Сироватковий рівень фактору росту фібробластів 21 та синдром інсулінорезистентності у хворих на ішемічну хворобу серця з ожирінням Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Ключевые слова: эпиглоттит, инфильтративная форма, абсцедирующая форма, гидроксипролин, фракции гидроксипролина.

CONTENT OF HYDROXYPROLINE AND ITS FRAGMENTS IN BLOOD AT DIFFERENT FORMS OF EPIGLOTTITIS

Davidenko V. L., Pochueva T. V., Golovko N. A.

Abstract. The article gives a detailed analysis of the research results of a total hydroxyproline content and its fractions in blood serum of 86 patients with different forms of epiglottitis aged 20 to 81, receiving hospital treatment.

Object and methods of investigation. The patients were divided into 2 groups: infiltrative form of acute epiglottitis and abscess form. The control group consisted of 20 healthy people aged 22 to 45. The content of hydroxyproline was determined by the reaction of oxidative polycondensation with para-dimethylbenzaldehyde. The fractionation was carried out by comparative study of biomaterial to acid hydrolysis.

Results and discussion. The changes of the studied parameters in the dynamics of the disease are analyzed: in the acute period and 30 days after the onset of clinical symptoms. In patients with infiltrative form in the acute period, the increase of the content of bound hydroxyproline is determined. This indicates generally the insignificant activity of the catabolism processes of collagen and the rapid incorporation of the restoration processes. In patients with an abscess form of epiglottitis, an increase in total hydroxyproline is observed by 32.2% in the acute period of the disease and by 27.9% in 30 days after the onset of the disease. It was characterized by increased in the content of bound hydroxyproline - for an acute period by 25.5% and 35.2% in 30 days. Free hydroxyproline also increased in the acute period, and in 30 days - by 38.3% and 20% respectively.

Conclusions. Analysis of the fractional composition of connective tissue metabolites in serum of patients with abscess of epiglottis showed an increase in free, bound and total hydroxyproline, indicating the presence of inflammatory and destructive processes in the connective tissue, which was the collagen degeneration in cartilaginous tissue during the acute period of the disease. Quantitative determination of hydroxyproline content and its fractions in the blood of patients with epiglottitis in the dynamics of the disease is necessary for differential diagnosis, improvement and effectiveness of therapeutic tools and measures.

Key words: epiglottitis, infiltrative form, abscess form, hydroxyproline, hydroxyproline fraction.

Рецензент - проф. Безшапочний С. Б.

Стаття надшшла 23.08.2018 року

DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-108-112

УДК 616.127-005.4-056.257-078:[577.175.72:577.112].088.6:577.121

1ванова К. В.

СИРОВАТКОВИЙ Р1ВЕНЬ ФАКТОРУ РОСТУ Ф1БРОБЛАСТ1В 21 ТА СИНДРОМ 1НСУЛ1НОРЕЗИСТЕНТНОСТ1 У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ

З ОЖИР1ННЯМ

Хармвський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв)

dr.kvivanova@gmail.com

Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано в контекст науково-дослщноТ роботи кафедри загальноТ практики - амейноТ медицини та внутршшх хвороб ХНМУ «Клшто-генетичш, бiохiмiчнi i iмуннi характеристики захворювань внутршшх оргашв у хворих з дегенера-тивними та дисметаболiчними артропалями i шляхи Тх медикаментозноТ корекци», № державноТ реестра-цп: 011би004987.

Вступ. Серцево-судинш захворювання е основною причиною швалщизацп та передчасноТ смерт-ност в усьому свт, що обумовлюе необхщшсть детального вивчення факторiв ризику кардюваску-лярних розладiв. Вщомо, що надлишкова маса тта та ожиршня е найважлившими факторами, що знижу-ють чутлив^ь тканин до шсулшу. Бшьшою мiрою це стосуеться метаболiчно активноТ форми - вкцераль-ного ожиршня. Вкцеральна жирова тканина (ВЖТ), на вщмшу вщ пщшшрно-жировоТ клпжовини (ПЖТ), мае особливi морфо-функцюнальш властивосп, як1 визначають ТТ високу чутливiсть до лтолп"ичноТ дм катехоламЫв i низьку - до антилтолп"ичноТ дм ш-сулшу, що i призводить до розвитку шсулшорезис-тентностi та вторинноТ ппершсулшеми (Г1). Зпдно сучасним уявленням, ВЖТ е мкцем синтезу багатьох адiпоцитокiнiв, серед яких розглядають фактор росту

