CC BY
38
УДК 616-053.31-001.8:575 Коробка О.В.
АСОЩАЦП М1Ж ПОЛ1МОРФ1ЗМОМ ГЕНУ eNOS ТА ПЕРЕБ1ГОМ АСФ1КСП У НОВОНАРОДЖЕНИХ
Полтавська обласна дитяча клiнiчна лiкарня,
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя» м. Полтава
В'домий вплив полiморфiзму м'н'1-сател'1тного повтору 4а/Ь гену еNOS на перебiг рiзних захворю-вань. Нами було досл'джено, як цей полiморфiзм пов'язаний з сприйнятливстю до тяжко)' асф'ксп та такими клiнiчними ознаками, як артер'альна г'тотенз'я, дихальна недостатнсть, аспiрацiя ме-конiю. 4а/Ь полiморфiзм мн-сателтного повтору у iнтронi гену eNOS був визначений шляхом по-л!'меразно)' ланцюгово)' реакцИ у 37 доношених новонароджених з асф/'кс/'ею i 31 здорово) доношено) дитини. Не було визначено рiзницi впливу полiморфiзму гену eNOS м'ж новонародженими з асф'кс'!-ею та групою контролю. Статистично достов'рного зв'язку мiж частотою полiморфних алелей / такими клiнiчними ознаками як артер'альна г'тотенз'я, дихальна недостатнсть i мекон'альна ас-пiрацiя (р>0,05) не виявлено. Була також визначена в'дсутн'ють достов'рно)' рiзницi м'ж частотою серцевих скорочень, артерiальним тиском, темпом д'урезу на 1 добу життя у дтей з р1'зними генотипами eN0S. Виявлено лише значну рiзницю в темп д'урезу на 6 добу життя у дтей з р1'зними полiморфними варiантами даного гену. Це перше досл'дження, яке вивчае вплив 4а/Ь полiморфiзму гену еNOS на перебiг асф'ксИ Ми не змогли довести зв'язок мiж впливом 4а/Ь полiморфiзму гену еNOs ! асфкаею, артерiальною г'тотенз'ею, дихальною недостатнстю. Необх'дне бльш масш-табне досл'дження, що стосуеться вивчення даного гену, щоб встановити зв'язок мiж 4а/Ь пол-морфiзмом гену еNOS / асф/'кс/'ею.
Ключов1 слова: 4а/Ь пол1морф1зм м1н1-сател1тного повтору у штронп гену еNОв, асф1кс1я, артер1альна ппотенз1я, дихальна недостатнють, мекожальна асглрац1я.
Робота виконана в контекст! науково-дослщних роб1т ДУ «1нституту пед1атрп, акушерства та пнекологп АМН УкраТни» «Розроби-ти систему д1агностичних, лкувальних I профтактичних заход1в для новонароджених вщ матер1в з шфекц1ею статевих оргаыв» (державний реестрацмний №0110и 002060).
Вступ
Асфкая належить до безпосередньоТ причини високоТ перинатально' захворюваносп, смер-тност та швалщизацп д^ей i посщае першi мюця у структурi захворюваност та смертност новонароджених в УкраТн [1]. Гiпоксично-iшемiчна енцефалопа™, дихальна недостатнiсть (ДН), шок i полiорганна дисфункцiя, якi можуть ускла-днювати перебiг асфксп, е основними факторами, що впливають на смерть дитини та розвиток у не' несприятливих наслщмв.
Патофiзiологiчнi змiни, якi вiдбуваються у новонароджених при асфксп, вивчено добре. На сьогоднi вiдомi молекулярш, клiтиннi, тканиннi та органнi порушення, як лежать в основi розвитку полюрганноТ недостатностi при асфксп [1]. Ц дослiдження показують, що енергетичний дис-трес, цитокiни та оксид азоту (N0) в^фграють ключову роль у патогенезi асфiксiТ та синдрому полюрганноТ недостатност [2, 3]. Але переб^ асфiксiТ та ТТ наслщки вiдрiзняються мiж окреми-ми патентами. Тому в останнiй час значну кть-кiсть дослiджень присвячено пошуку спадкових факторiв, якi сприяють розвитку асфксп або зу-мовлюють ТТ бiльш важкий перебiг. Серед гешв-кандидатiв саме ген eNOS е бюлопчно та ктыч-но значимим у формуванн фенотипiчних особ-ливостей переб^у захворювань серцево-судинноТ [5, 6, 11], сечовидтьноТ систем [7], ме-таболiчного синдрому [8] та хрошчних обструк-тивних легеневих хвороб [9].
Оксид азоту в^грае важливу роль у пщтрим-цi гомеостазу [10, 11, 12]. Ця молекула утворю-еться при дм ферменту N0-синтази (N0S), яка
iснуе у виглядi трьох основних iзоформ: нейро-нальноТ N0-синтази (nN0S), ендотелiальноТ N0-синтази (eN0S) i iндуцибельноТ N0-синтази (iN0S). Нейрональна i ендотелiальна N0-синтази е ферментами зi стабтьною активнiстю, тодi як активнiсть iN0-синтази бiльшою мiрою регулюеться цитокiнами, тому вона в^фграе значну роль у системнш запальнiй вiдповiдi. Ендо-телiальна N0-синтаза стабiльно експресуеться в ендотелiальних клiтинах [13].
