показники в процеа терапм' представлен! в таблиц 2.
Таблиця2
Показники реактивно)' та особистюноУ тривожност/ за шкалою Сптбергера - Хашна у хворих на
депресивнi розлади при л'жуванн! препаратом Мел/'тор
Показник До початку лкування 14-й день терапм 28-й день Tepanii 60-й день Tepanii
Пац1енти першоТ групи
Реактивна тривожнють, бали 60,4±2,1 48,8±3,1 34,4±4,3 22,2±1,9
Особистюна тривожнють, бали 56,7±1,1 40,8±4,3 28,4±1,2 20,6±1,8
Пац1енти другоТ групи
Реактивна тривожнють, бали 51,4±1,2 47,2±2,9 38,6±1,1 24,9±1,2
Особистюна тривожнють, бали 53,4±1,8 48,4±2,2 30,6±2,3 22,4±1,4
Висновки
Таким чином, проведене дослщження показало, що юнуе р1зниця в ключному nepe6iry ДР, залежно вщ стат1 пац1ент1в. У ж1нок швидше вщбуваеться редукц1я депресивно'1 та тривожноТ симптоматики, нормал1зац1я сну. ГНкування чо-лов1к1в потребуе призначення вищих доз препарату, редукц1я депресивно'1 та тривожноТ симптоматики на початкових етапах лкування вщбуваеться повтьыше, хоча на лицевому еташ показники прир1внюються до жшочих. Препарат Мел1тор мае виражений антидепресивний ефект, сприяе зменшенню тривоги та покращен-ню сну, е ефективним для лкування депресивних розлад1в, незалежно вщ статевоТ приналеж-ност1 пац1ент1в.
Л1тсратура
1. Гойда Н.Г., Жданова Н.П., Напреенко O.K., Домбровська В.В. Псих1атрична допомога в Укра'1'Hi у 2001 роц1 та перспективи и розвитку / Н.Г. Гойда, Н.П. Жданова, O.K. Напреенко, В.В. Дом-
Реферат
КЛИНИЧЕСКИЕ И БИОРИТМОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ДЕПРЕССИВНЫХ РАССТРОЙСТВ У МУЖЧИН И ЖЕНЩИН Гринь Е. В.
Ключевые слова: депрессивные расстройства, тревожность, Мелитор.
Проведена оценка глубины депрессивных расстройств, уровня тревожности и нарушения сна, их редукция во время лечения пациентов препаратом Мелитор. Существуют отличия в клинике депрессивных расстройств, в зависимости от пола пациентов. У женщин быстрее происходит редукция депрессивной и тревожной симптоматики, нормализация сна. Лечение мужчин требует назначения более высоких дозировок препарата, редукция депрессивной и тревожной симптоматики на начальных этапах лечения происходит медленнее, хотя на конечном этапе показатели приравниваются к женским. Препарат Мелитор является эффективным для лечения депрессивных расстройств, не зависимо от половой принадлежности пациентов.
бровська // Укр. вюник психоневрологи. - 2002. - Т.10, вип. 2(31).-С. 9-12.
2. Каннабих Ю.В. Циклотимия, ее симптоматология и течение / Ю.В. Каннабих - М. - 1914. - 418 с.
3. Михайлов Б.В. Проблема депрессий в общесоматической практике / Б.В. Михайлов // Международный медицинский журнал. -2003. -№3. - С. 22 -27.
4. Монтелеоне П. Нарушения сна как один из основных симптомов депрессии / П. Монтелеоне, М. Мей // Журнал неврологи и психиатрии. - 2009. - №5. - С. 86 - 91.
5. Ромасенко Л.В. Депрессивные расстройства в общей медицинской практике / Л.В. Ромасенко // Терапевтический архив. -2006.-№10.-С. 5-8.
6. Смулевич А.Б. К построению дименсиональной ритмологичес-кой модели депрессий / А.Б. Смулевич, Э.Б. Дубницкая // Журнал неврологи и психиатрии. - 2010. - №1. - С. 4 - 10.
7. Смулевич А.Б. Депрессия и биологические ритмы: анкетное исследование ЦИРКАДИАН-1 / А.Б. Смулевич, С.В. Иванов // Психиатрия и психофармакотерапия . - 2008. - №6. - С. 2 - 7.
8. Costa-e-Silva J.-A. Facing depression. Editorial // WPA Teaching Bull. Depress. - 1993.-V.1, №1,- P. 1.
9. Frank E. Cyrcadian rhytms: strong evidence on how to approach depres-sion. Agomelatine: optimize therapy for all depressed patients // Satellite Symposium held during the WPA Congress. -Florence, 2009.
10. Ohayon M. Place of chronic insomnia in the course of depressive and anxiety disorders / Ohayon M., Roth T. // J Psychiat Res. -2003.-P. 9—15.
Summary
CLINICAL AND BIORHYTHMOLOGICAL FEATURES OF DEPRESSIVE DISORDERS IN MEN AND
WOMEN
Grin' K. V.
Keywords: depressive disorders, anxiety, Melitor.
The research is devoted to the estimation of the intensity of depressive disorders, anxiety level and sleep disturbances and their reduction during the drug therapy by Melitor. There are differences in clinical picture of depressive frustration depending on patient's sex. Women are more prone to reduce depressive symptoms, anxiety and sleep disturbances. Drug therapy for men requires higher doses of the preparation, and the reduction of depressive symptoms and anxiety at the initial stage of treatment occurs more slowly though at the final stage the indices are similar to those of women. Thus, Melitor is an effective drug for treatment of depressive disorders and its effectiveness does not depend on patient's sex.