фiбробластiв 21 (ФРФ21) - гормоноподiбний цито-кш, визнаний потужним метаболiчним регулятором. ^м зниження рiвня глюкози [1] i здатностi покращу-вати чутливiсть до шсулшу [2], первинна фiзiологiчна роль ФРФ21 пов'язана з метаболiчними адаптащями до голодування [3] i кетогенних дiет. Окрiм того вiн приймае участь у глюконеогенез^ кетогенезi i окис-леннi жирних кислот. Iншi функцГТ з ФРФ21 пов'язан1 з лтщним обмiном в жировiй тканин [4].

Клiтинна чутливiсть до ФРФ21 визначаеться на-явнiстю в кл^иннш мембранi рецепторiв ФРФ та, зокрема, ко-рецепторiв Р-Клото. У будь-якому ви-падку, ефекти ФРФ21 виникають тшьки у тканинах, що експресують Р-Клото, такi як ентерогепатична I жирова тканини [5], серце [6] та специфiчнi репони в мозку [7]. Незважаючи на корисний вплив ФРФ21 на чутливiсть iнсулiну та глюкози та лтщний гомеостаз, ефекти яких доведет в дослщженш на тваринах, рi-вень сироваткового ФРФ21 був пщвищений у моделях гризушв з ожирiнням та цукровим дiабетом [8,1]. Цей парадокс також було зареестровано у людей.

Послiдовно було встановлено, що рiвнi циркулю-ючого ФРФ21 позитивно корелюють з шдексом маси тта (1МТ), рiвнями шсулшу та глiкемiею [9,10]. Крiм того, вивчення показнитв ФРФ 21 людини також показали позитивну кореляцш мiж рiвнями ФРФ21

та резистентшстю до iнсулiну при ожирiннi та у па-цieнтiв без ожиршня [6,10]. Сироватковi piBHi ФРФ21 також були вище у пацieнтiв з ожиршням i цукровим дiабетом 2 типу (ЦД2), тому цей цитокш було запро-поновано використовувати як предиктор розвитку метаболiчного синдрому та ЦД2 [11]. Крiм того, до-слiдженням однонуклеотидного полiморфiзму (SNP) доведено, що ФРФ21 е потенцiйним геном сприйнят-ливостi для ожирiння та ЦД2 [12].

Пщвищення рiвню ФРФ21 в сироватц кров1 може вщображати компенсаторну реакцiю на ме-таболiчний стрес (наприклад, пiдвищення вiльних жирних кислот та вмiсту iнсулiну в кров^, i, ймовiр-но, пов'язано зi збiльшенням печшково'| експреси ФРФ21 [9].

Окремi дослiдження пiдтвердили пщвищення сироваткового рiвню ФРФ21 у хворих з атеросклеро-тичним ураженням судин. Зростання циркулюючих рiвнiв ФРФ21 при серцево-судинних захворюваннях сприяло виникненню питання щодо його викорис-тання як бюмаркеру для прогнозування субкл^чно-го атеросклерозу та серцево-судинних подш. Однак, остаточш результати дослiдження популяцп повинн1 бути пiдтвердженi в незалежних когортах, перш шж ФРФ21 може бути використаний як бюмаркер у кли нiчнiй практицi.

Антиатеросклеротичнi ефекти ФРФ21 були доведет у двох останшх кл^чних випробуваннях, де лтування аналогом ФРФ21 значно покращувало кар-дiометаболiчний профiль у пацiентiв з ожиршням i дiабетом 2 типу [13].

Неоднозначшсть представлених думок дозволяе продовжити вивчення ФРФ21 та показнимв вугле-водного профiлю у пащенлв з 1ХС та рiзним шдексом маси тiла.

