CC BY
714. Olesen JB, Lip GY, Kamper AL, Hommel K, Kober L, Lane DA, Lindhardsen J, Gislason GH, Torp-Pedersen C. Stroke and bleeding in atrial fibrillation with chronic kidney disease. N Engl J Med. 2012;367(7):625-635. doi:10.1056/NEJMoa1105594.
15. Deo R, Katz R, Kestenbaum B, Fried L, Sarnak MJ, Psaty BM, Siscovick DS, Shlipak MG. Impaired kidney function and atrial fibrillation in elderly subjects. J Card Fail. 2010;16:55-60.
• Список литературы содержит 40 наименований. Полная версия находится в редакции.
Работа поступила в редакцию 20.07.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616.89-008.1-02:616.43-06:616.69-008.6
В. В. 1щук
ОСОБЛИВОСТ1 НОЗОГЕННИХ ЧИННИК1В ПСИХОТРАВМАТИЗАЦП У ХВОРИХ
13 ПСИХОЕНДОКРИННИМ СИНДРОМОМ НА ТЛ1 Г1ПОГОНАДИЗМУ
Украшський науково-практичний центр ендокринно1 xipypriï, трансплантаци ендокринних оргашв i тканин Мшстерства охорони здоров'я Украни, м. Кшв
Summary. Ischuk V. V. NOSOGENIC FEATURES OF PSYCHOTRAUMATIZATION FACTORS IN PATIENTS WITH PSYCHOENDOCRINE SYNDROME AT THE BACKGROUND OF HYPOGONADISM. - Ukrainian Scientific and Practical Center of Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine, Kiev; e-mail:psyhotip@gmail.com. In order to establish a particular representation of nosogenic factors of psychotraumatization in a population of patients with psychoendocrine syndrome on the hypogonadism background, due to compensation state of endocrine disorders, 100 patients of the Ukrainian scientific-practical center of endocrine surgery, transplantation of endocrine organs and tissues of the Ukrainian Ministry of Health were examined, by using the author's psycho-diagnostic questionnaire. The study was set a structure representation of nosogenic psychotraumatization factors among patients with psychoendocrine syndrome on the hypogonadism background, depending on the state compensation endocrine status; psychotraumatization factors that having the greatest importance in the hypogonadism psychoendocrine syndrome pathogenesis in decompensation state (formation of functional and morphological disorders, existence of chronic diseases like defect, the presence morally severe symptoms, the dependence on receiving hormone replacement therapy and using of drugs with much side effects) and relative compensation state (the need for expensive procedures) were found.
Key words: psychoendocrine syndrome, hypogonadism, endocrinopathies, psychotraumatization, personality.
Реферат. Ищук В. В. ОСОБЕННОСТИ НОЗОГЕННЫХ ФАКТОРОВ ПСИХОТРАВМАТИЗАЦИИ У БОЛЬНЫХ С ПСИХОЭНДОКРИННИМ СИНДРОМОМ НА ФОНЕ ГИПОГОНАДИЗМА. С целью установить особенности представленности нозогенных факторов психотравматизации в популяции больных с психоэндокринным синдромом на фоне гипогонадизма в зависимости от состояния
© В. В. 1щук
компенсации эндокринных расстройств, было обследовано 100 больных Украинского научно-практического центра эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины с использованием авторского психодиагностического опросника. По результатам исследования была установлена структура представленности нозогенных факторов психотравматизации среди больных с психоэндокринным синдромом на фоне гипогонадизма в зависимости от состояния компенсации эндокринного статуса; идентифицированы факторы психотравматизации, имеющих наибольшее значение в патогенезе психоэндокринного синдрома при гипогонадизме в состоянии декомпенсации (формирование функциональных и морфологических нарушений, факт наличия хронического заболевания как дефекта, наличие морально тяжелых симптомов заболевания, зависимость от приема заместительной гормональной терапии и применения лекарств, имеющих побочное действие) и относительной компенсации (необходимость дорогостоящих процедур).
Ключевые слова: психоэндокринный синдром, гипогонадизм, эндокринопатиями, психотравматизации, личность.
