CC BY
11
by 1.5 times; tongue bursts - 2 times; liver decrease in 1,3 times, pain of the liver during palpation decreased by 1,4 times); the compaction of the liver parenchyma decreased by 1.5 times).
The cytokine background in patients under the influence of treatment was characterized by the following changes: the level of FNP-a decreased by 1.4; in the II stage - in 1,52 and in the third - in 1,2 times. The content of IL-6 decreased in patients with the corresponding stages I, II and Ill - in 1,2; in 1.18 and 1.41 times. The content of C-reactive protein content at stages I, II and II decreased by 1.21; in 1.19 and 1.2 times. An increase in the content of adiponectin was found to be 1.44 times. In all patients, the cytolysis, mesenchymal-inflammatory syndrome, cytology, hemograms, and lipid metabolism have stabilized, which confirms the positive lipidotrophic effect of the complex effects of diabetes and pioglitazone on the functional state of hepatocytes, and indicates a decrease in insulin resistance and improved B-cell function.
Key words: non-alcoholic fatty liver disease, diabetes mellitus type 2, combination therapy, cytokines.
Рецензент - проф. Бобирьова Л. 6.
Стаття наджшла 23.03.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-175-179
УДК 616.12-005.5-056.257-092-078:577.121.083.3:546.18:546.41
ПааешвЫ Л. М., 1ванова К. В.
РОЛЬ КАЛЬЩбВО-ФОСФОРНОГО ОБМ1НУ В ПАТОГЕНЕЗ1 СТАБШЬНОТ 1ШЕМ1ЧНО''
ХВОРОБИ СЕРЦЯ У ПАЦ16НТ1В ХВОРИХ НА ОЖИР1ННЯ
Хармвський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано в контекст науково-дослщноТ роботи кафедри загальноТ практики - амейноТ медицини та внутршшх хвороб ХНМУ «Кжшко-генетичш, бiохiмiчнi i iмуннi характеристики захворювань внутршшх оргашв у хворих з дегенера-тивними та дисметаболiчними артропалями i шляхи Тх медикаментозноТ корекци», № державноТ реестра-цп:011би004987.
Вступ. За даними всесв^ньоТ оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ) стабтьна iшемiчна хвороба серця (С1ХС) посiдае перше мiсце серед причин швалщи-заци та смертност у всьому свiтi. Майже у 75% ви-падкiв смертнiсть вщ С1ХС рееструеться в краТнах iз низьким та середнiм рiвнем доходу [1]. I хоча на даний час розроблено устшш методи дiагностики та лiкування рiзних форм С1ХС, вiдсутнiсть пщтверджен-ня единоТ теори формування атеросклерозу, незрiла система iмплементацiТ профiлактичних заходiв та коморбiдний перебк захворювань, не дозволяе зна-чно скоротити ктьмсть хворих на С1ХС. Другою, не менш значущою проблемою сучасного сусптьства е ожирiння, яке по праву називають неiнфекцiйною епiдемiею 21 сторiччя. За статистикою ВООЗ лише з 1975 року ктьмсть оаб, якi страждають на ожиршня, зросла бiльш нiж у три рази [1].
Сучасне наукове сусптьство вщносить надлиш-кову масу тша та ожирiння до складних багатофак-торних, мультигенних розладiв, якi ткно пов'язанi з особливостями соцiально-культурного середовища [2,3]. Встановлено, що серед дорослого населення бвропи в 35% випадмв ожирiння е причиною розви-тку С1ХС [4]. Аналiз структури хвороб, що переб^а-ють на тл надлишковоТ ваги, доводить ТТ негативний вплив на розвиток ппертошчноТ хвороби, iшемiчного iнсульту, остеоартриту, раку молочноТ залози та ен-
дометрiю. Але одним iз позитивних аспектiв наяв-ностi ожирiння вважають його протективний ефект щодо розвитку остеопорозу (ОП). Цей факт спросто-вуеться у деяких наукових працях, але в рядi клЫч-них дослiджень було доведено зв'язок мiж ступенем ожиршня, проявами атеросклерозу та мшеральною щшьшстю мстковоТ тканини (МКЩТ) [5].