Метою нашого дослщження було вивчення взаемозв'язку мiж рiвнем фактору росту фiброблас-тiв 21 сироватки кровi та синдромом шсулшорезис-тентностi у хворих на iшемiчну хворобу серця (1ХС) в залежност вiд наявностi та ступеню ожиршня, а також встановлення зв'язку з антропометричними показниками.

Об'ект i методи дослiдження. Дослiдження проводили на базi КЗОЗ «Харшвська мiська клЫчна ли карня № 11». Обстежено 98 пащенлв з 1ХС, верифи кацiя яко'|' проводилась з використанням критерпв, рекомендованих Укра'шським товариством кардю-логiв (2007), Асоцiацiею кардiологiв Украши (2013), рекомендацiй робочо'| групи з проблем атеросклерозу та хрошчних форм 1ХС Асощаци кардiологiв Украши (2008) [14,15]. Дiагноз ожиршня встановлювали вiдповiдно до класифтацп ВООЗ (1997).

Хворi були роздiленi на 4 групи. До першо'| групи увшшли пацiенти з 1ХС та нормальною масою тiла (n=20), в тому чи^ 9 чоловiкiв i 11 жiнок, середнiй вiк 51,8 ± 1,94 рокiв, середнi значення шдексу Кетле

- 24,3 (22,2; 25,4) кг/м2. До друго'| - хворi на 1ХС з над-мiрною вагою (n=23) - 10 чолов^в i 13 жiнок, серед-нiй вiк 52,4 ± 1,44 ротв; iндекс Кетле - 28,4 (27,4; 28,9) кг/м2. Третя група була представлена патентами з 1ХС i ожирiнням I ст. (n=30), серед яких 13 чоловiкiв i 17 жiнок, середнiй вiк 52,2 ± 1,54 рокiв; iндекс Кетле

- 31,7 (30,4;33,4) кг/м2. До четверто'| групи потрапило 25 пащенлв з 1ХС i ожирiнням II ст.: 11 чоловшв та 14

жшок, середнiй BiK 53,1 ± 1,23 poKiB, iндекс Кетле -38,3 (35,8; 40,3) кг/м2.

Контрольну групу склали 20 практично здорових oci6, вщповщних за статтю та втом.

До дослiдження не залучалися хворi з онколопч-ними захворюваннями, фiбриляцieю передсердь, го-стрими i хронiчними запальними процесами, дифуз-ними захворюваннями сполучноТ тканини, супутнiми захворюваннями щитоподiбноТ залози, симптоматичною гiпертензieю i хронiчною серцевою недостат-жстю III-IV ФК.

Обстеження пацieнтiв проводилося згiдно стандартного протоколу. Антропометричш вимiрювання включали визначення зросту, маси тша, окружност1 тали (ОТ), окружност стегон (ОС) та спiввiдношення ОТ/ОС. 1МТ розраховувався за формулою: маса тта (кг) зрiст у квадрат (м2). Ознакою абдомiнального ожирiння (АО) вважався ОТ> 94 см у чоловшв, ОТ> 80 см у жшок. Значення ОТ/ОС> 0,90 у чоловшв та > 0,85 у жшок вважалося ознакою вкцерального або абдомшального типу розподiлу жировоТ тканини.

Рiвень ФРФ 21 та шсулшу сироватки кровi на-тщесерце визначали iмуноферментним методом з використанням наборiв реактивiв ELISA Kit AVISCERA BIOSCIENCE SK00145-01 (USA) та DRG® 1нсулш (DRG Instruments GmbH, Ымеччина, Марбург). Для кть-мсноТ оцiнки IP використовувалися iндекси HOMA-IR, який розраховували за формулою: НОМА-IR = Глюкоза натще (ммоль/л) х шсулш натще (мкЕД/мл) /22,5. При шдека HOMA-IR>2.77 пaцieнтiв вважали шсули норезистентними.

