CC BY
51
—ь ы Fi ® Оригинальны- иссл-дования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
УДК 613.25:577.218:577.175.2 КАДИКОВА О.1.
Харювський на^ональний медичний унверситет, м. Харюв, Украина
полiморфiзм Gln27Glu гена p2-aapehope^ntopib i порушення вуглеводного та лiпiднoгo обмыу в пaцieнтiв з iшемiчною хворобою серця
й ожирыням
Резюме. У CTarri о^нено роль полiморфiзму Gln27Glu гена $2-адренорецептор'1в у формуванн порушень вуглеводного та лiпiдного обману в па^енлв з iшемiчною хворобою серця (1ХС) й ожирiнням. Проведено комплексне обстеження 222 па^енлв з 1ХС та ожирiнням. У дослiдженнi визначали показники вуглеводного, лiпiдного обману i алельний полiморфiзм Gln27Glu гена $2-адренорецептор'т. Поеднаний перебiг 1ХС й ожирiння характеризуемся гiперiнсулiнемiею та '¡нсулнорезистентнютю на тлi нормоглiкемiï, що асо^йовано з G/G-генотипом полiморфiзму Gln27Glu гена $2-адренорецептор'1в. G/G-генотип полiморфiзму Gln27Glu гена $2-адренорецептор'1в у па^енлв з 1ХС пов'язаний iз пщвищен-ням индексу маси тла та рiвня триглiцеридiв.
Унашому дослiдженнi ми представили докази впливу генотипу G/G полiморфiзму Gln27Glu гена Р2-адре-норецепторiв у па^енпв з 1ХС й ожирiнням на стан вуглеводного та лiпiдного обмiну. Гомозиготи (G/G) мали п'щвищений р':вень iнсулну, триглiцеридiв, iндекс маси тла та iнсулiнорезистентнiсть. Ключовi слова: полiморфiзм Gln27Glu гена $2-адренорецептор'1в, iшемiчна хвороба серця, ожирiння, вуглеводний i лтдний обмiн.
Роботу виконано в рамках науково-дослщно! роботи Харшвського нацюнального медичного ушверситету.
Вступ
Вщомо, що rneMi4Ha хвороба серця (1ХС) е одним i3 найпоширешших захворювань серцево-судинно! системи, особливо в ошб з ожиршням [1]. Така комор-бщшсть значно попршуе прогноз виживання хворих, супроводжуеться збтьшенням витрат на лшування та частоти гостт^защ! до стацюнару. У зв'язку з цим актуальнють теми не викликае сумнiвiв i надат тривае пошук маркерiв досимптомно! дiагностики.
Останшми роками активно проводяться досль дження генетично! схильност до 1ХС, виявлено безлiч полiморфiзмiв, що претендують на роль генетичних маркерiв. Вивчення поширеностi полiморфiзму генiв ренш-анпотензин-альдостероново! та симпатоадрена-лово! систем актуально, осюльки нейроендокринний каскад розглядають як важливий аспект формування та прогресування серцево-судинних захворювань. Велику увагу придтяють генетичному полiморфiзму Р2-адрено-рецепторiв, замiна амiнокислотноi' послщовносп яких викликае змiну функцiональних властивостей рецеп-торiв [2].
Iдентифiковано деюлька полiморфiзмiв у кодую-чiй частиш гена P2-адренорецепторiв, чотири з котрих призводять до амшокислотних замiн у бтковш посль довностi. Було показано, що один iз цих полiморфiзмiв, Val34Met, не впливае на функцюнальш особливостi рецептора, тому подальшi дослiдження були зосередженi на трьох замшах — Arg16Gly, Gln27Glu, Thr164Ile. Най-бiльш вивченим та поширеним е полiморфiзм з амшо-кислотною замшою Gln27Glu [3—6].
