CC BY
9
The present work focuses on the differentional peculiarities of cerebral focal changes in patients with diabetic encephalopathy depending on the type of the fundamental illness obtained by X-ray computer and magnetic resonance tomography. In patients with diabetic encephalopathy associated with II type diabetes mellitus the neurovisualising image showed the prevalence of solitary foci with the diameter up to 15 mm, the frequent damages of white substance nearer the cortex mainly to the left. Diabetic encephalopathy in the patient with I type diabetes mellitus was usually represented by multiple small hypoechogenic foci the diameter less then 15 mm which localized deeply in the white substances of both hemospheres.
УДК 612.017:616.521-002.828
Д0СЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ НА СТАН 1МУН1ТЕТУ У ХВОРИХ НА ХР0Н1ЧНУ М1КР0БНУ ЕКЗЕМУ П1ДВИЩЕН0Г0 Р1ВНЮ СПЕЦИФ1ЧН0Г0 1МУН0ГЛ0БУЛ1НУ Е ТА СПЕЦИФ1ЧН0Г0 1МУН0ГЛ0БУЛ1НУ G4 Д0 АЛЕРГЕН1В ДЕЯКИХ ПЛ1СНЯВИХ ГРИБ1В Попова 1.Б.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Aaepziuni захворювання е серед з найбгльш розповсюджених та тяжких захворювань в ceimi, близько 500 мшьйотв людей страждае вгд алерггчних захворюванъ. Мета дослгдження дослгдити вплив наявностг у хворого на хротчну мжробну екзему тдвищеного ргвню специфгчного IgE та специфгчного IgG4 до алергетв непатогенних та умовно-патогенних плгснявих грибгв: Mucor ra-cemosus, Alternaria tenuis, Candida albicans, Pénicillium notatum, Cladosporium herbarum, Aspergillus fumigatus на стан гмунтету для покращення дгагностики та лгкування щег патологи. В цшому тдвищений ргвень специфгчного IgE до хоча б одного з дослгджувальних алергетв з уыег групи обстежених виявлено у 83% хворих. Шдвищений ргвень специфгчного IgG4 виявлено у 95,7% хворих до хоча б одного з дослгджуваних алергетв . В показниках гмунограми усгх обстежених хворих не спостериалось суттевих змгн у поргвнянт з показниками практично здорових осгб.
Ключов1 слова: ¡мунлтет, специф1чний ¡муноглобуглн Е, специф1чний ¡муноглобуглн G4, м1кробна екзема, алерпя, плюняв1 гриби.
За даними ВООЗ, у високорозвинутих кражах 6iB, яке коливаеться в межах вщ 2% до 60% в
кожы 10 роюв захворюваысть на алергопатоло-пю збтьшуеться вдвн1 та спостер1гають загаль-не поглиблення тяжкост1 и переб1гу. У США за-хворюванють на атопнний дерматит (АД) у д1тей допубертантного в1ку складае 15% (у дорослих -8,8%); на алерпйний риыт (АР) - 29,6% (у дорослих - 25,9%); на бронх1альну астму (БА) - 9,6 (у дорослих - 12,3%). У Захщнм Сврот частота цих основних АЗ така: АД у д1тей допубертантного вку - 24,2% (у дорослих - 10,8%); АР -22,3% (у дорослих - 25,0%); БА - 13,8 (у дорослих - 18,3%) [19]. Збтьшуеться ктькють пац1ен-т1в ¡з хроннними АЗ, що потребуе глибшоТ гене-тично1 й ¡мунолопчноТ оцшки патогенезу розвит-ку цих хвороб для вибору правильно!' стратепч-но1 тактики тривалого терапевтичного ведения таких хворих.
Епщемюлопчними дослщженнями показано, що р1вень мколопчноТ сенсибтЬаци досить зна-чний \ коливаеться в залежност1 вщ генетичних особливостей обстежених груп населения \ ш-мато-географнних особливостей мюця Тх знахо-дження - вщ 5% (пвдень Свропи) до 40% (в США) [20]. Бтьшють дослщниюв вважас, що ко-жний п'ятий мешканець Земл1 страждае на алер-пчы захворювання. За остаными результатами ВООЗ, у високорозвинутих краТнах кожы 10 роюв захворюванють на алергопатолопю збтьшуеть-ся вдв1ч1 та спостер1гають загальне поглиблення тяжкост1и переб1гу[19].