Реферат. 1щук В. В. ОСОБЛИВОСТ1 НОЗОГЕННИХ ЧИННИК1В ПСИХОТРАВМАТИЗАЦП У ХВОРИХ 13 ПСИХОЕНДОКРИННИМ СИНДРОМОМ НА ТЛ1 Г1ПОГОНАДИ3МУ. З метою встановити особливосп представленосл нозогенних чиннишв психотравматизацп в популяци хворих iз психоендокринним синдромом на та гшогонадизму в залежносл ввд стану компенсацп ендокринних розладiв було обстежено 100 хворих на гшогонадизм iз ПеС, що проходили лжування на базi Украшського науково-практичного центру ендокринно! хiрургii, трансплантаци ендокринних оргашв i тканин МОЗ Укра!ни з використанням авторського психодiагностичного опитувальника. За результатами дослдження була визначена структура представленосл нозогенних чинник1в психотравматизацп серед хворих iз психоендокринним синдромом на та гiпогонадизму в залежностi ввд стану компенсацп ендокринних розладiв, щентифжоваш чинники психотравматизацп, що мають найб№ше значения у патогенезi психоендокринного синдрому при гiпогонадизмi у станi декомпенсацп (формування функцiональних та морфологiчних порушень, факт наявностi хронiчного захворювання як дефекту, наявшсть морально тяжких симптомiв захворювання, залежнiсть ввд прийому зашсно! гормонально! терапи та застосування лЫв, що мають побiчну дш) та ввдносно! компенсацп (необхiднiсть коштовних процедур).
Ключовi слова: психоендокринний синдром, гiпогонадизм, ендокринопатiя, психотравматизащя, особистiсть.
Актуальтсть. Сучаснi тенденци в розвитку ендокринологп визначаються високою защкавлешстю до медико-соцiальних та клiнiко-психологiчних факторiв у клiнiчнiй картинi захворювання. Особлива увага придiляeться питанням досягнення комплаенса, виступаючого в умовах зашсно1 терапп основним засобом контролю над перебтем захворювання [3, 6].
При уах типах тривалого порушення гормонального балансу в оргашзм^ у хворих вщбуваеться формування психоендокринного синдрому (ПеС) - комплексу психопатолопчних симптомiв, що ввдображають змiни (частiше кiлькiснi, анiж яшсш) в афективнiй, конативнiй, когнiтивнiй та шстинктивнш сферах [1, 4, 7].
Недостатшсть висвiтлення семiотичноi специфiки ПеС у пащенпв з гiпогонадизмом у науковш лiтературi зумовлюе необхiднiсть детального вивчення та аналiзу нозозалежних психопатолопчних аранжувань клiнiчноi картини ПеС у даноi групи пацiентiв [5, 8].
Абсолютно необхвдними е встановлення та чггкий подiл психопатологiчних компонентiв ПеС на гормонозалежш, що матимуть тенденцш до редукцil при досягненнi сташв компенсацil шляхом фармакологiчноl корекцii рiвню тестостерону в органiзмi, та гормононезалежш, що потребуватимуть корекцii, в основному, шляхом психотерапевтичного втручання; це дозволить прогнозувати динамiку купiювання ПеС у процеа терапii основно1 ендокринноi патологи - гшошонадизму - задля ошгашзацп та економii обсягу терапевтичних впливiв [2, 9].
Мета дослщження - встановити особливостi представленостi нозогенних чиннишв
психотравматизацп в популяцп хворих iз психоендокринним синдромом на тл1 гiпoгoнaдизму в залежносп ввд стану кoмпенсaцiï ендокринних poзлaдiв.
Методи до^дження: психoдiaгнoстичний, з використанням методик:
- авторський психoдiaгнoстичний опитувальник для виявлення пpедстaвленoстi нозогенних чиннишв психoтpaвмaтизaцiï в кoнтингентi хворих на ендокринну пaтoлoгiю.
Для обробки результапв застосовано методи kmîmhhoï, описово'1 та математично'1 статистики (визначення середньоарифметичних значень i середньоарифметичних ввдхилень за кожним iз к1льк1сних показник1в M (s), стaндapтизoвaнoï помилки середнього M + m, кoефiцieнт кopеляцiï r, Ькритерш Стьюдента з унiвеpсaльним значенням статистично1' ймoвipнoстi p). Усi розрахунки здiйснювaли на ПЕОМ за допомогою программ «SPSS 15.0» та «Excel» з пакету «Microsoft Office 2003».