З урахуванням доведено! асощаци Gln27Glu поль морфiзму гена P2-адренорецепторiв iз тяжкiстю пе-ребiгу 1ХС та наявностi поодиноких суперечливих даних iноземних авторiв, а також невивченост дано! проблеми в Укра!ш метою нашого дослщження було оцiнювання ролi полiморфiзму Gln27Glu гена P2-адренорецепторiв у формуваннi порушень вуглеводного та лшщного обмшу в пацiентiв з 1ХС й ожиршням.
Адреса для листування з автором: Кадикова О.1.
E-mail: kadikova.olga@mail.ru © Кадикова О.1., 2016
© «М1жнародний ендокринологiчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
MaTepi^M та методи
З метою дослщження проведено комплексне обсте-ження 222 хворих з 1ХС та ожирiнням, ят перебува-ли на лiкуваннi в кардюлопчному вiддiленнi КЗОЗ «Хартвська мюька клiнiчна лiкарня № 27» — базового л^вального закладу кафедри внутршньо'' медицини № 2 i клшчно! iмунологii та алергологй' Хартвського нацюнального медичного унiверситету МОЗ Укра'ни. Уш пацieнти з 1ХС були розподтеш на три пiдгрупи залежно вщ генотипу полiморфiзму Gln27Glu гена Р2-адренорецептс^в: перша пiдгрупа — хворi iз С/С-генотипом (n = 73), друга — пащенти iз C/G-геноти-пом (n = 72) i третя — хворi iз G/G-генотипом (n = 77). Контрольну групу становили 35 практично здорових людей. Групи були порiвняннi за вшом i статтю. У дослщження не включали хворих iз тяжкою супутньою патологieю органiв дихання, травлення, нирок та осiб з онколопчними захворюваннями.
Дiагноз встановлювався вiдповiдно до дшчих на-казiв МОЗ Укра'ни.
Усiм хворим проводили загальноклiнiчнi та ш-струментальш обстеження. З метою контролю вугле-водного обмiну визначали рiвень глюкози глюкозо-оксидазним методом, визначення вмюту глiкованого гемоглобiну (НЬА1с) у цiльнiй кровi проводили фото-метричним методом реакцieю з тюбарбггуровою кислотою з використанням комерцшно'' тест-системи фiрми «Реагент» (Укра'на) вщповщно до шструкци. Концентрацiю iнсулiну визначали iмуноферментним методом iз використанням комерцшно'' тест-системи INSULIN ELISA KIT виробництва фiрми Monobind (США). Використовували шдекс шсулшорезистент-ностi HOMA (Homeostasis Model Assessment), що розраховували за формулою: шсулш (мОд/мл) х глюкоза натще (ммоль/л)/22,5. При iндексi НОМА > 2,77 установлювали iнсулiнорезистентнiсть.
Бiохiмiчне дослiдження включае визначення рiвня загального холестерину (ЗХС) i лшопроте'шв високо'' щiльностi (ЛПВЩ) пероксидазним методом iз використанням набору реактивiв Cholesterol Liquicolor фiрми Human (Нiмеччина) у сироватщ кровi, стабiлiзованiй гепарином. Рiвень триглiцеридiв (ТГ) визначали фер-ментативним колориметричним методом iз використанням набору реактивiв Triglycerides GPO фiрми Human (Нiмеччина). Проводили розрахунок кое-фiцieнта атерогенностi (КА) за формулою А.М. Кшмо-ва: КА = (ЗХС - ЛПВЩ)/ЛПВЩ; рiвень лшопроте'шв дуже низько'' щiльностi (ЛПДНЩ) = ТГ/2,2 х 0,45 (ммоль/л); рiвень лшопроте'шв низько'' щiльностi (ЛПНЩ) = ЗХС - (ЛПДНЩ + ЛПВЩ) (ммоль/л).
У дослщженш визначали антропометричш показ-ники окружностi тали (ОТ) i стегна (ОС), окружностi ши' (ОШ). Для характеристики ожирiння визначався шдекс маси тта (1МТ) (шдекс Кетле), що розраховува-ли за формулою: маса тла (кг)/рiст (м2).