Алерпчы захворювання належатьдо з най-бтьш розповсюджених та тяжких захворювань в св1т1, ¿¡ля 500 мтьйоыв людей страждае вщ алерпчних захворювань [17]. Кр1м того, в ус1х розвинутих краТнах св1ту спостер1гаеться не-впинне зростання частоти сенсибтЬаци до гри-
залежност1 в1д виду гриба i належност1 патента до групи ризику розвитку MiKoreHHoT алерги [1]. Важливим показником е своечасысть виявлення алерпчних захворювань. В результат! дослн джень, як1 були виконаы головним чином в Спо-лучених Штатах а також в Тайланд1, 1нди i Авст-ралИ J. A.Noble, S.A. Crow, D.G.Ahearn, та F.A. Kuhu (2001p.), розподт був наступним: Cladosporium, Penicillium, Alternaria, Aspergillus, Aureobasidium, Helminthosporium, Fusarium, Epi-coccum. В березы 2005 року ктьюсть зареестро-ваних грибкових алергеыв досягла 489, за даними пщком1тету з номенклатури алергеыв М1ж-народного союзу ¡мунолопчних спток (IUIS), з них 86 - алергени плюнявих гриб1в [1]. Проблеми патогенезу та лкування екземи, одыеТ з най-поширеыших хвороб, е найбтьш актуальними у сучаснм медицин!. За даними р^них дослщниюв на частку екземи припадае в1д 15 до 40% ycix шфних захворювань [4, 18].
Метою дослщження будо вивчити вплив наяв-HOCTi у хворого на хроннну мкробну екзему пщ-вищеного р1вню специфнного IgE та специфн-ного IgG4 до алергеыв непатогенних та умовно-патогенних плюнявих гриб1в: Mucor racemosus, Alternaria tenuis, Candida albicans, Penicillium notatum, Cladosporium herbarum, Aspergillus fumigatus на стан ¡муытету для покращення д1агности-ки та лкування цеТ патологи.
Матер1али та методи
Проведено дослщження р1вня специфнного IgE та специфнного IgG4 в сироватц1 KpoBi 46 пац1ент1в з встановленим д1агнозом мкробноТ екземи, як1 хвор1ють не менш н1ж 1 piK i nifl час обстеження знаходилися на стацюнарному л1ку-
BaHHi в Полтавському обласному кпннному шкн рно-венеролопчному дюпансерк КлУчна картина визначалася характерною розповсюдженютю шфно-патолопчного процесау асиметричний процес на rnKipi гомток, тильноТ поверхн1 кистей, бокових поверхонь тулуба, волосисто! частини голови, пол1морфний висип (вогнища ураження мають ч1тки меж1, у вигляд1 мкровезикул, пустул на тл1 еритеми, ¡нфльтрацп, п-лйними i жовтува-тими корками, лущенням), сильний сверб1ж, гос-трозапальна реакц1я шфи, виражений бть при пальпаци; стмюстю кпннного проткання, час-тими рецидивами захворювання [2, 5]. Р1вень специфичного IgE в сироватц KpoBi визначався за допомогою ¡муноферментного методу з вико-ристанням тест-систем, целюлозних дисюв з на-несеними найбтьш розповсюдженими алерге-нами гриб1в: Mucor Racemosus, Alternaria Tenuis, Candida albicans, Penicillium notatum, Cladospo-rium herbarum, Aspergillus fumigatus виробництва Dr. Fooke (Gremany), оптична густина дослщжу-ваних зразк1в визначалася на ¡муноферментно-му анал1затор1 "Stat fax 303 plus", ( USA).
PiBeHb специфнного IgG4 в сироватц KpoBi визначався за допомогою ¡муноферментного методу з використанням монокпональних антитт проти IgG4 людини, мнених пероксидазою, виробництва ООО "Полигност" (Рост); целюлозних дисюв з нанесеними алергенами виробництва Dr. Fooke (Germany), оптична густина дослн джуваних зразюв визначалася на ¡мунофермен-тному анал1затор1 "Stat fax 303 plus" (USA).
