CC BY
45
1. Гриневич А. И. Этиопатогенетическая профилактика и лечение гриппа и ОРВИ: новые возможности./ А. И. Гриневич, В. И. Матяш // Укр. мед. часопис. - 2011. - № 4 (84) - С. 20 - 26.
2. Гриневич О. І., Грип ЩЫ1: уроки / О. І. Гриневич, І. Г. Марковия // Укр. мед. часопис - 2010. - № 5 (79) - С. 28 - 32.
3. Грип: моніторинг і прогноз розвитку епідситуації, епідеміологічні особливості епідемії грипу А/Н^ в Україні в епідсезоні 2009 - 2010 рр. та першочергові заходи протидії / Князевич В. М., Мухарська Л. М., Шпак І. В. [та ін.] // Інфекційні хвороби № 1. - 2010. - С. 5 - 14.
4. Лозицький В. П., Федчук А. С., Гридіна Т. Л. Амінокапронова кислота - засіб для лікування і профілактики грипу та
ГРВІ // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2010. - № 1 - 2 (23) - С. 74 - 77.
5. Лозицький В. П. Участие системы протеолиза в реализации вирулентности вируса гриппа и развитии инфекционного процесса. Противовирусное действие ингибиторов протеаз // Вопросы вирусологии. - 1987. - № 4 - С. 413 - 419.
6. Лозицький В. П. и др.. Противовирусное действие официнальных препоратов - Е - аминокапроновой кислоты и унитиола относительно виру сов гриппа птиц // Одесский медицинский журнал - 2006. - № 3 - 4. - С.7.
7. Козмірчук В. Є. Клінічна імунологія та алергологія / В. Є. Козмірчук, Л. В. Ковальчук // Вінніца : Нова книга. - 2006. - С. 526.
8. Козмирчук В. Е. Актуальные аспекты современной иммуно-профилактики: необходимость тонкого баланса между інтересами общества и человека / В. Е Козмичук, Д. В. Мальцев // Клиническая иммунология. Алергология. Инфектология.
- 2010. - № 2 (31). - С. 13 - 22.
9. Neuraminidase inhibitors: progress in the management of influenza / Woodhead M., Lavanehy D., Jonston S. [et al.] // Int. J. Pract. - 2000. - Vol. 54, № 9. - P. 604 - 610.
АКТУАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ДИАГНОСТИКИ И ХИМИОПРОФИЛАКТИКИ ПРИ ОРВИ В ПРАКТИКЕ ВРАЧА ТЕРАПЕВТА
Ищейкин К. Е., Потяженко М. М., Люлька Н. А., СоколюкН. Л., Настрога Т. В., Хайменова Г. С.
В статье освещены современные аспекты диагностики и химио-профилактики при ОРВИ в практике врача терапевта. Проведена оценка клинической эффективности комбинированного использования ингибиторов протеолиза аминокапроновой кислоты (АКК) и индуктора интерферона - нуклеината (рибонуклеиновой кислоты) с экстренно - профилактической целью в период эпидемического подъема заболеваемости на сезонный грипп и другие ОРВИ. Установлено, что при использовании АКК в сочетании с индуктором интерферона - нуклеинатом, вызывает эффект потенцирования противо-вирусного действия, которое приводит к повышению защитных сил организма при постоянном контакте с больными вирусными инфекциями.
Ключевые слова: острые респираторные вирусные инфекции (ОРВИ), аминокапроновая кислота (АКК), нуклеинат (рибонуклеиновая кислота).
Стаття надійшла 13.06.2012 р.
ACTUAL ASPECTS OF DIAGNOSTICS AND CHEMISTRYPROPHYLAXIS OF ARVI IN PRACTICE OF DOCTOR OF INTERNIST Isheikin K. E., Potyazhenko M. M., Lyulka N. A., Sokolyuk N. L., Nastroga T. V., Khaymenova G. S.
