CC BY
39
о Fl P ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
УДК 616.12-008.46-036.12-005.4-056.257-07:575.17 КАДИКОВА O.S., КРАВЧУН П.П.
Харювський на^ональний медичний унверситет, м. Харюв, Украна
АСОЩАЦЯ ПОЛiМОРФiЗМУ ГЕНА ЕНДОТЕ^АЛЬНОТ СИНТАЗИ ОКСИДУ АЗОТУ (Glu298Asp) i3 ХРОЫЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНiСТЮ У ХВОРИХ НА iШЕМiЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ Й ОЖИРННЯ
Резюме. У сташ о^нено наявнсть зв'язюв мiж полiморфiзмом гена ендотелiальноï синтази оксиду азоту (Glu298Asp) i розвитком та прогресуванням хронiчноï серцевоÏ недостатност у хворих на iшемiч-ну хворобу серця й ожирiння. Було проведено комплексне обстеження 222 хворих на iшемiчну хворобу серця. Групу порiвняння становили 115 хворих на iшемiчну хворобу серця з нормальною масою тла. До контрольноÏ групи увiйшло 35 практично здорових осб. Алель G i генотип G/G полiморфiзму гена ен-дотел'альноÏ синтази оксиду азоту (Glu298Asp) були асоцiйованi з розвитком iшемiчноï хвороби серця. Наявнсть алел '1 G та генотипу G/G полiморфiзму гена ендотелiальноï синтази оксиду азоту (Glu298Asp) у хворих на iшемiчну хворобу серця iз супутнм ожирiнням була пов'язана з розвитком хронiчноï серце-во'1 недостатност'1, тод як алель А була пов'язана з< зниженням ризику розвитку серцевоï недостатност'1. Прогресування хронiчноï серцевоï недостатност у хворих на iшемiчну хворобу серця й ожирiння асоц^ю-валось з алеллю G полiморфiзму гена ендотелiальноï синтази оксиду азоту (Glu298Asp), а алель А мала захиснi властивосл.
Ключовi слова: iшемiчна хвороба серця, ожирiння, полiморфiзм гена ендотелiальноï синтази оксиду азоту, хро^чна серцева недостатнсть.
Вступ
Зумовлюючи високий piBeHb смертност та час-тоти госпiталiзацiï пащенпв, хрошчна серцева не-достатшсть (ХСН) залишаеться актуальною проблемою сучасно'1 медицини (Воронков Л.Г., 2012).
Провщним етюлопчним чинником ХСН е ше-MÎ4M хвороба серця (1ХС), яка за рахунок поеднан-ня з ожиршням сприяе прогресуванню ХСН i попр-шенню прогнозу в дано'1 когорти хворих.
З позицп' сучасних поглядiв на патогенез ХСН на окрему увагу заслуговуе ендотелшзалежна вазо-дилататорна вщповщь, що у таких хворих е значно зниженою (Carolyn S.P. et al., 2012).
Продемонстровано, що в реалiзацiï ендотелш-залежно!' вазодилататорно! вщповш вщграе роль генетичний полiморфiзм, зокрема полiморфiзм гена ендотелiальноï синтази оксиду азоту (eNOS) (Glu298Asp) (Salimi S. et al., 2010; Sharma D. et al., 2014; Yaghmaei M. et al., 2011).
Мета — визначити наявшсть зв'языв мiж поль морфiзмом гена ендотелiальноï синтази оксиду азоту (Glu298Asp) i розвитком та прогресуванням хро-шчно'1 серцево!' недостатност у хворих на iшемiчну хворобу серця й ожиршня.
Матерiали та методи
З метою дослщження проведено комплексне обстеження 222 хворих з 1ХС та ожиршням, як перебували на лшуванш в кардiологiчному вщдь ленш КЗОЗ «Харывська MicbKa клiнiчна лшарня № 27», що е базовим лшувальним закладом кафедри внутрiшньоï медицини № 2 i кшшчно!' iмунологiï та алергологп' Харкiвського нацiонального медично-го унiверситету МОЗ Украши. Групу порiвняння становили 115 хворих на 1ХС з нормальною масою тша. До контрольно!' групи увшшло 35 практично здорових оаб. Групи були порiвняннi за вшом i статтю. У дослiдження не включали хворих з тяжкою супут-ньою патологiею органiв дихання, травлення, нирок та ошб з онколопчними захворюваннями.