Ген eNOS локалiзований в 7 хромосомi i ко-дуе бiлок, що складаеться з 1203 амшокислот. В екзонах i iнтронах гену eNOS виявлено ктька полiморфних дiлянок, серед яких найбтьш ви-вченими е двк мiнi-сателiтний повтор в iнтронi 4 (eNOS 4а/Ь полiморфiзм) i мута^я в положеннi 298 бiлковоТ послщовносп, що призводить до замiни залишку глутамшовоТ кислоти на аспара-гинову (Glu298Asp) [14]. Саме полiморфiзм еNOS, який полягае у змiнi числа тандемних по-вторiв (4 а/а) вщповщае за рiвень N0 в плазмi [15].
Зважаючи на ключову роль N0 в системнш та органнш гемодинамщ^ ми припустили, що гене-тичний полiморфiзм eNOS гену може асоцшва-тись з розвитком органних дисфункцш у доношених д^ей з асфiксiею.
Мета дослщження
Вивчити асоцiацiТ мiж полiморфiзмом гену eNOS i розвитком асфiксiТ та ТТ перебiгом у до-ношених новонароджених.
Об'ект i методи дослiдження
Проведено проспективне когортне дослн
дження, в яке включено доношених новонаро-джених (п=37) iз гестацшним вiком вiд 37 тижнiв, масою при народженнi вiд 2500 г, як лiкувалися у вiддiленнях штенсивноТ терапп новонародже-них (В1ТН) лкувальних закладiв ПолтавськоТ об-ластi упродовж 2012-2014 рр. з дiагнозом помiр-ноТ або тяжкоТ асфiксiТ (згщно МКХ-10). Зазначе-ний дiагноз виставляли на основi критерiТв, ви-кладених у Наказi МОЗ УкраТни вщ 08.06.2007 р. №312 «Про затвердження ключного протоколу з первинноТ реашмацп та пiсля реанiмацiйноТ до-помоги новонародженим». У групу контролю увшшли здоровi новонародженi дiти (п=31), як не мали ознак гiпокiсiТ плода, асфксп при наро-дженнi та кл^чних симптомiв гiпоксичного ура-ження. Критерiями виключення iз дослiдження стали: наявнють вроджених вад розвитку у но-вонароджених, пiдозра на внутршньоутробне iнфiкування, гестацiйний вiк менше 37 тижшв, маса при народженнi менше 2500 г. У д^ей ос-новноТ групи вивчали частоту артерiальноТ ппо-тензiТ (потреба у введены судинно-активних препара^в для пiдтримання артерiального тиску в межах норми), частоту дихальноТ недостатнос-тi III ст. (потреба у проведення штучноТ вентиля-цiТ легень), частоту синдрому мекошальноТ асш-рацiТ (потреба в штубацп трахеТ та Т'Т санацГТ), та-кож дослiджували стан гемодинамiки за такими показниками: частота серцевих скорочень (ЧСС), артерiальний тиск (АТ) систолiчний, АТ дiастолiчний, АТ середнiй, погодинний дiурез у першу та шосту доби життя, частота застосу-вання дофамшу, його максимальна доза необ-хiдна для стабiлiзацiТ гемодинамiки та трива-лiсть застосування. Батьки уах немовлят дали iнформовану згоду на кл^чне та генетичне об-стеження своТх дiтей.
Матерiалом для проведення генетичного до-слiдження слугувала периферична кров новона-роджених. Забiр кровi проводився в об'eмi 0,25 мл. Зразки кровi у новонароджених вщбирали в першi днi життя у стерильн пробiрки закритоТ системи «Моноветт». Пiсля отримання зразки зберiгали при температурi I 20° С (не бтьше, нiж
Частота виявлення 4а/Ь полiморфiзму гену
7 дiб) до проведення дослщження. Полiморфiзм eNOS гешв вивчався молекулярно-генетичними методами.
Статистичну обробку отриманих даних проведено з використанням пакету лщензованоТ' прикладноТ програми STATA версп 11 для Windows (StataCorp, Техас, США). За допомогою методiв параметричноТ статистики здшснюва-лась перевiрка нормальностi розподiлу ктькю-них ознак з використанням критерш Колмогоро-ва-Смiрнова. Данi представленi як серед-не±стандартна похибка (М±д), або у вщсотках. Перевiрка гiпотез щодо рiвностi генеральних се-реднiх проводилась з використанням t-критерiя Стьюдента. Порiвняння вщносних або вираже-них у вщсотках величин здшснювалося за допомогою точного критерш Фiшера. Вiдношення шанав (ОШ) з 95% довiрчими штервалами (Д1) були використанi для вивчення зв'язку мiж окре-мими змшними. Значення р<0,05 вважали ста-тистично значущими.
Результати дослщження та 1х обговорення
Середня маса при народженн обстежених дiтей становила 3536,7±470,4 г, дiвчаток було 13 (35,13 %). Результати дослiдження засвiдчили наявнiсть полiморфного 4а/а варiанту eNOS гену у 1 (3,23 %) дитини групи порiвняння та у 2 (5,47 %) немовлят з основноТ групи, 4а/Ь варiант гену eNOS - вiдповiдно у 6 (19,35 %) та у 10 (27,03 %) немовлят та 4b/b варiант гену - у 24 (77,42%) здорових немовлят та у 25 (67,57%) немовлят з асфкаею (табл.1). Результати наших дослщжень ствпадають з даними iнших ав-торiв, зокрема у дослiдженнях проведених серед д^ей турецькоТ популяцiТ показано, що 4а/а генотип виявлявся у 2% д^ей, 4а/Ь генотип - у 26% д^ей та генотип 4b/b - у 72% д^ей [21]. До-слiдженням виявлено вщсутнють достовiрних асоцiацiй мiж будь-яким генотипом eNOS гену та розвитком асфксп у доношених д^ей, тобто наявнють 4а алелi у доношених д^ей не е фактором ризику розвитку асфксп.