The modern aspects of diagnostics and chemoprophylaxis ARVI in physician’s practice was considered in this article. The clinical effectiveness of proteolysis aminocaproic acid inhibitor combined usage and interferon inducing agent- nucleate (ribonucleic acid) with urgently - preventive purpose in the period of season diseases on flu and other ARVI was estimated. It was defined that the usage of ACC in the combination with interferon inducing agent- nucleate may cause antiviral effect potentiation, that leads to growth of host defenses in the time of permanent contact with diseased person.
Key words: acute respiratory viruse infections (ARVI), aminocaproic acid (ACC), nucleate (ribonucleic acid).
УДК 616-053.31-001.8:575
ЧИ ВПЛИВАЄ ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНІВ GSTT1, аЪТМ1, GSTР1 НА СТАН ГЕМОДИНАМІКИ У
НОВОНАРОДЖЕНИХ З АСФІКСІЄЮ
Представлено результати дослідження поліморфізму генів О8ТТ1, О8ТМ1, О8ТР1 у новонароджених з асфіксією. Виявлено асоціації між делеційним поліморфізмом гену 08ТТ1 та розвитком тяжкої асфіксії у доношених новонароджених. Показано відсутність достовірних відмінностей у показниках ЧСС, АТ, погодинного діурезу в першу добу життя у новонароджених з функціональними і нефункціональними 08ТТ1, О8ТМ1, О8ТР1 генами. Початкова доза дофамину, що потрібна для стабілізації гемодинаміки у новонароджених, а також тривалість його застосування були вищими у немовлят с генотипом ОО О8ТР1, ніж у дітей с генотипами АО О8ТР1 та АА О8ТР1.
Ключові слова: ОЗТТІ, ОЗТМІ, ОЗТРІ, асфіксія, новонароджені, гемодинаміка, дофамін.
Робота виконана в контексті науково-дослідних робіт ДУ «Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України» «Розробити систему діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів для новонароджених від матерів з інфекцією статевих органів» (державний реєстраційний №0110П 002060).
Вивченню патофізіологічних змін при асфіксії присвячено низку різнопланових досліджень. Зокрема виявлено, що однією з патогенетичних ланок асфіксії є розвиток декомпенсованого оксидантного стресу, який
сприяє виникненню цілої низки метаболічних реакцій, котрі призводять до первинного та вторинного порушення функціонування багатьох органів та систем [2,8]. Саме цим компонентом можна пояснити поліорганні ураження при асфіксії у новонароджених. Але, як показує досвід багатьох лікарів, розвиток гіпоксичних ушкоджень у новонароджених та їх адаптація у ранньому неонатальному періоді відбуваються по-різному, що нерідко пояснюється не тільки локалізацією та тяжкістю патологічного процесу, але й індивідуальними особливостями метаболічних процесів [5]. У попередніх наших роботах були показані асоціації між наявністю алельного поліморфізму гену GSTTl та тяжким перебігом асфіксії у доношених новонароджених [3], між генним поліморфізмом GSTTl, GSTMl, GSTPl генів та розвитком органних дисфункцій у передчасно народжених дітей [3,6]. Виявлення вищезгаданих асоціацій робить необхідним подальше дослідження внеску генетичної детермінанти у розвиток різних органних дисфункцій у новонароджених з асфіксією. Безумовно, подібні дослідження повинні бути проведені у різних регіонах України, у зв’ язку з необхідністю ретельного аналізу отриманих даних, оскільки визначення генетичної детермінанти на популяційному рівні є передумовою до розробки нових клінічних рекомендацій.
Метою роботи було дослідити стан гемодинаміки в першу добу життя у новонароджених з асфіксією, стратифікованих відповідно до генотипів GSTTl, GSTMl, GSTPl генів.