Статистичний aнaлiз даних проводили з використанням комп'ютерного пакету прикладних програм для обробки статистичноТ шформаци Statistica for Windows 10 (Statsoft Inc., США). Для порiвняння незалежних вибiрок, у зв'язку з розподшом, вiдмiнним вiд нормального, застосовували непараметричний статистичний критерш Манна-УТтш. Ктьшсш озна-ки описували медiaною (Ме), значеннями верхнього (UQ) i нижнього (LQ) квартилей вибiрки. Критичний рiвень знaчущостi при перевiрцi статистичних ппотез складав р<0,05.

Дослiдження виконaнi з дотриманням основних положень «Правил етичних принцитв проведення наукових медичних дослщжень за участю люди-ни», затверджених Гельсшською деклaрaцieю (19642013 рр.), ICH GCP (1996 р.), Директиви £ЕС № 609 (вiд 24.11.1986 р.), нaкaзiв МОЗ УкраТни № 690 вщ 23.09.2009 р., № 944 вщ 14.12.2009 р., № 616 вщ 03.08.2012 р. Кожен патент пiдписувaв iнформовaну згоду на участь у дослщженш.

Результати дослщження та Тх обговорення. За результатами антропометричного дослщження (табл. 1) наявшсть вiсцерaльного типу розподiлу ЖТ виявлено у 30% оаб (6 пащенлв) на 1ХС з нормальною вагою. Для групи з надлишковою вагою цей по-казник склав 65,2% (15), р=0,02. У подальшому, по мiрi прогресування ожирiння, вщсоток пaцiентiв з АО збiльшувaвся, але ця рiзниця не була дост^рною. Так, у групi хворих на 1ХС та ожирiння I ст. 70% оаб (21) мали абдомшальний тип розподiлу ЖТ, а при II ступеш ожирiння - 75% (15) хворих. Привертае увагу тенденщя до зниження стввщношення ОТ/ОС - кла-сичного маркера АО та нижчого вщсотку осiб з абдо-мiнaльним типом розподiлу ЖТ з ожиршням I ступе-

Таблиця 1.

Антропометричн показники хворих на 1ХС у залежностi вщ наявностi та ступеню ожирiння

Показники IXC без ожиршня IXC з над-лишко-вою вагою IXC з ожи-рiииям I ст. IXC з ожиршням II ст. Контроль

Зрiст, см 169 (162;174) 165 (156;176) 165,5 (161; 174) 163 (160;168) 172 (168,5;179)

Вага, кг 70 (62;73) 80 (70;85) 89,5 (83,0; 96,0) 100 (98;111) 67 (60,5;77)

IMT, кг/м2 24,3 (22,2; 25,4) 28,4 (27,4; 28,9) 31,7 (30,4; 33,4) 38,3 (35,8; 40,3) 22,6 (21,3;24,2)

ОТ, см 83 (77;92) 94 (89;102) 108 (104; 112) 136 (124;1140) 83 (73;86)

ОС, см 96 (89;105) 104 (99;113) 123 (115; 130) 140 (138;150) 90 (88,5;94)

ОТ/ОС 0,89 (0,79;0,95) 0,9 (0,82;0,93) 0,89 (0,81; 0,96) 0,9 (0,8;1,01) 0,9 (0,8;0,96)

Таблиця 2

Порiвняльна характеристика показникiв вуглеводного профiлю у хворих на ГХ в залежносп вщ наявностi та ступеню ожиршня

Показники IXC без ожирш-ня IXC та над-лишкова вага IXC та ожи-рiиия I ст. IXC та ожи-рiиия II ст. Контроль

Глюкоза кровi, м м оль/л 4,1 (3,8;4,5) 4,9 (4,3;5,3) р*=0,00005 5,4 (4,5;5,9) р*=0,000002 рл=0,02 5,7 (5,2;6) р*=0 рл=0,00003 4,2 (3,9;4,5)

Iисулiи кровi, мклЕ/мл 20 (18;22) 28 (25;31) р*=0,000003 31,5 (28;34) р*=0 рл=0,01 41 (37;52) р*=0 рл=0 р#=0 17 (14,5;20,)

HOMA-IR 4,93 (4,22;5,6) 5,5 (3,8;6,9) р*=0,018 6,0 (5,3;6,6) р*=0,0015 7,8 (6,8;8,8) р*=0 рл=0,002 р#=0,00004 4,3 (2,99;4,9)

Примiтки: р*

групою 3.

