CC BY
19
syndesmophytes were observed in 55% of the patients (p> 0,05). Osteochondrosis was characterized by another signs: the fragmentation of nuclei and single or multiple hyperechoic inclusions were observed in 68,2% of the patients (p <0,05), thinning of the fibrous ring was observed in 77,4% of the patients (p <0,05); breakages of fibrous ring were registered in 54,6% of the patients, p <0,05; deformities of the spinal canal (protrusion, hernias) were observed in 100% of the patients (p <0,01); possible spondylolisthesis (36,4% of the patients, p <0,05) ; osteophytes ( 59,2% of the patients, p>0,05).
удк 616.89-008.441.1-071 Животовська Л.В.
0Ц1НКА РЕАБ1Л1ТАЦ1ЙН0Г0 П0ТЕНЦ1АЛУ 0С1Б 13 ЗАЛЕЖН1СТЮ В1Д АЛКОГОЛЮ
ВДНЗУ "УкраТнська медична стоматологчна академия", м. Полтава
На основI результатгв комплексного обстеження 290 пацентгв з алкогольною залежтстю шляхом ствставлення та узагальнення клнчних, бюлог1чних та соцальних показниюв проведена оцтка ступеню вираженостг реабЫтацшного потенцалу обстежених. Отримат даш слгд враховувати при проведены лкувально-реабштацшних програм та виборг напрямюв психосоцальног реабш-тацИ, профыактики даного контингенту хворих.
Ключовi слова: алкогольна залежнють, реаблтацшний потенцал, клнчН, бюлогчш, соцальн фактори
В актуальна проблемi наслщкв хрончноТ алко-п^заци питання порушення психосоцальноТ адапта-цiТ мають особливе значення [1]. Вiдмiчаeться тен-денця формування алкогольно!' залежностi в молодому вщ^ що призводить до злояксного перебiгу хво-роби з паралельним зростанням церебрально-органiчних розладiв, швидким особистiсним регресом та соцальною дезадаптацieю [2]. Генетично закладе-н ендогеннi та набутi екзогеннi радикали при тривалм токсичнiй д1Т етанолу змЫюють перебiг та патоплас-тику основних синдромiв залежностi, внаслiдок чого вони набувають ознак атиповостi [3, 4]. Це актуалiзуe питання удосконалення лкувально-реабтл"ацшноТ роботи з даним контингентом хворих.
Методологiя реабiлiтацiТ базуеться на парадигмi мiждисциплiнарноТ едностi бiологiчноТ, соцальноТ та духовноТ сутностi людини, що змшюеться та дефор-муеться внаслщок хвороби, i здатноТ до вщновлення при реалiзацiТ медико-соцiальних програм реаблта-цп. Система реабiлiтацiТ послiдовно використовуе вщ-новлювальний потенцiал реабiлiтацiйного середови-ща та програм в Тх взаемодiТ з принципами реаблта-цп та реабiлiтацiйним потенцiалом пацiентiв. Дифере-нцiацiя хворих iз залежнiстю вщ алкоголю за рiвнями реабiлiтацiйного потенцалу дозволяе проводити реа-бiлiтацiйно-профiлактичну роботу з урахуванням важ-костi захворювання та медико-соцiальних наслiдкiв хронiчноТ Ытоксикацп етанолом, визначити тривалiсть та обсяг вщповщних заходiв [5]. Для iндивiдуалiзацiТ лiкувально-реабiлiтацiйних програм необхiдно враховувати поеднання клнко-психопатолотних, бюлогч-них та соцальних факторiв, що лежать в основi деза-даптацп хворих iз залежнiстю вiд алкоголю [6].
Метою роботи було вивчення спввщношення мiж клiнiчними, бiологiчними i соцiальними факторами та формуванням реаблтацшного потенцiалу у паце-нтiв з психiчними та поведЫковими розладами вна-слiдок вживання алкоголю (ППРА).