Таблиця 1
)S серед здорових новонароджених та немовлят з асф'жЫею
Тип генотипу Здоровi дiти (n=31), % (n) Дiти з асфкЫею (n=37), % (n) ВШ (95%Д1) Р
4а/а 3,23 (1) 5,47 (2) 0,58 (0-4,74) 0,567
4а/Ь 19,35 (6) 27,03 (10) 0,648 (0,21-1,98) 0,57
4b/b 77,42 (24) 67,57 (25) 1,65 (0,57-4,76) 0,424
Зважаючи на те, що серед д^ей з асфкаею лише 2 дитини мали 4а/а генотип, для подаль-шого аналiзу було сформовано 2 пщгрупи: у 1 пiдгрупу увшшли д^и з генотипом 4а/а або 4а/Ь та у 2 пщгрупу - дiти з генотипом 4Ь/Ь. Аналiз оцiнки за шкалою Апгар на 1 та 5 хвилинах у дь тей, стратифкованих вщповщно до типу генотипу, виявив вщсутнють достовiрноТ рiзницi у Тх величинах. Зокрема дiти з генотипом 4а/а або 4а/Ь були оцшеш у 3,91 ±1,38 балiв на 1 хв. та 5,33±1,55 бали на 5 хв., а д^и з генотипом 4Ь/Ь
вщповщно у 3,44±1,71 бали, (р=0,378) та 5,24±1,71 бали, (р=0,874).
У нашому дослiдженнi 18 (48,65 %) дiтей мали важку асфкаю. Як представлено у табл. 2 розподт немовлят за генотипами гену eNOS серед д^ей з помiрною асфiксiею та д^ей з важ-кою асфiксiею був майже однаковим. Вщношен-ня шанав мати тяжку асфiксiю у дитини з генотипом 4а/а або 4а/Ь становило 2,54 (95% Д1 0,62-10,14).
Таблиця 2
Частота виявлення 4а/Ь пол'шорф'зму гену eNOS серед немовлят з важкою та пом'рною асфксею
Тип генотипу Дiти з помiрною асфiксiею (n=19), % (n) Дiти з важкою асфiксiею (n=18), % (n) ВШ (95%Д1) Р
4а/а або 4а/Ь 42,11 (8) 16,67 (4) 2,54 (0,62-10,14) 0,17
4b/b 57,99 (11) 77,78 (14) 0,39 (0,098-1,587) 0,17
Аналiз гемодинамки в першу добу життя у новонароджених з асфкаею, стратифкованих вщповщно до генотишв eNOS гену, виявив вщ-сутнють достовiрних вiдмiнностей у таких показ-никах, як ЧСС, Ат (систолiчний, дiастолiчний та середнш) i погодинний дiурез мiж групами па^е-нтiв (табл.3). На шосту добу життя середнi зна-
Стан гемодинамки у новонароджених з асфк
чення ЧСС та АТ у групах д^ей, стратифкова-них вщповщно до генотишв eNOS гену, були майже однаковими. Проте середне значення по-годинного дiурезу у д^ей з 4b/b генотипом було достовiрно бтьшим за погодинний дiурез д^ей з генотипом 4а/а або 4а/Ь.
Таблиця 3
I, стратифкованих вiдповiдно до генотипiв eNOS гену, (М+д)
Показники Генотипи Р
4а/а або 4а/Ь (n=12) 4b/b (n=25)
1 доба життя:
ЧСС, уд за хв., 146,3±8,6 145,4±11,98 0,759
АТ систстчний, мм рт ст. 55,9±7,4 54,48±8,9 0,602
АТ дiастолiчний, мм рт ст. 28,8±5,5 29,08±5,71 0,887
АТ середнш, мм рт ст. 35,2±5,3 35,12±6,23 0,968
Погодинний дiурез, мл/кг/год 1,01±0,90 1,58±1,27 0,13
6 доба життя:
ЧСС, уд за хв., 150,0±12,7 150,9±14,03 0,843
АТ систстчний, мм рт ст. 66,0±6,3 66,36±5,48 0,867
АТ дiастолiчний, мм рт ст. 35,1+5,2 34,36±4,53 0,677
АТ середнш, мм рт ст. 42,4±6,1 42,08±4,6 0,873
Погодинний дiурез, мл/кг/год 2,15±0,78 3,13±0,56 0,001
Безперечно про стан гемодинамки у новона-родженого з асфкаею свщчить i застосування медикаментiв для ïï пiдтримки. Як представлено в табл.4, дофамш застосовувався майже у по-ловини пацiентiв з асфiксiею. Слщ вiдмiтити бн льшу частоту застосування дофамшу в групi дi-
з
тей, як мають а алель eNOS гену, шж у групi дн тей з 4b/b генотипом. I хоча не було отримано достовiрноï рiзницi мiж цими двома значеннями, ми вважаемо, що одержат дан потребують ува-ги та подальшого вивчення.