у порiвняннi з групою 1; рл = у порiвняннi з групою 2; р# = у порiвняннi з

Рис. Динамiка показникiв ФРФ 21 у пащенлв на 1ХС залежно вщ iндексу маси тша (р<0,05; *- по вiдношенню до групи контролю, **- по вщношенню до 2 групи).

ню. Можливим пояснениям цього е згадане вище переважання серед пацiентiв жшок, як у порiвняннi з чолов^ами бтьш схильнi до накопичення жировоУ тканини в дтянц стегон.

Згiдно з метою нашого дослiдження проведено аналiз глiкемiчного профiлю та iндексу НОМА (табл. 2). Встановлено, що у пащенлв на 1ХС та ожиршня II

ступеню р1вень глюкози кров1 на-тщесерце достовiрно вищий, шж в iнших групах.

За даними мiжгрупового ана-лiзу, наявнiсть ожиршня у хворих на 1ХС достовiрно асоцiювалась з пiдвищенням рiвню шсулшу си-роватки кровi натщесерце та на-явнiстю IP у порiвняннi з групами пацiентiв з нормальною та над-лишковою вагою (рис.).

У пащенлв на 1ХС (1 група) вщ-бувалося дворазове тдвищення вмiсту ФРФ 21 та майже триразове - при надлишковш вазi (2 група) та ожирiннi 1 ступеню (3 група). На нашу думку, означен змши в показниках ФРФ21 е результатом сумацп синтезу даного цитокiну в печiнцi (основне джерело продукций та в кл^инах жировоУ тканини (додаткове джерело), кшьшсть яких збiльшуеться при надлишко-вiй вазi та ожирiннi [16,17].

Поряд з цим, при ожиршш 2 стадп закономiрно формуеться жирова хвороба печшки, вна-слiдок чого зменшуеться синтез ФРФ21 гепатоцитами. В такому разi надходження даного цито-кiну вiдбуваеться в основному за рахунок жировоУ тканини, яка не в змозi повнiстю замiстити печшко-вий пул [18].

В такому разi слiд визначити, що приеднання ожиршня у хворих на 1ХС е несприятливим чинником (предиктором) формування шсу-лшорезистентност або цукрового дiабету 2 типу. Дане припущення е результатом дослщжень, де ви-значаеться захисна роль даного цитокшу в розвитку змш вуглеводного обмшу [19,20]. Висновки

1. Концентрацiя сироватково-го рiвню ФРФ 21 у хворих на ше-мiчну хворобу серця достовiрно пов'язана з наявшстю та ступенем супутнього ожирiння та е максимально вищою у пащен^в з ожи-рiнням I ст.

2. Piвень ФРФ21 сироватки кровi достовiрно пов'язаний з1 станом вуглеводного обмшу. Збтьшення кiлькостi хворих з гiперiнсулiнемiею при IXC i ожи-

рiння II ст. асощюеться зi зниженням концентрацií ФРФ21 внаслщок формування жировоí хвороби печшки.

Перспективи подальших дослiджень. Плануеть-ся проведення аналiзу показникiв вуглеводного та мсткового обмiну у хворих на CIXC залежно вщ типу ожиршня та розподту жировоí тканини.

Лiтература

1. Kharitonenkov A, Shiyanova TL, Koester А, Ford AM, Micanovic R, Galbreath EJ, et al. FGF-21 as a novel metabolic regulator. J. Clin. Invest. 2005;115:1627-35.