Дослiдження дельного полiморфiзму Gln27Glu гена ß2-адренорецепторiв проводили методом полiме-разно'' ланцюгово'' реакцй' з електрофоретичною де-текцieю результатiв iз використанням наборiв реак-
тивiв SNP-ЕКСПРЕС виробництва ТОВ НВФ «Лиех» (РФ). Видiлення ДНК iз цшьно' кровi виконували за допомогою реагенту «ДНК-експрес-кров» виробництва ТОВ НВФ «Лгтех» (РФ) вщповщно до шструк-цй'. Правильнiсть розподту частот генотипiв визна-чалася вщповщнютю рiвноваги Хардi — Вайнберга (pi2 + 2pipj + pj2 = 1). Зпдно з Гельсiнською деклара-цieю всi пацieнти були пошформоваш про проведен-ня клiнiчного дослщження i дали згоду на визначення полiморфiзму дослiджуваного гена.
Отриманi результати представлеш у виглядi се-реднього значення ± стандартне вiдхилення вiд се-реднього значення (М ± m). Статистичну обробку даних здiйснювали за допомогою пакета Statistica, вершя 6.0. Оцiнку вiдмiнностей мiж групами при роз-подiлi, близькому до нормального, проводили за допомогою критерш Шрсона. Статистично вiрогiдними вважали вiдмiнностi при р < 0,05.
Результати дослщження
З табл. 1 видно, що вiрогiдних вiдмiнностей мiж тд-групами порiвняння щодо таких показниыв вуглевод-ного обмiну, як рiвень глюкози та HЬA1с, виявлено не було. У пацieнтiв з 1ХС й ожирiнням за умов С/С-гено-типу рiвень глюкози кровi становив 4,87 ± 0,11 ммоль/л i майже не вiдрiзнявся вщ показника у хворих iз генотипами С/G i G/G Gln27Glu гена ß2-адренорецепторiв (4,90 ± 0,13 ммоль/л та 4,98 ± 0,15 ммоль/л вiдповiдно) (р > 0,001). Аналопчна закономiрнiсть отримана щодо рiвня HЬA1с: 5,36 ± 0,39 %, 5,48 ± 0,43 % i 5,59 ± 0,41 % у пацieнтiв першо'', друго'' та третьо'' пiдгруп вщповщ-но (р > 0,001). Проте у хворих iз G/G-генотипом при поeднаннi 1ХС й ожиршня визначалися вiрогiдно вищi рiвнi iнсулiну та iндексу НОМА. Рiвень iнсулiну у хворих iз G/G-генотипом при поeднаннi 1ХС й ожиршня становив 14,18 ± 0,72 мкОД/мл i був на 51,76 та 50,78 % вищим, шж у хворих iз генотипами С/С i С/G Gln27Glu гена ß2-адренорецепторiв (р < 0,001); iндекс НОМА дорiвнював 3,14 ± 0,61 од. у хворих першо'' пiдгрупи та був бтьший на 52,87 i 51,59 % порiвняно з хворими друго'' та третьо'' пiдгруп вщповщно (р < 0,001). Таким чином, поeднаний перебiг 1ХС й ожиршня характери-зуeться гiперiнсулiнемieю та шсулшорезистентшстю на тлi нормогакеми, що асоцшовано з G/G-генотипом полiморфiзму Gln27Glu гена ß2-адренорецепторiв, а також пiдтверджено вiрогiдними прямими кореляцш-ними зв'язками мiж рiвнем iнсулiну (r = 0,59; р < 0,05), iндексом НОМА (r = 0,52; р < 0,05) i G/G-генотипом Gln27Glu гена ß2-адренорецепторiв.
Подiбнi результати були отримаш й iншими дослщ-никами. Так, за результатами S. Ishiyama-Shigemoto [7] установлено, що полiморфiзм Gln27Glu гена ß2-адре-норецепторiв асоцiйований iз розвитком цукрового дiабету 2-го типу.