Для оцнки стану ¡мунитету у донора та пац1с-HTiB ВЩПОВЩНО ДО ТХНЬОТ ЗГОДИ Та ВИСНОВКу KOMi-cii з бюетики, 3a6ip KpoBi проводили натщесерце за допомогою одноразових пластикових шприцв ¡з куб1тально'| вени, забрану кров помщали в скпяну npoöipKy з гепарином. Використовували суспенз1ю л1мфоцит1в, яку отримували з пери-фермноТ KpoBi за стандартною методикою [10] шляхом центрифугування на rpaflicHTi густини фкол - верографну ( густина 1,077 г/мл) ¡з на-ступним вщмиванням у ФСБ та подальшим ре-суспензуванням. Ктькють кттин при пщрахунку [12] у KaMepi Горясва складала в середньому 2 • 10 кл1тин в 1мл суспензи. Фенотип л1мфоцит1в анал^ували за допомогою визначення експреси маркер1в на поверхн1 кл1тин методом проточно!' лазерноТ цитометрп [14]. В основ! визначення фенотипу ¡муноцит1в е взаемод1я монокпональ-них антитт (МкАТ), зв'язаних з флюорисцент-ною м1ткою, з поверхневими антигенами л1мфо-цит1в з наступним анал^ом проб на проточному цитофлюориметр1 "Epix XL-MCL", (Beckman Coulter, USA) [13]. Визначали експреаю молекул CD3, CD4, CD8, CD16, CD20 ("CALTAG", USA) на noBepxHi кттин, також у хворих визначали pi-вень ¡муноглобул1ыв А, М, G в сироватц1 KpoBi за стандартною методикою ¡муноферментного визначення ¡муноглобулш1в за допомогою тест-систем ООО "Хема-медика" (Россия), а також визначали фагоцитарну активнють нейтрофт1в,
активн1сть л^осомальних катюнних 61лк1в, KiceHb
- активуючоТ здатност1 нейтрофтв за НСТ-тестом [7, 11]. Статистичний анал1з проводили за допомогою статистичного пакету STATISTICA 6.0 (Stat Soft, USA).
Результати досл1дження
Нами було дослщжено 46 хворих з д1агнозом хрон1чна мкробна екзема. BiK патенте коливав-ся у межах вщ 19 до 81 poKiB. В ycix обстежених хвороба характеризувалася хроннним проткан-ням (тривалють захворювання складала у 65,2%
- 1-3 роки, у 26,1% - 4-7 poKiB, у 8,7% бтьше 10-ти poKiß).
Пщвищенння р1веню специфнного IgE до хоча б одного з дослщжувальних алергеыв з ycici групи обстежених виявлено у 83% хворих, поряд з цим тдвищений р1вень специфнного IgG4 встановлено у 95,7% хворих. Щодо окремих ви-д1в алергеыв плюнявих гриб1в, то Тх частота зу-стрнальност1 досить pi3Ha в залежност1 в1д виду гриба (рис.1) При цьому з групи хворих з встано-вленим пщвищенням р1вню специфнного IgE алерпя до двох та бтьше алергеыв плюнявих гриб1в виявлена взагал1 у 68%, з них в 50% зу-стрналася реакця двох алергеыв, а ще в 50% випадюв алерпя була виявлена до трьох та 6i-льше алергеыв. Були отримаы BiporiflHi даы, як1 св1дчать, що при наявност1 в патента алерги до Penicillium notatum BiH буде мати алерпю з одним з ¡нших алергеыв гриб1в (64% вщ загальноТ ктькост1 виявлених сполучених алерпй, з них в 43% зустрнаеться одночасна алерпя до Aspergillus fumigatus).
65 ,2
54 ,3
39 ,3
33 34,8
22 19,5 19,
I
1 1 4,3 1
□ пщвищений ртень sIgE ■ пщвищений ртень sIgG4
д гриба
1. Penicillium notatum
2. Aspergillus fumigatus
3. Mucor racemosus
4 . Alternaria tenuis 5. Cladosporium herbarum 6 . Candida albicans
Рис. 1. Частота зустр1чальност1 у обстеженоТ групи хворих пщвищеного р1вню специф1чного IgE та специф1чного IgG4 до окремих вид1в плюнявих гриб1в.
3 групи хворих з пщвищеним р1внем специфн-ного IgG4 одночасна алерпя до двох та бтьше алергеыв виявлена у 71,8% обстежених пац1ен-TiB, з них у 43,3% вщ загальноТ к1лькост1 хворих виявлена комбнована алерг1я до двох алерге-HiB, у 17,4% - до трьох алергеыв, у 10,5% - до чотирьох алерген1в одночасно. Найчаст1ше зу-стр1чалася комб1нована алерг1я до алергеыв пл1снявих гриб1в M. racemosus i C. albicans -27,3% в1д загальноТ к1лькост1 сполученоТ сенси-бт^аци, комб1нац1я A. fumigatus i M. racemosus -
0
25%, M. racemosus i A. tenuis - 20,5%, A. fu-migatus i A. tenuis - 15,9% випадюв.
1з загальноТ ктькост1 хворих, як1 проживали в приватному ceKTopi, 60,9% мали пщвищений pl-вень специфнного IgG4 до Candida albicans, 47,5% - до Mucor racemosus, 43,5% - до Aspergillus fumigatus, 34,7% - до Alternaria tenuis.