Матеріал і методи дослідження. У дослідження включені доношені новонароджені (n=60) із гестаційним віком від 37 тижнів, масою при народженні від 2500 г, які лікувалися у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених лікувальних закладів Полтавської області упродовж 2009-2011 рр. з діагнозом помірної або тяжкої асфіксії (згідно МКХ-10). Зазначений діагноз виставляли на основі критеріїв, викладених у Наказі МОЗ України від 08.06.2007 р. №312 «Про затвердження клінічного протоколу з первинної реанімації та після реанімаційної допомоги новонародженим». Критеріями виключення із дослідження стали: наявність вроджених вад розвитку у новонароджених, підозра на внутрішньоутробне інфікування, гестаційний вік менше 37 тижнів, маса при народженні менше 2500 г. Усі діти були розділені на групи залежно від виду генотипу генів GSTMl, GSTTl та GSTPl. До групи дітей із поліморфними генами були віднесені немовлята з генотипом GSTTl « - », генотипом GSTMl « - » та з генотипами AG або GG гену GSTFl. Стан гемодинаміки вивчали за такими показниками: частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ) систолічний, АТ діастолічний, АТ середній, погодинний діурез, частота застосування дофаміну, початкова доза необхідна для стабілізації гемодинаміки та тривалість застосування медикаментозної підтримки гемодинаміки.
Аналіз делеційного поліморфізму генів GSTTl, GSTMl проводили з використанням мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції. Для визначення поліморфних варіантів A3l3G 5 екзону гена GSTPl також проводили полімеразну ланцюгову реакцію з подальшим рестрикційним аналізом продуктів реакції ампліфікації. Детекцію продуктів полімеразної ланцюгової реакції та рестрикційного аналізу проводили в агарозному гелі. Ампліфікацію виділеної ДНК проводили в реакційній суміші за M. Arand [9]. Ампліфіковані фрагменти розподіляли з використанням горизонтального електрофорезу в 1,5 % агарозному гелі із забарвленням бромистим етидієм.
Статистична обробка результатів проводилась із використанням пакету ліцензованих прикладних програм SPSS 16 та MS Excel XP.
Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження показало, що маса тіла при народженні, співвідношення кількості дівчаток і хлопчиків у групі дітей із нефункціональними генотипами GSTTl, GSTМ1 та GSTF1 генів не відрізнялися від аналогічних показників дітей із функціональними генотипами зазначених генів (табл. 1). Оцінка за шкалою Апгар на 1 та 5 хвилинах була достовірно вищою у дітей з генотипом GSTTl « + », ніж у дітей із генотипом GSTTl « - ». Для GSTМ1 і GSTF1 генів таких закономірностей не виявлено.
Таблиця 1
Базові характеристики Генотипи GSTT1 Р Генотипи GSTМ1 Р Г енотипи GSTР1 3 2
GSTT1 « + » (n=39) GSTTl « - » (n=21) GSTМ1 « + » (n=31) GSTМ1 « - » (n=29) АЛ1 (n=24) AG2 (n=34) GG3 (n=5)
Маса тіла при наро- 3560,4/ 3444,1/ 0,326# 3587,3/ 3447,4/ 0,214# 3523,6/ 3502,5/ 3582,0/ 0,863#
дженні в грамах, 62,87 109,47 61,82 94,35 110,51 65,78 74 0,820#
(М+т)
Стать, % / (п 38,5 47,6 0,493* 38,7 44,8 0,631* 41,7/ 41,2/ 40,0/ 0,467*
[жіноча/ чоловіча) (15/24) (10/11) (12/19) (13/16) (10/14) (14/20) (2/3) 0,671*
Оцінка за шкалою Ап- 5,0/ 3,86/ 0,004# 4,6/ 4,62/ 0,919# 4,50/ 4,56/ 4,2/ 0,893#
гар на 1 хв. в балах, 0,20 0,37 0,28 0,27 0,33 0,28 0,66 0,705#
(М+т)
Оцінка за шкалою 6,36/ 5,4/ 0,009# 5,97/ 6,1/ 0,699# 5,71/ 6,06/ 6,00/ 0,386#
Апгар на 5 хв. в 0,17 0,35 0,24 0,25 0,29 0,27 0,316 0,663#
балах, (М+т)
*— значення Р розраховувалось за %2-критерієм Пірсона; # — значення Р розраховувалось за двостороннім 1-тестом Стьюдента
Також нами було проаналізовано частоту ускладнень під час вагітності та пологів у матерів дітей обстежених груп. Як свідчать результати дослідження, що наведені у табл.2, не існує достовірних відмінностей у частоті розвитку загрози переривання, кольпіту, багатоводдя або маловоддя, а також проведенні операції кесарського розтину у матерів, чиї діти мали функціональні або нефункціональні 08Т-гени.
