CC BY
28
УДК: 616.313:616.8 - 009. В. М. Кулипна, I. О. Дорош
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ПАЦ16НТ1Б I3 ГЛОСОДИН1£Ю
ВЫницький нацiональний медичний унiверситет iMeHi М.1. Пирогова
Вступ.
Останн1м часом визначення якост1 життя пацн ент1в стало предметом актуальних наукових до-слщжень у медицин! [2,3]. Це зумовлено тим, що результати традицшних лабораторних та шстру-ментальних метод1в дослщжень не можуть дати л1карю повного уявлення про загальний стан патента. Вщомо, що хвороба впливае не ттьки на ф1-зичний стан людини, а й на психолопю ïï поведш-ки, емоцшш реакцИ, зм1нюючи ïï роль i м1сце в со-ц1альному житт [6]. Тому ефективна допомога хворому неможлива без усебiчного вивчення цих проявiв. У цьому зв'язку в медицин введено нове поняття - "якють життя, що пов'язане зi здо-ров'ям", основнi критерiï якого розроблен ВООЗ [1,7]. На думку [7], "якють життя, що пов'язане iз здоров'ям" е iнтегральною характеристикою фiзи-чного, психiчного i со^ального функцiонування здорово''' та хворо!' людини, засновано''' на ïï суб'ективному сприйнятл». Видiлено 3 основнi ознаки, характеры для дано' концепци' якостi життя: багатомiрнiсть, змiннiсть iз часом та участь хворого в оцшц свого стану. Остання е достовiр-ним показником стану патента i поряд iз тради-цiйним медичним висновком дозволяе створити повну й об'ективну картину хвороби.
Актуальнють завдання оцЫки якост життя осо-бисто патентом як одного з критерив ефективностi лiкувальних заходiв, досягнення комплейента привела до розробки та широкого застосування загаль-них i спе^альних опитувальниш [2]. Використання методик оцЫки якостi життя дуже важливе для пац^ ентiв iз хроычними хворобами, до яких належить глосодиыя, що характеризуеться стiйкими больови-ми вщчуттями та парестезiями ("пекучiсть", "поко-лювання", "затерплiсть", "язик, посипаний перцем") вiзуально не змiненого язика. Специфка цього за-хворювання складае для па^ен^в особливу житте-ву ситуацш, що пов'язана з постiйно вираженими больовими та неприемними вщчуттями: вщ слабких до нестерпних. Нашу увагу привернув загальний опитувальник SF-36, який широко використовуеться в загальнм медичнш практик при соматичнiй пато-логiï завдяки зручност проведення анкетування та висош валiдностi [8]. Разом iз тим науковц не при-дiляли належноТ' уваги цьому методу оцiнки якост життя пацiентiв iз глосодинiею.
Мета дослщження - аналiз якостi життя па^е-нтiв iз глосодинiею за опитувальником SF-36.
Матерiали i методи дослiдження.
Для досягнення поставлено' мети проведена низка психолопчних дослiджень 49 хворих на гло-содинiю вком вiд 46 до 65 ромв, якi були подiленi на 2 групи згщно з вiковою класифка^ею А. А. Маркосян [5]: II перюду зрiлого вiку (28 па^ентв) i
лiтнього вiку (21 патент). Вiдповiдно 24 i 18 здо-рових осiб iдентичного вiку слугували контролем.
З метою суб'ективноТ' оцшки сприйняття па^е-нтом впливу патолопчно''' симптоматики на його життедiяльнiсть визначали якють життя за опитувальником SF-36 ("The Médical Outcomes Study Short Form 36 Items Health Survey") [8]. Анкета SF-36 мютить 36 питань, як вщображають 8 концеп-цiй (шкали здоров'я). Зпдно з цим опитувальником видтяли таю параметри якосп життя: фiзичний компонент здоров'я (РН), психологiчний компонент здоров'я (МН). У компонент фiзичного здоров'я розрiзняли фiзичне функцiонування (PF), рольове функцiонування, зумовлене фiзичним станом (RP), iнтенсивнiсть болю (BP) та загальний стан здоров'я (GH); у психолопчному - житте-ву активнють (VT), со^альну функцiональнiсть (SF), рольове функцiонування, зумовлене емоцш-ним станом (RE), та психiчне здоров'я (MH). Опитувальник забезпечуе ктькюне визначення якостi життя за згаданими шкалами. Оцшка показнимв: максимальне значення кожно' шкали - 100 балiв. Показники iнтерпретуються вщповщно до прямо'' залежностi (чим вищий показник, тим бтьшою мь рою пацiент задоволений даною сферою свое'' життедiяльностi).
