CC BY
16
УДК 616.72-002.77-071-036:575.113.1
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ РЕВМАТО1ДНОГО АРТРИТУ ЗАЛЕЖНО В1Д ПОЛ1МОРФ1ЗМУ Т-786С ГЕНА ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1 ОКСИД АЗОТУ СИНТАЗИ
Нами було проаналiзовано вплив полiморфiзму Т-786С промотора гена ендотелiальноí оксид азоту синтази (еКОЗ) на перебiг ревмато'щного артриту (РА), що супроводжувався пiдвищенням у кровi гострофазових показникiв запалення, ураження суглоб1в, сполучно! тканини у 1,67-102,28 разiв (р<0,049-0,001), що, однак, не мае ч1тко! залежностi вiд полiморфних варiантiв гена (ге 2070744), окр1м СРБ, який е вищим у носив несприятливого СС-генотипу на 32,13% (р=0,035). Також серед гомозиготних носпв мутантного С-алеля вщносно частiше зустрiчаються особи iз вмютом антитiл IgG до циклiчного цитрулшового пептиду (А-ССР) у плазмi кровi "вище нормальних значень" на 18,29% (р=0,04), iз тяжчим перебiгом РА (III ступеня активностi) - на 14,28% (р=0,001) та високим ступенем функционально! неспроможностi суглобiв (3 ст) - на 22,12%. За етдемюлопчним аналiзом ризику сприятливий ТТ-генотип асощюе iз меншою активнiстю РА (I ст) [ВШ=0,21; р=0,007], нижчою рентгенологiчною стадiею (I ст) та меншим ступенем функционально! неспроможностi суглобiв (I ст) [ВШ=0,10; р=0,021]. Наявшсть мутантного С-алеля в генотипi навпаки тдвищуе ризик високо! активностi РА II i III ступенiв у 1,62 рази [ВШ=4,85; р=0,016], тяжчо! Яо-стади захворювання □-IV та СФНС 2-3 ст - у 1,28 рази [ВШ=9,54; р=0,024] вщповщно. Генотипи аналiзованого гена не е додатковими чинниками ризику появи РФ (+), чи високого А-ССР у хворих на РА.
Ключов! слова: ревматсидний артрит, псшморфш вар1анти гена Т-786С еЖ)8, гострофазсда показники.
Одним ¡з найбшьш вагомих та найпоширешших системних захворювань сполучно! тканини е ревмато1дний артрит (РА), що характеризуеться симетричним хрошчним ерозивним артритом (синов1том) периферичних суглоб1в i системним ¡мунозапальним ураженням внутршшх оргатв [1]. Вщомо, що це захворювання призводить до ранньо! швалщизаци та иередчасно! смерт внаслщок системного ураження внутршшх оргашв [3].
За результатами численних досл1жень було доведено, що ризик кардюваскулярно! захворюваносп i смертност р1зко зростае вже в дебют РА, особливо у жшок 1з серопозитившстю за ревматощним фактором та/або гшерпродукцп А-ССР [5]. Також, прошюстровано тюний взаемозв'язок мiж ступенем вираження гострофазових змш, що володiють здатнiстю активувати ендотелiальнi клiтини, стимулюючи иродукцiю молекул адгези з одночасним зниженням продукци оксиду азоту (N0), що ощнюеться як дисфункщя ендотелiю та е початковим етапом атеросклеротичного процесу i вщображенням системного запалення [2].
Вагому роль у регуляцн тонусу судин належить також гену eN0S3, що мютить в собi безлiч полiморфних сайтiв, включаючи однонуклеотиднi иолiморфiзми (SNP), змiнне число тандемних иовторiв (VNTR) иослiдовностей. Серед 453 алельних варiантiв цього гена (за даними бази NCBI) найбiльш вивченi i функщонально пов'язаш е настуинi иолiморфiзми: Т-786С в 5'иТЯ регiонi 7-1 хромосоми (7д 35-36), G894T - в 7-му екзош (7д35-36) i 27 функцюнальних тандемних иовторiв пар нуклеотидiв (VNTR) у 4-му нiтронi (4а/Ь) дано! хромосоми вiдиовiдно [4, 12, 15, 16]. Серед них SNP у положены -786 (-786 С / Т варiант) гена еN0S, який пов'язаний зi зменшенням еN0S експреси, асоцiюе з раннiм розвитком iшемiчною хворобою серця (IХС) у гомозиготних особин [8, 14], дiабетичною нефропапею [9], артерiальною гiиертензiею (АГ) i коронарним артерiальним спазмом [11], iз вищою серцево-судинною захворюванiстю i смертнiстю [7]. Тому знижена експрешя N0S3 зменшуе бiодостуинiсть N0, що, паралельно iз надмiрним формуванням активних форм кисню у стшщ судини, стае важливою причиною дисфункцп ендотелда i запалення [6, 13]. У зв'язку з цим актуальним е вивчення впливу иолiморфiзмом Т-786С промотора гена eN0S на тяжкiсть перебну РА.