При анал1з1 конституцiональних показнитв у па-цieнтiв з 1ХС й ожиршням залежно вiд генотипiв поль морфiзму Gln27Glu гена ß2-адренорецепторiв звертаe на себе увагу те, що ОТ, ОС, ОТ/ОС не мали вiрогiд-них рiзниць (р > 0,05) (табл. 2). 1МТ у хворих iз геноти-
пом G/G був вищим (на 12,78 i 14,75 %), шж у хворих i3 генотипами С/С i С/G полiморфiзму Gln27Glu гена Р2-адренорецептс^в (р < 0,05). До того ж установлено npHMi позитивнi вiрогiднi кореляци' мiж 1МТ (г = 0,62; р < 0,05) i G/G-генотипом полiморфiзму Gln27Glu гена P2-адренорецепторiв.
Отже, G/G-генотип полiморфiзму Gln27Glu гена P2-адренорецепторiв у пацieнтiв з 1ХС пов'язаний i3 пiдвищенням 1МТ.
Вивчення лшщного обмiну в пацieнтiв з 1ХС й ожи-рiнням залежно вiд генотипiв полiморфiзму Gln27Glu гена P2-адренорецепторiв показало вiдсутнiсть вiро-пдних вiдмiнностей мiж пiдгрупами щодо вшх показ-никiв, крiм ТГ (табл. 3). У пащентав з 1ХС й ожирш-ням iз генотипом G/G полiморфiзму Gln27Glu гена Р2-адренорецептс^в рiвень ТГ був на 41,97 i 40,51 %
вищим, шж у хворих i3 генотипами С/С i С/G вщпо-вiдно (р < 0,05).
Обговорення результат досл^дження
Таким чином, у нашому дослщжеш ми представили докази впливу генотипу G/G полiморфiзму Gln27Glu гена P2-адренорецепторiв у пацieнтiв з 1ХС й ожирш-ням на стан вуглеводного та лiпiдного обмiнy Гомози-готи (G/G) мали пiдвищений рiвень шсулшу, НОМА, 1МТ i ТГ.
Нашi результати узгоджуються з результатами ба-гатьох дослiдникiв, якi повiдомили, що Glu27Gln-re-нотип гена P2-адренорецепторiв асоцшований з ожи-рiнням [8]. Рашше встановлено, що гомозиготи (G/G) гена P2-адренорецепторiв мають надлишкову масу тта порiвняно з гомозиготами (С/С), а також мають шсуль
Таблиця 1. Показники вуглеводного обмНу у хворих на 1ХС й ожирння залежно в д генотип1в пол'морф'зму Gln27Glu гена $2-адренорецептор'т (М ± m)
Пщгрупи Показники Генотипи полiморфiзму Gln27Glu гена ß2-адренорецепторiв Р
С/С (n = 73) С/G (n = 72) G/G (n = 77)
НОМА, од. 1,48 ± 0,36 1,52 ± 0,38 3,14 ± 0,61 р1 2 > 0,001 р1 3 < 0,001 р2_3 < 0,001
HbA1c, % 5,36 ± 0,39 5,48 ± 0,43 5,59 ± 0,41 р1 2 > 0,001 р1 3 > 0,001 Р13 > 0,001
Глюкоза KpoBi, ммоль/л 4,87 ± 0,11 4,90 ± 0,13 4,98 ± 0,15 р1 2 > 0,001 Р1 3 > 0,001 Р13 > 0,001
1нсутн, мкОД/мл 6,84 ± 0,81 6,98 ± 0,68 14,18 ± 0,72 Р1 2 > 0,001 р1 3 < 0,001 Р13 < 0,001
Таблиця 2. Стан конституцйних показниюв у пац1ент1в з 1ХС й ожир1нням залежно вд генотипв пол'морф'зму Gln27Glu гена Р2-адренорецептор'1в (М ± m)