Таблиця 4
Медикаментозна пiдтримка гемодинамки у новонароджених Ыкаею, стратифкованих вiдповiдно до генотипiв eNOS гену
Показники Генотипи Р
4а/а або 4а/Ь (n=12) 4b/b (n=25)
Частота застосування дофамшу, % / (n [так/ш]) 58,3 (7/5) 36,0 (9/16) 0,176
Максимальна доза дофамшу, мкг/кг/хв., (М+д) 5,57±4,27 6,77±3,77 0,416
Тривалють застосування дофамшу, Aiö (М+д) 2,86±2,03 2,66±1,22 0,757
Також нами не отримано достовiрних вщмш-ностей мiж д^ьми зазначених груп у середшх значеннях таких показниш як максимальна доза дофамшу та тривалють його застосування. На нашу думку потрiбнi подальшi дослщження на бтьшш когортi немовлят для з'ясування мехаш-зму розвитку асфксп у осiб з полiморфним eNOS геном.
У нашому дослiдженнi ми не знайшли зв'язку мiж порушенням гемодинамiки i полiморфiзмом гену eNOS у доношених дiтей з асфкаею. Вщо-мо, що NO бере участь у патогенезi ппотензи та органно'Т недостатностi, що виникае при важкш асфксп [20]. З одые'Т сторони моделi гiпоксiТ на тваринах i вивчення патогенезу асфiксiТ у новонароджених свщчать про збтьшення синтезу NO при асфiксiТ [2], завдяки вазоделятацшному
ефекту, через який у патолопчний процес залу-чаеться бтьшють органiв i систем. З iншоï сторони вiдомо, що генотип 4а/а е незалежним чин-ником ризику розвитку серцево-судинних захво-рювань, зокрема ппертошчно'|' хвороби. В експе-риментальних роботах показано, що ппертошя розвиваеться внаслiдок пiдвищення резистент-ностi периферичних судин через дефщит ендо-телiального NO в результат дезiнтеграцiï гену sNOS [16]. Брадикардiя також е загальним фенотипом делецп гена eNOS. Cotter G. та ш. вщ-мiтили, що введення iнгiбiторiв NO пацiентам з кардюгенним шоком мало сприятливi кл^чы та гемодинамiчнi ефекти [17]. Але доа iснують су-перечки щодо позитивних i негативних мометчв шпбування NO.
Аспiрацiя меконiальними водами - синдром, який часто е проявом токсичного ураження
плода. У нашому дослщженш у 8 (66,7%) д^ей з генотипом 4а/а або 4а/Ь та у 12 (48%) д^ей з генотипом 4b/b виявлявся синдром мекошальноТ асшрацп. Вiдношення шансiв мати синдром мекошальноТ асшрацп при наявност генотипу 4а/а або 4а/Ь становило 2,16 ((95% Д1 0,53-8,59), р= 0,319).
Дослiдженням не виявлено достовiрних асо-цiацiй мiж наявнiстю у дитини 4а алелi гену eNOS та розвитком у неТ ДН Ill ст. Так, ДН Ill спостер^алась у 6 (50,0 %) д^ей з генотипом 4а/а або 4а/Ь та у 8 (32,0 %) дiтей з генотипом 4b/b, ВШ 2,125 ((95% Д1 0,54-8,41), р=0,242). Про опосередкований вплив NO у розвитку ДН свщ-чать роботи Dobyns E.L. щодо полтшення окси-генацiï та резистентностi легеневих судин у дн тей з гострим ресшраторним дистрес-синдромом при шгаляцп NO [18]. У багатоцент-ровому рандомiзованому контрольованому дослщженш ефективностi iнгаляцiï NO в порiвняннi з плацебо у 108 д^ей з гострою гiпоксемiчною дихальною недостатнютю було показано покра-щення оксигенацп пiсля введення NO, але в той же час не в^^чено зниження смертност (42% для NO проти 43,4% у груш контролю) [18]. Ана-лопчний результат був одержаний у дослщження яке проводилось у дорослих [19]. Про зв'язок NO з розвитком ресшраторноТ патологи вказано i в шших працях, зокрема доведено наявнють пщвищених рiвнiв NO у пацieнтiв з легеневим фiброзом [9].
У нашому дослщженш на 6 добу життя до-стовiрно вищий погодинний дiурез було в^^че-но у д^ей з 4b/b генотипом, нiж у д^ей з 4 а/а генотипом. Одержан результати можуть дещо пояснити даш експериментальних дослiджень, в яких показано важливу нефропротективну роль еNOS при моделюваннi у тварин тубулярного апоптозу, штести^ального фiброзу та гломеру-лосклерозу. При асфiксiï у д^ей важким усклад-ненням розвиваеться iшемiчна нефропатiя, яка за певних обставин може трансформуватись в гостру ниркову недостатнють. Можливо у дiтей з 4а/а генотипом при важкiй асфксп мае мiсце дефiцит NO, що призводить до морфолопчних змiн у цитоарх^ектошц нирок з подальшим розвитком гостроТ нирковоТ недостатностi та смерт дитини [7, 9]. ^м того е новi докази, як демон-струють, що еNOS в^грають головну роль в па-тогенезi нирково-кардiального зв'язку [9].