Викладення основного Mamepiany. Контингент дослвдження склали 100 хворих, на гшогонадизм iз ПеС, що проходили лшування на бaзi Укpaïнськoгo науково-практичного центру ендокринно1' хipуpгiï, трансплантаци ендокринних органв i тканин МОЗ Укpaïни. Середнш вш хворих становив 26,2±2,11 роюв.
Психoдiaгнoстичне iнтеpв'ю з використанням авторського опитувальника нoзoгенiй у ендокринолопчнш клiнiцi, дозволило встановити хараткер контенту нозогенш у клiнiцi гшогонадизму.
Формування функцioнaльних та мopфoлoгiчних порушень хвopi визначають як стiйке пригшчення копулятивно1' функцiï та естетичнi аспекти генощносп. У СДК, як найбшьш тяжке переживання, 96% хворих ввдзначали вiдсутнiсть статевого потягу, що призводить до немoжливoстi pеaлiзaцiï гендерно1' рол! У СК при вiднoвленнi статевого потягу, коли на перший план виходить переживання естетико-функцюнально1' недостатносп -морфолопчне недорозвинення статевих opгaнiв, еректильна дисфункщя, генощний тип кoнституцiï - ввдзначаеться pедукцiя пpедстaвленoстi даного чинника (59% хворих).
Факт наявносл хрошчного захворювання як вiтaльнoгo дефекту мав мюце у 100% хворих у СДК. Переживання хворих центровано коло порушення репродуктивно1' функцiï та сощального тиску в силу немoжливoстi pеaлiзaцiï гендерно1' poлi. У СДК центральним нозогенним чинником виступае виключення хворого з сексуально1' сфери сoцiaльнoï взаемоди, що призводить до aутoiдентифiкaцiï вггального дефекту.
У СК нaйбiльш гостро хвopi переносять сoцiaльний тиск, ввдзначаючи, що травмуючим фактором виступае позицюнування статевого контакту, як вищо1' форми pеaлiзaцiï мaскулiннoстi. Порушення репродуктивно1' функци як фактор психoтpaвмaтизaцiï е знaчущiм, але часто швелюеться уявленнями щодо розвитку репродуктивних технoлoгiй, це пояснюе pедукцiю пpедстaвленoстi даного чинника у СК (81% хворих).
Обмеження фiзичнoï aктивнoстi, що е одним з важливих нозогенних чинник1в в ендокринолопчнш клшщ у кoнтингентi хворих на первинний гшогона дизм майже не вщзначалося: у СДК - 17% хворих, у СК - 16% хворих. Одиничш випадки деклapaцiï таких скарг пояснювалися немoжливiсть pеaлiзaцiï у професшному спopтi, що для хворих у деяких випадках виступае шляхом компенсацп гендерно1' рол1.
Нaявнiсть морально тяжких симптoмiв захворювання у хворих на первинний гшогондаизм вiдпoвiдaе неможливосп природно1' pеaлiзaцiï репродуктивно1' функцiï та адекватно1' кoпуляцiï. Нaйбiльшу пpедстaвленiсть даний чинник мав у СДК (100% хворих), хвopi акцентуються саме на ушкодженш функцiï продовження роду, зазначаючи, що розвиток репродуктивних технoлoгiй, швелюючи стресор безплiднoстi, ставить перед ними питання сoцiaльнoгo кола - пошук партнера, що погодиться на проходження штучних репродуктивних процедур. У СК представлешсть даного чинника дещо регресуе (54% хвopих),хвopi акцентують увагу на порушенш копулятивно1' функцiï, що мае значний вплив на формування особистих вщносин.
Необхвдшсть теpaпiï л1ками, що мають виражену пoбiчну дiю у хворих на первинний гшогонадизм мае високу представлешсть лише у СДК (56% хворих) та шсшрована уявленнями щодо шквдливосл синтетичних статевих гормошв, що хвopi дoслiджувaли сaмoстiйнo у мереж1 iнтеpнет. У СК даний нозогенний чинник майже не було декларовано (21% хворий), в силу того, що позитивний досвщ прийому зашсно1' теpaпiï нiвелювaв пoпеpеднi хвилювання.