УДК 616.12-005.4-008.331.1-053.9-08 Сфименко О.В.
КЛ1Н1К0-БЮХ1М1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ11ШЕМ1ЧН01 ХВ0Р0БИ СЕРЦЯ, П0ЕДНАН01 В РЕН0ПАРЕНХ1МАТ03Н0Ю АРТЕР1АЛЬН0Ю Г1ПЕРТЕН31ЕЮ У Ж1Н0К ТА К0МБ1Н0ВАНА Г1П0Л1П1ДЕМ1ЧНА ТЕРАП1Я
Вищий державний навчальний заклад УкраТ'ни «УкраТ'нська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава, УкраТ'на
1шем{чна хвороба серця, поеднана з артер{алъною гтертенз1ею у жток залишаютъся основними причинами твал{дност{ та смертност{ в Украгт. У статт{ наведено сучаст дат щодо клт{-ко-бюх1м1чних особливостей {шемгчног хвороби серця, поеднаног з ренопаренх{матозною артерг-алъною гтертенз1ею у жток та комбтовану гтол1тдем1чну тератю.
Ключов1 слова: 1шем1чна хвороба серця, ренопаренмматозна артер1альна ппертенз1я, дислтщем1я, комбшована гтолтщем1чна тератя.
На сьогодшшнш день, незважаючи на левы досягнення в д1агностиц1 та лкуваны, ¡шем1чна хвороба серця (IXC) в поеднанш з артер1альною ппертенз1ею (АГ) залишаються основними причинами ¡нвалщносп та смертносп в Украшк
В дослщженнях останшх poKiв було доведено, що IXC виникае у жшок в середньому на 10-15 роюв шзыше, ыжу чоловтв, це пов'язують ¡з протекторним впливом жшочих статевих гормо-HiB. Звщси серед фактор1в ризику для прогнозу та nepe6iry IXC видтяють уыкальний для жшок -ппоестрогешя, що особливо актуально для жшок похилого BiKy - в менопаузк
Бтьшють дослщжень по вивченню лтщного профтю, впливу його на виникнення та розвиток IXC, та можливосп корекцм за допомогою пполн пщем1чноТ' Tepanii проводились в основному на чоловках (4S, CARE, LIPID, ASCOT). До часу наступления менопаузи холестерин (ХС) лтопротещ1в низькоТ' густини (ЛПНГ) у жшок нижний, шжу чоловшв. Йвень триглщерид1в (ТГ) також зростае, тод1 як концентра^я холестерину лтопротещ1в в и со ко I густини (ЛПВГ) знижуеться шсля менопаузи. Пюля часу настання менопаузи р1вень ХС ЛПНГ починае зростати, i шзыше стае вищим, шж у чоловтв. Знижуеться також активн1сть ферменту печшковоТ' лтази 3i зни-женням р1вня естроген1в, що також може впли-вати на концентрацш ХС ЛПВГ [5]. Пщвищення р1вня загального ХС i триглщерид1в (ТГ) одинаково передбачають розвиток IXC у представни-KiB обох статей, хоча деяю дослщники вщм1ча-ють бтьшу значимють пщвищення ТГ для жшок.
Пщвищення р1вня ТГ часто пов'язують з ¡ншими факторами ризику - надм1рною вагою, стресами, вживанням алкоголю. Високий вмют ХС ЛПНГ е потужним предиктором розвитку ¡нфаркту мюка-рду (IM) у жшок [9]. Найбтьш значимим фактором ризику IXC серед показниш лтщного o6Mi-ну у жшок вважаеться низький р1вень ХС ЛПВГ. Дефщит естроген1в призводить до пщвищення piBHiB ХС ЛПНГ, збтьшення ТГ, зниження BMiCTy ХС ЛПВГ. Отже, осктьки лтщний профть у жн нок i чоловшв значно вщр1зняеться, важко ви-значити, чи справедлив! результати вказаних дослщжень i для жшок.
У жшок АГ е по значимосп таким же ФР, як i у чоловшв [6]. Ризик, викликаний ппертенз1ею, збтьшуеться з bIkom, а у пременопаузальних жшок наявнють АГ збтьшуе ризик смертносп вщ IXC до 10 pa3iB.
У пац1енток з IXC вщзначають cyrreBi вщмш-HOCTi у KniHiHHiCi картин! захворювання i neBHi особливосп д1агностики, що при низькш нацте-HOCTi на цю патолопю створюе ще 6mbLui fliamo-стичн1 труднощк 1нша проблема - те, що реко-мендацГ|' щодо лкування IXC одержан! переваж-но для хворих чолов1чоТ' CTaTi, i не до кшця вщо-мо, чи можна отримаш даы екстраполювати на жшочу популяцш [8].
В пор1вняны з чоловками у жшок cnocTepira-еться бтьша частота стенокарди, при тому що поширенють обструктивноТ' IXC у жшок е ниж-чою, ыж у чоловшв з под1бними симптомами [10]. Вщомо, що ¡снують статев1 BiflMiHHOCTi у ха-рактерних особливостях больового синдрому в