1снуе припущення, що певна подiбнiсть мiж ме-ханiзмами розвитку ОП та атеросклерозу обумов-лена процесами, ям перебiгають за участю монону-клеарних клп"ин. Означена структурна одиниця при атеросклерозi диференцiюеться в судиннiй стшц в макрофагоподiбнi «пiнистi» клiтини, а при ОП - в остеокласти [6,7,8]. У розвитку атеросклеротичного ураження судин важливу роль грае також пперп-родукщя пропульсивних, ростових факторiв, ям, в свою чергу, шдукують резорбцiю мстковоТ тканини [9]. Також було встановлено пстолопчну подiбнiсть атеросклеротичноТ бляшки та мстковоТ тканини [10]. В такому разi можна припустити, що протективний ефект жировоТ тканини при остеопешчних станах е предиктором прискорення формування атероскле-ротичних бляшок. Це припущення й стало науковою ппотезою, для перевiрки якоТ було проведено дане дослщження.
Мета роботи - визначення показнимв мшераль-ного i лiпiдного обмiну та встановлення зв'язку ви-разностi остеопенiчного синдрому у хворих на С1ХС та ожиршня.
Об'ект i методи дослщження. Обстежено 98 осiб на С1ХС, в тому числi - 79 iз супутнiм ожирiнням (основна група), 19 з нормальною вагою (група порiвнян-ня). Середнш вш хворих основноТ групи дорiвнював 52,4 ± 1,44 роки, групи порiвняння - 51,8 ± 1,94 роки. Тривал^ь анамнезу С1ХС складала 2,9 ± 1,2 та 2,4 ± 1,6 рокiв вiдповiдно. Гендернi стввщношення вщпо-
вiдали наступному: в обох трупах переважали жшки - 54,8% та 52,9% вщповщно. 1ндекс маси тiла розра-ховувався за формулою Кетле: маса(кг)/зр^(м2). Се-реднiй 1МТ складав 31,87 ± 0,26% - в основнiй груш та 23,8 ± 0,24% - в груш порiвняння. До групи контролю увшшло 20 практично здорових людей вщповщ-них за статтю та вiком.
Верифiкацiя дiагнозiв ожирiння та С1ХС здшсню-валась на основi унiфiкованих клiнiчних протоколiв медичноТ допомоги «Ожиршня» та «Стабшьна ше-мiчна хвороба серця» (ВООЗ, 1997; наказ МОЗ УкраТ-ни №152 вiд 02.03.2016 вiдповiдно).
Стан мшерального обмiну мстковоТ тканини оци нювали за вмiстом загального та юшзованого каль-цiю i фосфору сироватки кровк Показники лiпiдного обмшу визначали за вмiстом загального холестеролу (ЗХС), холестеролу лтопротеТ^в низькоТ (ХС ЛПНЩ), холестеролу лтопротеТ^в дуже низькоТ (ХС ЛПДНЩ) та лтопротеТ^в високоТ щiльностi (ХС ЛПВЩ), тригли церидiв (ТГ) спектрофотометричним методом з вико-ристанням стандартних тест-систем. 1ндекс атероген-ностi (1А) оцiнювали за формулою: 1А=(ЗХС - ХС ЛПВЩ)/ ХС ЛПВЩ.
Мшеральну щiльнiсть шстко-воТ тканини встановлювали за допомогою проведення рентге-набсорбцюметрп поперекового вщдшу хребта (DEXA-Dual-energy X-ray Absorbtiometry). Вщхилен-ня МЩКТ вiд нормальних показ-никiв визначали за значенням Т-критер^ (Т-score) - показника, прийнятого ВООЗ для вериф^ каци остеопешчного синдрому. Т-критерiй являе собою кшьмсть стандартних вiдхилень вiд серед-нього показника шка шстковоТ маси здоровоТ популяци. Розра-хунок Т-критерiю здшснювався автоматично з використанням програмного забезпе-чення рентгенiвського двухенергетичного кiсткового денситометра i бази значень МЩКТ здорових оаб вщповщноТ стaтi i вту, завантаженоТ в пам'ять апара-ту. Нормальними показниками МЩКТ вважали зна-чення Т-критерш + 2,5 ... -1 стандартне вщхилення (SD) вщ шковоТ шстковоТ маси. До остеопенп вщно-сили показники Т-критерiю -1 -2,5 стандартних вщ-хилень, до остеопорозу - показники Т-критерш -2,5 стандартних вщхилень i нижче [6,11].
До початку обстеження пaцiенти не отримували терашю остеопоротичних стaнiв.