Кaнцеpoфoбiчнi переживання у хворих на первинний гшогонадизм були представлеш мало, у випадках коли декларувалися, - були асоцшоваш з кoмopбiднoю патолопею, тобто
не мали характер суто нозогенп. Даний чинник був представлений у 7% хворих у СДК та 8% хворих у СК.
Когштивш й мнестичш порушення, що виявляються iнтроспективно та в такому разi виступають нозогенним чинником, в контингент хворих не мали значно1 представленосп як у СДК так i у СК (4% та 6% хворих ввдповщно). У випадках коли так скарги декларувалися, вони були асоцшоваш з комор бiдною патолопею.
Необхiднiсть коштовних дiагностичних i терапевтичних процедур у 51% хворих у СДК виступала значним нозогенним чинником, що штерпретувався ними як непомiрне, але необхщне фiнансове навантаження. У СК представлешсть даного чинника була значно бшьшою (81% хворих), хворi проявляли лояльне вiдношення до фшансових трат, засилаючись на покращання стану здоров'я у результата терапевтичних втручань та прийому зашсно1 терапи.
Наявшсть трудових обмежень, що викликае фiнансовi труднощi визначалися хворими на первинний гшогонадизм як тиск з боку трудово! адмшстрацп через тривалi строки знаходження на лiкарняному через проходження дiагностичних та терапевтичних процедур. Представлешсть даного нозогеного чинника була незначною як у СДК так i у СК (10% та 5% хворих вщповвдно).
Обмеження кола спшкування, що пов'язано з наявшстю захворювання чи його симптомами, мали значну представленiсть серед контингентi хворих: у СДК даний чинник мав мюце у 41% хворих, а у СК - у39% хворих. Хворi з обох груп вказували на труднощi у формуваннi особистих вщносин у рамках реалiзацii гендерноi рол^ особливо вiдзначаеться не тiльки труднощi у стосунках з особами протилежноi статi, але й формування дружшх вiдносин. Означене хворi асоцшють з необхвдшстю приховувати наявнiсть розладу, некомпетентною у особливостях реалiзацii гендерно-детермiнованоi поведшки та соцiальному тиску у сферi реалiзацil сексуальностi.
Необхiднiсть дотримуватися дiети, вiдмови ввд вживання алкоголю та шших стимулюючих речовин, що е рутинним правилом терапи ендокринноi патологи у хворих на гшогонадизм не е принциповим, тому предсталвшсть даного чиннику як у СДК так i в СК була мшмальною (1% та 4% хворих ввдповщно).
Залежнiсть ввд прийому замiсноi гормональноi терапи у СДК, тобто на етат передуючому регулярному прийому замiсноi терапи, 56% хворих декларували тривогу стосовно необхiдностi довiчного прийому фармаколопчних препаратiв. У СК представленiсть даного чинника була значно меншою (29% хворих), хворi вiдмiчали адаптащю до даного типу лшування та вщзначали його позитивний ефект, що швелюе негативнi сторони.
Данi компаративного аналiзу структури нозогенних чинник1в психотравматизацil у контингента дослiдженя предсталвнi у табл. 1
Таким чином достовiрна рiзниця у представленостi нозогенних чинник1в психотравматизацп встановлена за: формуванням функцiональних та морфолопчних порушень, фактом наявностi хрошчного захворювання як дефекту, наявнiстю морально тяжких симптомiв захворювання, залежнiстю вщ прийому замiсноi гормонально1 терапИ, необхщшстю коштовних процедур та терапii лжами, що мають побiчну д1ю.
Висновки. Визначена структура представленосп нозогенних чиннишв психотравматизацп серед хворих iз психоендокринним синдромом на тлi гiпогонадизму в залежносп в1д стану компенсацil ендокринних розладiв.