^^^^^^ Пiдгрупи Показники Генотипи полiморфiзму Gln27Glu гена ß2-адренорецепторiв Р
С/С (n = 73) С/G (n = 72) G/G (n = 77)
ОТ, см 112,67 ± 1,56 112,98 ± 1,34 113,15 ± 1,49 Р1 2 > 0,05 Р1 2 > 0,05 Р^ > 0,05
ОС, см 111,28 ± 1,63 112,06 ± 1,29 112,98 ± 1,58 р1 2 > 0,05 Р1 3 >0,05 р2-3 > 0,05
ОТ/ОС 1,010 ± 0,002 1,000 ± 0,001 1,000 ± 0,002 Р1 2 > 0,05 Р1 3 > 0,05 Р13 > 0,05
1МТ, кг/м2 35,01 ± 0,50 34,22 ± 0,51 40,14 ± 0,47 Р1 2 > 0,05 Р1 2 < 0,05 Р13 < 0,05
ОШ, см 51,32 ± 0,86 49,19 ±0,92 52,22 ± 0,81 Р1 2 > 0,05 Р1 2 > 0,05 Р13 > 0,05
Таблиця 3. Показники л1пщного обмну в пац1ент1в з 1ХС й ожир1нням залежно вд генотитв пол'морф'зму Gln27Glu гена $2-адренорецептор'1в (М ± m)
Пщгрупи Показники Генотипи полiморфiзму Gln27Glu гена ß2-адренорецепторiв Р
С/С (n = 73) С/G (n = 72) G/G (n = 77)
ЗХС, ммоль/л 5,57 ± 0,09 5,61 ± 0,08 5,62 ± 0,07 Р1 2 > 0,05 Р12 > 0,05 р2_3 > 0,05
ТГ, ммоль/л 1,59 ± 0,06 1,63 ± 0,06 2,74 ± 0,05 Р1 2 > 0,05 Р1 2 < 0,05 Р^з < 0,05
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,03 ± 0,04 1,02 ± 0,02 1,04 ± 0,04 Р1 2 > 0,05 Р1 2 > 0,05 Р^з > 0,05
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 3,38 ± 0,06 3,40 ± 0,07 3,43 ± 0,08 Р1 2 > 0,05 Р12 > 0,05 Р13 > 0,05
ХС ЛПДНЩ, ммоль/л 1,81 ± 0,05 1,78 ± 0,06 1,83 ± 0,07 Р1 2 > 0,05 Р1 2 > 0,05 Р^з > 0,05
КА 4,65 ± 0,09 4,62 ± 0,07 4,67 ± 0,08 Р1 2 > 0,05 Р1 2 > 0,05 Р13 > 0,05
норезистентнють [9]. Аналопчно в шшому дослщжен-ш (Kunnas T.) спостериали значно бтьшу кiлькiсть вiсцерального жиру в жшок з алеллю Glu порiвняно з Gln/Gln-гомозиготами [10]. К. Masuo et al. повщо-мили, що мутаци' гена P2-адренорецепторiв пов'язанi з шдвищеною стiйкiстю до iнсулiну й ожиршням [11]. S. Ishiyama-Shigemoto et al. запропонували асоцiацiю полiморфiзму Gln27Glu гена P2-адренорецепторiв з ожирiнням, гiпертриглiцеридемieю та цукро-вим дiабетом у японщв [7]. 1нше японське дослщ-ження показало, що варiант рецептора Gln27Glu P2-адренорецепторiв був пов'язаний з ожиршням у чоловтв [12]. Хоча щ та iншi дослiдження показують зв'язок мiж Gln27Glu, однак e значна дискусiя щодо цieï асощацп', оскiльки було декiлька дослiджень, що були не в змозi показати ютотний зв'язок мiж поль морфiзмом гена P2-адренорецепторiв та ожирiнням [13—15]. Хоча причини ще!" невiдповiдностi досль джень залишаються нез'ясованими, вони можуть бути пов'язаш зi ступенем ожиршня дослiджуваних або з генетичними вщмшностями мiж етнiчними групами. Проте подальшi дослiдження у великих популяцiях зобов'язаш перевiрити цi результати.