2. Wente W, Efanov AM, Brenner M, Kharitonenkov A, Köster A, Sandusky GE, et al. Fibroblast growth factor-21 improves pancreatic beta-cell function and survival by activation of extracellular signal-regulated kinase 1/2 and Akt signaling pathways. Diabetes. 2006;55:2470-8. DOI: 10.2337/db05-1435

3. Inagaki T, Dutchak P, Zhao G, Ding X, Gautron L, Parameswara V, et al. Endocrine regulation of the fasting response by PPARalpha-mediated induction of fibroblast growth factor 21. Cell Metab. 2007;5:415-25. DOI: 10.1016/j.cmet.2008.05.006

4. Hotta Y, Nakamura H, Konishi M, Murata Y, Takagi H, Matsumura S, et al. Fibroblast growth factor 21 regulates lipolysis in white adipose tissue but is not required for ketogenesis and triglyceride clearance in liver. Endocrinology. 2009;150:4625-33. DOI: 10.1210/en.2009-0119

5. Fisher FM, Chui PC, Antonellis PJ, Bina HA, Kharitonenkov A, Flier JS, et al. Obesity is a fibroblast growth factor 21 (FGF21)-resistant state. Diabetes. 2010 Nov;59(11):2781-9. DOI: 10.2337/db10-0193

6. Planavila A, Redondo I, Hondares E, Vinciguerra M, Munts C, Iglesias R, et al. Fibroblast growth factor 21 protects against cardiac hypertrophy in mice. Nat. Commun. 2013;4:2019.

7. Bookout AL, de Groot MH, Owen BM, Lee S, Gautron L, Lawrence HL, et al. FGF21 regulates metabolism and circadian behavior by acting on the nervous system. Nat. Med. 2013;19:1147-52. DOI: 10.1038/nm.3249

8. Coskun T, Bina HA, Schneider MA, Dunbar JD, Hu CC, Chen Y, et al. Fibroblast growth factor 21 corrects obesity in mice. Endocrinology. 2008;149:6018-27. DOI: 10.1210/en.2008-0816

9. Chartoumpekis DV, Habeos IG, Ziros PG, Psyrogiannis AI, Kyriazopoulou VE, Papavassiliou AG. Brown adipose tissue responds to cold and adrenergic stimulation by induction of FGF21. Mol. Med. 2011;17:736-40. DOI: 10.2119/molmed.2011.00075

10. Chavez AO, Molina-Carrion M, Abdul-Ghani MA, Folli F, De Fronzo RA, Tripathy D. Circulating fibroblast growth factor-21 is elevated in impaired glucose tolerance and type 2 diabetes and correlates with muscle and hepatic insulin resistance. Diabetes Care. 2009;32:1542-6. DOI: 10.2337/dc09-0684

11. Bobbert T, Schwarz F, Fischer-Rosinsky A, Pfeiffer AF, Mohlig M, Mai K, et al. Fibroblast growth factor 21 predicts the metabolic syndrome and type 2 diabetes in Caucasians. Diabetes Care. 2013;36:145-9. DOI: 10.2337/dc12-0703

12. Chu AY, Workalemahu T, Paynter NP, Rose LM, Giulianini F, Tanaka T, et al. Novel locus including FGF21 is associated with dietary macronutri-ent intake. Hum. Mol. Genet. 2013;22:1895-902.

13. Lin Z, Pan X, Wu F, Ye D, Zhang Y, Wang Y, et al. Fibroblast growth factor 21 prevents atherosclerosis by suppression of hepatic sterol regulatory element-binding protein-2 and induction of adiponectin in mice. Circulation. 2015;131(21):1861-71. DOI: 10.1161/circulationaha.115.015308

14. Stabil'naya ishemicheskaya bolezn' serdca: adaptirovana klinicheskaya ustanovka, osnovannaya na dokazah. K.: 2016. 177 s. [in Russian].

15. Unificirovannyj klinicheskij protokol pervichnoj i vtorichnoj (specializirovannoj) medicinskoj pomoshchi: Stabil'naya ishemicheskaya bolezn' serdca. Prikaz MZ Ukrainy ot 02.03.2016 № 152. 61 s. [in Russian].