Статистичну обробку отриманих результат проводили на персональному комп'ютерi з вико-ристанням пакета статистичних програм " Statis-tica 6.0" та "Microsoft Excel 2002" за допомогою за-гальноприйнятих параметричних методiв варiа-цiйноï статистики [4].
Результати дослщження.
Застосування стандартно'' методики оцiнки якостi життя розкривае широкi можливостi для мошторингу стану пацiентiв та визначае стратеги лкування. Тому нами використовувався опитувальник SF-36, який дозволяе оцшити цтюну ситу-ацiю хвороби очима патента [8].
Отриманi результати опитувальника якосп життя SF-36 узагальнен в таблицi 1. Показники, одержат за шкалою SF-36, у практично здорових оаб контрольно'' групи i хворих на глосодишю вщ-рiзнялися за всiма параметрами опитувальника. Па^енти помiчали серйозний дискомфорт у по-всякденнiй дiяльностi: захворювання викликало негативний вплив на якють життя, як у плат фiзи-чного, так i психолопчного здоров'я. При цьому порушення стосувалися майже вах аспектв соц^ ального, емоцiйного i побутового характеру. При-мiтно, що жодний з опитуваних па^ентв зi здорових оаб не отримав максимально' ктькосл балiв по всiх шкалах. Можливо, це пов'язано з вковими особливостями респондентiв та несприятливим упливом сучасного життя. Разом з тим, по вах
шкалах опитувальника сумарн показники у хворих на глосодишю були у 2-3 рази менше оптималь-них (100 бал1в) I вщ 25 до 35 % нижче, шж у практично здорових ос1б 1дентичного в1кового перюду, що п1дкреслювало велике значення захворювання та особисту оц1нку якост1 свого життя патентами.
Значною м1рою хвороба впливала на загаль-ний показник ф1зичного компонента здоров'я. Так, середньостатистичш значення шкали РН у хворих II перюду зртого в1ку становили 37,01±1,66 бала, л1тнього в1ку - 39,94±2,2 бала, що в1дпов1дно на 32,6 I 32,3 % нижче, шж у групи контролю (р<0,001). Як свщчать наведен! в таблиц! дат, ф1-зична активн1сть у обох групах хворих значно об-
Показники допплерографiчного
межена станом здоров'я. Труднощ1 у виконанш значних ф1зичних навантажень в1дчувають майже однаково пац1енти II пер1оду зр1лого в1ку (РР=54,25±4,6 б.) I л1тнього в1ку (РР=52,25±5,63 б.) Це св1дчило про зниження повсякденно'' д1яльнос-т1 елементарних задач для здорово'' людини: пщ-нятися сходами, носити сумку з продуктами хар-чування тощо. Напротивагу хворим обсяг повсяк-денного ф1зичного навантаження, який може ви-тримати респондент у ос1б контрольно' групи в II перюд зр1лого в1ку значно вище, шж у л1тньому (вщповщно 70,2±3,98 I 58,6±4,9 бала), що вщо-бражае в1ков1 особливост1 ф1зичного функцюну-вання людини.