Критерiями виключення з дослiдження були на-явнiсть гострого коронарного синдрому, хрошчноТ серцевоТ недостaтностi IV функцiонaльного класу (за NYHA) та iншi захворювання, що супроводжуються остеодефiцитними станами (захворювання кишечника, цукровий дiaбет, захворювання щитоподiбноТ залози тощо).
Статистичний aнaлiз проводили за допомогою програмного пакету «Statistica 10.0». Для кiлькiсних ознак результати представлен у виглядi медiaни
(Ме) з межкварттьним штервалом [Ц25%; Ц75%] з урахуванням вщсутносл нормального розподту. Кiлькiснi i порядковi змшш порiвнювали за допомогою критерш Манна-Уiтнi. У всiх процедурах ста-тистичного аналiзу рiвень значущостi р приймався рiвним або менше 0,05. Проведене дослщження вiдповiдало морально-етичним нормам та принципам ГельсшськоТ деклараци, Конвенцп Ради бвропи та вiдповiдних законiв УкраТни щодо дотримання прав людини.
Результати дослщження та Тх обговорення. Проведене дослiдження пацieнтiв на С1ХС дало змогу позицюнувати дану категорiю як групу високого сер-цево-судинного ризику. Крiм традицшних характеристик такого ризику (вт, високий функцiональний клас стенокардп, наявшсть хрошчноТ серцевоТ недо-статностi, рiзнi коморбiднi стани) бiльшiсть пацieнтiв основноТ групи характеризувалася вiдсутнiстю кл^ч-них проявiв остеопенiчного синдрому.
При проведены порiвняльного аналiзу показни-кiв лтщного обмiну мiж групами було встановлено
достовiрно значиму рiзницю (табл. 1).
Так рiвень ЗГХ у хворих на С1ХС з ожирiнням був у 1,04 раз вищим шж у хворих з iзольованою С1ХС, (р<0,005) та у 1,27 рази вищим шж у здорових людей, (р<0,001). Аналiз показникiв ХЛ ЛПНЩ теж виявив до-стовiрну рiзницю мiж групами: був у 1,6 раз вищим у основнш груш порiвняно з контролем та у 1,7 разiв вищим у груш порiвняння порiвняно з контролем, (р<0,001). Показники ХЛ ЛПНЩ у хворих на С1ХС ста-тистично не вiдрiзнялись. Рiвень ХС ЛПДНЩ був у 1,2 рази вищим у основнш груш, шж у груш порiвняння та у 1.9 рази шж у груш контролю, (р<0,001). Рiзниця показникiв ХЛ ЛПНЩ груп порiвняння та контролю мала теж дост^рну рiзницю, (р<0,001). Результати ХС ЛПВЩ були дост^рно нижчими у основнш та груш порiвняння ммоль/л вщносно контрольно! групи, (р<0,001), та статистично не вiдрiзнялись мiж собою у хворих на С1ХС, (р=0,36). Показники ТГ були вищими у 1,2 рази основнiй груш порiвняно з групою спiвставлення та в 2 рази вище шж у групi контролю, (р<0,001). Рiвень ТГ групи порiвняння теж був дост^рно вищим нiж у груш контролю (р<0,001).
Таблиця 1.
PiBeHb показникiв лiпiдного o6MiHy у хворих на С1ХС
Показники Основна група n=79 Група пор1вняння n=19 Контрольна група n=20
ЗХС, ммоль/л 5,89 (5,65;6,24)* 5,64 (4,97;6,0)* 4,63 (4,25;4,79)
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 4,33 (4,09;4,62)* 4,24 (3,69;4,61)* 4,24 (3,69;4,61)
ХСЛПДНЩ, ммоль/л 0,73 (0,64;0,86)* 0,6 (0,55;0,64)* 0,38 (0,36;0,41)
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 0,82 (0,76;0,88)* 0,81 (0,77;0,92)* 1,4 (1,23;1,55)
ТГ, ммоль/л 1,61 (1,41,-1,9)* 1,32 (1,22;1,41)* 0,82 (0,78;0,9)
КА 6,27 (5,70;6,8)* 5,63 (5,13;6,6)* 1,91 (2,96;2,65)
Примггки: р<0,05 *, - по вiдношенню до групи контролю.