Висновки
1. Середш значення частоти серцевих скоро-чень, артерiального тиску на першу добу життя та шосту добу життя у новонароджених с асфк-аею, стратифiкованих вiдповiдно до 4а/Ь полн морфiзму eNOS гену достовiрно не вiдрiзнялися.
2. Погодинний дiурез на першу добу життя був майже однаковим у д^ей з генотипами 4а/а або 4а/Ь та у дiтей з генотипом 4b/b, проте на 6 добу життя в останшх погодинний дiурез був до-стовiрно вищим.
3. Ми не знайшли жодного зв'язку мiж 4а/Ь полiморфiзмом eNOS гену i асфiксieю, ''' важкою формою, артерiальною гiпотензieю, дихальною недостатнiстю i синдромом мекошально' асшрацп. Тим не менше, результати даного дослн дження це ттьки попеpеднiй 3BiT, потpiбнi пода-льшi доcлiдження на бiльшiй когоpтi дiтей для з'ясування зв'язку мiж 4а/Ь полiмоpфiзмом eNOS гену i вище перерахованими станами.
Лтература
1. Похилько В.1. Проблема перинатально'' ппоксп (асфксп). Дiaгно-стика й лкування на сучасному етап / В.1. Похилько, О.М. Кова-льова // Свiт медицини та бюлогм. - 2006. - № 2. - С. 114-120.
2. Похилько В.1. Дiaгноcтичне значення визначення активност су-марних нiтpитiв та нпрат (NO2 + NO3 ) в cечi у немовлят, як перенесли перинатальну acфiкciю / В.1. Похилько, Н.Р. Касянчук // Свп" медицини та бiологiT. - 2007. - № 4. - С. 55-59.
3. Знаменська Т.К. Особливост цитоенергетичного метaболiзму в новонароджених з гiпокcично-iшемiчною енцефалопатю вна-слщок асфксп / Т.К. Знаменська, В.1. Похилько // Лiкapcькa справа. Врачебное дело. - 2007. - № 8. - С. 40-44.
4. Ковальова О.М. Особливост мiтохондpiaльного енергетичного обмшу у новонароджених, як перенесли перинатальну асфкЫю / О.М. Ковальова, В.1. Похилько, Н.Р. Касянчук // Нейропротек-торний та метаболп"ний захист. Мiжнapодний невpологiчний журнал. - 2009. - № 2 (24). - С. 27-35.
5. Shibata K. Spontaneous development of left ventricular hypertrophy and diastolic dysfunction in mice lacking all nitric oxide synthases / K. Shibata, Y. Yatera Y. Furuno [et all.] // Circ J. - 2020. - Vol. 74. -P.2681-2692.
6. Kamezaki F. Plasma levels of nitric oxide metabolites are markedly reduced in normotensive men with electrocardiographically determined left ventricular hypertrophy Hypertension / F. Kamezaki, M. Tsutsui, M. Takahashio [et all.] // Hypertension. - 2014. - Vol. 64. -P. 516-522.
7. Morisada M. Complete disruption of all nitric oxide synthase genes causes markedly accelerated renal lesion formation following unilateral ureteral obstruction in mice in vivo / M. Morisada, M. Nomura, H. Nishii [et all.] // J Pharmacol Sci. -2010. - Vol. 114. - P. 379389.
8. Nakata S. Spontaneous myocardial infarction in mice lacking all nitric oxide synthase isoforms / S. Nakata, M. Tsutsui, H. Shimokawa [et all.] // Circulation. - 2008. - Vol. 117. - P. 2211-2223.
9. Tsutsui M. Significance of nitric oxide synthases: Lessons from triple nitric oxide synthases null mice / M. Tsutsui , A. Tanimoto, M. Tamura // Journal of Pharmacological Sciences. - January 2015. -Vol. 127. - P. 42-52.
10. Shimokawa H. Nitric oxide synthases in the pathogenesis of cardiovascular disease: lessons from genetically modified mice / H. Shi-mokawa, M. Tsutsui // Pflugers Archiv. - 2010. - Vol. 459. - P. 959967.
11. Tsutsui M. Spontaneous myocardial infarction and nitric oxide syn-thase / M. Tsutsui, S. Nakata, H. Shimokawa, Y. Otsuji [et all.] // Trends Cardiovasc Med. - 2008. - Vol. 18. - P. 275-279.
12. Tsutsui M. Pathophysiological relevance of NO signaling in the cardiovascular system: novel insight from mice lacking all NO syn-thases / M. Tsutsui, H. Shimokawa, Y. Otsuji [et all.] // Pharmacol The. - 2010. - Vol. 128. - P. 499-508.
13. Затейщиков Д.А. Полиморфизм генов NO-синтетазы и рецептора ангиотензина II 1-го типа и эндотелиальный гемостаз у больных ишемической болезнью сердца / Д.А. Затейщиков, Л.О. Ми-нушкина, О.Ю. Кудряшова [и др.] // Кардиология. - 2000. - № 11. - С. 28-32.
14. Miyahara K. Cloning and structural characterization of the human endothelial nitric-oxide-synthase gene / K. Miyahara, T. Kawamoto, K. Sase [et all.] // Eur J Biochem. - 1994, Aug 1. - Vol. 223 (3). - P. 719-726.