Для досягнення поставленоТ мети обстежено 290 хворих з ППРА, вс чоловки, вiком вщ 20 до 61 рокiв. Всм пацiентам проводилися клнко-психопатологiчнi, патопсихолотн, бiохiмiчнi та статистичнi методи дослщження. Нозологiчна дiагностика базувалася на критерiях МКХ-10. У 127
(43,8%) пацентв дiагностовано алкогольнi психози: у 102 (80,3%) - стан вщмши з делiрieм (F10.40 - у 64, F10.41 - у 38), i3 них 65 (51,2%) oci6 в aHaMHe3i вже мали делiрiознi стани; у 11 (8,7%) - галюцинаторний розлад (F10.52), у 14 (11,0%) - маячний розлад (F10.51). У 28 (9,7%) пацентв був стан вщмЫи з су-домами (F10.31), у 23 (7,9%) - без судом (F10.30), у 32 (11,0%) - амнестичний синдром (F10.6), деменця (F10.73) та шший стшкий когнтивний розлад (F10.74). У 80 осб (27,6%) дiагностовано ППРА, синдром залежност (F10.20).
Для оцiнки пристосувальних можливостей дослiджуваних були розглянутi порiвняльнi соцальн та клiнiчнi показники. Дослiдження клнко-соцальних факторiв проводилося за допомогою адаптовано''' ан-кети, що мiстить характеристику трудових установок (ТУ), мiжособистiсних вщносин (МВ), кола iнтересiв (К1) за 4-бальною шкалою. За ступенем вираженост розглянуто три рiвнi формування реаблтацйного потенцiалу (РП) - високий рiвень (вiдносна адаптацiя), середнiй (помiрно виражена дезадаптаця) та низький (виражена дезадаптаця). При цьому високий (I рiвень) РП характеризувався переважно клнчними проявами залежностi, пацieнтiв зберегти соцальн позицiï спроможностi розв'язувати внутрiшнi виробничi проблеми. При середньому ( клнчнш картинi були наявнi алкогольнi змЫи особистостi, вiдмiчалося зниження професiйного статусу - втрата квалiфiкованоï професп, постiйноï роботи, погiршення смейних стосункiв. Низький (III рiвень) РП кл^чно проявлявся ознаками грубо!' деградацп особистостi, наявнiстю соматично!' патологи, в^^чалося рiзке погiршення побутових умов, руйнування смейних зв'язкiв, втрата квалiфiкованих трудових навичок, втрата роботи. Вс паценти були розподiленi на три групи: в першу групу (I рiвень) включено 75 осб (25,9%), у яких середн показники соцальних факторiв були наступними: ТУ -2,4, МВ - 1,8, KI - 2,0 балiв; в другу (II рiвень) - 147 осб (50,7%) з такими показниками: Ту - 2,9, МВ - 2,1, KI - 2,5 балiв; в третю (III рiвень) - 68 осб (23,4%) з ТУ - 3,6, МВ - 2,9, KI - 3,2 бали.
Для визначення Ыформативност всiх дослiджу-
прагненням зниженням сiмейнi та рiвнi) РП в
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академЯ»
ваних фак1грв було проведене попарне порiвняння обстежених груп. За допомогою t-критерю Стьюдента по кожному фактору (змЫшй) попарно проводилося порiвняння трьох груп (1-11, 1-111, II-III) i на основi отри-маних показнигав оцiнювався ступiнь вiдмiнностей мiж ними. Ваговий коефiцieнт iнформативностi b, що виражае ступiнь вiдмiнностi мiж групами в балах, фо-рмувався на основi рiвня достовiрностi р (p<0,05). Су-марний коефiцiент В>2 бали свщчив про наявнiсть достовiрноí шформативност параметра. Глобальний коефiцiент G свщчив про достг^рнють всiеí суми па-раметрiв. Для кожно!' ознаки розраховувалося, як часто вона зустрiчаеться при кожному рiвнi дезадаптацií i якщо показник (Р) дорiвнювався або був вище за по-рогове значення (Р0), це означало, що дана ознака
Попарн пор1вняння pieHie реабт1тац1йного потенциалу хв
достг^рно пов'язана з певним рiвнем РП.
В таблиц 1 наведенi данi, що свщчать про шфо-рмативнiсть значимих кпУчних факторiв при попарному порiвняннi рiвнiв РП. Так, тривалють етапу зло-вживання алкоголем е високоЫформативним фактором (В=4,0 бали) в плат формування вах рiвнiв РП. Для I рiвня дезадаптацп була характерна тривалiсть етапу зловживання до 7 рош (Р=0,66 при Ро=0,4), в середньому 7,73±0,47 рош. При II рiвнi РП - 8-14 ро-кiв (Р=0,57 при Ро=0,4), а середня тривалiсть стано-вила 10,92±0,53 рокiв. При формуванн III рiвня РП -бтьше 15 рокiв вiд початку зловживання (Р=0,7 при Ро=0,4) i в середньому становила 15,52±0,38 рокiв.