PiBeHb показнишв фосфорно-кальцieвого обмшу в сироватцi KpoBi пацieнтiв на С1ХС
Показники Основна група n=79 Група пор1вняння n=19 Контрольна група n=20
Фосфор, ммоль/л 1,5 (1,4,'1,7) 1,5 (1,35; 1,6) 1,44 (1,22; 1,58)
Загальний кальцш, ммоль/л 2,5 (2,4;2,56) 2,4 (2,35; 2,46)* 2,39 (2,3; 2,47)*
КА основноТ групи був у 1,1 раз вищим нiж у групi порiвняння у 3,3 рази вищим за контрольну групу. Ц данi сшвпадають з ранiше отри-маними результатами, в яких показано, що характерними потен-цiйно атерогенними показниками лтщного профiлю кровi е не стть-ки пiдвищення рiвню ЗХС, сктьки пiдвищений рiвень ТГ i знижений рiвень ХС ЛПНЩ [12]. Деям показ- Примггки: р<0,05 *, - по в1дношенню до основноТ групи. ники лтщного обмiну оаб на С1ХС достовiрно вiдрiзнялися вщ групи контролю, але входили у рамки нормативних зна-чень, що може бути результатом прийому пполтще-мiчноТ терапп.
Аналiз показникiв мшерального обмiну виявив деякi закономiрностi (табл. 2). Хоча рiвень показ-нимв фосфорно-кальцiевого обмiну не виходив за рамки референтних значень, однак вiдмiчалась тен-денцiя до пiдвищення загального кальщю у хворих на С1ХС та ожирiння порiвняно з iзольованою С1ХС та групою контролю (р<0,001). Рiзниця показникiв фосфору кровi не була достовiрною, але вiдмiчалась тен-денцiя до пiдвищення рiвню фосфору у пацiентiв на С1ХС та ожирiння ммоль/л порiвняно з групою контролю, (р=0,36).
Експериментальш дослiдження показують, що пiдвищений рiвень кальцiю може вiдiгравати важли-ву роль в патогенезi розвитку серцево-судинних за-хворювань. Так, iснують дослщження, в яких було ви-явлено позитивний зв'язок мiж нормальним рiвнем сироваткового кальцiю та атеросклерозом сонних артерш [13,14], а також мiж рiвнем кальцiю кровi та ожиршням [15].
Порiвняльний аналiз показникiв фосфорно-каль-цiевого обмiну в сечi (табл. 3) виявив доа^рну рiзницю мiж рiвнем кaльцiю сечi у хворих основноТ групи, групи порiвняння та контролю з тенденщею до шдвищення виведення кaльцiю з сечею у хворих
Таблиця 2.
PiBeHb показнишв фосфорно-кальцieвого обмшу в ce4i хворих на С1ХС
Показники Основна група n=79 Група пор1вняння n=19 Контрольна група n=20
Фосфор, г/доб 1,34 (0,99;1,72) 0,98 (0,77;1,12)** 1,07 (0,86,1,45)
Кальцш, мг/доб 377 (230;450)* 320 (220;400)* 195 (158,5;289)
Примггки: р<0,05 *, до групи контролю.
- по вщношенню до групи порiвняння; р<0,05 :
на С1ХС та ожиршня. Так, рiвень кaльцiю добовоТ сечi основноТ групи був у 2 рази вищим шж у груш порiв-няння (р<0,001). Рiвень фосфору сечi був статистично нижчим у хворих на С1ХС з нормальною вагою по-рiвняно з шшими групами, але знаходився у рамках референтних значень (р<0,001).
Тобто, при наявност атеросклерозу вщбуваеть-ся шдвищене виведення кальц1ю з сечею та супутне ожир1ння посилюе даний процес. Ц1 дан1 спростову-ють припущення, що жирова тканина грае захисну роль в розвитку остеопорозу. В той же час результати денситометричного дослщження продемонстрували зворотн1й результат. Так, при проведены денситометричного дослщження у груш пор1вняння остеопе-шчш стани було д1агностовано у 54% хворих (35,6% - остеопешя, 18,4% - остеопороз) проти 28,5% ос-теопенп у пац1ент1в основноТ групи (р<0,05). Прояв1в остопорозу у пац1ент1в с С1ХС та ожир1нням виявлено не було.