Таблиця 2
Особливості перинатального анамнезу у новонароджених з асфіксією, стратифікованих відповідно до генотипів GSTs
генів
Показники Г енотипи ОБТТ1 Р* Г енотипи ОБТМ1 Р* Генотипи ОБТР1 Р 1-2* Р 1-3*
ОБТТ1 « + » (п=39) ОБТТ1 « - » (п=21) ОБТМ1 « + » (п=31) ОБТМ1 « - » (п=29) ОБТТ1 « + » (п=39) ОБТТ1 « - » (п=21) ОО3 (п=5)
Загроза переривання, % / (п [так/ні]) 48,7/ (19/20) 23,8/ (5/16) 0,06 41,9/ (13/18) 37,9/ (11/18) 0,752 41,7/ (10/14) 41,2/ (14/20) 40,0/ (2/3) 0,970 0,945
Кольпіт, % / (п [так/ні]) 10,3/ (4/35) 0/ (1/20) 0,422 6,5/ (2/29) 10,3/ (3/26) 0,468 4,2/ (1/23) 6,8/ (3/31) 20,0/ (1/4) 0,448 0,320
Багатоводдя або маловоддя, % / (п [так/ні]) 23,1/ (9/30) 9,5/ (2/19) 0,174 22,6/ (7/24) 13,8/ (4/25) 0,219 16,7/ (4/20) 23,5/ (85/26) 0/ (0/5) 0,384 0,447
Кесарів розтин % / (п [так/ні]) 15,4/ (6/33) 9,5/ (2/19) 0,418 9,7/ (3/28) 17,2/ (5/24) 0,316 8,3/ (2/22) 17,6/ (6/28) 0/ (0/5) 0,270 0,680
*— значення Р розраховувалось за с2-критерієм Пірсона
Таблиця 3
Стан гемодинаміки в першу добу життя у новонароджених з асфіксією, стратифікованих відповідно до генотипів
GSTs генів
Показники Генотипи ОБТТ1 Р Генотипи ОБТМ1 Р ОБТТ1 « + » (п=39) Генотипи ОБТР1 Генотип и ОБТТ1
ОБТТ1 « + » (п=39) ОБТТ1 « - » (п=21) ОБТМ1 « + » (п=31) ОБТМ1 « - » (п=29) ОБТТ1 « - » (п=21) АО2 (п=34) ОБТМ1 « + » (п=31)
Тяжка асфіксія, % / (п [так/ні]) 10,3 (4/35) 42,9 (9/12) 0,005* 25,8 (8/23) 17,2 (5/24) 0,421* 25,0 (6/18) 20,6 (7/27) 40,0 (2/3) 0,692* 0,425*
ЧСС, уд за хв., (М+т) 136,5+ 1,13 133,9+ 2,48 0,273# 133,7+ 2,35 137,07+ 2,61 0,346# 135,7+ 2,91 134,5+ 2,49 139,0+ 4,99 0,760# 0,633#
Систолічний АТ, мм рт. ст., (М+т) 64,7+ 1,86 64,5+ 2,52 0,937# 62,5+ 1,92 66,9+ 2,23 0,142# 64,7+ 2,52 64,2+ 1,74 63,5+ 8,66 0,864# 0,859#
Діастолічний АТ, мм рт. ст., (М+т) 30,47+ 1,45 35,5+ 2,02 0,043# 31,7+ 1,47 32,9+ 1,98 0,635# 31,3+ 2,16 32,9+ 1,49 33,7+ 3,07 0,526# 0,650#
Середній АТ, мм рт. ст., (М+т) 44,2+ 1,47 46,7+ 3,22 0,431# 45,2+ 2,26 45,0+ 1,9 0,957# 47,2+ 3,05 43,7+ 1,48 42,2+ 2,46 0,265# 0,517#
Погодинний діурез, мл/кг/год, (М+т) 2,02+ 0,53 1,49+ 0,26 0,48# 1,54+0,19 2,16+ 0,7 0,389# 1,35+ 0,22 2,09+ 0,59 1,76+ 0,85 0,321# 0,514#
*— значення Р розраховувалось за с2-критерієм Пірсона; # — значення Р розраховувалось за двостороннім 1-тестом Стьюдента
Таблиця 4
Медикаментозна підтримка гемодинаміки у новонароджених з асфіксією, стратифікованих відповідно до генотипів
GSTs генів
Показники Генотипи ОБТТ1 Р Г енотипи ОБТМ1 Р Генотипи ОБТР1 Р 1-2 Р 1-3
ОБТТ1 « + » (п=39) ОБТТ1 « - » (п=21) ОБТМ1 « + » (п=31) ОБТМ1 « - » (п=29) АА1 (п=24) АО2 (п=34) ОО3 (п=5) Р 2-3