Таблиця 1
з алкогольною залежшстю по значимим клМчним факторам
Фактори Коефiцiенти iнформативностi
Попарнi порiвняння (b) Коефщент В
А1-А2 А1-А3 А2-А3
Тривалiсть етапу зловживання алкоголем 4 4 4 4,0
Стадя захворювання 2 4 4 4,0
Характер сп'яыння 3 4 4 3,67
Наявнiсть змiнених форм сп'янiння 4 4 2 3,33
Форми зловживання алкоголем 4 4 4 4,0
Соматичн захворювання на момент обстеження 4 4 0 2,67
Вк формування ААС 4 4 4 4,0
Наявнють алкогольних психозiв в анамнезi 0 4 4 2,67
Наявнiсть алкогольних психозiв при обстеженн 4 4 2 3,33
Тривалiсть ремiсií 4 4 0 2,67
Характер порушень вищих мозкових функцм 4 4 2 3,33
Коефiцieнт iнформативностi О 3,36 4,0 2,73 Глобальний коефщь ент G=3,36
Аналiзуючи вплив стадп захворювання на РП, можна вщмпти, що серед всiх обстежених найбтьш часто дiагностувалася II ст^я (43,1%, Р=0,43 при Ро=0,4), що формувало i в цiлому було пов'язано з II рiвнем РП (Р=0,49 при Ро=0,4). II-III та III стадiя алкогольно!' залежност була характерна для II та III рiвня РП (Р=0,41 та Р=0,59 вiдповiдно при Ро=0,4).
У пацiентiв з I рiвнем РП сп'яншня характеризу-валося ейфоричним настроем (Р=0,6), з II - з перева-жанням розгальмованостi поведiнки (Р=0,68 при Ро=0,4). При III рiвнi РП достовiрними були рiзнi варь анти сп'янiння - з переважанням апатп, сонливостi (Р=0,5), плаксивостi та слабкодухост (Р=0,49), цишз-му та втратою почуття такту (Р=0,58), з переважанням су'цидальних тенденцiй (Р=0,57 при Ро=0,4). При парному порiвняннi трьох груп даний фактор був висо-коiнформативним (В=3,67 бала). Змшеш форми сп'я-нiння також переважали у па^енлв з III рiвнем РП (Р=0,61 при Ро=0,4).
"Перемежаюча" форма зловживання, коли на фон постiйного пияцтва спостер^алися перiоди особливо iнтенсивного зловживання, вiдмiчалася при ви-ражених ступенях дезадаптацп (II-III рiвнi РП: Р=0,43 та Р=0,47 вiдповiдно при Ро=0,4). В цiлому у обстежених па^етчв найбiльш характерним було постшне пияцтво з високою толерантнiстю та "перемежаюче" пияцтво (Р=0,35 та Р=0,31 при Ро=0,3). Наявнiсть со-матичних захворювань на момент обстеження (Р=0,6 при Ро=0,6) в цiлому е достовiрною ознакою для всiх па^енлв i пов'язана з формуванням низьких рiвнiв РП - II (Р=0,43 при Ро=0,4) та III (Р=0,47 при Ро=0,4). Для
II рiвня РП достовiрними ознаками були захворювання серцево-судинно' системи (Р=0,62), гепатити (Р=0,46), а для III рiвня РП - поеднання захворювань рiзних систем (Р=0,64), гепатити (Р=0,42).
Наявнють алкогольного абстинентного синдрому до 25 рош свiдчила про формування III рiвня РП (Р=0,62 при Ро=0,4), 26-35 рокiв - як II (Р=0,43), так i
III рiвня РП (Р=0,4), а у вiцi 36-45 рокiв - про формування II рiвня РП (Р=0,53 при Ро=0,4). Попарне порiв-няння трьох груп виявило достатню Ыформативнють впливу наявностi алкогольних психозiв в анамнезi на рiвень дезадаптацп' (В=2,67 бала). Так, при порiвняннi I та III, II та III груп коефiцiент Ыформативност (b) до-рiвнюеться 4 балам, що свщчить про високу шформа-тивнiсть даного фактора для III рiвня РП (Р=0,7 при Ро=0,4).
