CC BY
10
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
Summary
EFFECT OF INCREASED LEVEL OF SPECIFIC IgE AND SPECIFIC IgG4 TO THE ALLERGENS OF SOME MOLD FUNGI ON THE IMMUNITY IN PATIENTS WITH CHRINIC MICROBIAL ECZEMA Popova I.B.
Key words: immunity, specific IgE, specific IgG4, microbial eczema, allergy, mold fungi.
Allergic diseases are considered to be the most widely-spread and severe diseases through over the world. The present study was aimed to find out the effect of increased level of specific IgE and specific IgG4 to the allergens of nonpathogenic and opportunistic mold fungi such as Mucor racemosus, Alternaria tenuis, Candida albicans, Penicillium notatum, Cladosporium herbarum, Aspergillus fumigatus on the human immunity to improve the diagnostics and therapy of microbial eczema. In general the increased level of specific IgE even to an single of studied allergens was found out in 83% of patients. The increased level of IgG4 was detected in 95.7% of patient. In the findings of immunograms of all tested patients there were no significant changes in comparison with the findings of healthy persons.
УДК 616.12 - 005.4 - 08: 616.89 - 008.454
0ПТИМ13АЦ1Я КОМПЛЕКСНО! ТЕРАПП ХВ0РИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ: СТРАТЕГ1Я ВИЗНАЧЕННЯ I Л1КУВАННЯ ДЕПРЕСИВНИХ Р0ЗЛАД1В.
Потяженко М.МНевойт Г.В.1, Люлька Н.О.1, Берук О.В.2
1- Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
2-1нститут геронтологи АМН Украши, м. КиТв
У статтг обгрунтована необх1дтстъ дгагностики та лгкування депресивних розладгв у хворих на гшем1чну хворобу серця, представлен резулътати власних дослгдженъ ефективностг г пере-носимостг препарата адаптол у хворих на гшем1чну хворобу серця з депресивними розладами.
Ключей слова: ¡шем1чна хвороба серця, депреая, адаптол.
На сьогодышнм день в УкраТы формуеться проблема психнного нездоров'я населения. Особливютю ситуаци, що склалася, можна вва-жати не лише зростання в 1,2 рази (з 222,3 до 248,2 на 100 тис. населения з 1993 року) врахо-ваноТ розповсюдженост1 психнних розлад1в, а й те, що значний вщеоток в структур! складають непсихотичы порушення, що переважна частина населения краТни перебувас в стаы хроннного псих1чного дискомфорту. Згщно з результатами останн1х дослщжень, лише 20 % громадян Украши "вщчувають себе щасливими". За цим показ-ником наша крана займае одне з останых мюць в CBiTi (поступаючись мюцем окремим найбщнн шим кранам, тому що почуття щастя слабо за-лежить вщ матер1ального благополуччя). Такий дискомфорт ще не е психнним розладом, але й не дае можливост1 вважати людей, що знахо-дяться в такому стаы, здоровими (ВООЗ визна-час здоров'я не ттьки як вщеутнють хвороби, а як стан ттесного та душевного благополуччя). Зазначена проблема визначас не лише особли-BOCTi роботи псих1атрично1 служби в УкраТнк На-самперед, вона актуальна в практик лкаря-¡нтерн1ста: осктьки бтьшють пац1снт1в зверта-сться саме до лкар1в соматичного профтю, лн кусться та спостер1гаеться ними. Особливост1 психоемоцмного стану хворого як психосомати-чна складова патогенезу впливас на nepe6ir ба-гатьох захворювань, перш за все, серцево-судинноТ системи i, зокрема, ¡шемнноТ хвороби серця (IXC). Встановлено, що депресивы стани несприятливо впливають на nepe6ir i прогноз IXC. Так, депрест пюля гострого ¡нфаркту мю-карда може бути прир1вняна до такоТ прогности-
чно1 ознаки летального насл1дку, як стутнь не-достатност1 кровооб1гу (класифкаця Killip); доведений бтьший ризик смертност1 пюля аорто-коронарного шунтування серед пац1ент1в ¡з перед- i пюляоперацмною депреасю - 12,5% проти 2,2% за в1дсутност1 [1-4, 6].
