CC BY
16
Висновки
1. У хворих на ко-нфекцю В1Л/ХГС при генотип AG вщммчаеться тяжчий nepe6ir гепатиту з вираже-ною активнiстю.
2. Пщвищений ризик неефективного лiкування ХГС та no6Í4Hoí дм препаратiв, як при моношфекцп ХГС, та i при ко-нфекци В1Л/ХГС, може бути пов'язаний з iмунодефiцитним станом спадкового характеру в результат мутацй TLR-4.
Лггература
1. Бабiй Н.О. Кочнфекцп вiрусного генезу у хворих на В1Л-iнфекцiю/ Н.О. Бабiй, А. М. Щербiнська// lнфекцiйнi хворо-би.-2007. - №2. - С.23-26.
2. Грижак 1.Г. Особливостi уражень печЫки у ВlЛ-iнфiкованих осiб / l. Г. Грижак, Б. М. Дикий, В. Ф. Пюрик// 1нфекЦйн хвороби.-2005. - №3. - С.36-38.
3. Клiнiчний протокол дiагностики та л^вання вiрусного гепатиту С у дорослих, хворих на ВШ-нфекцю / [В.Ф. Марь евський, А. О. Боброва, С. М. Антоняк та 1н.]. - К.,2009. - 41 с.
4. Rockstroh J.K. European AIDS Clinical Society (EACS) guidelines for the clinical management and treatment of chronic hepatitis B and C coinfection in HIV-infected adults/ J.K. Rockstroh, S.Bhagani, Y.Benhamou [et al.] // HIV Med. -2008. - №9. - P.82-88.
5. Кириченко П.Д. 1мунна вщповщь у хворих на ВШ/Н^-коЫфекцю/ П. Д. Кириченко// lнфекцiйнi хвороби.-2003. -№1. - С.9-13.
6. Кузнецова А.В. Клинико-иммунологические особенности течения хронической HCV-инфекции у ВИЧ-инфицированных потребителей наркотиков/ А. В. Кузнецова, А. И. Жердева, О. Н. Мисак [и др.] // Инфекционные болезни.- 2006. - №4. - С.37-39.
7. Симбирцев А.С. Функциональный полиморфизм генов ре-гуляторных молекул воспаления / А.С. Симбирцев, А. Ю. Громова // Цитокины и воспаление. - 2005. - Т.4, №1. -С.3-10.
8. Eid A. Association between toll-like receptor polymorphisms and the outcome of liver transplantation for chronic hepatitis C virus/ A. Eid, R. Brown, C. Paya [et al.] // Transplantation. -2007. - V.84, №4. - P.511-516.
9. Li Y. Multiple variants in toll-like receptor 4 gene modulate risk of liver fibrosis in Caucasians with chronic hepatitis C infection / Y. Li, M. Chang, O. Abar [et al.] // J. Hepatol. - 2009. - V.51, №4. - P.750-757.
10. Papadopoulos A. Association of toll-like receptor 4 Asp299Gly and Thr399Ile polymorphisms with increased infection risk in patients with advanced HIV-1 infection / A. Papadopoulos, B. Ferwerda, A. Antoniadou [et al.] // Clin. Infect. Dis. - 2010. -V.51, №2. - P.242-247.
11. Pine S. Polymorphisms in toll-like receptor 4 and toll-like receptor 9 influence viral load in a seroincident cohort of HIV-1-infected individuals / S. Pine, M. McElrath, P. Bochud [et al.] // AIDS. - 2009. - V.23, №18. - P.2387-2395.
12. Pulido I. The TLR4 ASP299GLY polymorphism is a risk factor for active tuberculosis in Caucasian HIV-infected patients / I. Pulido, M. Leal, M. Genebat [et al.] // Curr. HIV Res. - 2010. -V.8, №3. - P.253-258.
Реферат
РОЛЬ ПОЛИМОРФИЗМА TOLL - ПОДОБНОГО РЕЦЕПТОРА 4 В КЛИНИЧЕСКОМ ТЕЧЕНИИ И ЭФФЕКТИВНОСТИ ТЕРАПИИ ХРОНИЧЕСКОГО ГЕПАТИТА С У ВИЧ/ХГС КО-ИНФИЦИРОВАННЫХ ПАЦИЕНТОВ Кириченко Т.С., Коваль Т.И.