Таблиця 1
дження артерп язика у процес лiкування хворих на глосодiнiю
Показники допплеро-графИ' артерп язика Контрольна група здорових ос1б п=42 Основна група п=25 Пор1вняльна група п=24
до л1кування п1сля л1кування до л1кування п1сля л1кування
Д1аметр, мм 1,21 ± 0,017 0,996 ±0,032 1,104±0,0234 1,033 ±0,023 1,039±0,026
Р Р1 >0,05 Р2 <0,01 Р4<0,001 Рз>0,05 Р5<0,001
ЛШК, м/с 0,37 ± 0,04 0,146 ±0,0004 0,323±0,0243 0,145±0,0004 0,192±0,011
Р Р1 >0,05 Р2<0,001 Р4>0,05 Р3<0,001 Р5<0,001
1ндекс резистентное^ 0,696 ± 0,01 0,767±0,0078 0,72±0,0073 0,775±0,077 0,754±0,008
Р Р1 >0,05 Р2 <0,001 Р4>0,05 Р3>0,05 Р5<0,001
Пульсац1й-ний шдекс 1,82 ± 0,063 4,025±0,565 2,55±0,2 3,645±0,306 3,02±0,333
Р Р1>0,05 Р2<0,05 Р4<0,001 Р3>0,05 Р5<0,001
ТАМАХ м/сек 0,305 ± 0,022 0,245±0,034 0,326±0,017 0,213±0,03 0,242±0,02
Р Р1>0,05 Р2<0,05 Р4>0,05 Р3>0,05 Р5<0,05
Э/О 3,22 ± 0,106 2,975±0,163 3,12±0,106 2,653±0,177 2,8±0,115
Р Р1>0,05 Р2>0,05 Р4>0,05 Р3>0,05 Р5<0,01
ШО мл/хв 21,9 ± 1,7 14,9±1,42 19±0,157 15,4±1,6 16,25±0,151
Р Р1>0,05 Р2<0,01 Р4>0,05 Р3>0,05 Р5<0,001
Примiтка: р 1 - достовiрнiсть рiзницi показникв м'ж основною та порiвняльною групами до лiкування; р2 - достовiрнiсть рiзницi показникв основноТ групи до та пiсля лiкування; р3 - достовiрнiсть рiзницi показниюв порiвняльно'í групи до та пюля лiкування; р4 - достовiрнiсть рiзницi мiж показниками основноТ групи псля лiкування та контрольно'!; р5 - достовiрнiсть рiзницi мiж показниками порiвняльно'í групи та контрольноТ пюля лiкування.
Привертае увагу високий ступшь обмеження ви- Вплив ¡нтенсивного больового синдрому в пац1е-
конання роботи або повсякденних забов'язань, нт1в ¡з глосодишею на можливють займатися норма-
пов'язаних ¡з хворобою. Так, показник рольового ф1- льною д1яльнютю виявився надзвичайно сильним,
зичного функцюнування у хворих II перюду зртого особливо в II перюд зртого в1ку (39,6±4,21 проти
в1ку був нижче такого в оаб контрольно'' групи на 70,4±4,5 бала в груп1 контролю, р<0,001). З в1ком
33,3% (р<0,01), у хворих л1тнього в1ку - на 32,2% пац1енти вщчували менш виражений вплив больо-
(р>0,05). вих вщчутпв на ф1зичну активн1сть. Показник ВР
становив 49,4±3,34 (проти 69,4±5,35 бала в практично здорових oci6, р<0,01). Незважаючи на менш виражен1 бoльoвi вiдчуття, Тхня роль у oбмеженнi життeдiяльнocтi в дано'' групи хворих (RP) залиша-еться важливою, що, можливо, пов'язане з трива-лим переживанням пацГентГв, 'х акцентуванням на хвoрoбi та oнкoфoбiею, встановленою на клiнiчнoму дослщженш.
Захворювання закoнoмiрнo вiдбудoвувалo песи-мютичну oцiнку загального стану свого здоров'я об-стежених пацiентiв. При пoрiвняннi пoказникiв шкали GH хворих на глосодиню i здорових ociб з'ясувало-ся його дocтoвiрне пoгiршення - як у II перюд зртого вку (р<0,001), так i в лГтньому вiцi (р<0,05).
З отриманих числових значень видно потужний вплив хвороби на психолопчний компонент здоров'я пацГентГв. За показниками МН рiвень загального психолопчного здоров'я у хворих II перюду зртого вку склав 39,13±3,28 бала (проти 58,88±5,03 бала в групi контролю), лГтнього вiку -36,56±3,95 бала (проти 52,54±5,65 бала) з висо-ким ступенем iмoвiрнocтi рiзницi показниюв (9599%). Це вiдoбражуетьcя в оцшц свого психолоп-чного здоров'я пацГентГв iз глocoдинiею, яка до-cтoвiрнo нижче практично здорових оаб на 34,2 i 28,2% (вщповщно в II перioд зрiлoгo вку та в лГт-ньому вщО. Отриманi результати дано'' шкали опитувальника свщчили про наявнicть тривалого стану психолопчного неблагополуччя.