15. Tsukada T. Evidence of association of the eNOS gene polymorphism with plasma NO metabolite levels in humans / T. Tsukada, K. Yokoyama, T. Arai [et all.] // Biochem Biophys Res Commun. -1998. - Vol. 245. - P. 190-193.
16. Ortiz P.A. Cardiovascular and renal control in NOS-deficient mouse models / P.A. Ortiz, J.L. Garvin // Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol. - 2003, Vol. 284. - P. 628-638.
17. Cotter G. L-NMMA (a nitric oxide synthase inhibitor) is effective in the treatment of cardiogenic shock / G. Cotter, E. Kaluski, A. Blatt [et all.] // Circulation. - 2000. - Vol. 101. - P. 1358-1361.
18. Dobyns E.L. Multicenter randomized controlled trial of the effects of inhaled nitric oxide therapy on gas exchange in children with acute hypoxemic respiratory failure / E.L. Dobyns, D.N. Cornfield, N.G. Anas [et all.] // J Pediatr. - 1999. - Vol. 134. - P. 406-412.
19. Payen D. Results of the French prospective multicentre randomized double-blind placebo-controlled trial of inhaled nitric oxide (NO) in
ARDS / D. Payen, B. Vallet // Intensive Care Med. - 1999. - Vol. 25. - P. 166.
20. Landry D.W. The pathogenesis of vasodilatory shock / D.W. Landry, J.A. Oliver // N Engl J Med. - 2001. - Vol. 345. - P. 588-595.
21. Celik U. Genetic dilemma: eNOS gene intron 4 a/b VNTR polymorphism in sepsis and its clinical features in Turkish children / U. Celik, D. Yildizdaç , E. Alhan [et all.] // Turk J Pediatr. - 2008. - Vol. 50. -P. 114-119.
References
1. Pohil'ko V.I. Problema perinatal'noï gipoksiï (asfiksiï). Diagnostika j likuvannya na suchasnomu etapi / V.I. Pohil'ko, O.M. Koval'ova // Svit medicini ta biologiï. - 2006. - № 2. - S. 114-120.
2. Pohil'ko V.I. Diagnostichne znachennya viznachennya aktivnosti sumarnih nitritiv ta nitrativ (NO2 1+ NO3 I) v sechi u nemovlyat, yaki perenesli perina-tal'nu asfiksiyu / V.I. Pohil'ko, N.R. Kasyanchuk // Svit medicini ta biologiï. - 2007. - № 4. - S. 55-59.
3. Znamens'ka T.K. Osoblivosti citoenergetichnogo metabolizmu v novonarodzhenih z gipoksichno- ishemichnoyu encefalopatieyu vnaslidok asfiksiï / T.K. Znamens'ka, V.I. Pohil'ko // Likars'ka sprava.Vrachebnoe delo. - 2007. - № 8. - S. 40-44.
4. Koval'ova O.M. Osoblivosti mitohondrial'nogo energetichnogo obminu u novonarodzhenih, yaki perenesli perinatal'nu asfiksiyu / O.M. Koval'ova, V.I. Pohil'ko, N.R. Kasyanchuk // Nejroprotektornij ta metabolitnij zahist. Mizhnarodnij nevrologichnij zhurnal. - 2009. -№ 2 (24). - S. 27-35.
5. Shibata K. Spontaneous development of left ventricular hypertrophy and diastolic dysfunction in mice lacking all nitric oxide synthases / K. Shibata, Y. Yatera Y. Furuno [et all.] // Circ J. - 2020. - Vol. 74. -P. 2681-2692.
6. Kamezaki F. Plasma levels of nitric oxide metabolites are markedly reduced in normotensive men with electrocardiographically determined left ventricular hypertrophy Hypertension / F. Kamezaki, M. Tsutsui, M. Takahashio [et all.] // Hypertension. - 2014. - Vol. 64. -P. 516-522.
7.
Morisada M. Complete disruption of all nitric oxide synthase genes causes markedly accelerated renal lesion formation following unilateral ureteral obstruction in mice in vivo / M. Morisada, M. Nomura, H. Nishii [et all.] // J Pharmacol Sci. -2010. - Vol. 114. - P. 379389.
Nakata S. Spontaneous myocardial infarction in mice lacking all nitric oxide synthase isoforms / S. Nakata, M. Tsutsui, H. Shimokawa [et all.] // Circulation. - 2008. - Vol. 117. - P. 2211-2223. Tsutsui M. Significance of nitric oxide synthases: Lessons from triple nitric oxide synthases null mice / M. Tsutsui , A. Tanimoto, M. Ta-
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
mura // Journal of Pharmacological Sciences. - January 2015. - Vol. 127. - P. 42-52.
Shimokawa H. Nitric oxide synthases in the pathogenesis of cardiovascular disease: lessons from genetically modified mice / H. Shi-mokawa, M. Tsutsui // Pflugers Archiv. - 2010. - Vol. 459. - P. 959967.
Tsutsui M. Spontaneous myocardial infarction and nitric oxide syn-thase / M. Tsutsui, S. Nakata, H. Shimokawa, Y. Otsuji [et all.] // Trends Cardiovasc Med. - 2008. - Vol. 18. - P. 275-279. Tsutsui M. Pathophysiological relevance of NO signaling in the cardiovascular system: novel insight from mice lacking all NO syn-thases / M. Tsutsui, H. Shimokawa, Y. Otsuji [et all.] // Pharmacol The. - 2010. - Vol. 128. - P. 499-508.