Ключевые слова: ВИЧ, хронический гепатит С, ко-инфекция, противовирусная терапия, toll-подобный рецептор 4. Учитывая полиморфизм Asp299Gly гена TLR-4, в статье приведены результаты клинико - лабораторного обследования пациентов с моноинфекцией ХГС и ВИЧ/ХГС ко-инфекцией, выяснена эффективность противовирусной терапии ХГС. У больных ко-инфекцией ВИЧ/ХГС при генотипе AG отмечается более тяжелое течение гепатита с выраженной активностью. У всех больных с генотипом АG отсутствовал ответ на противовирусную терапию ХГС.
Summary
ROLE OF TOLL-LIKE RECEPTOR 4 POLYMORPHISM IN CLINICAL COURSE OF CHRONIC HEPATITIS C AND EFFECTIVENESS OF THERAPY IN HIV/HCV CO-INFECTED PERSONS Kyrychenko T.S., Koval T.I.
Key words: HIV-infection, chronic hepatitis C, co-infection, antiviral therapy, toll-like receptor 4.
The paper represents the results of clinical and laboratory investigation of patients with HIV/HCV co-infection and HCV infection who took HCV therapy considering polymorphism Asp299Gly of gene TLR-4. More severe clinical course and no therapeutic effects of HCV were observed in HIV/HCV co-infected persons with AG genotype.
УДК 616.37-002.2 Крилова О. О.
PIBEHb ЯК0СТ1 ЖИТТЯ ТА Й0Г0 ДИНАМ1КА У ХВОРИХ НА ХР0Н1ЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ
ДУ «1нститут гастроентерологп НАМНУ», м. Днтропетровськ
У 65 хворих на хрошчний панкреатит вивчено показники якостi життя за допомогою загального опитувача SF-36 ("Sort Form-36, Healt Status Survey") в динамщ лтування. Встановлено, що захво-рювання погiршуe яюсть життя хворих, впливаючи на вс рiвнi життeдiяльностi: фiзичне, емо-цшне, рольове, психологiчне, соцальне функцонування. П^ля лкування яюсть життя хворих с тотно полтшувалась як за показниками фiзичного, так i соцального здоров я; у хворих тдвищував-ся загальний тонус i фiзична актившсть удень, полпшувався сон y^4i. Ключовi слова: хронмний панкреатит, яксть життя
Хрончний панкреатит (ХП) займае в останн роки провщн позицп серед гастроентеролопчноТ патологи в зв'язку з тим, що це захворювання прогресуе та супро-воджуеться ускладненнями, як ведуть до пщвищення смертности соцальних i професйних проблем [3, 4].
Епщемюлопчн дослщження, як проводяться у свт, свщчать про те, що поширенють та захворюва-нють на ХП зростае протягом останшх десятил^ь. В УкраТш за останн роки поширенють захворювань пщ-шлунково'1' залози (ПЗ) зросла на 118,6%, а захворю-
Актуальш проблеми сучасно!' медицини
ванiсть - на 91,5% [3, 4].
Головною метою консервативно! терапи ХП е зменшення або купiювання больового абдомЫального синдрому, який значно погiршуе яксть життя хворих на ХП. Загальновщомо, що характер захворювання, як i вiдповiдь на його лiкування, багато в чому зале-жать вщ широкого спектра iндивiдуальних особливос-тей пацента: його фiзiологiчного, психологiчного й емоцйного стану.
У цьому зв'язку основною метою терапи хронч-ного пакреатиту е не ттьки купювання болю та iнших симптомiв i запобiгання розвитку ускладнень захворювання, але й полтшення самопочуття (якост життя) пацiентiв [1, 7]. Мета лкування - подовжити ремь сiю захворювання й забезпечити можливють пацiенту тривалий час перебувати в сусптьств^ знизити дискомфорт, викликаний хворобою. Одним з найважли-вших питань при оцiнцi будь-якого терапевтичного втручання, особливо у хворих хрончними захворю-ваннями, стае оцiнка пацентом якостi життя, позв'я-зано! зi здоров'ям.
