Профіль чинників ризику кардіоваскулярних ускладнень при ішемічній хворобі серця в осіб із нормальним і порушеним вуглеводним обміном Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.379-008.44-06:616.12-008.331.1-036 (043.3) ЧЕРНЯВСЬКА 1.В.

ДВНЗ «1вано-Франювсы<ий на^ональний медичний унверситет», м. 1вано-Франювсыс Украна

ПРОФЛ ЧИННИЮВ РИЗИКУ КАРДЮВАСКУЛЯРНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ^EMi4HM ХВОРОБi СЕРЦЯ В ОСiБ i3 НОРМАЛЬНИМ i ПОРУШЕНИМ ВУГЛЕВОДНИМ ОБМiНОМ

Резюме. Мета роботи — провести порiвняльний анал':з профiлю загальнопопуля^йних чинниюв ризику розвитку кардоваскулярних ускладнень у па^енлв з iшемiчною хворобою серця (1ХС) на тлi нормального та порушеного вуглеводного обмiну. Матерiали та методи. З метою о^нки частоти р^зних форм 1ХС залежно вщ стану вуглеводного обману були сформованi такi групи: група I — 113 хворих на цукровий диабет (ЦД) 2-го типу, група II — 69 осб iз порушеною толерантнiстю до глюкози (ПТГ) i група III — 60 осб без порушень вуглеводного обмiну. У подальшому з цихгруп обстеженихдля порiвняння профлю чинниюв ризику розвитку серцево-судинних захворювань були видiленi пдгрупи хворих з 1ХС: 32 хворi на ЦД 2-го типу та 1ХС, 14 хворих iз ПТГ та 1ХС, 10 па^енлв з 1ХС без порушень вуглеводного обмiну. Результати. Безбольова iшемiя м'юкарда (ББ1М) була виявлена в 21 (18,6 %) хворого на ЦД 2-го типу, у 5 (7,2 %) осб iз ПТГ i у двох па^енлв (3,3 %) iз нормальним вуглеводним обманом. З показниюв, що характеризують чинники ризику розвитку серцево-судинних захворювань i мають високу прогностичну цiннiсть щодо наявност ББ1М, комбiнацiя з таких предикторов, як чоло-в':ча стать, тривалiсть ЦД 2-го типу, наявнiсть обтяженого амейного анамнезу за 1ХС i/або ЦД 2-го типу, вм<ст HbA1c, холестерину лiпопротеíнiв високоi щiльностi, наявнсть ппертрофИ i дiастолiчноí дисфункцй' I типу лiвого шлуночка, мае найб'<льшу здатшсть прогнозувати наявнiсть обговорювано! патологй' у хворих на ЦД 2-го типу. Висновки. Профль загальнопопуля^йних чинниюв ризику розвитку серцево-судинних захворювань у хворих на ЦД 2-го типу та 1ХС е найб>льш несприятливим. В осб iз раннiми порушеннями вуглеводного обману i нормальним вуглеводним обм':ном вiн статистично значимо не вщрiзняеться. Хворi на ЦД 2-го типу з ББ1М порiвняно з хворими на ЦД 2-го типу без 1ХС мають статистично значимо бльш вираженi порушення показниюв загальнопопуля^йних чинниюв ризику розвитку серцево-судинних захворювань (курiння, обтяжена спадковiсть за 1ХС i/або ЦД 2-го типу, порушення в системi гемостазу, дислiпщемiя), а також додаткових чинниюв ризику (гiперглiке-м':я, д'!абетична нефропаля, дисфунк^я лiвого шлуночка).

Ключовi слова: цукровий д1абет 2-го типу, порушення толерантност до глюкози, серцево-судиннi за-хворювання, чинники ризику.

о Fi P ® Оригинальные исследования

/Original Researches/

International journal of endocrinology

Вступ

Поширенють порушень вуглеводного обмшу висока i продовжуе постшно збтьшуватися переважно за ра-хунок зростання числа хворих на цукровий даабет (ЦД) 2-го типу, яких у свт н^чуеться 415 млн ошб [1]. При ЦД 2-го типу в 33,3—87 % випадюв розвиваеться iшемiч-на хвороба серця (1ХС), а кардюваскулярш ускладнення е причиною смерт в 75 % таких пащентав [2]. До того ж найбтьший внесок у розвиток фатальних серцево-су-динних ускладнень робить безбольова iшемiя мюкарда (ББ1М), що трапляеться в 16—60 % асимптомних щодо 1ХС хворих на ЦД 2-го типу [3].