Тобто, змши в показниках кальц1ево-фосфорного обм1ну у пац1ент1в на С1ХС та ожир1ння можна розгля-дати в якост1 предиктора остеопешчних стан1в. Тод1 як за результатами денситометричного дослщження, в1дсоток хворих 1з остеопен1чними станами нижчий за наявносл надлишковоТ ваги або ожиршня. Можна припустити, що на р1вень протективних механ1зм1в впливае ступ1нь ожиршня та особливосп розпод1лу жировоТ тканини, тому отримаш дан1 потребують по-дальшого досл1дження.
Висновки. Переб1г стабтьноТ 1шем1чноТ хвороби серця в1дбуваеться на тл1 зм1н в показниках лтщного спектру кров1 та кальц1й-фосфорного обмшу.
Супутне ожир1ння у хворих на Таблиця 3. С1ХС може впливати на шдвищення кальц1ю та фосфору сироватки кров1, що, ймов1рно, можна розглядати як фактор, що посилюе розвиток атеро-склеротичного ураження судин.
Коморбщний переб1г С1ХС та ожиршня е високим ризиком розвитку остеодефщитних сташв, що п1дтвер-джено раншми зм1нами в показниках кальц1ево-фосфорного обм1ну.
Пац1ентам з С1ХС та ожир1нням з метою попередження формування остеопешчних сташв сл1д визначати р1вень кальц1ю та фосфору кров1, а також проводити денситометр1ч-не дослщження.
Перспективи подальших дослiджень. Плануеть-ся проведення анал1зу показник1в фосфорно-кальц1-евого обм1ну у хворих на С1ХС залежно в1д ступеню ожиршня.
- по вщношенню
Лiтература
1. VOZ centr SMI. Serdechno-sosudistye zabolevanija. Informacionnyj bjulleten' № 317. 2015 [Internet]. Dostupno: http://www.who.int/me-diacentre/factsheets/fs317/ru [in Russian].
2. Guenard F, Houde A, Bouchard L. Association of LIPA Gene Polymorphisms With Obesity-Related Metabolic Complications Among Severely Obese Patients. Obesity. 2012;20(10):2075-82.
3. Zhang Y, Wang S. Differences in development and the prevalence of obesity among children and adolescents in different socioeconomic status districts in Shandong. China. Annlas of Human Bioljgy. 2012;39(4):290-6.
4. VOZ centr SMI. Serdechno-sosudistye zabolevanija. Informacionnyj bjulleten' № 317. 2015 [Internet]. Dostupno: http://www.who.int/me-diacentre/factsheets/fs317/ru [in Russian].
5. Lee SN, Cho JY, Eun YM. Associations between osteoporosis and coronary artery disease in postmenopausal women. Climacteric. 2016 Oct;19(5):458-62.
6. Lewiecki EM. Fracture risk assessment in clinical practice: T-scores, FRAX, and beyond. Clinical Reviews in Bone and Mineral Metabolism. 2010;8:101-12.
7. Barna OM, Jarema N1, Bazilevich Ala. Patofiziologichni ta klinichni paraleli SIHS ta osteoporozu. Liki ик^ут. 2009;3(129):43-6. [in Ukrainian].
8. Gavisova AA, Tverdikova MA, Jakushevskaja OV. Osteoporoz: sovremennyj vzgljad na problemu. Russkij medicinskij zhurnal. 2012;20(21):1110-6. [in Russian].
9. Vertkin AL, Naumov AV, Goruleva EI. Osteoporoz kak komponent serdechno-sosudistogo kontinuuma. Lechashhij vrach. 2012;02. [Internet]. Dostupno: http://www.lvrach.ru/2012/02/15435341/ [in Russian].
10. Karpova IS. Vzaimosvjaz' kal'cinoza arterij i klapannogo apparata serdca i osteoporoza. Kardiologija v Belarusi. 2012;1:98-104. [in Russian].
11. Karpova IS, Manak NA, Koshlataja OV. Vzaimosvjaz' mineral'noj plotnosti kostej, lipidnogo obmena i endotelial'noj funkcii u zhenshhin s IBS i postmenopauzal'nym osteoporozom. Bol'. Sustavy. Pozvonochnik. 2012;4(08). [Internet]. Dostupno: http://www.mif-ua.com/archive/ article/34605 [in Russian].