Важливо розумiти, що за допомогою ЯЖ оцню-еться не ступнь порушень, а те, як людина переносить захворювання. Так, при патологи, яка проткае довгостроково, деяк паценти звикають до свого стану i вивчення ЯЖ може показати полтшення емоцйно-психологiчного, соцального й фiзичного статусу паць ента, але при цьому захворювання не регресуе й на-в^ь може значно прогресувати. Таким чином, багато фахiвцiв вважають функцональний стан Ыдикатором Яж, однак його варто розглядати ттьки як здатнють iндивiдуума тепер виконувати завдання або функцю, як повиннi мати конкретний результат.
У цей час активно вивчаються можливост вико-ристання показникiв ЯЖ в наступних напрямках: як додатковий критерм при пiдборi iндивiдуальноí схеми лкування; для визначення ступеня важкостi стану хворого; для оцнки результатiв лкування; з метою всебiчного клiнiчного аналiзу нових препаратiв. Крiм того, параметри якост життя можуть бути особливо шформативними при вивченнi ефективностi заходiв щодо первинно! або вторинно! профтактики.
Методи вивчення Яж ^рунтуються на визначенн пацiентом рiвня свого благополуччя у фiзичних, психь чних, соцальних й економiчних вiдносинах. Всi ц компоненти можуть бути проаналiзованi окремо або в цтому за допомогою рiзних анкет, тестiв, шкал, шдек-сiв.
lснуючi опитувачi можуть бути роздтен на не-специфiчнi (загального типу), тобто застосовуван не-залежно вщ нозологiчноí форми, i специфiчнi (для осiб з певним захворюванням). Перевага загальних опитувачiв полягае в тому, що !х валiднiсть установлено для рiзних нозологiй; це дозволяе проводити по-
На думку експертв ВООЗ, якiсть життя (ЯЖ) -"це Ыдивщуальне спiввiдношення положення в житт суспiльства в контекст культури й систем цнност цього сусптьства i3 цiлями даного шдивщуума, його планами, можливостями й ступенем загального не-влаштування" [1].
Вщповщно до iнших визначень ЯЖ - "суб'ектив-ний показник задоволення людських потреб, ступiнь комфортностi людини як усередин себе, так й у рамках свого сусптьства".
1стгря наукового дослiдження ЯЖ почалася з 1947 р., коли американський учений D. Karnofsky упе-рше запропонував нефiзiологiчнi методи оцiнки пара-метрiв раку. Наступним значним кроком у цьому на-прямку вважаеться запропонована G.Engel в 1980 р. бюпсихолопчна модель медицини.
ЯЖ е Ытегральним показником, який вщображуе ступiнь адаптаци людини до хвороби й можливють ви-конання нею звичних функцй, що вiдповiдають 1й со-цiально-економiчному становищу (табл. 1).
Таблиця 1
OcHoeHi критерп i ix cunaöoei, як визначають яксть життя
рiвняльну оцнку впливу рiзноманiтних медичних про-грам на якiсть життя як окремих суб'ектв, так i все! популяци. Недолiком е неадекватна чутливють до змiн стану здоров'я в рамках конкретного захворювання. Бiльшiсть авторiв вважае, що перевагу варто вщдава-ти специфiчним опитувачам, причому вони повинн бути стандартизованi для застосування в багатоцент-рових дослiдженнях i для зютавлення результатiв рiз-них випробувань. Однак у зв'язку з регюнальними особливостями соцального, психологiчного й еконо-мiчного статусу потрiбна !х адаптаця або розробка нових методик оцнки ЯЖ.
Найбiльш важливою й цкавою функцiею опиту-вача е можливють аналiзу ефективностi лiкування. При цьому варто пам'ятати, що суб'ективна оцнка па-центом самопочуття (ЯЖ) у жодному разi не замЫюе об'ективних даних.
У якост "золотого стандарту" використаеться опитувач "ЭР-36" (росiйська верся), що застосовуеть-ся бiльше 10 рокв провiдними унiверситетами свiту. Опитувач включае 8 шкал: визначення фiзичноí функ-цií (РР), фiзичноí ролi (РР), фiзичного болю (ВР), жит-тездатностi (VI), соцiальноí ролi (ЭР), емоцшно! ролi (РЕ) i психiчного здоров'я (МН) (табл. 2). Опитувач "ЭР-36" забезпечуе диференцйований пiдхiд до оцн-ки складових якостi життя залежно вщ статi й вку [1, 7, 5, 8].
Фiзична функцiя визначае можливють виконання рiзних фiзичних навантажень - вщ мiнiмальноí (само-обслуговування) до максимально! (тривала ходьба, б^, заняття спортом без обмежень).