Метою роботи було оцшити иолiморфнi варiанти гена eN0S (ге 2070744) у иацiентiв iз РА залежно вiд ступеня активностi та гострофазових показниюв.
Матерiал та методи дослщження. Дослiдження проводились на базi КМУ «Чернiвецька обласна клiнiчна лшарня» ревматологiчного вiддiлення, КМУ "Мiська клшчна лiкарня №3" та обласному ендокринолопчному дисиансерi м. Чернiвцi. Етап скришнгу пройшло 60 хворих з РА та 20 практично здорових ошб репрезентативних за вiком i статтю, тривалiстю захворювання, ступенем активностi, рентгенолопчною стадiею та функцiональним класом. За гендерним розиодiлом переважали жiнки 43 (71,67 %) над чоловшами 17 (28,33 %). Середнш вiк пащента склав (48,03 ± 14,91) роюв. Тривалiсть захворювання коливалась вiд 1 до 32 роюв (12,17 ± 8,83). Дiагноз РА встановлювався зпдно з критерiями БИЬЛЯ 2010 [17]. Для оцшювання активностi РА використовувався шкалу активносп хвороби DЛS-28, рентгенолопчну стадiю визначали за 0.
Steinbrocker та iH. (1949), а для визначення ступеня ФНС використовували анкету оцшки функцiонального стану хворих на РА Health Assessment Questionnaire/HAQ (Fries J.F. et al., 1980). Дослiджували також рiвень С-реактивного бiлка (СРБ) та ревмато'дний фактор (РФ) загальноприйнятими методами, оцшювання титру А-ССР проводили за допомогою iмуноферментного (1ФА) метода ELISA ^агностична межа >15 ум. од./мл).
Молекулярно-генетичне дослщження полiморфiзму T-786C гена еNOS проводили у державному закладi «Референс-центр» МОЗ Укра'ни (м. Ки!в) за допомогою полiмеразноi ланцюгово! реакци (ПЦР). Алелi полiморфних дiлянок аналiзованого гена визначали шляхом видiлення геномно! ДНК iз перифершно! кровi за допомогою комерцшно! тест-системи "innuPREP Blood DNA Mini Kit" (Analytik Jena, Шмеччина) з використанням центрифужних фшь^в. Дослiджуванi дiлянки генiв амплiфiкували за допомогою специфiчних олiгонуклеотидними праймерiв («Metabion», Кмеччина) з подальшим гiдролiтичним розщепленням за допомогою ендонуклеази рестрикци MspI FastDigest («Thermo Scientific», США) [10]. Стан рестрикцшних фрагментiв аналiзували в 4% агарозному гелi (агароза фiрми «Cleaver Scientific», Великобританiя) з додаванням бромистого етидiю та подальшою вiзуалiзацieю за допомогою трансiлюмiнатору. Пiсля чого отримане зображення обробляли в програмi Vitran.
Статистичну обробку даних здшснювали за допомогою пакета IBM SPSS Statistics® 23.0 та Microsoft Exel 2007 iз застосуванням параметрично! та непараметрично! статистики. Правильнiсть розподiлу частот генотишв визначалася вiдповiднiстю рiвноваги Hardy-Weinberg. Статистично достовiрними вважали вiдмiнностi при р<0,05.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Аналiз розподiлу хворих на РА з урахуванням ступеня активносп захворювання, сероварiанту, рентгенологiчноi стади (Ro ст), ступеня функцiональноi неспроможностi суглобу (СФНС) залежно вiд полiморфних варiантiв гена eNOS (rs 2070744) наведено в таблиц 1. Вiдносна частота осiб iз наявним ревмато'дним фактором (РФ+) не вiдрiзнялась вiрогiдно вщ тако! iз його вiдсутнiстю (РФ-), у т.ч. iз урахуванням аналiзованих генотипiв гена eNOS. Однак, вщносна частота осiб iз вмiстом А-ССР у плазмi кровi "вище нормальних значень" вiрогiдно бiльша серед гомозиготних носив мутантного С-алеля на 18,29% (р=0,04). Серед власникiв сприятливого ТТ-генотипу переважали особи iз низькими ступенями активносп РА (I ст. - 73,68% проти 41,18% - II ст. i 14,29% - III ст. активносп, %2=8,84; р=0,012). Натомють, серед носив СС-генотипу навпаки домшували особи iз тяжким III ст. активносп РА (57,14% проти 8,82% i 5,26% iз II i I ст., %2=13,30; р=0,001); iз паритетним спiввiдношенням у власникiв промiжного ТС-генотипу (р>0,05) (табл. 1).