Наступним етапом дослщжень стало визна-чення 3MiH показниюв ¡мунограми у хворих з п1двищеним р1внем специфичного IgE та
специф1чного IgG4. В показниках ¡мунограми yclx обстежених хворих не спостер1галось суттевих зм1н у пор1внянн1 з показниками практично здорових ос1б (табл.1). Р1вень ¡муноглобу-л1н1в в yclx хворих не виходив за меж1 нормаль-них показник1в, але показники IgA та IgM мали тенденц1ю до зниження (рис.2), що також п1дтверджуеться проведеними нами
кореляц1йними анал1зами.
Табл.1
Показники ¡мунограми у хворих на хрон/чну мкробну екзему.
Показник iмунограми Показники практично здо- Показники обстежених
рових oc¡6 хворих
Лейкоцити, 10м/л 4,5 - 9,5 6,32 +2,10
Л1мфоцити, % 18 - 38 30,61 + 6,63
CD3+ 72+7 57,43 + 10,99
CD4+ 39 + 5 34,96 + 8,11
CD8+ 23 + 4 20,52 + 5,98
CD16+ 14 + 6 12,63 + 7,03
CD20+ 11 + 6 4,15 + 3,97
CD4+/CD8+ > 1 1,85 + 0,66
CD3+/CD20+ 10,3+3,6 27,34 + 2,18
Ц1К,од.опт.густ. < 0,100 0,116 + 0,124
Фагоцитуючи нейтроф1ли,% 21 - 90 42,93 + 8,13
нет > 1,50 1,53 + 0,11
ЛКБ >1,50 1,62 + 0,16
IgA 0,85 - 5,00 2,55 + 1,53
IgM 0,70 - 3,70 2,4 + 1,98
igG 9,00 - 20,00 12,9 + 7,08
К 36 ^ 37,2
А 2" 9 7 26,4 \
f23,7 23 5
17,3
► 11,1
■ -"■У' ]55 5
]'9 1,231 '251'"" ' 780,941' 752'82' 12'3 3' "
-slgE IgM
1 2 3 4 5 6
8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
Penicil
вищеним pie и notatum
Рис.2. PiBeHb sIgE та IgM у хворих з сенсибт1зац1ею до Penicillium notatum.
При проведены кластерного анал1зу в 50-65% випадк1в п1двищений р1вень IgE до одного чи б1льше алерген1в пл1снявих гриб1в був
пов'язании з показниками ¡мунограми. За результатам кореляци статистично оброблеы взаемозв'язки р1вню специф1чного IgE до деяких показниюв ¡мунограми: 1) м1ж р1внями специф1чного IgE до Mucor racemosus I фагоци-туючими нейтрофтами (R=0,354717; р=0,018148); 2) м1ж р1внями специфнного IgE до Aspergillus fumigatus I загальним IgM (R=0,453595; p=0,001986); 3) м1ж р1внями специф1чного IgE до Mucor racemosus i ЛКБ (R= -0,302279; p=0,016120); 4) р1ж р1внями специф1чного IgE до Cladosporum herbarum i Ц1К (R= -0,411759; p=0,005486); 5) м1ж р1внями специф1чного IgE до Penicillium notatum i Ц1К (R=0,381292; p=0,010659) (табл.2).
Табл. 2
Достов/рн/ кореляц/йн/ зв'язки pieHie специфичного IgE до показник/в iмунограми.
40
35
30
25
20
15
10
Кореляцшж пари Коефщ1ент Сп1рмена, R flOCTOBÍpHÍCTb,p
IgE до C.albicans ¡ pißeHb фа-гоцитуючих фагоцит^ 0,354717 0,018148
IgE до A. fumigatus ¡ загаль-ний pißeHb IgM 0,453595 0,001986
IgE до P.notatum ¡ Ц1К 0,381292 0,010659
IgE до C. herbarum ¡ Ц1К -0,411759 0,005486
IgE до M. racemosus ¡ IgG4 до C. herbarum -0,307485 0,047606
Кореляцмний анал1з встановив, що наявн1сть пщвищених р1вней специф1чного IgG4 до досл1-джуваних вид1в rpnöiB е взаемопов'язаною з рядом показник1в ¡мунограми. Так, пщвищений pl-вень IgG4, який свщчить про сенсиб1л1зац1ю до Alternaria tenuis корелював: 1) з к1льк1стю CD8+ кл¡тин (R= -0,342423; р=0,022891); 2) 3i cniBBifl-ношенням ¡мунорегуляторного ¡ндексу CD4/CD8 (R =0,439108; р=0,002864); 3) з р1внем IgM (R= -0,334383; р=0,0265522); 4) з р1внем загального IgG ( R= -0,346901; р=0,021055) (табл.3). Зворо-тня кореляц1я з р1внем загального IgG може св1-дчити про значнк частину специф1чного до Alternaria tenuis IgG4 в склад1 загального р1вню при алерпзаци до даних гриб1в. Зворотне сп1вв1дно-
Достов1рн1 кореляц1йн1 зв 'язки
шення до Alternaria tenuis IgG4 з загальним IgM може говорити про перемикання переважного синтезу на клас IgG4 в умовах алерги до гриб1в. Р1вень IgG4 до Cladosporum herbarum позитивно корелював з к1льк1стю В-кл1тин (CD20+ кл1тини) (R=0,357595; р=0,020072); а негативно корелював 31 сп1вв1дношенням CD3/CD20 (R= -0,350569; р=0,022837) I з загальним р1внем IgG (R= -0,327479; р=0,034258) (табл.4), що може вказу-вати на прояв сенсиб1л1заци у вигляд1 посилено-го синтезу IgG4, на долю якого, припадае сутте-ва частина загального IgG; також п1дтверджуе активну участь в патогенез1 сенсиб1л1заци до алерген1в пл1снявих гриб1в В-кп1тин.