Попри те, що ББ1М давно вщома i ранне ii виявлення мае очевидш переваги, скриншг ще! патологи у хворих

на ЦД практично не здшснюеться. 1снукш критерй вщ-бору хворих i3 можливою ББ1М в основному Грунтують-ся на оцшщ профшю загальнопопуляцшних чиннитв ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) i показниюв електрокардюграфи у споко! [4]. Однак, зва-жаючи на багатограннють патогенезу ББ1М i наявнють множинних загальнопопуляцшних чиннитв ризику

Адреса для листування з автором: Чернявська 1рина Василiвна E-mail: chierniavskai@mail.ru

© Чернявська 1.В., 2016

© «Мгжнародний ендокринолопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016

розвитку ССЗ у хворих на ЦД 2-го типу, можна стверджу-вати про недостатню ефективнiсть вищезгаданих критериев. Висока частота ЦД 2-го типу i потенцiйна наявнiсть ББ1М практично у кожного пацieнта роблять рутинний скриншг економiчно невигщним.

Кр1м того, для ЦД 2-го типу притаманш поступо-вий розвиток i прогресування через стадiю порушен-ня толерантносл до глюкози (ПТГ) [5]. Здшснення скринiнгу рiзних форм 1ХС в осiб iз раннiми стадiями порушення вуглеводного обмiну суттево збтьшить ф1-нансовi витрати. Найбiльш рацюнальним розв'язанням me'i проблеми е стратифшащя пацieнтiв за групами ри-зику наявностi ББ1М iз подальшим цтеспрямованим обстеженням тiльки пацieнтiв високого ризику. Однак на сьогодш не запропоноваш методи стратиф1каци осiб iз порушеннями вуглеводного обмiну за ризиком наяв-ностi в них ББ1М.

Мета дослщження — провести порiвняльний анал1з профтю загальнопопуляцiйних чинник1в ризику розвитку кардюваскулярних ускладнень у пащентав з 1ХС на тлi нормального та порушеного вуглеводного обмiну.

Матерiали та методи

Пiд спостереженням перебували 242 особи вiком по-над 40 роив. Критерiями включення були вщсутнють дiагнозу 1ХС згщно з медичною документацieю, шфор-мована згода. Критерй виключення — захворювання щитоподабно! залози, онкологiчна патологiя, анемiя.

На початковому етат з метою оцшки частоти ББ1М залежно вiд стану вуглеводного обмшу були сформованi так! групи: група I — 113 хворих на ЦД 2-го типу, група II — 69 ошб 1з ПТГ i група III — 60 ос1б без порушень вуглеводного обмшу. У подальшому з цих груп обстежених для пор1вняння профтю чинник1в ризику розвитку ССЗ були видтеш пщгрупи хворих з 1ХС: 32 хвор! на ЦД 2-го типу та 1ХС, 14 хворих 1з ПТГ та 1ХС, 10 пацieнтiв з 1ХС без порушень вуглеводного обмшу.

Ус! чинники ризику ССЗ були роздтеш на загаль-нопопуляцшш (чолов1ча стать, похилий в1к, куршня, зловживання алкоголем, обтяжений шмейний анамнез щодо раннього розвитку 1ХС, менопауза, гшодинам1я, ожиршня, артер1альна гшертенз1я (АГ), дисштдемш, ri-перф1бриногенем1я), притаманш для ЦД (тривалють ЦД 2-го типу, гшкований гемоглобш, гшершсулшем1я, шсу-лшорезистентшсть, д1абетична нефропатя, д1абетична ретинопатгя, д1абетична периферична полшейропатя, д1абетична автономна кардюваскулярна нейропатгя) i додатков1 (потенцшш) — в1ковий андрогенний дефщит, дисфункщя л1вого шлуночка (ЛШ).