Частота застосування дофаміну,% / (п [так/ні]) 43,6 (17/39) 38,1 (8/13) 0,681* 45,2 (14/17) 37,9 (11/18) 0,570* 33,3 (8/16) 47,1 (16/18) 40,0 (2/3) 0,296* 0,576* 0,729*
Початкова доза дофаміну, мкг/кг/хв.., (М+т) 4,79+ 0,43 4,56+ 1,01 0,804# 4,89+ 0,67 4,5+ 0,46 0,653# 5,00+ 0,78 4,81+ 0,52 7,00+ 3,00 0,839# 0,350# 0,216#
Тривалість застосування дофаміну, діб (М+т) 2,58+ 0,32 2,88+ 0,48 0,615# 2,6+ 0,37 2,75+ 0,37 0,782# 3,00+ 0,53 2,76+ 0,41 4,5+ 1,5 0,732# 0,275# 0,193#
*— значення Р розраховувалось за с2-критерієм Пірсона; # — значення Р розраховувалось за двостороннім 1-тестом Стьюдента
Аналіз гемодинаміки в першу добу життя у новонароджених з асфіксією, стратифікованих відповідно до генотипів ОБТТ1, ОБТМ1 та ОБТР1 генів, виявив відсутність достовірних відмінностей у таких показниках, як ЧСС, АТ (систолічний, діастолічний та середній) і погодинний діурез між групами пацієнтів (табл.3). Безперечно про стан гемодинаміки у новонародженого з асфіксією свідчить і застосування медикаментів для підтримки гемодинаміки. Як представлено на табл.4, дофамін застосовувався майже у половини пацієнтів з асфіксією. При цьому нами не отримано достовірних відмінностей у частоті застосування зазначеного препарату між групами немовлят з функціональними та нефункціональними ОБТТ1, ОБТМ1 та ОБТР1 генами. Що стосується дози препарату, то найвищу дозу у першу добу життя потребували немовлята з генотипом ОО ОБТР1 - 7 мкг/кг/хв., у той час як немовлята з функціональним генотипом АА ОБТР1 - 5,0 мкг/кг/хв. Не зважаючи на відсутність статистичної значущості у цих значеннях, ми вважаємо, що ці показники мають
клінічну значимість і потребують подальшого вивчення на більшій когорті немовлят. Тривалість застосування дофаміну також була найбільшою у групі пацієнтів з GG GSTP1 генотипом, ніж у пацієнтів з AG GSTP1 та АА GSTP1 генотипами (відповідно 4,5, 2,76 та 3,0 діб). Що стосується такого аналізу у немовлят, стратифікованих відповідно до генів GSTT1 та GSTM1, то тривалість застосування дофаміну у дітей з функціональним генотипом була майже однаковою з тривалістю застосування у дітей з нефункціональним генотипом.
Попередніми нашими дослідженнями вивчено асоціації між поліморфізмом генів GSTT1, GSTM1 та GSTP1 та станом гемодинаміки у передчасно народжених дітей, які лікувалися у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, і показано, що генотип AG GSTP1 гену достовірно збільшує ймовірність застосування у дитини кисневої та медикаментозної підтримки гемодинаміки, а поєднання делеційного поліморфізму GSTT1 та однонуклеотидної заміни A313G гену GSTP1 в гомозиготному або гетерозиготному станах - застосування ШВЛ та медикаментозної підтримки гемодинаміки [1].