Дiагноз встановлювався вiдповiдно до дшчих наказiв МОЗ Украши.
Адреса для листування з автором: Кравчун Павло Павлович E-mail: [email protected]
© Кадикова О.1., Кравчун П.П., 2016 © «М1жнародний ен,докрииолог1чиий журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Ушм хворим проводили загальнокшшчш та ш-струментальнi обстеження.
Дослiдження алельного полiморфiзму Glu298Asp гена eNOS проводили методом полiмеразноï лан-цюгово!' реакцп' з електрофоретичною детекцieю ре-зультатiв з використанням наборiв реактивiв «SNP-Експрес» виробництва ТОВ НВФ «Лггех» (РФ). Видшення ДНК з цiльноï кровi виконували за допо-могою реагенту «ДНК-експрес-кров» виробництва ТОВ НВФ «Лггех» (РФ) вiдповiдно до iнструкцiï. Правильшсть розподiлу частот генотипiв визна-чалася вщповщшстю рiвноваги Хардi — Вайнберга (pi2 + 2 pipj + pj = 1). Зпдно з Гельсiнкською декла-рашею всi пацieнти були поiнформованi про про-ведення клiнiчного дослiдження й дали згоду на ви-значення полiморфiзму дослiджуваного гена.
Отриманi результати подаш у виглядi середньо-го значення ± стандартне вiдхилення вiд середнього значення (М ± m). Статистичну обробку даних здш-снювали за допомогою пакета Statistica 6.0. Оцшку вiдмiнностей мiж групами при розподш, близькому до нормального, проводили за допомогою критерш Пiрсона. Статистично вiрогiдними вважали вщмш-ностi при р < 0,05.
Результати та ïx обговорення
Тест на дотримання рiвноваги Хардi — Вайнберга частот генотишв полiморфного локусу Glu298Asp гена eNOS показав, що в груш хворих на 1ХС у ш-лому та в контрольнiй групi е статистично значущi (р = 0,002 i р = 0,0015 вщповщно) вiдмiнностi щодо виявлення частот генотишв та очшуваних, розра-хованих вiдповiдно до закону Хардi — Вайнберга. У групi хворих з 1ХС й ожирiнням таких вщмшнос-тей не виявлено. Результати дослщження частоти виявлення алелей i генотишв полiморфного локусу Glu298Asp гена eNOS у цiлому в груш контролю та в групах хворих на ХСН подаш в табл. 1.
У контрольнш груш мав мюце такий розподш частоти алелей i генотишв полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp): ноаями алелi А були 13 ошб, що ста-новило 37,14 %, алелi G — 22 особи (62,86 %); гено-типи G/А, А/А i G/G мали 17 (48,57 %), 6 (17,14 %) i 12 (34,29 %) ошб вщповщно.
Ношями алелi А були 31 хворий на 1ХС, що до-рiвнювало 26,96 %, алелi G — 84 пашенти (73,04 %). Генотипи G/А, А/А i G/G мали 46 (40,00 %), 12 (10,43 %) i 57 (49,57 %) хворих на 1ХС вщповщно.
У rpyni хворих i3 поеднаним переб^ом 1ХС та ожирiння носiями алелi А були 64 пацiенти (28,80 %), алелi G — 158 осiб (71,29 %); генотипiв G/А, А/А i G/G — 91 (40,99 %), 22 (9,91 %) i 109 (49,10 %) вщповщно.
Порiвняння частоти виявлення алелей i генотишв полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp) мiж групами показало наявшсть вiрогiдних вiдмiнностей щодо алелей А, G i генотипу G/G. У хворих на 1ХС часпше зус^чалися алель G (на 10,18 %) i генотип G/G (на 15,28 %), шж у контрольнш груш. Алель А на 10,18 % частше зус^чалася в контрольнш груш, шж у хворих на 1ХС. Так само й в груш хворих з 1ХС й ожиршням: алель G i генотип G/G зус^ча-лись на 8,34 i 14,81 % частше, а алель А — на 8,34 % рщше, шж у контрольнш груш.
У даному дослщженш при проведенш порiвняль-ного аналiзу розподшу частот алелей i генотипiв полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp) мiж групами обстежених хворих статистично вiрогiдних вщмш-ностей не встановлено, що, можливо, пов'язано з особливостями вибiрки або пщпорядковашстю дп' цього полiморфного маркера шшим генетичним чинникам.