С1мейний анамнез (СА) щодо наявносп 1ХС i/або ЦД 2-го типу оцшювали за бальною системою. Показ-ник, що дорiвнюe 0, — вщсутшсть у вс1х близьких роди-ч1в (батьк1в, р!дних брат1в i сестер) як 1ХС, так i ЦД 2-го типу. Показник дор!внкю 1 за наявносп в одного або деилькох 1з вказаних родич1в одного i того ж захворювання. У процеш об'eктивного огляду вим1рювали арте-р1альний тиск (АТ) за стандартною методикою, рют, масу тла, окружшсть тал!! (ОТ) i розраховували шдекс маси тла (1МТ).

У хворих на ЦД 2-го типу визначали концентраци глюкози плазми натще i через 2 години тсля !ди, а в ошб без порушення вуглеводного обмшу в анамнез! викону-вали пероральний глюкозотолерантний тест (ГТТ) 1з 75 г глюкози. Досл1дження проводили глюкозооксидазним методом. Визначали концентрацш ф1бриногену, гл1ко-ваного гемоглобшу (НЬА1с), креатиншу плазми, загаль-ного холестерину (ЗХС), триглщерид1в (ТГ), холестерину лшопротешш високо! (ХС ЛПВЩ) i низько! щтьносл (ХС ЛПНЩ). У вс1х обстежених визначали концентрацш 1мунореактивного шсулшу, у чоловшв — додатково концентрацш загального тестостерону. Розраховували шдекс шсулшорезистентносл НОМА (homeostasis model assessment) (НОМА-1Р), при значенш НОМА-1Р понад 2,77 даагностували синдром шсулшорезистентносл. Функцш ЛШ вивчали в процес1 ехокардюграфи за стандартним протоколом. Наявшсть гшертрофй ЛШ визначали за шдексом маси мюкарда ЛШ. Д1астол1чну дисфункцш ЛШ I типу даагностували за часом 1зоволю-метричного розслаблення ЛШ, сшввщношенням шко-вих швидкостей раннього та тзнього наповнення ЛШ.

Для виявлення 1шем1чних змш мюкарда проводили амбулаторний добовий мониторинг електрокардюграфи з обов'язковим досягненням субмаксимально! частоти серцевих скорочень у процес1 досл1дження. Критер1ями шеми м1окарда були наявн1сть одного або бтьше ет-зод1в депресй сегмента ST > 2 мм тривал1стю не менше одши хвилини i часу м1ж окремими еп1зодами не менше одши хвилини. За наявност1 кореляцй з больовим ешзо-дом д1агностували больову 1ХС, за вщсутносп — ББ1М.

Статистичний анал1з результат1в дослщження про-водився з використанням програми Statistica 7.0 (StatSoft Inc., США). Результати кшькюних показник1в подаш у вигляд1 M ± SD, де М — середж значення, SD (standard deviation) — стандартне вщхилення, а яюсних — у вигля-д1 абсолютних i в1дносних (%) величин. Для пор1вняння кшькюних показник1в використали критер1й Стьюдента (при нормальному розподш ознак) i критерш Манна — Yirai (при розподш, вщмшному в1д нормального).

Результати

На початковому етат нами була визначена в!дносна частота ББ1М у хворих 1з порушеним i нормальним вуг-леводним обм1ном. ББ1М була виявлена в 21 (18,6 %) хворого на ЦД 2-го типу, у 5 (7,2 %) ос1б 1з ПТГ i у двох пацieнтiв (3,3 %) 1з нормальним вуглеводним обм1ном. Як бачимо, ББ1М траплялася у хворих на ЦД 2-го типу часлше, н1ж у пацieнтiв 1з ранн1ми порушеннями вуглеводного обмшу. 1ХС (больова форма) була виявлена в 32 (28,3 %) хворих на ЦД 2-го типу, у 14 (20,3 %) ос1б 1з ПТГ i в 10 (16,7 %) пацieнтiв без порушень вуглеводного обмшу. В1дносна частота 1ХС серед хворих на ЦД 2-го типу була вищою, н1ж серед обстежених 1з ПТГ i нормальним вуглеводним обм1ном. При цьому в останшх двох категор1ях обстежених однаково часто в1дм1чалися як ББ1М, так i больова форма 1ХС. У про-цес1 пор1вняльного анал1зу загальнопопуляц1йних чин-ник1в ризику ССЗ серед хворих на 1ХС були виявлеш певн1 в1дм1нност1 (табл. 1).