Висновки
У проведеному дослщженш наведенi докази впливу генотипу G/G полiморфiзму Gln27Glu гена Р2-адрено-рецепторiв у пацieнтiв з iшемiчною хворобою серця й ожиршням на стан вуглеводного та лшщного обмшу. Гомозиготи (G/G) мали шдвищений рiвень iнсулiну, триглiцеридiв, iндекс маси тла й шсулшорезистен-тнiсть.
Конфлшт iHTepeciB. Автор гарантуе в1дсутн1сть кон-фл1кту ¡нтерес1в та власно! фшансово! зац1кавленост1 при виконанн1 роботи та написанш статт1.
Список лператури
1. Obesity and cardiovascular disease: pathophysiology, evaluation, and effect of weight loss: an update of the 1997American Heart Association scientific statement on obesity and heart disease from the obesity committee of the council on nutrition, physical activity, and metabolism /P. Poirier, T.D. Giles, G.A. Bray et al. // Circulation. — 2006. — Vol. 113. — P. 898-918.
2. Beta-1 and beta-2 adrenoreceptor polymorphisms: functional impotance, impact on cardiovascular disease and drug responses / O.E. Brodde//Pharmacol. Ther. - 2008. — Vol. 117. — P. 1-29.
3. Beta-2 adrenoceptor polymorphism determines vascular reactivity in humans / J.R. Cockcroft, A.G. Gazis, D.J. Cross et al. //Hypertension. — 2000. — Vol. 36. — P. 371-375.
4. Beta2-adrenergic receptor genotypes and haplotypes in different ethnic groups / T.J. Maxwell, M.M. Ameyaw, S. Pritchard//Int. J. Mol. Med. — 2005. — Vol. 16. — P. 573-580.
5. Role of beta(2)-adrenergic receptor polymorphisms on body weight and body composition response to energy restriction in obese women:preliminary results/Ruiz J.R., Larrarte E, Margareto J., Ares R., Labayen I. // Obesity (Silver Spring). — 2011. — Vol. 19. — P. 212-215.
6. Association of ADRB2 polymorphism with triglyceride levels in Tongans/Naka I. O.J., Kimura R., Inaoka T., Matsumura Y. // Lipids in Health and Disease. — 2013. — Vol. 12. — Р. 1-5.
7. Association of polymorphism in the $--adrenergic receptor gene with obesity, hypertriglyceridemia, and diabetes mellitus / Ishiyama-Shigemoto S., Yamada K., Yuan X., Nonaka K. // Diabetologia. — 1999. — Vol. 42. — P. 98-101.
8. Human beta-2 adrenoceptor gene polymorphisms are highly frequent in obesity and associate with altered adipocyte beta-2 adrenoceptor function / V. Large, L. Hellstrom, S. Reynisdottir et al. // J. Clin. Invest. - 1997. - Vol. 100. - P. 30053012.
9. The different effects of Gln27Glu $-adrenoceptor gene polymorphism on obesity in males and in females / Hellstrom L, Large V., Reynisdottir S, Wahrenberg H, Arner P. // J. Intern. Med. - 1999. - Vol. 245. - P. 253-259.
10. Gln27Glu variant of Beta 2-adrenoreceptor gene affects male type fat accumulation in women / Kunnas T, Lachitioo R., Kortelainen M.J., Kalela A., Nikkari S.T. //Lipids in Health and Disease. - 2009. - Vol. 43. - P. 1-4.
11. $--adrenoceptor polymorphisms relate to obesity through blunted leptin mediated sympathetic activation / K. Masuo, T. Katsuya, H. Kawaguchi et al. //Am. J. Hypertens. — 2006. — Vol. 19. - P. 1084-1091.
12. The Gln27Glu $--adrenergic receptor variant is associated with obesity due to subcutaneous fat accumulation in Japanese men / Y. Mori, H. Kim-Motoyama, Y. Ito et al. //Biochem. Biophys. Res. Commun. - 1999. - Vol. 258. - P. 138-140.