Zatejshchikov D.A. Polimorfizm genov NO-sintetazy i receptora angiotenzina II 1-go tipa i ehndotelial'nyj gemostaz u bol'nyh ishemicheskoj bolezn'yu serdca / D.A. Zatejshchikov, L.O. Minushkina, O.YU. Kudryashova [i dr.] // Kardiologiya. - 2000. - № 11. - S. 28-32.
Miyahara K. Cloning and structural characterization of the human endothelial nitric-oxide-synthase gene / K. Miyahara, T. Kawamoto, K. Sase [et all.] // Eur J Biochem. - 1994, Aug 1. - Vol. 223 (3). - P. 719-726.
Tsukada T. Evidence of association of the eNOS gene polymorphism with plasma NO metabolite levels in humans / T. Tsukada, K. Yokoyama, T. Arai [et all.] // Biochem Biophys Res Commun. -1998. - Vol. 245. - P. 190-193.
Ortiz P.A. Cardiovascular and renal control in NOS-deficient mouse models / P.A. Ortiz, J.L. Garvin // Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol. - 2003, Vol. 284. - P. 628-638.
Cotter G. L-NMMA (a nitric oxide synthase inhibitor) is effective in the treatment of cardiogenic shock / G. Cotter, E. Kaluski, A. Blatt [et all.] // Circulation. - 2000. - Vol. 101. - P. 1358-1361. Dobyns E.L. Multicenter randomized controlled trial of the effects of inhaled nitric oxide therapy on gas exchange in children with acute hypoxemic respiratory failure / E.L. Dobyns, D.N. Cornfield, N.G. Anas [et all.] // J Pediatr. - 1999. - Vol. 134. - P. 406-412. Payen D. Results of the French prospective multicentre randomized double-blind placebo-controlled trial of inhaled nitric oxide (NO) in ARDS / D. Payen, B. Vallet // Intensive Care Med. - 1999. - Vol. 25. - P. 166.
Landry D.W. The pathogenesis of vasodilatory shock / D.W. Landry, J.A. Oliver // N Engl J Med. - 2001. - Vol. 345. - P. 588-595. Celik U. Genetic dilemma: eNOS gene intron 4 a/b VNTR polymorphism in sepsis and its clinical features in Turkish children / U. Celik, D. Yildizda§ , E. Alhan [et all.] // Turk J Pediatr. - 2008. - Vol. 50. -P. 114-119.
Реферат
АССОЦИАЦИИ МЕЖДУ ПОЛИМОРФИЗМОМ eNOS ГЕНА И ТЕЧЕНИЕМ АСФИКСИИ У НОВОРОЖДЕННЫХ Коробка О.В.
Ключевые слова: 4а/Ь полиморфизм мини-сателитного повтора в интроне гена еNOS, асфиксия, артериальная гипотензия, дыхательная недостаточность, мекониальная аспирация.
Известно влияние 4а/Ь полиморфизма мини-сателитного повтора в интроне гена еNOS на течение различных заболеваний. Нами было исследовано, как этот полиморфизм связан с восприимчивостью к асфиксии и такими клиническими признаками как артериальная гипотензия, дыхательная недостаточность, мекониальная аспирация. 4a/4b полиморфизм мини-сателитного повтора в интроне гена eNOS определялся путем полимеразной цепной реакции у 37 доношенных новорожденных с асфиксией и 31 здорового доношенного ребенка. Не было определено разницы влияния полиморфизма гена eNOS между новорожденными с асфиксией и группой контроля. Сатистически достоверной связи между частотой полиморфных аллей и такими клиническими признаками, как артериальная гипотензия, дыхательная недостаточность и мекониальная аспирация (р>0,05) не выявлено. Было также определено отсутствие достоверной разницы в частоте сердечных сокращений, уровне артериального давления, темпе диуреза в первые сутки жизни у детей с разными генотипами eNOS. Выявлено лишь значительную разницу в темпе диуреза на 6 сутки жизни у детей с различными полиморфными вариантами данного гена. Это первое исследование, которое изучает влияние 4а/Ь полиморфизма гена eNOS на течение асфиксии. Мы не смогли доказать связь между влиянием 4а/Ь полиморфизма гена eNOS и асфиксией, артериальной гипотензией, дыхательной недостаточностью. Необходимо более масштабное исследование, которое бы касалось изучении даного гена, чтобы определить связь между 4а/Ь полиморфизмом гена eNOS и асфиксией.
Summary
ASSOCIATION BETWEEN eNOS GENE POLYMORPHISMS AND COURSE OF ASPHYXIA IN NEWBORNS Korobka O.V.
Key words: 4a / b polymorphism of mini-satellite repeat in an intron of eNOS gene, asphyxia, hypotension, respiratory distress, meconium aspiration.