Фiзичний фактор вщбивае здатнiсть до виконання типово! для вiку й соцального статусу певно! робо-
Критерп Складов!
Ф1зичн1 Сила, енергя, втома, б1ль, дискомфорт, вщпочинок, сон
Психолог1чн1 Позитивн1 емоцп, мислення, вивчення, запам'ятовування, концентраця уваги, самооцнка, зовн1шн1й вигляд, негативн1 переживання
Р1вень самост1йност1 Повсякденна активн1сть, працездатн1сть, залежн1сть в1д л1к1в i л1кування
Громадське життя Особист1 взаемини, сусглльна цiннiсть суб'екта, сексуальна активнiсть
Навколишне середовище Благополуччя, безпека, побут, забезпеченють, доступнiсть й якють медично''' й соцiальноí допомоги, доступнють iнформатизацií, можливiсть навчання й пщвищення квалiфiкацií, дозвiлля, екологiя
Духовнють РелИя, особистi переконання
ти (професйн обов'язки, домашне господарство).
За опитувачем визначають фактор фiзичного болю, який може викликати обмеження звичайноТ ак-тивностi пацiента.
Шкала загального здоров'я оцнюе суб'ективне сприйняття стану попереднього, сьогодення й дозво-ляе визначити його перспективи.
Шкала життездатност вiдбивае вiдчуття внутрь шньоТ енергп, вiдсутнiсть утоми, бажання енергйних дiй.
Соцiальний аспект визначае здатнють до розвитку, повноцiнного спiлкування (родина, близью, колеги й Ы.).
Емоцйний фактор вiдбивае емоцiйний статус хворого, вплив емоцй на повсякденнi заняття, вщно-сини з навколишнiми. Оцнюеться наявнiсть або вщсу-тнiсть проблем на робот й у сферi звичноТ дiяльностi.
Шкала психiчного здоров'я виявляе стутнь не-вротизаци, схильнють до депресивних станiв, вiдчуття щастя, умиротворення, щиросердечного спокою.
Вiдповiдi на питання кодують у балах вщ 0 до 100. Бiльша ктькють балiв вiдповiдае бiльш високому рiвню ЯЖ.
Облiк такого показника, як ЯЖ, дозволить домо-гтися найкращих результатв лiкування хворих, метою яко'1' е збереження й змiцнення здоров'я в умовах пси-хоемоцiйного й соцального благополуччя.
Таблиця 2 Шкали опитувача SF-36
Умовна познач-ка Назва шкали Компонент здоров'я
ФФ Фiзичне функцюнування Фiзичний
РФФ Рольове фiзичне функцюнування
Б Бть
ЗЗ Загальне здоров'я
Ж Життездатнють Психiчний
СФ Соцальне функцiонування
РЕФ Рольове емоцiйне функцонуван-ня
ПЗ Псмчне здоров'я
Вщомо, що основною терапевтичною проблемою хронiчного панкреатиту залишаеться контроль болю. Для купювания болю застосовуються консер-вативнi методи лкування, однак у випадку непереборного болю хiрургiчне лiкування е основним варiантом [6].
Опублiкованi клька дослiджень оцiнки ЯЖ у хворих на ХП, яких лкували консервативно та оперативно [5, 8, 9, 10]. Використалися анкети SF-36 й ан-кети визначення ЯЖ хворих на рак ПЗ (EORTC QLQ-C30 QLQ-PAN26). Вс чотири дослщження виявили ю-тотне погршення ЯЖ у хворих на хрончний панкреатит й, саме головне, погршення ЯЖ у молодих паце-нтв бiльш виражене, нiж у лл"шх з очевидними еконо-мiчними наслiдками для суспiльства. Серед рiзних клiнiчних симптомiв, пов'язаних iз хрончним панкреатитом, тiльки болю вдалося ютотно вплинути на всi вiсiм областей SF-36, тим самим подтвердивши, що бiль е показником, на який потрiбно впливати, щоб полтшити ЯЖ хворих на ХП.
У деяких дослщженнях використовуеться скоро-чена верся опитувача SF-36 - SF-12, що складаеться з 12 питань та е гарною альтернативою SF-36 для оцнки ЯЖ хворих на ХП.