13. Gln27Glu and Arg16Gly polymorphisms of the beta2-adrenergic receptor gene are not associated with obesity in Japanese men / T. Hayakawa, Y. Nagai, T. Kahara et al. // Metabolism. — 2000. - Vol. 49. - P. 1215-1218.
14. Lack of association between a human beta2-adrenoceptor gene polymorphism (gln27glu) and morbid obesity / Kortner B., Wolf A.M., WendtD, Beisiegel U, Evans D. //Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. - 2000. - Vol. 23. - P. 1099-1100.
15. The Gln27Glu polymorphismin the beta2-adrenergic receptor gene is not associated with morbid obesity in Austrian women / H. Oberkofler, H. Esterbauer, E. Hell // Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. - 2000. - Vol. 24. - P. 388-390.
OmpuMaHO 09.02.16 M
Кадыкова О.И.
Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина
ПОЛИМОРФИЗМ GLN27GLU ГЕНА Р2-АДРЕНОРЕЦЕПТОРОВ И НАРУШЕНИЕ УГЛЕВОДНОГО И ЛИПИДНОГО ОБМЕНА У ПАЦИЕНТОВ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА И ОЖИРЕНИЕМ
Резюме. В статье оценена роль полиморфизма Gln27Glu гена Р2-адренорецепторов в формировании нарушений углеводного и липидного обмена у пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС) и ожирением.
Проведено комплексное обследование 222 пациентов с ИБС и ожирением. В исследовании определяли показатели углеводного, липидного обмена и аллельный полиморфизм Gln27Glu гена Р2-адренорецепторов.
Сочетанное течение ИБС и ожирения характеризуется гиперинсулинемией и инсулинорезистентностью на фоне нормогликемии, что ассоциировано с G/G-генотипом полиморфизма Gln27Glu гена Р2-адренорецепторов. G/G-генотип полиморфизма Gln27Glu гена Р2-адренорецепторов у пациентов с ИБС связан с повышением индекса массы тела и уровня триглицеридов.
В нашем исследовании мы представили доказательства влияния генотипа G/G полиморфизма Gln27Glu гена Р2-адренорецепторов у пациентов с ИБС и ожирением на состояние углеводного и липидного обмена. Гомозиготы (G/G) имели повышенный уровень инсулина, триглицеридов, индекс массы тела и инсулинорезистентность.
Ключевые слова: полиморфизм Gln27Glu гена Р2-адренорецепторов, ишемическая болезнь сердца, ожирение, углеводный и липидный обмен.
Kadykova O.
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine SNPS GLN27GLU POLYMORPHISM OF $2-ADRENOCEPTOR GENE AND CARBOHYDRATE AND LIPID METABOLISM IMPAIRMENT IN OBESE PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE
Summary. This article estimates the role of Gln27Glu polymorphism of $2-adrenergic receptors gene in forming violations of carbohydrate and lipid metabolism in obese patients with ischemic heart disease.
A comprehensive survey of 222 patients with ischemic heart disease and obesity was conducted. The study determined the carbohydrate, lipid metabolism and gene allelic polymorphism of Gln27Glu of $2-adrenergic receptors gene.
Comorbidity of ischemic heart disease and obesity is characterized by hyperinsulinemia and insulin resistance on the background of normoglycemia that is associated with the G/G genotype polymorphism of Gln27Glu of $2-adrenergic receptors gene. G/G genotype polymorphism gene of Gln27Glu $2-adrenergic receptors in patients with ischemic heart disease is associated with increased body mass index and triglyceride levels.
In our study, we provided evidence of the influence of genotype G/G of Gln27Glu polymorphism of $2-adrenergic receptors gene in patients with ischemic heart disease and obesity on carbohydrate and lipid metabolism. Homozygotes (G/G) had elevated insulin levels, insulin resistance, body mass index and triglycerides.
Key words: Gln27Glu polymorphism of $2-adrenergic receptors gene, ischemic heart disease, obesity, carbohydrate and lipid metabolism.