У роботах вітчизняних учених доведено роль GSTTl і GSTMl генів у розвитку патологічних станів на ранніх етапах онтогенезу [21] та тяжкої асфіксії [1, 3], а також показано, що ризик розвитку важкої перинатальної патології, гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС, респіраторного дистрес-синдрому, некротичного ентероколіту, неонатальної жовтяниці підвищується у 3 рази при наявності нефункціонального алелю гена GSTTl і зростає у 8 разів при наявності поєднання нефункціональних алелів генів GSTTl і GSTMl у новонароджених [4]. Турецькі вчені припускають, що існують зв’язки між поліморфізмом гена GSTM1 та рівнем загального білірубіну при неонатальній жовтяниці [10].
У дослідженні F. D. Gilliland виявлено наявність асоціацій між делеційним GSTMl та дефіцитом щорічного збільшення життєвої ємності легень у дітей, що свідчить про можливий вплив зазначеного гена на дозрівання легень [12]. Генетично детермінована незрілість легень у новонароджених та дітей молодшого віку впливає на функціональний стан їх легеневої системи за рахунок підвищеної чутливості до дії несприятливих екзогенних чинників [21] та сприяє в подальшому розвитку хронічних легеневих захворювань [11,13,19,20,21, 22]. У той же час словацькі вчені роблять висновок, що самі по собі гени не асоціюється зі збільшенням ризику хронічної обструктивної легеневої хвороби, але комбінації нульового генотипу GSTMl з гомозиготним в ексоні exon 3 мутантної варіанти EPHXl гена є суттєвим предиктором збільшення сприйнятливості до хронічної обструктивної легеневої хвороби у Словацькій популяції [15]. У роботі T. Islam зі співавторами продемонстровано, що генний поліморфізм GSTMl асоціювався зі збільшеним ризиком розвитку астми у дітей [16], а у роботі G. F. Korytina, що генний поліморфізм генів GSTT1 та GSTM1 асоціювався з хронічним бронхітом [14].
На сьогодні відома роль зазначених генів у контролюванні антиоксидантної системи та запальної відповіді при алергії. E. Melen зі співавторами у своїй роботі демонструє, що діти з le105Val/Val105Val генотипом GSTP1 мають збільшені ризики сенсибілізації будь-яким алергеном у разі піддавання їх дії підвищених рівнів транспортних газів [18]. Таким чином, уже сьогодні на основі наявних даних цілком виправданим є тестування багатьох генів, зв’язок поліморфізму яких з розвитком важких захворювань та несприятливих наслідків можна вважати доведеним. Індивідуальний підхід до пацієнта, що має в своїй основі наукову інтерпретацію результатів генетичного тестування і їх зіставлення з даними клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження, дозволяє здійснити ранню діагностику генетично детермінованих захворювань і ускладнень та запропонувати максимально ефективну схему лікувальних заходів стосовно конкретного захворювання або патологічного стану.
1. Тяжка асфіксія достовірно частіше виявлялась у дітей з нефункціональним ОБТТ1 генотипом, ніж у дітей з його функціональним варіантом. Для дітей з функціональними і нефункціональними варіантами генів ОБТМ1 та ОБТР1 таких закономірностей не виявлено.
2. Частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, погодинний діурез в першу добу життя у новонароджених з функціональними ОБТТ1, ОБТМ1 та ОБТР1 генами не відрізнялися від аналогічних показників у немовлят з нефункціональними варіантами зазначених генів.
3. Немовлята з генотипом ОО ОБТР1, які перенесли перинатальну асфіксію, потребують у першу добу життя більш високі дози дофаміну та більшу тривалість його застосування для підтримки стабільної гемодинаміки, ніж діти з генотипами АО ОБТР1 та АА ОБТР1 генами.
4. Для з’ясування ролі генного поліморфізму у підтримці гемодинаміки у немовлят з асфіксією необхідні подальші дослідження на більшій когорті новонароджених та запровадження молекулярно-генетичного скринінгу генів ОБТТ1, ОБТМ1, ОБТР1 у новонароджених, які лікуються у неонатальних відділеннях інтенсивної терапії, що дозволить виявляти немовлят із ризиком розвитку тяжкого перебігу асфіксії, органних дисфункцій та підвищеною потребою у застосуванні «органопротезуючих» технологій.