Враховуючи вищевикладене, а також велику значимють медико-соц1альних питань, пов'язаних ¡з значними розповсюджеыстю та за-хворюванютю на IXC - смертнютю, яюстю життя, працездатыстю, економнними витратами на лн кування, соц1альну реабт1тац1ю [2], метою до-сл'!дження було оптим^увати лкування хворих на IXC шляхом удосконалення диференцмова-ного призначення комплексно!' терапи з включениям анксюл™чних 3aco6iB, зокрема адапто-лу.
Об'ект та методи дослвдження.
Пщ час планового стацюнарного лкування здмснено скриннгове обстеження 186 хворих (134 чоловшв, 52 жшки), середнм BiK 69,6+3,4 роки, з верифкованим д1агнозом IXC: стенокар-д1я напруги 1-11 функцюнальний клас, кардюск-лероз атеросклеротичний и тсляЫфарктний (19%), на предмет виявлення депреси: 1) тесту-вання за скриннговим опитувальником виявлення розлад1в депресивного стану (Краснов В.Н., 2002) - посл1дуюча д1агностична оцнка проводилась серед пац1ент1в, анкети яких мютили пози-тивн1 BiflnoBifli не менш ыж на три будь-яю запи-тання, позитивы BiflnoBifli на 4-е та 5-е запитан-ня одночасно, позитивну вщповщь на 6-е або 7-е запитання (¡зольовано або в любм комбнаци); 2) натветруктуроване клннне ¡нтерв'ю на пщстав1 критерив депресивного етзоду МКХ-10 (рис. 1).
Актуальт проблеми сучасно! медицини
OCHOBHi симптоми Додатков1 симптоми
Пригннений настрм (без залежност1 в1д ситуаци); Зниження ¡HTepeciB i здатност1 вщчувати задо-волення; Зниження eHepri!' i пщвищена втомлюванють. Зниження концентраци уваги, нездатнють зо-середитись; Занижена самооцнка i вщчуття невпевненост1 у co6i; 1де!' провини та самоприниження; Песимютичне бачення майбутнього; Думки про смерть, самогубство або самоура-ження, що повторюються; Порушення сну; Порушення апетиту.
Обов'язково 2-3 симптоми Обов'язково 2-4 симптоми
Тривалють не менше двох тижыв
Рис. 1. Критерпдепресивного еглзоду за МКХ-10 (F32)
Хворих, у яких було виявлено депрес1ю, в залежное^ вщ призначено!' терапп розподтили на групи: I (основна) група (n=3l) у склад1 базисно! Tepanii отримувала анксюл™чний препарат адаптол („Олайнфарм", Латвт) в добовм доз1 1000 мг у два прийоми вранц i ввечер1 теля !ж протягом 28 дыв, II (контрольна) група (n=35) -плацебо. Адаптол призначався як зааб ¡з широким спектром психотропного впливу - „денний" транквт^атор ¡з вираженою анксюл1тич-ною/протитривожною активыстю, близький природам метабол^ам пуринового обмну - бщик-лнна сполука молекул сечовини (2,4,6,8-тетраметт-2,4,6,8-тетраазобщикпо «3,3,0» окта-дюн-3,7), якому не притаманна побнна д1я, i яким мае високий профть безпечност1 [5]. 1нш1 психотропы/седативы засоби не застосовува-лись.
Базисна тератя включала модифкацю способу життя, призначення в загальновизнаних дозах антиагреганта (ацетилсалщилово! кислоти), антианпнально!' Tepanii (¡зосорбщу-5-моноытрат, триметазидну), p-блокатора (бюопрололу), ста-тинотерапп (амвастатину), фармаколопчного контролю артер1ального тиску, гепатопротектора (урсодезокахолево! кислоти) - за показаниям.