Таблиця 3
pieHie специф'нного IgG4 до A. tenuis та показник':в iмунограми.
Кореляц1йн1 пари IgG4 до A. tenuis Коефщ1ент Сп1рмена, R BÍpor¡AHÍCTbHÍCTb,p
Р1вень CD8+ -0,342423 0,022891
Показник CD4+/CD8+ 0,439108 0,002864
IgM -0,334383 0,0265522
Загальний IgG -0,346901 0,021055
Таблиця 4
Достов/рн/ кореляц/йн/зв'язки pieHie специф'нного IgG4 do C. Herbarum та показнимв 'мунограми.
Кореляцшж пари IgG4 до C. Herbarum ¡з Коефщ1ент Сп1рмена, R BiporiAHiCTb, р
р1внем CD20+ 0,357595 0,020072
показником CD3+/CD20+ -0,350569 0,022837
загальним IgG -0,327479 0,034258
Показники р1вн1в специф1чного IgG4 не мали зв'язку з р1внем загального IgG (рис.3). Також нами встановлено, що особливостю ¡мунноТ в1д-пов1д1 при наявност1 специф1чного IgG4 до Alternarla tenuis був взасмозвязок з р1внем CD8-кл1тин периферичноТ кров1 i , вщповщно, ¡з сп1в-вщношенням CD4/CD8.
IgG
специф!чний IgG4
Xeopi з тдвищеним piBHeM IgG4 до Alternarla tenuis
Рис.3. Р1вень загального IgG та sIgG4 у хворих з сенсибт1зац1ею до Alternaría tenuis.
Загальна тенденц1я до зниження píbhíb CD3 i Сй20-кл1тин при алерги ( в даноТ категор|| nauic-htíb) до пл1снявих гриб1в може вщображати, що саме ц1 кл1тини е основними, зад1яними в ¡муно-лог1чних процесах, що в1дбуваються i знаходять-ся в орган1зованих л1мфоТдних тканинах i органах, де реал1зують св1й 1мунолог1чний потенц1ал, зокрема в locus morbi.
Розглядаючи отриман1 результати, можливо припустити, що наявн1сть у хворого м1когенно1 сенсиб1л1зац|| мае вплив на субпопуляц1ю Th2-
л1мфоцит1в. Також отриман1 дан1 дозволяють говорити про високу значущ1сть проблеми г1перчу-тливост1 ос1б, як1 хвор1ють на м1кробну екзему, до алереген1в умовно-патогенних гриб1в. Як видно з результат^ нашого досл1дження, особи, як1 мають алерг1ю до пл1снявих гриб1в, часто чутлив1 до к1лькох вид1в гриб1в. Це св1дчить, що ступ1нь взасмно! реактивност1 е високим серед р1зних р1-зновид1в пл1снявих гриб1в, за аналог1сю з реак-тивн1стю до пилку рослин.
Порушення функц|| ¡мунно!' системи характер1-зуються зм1нами в Т-кл1тинн1й гуморальн1й та фагоцитарн1й ланках 1мун1тету, що вщобража-сться в1дносним та абсолютним зниженням р1в-ня Т- й В-л1мфоцит1в. [3, 8].
Дис1муноглобул1нем1я характеризусться п1д-вищенням р1вня 1дЕ та 1дС4 I зниженням 1дА та 1дМ [9, 21]. Оск1льки посилена 1ндукц1я 1дЕ в1до-бражас активн1сть ТИ2-кл1тин, що пригн1чують протигрибковий кл1тинний 1мун1тет I сприяють розвитку 1нфекц||, виявлення високого титру специф1чного 1дЕ може служити д1агностичною I прогностичною ознакою [6]. Експериментально доведено, що пщвищена активн1сть ТИ2 (Ой4+ кл1тин 2-го пщтипу, що секретують И-4, И-5, И-10) призводить до пригн1чення активност1 ТИ1-л1мфоцит1в, стимулюс антит1лоутворення, у тому числ1 продукц1ю 1дА та 1дЕ, пригн1чус фагоцитоз I фунпцидну д1ю макрофаг1в I нейтроф1л1в. Пом1-чено, що перевага ТИ1 чи ТИ2 тип1в ¡мунноТ в1д-пов1д1 залежить в1д тривалост1 переб1гу ¡нфекци.