Як видно iз таблицi, вiдсутнiсть алкогольних психозiв при обстеженн пов'язана iз формуванням I рiвня РП (Р=0,52 при Ро=0,4). Наявнiсть алкогольних психозiв на момент обстеження, як правило, формуе низьк рiвнi РП (II рiвень - Р=0,51, III рiвень - Р=0,42 при Ро=0,4). Даний фактор е шформативним для де-задаптацií в цтому (В=3,33). Для II рiвня РП достовiр-ними ознаками були стан вщмЫи з делiрiем без судом (Р=0,61), алкогольний галюциноз (Р=0,6 при Ро=0,4), для III рiвня РП - стан вiдмiни з делiрiем з судомами (Р=0,72), алкогольний парано'д (Р=0,42 при Ро=0,4).
Важливим показником дезадаптацп' е тривалiсть ремiсií. Попарне порiвняннi трьох груп виявило достатню шформативнють даного фактора (В=2,67 бала), особливо для формування I та II рiвня РП. Так, тривалють ремiсií 2-4 мюяц була достовiрною при II рiвнi
(Р=0,48) та III рiвнi РП (Р=0,4 при Ро=0,4), 5-6 мiсяцiв - також при II (Р=0,47) та III рiвнi (Р=0,4 при Ро=0,4).
1нтерес представляють данi впливу характеру порушень вищих мозкових функцiй на формування того чи шшого рiвня РП. В цтому, при попарному порiвняннi цей фактор був достатньо Ыформативним (В=3,33 бала). Наявнiсть порушень слухо-моторних координацй при дослiдженнi (Р=0,7 при Ро=0,6) в цiлому е достовiрною ознакою для всiеТ групи обсте-жених пацiентiв з ППРА i взаемозв'язано з формуван-ням низьких рiвней РП: II рiвня (Р=0,45) та III рiвня (Р=0,4 при Ро=0,4). Аналiзуючи вплив порушень пам'ят на формування РП, слiд в^^тити, що для всiх обстежених пацентв порушення слухо-мовноТ пам'ятi е достовiрною ознакою (Р=0,44 при Ро=0,4), що була характерна для II та III рiвня РП (Р=0,4 та Р=0,43 вiдповiдно, при Ро=0,4). Порушення оптико-просторовоТ пам'ятi впливали на формування II рiвня РП (Р=0,51 при Ро=0,4). Також достовiрними для всеТ групи обстежених пацiентiв були порушення оптико-просторового гнозису (Р=0,4 при Ро=0,3), якi були характера для III рiвня РП (Р=0,48 при Ро=0,4). Для II рiвня РП достовiрними ознаками були порушення зо-рового (Р=0,53) та тактильного гнозису (Р=0,56 при Ро=0,4). При аналiзi порушень праксису виявлено, що Ыформативними для всiх пацентв були порушення динамiчного (Р=0,33) та конструктивного праксису (Р=0,3 при Ро=0,3). При цьому для II рiвня РП досто-вiрними ознаками були порушення всх видiв праксису: просторового (Р=0,46), динамiчного (Р=0,44) та конструктивного (Р=0,4 при Ро=0,4). Для III рiвня РП достг^рними виявилися порушення динамiчного (Р=0,4) та конструктивного (Р=0,4) праксису. Саме ц ознаки впливали на формування найбтьш низьких рь внiв дезадаптаци.
Виокремлюючи параметри бюлогчного дiапазо-ну (таблиця 2), слщ зазначити, що кожна бюлогчна ознака е частиною соцального та клiнiчного компоненту особистост.
Таблиця 2
Попарн пор1вняння р/вшв реабт/тац/йного потенц/алу хворих з алкогольною залежтстю по значимим бюлог1чним
факторам
Попарне порiвняння 3-х груп виявило, що вк як бюлогчний фактор е в цтому Ыформативним (В=2,33 бала). Найбтьш достг^рним в план формування ал-когольноТ залежност був перiод 35-44 роки (Р=0,49 при Ро=0,3), тобто найбiльше працездатний вк, який пов'язаний iз формуванням II рiвня РП.
При оцнц впливу обтяженоТ спадковостi були врахован всi випадки психiчних та наркологчних за-хворювань у рiдних та близьких родичiв, що дае уяв-лення про сiмейну психопатологiю та наявнють алко-гольноТ та наркотичноТ залежностi серед родичiв паць
ентв. При попарному порiвняннi груп виявлено, що спадковють е високоiнформативним фактором (В=3,67 бала). Необтяжена спадковiсть вiдмiчалася у 39,3% пацiентiв i була вщносно сприятливою ознакою, так як була достовiрно пов'язана з I рiвнем РП (Р=0,62 при Ро=0,4). Спадкова обтяженiсть психiчними захво-рюваннями та поеднанням рiзноТ патологiТ також фо-рмувала низькi рiвнi РП - II (Р=0,61 та Р=0,4 вщповь дно, при Ро=0,4) та III (Р=0,53 при Ро=0,4).