В рамках науково-дослщноТ теми обстежували пацентв iз хронiчним панкреатитом (ХП) - кальцифи-цiкуючим, обструктивним, фiброзним й ускладненим
псевдокiстою. Вивчали показники, що характеризують экзокринну й ендокринну функцп ПЗ, умови утворення кальцинатв i кальцифкатв, процеси фiброзу, переки-сного окислення лiпiдiв й антиоксидантного захисту, регенераци й можливост мiнiiнвазивних технологiй для дiагностики патологи ПЗ i лкування хворих на ХП.
Розроблено нову експериментальну модель хрошчного панкреатиту iз застосуванням блокатора NO-синтази й проведенi експериментальнi досль дження вивчення терапевтичноТ ефективностi глутар-гiну при хронiчному панкреатитi.
Мета дослщження: оцнити рiвень ЯЖ i його динамку у хворих на хрончний панкреатит з викорис-танням опитувача SF-36.
Матерiал та методи
Обстежено 65 хворих на ХП. 1з усх пацiентiв 17 (26,2%) були жЫки й 48 (73,8%) - чоловки. Середнiй вк пацiентiв - (45,9±1,9) рокiв. Дiагноз верифiкували за клiнiчними, лабораторними, шструментальними даними. Контрольну групу склали 20 практично здо-рових осiб, ствставних за статтю та вiком з основною групою. Оцнка якостi життя (ЯЖ) здмснювалася за допомогою загального опитувача SF-36 ("Sort Form-36, Healt Status Survey").
Аналiз кл^чноТ картини захворювання й показ-никв хворих на ХП здiйснювали в динамiцi - до початку й пюля проведеного лiкування.
Дослщження проводились з дотриманням осно-вних положень про етичн принципи проведення нау-кових медичних дослiджень за участю людини (1964-2000р.) i Наказу МОЗ Украши 13.02.2006 № 66. Карта дослщжень та формуляр ЫформованоТ згоди пацiента схваленi к^аею з питань бiомедичноï етики ДУ «1н-ститут гастроентерологiï АМНУ». Статистична оброб-ка отриманих даних виконувалась з використанням стандартних пакетв програм Microsoft Excel та за допомогою комп'ютерних програм для обробки анкети SF-36 та Statistica for Windows.
Результати дослщження. При порiвняннi показ-никв ЯЖ хворих ХП iз групою здорових людей установлено, що захворювання погршуе ЯЖ хворих, впливаючи на вс рiвнi життедiяльностi: фiзичне, емо-цiйне, рольове, психологчне, соцiальне функцюну-вання (рис. 1)
рфф
□ ХП ■ здоров!
Рис. 1. — Показники якостi життя хворих на хрошчний панкреатит
Встановлено, що фiзичне функцюнування (ФФ) у хворих на ХП була (61,97±2,9) бали, що значно ниж-
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
че групи здорових осб (98,5±1,06 бали) (р<0,05). Ни-3bKi показники за цею шкалою вказують на те, що фь зична активнiсть у пацентв значно обмежена станом ïx здоров'я.
Аналiз рольового фiзичного функцiонування (РФ) показав, що цей показник дорiвнював (21,15±4,18) бали, вiдповiдно у контрольна групi -(86,3±12,3) бали (р<0,05). Вищому показниковi вщпо-вiдають меншi обмеження в буденнiй життeдiяльностi за рахунок фiзичниx проблем.
Фактор фiзичного болю (Б) становив (43,43±3,14) балiв у хворих на ХП, з групою здорових (86,4±7,30 бали, р<0,05) та вiдображав його вплив на спроможнють займатися повсякденною дiяльнiстю, включаючи роботу дома та за його межами. Низьк показники за цею шкалою говорять про те, що бть значно обмежуе активнiсть хворих на ХП.
Загальний стан свого здоров'я (ЗЗ) xворi на ХП оцнили нижче, нж здоровi (46,23±2,10) та (75,4±5,90) бали вiдповiдно (p>0,05).
Комплексна оцiнка фiзичного компонету здоров'я, який складають ФФ, РФ, Б та ЗЗ, показала, що вЫ становить (43,20±8,41) балiв, що достг^рно нижче, нiж в груп здорових (86,65±4,72).