Таблиця 1. Характеристика загальнопопуляцйних чинниюв ризику ССЗ у хворих на 1ХС iз порушеним

i нормальним вуглеводним обмшом

Показник, n (%) Обстеженi особи Р

1ХС i3 ЦД 2-го типу (n = 32) 1ХС i3 ПТГ (n = 14) 1ХС без ЦД i ПТГ (n = 10) Pl-2 Р1-3 Р2-3

Чоловки, n (%) 14 (43,8) 9 (64,3) 4 (40,0) 0,046 0,874 0,117

ЖЫки, n (%) 18 (55,2) 5 (35,7) 6 (60,0)

BiK, роки 59,71 ± 8,19 53,82 ± 6,04 52,37 ± 6,17 0,005 0,008 0,561

Куршня, n (%) 19 (59,4) 6 (42,9) 3 (30,0) 0,036 0,038 0,72

СА 0, n (%) 5 (15,6) 5 (35,7) 5 (50,0) 0,027 0,002 0,317

СА 1, n (%) 15 (46,9) 8 (57,1) 4 (40,0) 0,472 0,189 0,173

СА 2, n (%) 12 (37,5) 1 (7,1) 1 (10,0) 0,006 0,117 0,386

Менопауза, n (%) 17 (94,4) 4 (80,0) 4 (66,7) 0,008 0,002 0,829

Гiподинамiя, n (%) 11 (34,4) 5 (35,7) 2 (20,0) 0,856 0,374 0,381

Ожиршня немае, n (%) 6 (18,8) 1 (7,1) 2 (20,0) 0,122 0,72 0,354

Ожиршня I ст., n (%) 13 (40,6) 6 (42,9) 5 (50,0) 0,392 0,961 0,52

Ожиршня II ст., n (%) 9 (28,1) 6 (42,9) 2 (20,0) 0,007 0,823 0,129

Ожиршня III ст., n (%) 4 (12,5) 1 (7,1) 1 (10,0) 0,673 0,918 0,714

АГ немае (n, %) 4 (12,5) 3(21,4 ) 3 (30,0) 0,007 0,024 0,926

ЗХС, ммоль/л 5,54 ± 1,08 5,62 ± 1,02 6,28 ± 1,34 0,708 0,021 0,193

ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,21 ± 0,38 0,98 ± 0,29 1,18 ± 0,36 0,004 0,646 0,072

ТГ, ммоль/л 1,76 ± 0,76 1,32 ± 0,26 1,24 ± 0,28 0,014 0,008 0,478

ХС ЛПНЩ, ммоль/л 3,46 ± 1,04 4,03 ± 0,96 4,21 ± 1,48 0,017 0,092 0,65

Гiперфiбриногенемiя, n (%) 22 (68,8) 8 (57,1) 6 (60,0) 0,574 0,586 0,914

Примтки: р12 — рiвень значущост при порiвняннi показниюв па^енлв i31ХС i ЦД 2-го типу та 1ХС i3 ПТГ; р13 — рiвень значущост при порiвняннi показниюв па^енлв iз 1ХС i ЦД 2-го типу та 1ХС iз нормальним вуглеводним обмшом; р23 — рiвень значущост при порiвняннi показниюв па^енлв iз 1ХС i ПТГ та 1ХС iз нормальним вуглеводним обмшом.

Таи чинники ризику ССЗ, як куршня, обтяжений ti-мейний анамнез за наявност 1ХС i/або ЦД 2-го типу, АГ, менопауза, частше спостерйалися серед пащенлв з 1ХС iз ЦД 2-го типу порiвняно з пащентами з 1ХС iз ПТГ та 1ХС iз нормальним вуглеводним обмшом. Крiм цього, пацiенти з 1ХС i ЦД 2-го типу були вiрогiдно бтьш старшого вшу. З лабораторних показниюв пацiенти з 1ХС усiх трьох груп мали вiдмiнностi лише за концентрацiею ТГ.