16. Fisher FM, Chui PC, Antonellis PJ, Bina HA, Kharitonenkov A, Flier JS, et al. Obesity is a fibroblast growth factor 21 (FGF21)-resistant state. Diabetes. 2010 Nov;59(11):2781-9. DOI: 10.2337/db10-0193

17. Samson SL, Sathyanarayana P, Jogi M, Gonzalez EV, Gutierrez A, Krishnamurthy R, et al. Exenatide decreases hepatic fibroblast growth factor 21 resistance in non-alcoholic fatty liver disease in a mouse model of obesity and in a randomised controlled trial. Diabetologia. 2011 Dec;54(12):3093-100. DOI: 10.1007/s00125-011-2317-z

18. Li X, Fan X, Ren F, Zhang Y, Shen C, Ren G, et al. Serum FGF21 levels are increased in newly diagnosed type 2 diabetes with nonalcoholic fatty liver disease and associated with hsCRP levels independently. Diabetes Res Clin Pract. 2011 Jul;93(1):10-6. PMID: 21596453. DOI: 10.1016/j. diabres.2011.02.034

19. Yilmaz Y, Eren F, Yonal O, Kurt R, Aktas B, Celikel CA, et al. Increased serum FGF21 levels in patients with nonalcoholic fatty liver disease. Eur J Clin Invest. 2010 Oct;40(10):887-92. PMID: 20624171. DOI: 10.1111/j.1365-2362.2010.02338.x

20. Mashili FL, Austin RL, Deshmukh AS, Fritz T, Caidahl K, Bergdahl K, et al. Direct effects of FGF21 on glucose uptake in human skeletal muscle: implications for type 2 diabetes and obesity. Diabetes Metab. Res. Rev. 2011;27:286-97. DOI: 10.1002/dmrr.1177

СИРОВАТКОВИЙ Р1ВЕНЬ ФАКТОРУ РОСТУ Ф1БРОБЛАСТ1В 21 ТА СИНДРОМ 1НСУЛШОРЕЗИСТЕНТНОСП У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З ОЖИР1ННЯМ 1ванова К. В.

Резюме. Фактор росту фiброблaстiв 21 (ФРФ21) - гормоноподiбний цитокш, визнаний потужним метaболiчним регулятором. Попередн дослщження продемонстрували лтщознижуюч^ протизапальш та антиоксидантш властивост ФРФ21. Сировaтковi рiвнi ФРФ21 також були вище у пащенлв з ожиршням i цукровим дiaбетом 2 типу (ЦД2), тому визначення вмiсту ФРФ21 було запропоновано в якост предиктора розвитку метaболiчного синдрому та ЦД2.

Метою досл>дження було вивчення взаемозв'язку мiж рiвнем ФРФ21 сироватки кровi та синдромом шсулшорезистентносп у хворих на iшемiчну хворобу серця (1ХС) в залежносл вщ наявност та ступеню ожиршня, а також встановлення зв'язку з антропометричними показниками.

Об'ект i методи. Обстежено 98 пащенлв з 1ХС, яких було подтено на 4 групи залежно вщ шдексу маси тта. Контрольну групу склали 20 практично здорових, вщповщних за статтю та втом оаб. Обстежен-ня пащенлв проводилося зпдно стандартного протоколу. Додатково iмуноферментним методом визна-чали рiвень ФРФ 21 та шсулшу сироватки кровi натщесерце з використанням нaборiв реaктивiв ELISA Kit AVISCERA BIOSCIENCE SK00145-01 (USA^a DRG® 1нсулш (DRG Instruments gmbh, Шмеччина, Марбург).

Результати та обговорення: приеднання ожиршня у хворих на 1ХС е несприятливим чинником форму-вання шсулшорезистентносп або цукрового дiaбету 2 типу. Дане припущення е результатом дослщжень, де визначаеться захисна роль даного цитокшу в розвитку змш вуглеводного обмшу.

Висновки. Рiвень ФРФ21 пов'язаний iз ступенем ожиршня, а також станом вуглеводного профтю. ^k>40bï слова: фактор росту фiброблaстiв 21, шсулшорезистентшсть, вуглеводний профть, iшемiчнa хвороба серця, ожиршня.

СЫВОРОТОЧНЫЙ УРОВЕНЬ ФАКТОРА РОСТА ФИБРОБЛАСТОВ 21 И СИНДРОМ ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТ-НОСТИ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА С ОЖИРЕНИЕМ

Иванова Е. В.