Отже, за результатами нашого дослiдження, алель G i генотип G/G полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp) були асоцiйованi з розвитком 1ХС.
Частота розподiлу генотипiв полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp), за даними лиератури, iстотно вiдрiзняеться в дослщжуваних популяцiях, бiльше того, одна група дослщниыв пов'язуе ризик ви-никнення 1ХС (Тепляков А.Т. и соавт., 2010) та не-гативнi впливи на ïï перебiг iз наявшстю алелi G (Кузнецова Т.Ю. и соавт., 2007), шша — з алеллю А (Dell'Omo G. et al., 2007; Joshi M. et al., 2007).
Наявшсть алелi G та генотипу G/G полiморфiз-му гена eNOS (Glu298Asp) у хворих на 1ХС iз супут-шм ожирiнням була пов'язана з розвитком ХСН (сшввщношення шансiв (СШ) = 2,74, 95% довь рчий штервал (Д1) [1,22-10,46], %2 = 8,2; р < 0,05,
Таблиця 1. Частота виявлення алелей i генотип1в пол1морф1зму гена ендотел1альноУ синтази оксиду азоту (Glu298Asp) у групах хворих i в rpyni контролю, n (%)
Генетичш маркери 1ХС (n = 115) 1ХС + ожиршня (n = 222) Контрольна група (n = 35)
АлельА 31 (26,96)* 64 (28,80)* 13 (37,14)
Алель G 84 (73,04)* 158 (71,20)* 22 (62,86)
Генотип G/A 46 (40,00) 91 (40,99) 17 (48,57)
Генотип A/A 12 (10,43) 22 (9,91) 6 (17,14)
Генотип G/G 57 (49,57)* 109 (49,10)* 12 (34,29)
Примтка: * — вipогiднiсть в 'щм 'шностей м 'ж групою поpiвняння та контрольною групою (p < 0,05).
Таблиця 2. Значення алелей А, G i генотипу G/G пол'морф'зму гена eNOS (Glu298Asp) у розвитку ХСН у хворих на 1ХС та ожирння
Генетичш маркери СШ (95% Д1)
АлельА 0,33 (0,19-0,57)
X2 = 15,7; р < 0,05
Алель G 2,74 (1,22-10,46)
X2 = 8,2; р < 0,05
Генотип G/G 2,58 (1,46-9,95)
X2 = 5,8; р < 0,05
i СШ = 2,58, 95% Д1 = [1,46-9,95], X2 = 5,8; р < 0,05 вщповщно), тодi як алель А була пов'язана зi зни-женням ризику розвитку ХСН (СШ = 0,33, 95% Д1 = [0,19-0,57], X2 = 15,7; р < 0,05) (табл. 2).
Нами було проведено дослщження впливу поль морфiзму гена eNOS (Glu298Asp) на прогресування ХСН у хворих на 1ХС й ожиршня, результати якого подаш в табл. 3.
У хворих на 1ХС й ожиршня з ХСН I функцю-нального класу (ФК) алель А полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp) зустрiчалася в 15 хворих, що ста-новило 30 %, алель G — у 35 хворих (70 %), а ге-нотипи G/A, А/А i G/G — у 21 (42 %), 6 (12 %) i 23 (46 %) пащенпв вщповщно. У другш шдгруш нось ями алелi А були 26 ошб, що дорiвнювало 22,03 %, алелi G — 92 хворi (77,97 %), а генотишв G/A, А/А i G/G — 44 (37,28 %), 9 (7,63 %) i 65 (55,09 %) па-щенпв вщповщно. У третш пiдгрупi частота вияв-лення алелей i генотишв була така: для алелi А — 11 (20,37 %), алелi G — 43 (79,63 %), генотишв G/A, А/А i G/G — 21 (38,89 %), 5 (9,26 %) i 28 (51,85 %) вщповщно.
Проведення порiвняльного аналiзу виявило вiро-пдне збiльшення частоти виявлення алелi G i змен-шення алелi А полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp) вiд I до III-IV ФК ХСН у хворих на 1ХС й ожиршня. Так, алель А зустрiчалася частше на 7,97 i 9,63 % у хворих першо! шдгрупи, шж у пацiентiв друго! та третьо! пiдгруп, а алель G, навпаки, рщше (р < 0,05).