Психолопчш проблеми у хворих на глосодишю супроводжуються вираженим зниженням енергети-чного пoтенцiалу (за шкалою VP), психГчною висна-женютю, що проявилась у скаргах на недостатнють сил та енергГ', вщчуття втоми та виcнаженicть.
Ситуацiя поглиблювалася проблемою психо-coцiальнoгo характеру, що формувало в патента з глосодишею несприятливий емoцiйний стан. Так, середньостатистичш значення шкали соцГа-льно' активносл в II перioд зрГлого вку становили 42,48±3,35 бала (проти 59,78±4,2 бала, р<0,01), у лГтньому - 35,01±4,2 бала (проти 53,36±3,03 бала, р<0,001). А показник рольового функцюнування, зумовленого емoцiйним станом, - вщповщно 35,77±6,13 бала (проти 59,37±5,9 бала, р<0,01) i 28,3±6,05 (проти 48,11 ±6,15 бала, р<0,05). Це вка-зувало на значне обмеження соцГального контакту хворих, зниження рГвня спткування у зв'язку з по-пршенням здоров'я, чому сприяв негативний емо-цГйний стан.
Висновки.
1. Використання методики оцшки якостГ життя пацГентГв Гз глocoдинiею SF-36 дае можливють лiкарю досягти бГльш глибокого розумшня пере-живання пацГента, його труднощГв у боротьбГ з хворобою.
2. ХворГ на глосодинГю мають низький рГвень якостГ життя за шкалою SF-36. Опитан пацГенти сприймають захворювання як суттевий обмежува-
льний фактор у сво'й повсякденнГй дГяльностГ (соцн альшй, професГйнГй, родиннГй тощо), який знижуе "' продуктивнГсть та потребуе додаткових витрат, зу-силь i часу внаслщок больових симптомГв.
3. Вплив захворювання на психГку мае як об'ективну фГзюлопчну (соматичну), так i суб'ективну психологГчну складову, що пов'язана з переживанням патентом фактору хвороби, '"' нас-лГдкГв, у тому числГ канцерофобГ'.
4. Захворювання сприяло песимютичнш оцГнцГ свого фГзичного стану (PF), негативно вщобража-лось на емоцшно-мотивацшнш сферГ (RE), зни-жуючи загальний i психГчний тонуси (VT), форму-ючи афективнГ порушення тривожного характеру ключного та субклГнГчного рГвшв (MH).
5. НаявнГсть хвороби створюе в пацГентГв несприятливий емоцшний стан, який у поеднаннГ з психолопчними розладами поглиблюе тривожний паттерн, що потребуе медикаментозной корекцГ'.
Перспектива подальшого дослГдження - це ви-вчення ефективностГ розробленого комплексного методу лГкування хворих на глосодинГю, що пе-редбачае цГлеспрямовану корекцГю психолопчних особливостей i пГдвищення якостГ життя пацГентГв.
Лiтература
1. Асанова А. А. Качество жизни, связанное со здоровьем больных де прессивными расстройствами / А. А. Асанова // Вюник псих1атрп та психофарма-котерапГ'. - 2009. - №2 (14). - С. 82 - 84.
2. Вассерман Л. И. Методология исследования качества жизни в контексте психосоматических и сома-топсихических соотношений / Л. И. Вассерман, Е. А. Трифонова // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. Новик А. А. Концепция исследования качества жизни в медицине. - СПб. : Элби, 1999. -139 с.
3. Знобина Т.И. Профилактика детской инвалидности - важнейшая проблема современной России /Азарко В.Е., Бахадова Е.В.// Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2008. - Т. 53, №1. -С. 71-76.
4. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета программ Statistica / О. Ю. Реброва.- М.: МедиаСфера, 2002.- 312 с.
5. Руководство для врачей ; под ред. С. Б. Тифлин-ского, С. В. Хрущова. - 2-е изд., перераб. и доп. -М.: Медицина, 1991. - С. 28.
6. Orley J. Quality of life and mental illness / J. Orley, S. Saxena, H. Herrman // The British J.of Psychiatry. -1998. - Vol. 172. - P. 291-293.
7. The WHOOL group. Development of the WORLD Health Organization WHOQOLBREF quality of life assessment // Phychol. Med. - 1998. - Vol.3. - P. 551 -558.