Резюме. Фактор роста фибробластов 21 (ФРФ21) - гормоноподобный цитокин, признанный мощным метаболическим регулятором. Предыдущие исследования установили липидоснижающие, противовоспалительные и антиоксидантные свойства ФРФ21. Сывороточные уровни ФРФ21 также были выше у пациентов с ожирением и сахарным диабетом 2 типа (СД2), поэтому ФРФ21 был предложен как предиктор развития метаболического синдрома и СД2.

Целью исследования было изучение взаимосвязи между уровнем фактора роста фибробластов 21 сыворотки крови и синдромом инсулинорезистентности у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) в зависимости от наличия и степени ожирения, а также установления связи с антропометрическими показателями.

Объект и методы. Обследовано 98 пациентов с ИБС, которые были разделены на 4 группы в зависимости от индекса массы тела. Контрольную группу составило 20 практически здоровых, соответствующих по полу и возрасту лиц. Обследование пациентов проводилось по стандартному протоколу. Дополнительно иммуноферментным методом определяли уровень ФРФ 21 и инсулина сыворотки крови натощак с использованием наборов реактивов ELISA Kit AVISCERA BIOSCIENCE SK00145-01 (USA) и DRG® Инсулин (DRG Instruments gmbh, Германия, Марбург).

Результаты и обсуждение: присоединение ожирения у больных ИБС неблагоприятным фактором формирования инсулинорезистентности или сахарного диабета 2 типа. Данное предположение является результатом исследований, где определяется защитная роль данного цитокина в развитии изменений углеводного обмена.

Выводы. Уровень ФРФ21 связан со степенью ожирения, а также состоянием углеводного профиля.

Ключевые слова: фактор роста фибробластов 21 инсулинорезистентность, углеводный профиль, ише-мическая болезнь сердца, ожирение.

SERUM LEVEL OF FIBROBLAST GROWTH FACTOR 21 AND INSULIN RESISTANCE SYNDROME IN PATIENTS WITH CORONARY ARTERY DISEASE WITH OBESITY

Ivanova K.

Abstract. Cardiovascular diseases are the main cause of disability and premature mortality worldwide, which necessitates a detailed study of the risk factors for cardiovascular disorder. Overweight and obesity are the most important factors that reduce the sensitivity of tissues to insulin. According to modern ideas, fatty tissue is a place for the synthesis of many adipocytokines, among which the fibroblast growth factor 21 (FRF21). The fibroblast growth factor 21 (FRF21) is a hormone-like cytokine recognized as a potent metabolic regulator. Previous studies have established lipid-lowering, anti-inflammatory and antioxidant properties of FRF21. Serum levels of FRF21 were also higher in obese patients and type 2 diabetes mellitus (DM2T), so FRF21 was suggested as a predictor of metabolic syndrome and DM2T.

The aim of the study was to study the relationship between the serum fibroblast growth factor level 21 and insulin resistance syndrome in patients with coronary artery disease (CAD), depending on the presence and extent of obesity, as well as establishing an association with anthropometric indicators.

Object and methods. 98 patients with CAD who were divided into 4 groups depending on the body mass index were examined. The control group consisted of 20 healthy people, corresponding to sex and age. The patients were examined according to a standard protocol. In addition, the level of FRF 21 and fasting serum insulin was determined by ELISA using the ELISA Kit AVISCERA BIOSCIENCE SK00145-01 (USA) and DRG® Insulin (DRG Instruments gmbh, Germany, Marburg) with the enzyme immunoassay.

Results and discussion: the adherence of obesity in patients with IHD with an unfavorable factor in the formation of insulin resistance or type 2 diabetes. This assumption is the result of studies that determine the protective role of this cytokine in the development of changes in carbohydrate metabolism.

Conclusions. The level of FRF21 is related to the degree of obesity, as well as the state of the carbohydrate profile.

Key words: fibroblast growth factor 21, insulin resistance, carbohydrate profile, coronary heart disease, obesity.

Рецензент - проф. Скрипник I. М.

Стаття надшшла 21.08.2018 року