Отже, прогресування ХСН у хворих на !ХС й
ожиршня асоцшвалось з алеллю G полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp), а алель А мала захисш влас-тивостi.
У дослщженш M.W. Velloso i спiвавт. (2010) упер-ше було проведено оцшку зв'язку полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp) iз ХСН у населення Бра-зилп' та отримано результати, що не суперечать нашим: частота виявлення алелi G у груш хворих була 72 %, а генотипу G/G — 49 %, що дозволило зро-бити науковцям висновок про взаемозв'язок але-лi G i генотипу G/G iз розвитком та прогресуван-ням ХСН. З шшого боку, канадське дослщження, у якому оцшювались кшька полiморфiзмiв, у тому числi Т-786С i Glu298Asp, не продемонструвало нiяких зв'язшв мiж цими полiморфiзмами та ХСН (Zakrzewski-Jakubiak M. et al., 2008). Отже, клшчш докази свiдчать про те, що полiморфiзми гена eNOS (зокрема, Glu298Asp) можуть мати рiзнi ефекти за-лежно вiд раси (McNamara D.M. et al., 2009; Tanus-Santos J.E., 2001).
Крiм того, ми проаналiзували частоту виявлення алелей i генотишв полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp) залежно вщ фракцп' викиду (ФВ) ль вого шлуночка (ЛШ) у хворих на КС й ожиршня (табл. 4).
У хворих iз систолiчною дисфункшею ЛШ алель А зустрiчалася у 27 пашенпв, що становило 22,31 %, алель G — у 94 (77,69 %), генотипи G/A, А/А i G/G — у 48 (39,67 %), 10 (8,26 %) i 63 (52,07 %) вщповщно. Розподш частоти виявлення алелей i генотишв у хворих iз ФВ > 45 % вщбувався таким чином: ноаями алелi А були 35 (34,65 %) хворих, алелi G — 66 (65,35 %), а генотишв G/A, А/А i G/G — 45 (44,55 %), 12 (11,88 %) i 44 (43,57 %) особи вщповщ-но. Вiрогiдно часпше у хворих iз систолiчною дисфункшею ЛШ зустрiчалися алель G i генотип G/G (на 12,34 i 8,5 % вщповщно), шж у пашенпв першо! шдгрупи, що шдтверджуе попередш результати.
Деяы дослщники пов'язують полiморфiзм Glu298Asp (rs1799983) гена еNOS iз дозозалеж-ним зниженням ферментативно! активностi еNOS i зниженням продукци NO (Casas J.P. et al., 2006). Зниження синтезу NO ендотелiальними клггина-ми судин е одним з патофiзiологiчних базисiв розвитку та прогресування ХСН (Cooke J.P., 2000).
Таблиця 3. Частота виявлення алелей i генотипiв полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp) залежно
в д ФК ХСН у хворих на 1ХС та ожирння, n (%)
Генетичш маркери 1-ша шдгрупа, I ФК ХСН (n = 50) 2-га шдгрупа, II ФК ХСН (n = 118) 3-тя шдгрупа, III-IV ФК ХСН (n = 54)
АлельА 15 (30) 26 (22,03)* 11 (20,37)*
Алель G 35 (70) 92 (77,97)* 43 (79,63)*
Генотип G/A 21 (42) 44 (37,28) 21 (38,89)
Генотип A/A 6 (12) 9 (7,63) 5 (9,26)
Генотип G/G 23 (46) 65 (55,09)* 28 (51,85)
Примтка: * — вiрогiднiсть вщмнностей iз 1-ю пдгрупою (p < 0,05).
Таблиця 4. Частота виявлення алелей i генотип1в пол1морф1зму гена eNOS (Glu298Asp) залежно вд ФВ
ЛШ ухворих на 1ХС та ожиршня, n (%)
1-ша пщгрупа, 2-га пщгрупа,
Генетичш маркери ФВ > 45 % ФВ < 45 %
(n = 101) (n = 121)
АлельА 35 (34,65) 27 (22,31)*
Алель G 66 (65,35) 94 (77,69)*
Генотип G/A 45 (44,55) 48 (39,67)
Генотип A/A 12 (11,88) 10 (8,26)
Генотип G/G 44 (43,57) 63 (52,07)*
Примтка: * — в1ропдн1сть вщмшностей м'ж п'щгрупами (p < 0,05).