1. Аналіз внеску поліморфних варіантів генів 08ТТ1, 08ТМ1, 08ТР1 у розвиток критичних станів та органних дисфункцій у недоношених новонароджених з низькою масою тіла / Н. Г. Горовенко, Є. Є. Шунько, З. І. Россоха [та ін.] // Здоровье женщины. - 2010. - № 5. - С. 176-179.
2. Асфиксия новорожденных / Шабалов Н.П., Любименко В.М., Пальчик А.Б., Ярославский В.К. //СПб: Мед. пресс. 1999. - 410 с.
3. Визначення генетичної детермінанти у розвитку перинатальної асфіксії новонароджених / Н. Г. Горовенко, Т. К. Знаменська, В. І. Похилько, [та ін.] // Перинатология и педиатрия. - 2009. - № 4 (40). - С. 37-40.
4. Горовенко Н. Г. Генетичні маркери у прогнозуванні ризику розвитку перинатальної патології новонароджених / Н. Г. Горовенко, З. І. Россоха, С. В. Подольська // Фізіологія і патологія новонароджених : наук.-нракт. конф., 2007 р. : тези доповідей - К., 2007. - С. 198-199.
5. Перинатальная патология головного мозга: предел безопасности, ближайший и отдаленный прогноз / Барышев Ю.И., Бубнова Н.И., Сорокина З.Х. [и др.] / Российский вестник неринатологии. - 1998. - №4. - С.6- 12.
6. Похилько В. І. Генетичні детермінанти розвитку деяких станів у передчасно народжених дітей, госпіталізованих у відділення інтенсивної терапії / В. І. Похилько, О. М. Ковальова, З. І. Россоха // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2010. - Т. 72, № 4. - С. 119.
7. Россоха З. І. Роль генетичних та середовищ них факторів у розвитку патологічних станів на ранніх етапах онтогенезу: дис. ... кадидата мед. наук : 03.00.15 / Россоха Зоя Іванівна. - К., 2007. - 149 с.
8. Сулима Е.Г. Синдром нолиорганной недостаточности у новорожденных с асфиксией // Здоровье женщины. - - 2001. -T.7, № 8. - С.79-83.
9. A Multiplex Polymerase Chain Reaction Protocol for the Simultaneous Analysis of the Glutathione S-Transferase GSTM1 and GSTT1 Polymorphisms / M. Arand, R. Muhlbauer, J. Hengstler [et al.] // Analytical Biochemistry. - 1996. - № 236. - P.184-186.
10. Are glutathione S-transferase gene polymorphisms linked to neonatal jaundice? / N. Muslu, Z. N. Dogruer, G. Eskandari [et al.] // Eur. J. Pediatr. - 2008. - Vol. 167, № 1. - Р. 57- 61.
11. Chen Y. Genetics and pulmonary medicine: Genetic epidemiology of pulmonary function /Y. Chen// Thorax. - 1999. - Vol. 54. - Р. 818-824.
12. Effects of Glutathione-S-Transferase M1, T1, and P1 on Childhood Lung Function Growth / F. D. Gilliland, W. J. Gauderman, H. Vora [at al.] // American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. - 2002. - Vol. 166. - P. 710-716.
13. Familial factors related to lung function in children aged 6-10 years: results from the PAARC epidemiologic study / F.
Kauffmann, I. B. Tager, A. Munoz [et al.] // Am. J. Epidemiol. - 1989. - Vol. 129. - Р. 1289-1299.
14. Genetic polymorphisms in the cytochromes P-450 (1A1, 2E1), microsomal epoxide hydrolase and glutathione S-transferase M1,
T1, and P1 genes, and their relationship with chronic bronchitis and relapsing pneumonia in children / G. F. Korytina, D. G.
Yanbaeva, L. I. Babenkova [et al.] // J. Mol. Med. - 2005. - Vol. 83, № 9. - Р. 700-710.