8. Ware J. Overview of the SF-36 Health Surveg and the International anality of Life Assessment (JQOLA) / J. Ware, B. Gandek // Projekt J. Clin. Epidemiology. -1998. - Vol. 11. - P. 903 - 912.
Стаття надшшла 20.03.2015 р.
Вивчеш складовГ якостГ життя 49 хворих на глосодинГю, що пов'язана зГ здоров'ям, у порГвнянш з 42 практично здоровими особами вГком вщ 46 до 65 ромв за показниками опитувальника SF-36. Установле-
но, що па^енти з глосодишею сприймають хворобу як суттевий обмежувальний фактор у свош повсяк-деннiй дiяльностi. Захворювання сприяло песимютичнш оцiнцi фiзичного стану (РЁ), негативно познача-лося на емоцiйно-мотивацiйнiй сферi (РБ), знижуючи загальний i психiчний тонуси (VI), формуючи афек-тивнi порушення тривожного характеру ключного та субклiнiчного рiвнiв (МН).
Ключовi слова: хворi на глосодинiю, якiсть життя.
Резюме
Изучены составные качества жизни 49 больных глосодинией, связанной со здоровьем, в сравнении с 42 практически здоровыми лицами в возрасте от 46 ло 65 лет за показателями опросника ББ-Зб. Установлено, что пациенты с глосодинией воспринимают болезнь как существенный ограничивающий фактор в своей повседневной деятельности. Болезнь способствовала пессимистической оценке физического состояния (РЁ), негативно отражалась на эмоционально-мотивационной сфере (РБ), снижая общий и психический тонусы (VI), формируя аффективные нарушения тревожного характера клинического и субклинического уровней (МН).
Ключевые слова: больные глосодинией, качество жизни.
UDC: 616.313:616.8 - 009.
RESULTS OF LIFE'S QUALITY RESEARCH AT PATIENTS WITH GLOSSODYNIA
Kulygina V.N., Dorosh I. A.
N. I. Pirogov Vinnitsya National Medical University
Summary
Research. Recently determination of life's quality at patients became the actual subject of research in medicine. It is caused by results of traditional laboratory and instrumental studies can not give the doctor a complete picture of patient 's general conditions. Using of techniques for evaluating life's quality is important for patients with chronic diseases, which include glossodynia, characterized by persistent pain and paresthesia as "burning," "tingling," "numbness", "tongue sprinkled pepper" at visually not-changed tongue. The specificity of the disease makes for patients a special life situation due to the constant severe pain and discomfort from mild to intolerable.
Purpose of research: analysis of life's quality at patients with glossodynia on SF-36 questionnaire.
Methods and materials. To achieve this purpose conducted research of life's quality by questionnaire SF-36 ("The Medical Outcomes Study Short Form 36 Items Health Survey") at 49 patients with glossodynia aged from 46 to 65 years, divided into 2 groups according to the age by classification of Markosyan (1991): II period of mature age (28 patients) and advanced age (21 patients). 24 and 18 healthy individuals of identical age served as control. SF-36 questionnaire includes 36 questions that reflect 8 concepts (health scales) and the following parameters of life's quality: physical health component (PHC), component of mental health (MH). In component of physical health: physical functioning (PF), role-functioning due to physical condition (RPC), the intensity of pain (IP) and general health (GH), in psychological - vitality (PV), social function (SF), role functioning due emotional state (RES) and mental health (MH). The reliability to detected differences was assessed by students' test.
Results of research.
Using methodology for evaluating the life's quality at patients with glossodynia by questionnaire SF-36 enables the doctor to achieve better understanding of the patient's experience, his difficulties to control the disease.
Patients with glossodynia have low quality of life by scale SF-36. Interviewed patients perceive the disease as a significant limiting factor in their daily activities (social, professional, family, etc.), reducing its performance and requiring additional costs, effort and time because of pain symptoms.
Influence of the disease on mentality has objective physiological (somatic) and subjective mental component that related to patient experience factor disease and its effects, including cancerophobia.
The disease contributed to pessimistic assessment of their physical condition (PF), negatively represented on emotional and motivational sphere (RE), reducing general and mental tone (VT), forming affective disorders disturbing nature of clinical and subclinical level (MH).
Presence of the disease at patients creates unfavorable emotional state which in combination with psychological disorders contributes to deepening of anxiety pattern that requires medical correction.
Key words: patients with glossodynia, quality of life.