Тобто, зпдно з наведеними вище результатами, зв'язок алелi G i генотипу G/G полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp) i3 систолiчною дисфункцieю ЛШ i прогресуванням ХСН у хворих на 1ХС й ожиршня призводить до розвитку ендотелiальноl дисфункцп за рахунок зменшення продукци NO клiтинами ен-дотелiю.
Висновки
1. Алель G i генотип G/G полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp) було асоцiйовано з розвитком 1ХС. Наявнiсть алелi G та генотипу G/G полiмор-фiзму гена eNOS (Glu298Asp) у хворих на 1ХС iз су-путнiм ожирiнням була пов'язана з розвитком ХСН (СШ = 2,74, 95% Д1 = [1,22-10,46], %2 = 8,2; р < 0,05, i СШ = 2,58, 95% Д1 = [1,46-9,95], %2 = 5,8; р < 0,05 вщповщно), тодi як алель А була пов'язана зi зни-женням ризику розвитку ХСН (СШ = 0,33, 95% Д1 = [0,19-0,57], %2 = 15,7; р < 0,05).
2. Прогресування ХСН у хворих на 1ХС й ожиршня асоцшвалось з алеллю G полiморфiзму гена eNOS (Glu298Asp), а алель А мала захисш власти-востi.
Список лiтератури
1. Endothelial nitric oxide synthase gene polymorphisms and cardiovascular disease: a HuGE review / [J.P. Casas, G.L. Cavalleri, L.E. Bautista et al.] // Amer. J. Hum. Gen. Epidemiol. - 2006. - Vol. 17. - P. 1-15.
2. Cooke J.P. The endotelium: a new target for therapy / J.P. Cooke // Vase. Med. - 2000. - Vol. 5. - Р. 49-53.
3. Lack of association between endothelial nitric oxide synthase gene polymorphisms, microalbuminuria and endothelial dysfunction in hypertensive men / [G. Dell'Omo, G. Penno, L. Pucci et al.] // J. Hypertens. - 2007. - Vol. 25 (7). - P. 1389-1395.
4. Biochemical consequences of the NOS3 Glu298Asp variation in human endothelium: altered caveolar localizacion and impaired response to shear /[M. Joshi, C. Mineo, P. Shaul et al.]//FASEB J. - 2007. - Vol. 21 (11). - Р. 2655-2663.
5. Lam C.S. Brutsaert endothelial dysfunction a pathophysiologic factor in heart failure with preserved ejection fraction / C.S. Lam, D.L. Brutsaert// J. Am. Coll Cardiol. — 2012. - Vol. 60(18). - Р. 1787-1789.
6. Endothelial nitric oxide synthase (NOS3)polymorphisms in African Americans with heart failure: results from the
A-HeFT trial / [D.M. McNamara, S.W. Tam, M.L. Sabolinski et al.]// J. Card. Fail. - 2009. - Vol. 15. - P. 191-198.
7. Endothelial nitric oxide synthase gene Glu298Asp polymorphism in patients with coronary artery disease / [S. Salimi, A.B. Mohsen Firoozrai, Z.C. Hamid et al.]//Ann. Saudi Med. - 2010. - Vol. 30 (1). - P. 33-37.
8. Endothelial nitric oxide synthase (eNOS) gene Glu298Asp polymorphism and expression in North Indian preeclamptic women / [D. Sharma, S.A. Hussainemail, N. Akhteremail et al.] // Pregnancy Hypertension. — 2014. — Vol. 4(1). — Р. 65-69.
9. Tanus-Santos J.E. Effects of ethnicity on the distribution of clinically relevant endothelial nitric oxide variants / Tanus-Santos J.E., Desai M., Flockhart D.A. //Pharmacogenetics. — 2001. - Vol. 11. - Р. 719-725.
10. Endothelial nitric oxide synthase Glu298Asp gene polymorphism in a multi-ethnical population with heart failure and controls / [M.W. Velloso, S.B. Pereira, L. Gouveia et al.]//Nitric Oxide. - 2010. - Vol. 22(3). - Р. 220-225.
11. September Endothelial nitric oxide synthase gene Glu298Asp polymorphism and risk of preeclampsia in South East of Iran / [M. Yaghmaei, S. Salimi, M. Mokhtari et al.] // Afr. J. of Biotechnol. - 2011. - Vol. 10 (52). -Р. 10712-10717.