Проведений компаративний аналiз представленосп виявлених чинник1в психотравматизацii серед дослвджуваного контингенту хворих у станi в1дносно1 компенсацii та декомпенсацii ендокринного статусу, визначеш чинники, що мають найб№ше значення у патогенезi психоендокринного синдрому при гiпогонадизмi у станi декомпенсаци (формування функцiональних та морфологiчних порушень, факт наявносп хронiчного захворювання як дефекту, наявшсть морально тяжких симптомiв захворювання, залежшсть вiд прийому замюно1 гормональноi терапii та застосування лшв, що мають побiчну д1ю) та вщносно! компенсацii (необхiднiсть коштовних процедур).
Таблиця 1.
Структура представленосп нозогенних чиннишв психотравматизацп у хворих i3 ПеС на rai _гiпогонадизму у СК та СДК_
Нозогенний чинник психотравматизацп СДК N=100 p-критерш СК N=100 Стутнь Редукци
Формування функцюнальних та морфолопчних порушень 96 <0,001 59 38,5%
Факт наявносп хрошчного захворювання як дефекту 100 <0,001 81 19,0%
Обмеження фiзичноi активносп 17 0,849 16 5,9%
Наявнють морально тяжких симптомiв захворювання 100 <0,001 54 46%
Необхвднють терапи лжами, що мають побiчну 56 <0,001 21 62,5%
Канцерофобiчнi переживання 7 0,788 8 -14,3%
Когнггивт й мнесгичш порушення 4 0,516 6 -50,0%
Необхвднють коштовних процедур 51 <0,001 81 -58,8%
Наявшсть трудових обмежень 10 0,179 5 -50,0%
Обмеження кола спшкування 41 0,773 39 4,9%
Необхвднють дотримуватися дieти 1 0,174 4 -300,0%
Залежнють ввд прийому замiсноi гормональноi' терапп 56 <0,001 29 48,2%
*арим кольором видiлено показники, що не виявили достовiрного рiвня розбiжностей (p>0,05)
Лiтература/References:
1. Коростий В. И. Психические нарушения при соматических и эндокринных заболеваниях / В. И. Коростий, В. Л. Гавенко, Г. А. Самардакова, А. М. Кожина - Харьков, 2000 - 29 с. [ Korostiy VI,et al. Psychic disorders at somatic and endocrine disorders.-Kharkov, 2000.- 29 c. (Rus.)]
2. Коростш В. I. Клшчш та нейропсихолопчш особливосп когнггивних розлащв серед хворих з ендокринними захворюваннями / В. I. Коростш, Г. М. Кожина, О. Л. Товажнянська, I. А. Григорова // Укранський вюник психоневрологii. - 2012. - № 1 (70). - С. 44 -48 [Korostiy VI, et al. Clinical and neuro psychic features of cognitive disorders in endorctine diseases patients // Ukr Herald Psychoneurology. - 2012.- N1(70).- C. 44-48 (Ukr.) ].
3. Косенко Н. А. Психические нарушения при эндокринопатиях / Н. А. Косенко, Б. Д. Цыганков, В. Г. Косенко [и др.] // Кубанский научный медицинский вестник. - 2014. -№ 6 (148). - С. 107-114 [ Kosenko NA, et al. Psychic disorders at endocrine pathology // Cubansky Scientific Med Herald. - 2014. - N 6 (148).- P. 107 -114 (Rus.)]
4. Пятницкий Н. Ю. Сравнительная характеристика психических расстройств при разных видах эндокринопатий / Н. Ю. Пятницкий // Социальная и клиническая психиатрия. - 2001. - № 4. - С. 10-13 [ Piatnitsky NYu. Comparative characteristics of psychic disorders at different types of endocrinopathies // Social Psychic. Psychiatry.- 2001.- N 4.- P. 1013 (Rus.)]
5. Уварова Е. В. Гипогонадотропный гипогонадизм (обзор литературы) / Е. В. Уварова, Е. В. Трифонова // Педиатрическая фармакология. - 2008. - № 4. - С. 45-53 [ Uvarova YeV., et al. Hypogonadotropic hypogonadism (review of literature)// Pediatric Pharmacology.- 2008.- N 4.- C. 45-53 (Rus.)].
6. Brambilla F. Psychopathological aspects of neuroendocrine diseases: Possible parallels with the psychoendocrine aspects of normal aging / F. Brambilla // Psychoneuroendocrinology. 1992. - № 17 (4). - P. 283-291.