Перемикання на ТИ2-вщповщь може вщбуватися \ на проммних етапах з метою контролю за над-лишковою деструктивною дтльнютю фагоцит^ [15].
В результат! патолопчного впливу мкотичноТ ¡нфекци на органам людини утворюються токси-чн1 речовини, характеры ттьки для життед1яль-ност1 гриба, як1 беруть участь в бюдеструкци кл1-тин макрооргаызму. До вивчених токсиыв мк-ромщет1в вщносять: вуглецево-воднев1 арсена-ти, селенати, телурати. 1х токсична д1я призво-дить до гальмування окиснювального форфори-лювання, руйнування дисульфщних зв'язюв в кератинових волокнах, порушення бткових мембранних компонент^, що, в свою чергу веде до пригычення транспорту речовин кр1зь мембрану. Доведена роль гриб1в в продукуваны ц-лого ряду ферментативних речовин: а-амтази, глюкозооксидази, ф1брол1зиндекстрогенази, пеп-тидогщролази, колагенази. Патолопчний вплив грибкових фермент^ сприяе розщепленню кола-гена \ амтопектна, розкладу бтюв на пептиди та амнокислоти, руйнуванню зв'язюв у вторин-нм структур! колагенових волокон, порушенню процеав згортання кров! [16].
Таким чином, отриман! нами результати свщ-чать про те, що у хворих на хрон!чну м!кробну екзему ¡з пщвищеним р1внем специфнного 1дЕ та специфнного 1дв4 до алергеыв деяких непа-тогенних та умовно-патогенних плюнявих гриб1в спостер1гаються порушення як кттинного, так \ гуморального ¡муытету, спостер1гаються порушення фагоцитозу та дисбаланс в продукци ¡му-ноглобулн1в основних клаав. Слщ зазначити, що стутнь таких порушень за результатами за-гальноприйнятоТ ¡мунограми е поманим ¡, ймовн рно, необхщно використання бтьш специфнних метод ¡в.
Л1тература
1. Аак О.В. Аллергены грибов. Особенности микогенной сенсибилизации ( обзор) // Проблемы медицинской микологии. - 2005.-№2.-С.12-16.
2. Владимиров В.В., Зудин Б.И. Кожные и венерические болезни (атлас). - М.: Медицина, 1980.
3. 1щейкЫ К.С. Сучасний стан проблеми захворюваносл на справжню екзему: питання етюлоги та патогенезу.// Укра-Тнський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. -2006. - №3. - С.6-8.
4. Ковнеристый А.Е. Патогенетическое значение нарушений функционального состояния сосудов кожи при хронической экземе. // Журнал дерматологии и венерологии. - 1998. - №1(5). - С. 34-35.
5. Кожные и венерические болезни: Руководстсво для врачей / Под ред. Ю.К. Скрипкина. В 4-х томах. - М.: Медицина, 1995.
6. Коляденко В.Г., Туркевич С.А. 1мунолопчы показники Kpoßi при канд1дозах.// УкраУнський журнал дерматолог1'|, венерологй', косметологй'. - 2003. - №2. - С.5-8.
7. Лебедев K.A., Понякина И.Д. / Иммунограмма в клинической практике. - М.: Наука, 1990. - С.91-101.
8. Лебедева Т.Н. Иммунитет при кандидозе (обзор).// Проблем! медицинской микологии. - 2004. - T.6, №4. - С.8-16.
9. Лиман Л.И., Белинской O.A. Иммунологические показатели у больных экземой в процессе лечения // Сборник дерматологии и венерологии.-1990.-№25.-С.41-43.
10. Лимфоциты: методы: Пер. с англ. / Под ред. Дж.Клауса. - М.: Мир, 1990. - 395с.
11. Логинский В.Е., Коробкин В.В. Лабораторное дело. -1978. - №1. - C.3. Пигаевский В.Е. / Зернистые лейкоциты и их свойства. - M.: Медицина, 1978. - С.98.
12. Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник.-M.: Медицина, 1987.-365с.