Розглядаючи вплив преморбщних особливостей особистостi на РП, слщ вщм^ити, що даний фактор е в цтому шформативним (В=2,0 бала). Наявнiсть ас-тенчних рис особистостi сприяло формуванню III рiв-ня РП (Р=0,54 при Ро=0,4), а дистимiчних рис - II (Р=0,45) та III рiвня (Р=0,43).
Вивчення порушень вуглеводного обмшу на мо-делi функцiонального стану труватдегщрогеназноТ (ПДГ) системи показало, що ПДГ-недостатнють та дезiнтеграцiя процесiв глiколiзу та глюконеогенезу були пов'язанi з формуванням низьких рiвнiв РП - II та III. Так, для II рiвня Рп достовiрними ознаками були ПДГ-нормотолерантнють, асоцiйована з В1-вiтамiнною недостатнiстю (Р=0,45 при Ро=0,4), ПДГ-гiпертолерантнiсть, асоцiйована iз гтершсулнзмом (Р=0,42), пiровиноградний дiабет компенсований (Р=0,42) та пiровиноградний дiабет iз В1-вп"амЫною недостатнiстю (Р=0,4). Для III рiвня РП достовiрними показниками виявилися ПДГ-нормотолерантнють, асоцiйована iз iнсулiнорезистентнiстю у циш Корi (Р=0,48 при Ро=0,4), контрЫсулярна недостатнiсть (Р=0,6), пiровиноградний дiабет iз В1-вiтамiнною недостатнiстю (Р=0,4) та загальна гтотолерантнють, що свiдчить про виражену недостатнють ПДГ-системи (Р=0,66). Аналiз бюлогчних факторiв, якi взаемозв'язанi з формуванням того чи Ышого рiвня РП, показав достатню шформативнють як окремих ознак, так i всiеТ Тх суми (3=2,58).
Формування та розвиток алкогольноТ залежностi, а також адаптацмш можливостi пацiентiв, залежать не ттьки вiд клiнiчних та бiологiчних факторiв, а i вiд соцiальних. Ступшь впливу соцiальних факторiв (таблиця 3) вивчався по 7 параметрам, як виявилися до-стовiрно значимими (3=2,71).
Таблиця 3
Попарн пор1вняння р^вшв реабттац/йного потенц/алу хворих з алкогольною залежтстю по значимим соц/альним факторам
Коеф1ц1енти 1нформативност1 (в балах)
Фактори Попарн пор1вняння КоефЩ1ент
I-II М-Ш МИ Ыфор-мативност В
Осв1та 1 2 3 2,0
С1мейний стан 2 3 3 2,67
Соцальний статус 3 0 3 2,0
Перше вживання 3 2 4 3,0
алкоголю
В1к початку зловжи- 4 1 2 2,33
вання алкоголем
Обсяг необхщноТ 4 4 4 4,0
медичноТ допомоги
Причини звернення за медичною допо- 4 2 3 3,0
могою
Сумарний коефщь ент О 3,0 2,0 3,14 3=2,71
При попарному порiвняннi трьох груп пацентв з рiзними рiвнями РП шформативнють такого фактора,
Фактори КоефЩ1енти 1нформативност1 (в балах)
Попарн пор1вняння Коефцент ыфор-мативност В
I-II И-Ш МП
В1к при дослщженн1 0 4 3 2,33
Спадковють 4 3 4 3,67
Преморб1дн1 особ-ливост1 1 2 3 2,0
Стан вуглеводного обм1ну 2 2 3 2,33
Сумарний коефц-ент О 1,75 2,75 3,25 3=2,58
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академЯ»
як показник ocbîtm, е достатньо помл"ною (В=2,0 бали). Для II рiвня РП достовiрно взаемозв'язаною була середня ocBiTa (Р=0,4), середня специальна (Р=0,45) та незакiнчена вища, (Р=0,56 при Ро=0,4). Бiльшiсть oci6, якi не закiнчили середню ocBiTy внаслiдок pi3-них причин, в тому чи^ i у зв'язку i3 зловживанням алкоголем, складали групу з III рiвнем РП (Р=0,69 при Ро=0,4). Середня освiта також була достг^рною для III рiвня РП (р=0,4, при Ро=0,4).