7. Geffken G. R. Psychiatric morbidity in endocrine disorders / G. R. Geffken, H. E. Ward [et al.] // Psychiatric Clinics of North America. - 1998. - № 21. - P. 473-489.
8. Kumar P. Male hypogonadism: Symptoms and treatment / P. Kumar, N. Kumar, D. S. Thakur, A. Patidar // Journal of Advanced Pharmaceutical Technology and Research. - 2010. - № 1 (3). - P. 297-301.
9. Wang C. Testosterone Gel Study Group.Transdermal testosterone gel improves sexual function, mood, muscle strength, and body composition parameters in hypgonadal men / C. Wang, R. S. Swedloff, A. Iranmanesh // J Clin Endocrinol Metab. - 2000. - № 85. - P. 28392853.
Работа поступила в редакцию 07.08.2017 года. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616.69-008.1-089
В. Н. Лесовой1, А. В. Аркатов2, Ю. В. Авдосьев3, А. В. Книгавко1, С. Г. Казиев1
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ДИСТАЛЬНОГО ВЕНОЗНОГО СБРОСА У ПАЦИЕНТОВ С ВЕНОЗНОЙ ФОРМОЙ ЭРЕКТИЛЬНОЙ ДИСФУНКЦИИ
1 Харьковский национальный медицинский университет, 2Областной клинический центр урологии и нефрологии им. В.И. Шаповала, 3Институт общей и неотложной хирургии АМН Украины, Харьков, Украина
Summary. Lesovoy V. N., Arkatov A. V., Avdosiev Yu. V., Knigavko A. V., Kaziye S. G. SURGERY OF VENOUS REFLUX IN THE PATIENTS WITH VENOUS FORM OF ERECTILE DYSFUNCTION. - Kharkov National Medical University , Reginal Centre for Urology and Nephrology named after VI Shapovalov, Institute for general and urgent surgery of NAMS of Ukraine; e-mail: dr.kaziiev@gmail.com. Introduction. Methods of diagnostics and treatment of veno-occlusive forms of erectile dysfunction (VOED) are highlighted in the article presented. Materials and methods. 64 VOED patients were examined and treated in andrologic department of Reginal clinical centre for urology and nephrology at 2015-2017. 17 of them had distal form of venous efflux, 18 patients formed control group. Results. Endovascular surgery had been made to the patients with distal form of venous efflux. Subjective estimation of erectile dysfunction (MIEF-5 scale) had raised in a month at 8.3 points. According to objective estimation erection quality had raised at 92% after surgery in the group under examination. Conclusions. Penis's distal venous efflux may be effectively treated with limitation of pathological efflux. For this X-ray endovascular occlusion of pathological venous shunts shoul be used.
Key words: erectile dysfunction, veno-occlusive mechanism, distal venous efflux, X-ray endovascular occlusion of pathological venous shunt
Реферат. Лесовой В. Н., Аркатов А. В., Авдосьев Ю. В., Книгавко А. В., Казиев С. Г. ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ДИСТАЛЬНОГО ВЕНОЗНОГО СБРОСА У ПАЦИЕНТОВ С ВЕНОЗНОЙ ФОРМОЙ ЭРЕКТИЛЬНОЙ ДИСФУНКЦИИ. Введение.
Статья посвящена диагностике и лечению дистального венозного сброса у пациентов с вено-окклюзивной формой эректильной дисфункции. Материалы и методы: На базе андрологического отделения ОКЦУН и института общей и неотложной хирургии в отделении ангиографии и рентгенэндоваскулярной хирургии в период с 2015 по 2017 гг гг были обследованы и пролечены 64 пациента с вено-окклюзивной формой ЭД (из них 17 пациентов с дистальной формой венозной утечки) и обследованы 18 пациентов с целью контроля. Результаты исследования. Выполнено эндоваскулярное оперативное лечение пациентам с дистальной формой венозного сброса. По итогам оперативного лечения было
© В. Н. Лесовой, А. В. Аркатов, Ю. В. Авдосьев, А. В. Книгавко, С. Г. Казиев