У хворих в динамщ дослщження додатково оцнювались кл1н1чн1 прояви захворювання за бальною системою, вегетативний статус за результатами обстеження з використанням анкет „Опитувальник для виявлення ознак вегетатив-них змЫ" та „Схема дослщження для виявлення ознак вегетативних порушень" (Вейн A.M., 1996). До i в xofli лкування кожы ciM дыв здмснюва-лась дослщження особливостей емоцмно-особистого стану шляхом тестування за шкалою прояви тривоги - опитувальник Тейлора [3, 5].
Проводився математико-статистичний анал1з отриманих результат^. BiporiflHicTb вщмЫностей оцнювалась за допомогою критерпв Ст'юдента.
Результати досл1джень i обговорення.
За результатами скриншгу депресивы розлади виявлено у 65 oci6 (57 чоловшв, 8 жнок), серед-
нм BiK 65,4+4,6 poKiB, що становить 34,9% в1д за-гально! ктькост1 обстежених хворих.
До лкування: ознаки вегетативно! дисфункцп д1агностовано у 59 (90,8%) хворих; при тесту-BaHHi за Тейлором у 44 (67,7%) пац1ент1в вста-новлено високий р1вень тривожност1, у 10 (15,4%) - дуже високий, у 11 (16,9%) - середнм ¡з тенденцию до високого. При цьому у 38 (58,5%) хворих спостер1галось домЫування со-цально! напруженост1, у 50 (76,9%) в анамнез! мали мюце систематичы психотравмуючи ситуаций як1 у ряд1 випадюв мали тяжковир1шальний характер або формувались по типу каскаду стрес1в. Домнували конфлкти, пов'язаы ¡з соцн альними питаниями, а також побутов1 проблеми. Зазначене вщ1гравало суттеву роль у форму-BaHHi особистих розладв тривожного кластеру психнно!' сфери, та могло слугувати як причин-ним фактором виникнення депресп, так i norip-шувати nepe6ir IXC уданих пац1ент1в.
В динамщ1 лкування хворих основноТ групи, що отримували у склад1 Tepanii адаптол, була заресстрована вфогщна редукцт тривожного компоненту, що корелювало з ослаблениям ви-разност1 вегетативно!' симптоматики i клннними проявами IXC. Найбтьш виразна протитривож-на д1я вщмналась близько 14-го дня лкування, що, можливо, пояснюеться особливостями реа-л1зац1Т механ1зм1в фармаколопчно! дм препарату: необхщний час для впливу на субстрат - на структурно-функцмы елементи нейроыв.
У хворих контрольно!' групи, що отримували плацебо, BiporiflHoT динамки збоку психоемоцм-ного статусу не встановлено. Частково деяке зменшення тривожност1 у хворих II групи може пояснюватись як покращенням загального стану внаслщок ефективност1 основноТ базисноТ тера-niT, так i „ефектом плацебо".
Рис. 2 вщображае змЫи загального р1вня три-вожност1 по трупам та динамку зм1н вкладу !Т ступеню виразност1 вдинамщ лкування.
Том 8, Выпуск 3
119
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
100 1 90 J
80 J
70 J
60 J
50 -I 40 30 20 10 0
□ дуже високий
I (до) I (7день) I I (после) (14день)
II (до)
II (7день) II
(14день)
II (28 день)
практичну Ц1нн1сть, осктьки питания пщвищення ефективност1 лкування IXC i депресивних роз-лад1в актуалы-ii для значноТ частини населения УкраТни.
Перспективи подальших дослвджень.
Плануеться подальше бтьш глибоке вивчення профтю особистост1 хворих на IXC на сучасно-му eTani, оцнка кореляцмних зв'язюв м1ж психотропною д1ею адаптолу та його впливом на ¡нш1 фактори ризику IXC, а саме на потребу до Kypiн-ня (у хворих-курц1в), порушення харчовоТ пове-днки.