Як свщчать данi табл. 1, у процеш порiвняльного ана-лiзу загальнопопуляцiйних чинниюв ризику ССЗ у па-цiентiв з 1ХС i ЦД 2-го типу були виявлеш статистично значущi вiдмiнностi юльюсних i яюсних показниюв по-рiвняно з пащентами з 1ХС i ПТГ та 1ХС iз нормальним вуглеводним обмшом. До того ж профш уск розгляну-тих загальнопопуляцiйних чинниюв ризику ССЗ мiж пащентами з 1ХС i ПТГ та 1ХС iз нормальним вуглеводним обмшом вiрогiдно не вiдрiзнялися.

З урахуванням того, що вщносна частота 1ХС була вь рогщно вищою у хворих на ЦД i щ пацiенти мали най-бiльш несприятливий профть загальнопопуляцiйних чинниюв ризику ССЗ за вщсутноста вiдмiнностей в гру-пах осiб iз ПТГ i нормальним вуглеводним обмiном, до-цтьним було подальше дослщження тiльки групи хворих на ЦД 2-го типу з метою виявлення предикторiв ББ1М.

Нами проведений порiвняльний аналiз рiзних груп чинниюв ризику ССЗ у хворих на ЦД 2-го типу з ББ1М i ЦД 2-го типу без 1ХС, а також у хворих на ЦД 2-го типу з ББ1М i ЦД 2-го типу з 1ХС.

При порiвняннi загальнопопуляцiйних чинниюв ризику ССЗ мiж хворими на ЦД 2-го типу з ББ1М i ЦД 2-го типу без 1ХС були виявленi якiснi i юльюсш вiдмiнностi за показниками таких чинниюв ризику ССЗ: частота куршня (52,4 проти 26,7 %; р < 0,05); обтяжена спадковють за 1ХС i/або ЦД 2-го типу; порушення в системi гемостазу (частота гiперфiбриногенемil, 61,9 проти 35,0 %; р < 0,01); вмют ХС ЛПВЩ (р < 0,05).

При порiвняннi загальнопопуляцiйних чинниюв ризику ССЗ мiж хворими на ЦД 2-го типу з ББ1М i ЦД 2-го типу з 1ХС були виявленi вiдмiнностi за такими показниками: вш (р < 0,001); частота куршня (р < 0,05); частота гшодинамй (р < 0,05); тривалють менопаузи (р < 0,05); ожиршня (р < 0,005).

Як бачимо, так! чинники ризику ССЗ, як куршня, обтяжена спадковють, порушення в систом! гемостазу в1ропдно частше спостер^алися в груп! хворих на ЦД 2-го типу з ББ11М пор!вняно з хворими на ЦД 2-го типу без 1ХС. У той же час хвор! на ЦД 2-го типу з ББ1М мали сприятливший профть загальнопопуляцшних чинни-

ив ризику ССЗ пор1вняно з хворими на ЦД 2-го типу з 1ХС.

При пор1внянн1 характерних для ЦД чинниюв ризику ССЗ м1ж хворими на ЦД 2-го типу з ББ1М i ЦД 2-го типу без 1ХС були виявлеш статистично значим1 вщмш-ност1 за показниками HbA1c (р < 0,05); частоти нефро-пат!! на стад!! протешур!! з розвитком хрошчно! хвороби нирок 2-! ст. (р < 0,005). При пор1внянн1 таких чинниюв ризику ССЗ м1ж хворими на ЦД 2-го типу з ББ1М i ЦД 2-го типу з 1ХС були виявлен1 статистично значи-м1 вщмшносп ттьки в препрол1феративно! ретинопати (р < 0,05). При пор1внянн1 характерних для цукрового д1абету чинниюв ризику ССЗ м1ж хворими на ЦД 2-го типу з ББ1М i ЦД 2-го типу без 1ХС були виявлеш статистично значим! яюсш i юльюсш в1дм1нност1 за показниками дисфункц!! л!вого шлуночка (р < 0,05), маси мю-карда л!вого шлуночка (р < 0,001), шдексу маси мюкарда л!вого шлуночка (р < 0,05).