12. Watts NB, Adler RA, Bilezikian JP, Drake MT, Eastell R, Orwoll ES. Osteoporosis in men: an endocrine society clinical practice guideline. The Journal of clinical Endocrinology and Metabolism. 2012;97(6):1802-22.
13. Polonskaja JaV, Kashtanova EV, Murashev IS. Vzamosvjaz' osnovnyh pokazatelej kal'cievogo i lipidnogo obmena s aterosklerozom koro-narnyh arterij. Ateroskleroz i dislipidemii. 2015;1:24-9. [in Russian].
14. Montalcini T, Gorgone G, Pujia A. Serum calcium level is related to both intima-media thickness and carotid atherosclerosis a neglect risk factor in obese/overweight subject. Journal of Translational Medicine. 2012;6(10):11.
15. Mee Kyoung Kim, Guilsun Kim, Eun Hee Jang. Altered calcium homeostasis is correlated with the presence of metabolic syndrome and diabetes in middle-aged and elderly Korean subjects: The Chungju Metabolic Disease Cohort study. Atherosclerosis. 2010;2:674-81.
РОЛЬ КАЛЬЦ1£ВО-ФОСФОРНОГО ОБМ1НУ В ПАТОГЕНЕЗ1 СТАБ1ЛЬНОТ 1ШЕМ1ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ У ПА-Ц16НТ1В ХВОРИХ НА ОЖИР1ННЯ
ПааешвЫ Л. М., 1ванова К. В.
Резюме. Метою роботи було визначення показнимв мшерального i лшщного обмшу та встановлення зв'язку виразност остеопешчного синдрому у хворих на стабшьну iшемiчну хворобу серця (С1ХС) та ожирш-ня. Анaлiз лшщного профтю показав клЫчне значиме тдвищення загального холестеролу та триглiцеридiв та у хворих на С1ХС. Показники мшерального стану мстковоТ тканини сироватки кровi не виходили за рамки нормальних значень, але рiвень загального кальщю сироватки кровi був дост^рно вищим у пащенлв з С1ХС та ожиршням порiвняно з шшими групами. Показники кальщево-фосфорного обмшу добовоТ сечi пащенлв з С1ХС були значно вищими. При проведены денситометричного дослщження у хворих на С1ХС з нормальною вагою остеопешчш стани дiaгностувaлися часлше, шж у хворих з надлишковою вагою та ожиршням. Тобто, коморбщний перебк С1ХС та ожиршня е високим ризиком розвитку остеодефщитних сташв, що пщтверджено рaннiми змiнaми в показниках кальщево-фосфорного обмiну.
Ключовi слова: стабшьна iшемiчнa хвороба серця, ожиршня, остеопороз, мшеральний обмiн.
РОЛЬ КАЛЬЦИЕВО-ФОСФОРНОГО ОБМЕНА В ПАТОГЕНЕЗЕ СТАБИЛЬНОЙ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА У ПАЦИЕНТОВ БОЛЬНЫХ ОЖИРЕНИЕМ
Пасиешвили Л. М., Иванова Е. В.
Резюме. Целью работы было определение показателей минерального и липидного обмена и установление связи выраженности остеопенического синдрома у пациентов с стабильной ишемической болезнью сердца (СИБС) и ожирением. Анализ липидного профиля показал клинически значимое повышение общего холестерола и триглицеридов у пациентов с СИБС. Показатели минерального обмена сыворотки крови не выходили за рамки референтных норм, однако были достоверно выше у пациентов с ИБС и ожирением в сравнении с другими группами. Показатели минерального обмена в суточной моче были значительно выше в у пациентов с СИБС и ожирением. Данные денситометрического исследования показали, что остеопени-ческие состояния чаще были диагностированы у пациентов с нормальной массой тела. Следовательно, ко-морбидное течение СИБС и ожирения является высоким риском развития остродефицитных состояний, что подтверждено ранними изменениями в показателях кальциево-фосфорного обмена.
Ключевые слова: стабильная ишемическая болезнь сердца, ожирение, остеопороз, минеральный обмен.
ROLE OF CALCIUM-PHOSPHORUS METABOLISM IN THE PATHOGENESIS OF STABLE CORONARY ARTERY DISEASE IN PATIENTS WITH OBESITY
Pasiyeshvili L. M., Ivanova K. V.