Життездатнiсть (Ж) як суб'ективна оцнка респондентом свого життевого тонусу (енергiя, бажання енерпйних дiй та iн.) за останн чотири тижнi, вiдчуття себе повним сил i енерги або, навпаки, обезсиленим, у хворих на ХП знижена до (42,08±2,62) балiв (р<0,05) в порiвняннi з аналопчним показником у здорових (69,3±5,04 бали).
Показник соцального функцiонування (СФ), який визначае, у якй мiрi фiзичний чи емоцiйний стан обмежуе СФ, спткування з друзями, колегами по робот, рщними, становив (48,0±3,29) бали у хворих на ХП (р<0,05) та (80,0±8,6) бали у здорових. Низьк бали свiдчать про значне обмеження соцальних контактiв, зниження рiвня спiлкування у зв'язку з погршенням фiзичного i емоцiйного стану у хворих на ХП.
Роль емоцйних проблем в обмеженн життедiя-льностi (РЕФ) це суб'ективна оцнка хворого ступеня обмеження свое!' буденно''' дiяльностi, зумовленоï емоцiйними проблемами. Цей показник був значно зниженим у пацентв, хворих на ХП (32,82±4,93) бали проти (81,7±14,8) у здорових (р<0,05).
Знижувались також показники псиxiчного здоров'я (ПЗ) у хворих на ХП у порiвняннi зi здоровими (49,23±2,81) балiв проти (70,2±6,3) балiв, (р<0,05), вiдповiдно). Низькi показники свщчать про наявнють депресивних, тривожних хвилювань, псиxiчного не-благополуччя у хворих на ХП.
Комплексна оцнка псиxiчного компонету здоров'я, який складають Ж, СФ, РЕФ, ПЗ, показала, що вЫ значно нижчий в порiвняннi з групою здорових (43,03±3,74) бали проти (75,3±3,23) бали, (р<0,05), вiдповiдно).
Показники ЯЖ хворих ХП пюля лiкування представлен на рис. 2.
до Л1к\вання шсля л|кування
Рис. 2 — Показники якостi життя хворих на хрошчний панкреатит в динамщi лкування
Пюля лкування параметри ЯЖ ютотно покра-щилися. Так, у результат лкування вiрогiдно пщви-щувалися показники фiзичного компоненту здоров'я (52,31±6,70) бали проти (43,20±8,41) до лiкування, (р<0,05). Покращення ЯЖ за фiзичним компонентом вiдбувалось за рахунок достовiрного покращення по-казника загального здоров'я (ЗЗ): (52,86±3,5) бали проти (46,23±2,10) до лiкування, (р<0,05). За Ышими шкалами (РФФ, РФФ, Б) вщзначалася тенденцiя до полiпшення ЯЖ хворих, але достг^рних вiдмiнностей показникв не виявлено.
Показник псиxологiчного компоненту здоров'я також достовiрно пiдвищився (57,54±4,92) бали проти (43,0,±3,74) до лкування, (р<0,05). Покращення ЯЖ за психологчним компонентом вiдбувалось за рахунок достовiрного покращення показникiв життездатностi (Ж), соцального функцiонування (СФ), псиxiчного здоров'я (ПЗ): (56,96±4,01) бали проти (42,08±2,62) до лiкування, (р<0,05); (66,07±4,54) бали проти (48,00±3,29) до лiкування, (р<0,05); (63,21±3,47) бали проти (49,23±2,81) до лкування, (р<0,05), вiдповiдно.
За шкалою рольове емоцйне функцiонування (РЕФ) вiдзначалася тенденця до полiпшення ЯЖ хворих, але достг^рних вiдмiнностей показникiв не виявлено.
На рис. 3 представлен показники ЯЖ хворих на ХП пюля лкування.
фф
т
РЕФ I-!-h
-ДО
лтування
-пюля лшування
здоров1
Рис. 3 - Показники якостi життя хворих тсля лшування
Також ми проаналiзували суб'ективну оцнку хворими рiвня свого здоров'я в порiвняннi з минулим роком. Так, якщо до лкування рiвень здоров'я в порiвняннi з минулим роком оцнювався хворими в середньому на (34,62±3,92) бали, то пюля лкування вiн зростав в 2,1 рази i становив (74,11±5,06), (р<0,0001).