12. Ten renin-angiotensin system-related gene polymorphisms in maximally treated Canadian Caucasian patients with heart failure / [M. Zakrzewski-Jakubiak, S. de Denus, M.P. Dube et al.]// Br. J. Clin. Pharmacol. - 2008. -Vol. 65. - P. 742-751.
13. Воронков Л.Г. Пащент i3 ХСН в yKpaini: anaMi3 yciei популяцП nau,ieHmie, обстежених у рамках першого нащо-нального зрiзового дослiдження UNIVERS / Л.Г. Воронков // Серцева недостатнiсть. — 2012. — № 1. — С. 8-13.
14. Хроническая сердечная недостаточность у пациентов с артериальной гипертензией и полиморфизмы Glu298Asp NO-синтазы и С24Тр22phox гена NADPH-оксидазы / [Т.Ю. Кузнецова, И.П. Дуданов, Д.В. Гав-рилов и др.] // Сердечная недостаточность. — 2007. — № 6 (44). - C. 274-277.
15. Полиморфизм генов eNOS и iNOS при хронической сердечной недостаточности у больных ишемической болезнью сердца /[А.Т. Тепляков, С.Н. Шилов, Е.Н. Берези-кова и др.]// Кардиол. — 2010. — № 4. — С. 34-38.
Отримано 05.02.16 ■
Кадыкова О.И., Кравчун П.П.
Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина
АССОЦИАЦИЯ ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНА ЭНДОТЕЛИАЛЬНОЙ СИНТАЗЫ ОКСИДА АЗОТА (С1и298Авр) С ХРОНИЧЕСКОЙ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА
Резюме. В статье оценено наличие связей между полиморфизмом гена эндотелиальной синтазы оксида азота (Glu298Asp) и развитием и прогрессированием хронической сердечной недостаточности у больных ишемической болезнью сердца и ожирением. Было проведено комплексное обследование 222 больных ишемической болезнью сердца. Группу сравнения составили 115 больных ишемической болезнью сердца с нормальной массой тела. В контрольную группу вошли 35 практически здоровых лиц. Аллель G и генотип G/G полиморфизма гена эндотелиальной синтазы оксида азота (Glu298Asp) были ассоциированы с развитием ишемической болезни сердца. Наличие аллели G и генотипа G/G полиморфизма гена эндотелиальной синтазы оксида
И ОЖИРЕНИЕМ
азота ^1и298А8р) у больных ишемической болезнью сердца с сопутствующим ожирением было связано с развитием хронической сердечной недостаточности, тогда как аллель А была связана со снижением риска развития сердечной недостаточности. Прогрессирование хронической сердечной недостаточности у больных ишемической болезнью сердца и ожирением ассоциировалось с аллелью G полиморфизма
гена эндотелиальной синтазы оксида азота (Glu298Asp), а аллель А имела защитные свойства.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, ожирение, полиморфизм гена эндотелиальной синтазы оксида азота, хроническая сердечная недостаточность.
Kadykova O.I., Kravchun P.P.
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
ASSOCIATION BETWEEN POLYMORPHISM OF ENDOTHELIAL NITRIC OXIDE SYNTHASE GENE (Glu298Asp) AND CHRONIC HEART FAILURE IN PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE AND OBESITY
Summary. The article reviewed the links between polymorphism of endothelial nitric oxide synthase gene (Glu298Asp) and the development and progression of chronic heart failure in patients with ischemic heart disease and obesity. There has been a comprehensive survey of 222 patients with ischemic heart disease. Comparison group consisted of 115 patients with ischemic heart disease with normal body weight. The control group included 35 healthy individuals. G allele and genotype G/G polymorphism of the gene of endothelial nitric oxide synthase (Glu298Asp) was associated with the development of ischemic heart disease. The presence of allele G
and G/G genotype polymorphism of the gene of endothelial nitric oxide synthase (Glu298Asp) in patients with ischemic heart disease with concomitant obesity has been associated with the development of chronic heart failure, while the A allele was associated with decreased risk of heart failure. Progression of chronic heart failure in patients with ischemic heart disease and obesity was associated with the G allele of polymorphism of endothelial nitric oxide synthase gene (Glu298Asp), and A allele has protective properties.
Key words: ischemic heart disease, obesity, polymorphisms of endothelial nitric oxide synthase gene, chronic heart failure.