13. Особенности показателей клеточного цикла и спонтанного апоптоза бластных клеток при остром лимфобласт-ном лейкозе у детей / В.П. Савицкий, С.Е. Буглова, Т.В. Шман, О.В. Алейникова // Гематол. и трансфузиол. -2002. - Т.47, №1. - С.39-51.
14. Проточная лазерная цитометрия в оценке иммунной системы человека / Б.В. Пинегин, A.A. Ярилин, Д.В. Мазуров и др.// Журнал микробиологии.- 2002. - №6. - С.105-111.
15. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология. - M.: Мир, 2000. - 582с.
16. Руденко A.B. Онихомикозы у жителей Украины: эпидемиология. Клиника, лечение./ Проблемы медицинской микологии. - 2001. - С.26-28.
17. Соболев A.B. Аллергические заболевания органов дыхания, вызываемые грибами: Авто-реф.дис...докт.мед.наук. - СПб., 1997. - 41с.
18. Хазизов И.Е., Пасхина M.H. Об уровне фибронектина плазмы крови при тяжелых формах экземы, атопическо-го дерматита и псориаза. // Вестник дерматологии и венерологии. - 1992. - №7. - С.12-16.
19. Чоп'як В. Досвщ використання цетиризину в po6oTi за-xiflHoyKpaÏHCbKoro рег1онального медичного центру KniHi-чноУ ¡мунологй' та алергологи. // Л1ки УкраУни. - 2005. -№2(91). - 78-82.
20. Sensitisation to airborne moulds and severity of asthma: cross sectional study from European Community respiratory health survey / M. Zureik, C. Neukirch, B.Leynaert, et al. // Brit. Med. J. - 2002. - Vol.325. - P. 411-414.
21. Thomas P., Finkelmeier G., Przybilla B. Frequency and activity of IgE secreting cells in atopic aczems. (AE) patients: evalution in a modified Elispot assay // Allergologie.-1992.-Vol.15, №7.-P. 249-260.
Реферат
ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ НА СОСТОЯНИЕ ИММУНИТЕТА У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКОЙ МИКРОБНОЙ ЭКЗЕМОЙ ПОВЫШЕННОГО УРОВНЯ СПЕЦИФИЧЕСКОГО ИММУНОГЛОБУЛИНА Е И СПЕЦИФИЧЕСКОГО ИММУНОГЛОБУЛИНА G4 К АЛЛЕРГЕНАМ НЕКОТОРЫХ ПЛЕСНЕВЫХ ГРИБОВ. Попова И.Б.
Ключевые слова: иммунитет, специфический иммуноглобулин Е, специфический иммуноглобулин G4, микробная экзема, аллергия, плесневые грибы.
Аллергические заболевания одни из наиболее распространённых и тяжёлых заболеваний в мире, около 500 миллионов людей страдает от аллергических заболеваний. Цельб исследования бто установить влияние повышенного уровня специфического IgE и специфического IgG4 к аллергенам непатогенных и условно-патогенных плесневых грибов: Mucor racemosus, Alternaria tenuis, Candida albicans, Penicillium notatum, Cladosporium herbarum, Aspergillus fumigatus на состояние иммунитета для улучшения диагностики и лечения этой патологии. В целом повышенный уровень специфического IgE к хотя бы одному из исследуемых аллергенов выявлено у 83% больных. Повышенный уровень специфического IgG4 установлен у 95,7% больных. В показателях иммунограммы всех исследуемых больных не наблюдалось существенных изменений по сравнению с показателями практически здоровыхлюдей.
Summary
EFFECT OF INCREASED LEVEL OF SPECIFIC IgE AND SPECIFIC IgG4 TO THE ALLERGENS OF SOME MOLD FUNGI ON THE IMMUNITY IN PATIENTS WITH CHRINIC MICROBIAL ECZEMA Popova I.B.
Key words: immunity, specific IgE, specific IgG4, microbial eczema, allergy, mold fungi.
Allergic diseases are considered to be the most widely-spread and severe diseases through over the world. The present study was aimed to find out the effect of increased level of specific IgE and specific IgG4 to the allergens of nonpathogenic and opportunistic mold fungi such as Mucor racemosus, Alternaria tenuis, Candida albicans, Penicillium notatum, Cladosporium herbarum, Aspergillus fumigatus on the human immunity to improve the diagnostics and therapy of microbial eczema. In general the increased level of specific IgE even to an single of studied allergens was found out in 83% of patients. The increased level of IgG4 was detected in 95.7% of patient. In the findings of immunograms of all tested patients there were no significant changes in comparison with the findings of healthy persons.
УДК 616.12 - 005.4 - 08: 616.89 - 008.454
0ПТИМ13АЦ1Я КОМПЛЕКСНО! ТЕРАПП ХВ0РИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ: СТРАТЕГ1Я ВИЗНАЧЕННЯ I Л1КУВАННЯ ДЕПРЕСИВНИХ Р0ЗЛАД1В.