Для II рiвня РП були характеры рiзнi показники сiмейного стану. Серед па^енлв з II рiвнем РП були неодружен (Р=0,41), у повторному шлюб (Р=0,44), розлyченi (Р=0,4 при Ро=0,4). Для III рiвня РП досто-вiрними показниками були розлучення (Р=0,41) та по-вторнi шлюби (Р=0,7 при Ро=0,4). Слiд в^^тити, що виражена дезадаптацiя пов'язана з нестабтьними сiмейними вiдносинами, наслiдками чого були повторы шлюби та розлучення. В комплекс факторiв, яга можна назвати факторами зовншнього середовища, входить i така ознака, як со^альний статус. Серед па^енлв з низькими рiвнями РП були тага, що не пра-цювали, не мали постмноТ роботи або отримували пенсю по iнвалiдностi. Так, такий фактор, як вщсут-нiсть роботи був пов'язаний з формуванням II рiвня (Р=0,41) та III рiвня РП (Р=0,4 при Ро=0,4), вщсутнють постiйноï роботи - II-III рiвня (Р=0,46 та Р=0,41 вщпо-вщно, при Ро=0,4).
При дослiдженнi вку першого вживання алкоголю встановлено, що цей фактор при попарному порiвняннi е достатньо iнформативним (В=3,0 бали). Так, вiк 17-20 рогав е в цiломy достовiрним фактором (Р=0,39 та Р=0,34 вiдповiдно, при Ро=0,3) i свiдчить про те, що цей вш е досить ризикованим для початку вживання алкоголю. Початок вживання алкоголю у вiцi до 14 рогав формуе низький III рiвень РП (Р=0,б7 при Ро=0,4), у вiцi 15-16 рокiв - II (Р=0,4 при Ро=0,4) та III рiвнi РП (Р=0,43 при Ро=0,4), у вiцi 17-18 рогав -II рiвень (Р=0,42 при Ро=0,4). Важливiсть попереднь-ого фактора пщкреслюе i вiк початку зловживання алкоголем. Так, зловживання алкоголем у вiцi пюля 20 рогав пов'язано з формуванням I рiвня РП (Р=0,54 при Ро=0,4), а в дiапазонi 19-20 рокiв - II рiвня (Р=0,49 при Ро=0,4). Формування зловживання алкоголем у вiцi 17-18 рокiв впливало на формування бтьш ви-ражених рiвнiв РП- II (Р=0,42) та III (Р=0,4), а у вiцi 1516 рогав - на формування III рiвня РП (Р=0,66 при Ро=0,4).
Формування того чи iншого рiвня РП, безумовно, залежить вiд своечасносл, адекватностi та повноти медично''' допомоги, що надаеться патенту. Так, 31,4% па^енлв ранiше лiкyвалися стацiонарно i по-
требували стацюнарного лiкування (Р=0,31 при Ро=0,3). Переважно це були особи i3 Ill piBHeM Рп (Р=0,64 при Ро=0,4). Пiдтpимуючу терапю в диспан-сepi отримували 40,7% хворих i бiльшiсть з них мали II piвeнь РП (Р=0,57 при Ро=0,4). У 43,7% па^енпв причиною звернення за медичною допомогою був психоз i даний фактор в цтому е достовipним (Р=0,44 при Ро=0,3) та пов'язаний з II та Ill piвнeм РП (Р=0,51 та Р=0,42 вiдповiдно, при Ро=0,4). Такий показник, як наявнiсть абстиненци, був достовipним для II piвня РП (Р=0,48 при Ро=0,4). Установка на лкування, хоч i була достг^рною в планi формування I piвня РП (Р=0,59 при Ро=0,4), але вiдмiчалася у невелико! галь-костi пацiентiв (11,0%). Слiд вiдмiтити, що всi со^аль-нi фактори мали достг^рну piзницю мiж видтеними групами: I-III група - Q=3,14, I-II - Q=3,0, II-III -Q=2,0.