15. Glutathione-S-transferase and microsomal epoxide hydrolase gene polymorphisms and risk of chronic obstructive pulmonary disease in Slovak population / J. Zidzik, E. Slabа, P. Joppa [et al.] // Croat. Med. J. - 2008. - Vol. 49, № 2. - Р. 182-191.
16. Glutathione-S-transferase GSTP1, GSTM1, exercise, ozone and asthma incidence in school children / T. Islam, K. Berhane, R. McConnell [et al.] // Thorax. - 2009. - Vol. 64, № 3. - Р. 197-202.
17. Glutathione-S-transferase P1 (GSTP1) polymorphism in patients with chronic obstructive pulmonary disease / T. Ishii, T. Matsuse, S. Teramoto [et al.] // Thorax. - 1999. - Vol. 54. - Р. 693-696.
18. Interactions between glutathione S-transferase P1, tumor necrosis factor, and traffic-related air pollution for development of childhood allergic disease / E. Melen, F. Nyberg, C. M. Lindgren [et al.] // Environ. Health. Perspect. - 2008. - Vol. 116, № 8. - Р. 1077-1084.
19. Koyama H. Genes, oxidative stress, and the risk of chronic obstructive pulmonary disease / H. Koyama, D. M. Geddes // Thorax.
- 1998. - Vol. 53. - Р. S10-S14.
20. Major genetic effects on airway-parenchymal dysanapsis of the lung: the Humboldt family study / Y. Chen, J. A. Dosman, D. C. Rennie // Genet Epidemiol. - 1999. - Vol. 16. - Р. 95-110.
21. Silverman E. K. Genetics of chronic obstructive pulmonary disease / E K. Silverman // Novartis Found Symp. - 2001. - Vol. 234. - Р. 45-58.
22. Susceptibility genes for rapid decline of lung function in the lung health study / A. J. Sandford, T. Chagani, T. D. Weir [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2001. - Vol. 163. - Р. 469-473.
ВЛИЯЕТ ЛИ ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНОВ GSTT1, GSTM1, GSTR1 НА СОСТОЯНИЕ ГЕМОДИНАМИКИ У НОВОРОЖДЕННЫХ ДЕТЕЙ С АСФИКСИЕЙ Ковалева Е.М.
Представлены результаты исследования полиморфизма генов ОБТТ1, ОБТМ1, ОБТР1 у новорожденных с асфиксией. Выявлены ассоциации между делеционным полиморфизмом гена ОБТТ1 и развитием тяжелой асфиксии у доношенных новорожденных. Показано отсутствие достоверных отличий в показателях ЧСС, АД, почасового диуреза в первые сутки жизни у новорожденных с функциональными и нефункциональными ОБТТ1, ОБТМ1, ОБТР1 генами. Начальная доза дофамина требуемая для стабилизации гемодинамики у новорожденных, а также длительность его применения были выше у новорожденных с генотипом ОО ОБТР1, чем у детей с генотипами АО ОБТР1 та АА ОБТР1.
Ключевые слова: ОБТТ1, ОБТМ1, ОБТР1, асфиксия, новорожденные, гемодинамика, дофамин.
Стаття надійшла 23.07.2012 р.
DOES THE POLYMORPHISM OF GENES GSTT1, GSTM1, GSTR1 ON THE HEMODYNAMICS IN NEONATES WITH ASPHYXIA Kovalova O.M.
It was investigated GSTT1, GSTM1, GSTP1 genes polymorphism in the newborns with asphyxia. It was determined the associations between GSTT1 deletion gene polymorphism and severe asphyxia in term newborns. It was shown the absence of significant differences in of heart rate, blood pressure, urine output during the first day of life in infants with functional and nonfunctional GSTT1, GSTM1, GSTR1 genes. The start dose of dopamine required to stabilize hemodynamics in newborns, as well as the duration of use were higher in newborns with genotype GG GSTR1 than in children with genotype AA GSTR1 and AG GSTR1.
Key words: GSTT1, GSTM1, GSTP1, asphyxia, newborns, hemodynamics, dopamine.