Потяженко М.МНевойт Г.В.1, Люлька Н.О.1, Берук О.В.2
1- Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
2-1нститут геронтологи АМН Украши, м. КиТв
У статтг обгрунтована необх1дтстъ дгагностики та лгкування депресивних розладгв у хворих на гшем1чну хворобу серця, представлен резулътати власних дослгдженъ ефективностг г пере-носимостг препарата адаптол у хворих на гшем1чну хворобу серця з депресивними розладами.
Ключей слова: ¡шем1чна хвороба серця, депреая, адаптол.
На сьогодн1шн1й день в УкраТн1 формуеться проблема псих1чного нездоров'я населения. Особлив1стю ситуаци, що склалася, можна вва-жати не лише зростання в 1,2 рази (з 222,3 до 248,2 на 100 тис. населения з 1993 року) врахо-ваноТ розповсюдженост1 псих1чних розлад1в, а й те, що значний вщеоток в структур! екпадають непсихотичн1 порушення, що переважна частина населения краТни перебувас в стан1 хрон1чного псих1чного дискомфорту. Згщно з результатами останн1х дослщжень, лише 20 % громадян Украши "вщчувають себе щасливими". За цим показ-ником наша крана займае одне з останн1х м1сць в CBiTi (поступаючись м1сцем окремим найб1дн1-шим кранам, тому що почуття щастя слабо за-лежить в1д матер1ального благополуччя). Такий дискомфорт ще не е псих1чним розладом, але й не дае можливост1 вважати людей, що знахо-дяться в такому стан1, здоровими (ВООЗ визна-час здоров'я не т1льки як в1дсутн1сть хвороби, а як стан ттесного та душевного благополуччя). Зазначена проблема визначас не лише особли-BOCTi роботи псих1атрично1 служби в УкраТнк На-самперед, вона актуальна в практиц1 л1каря-¡HTepHicTa: осктьки 61льш1сть пац1снт1в зверта-сться саме до niKapiB соматичного проф1лю, лн кусться та спостер1гасться ними. Особливост1 психоемоц1йного стану хворого як психосомати-чна складова патогенезу впливас на nepeöir ба-гатьох захворювань, перш за все, серцево-судинноТ системи i, зокрема, ¡шем1чно1 хвороби серця (IXC). Встановлено, що депресивн1 стани несприятливо впливають на nepeöir i прогноз IXC. Так, депрес1я п1сля гострого ¡нфаркту м1о-карда може бути прир1вняна до такоТ прогности-
чно1 ознаки летального насл1дку, як стутнь не-достатност1 кровооб1гу (класиф1кац1я Killip); доведений б1льший ризик смертност1 п1сля аорто-коронарного шунтування серед пац1снт1в ¡з пе-ред-1 п1сляоперац1йною депрес1сю - 12,5% проти 2,2% за в1дсутност1 [1-4, 6].
Враховуючи вищевикладене, а також велику значим1сть медико-соц1альних питань, пов'язаних ¡з значними розповсюджен1стю та за-хворюван1стю на IXC - смертн1стю, як1стю життя, працездатн1стю, економ1чними витратами на л1-кування, соц1альну реаб1л1тац1ю [2], метою до-сл'!дження було оптим1зувати л1кування хворих на IXC шляхом удосконалення диференц1йова-ного призначення комплексно! Tepanli з включениям анкс1ол1тичних засоб1в, зокрема адапто-лу.
Об'ект та методи досл1дження.
П1д час планового стац1онарного л1кування зд1йснено скрин1нгове обстеження 186 хворих (134 чолов1к1в, 52 ж1нки), середн1й в1к 69,6+3,4 роки, з вериф1кованим д1агнозом IXC: стенокар-д1я напруги 1-11 функц1ональний клас, кард1оск-лероз атероекперотичний и п1сля1нфарктний (19%), на предмет виявлення депрес1Т: 1) тесту-вання за скрин1нговим опитувальником виявлення розлад1в депресивного стану (Краснов В.Н., 2002) - посл1дуюча д1агностична оц1нка проводилась серед пац1снт1в, анкети яких м1стили пози-тивн1 в1дпов1д1 не менш н1ж на три будь-як1 запи-тання, позитивн1 в1дпов1д1 на 4-е та 5-е запитан-ня одночасно, позитивну в1дпов1дь на 6-е або 7-е запитання (¡зольовано або в люб1й комб1нац||); 2) нап1вструктуроване кл1н1чне ¡нтерв'ю на п1дстав1 критер||в депресивного еп1зоду МКХ-10 (рис. 1).