Abstract. According to the World Health Organization (WHO), stable coronary artery disease (SCAD) takes the first place among the causes of disability and mortality worldwide. The second equally important problem of modern society is obesity, which is called the non-infectious epidemic of the 21-st century. An analysis of the structure of diseases that run over the background of excess weight, proves its negative impact on the development of hypertension, ischemic stroke, osteoarthritis, breast cancer and endometriosis. But one of the positive aspects of obesity is its protective effect on the development of osteoporosis (OP). There is an assumption that a certain similarity between the mechanisms of OP development and atherosclerosis is due to processes that occur with the participation of mononuclear cells. In this case it can be assumed that the protective effect of adipose tissue in osteopenic conditions is a predictor of accelerating the formation of atherosclerotic plaques. This assumption was a scientific hypothesis for which this study was conducted.
The purpose of the study was to determine the indices of mineral and lipid metabolism and to establish the connection between the severity of the osteopenic syndrome in patients with stable coronary artery disease (SCAD) and obesity.
We examined 98 people with SCAD, included 79 with concomitant obesity (main group), 19 with normal weight (group of comparison). The average age of patients in the main group was 52.4 ± 1.44 years, the comparison group - 51.8 ± 1.94 years. The duration of the history of SCAD was 2.9 ± 1.2 and 2.4 ± 1.6 years, respectively. Gender ratios were as follows: in both groups, women predominated - 54.8% and 52.9% respectively. The mean BMI was 31.87 ± 0.26% in the main group and 23.8 ± 0.24% in the comparison group. The control group included 20 practically healthy people representative by gender and age. The presence of acute coronary syndrome, chronic heart failure of the functional class IV (NYHA) and other diseases associated with osteogenic states (bowel disease, diabetes mellitus, thyroid disease, etc.) were the criteria for exclusion from the study.
The parameters of the mineral metabolism of blood serum were not higher than the reference norms, however they were significantly higher in patients with SCAD and obesity in comparison with other groups. The rates of mineral metabolism in daily urine were significantly higher in patients with SCAD and obesity. Data from the densitometric study showed that osteopenic conditions were more often diagnosed in patients with normal body weight. Consequently, the comorbidity of SCAD and obesity is a high risk of developing osteodeficiency states, which is confirmed by early changes in the parameters of calcium-phosphorus metabolism.
Key words: stable coronary artery disease, obesity, osteoporosis, mineral metabolism.
Рецензент - проф. Скрипник I. М.
Стаття наджшла 22.02.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-179-184 УДК 616.24-002:616.13:616-07
Петров 6. 6., Треумова С. I., Бурмак Ю. Г., Борисова З. О. ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦЮНАЛЬНИХ ПОКАЗНИК1В ЕНДОТЕЛ1Ю У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
В УМОВАХ КОМОРБ1ДНОСТ1 Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Публта^я е фрагментом плановоТ науково-дослщноТ роботи кафедри пропедевтики внутршньоТ медицини з доглядом за хворими за-гальноТ практики (амейноТ медицини) «Особливост переб^у та прогнозу метaболiчного синдрому з ура-хуванням генетичних, втових, гендерних аспеклв хворих, наявност у них рiзних компоненлв метабо-лiчного синдрому i конкретноТ супутньоТ патологи та шляхи корекцп виявлених порушень», № державноТ реестрацп 01144001909.
Вступ. Одшею з основних проблем охорони здоров'я залишаеться хрошчне обструктивне за-хворювання легень (ХОЗЛ). У всьому свт вiдмiчa-еться збшьшення захворюваност на цю патолопю
[1]. Разом з тим, експерти звертають увагу на доволi несприятливий вплив на перебк ХОЗЛ та коморбщ-ноТ патологи i, насамперед, серцево-судинноТ [2]. Показано, що дуже часто там хворi вмирають саме вщ кардюваскулярних причин - 25% випадмв [3,4]. Основною коморбщною серцево-судинною патоло-пею при ХОЗЛ е iшемiчна хвороба серця (1ХС). У ходi аналiзу двох великих популяцшних ешдемюлопчних дослщжень D.M. Mannino i сшвавт. [5] виявили, що поширешсть 1ХС у хворих на ХОЗЛ становить 20-22%, тодi як у загальнш популяци-9%. Поширешсть мета-болiчного синдрому (МС) серед хворих на ХОЗЛ становить вщ 25,6 до 60,9% [6,7], найчаспше поеднання - на раншх стадiях ХОЗЛ [8].