Загалом хвор! на ЦД 2-го типу з ББ1М мали сприят-ливший проф!ль чинниюв ризику ССЗ пор!вняно з хворими на ЦД 2-го типу з 1ХС, але менш сприятливий — пор!вняно з хворими на ЦД 2-го типу без 1ХС.

Обговорення

У проведеному дослщженш нами була визначена вщ-носна частота р!зних форм 1ХС у групах пацieнтiв !з пору-шеним i нормальним вуглеводним обмшом. Установлено, що профш загальнопопуляцшних чинниюв ризику розвитку ССЗ у хворих на 1ХС !з раншми порушеннями вуглеводного обмшу i ос16 без порушення вуглеводного обмшу статистично значимо не вщр!зняються. Це шд-тверджуe результати проведених дослщжень шшими авторами [6—8]. Нами видтеш показники чинниюв ризику розвитку ССЗ, за якими можна прогнозувати наявнють безбольово! шем!! мюкарда у хворих на ЦД 2-го типу. Серед ус1х пацieнтiв !з порушеннями вуглеводного обмь ну 1ХС найчаслше спостерiгаeться в груш хворих на ЦД 2-го типу. Кр!м того, профть загальнопопуляцшних чинниюв ризику розвитку ССЗ у хворих на ЦД 2-го типу та 1ХС e найбтьш несприятливим. Вщносна частота 1ХС у пацieнтiв !з раншми порушеннями вуглеводного обмь ну i нормальним вуглеводним обмшом однакова. При цьому вщсутш статистично значим! вщмшносл профтю чинниюв ризику розвитку ССЗ у вказаних групах.

м1ж хворими на ЦД 2-го типу з ББ1М i ЦД 2-го типу без 1ХС спостерйаються статистично значим! вщ-м1нност1 за чинниками ризику розвитку ССЗ (куршня, обтяжена спадковють за 1ХС i/або ЦД 2-го типу, порушення в систем! гемостазу, дислшщем1я, гшергшкем1я, д!абетична нефропатя, дисфункц!я л!вого шлуночка); хворими на ЦД 2-го типу з ББ1М i ЦД 2-го типу з 1ХС — за чинниками ризику розвитку ССЗ (в1к, куршня, гшо-динам!я, менопауза, ожиршня, д!абетична ретинопат!я).

З показниюв, що характеризують чинники ризику розвитку ССЗ i мають високу прогностичну ц1нн1сть щодо наявност ББ1М, комбшац!я з таких предиктор!в, як чолов!ча стать, тривалють ЦД 2-го типу, наявнють об-тяженого шмейного анамнезу за 1ХС i/або ЦД 2-го типу, вмют HbA1c, ХС ЛПВЩ, наявнють гшертрофи та д!асто-

л!чно! дисфункц!! I типу л!вого шлуночка, маe найбтьшу здатнють прогнозувати наявнють обговорювано! патологи у хворих на ЦД 2-го типу.

Як бачимо, ушм асимптомним щодо 1ХС хворим на ЦД 2-го типу слщ проводити оцшку ризику наявност безбольово! шем!! мюкарда. Для оцшки ризику наяв-ност ББ1М у хворих на ЦД 2-го типу необидно визна-чити таю параметри: тривалють ЦД 2-го типу, обтяжена спадковють, величина окружност тал!!, вмют HbA1c, наявнють гшертроф!! л!вого шлуночка, д!астол!чна дис-функщя л!вого шлуночка I типу.

Висновки

1. У хворих на ЦД 2-го типу вщносна частота безбольово! шем!! мюкарда становить 18,6 %, 7,2 % — в ошб !з ПТГ i 3,3 % — !з нормальним вуглеводним обмшом.

2. Профть загальнопопуляцшних чинниюв ризику розвитку серцево-судинних захворювань у хворих на ЦД 2-го типу та 1ХС e найб!льш несприятливим. В ошб !з раншми порушеннями вуглеводного обмшу i нормальним вуглеводним обмшом в1н статистично значимо не вiдрiзняeться.