Таким чином, проведене дослiджeння показало, що важливе значення у формуванн психосоцiальноí дeзадаптацií хворих з алкогольною залежнютю мае сукупнiсть характеристик, пов'язаних як з психiчним станом, так i з параметрами бюлопчного дiапазону та соцiальними факторами. Наведен ознаки можна роз-цiнювати як показники зниження адаптацшних можли-востей у обстежених па^енпв, при цьому важгасть клiнiчних пpоявiв хвороби та ступшь порушення соць альноТ адаптаци не завжди спiвпадають. Отpиманi дат мають прогностичне значення i можуть бути вра-хованi при проведены комплексу лкувально-peабiлiтацiйних та психопрофтактичних заходiв.
Лiтература
1. Табачнiков C.I. Проблеми наpкозалeжностi та аспекти су-часноТ мeдико-соцiальноí допомоги / С.кТабачнков [та in.] // Аpхiв п^атрп. - 2009. - Т. 15, №2 (57). - С.83-87.
2. Битенский В.С. Клинико-психопатологические аспекты трансформации аддиктивного поведения в условиях "Информационного взрыва" / В.С.Битенский, К.В.Аймедов, В.А.Пахмурный // Вiсник психiатpií та психофармакотерапп. - Одесса, 2006. - №1. - С. 161-167.
3. Slutske W.S. Common genetic vulnerability for pathological gambling and alcohol dependence in men / W.S. Slutske [at al.] // Archives of general psychiatry. - 2000. - №57. - P. 666673.
4. Сосин И.К. Эндоэкология и ее прикладные аспекты в клинике алкоголизма / И.К. Сосин [та iK] // Международный медицинский журнал. - 2000. - Т.6, №2. - С.82-85.
5. Дудко П.Н. Реабилитация наркологических больных / П.Н.Дудко - В кн. : Руководство по наркологии / Под ред. Н.Н. Иванца. - М. : Медпрактика-М, 2002. - Т. II. - С.223-270.
6. Оруджев Н.Я. Факторы, влияющие на формирование дезадаптации у лиц, перенесших алкогольне психозы / Н.Я. Оруджев, Е.А. Тараканова // Аpхiв психiатpií. - 2002. - №4 (31). - С.102-104.
Реферат
ОЦЕНКА РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПОТЕНЦИАЛА У ЛИЦ С ЗАВИСИМОСТЬЮ ОТ АЛКОГОЛЯ Животовская Л.В.
Ключевые слова: алкогольная зависимость, реабилитационный потенциал, клинические, биологические, социальные факторы
На основе результатов комплексного обследования 290 пациентов с алкогольной зависимостью путем сопоставления и обобщения клинических, биологических и социальных показателей проведена оценка степени выраженности реабилитационного потенциала обследуемых. Полученные данные следует учитывать при проведении лечебно-реабилитационных программ и выборе направления психосоциальной реабилитации и профилактики данного контингента больных.
Summary
ESTIMATION OF REHABILITATION POTENTIAL IN PERSONS WITH ALCOHOLIC ADDICTION Zhyvotovska L.V.
Key words: alcoholic dependence, rehabilitation potential, clinical, biological, social factors.
On the basis of results obtained due to complex inspection of 290 patients with alcoholic dependence by comparison and generalization of clinical, biological and social indices it was possible to estimate the degree of intensity and effectiveness of rehabilitation potential for the above-mentioned patients. These findings should be taken into account during the carrying out therapeutic and rehabilitation programs and choosing the approach for psychological and social rehabilitation and prophylaxis for these patients.
удк 616.72-002.77/.78-08:616-056.5 Капустянська А.А.
КОМПЛЕКСНЕ Л1КУВАННЯ ЗАГОСТРЕННЯ П0ДАГРИЧН0Г0 АРТРИТУ У ХВОРИХ 3 0ЖИР1ННЯМ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
Питання вивчення бюлог1чних ефектгв фетоплацентарних тканин, яК використовують у кл1-тиннй терапИ та гхньог патогенетичног ролг в корекцИ основних ланок подагричного артриту з ожиртням стали основою для проведення даного дослгдження. Комплексне лкування загострення подагричного артриту у хворих з ожиртням шляхом використання препарату «Крюцелл - крю-екстракт плаценти» достовгрно призводить до коригування андрогенного дисбалансу, шляхом до-сягнення норм р1 вня тестостерону кров1, бльш динамгчного зменшення р1 вня сечовог кислоти, за-гального холестерину, глюкози кров1, забезпечуе значне полтшення функцональног активностг суг-лоб1в, достовiрного в1 дновлення нормальноi маси тла, покращуе яксть життя хворих на подагри-чний артрит з ожир нням.