Таким чином, псля лкування ютотно полтшува-лась якiсть життя хворих як за показниками фiзичного, так i соцiального здоров'я; у хворих пщвищувався за- 5. гальний тонус i фiзична активнiсть удень, полтшував-ся сон уночi. Дослiдження якост життя хворих на хро-нчний панкреатит е актуальним завданням i предста-вляе науковий i практичний iнтерес та може бути ви- 6. користане для оцiнки ефективност захворювання.
Лiтература 7.
1. Антонычев С.Ю. Исследование качества жизни больных сахарным диабетом 1-го типа / С.Ю. Антонычев, Т.В. Мо- 8 хорт // Медицинская панорама. - 2003. - №. 3. - C. 38-52.
2. Бримкулов Н.Н. Применение опросника SF-36 для оценки качества жизни / Н.Н. Бримкулов, Н.Ю. Сенкевич, А.Д. Ка- 9 лиева // Центральноазиатский медицинский журнал. -1998. - № 4-5. - С. 236-241.
3. Губергриц Н. Б. Клиническая панкреатология / Н. Б. Губер- ю гриц, Т. Н. Христич. - Донецк : ООО «Лебедь», 2000. - 416 с.
4. Флппов Ю. О. Динамка поширеност i захворюваност ос-новними хворобами органв травлення в Укра'У за останн 10 рокв (1997-2006 р. р.) / Ю. О. ФИппов, I. Ю. Скирда //
Реферат
УРОВЕНЬ КАЧЕСТВА ЖИЗНИ И ЕГО ДИНАМИКА У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ПАНКРЕАТИТОМ Крылова Е.А.
Ключевые слова: хронический панкреатит, качество жизни
У 65 больных хроническим панкреатитом изучены показатели качества жизни с помощью общего опросника SF-36 ("Sort Form-36, Healt Status Survey") в динамике лечения. Установлено, что заболевание ухудшает качество жизни больных, влияя на все уровни жизнедеятельности: физическое, эмоциональное, ролевое, психологическое, социальное функционирование. После лечения качество жизни больных существенно улучшалось как по показателям физического, так и социального здоровья, у больных повышались общий тонус и физическая активность днем, улучшался сон ночью.
Summary
LIFE QUALITY AND ITS DYNAMICS IN PATIENTS WITH CHRONIC PANCREATITIS К^Ьуа E.A.
Key words: chronic pancreatitis, life quality.
65 patients with chronic pancreatitis were under supervision to study the life quality by the SF-36 questionnaire ("Sort Form-36, Health Status Survey") in the dynamics of treatment. It was established the disease affected the life quality of patients, interfering in all the aspects of life: physical, emotional, role, psychological, and social functioning. After the treatment the life quality of patients significantly improved as for both physical and social health indices, patients showed increased day-time physical activity and better night sleep.
Гастроентерологя: Мпжвщ. зб. наук. праць. - Вип. 40. -Днпропетровськ. - 2008. - С. 3-10.
Fitzsimmons D. Symptoms and quality of life in chronic pancreatitis assessed by structured interview and the EORTC QLQ-C30 and QLQ-PAN26 / D. Fitzsimmons, S. Kahl, Butturini G, van Wyk M [et al.] // Am. J. Gastroenterol. - 2005. - V. 100. - P. 918-926.
Liao Q. Diagnosis and treatment of chronic pancreatitis / Q. Liao, Y.P. Zhao, W.W. Wu [et al.] // Hepatobiliary Pancreat. Dis. Int. - 2003. - V. 2. - P. 445-8.
Pezzilli R. JOP. The Quality of Life in Chronic Pancreatitis: The Clinical Point of View / R. Pezzilli, L. Fantini, L. Calculli // J. Pancreas (Online). - 2006. - V. 7 (1 Suppl.). - P. 113-116. Pezzilli R. Quality of life in patients with chronic pancreatitis / R. Pezzilli, Labate A.M. Morselli, R. Ceciliato [et al.] // Dig. Liver Dis. - 2005. - V. 37. -P. 181-189.
Wehler M. Factors associated with health-related quality of life in chronic pancreatitis / M.Wehler, R. Nichterlein, B. Fischer [et al.] // Am. J. Gastroenterol. - 2004. -V. 99. - P. 138-146. Wehler M. Health-related quality of life in chronic pancreatitis: a psychometric assessment / M. Wehler, U. Reulbach, R. Nichterlein [et al.] // Scand. J. Gastroenterol. - 2003. - V. 38. -P. 1083-1089.