3. Хвор! на ЦД 2-го типу з безбольовою iшемieю мюкарда пор!вняно з хворими на ЦД 2-го типу без 1ХС мають статистично значимо б!льш виражеш порушення показниюв загальнопопуляцшних чинниюв ризику розвитку серцево-судинних захворювань (куршня, обтяжена спадковють за 1ХС i/або ЦД 2-го типу, порушення в систем! гемостазу, дислшщемгя), а також додаткових чинниюв ризику (гшергшкемгя, даабетична нефропаля, дисфункц!я л!вого шлуночка).

Список лператури

1. Bulugahapitiya U., Siyambalapitiya S, Sithole J., Idris I. Is diabetes a coronary risk equivalent? Systematic review and metaanalysis //Diabet. Med. — 2009. — Vol. 26. — P. 142-148. — doi: 10.1111/j.1464-5491.2008.02640.x.

2. Van Dieren S., Beulens J.W., Kengne A.P. et al. Prediction models for the risk of cardiovascular disease in patients with type 2 diabetes: a systematic review // Heart. — 2012. — Vol. 98. — P. 360-369. — doi: 10.1136/heartjnl-2011-300734.

3. Juutilainen A., Lehto S., Ronnemaa T. et al. Type 2 diabetes as a «coronary heart disease equivalent»: an 18-year prospective population-based study in Finnish subjects // Diabetes Care. — 2005. — Vol. 28. — P. 2901-2907. — doi: 10.2337/dia-care.28.12.2901.

4. Rodriguez-Poncelas A., Coll-de-Tuero G., Saez M. et al. Comparison of different vascular risk engines in the identification of type 2 diabetes patients with high cardiovascular risk // BMC Car-diovasc. Disord. — 2015. — Vol. 15(1). — P. 121. — doi: 10.1186/ s12872-015-0120-3.

5. Ryden L., Grant P.J., Anker S.D. et al. ESC guidelines on diabetes, prediabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: the Task Force on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and developed in collaboration with the European Association for the Study of Diabetes (EASD) // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 3035-3087. — doi: 10.1093/ eurheartj/eht108.

6. Seshasai S.RR., Kaptoge S., Thompson A. et al. Diabetes mellitus, fasting glucose, and risk of cause-specific death. The Emerging risk factors collaboration. //N. Engl J. Med. — 2011. — Vol. 364. — P. 829-884. — doi: 10.1056/NEJMoa1008862.

7. Shah A.D., Langenberg C., Rapsomaniki E. et al. Type 2 diabetes and incidence of a wide range of cardiovascular diseases: a cohort study in 1,9 million people // Lancet. — 2015. —

Vol. 26(385), Suppl. 1. - S. 86. - doi: 10.1016/S0140-6736(15)60401-9.

8. Timbie J.W., Hayward R.A., Vjan S. Variation in the net benefit of aggressive cardiovascular risk factor control across the US population of patients with diabetes mellitus//Arch. Intern. Med. — 2010. — Vol. 170. - P. 1037-1044. - doi: 10.1001/archinternmed.2010.150.

Отримано 18.03.16 ■

Чернявская И.В.

ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет», г. Ивано-Франковск, Украина

ПРОФИЛЬ ФАКТОРОВ РИСКА КАРДИОВАСКУЛЯРНЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ ПРИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА У ЛИЦ С НОРМАЛЬНЫМ И НАРУШЕННЫМ УГЛЕВОДНЫМ ОБМЕНОМ

Резюме. Цель работы — провести сравнительный анализ профиля общепопуляционных факторов риска развития кардиоваскулярных осложнений у пациентов с ишемиче-ской болезнью сердца (ИБС) на фоне нормального и нарушенного углеводного обмена. Материалы и методы. С целью оценки частоты различных форм ИБС в зависимости от состояния углеводного обмена были сформированы следующие группы: группа I — 113 больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа, группа II — 69 лиц с нарушенной толерантностью к глюкозе (НТГ) и группа III — 60 лиц без нарушений углеводного обмена. В дальнейшем из этих групп обследованных для сравнения профиля факторов риска развития сердечно-сосудистых заболеваний были выделены подгруппы больных с ИБС: 32 больных СД 2-го типа и ИБС, 14 больных с НТГ и ИБС, 10 пациентов с ИБС без нарушений углеводного обмена. Результаты. Безболевая ишемия миокарда (ББИМ) была выявлена у 21 (18,6 %) больного СД 2-го типа, у 5 (7,2 %) лиц с НТГ и у двух пациентов (3,3 %) с нормальным углеводным обменом. Из показателей, которые характеризуют факторы риска развития сердечно-сосудистых заболеваний и имеют высокую прогностическую ценность относительно наличия ББИМ, комбинация из следующих предикторов: мужской пол,