Рис.2. Редукц1я р1вня тривожносл за шкалою Тейлора удинам^ лкування хворих на IXC
В xofli лкування 27 (87%) хворих оцнили пере-носим1сть прийому адаптолу як „дуже добру", 4 (13%) - як „добру". Побнних ефект1в niKiB в xofli дослщження зареестровано не було. 1.
Висновки
1. Препарат адаптол („Олайнфарм", Латвт) 2 при лкуваны хворих на IXC з депресивними . розладами виявляе виражену протитривожну д1ю, вегетостабт^уючий ефект. 2. Включения 3 адаптолу в комплексну тератю хворих на IXC з . депресивними розладами пщвищуе ефектив- 4. HicTb лкування, покращуючи клЫнний стан хворих.
Беручи до уваги позитивний ефект доповнення 5 базисноТ терапи IXC адаптолом, а також врахо- . вуючи високий профть його безпечност1 (вщсу-тн1сть можливост1 фармаколог1чних ¡нтеракцм з ¡ншими соматотропними засобами), у тому числ1 у oci6 похилого в1ку [5], даний препарат може 6. бути рекомендовано для бтьш широкого засто-сування в кардюлоги для тривало!' корекцИ" емо-ц1йного статусу пац1снта. Результати досл1джен-ня можна оц1нювати як TaKi, що мають значну
Реферат
ОПТИМИЗАЦИЯ КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА: СТРАТЕГИЯ ДИАГНОСТИКИ И
ЛЕЧЕНИЯ ДЕПРЕССИВНЫХ РАССТРОЙСТВ.
Потяженко М.М., Невойт А.В, Люлька H.A., БерукО.В.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, депрессия, адаптол.
В статье обоснована необходимость диагностики и лечения депрессивных расстройств у больных ишемической болезнью сердца, представлены результаты собственных исследований эффективности и переносимости препарата адаптол у больных ишемической болезнью сердца с депрессивными расстройствами.
Summary
OPTIMIZATION OF ISCHEMIC HEART DISEASE COMPLEX THERAPY: STRATEGY, DIAGNOSIS AND
CORRECTION OF DEPRESSIONS.
Potiazhenko M.M., Nevoyt A.V., Liulka N.A., Beruk O.V.
Key words: ischemic heart disease, depression, adaptol.
The paper has grounded the importance of diagnostics and correction of depressions in patients with ischemic heart disease, based on the studies the effectiveness of Adaptol for the ischemic patients with depressions and their tolerance to the drug.
Л1тература
Агеенкова E.K. Психологические факторы развития сердечно-сосудистых заболеваний // Актуальные проблемы теоретической и практической психологии в свете идей Л.С.Выготского. - Минск: БГПУ, 2006. - 160с. Коваленко В.М. Атеросклероз i асоцшоваш з ним хворо-би внутр1шшх оргаыв: загальна стратепя профтактики та етапнють спец1ап1зованого лкування // Украшський кардюлопчний журнал. - 2007. - №5. - С. 8-11. Коваленко I.B. Психосоматичы розлади: д1агностика та лкування. - Вшниця: ТОВ «Консоль», 2005. - 32 с. Концепц1я ДержавноТ цшьовоТ комплексно! Програми розвитку охорони псих1чного здоров'я в УкраТы на 20062010 роки // на веб-сайт1 МОЗ УкраТни: www.moz.gov.ua/ua/main/?docID=5561 Скрыпник И.Н., Невойт А.В., Берук О.В. Оценка эффективности применения адаптола в комплексном лечении больных с заболеваниями органов желудочно-кишечного тракта, соматоформной вегетативной дисфункцией // Bi-сник проблем б1олог1Т i медицини. - 2007. - №4. - С. 151156.
Depression with irritability in patients undergoing coronary artery bypass graft surgery: the cardiologist's role / Fraguas J.R., Ramadan Z.B., Pereira A.M., Wajngarten M. // Gen. Hosp. Psychiatry. - 2000. -Vol. 22(5). - P. 365-374.