It is known about the impact of 4a / b polymorphism of mini-satellite repeat in an intron of the eNOS gene upon the course of various diseases. We investigated how this polymorphism was associated with suscepti-
8
9
bility to asphyxia and such clinical signs such as hypotension, respiratory distress, meconium aspiration. 4a / 4b polymorphism of mini-satellite repeat in an intron of the eNOS gene was determined by polymerase chain reaction in 37 full-term newborns with asphyxia and 31 healthy full-term babies. There was no effect of the difference between the eNOS gene polymorphism in neonates with asphyxia and in the control group. No statistically significant correlation between the frequency of polymorphic alleys and clinical signs as hypotension, respiratory distress and meconium aspiration (p> 0.05) were found. No significant differences in heart rate, blood pressure, rate of diuresis in the first days of life in children with different genotypes of eNOS were found out as well. We revealed a significant difference in the rate of diuresis on the 6th day of life in children with different polymorphic variants of the gene. This is the first study that focuses on the impact of 4a / b gene eNOS polymorphism on the course of asphyxia. We could not prove the correlation between the influence of 4a / b polymorphism of eNOS and asphyxia, hypotension, respiratory failure. A large-scale research is required to study the gene in order to determine the relationship between 4a / b gene polymorphism of eNOS and asphyxia.
УДК 616.13-005.4-036.12-031.38-089.844
Корсак В.В., Русин В.В., Горленко Ф.В., Лангазо О.В., Машура В.В. ОБГРУНТУВАННЯ НЕПРЯМИХ СПОСОБ1В РЕВАСКУЛЯРИЗАЦП НИЖН1Х
К1НЦ1ВОК ПРИ ХРОН1ЧН1Й АРТЕР1АЛЬН1Й 1ШЕМП
ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет», м. Ужгород
Не дивлячись на значний прогрес у розвитку судинно'У хiрургiУ, впровадження нов1'тн1'х технологш, л-кування хворих на ¡шем'ю нижнiх юн^вок, обумовлену оклюз'ею у стегново-пiдколiнному сегмент¡, залишаеться однею '¡з актуальних / не вирiшених проблем до сьогодн¡. Мета роботи: розробка та втлення в клiнiчну практику непрямих способ'т реваскуляризацп при хронiчнiй критичнiй iшемiУ нижшх юнц1вок. У робот/ вивчено та проанал'зовано результати комплексного обстеження та хiрургi-чного лкування 132 хворих, яких прооперовано з приводу критичноУ ¡шемн на фон дистальних форм оклюзшно-стенотичних уражень при облтеруючому атеросклероз/ судин нижнiх юнц/вок. За допо-могою реваскуляризуючо'У остеотрепанацИ вдалося зберегти юн^вку у кожного четвертого хворого - 25,4%, за допомогою попереково'У симпатектом'УУ у кожного п'ятого - 21,3%. До 5 року спосте-реження найкращi результати отримали в групах хворих, яким виконано шунтуючi операцИ в поед-наннi з реваскуляризуючою остеотрепана^ею та поперековою симпатектом'ею, в'дпов'дно 51,7% та 49,3%. Реваскуляризуюча остеотрепана^я великогом'тковоУ кютки та стопи у поеднанн з ре-васкуляризуючими шунтуючими опера^ями дають 54,7% збереження юн^вки у в 'ддаленому перюд/ спостереження.
Ключов1 слова: хронлчна артер1альна 1шем1я нижних к1нц1вок, непрям! способи реваскуляризацп.
Зв'язок публжаци з плановими науковими програмами. Робота виконуеться у рамках комплексно)' держбюджетноТ теми ме-дичного факультету Ужгородського нацонального унiверситету Дагностика, лкування та профлактика тромбозiв та тромбемболш" ДБ-671П №ДР-0108и001892.
Вступ нструктивно-шунтуючоТ операцп. У таких випад-
.. _ ках можлива непряма реваскуляризашя артерн
Не дивлячись на значний прогрес у розвитку . . .
...... ^ ^ . . 3 ального русла нижшх кшшвок.
судинно! хiрургi', впровадження новггшх техно- л
3^^ ^ м . ... Арсенал непрямих способiв реваскуляризацп логш, л^ування хворих на шемш нижшх кшшвок, обумовлену оклюзieю у стегново-
включае створення аутогемоекстраваза^в, ос-
теотрепанацп, вщщеплення великогомтковоТ кь шдколшному сегмент, залишаеться одшею iз ак-
.. . стки, пересадку великого чепця на гомтку [4],
туальних i не виршених проблем до сьогодш [9]. ¡- .
3 .. ^ ^ ... ... . . пересадку кюткового мозку та стовбурових клн
Методи л^ування критичноТ шемп нижшх кшшвок постшно удосконалюються i за останш 30 рокв анг^рурги вщдають перевагу принципу максимальноТ реваскуляризацп кш^вки, у тому
тин [8]. Кожен iз перерахованих методiв викори-
стовуеться в рiзних клшках, як поодинок несис-
темнi випадки в лкуванш iшемiТ нижнiх кшшвок,
_ ...... доповнюючи реконструктивно-вiдновнi операцп.
числi й iЗ застосуванням мiкрохiрургiчно' технiки р. Г .
3 ^ J:3^ При цьому, використання того або шшого спосо-
та ендоваскулярних втручань. Проте реконстру- « «
бу базуеться в основному на тих переконаннях
ктивно-вщновна операцiя, спрямована на вщно-
влення мапстрального кровотоку, можлива ли-
клш^и, якi успадкованi вiд початку розвитку су,, „,„, .. . динноТ хiрургiТ. ше у 17-25% хворих. У решти хворих дифузне
3 . ^ ^ .3 Сама iдея непрямих способiв реваскуляриза-
ураження артерiального русла дистальшше пу партовоТ зв'язки унеможливлюе виконання реко-
цi', в залежност вiд використаних методик, до