длительность СД 2-го типа, наличие отягощенного семейного анамнеза по ИБС и/или СД 2-го типа, уровень НЬА1с, холестерина липопротеинов высокой плотности, наличие гипертрофии и диастолической дисфункции I типа левого желудочка, имеет наибольшую способность прогнозировать наличие обсуждаемой патологии у больных СД 2-го типа. Выводы. Профиль общепопуляционных факторов риска развития сердечно-сосудистых заболеваний у больных СД 2-го типа и ИБС является наиболее неблагоприятным. У лиц с ранними нарушениями углеводного обмена и нормальным углеводным обменом он статистически значимо не отличается. Больные СД 2-го типа с ББИМ по сравнению с больными СД 2-го типа без ИБС имеют статистически значимо более выраженные нарушения показателей общепопуляционных факторов риска развития сердечнососудистых заболеваний (курение, отягощенная наследственность по ИБС и/или СД 2-го типа, нарушения в системе гемостаза, дислипидемия), а также дополнительных факторов риска (гипергликемия, диабетическая нефропатия, дисфункция левого желудочка).

Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, нарушение толерантности к глюкозе, сердечно-сосудистые заболевания, факторы риска.

Cherniavska I.V.

State Higher Educational Institution «Ivano-Frankivsk National Medical University», Ivano-Frankivsk, Ukraine

PROFILE OF CARDIOVASCULAR RISK FACTORS IN ISCHEMIC HEART DISEASE IN PATIENTS WITH NORMAL AND

IMPAIRED CARBOHYDRATE METABOLISM

Summary. Aim of investigation — to conduct the comparative analysis of profile of general population cardiovascular risk factors in patients with ischemic heart disease (IHD) on a background of normal and impaired carbohydrate metabolism. Materials and methods. In order to evaluate the incidence of different forms of IHD depending on the state of carbohydrate metabolism, the following groups were formed: group I — 113 patients with type 2 diabetes mellitus (DM), group II — 69 persons with impaired glucose tolerance (IGT) and group III — 60 individuals without carbohydrate metabolism disorders. In future, subgroups of patients with IHD were formed from these groups to compare cardiovascular risk factors profile: 32 patients with type 2 DM and IHD, 14 persons with IGT and IHD, 10 individuals with IHD without carbohydrate metabolism disorders. Results. Silent myocardial ischemia (SMI) was detected in 21 (18.6 %) patients with type 2 DM, in 5 (7.2 %) persons with IGT and in 2 patients (3.3 %) with a normal carbohydrate metabolism. From indexes that characterize cardiovascular risk factors and have a high prognostic value in relation to the presence of

SMI, the combination of such predictors, as sex, type 2 DM duration, family history of IHD and/or type 2 DM, the content of HbA1c, high density lipoproteins, the presence of hypertrophy and type 1 left ventricular diastolic dysfunction, have the greatest ability to predict the development of the discussed pathology in patients with type 2 DM. Conclusions. A profile of general population risk factors of cardiovascular diseases in patients with type 2 DM and IHD is most unfavorable. In persons with early violations of carbohydrate metabolism and with normal carbohydrate metabolism, it does not differ statistically significant. Patients with type 2 DM and SMI, as compared to the patients with type 2 DM without IHD, have statistically significantly more severe violations of general population risk factors for cardiovascular disease (smoking, family history of IHD and/or type 2 DM, disorders in the hemostasis system, dyslipidemia), as well as additional risk factors (hyperglycaemia, diabetic nephropa-thy, left ventricular dysfunction).

Key words: type 2 diabetes mellitus, impaired glucose tolerance, cardiovascular diseases, risk factors.