KnrcwoBi слова: подагричний артрит, ожиршня, «Крюцелл - крюекстракт плаценти».
Робота е фрагментом комплексноТ НДР «Експериментально-морфологчне вивчення крюконсервовано)' плаценти на морфофункц/ональний стан внутршшх органiв» № державно)'реестрацН' 0108U001572.
Подагра - хрончне прогресуюче захворювання, пов'язане з порушенням пуринового обмину, яке характеризуемся пщвищенням сечовоТ кислоти в кровi i вщкладенням в тканинах опорно-рухового апарату i внутршжх органах натрiевоТ солi сечовоТ кислоти (уратв) з розвитком рецидивуючого гострого артриту i утворенням подагричних вузликв (тофусв) [1]. На да-ний час уявлення про подагру поеднують в ^6i рiз-номаштнють кл^чних проявiв порушення обмшу сечовоТ кислоти: вщ прямоТ пошкоджуючоТ ди на суглоби i ниркову тканину до опосередкованоТ - через погр-шення дефектв лпдного та вуглеводного обмшу. Зв'язок подагри з ожиртням також включае дислть демю, раннй атеросклероз, iшемiчну хворобу серця, порушення гемостазу, мiкроальбумiнурiю. Останнiми роками широко обговорюеться проблема взаемозв'язку порушеного обмiну пуринiв з гормо-нальним дисбалансом при чоловiчiй подагрг Вста-новлено, що у чолов^в, хворих на подагру, знижуеться синтез тестостерону. За даними Массачу-сетського дослщження лiтнiх чоловiкiв рiвень бюдоступного тестостерону починае знижуватися вже з 30-35 рокiв зi швидкiстю близько 2-3% на рк, а за-гального - з 50-55 рокв на 0,8-1,6% на рiк.
Одже, подагричний артрит, маючи хронiчний переб^, в поеднаннi з ожирiнням та андрогенним дисбалансом, обмежуе працездатнють та знижуе яксть життя чоловшв [8, 10].
Оптимiзацiя лiкування хворих на подагричний артрит з ожиршням залишаеться актуальною задачею [6, 7]. Останнiм часом вiдбуваеться значний прогрес у розробц нових медичних технологш iз використанням клiтинноТ терапiТ в поеднанн з генно-iнженерною модифiкацiею, що вщкривае новi можливостi в терапи хронiчних захворювань [2].
Сучаснi фармаколотн засоби, нажаль, не зав-жди виправдовують нашi нади, особливо при тривало переб^аючих захворюваннях, порушеннях обмшу ре-човин та iнших патологчних станах, обумовленi комбiнацiею рiзних захворювань у одного пацента. Сутнiсть штинноТ i тканинноТ терапiТ полягае в активаци компенсаторних ресурсiв пошкоджених штин i тканин, стимуляцiТ нових механiзмiв вiдновлення i регенерацiТ, замiщення втрачених структур i функцiй органiзму, органа, тканини [9, 11].
Механзм ди крiоконсервованих життездатних бiопрепаратiв полягае у збереженн пiсля вiдiгрiву повноцiнностi штин i тканин i/або бiологiчно активних речовин природнього походження, що мютяться в них, якi мають рiзнонаправлену фармакологiчну дiю. Перевагою використання тканинних та ^тинних бiопрепаратiв е те, що пацент отримуе ряд бюлотно активних збалансованих сполучень природного походження, як здатнi впливати на рiзнi сторони метаболiзму органiзму в цтому, а також на 1^тини, що здатн виконувати замiснi функци [11].
Морфологiчнi й експериментальнi дан дозволя-ють констатувати, що при застосуванн крiоконсервованого екстракту плаценти виникае стимуляця ендокринних органiв, тканини печшки, полiпшення трофiки серцево-судинноТ системи, нормалiзацiя обмiнних процесiв в органiзмi, пщвищення репаративноТ здатностi тканин. Тканиннi препарати легко проникають крiзь клiтиннi мембрани та бюлогчш бар'ери, в результат чого швидко здмснюеться повнота Тх фармакологiчного ефекту. В клiнiчнiй практиц застосовують рiзноманiтнi види крiоконсервованих фетоплацентарних тканин та Тх композици для лкування захворювань. Значний пози-тивний досвщ накопичений в лiкуваннi цукрового дiабету, клiмактеричного синдрому, корекцiТ ендок-