Таблиця 1
Розподш полiморфних вар1ант1в гена eNOS (rs 2070744) у хворих на ревматотдний артрит i3 урахуванням ступеня активносп, сероварiанту, рентгенолопчнот стадп та ступеня
функщональнот неспроможностi суглобу
Групи спостереження, n (%) Генотипи гена eNOS, n (%) Загалом, n=60(%)
TT TС CC
Ревмато'дний фактор РФ (+) 17 (51,52) 10 (30,30) 6 (18,18) 33 (55,0)
РФ (-) 12 (44,44) 13 (48,15) 2 (7,41) 27 (45,0)
С2 р С2<1,0 р>0,05 C2=2,0 р>0,05 C2<1,0 р>0,05 С2=1,20 р>0,05
А-ССР (+) 14 (43,75) 11 (34,38) 7 (21,86) 32 (53,33)
(-) 15 (53,57) 12 (42,86) 1 (3,57) 28 (46,67)
С2 р C2<1,0 р>0,05 C2<1,0 р>0,05 р=0,041 C2<1,0 р>0,05
Ступеш активност РА I 14 (73,68) 4 (21,05) 1 (5,26) 19 (31,67)
II 14 (41,18) 17 (50,0) 3 (8,82) 34 (56,67)
III 1 (14,29) 2 (28,57) 4 (57,14) 7 (11,67)
С2 р C2=8,84 р=0,012 C2=4,64 р>0,05 C2=13,30 р=0,001 C2=27,45 р<0,001
Рентгенолопч на стад1я I 7 (87,50) 1 (12,50) 0 8 (13,33)
II 10 (47,62) 10 (47,62) 1 (4,76) 21 (35,0)
III 10 (43,48) 9 (39,13) 4 (17,39) 23 (38,33)
IV 2 (25,0) 3 (37,50) 3 (37,50) 8 (13,33)
С2 р C2=6,88 р>0,05 C2=3,03 р>0,05 C2=4,90 р>0,05 C2=17,60 р<0,001
Стутнь функ-цюнально! неспроможносп суглобу 1 7 (87,50) 1 (12,50) 0 8 (13,33)
2 17 (54,84) 12 (38,71) 2 (6,45) 31 (51,67)
3 5 (23,81) 10 (47,62) 6 (28,57) 21 (35,0)
С2 р C2=10,50 р=0,005 C2=3,82 р>0,05 C2=3,16 р=0,075 C2=19,95 р<0,001
Примiтка. РА - ревмато'дний артрит; РФ - ревмато'дний фактор; А-ССР -антитела до ци^чного цитрулiнового пептиду (антитела IgG); (-), (+) - негативний, наявний.
Вiроriдно! залежност тяжкост ураження суглобiв за даними рентгенолопчного дослiдження з урахуванням полiморфних варiантiв гена еК08 (ге 2070744) не встановили. Хоча заталом переважали особи iз II i III ренттенолотiчною cтадieю ураження сутлобiв над такими iз I i IV Яо ст (35,0% i 38,33% проти 13,33%, %2=17,60; р<0,001) (табл. 1).
За СФНС серед носйв сприятливого ТТ-генотипу превалювали особи iз 1-м i 2-м СФНС, над такими iз 3-м ступенем (87,50% i 54,84% проти 23,81%, %2=10,50; р=0,005), а у власникiв мутантното СС-генотипу навпаки - вiдносна частота ошб iз 3-м ступенем функщонально! неспроможностi сутлобiв переважала над такою iз 2-м - на 22,12% (оаб iз 1-м СФНС не зус^чали взаталi) (табл. 1).
Загалом серед обстежено! популяцй домiнували особи iз 2-м i 3-м СФНС, над такими iз 1-м - на 38,34% i 21,67% (%2=19,95; р<0,001).
У дослiдженнi було проаналiзовано вмiст гострофазових показникiв запалення, ураження сутлобiв, сполучно! тканини у кровi хворих на РА залежно вiд полiморфних варiантiв гена еК08 (ге 2070744) та наведено щ данi в таблицi 2.
Було виявлено, що рiвнi антистрептолiзину-О (АСЛ-О), С-реактивного бшку (СРБ), РФ, серомуко!ду, а також сiаловий тест у хворих на РА перевищували таю у груш контролю у 1,67102,28 разiв (р<0,049-0,001). СРБ у носйв несприятливого СС-генотипу перевищував аналопчний показник у власникiв ТТ-варiанту на 32,13% (р=0,035).
Решта аналiзованих показниюв мiж собою статистично значимо не вiдрiзнялись iз урахуванням Т-786С полiморфiзму гена еК08 (табл. 2).
Таблиця 2
Вмкт гострофазових показиикчв запалення, ураження суглобiв, сполучно'1 тканини у кров1 хворих на ревмато'дний артрит залежно вщ пол1морфннх варiантiв гена eNOS (ге 2070744)
Показники Контроль Генотипи гена еКО у хворих
ТТ, п=29 ТС,п=23 СС, п=8
АСЛ-О, МО/мл 68,40±14,77 214,48±25,79 р<0,001 223,91±27,43 р<0,001 202,5±6,61 р<0,001
СРБ, мг/дл 3,10±0,66 23,89±4,96 р<0,001 29,37±7,10 р<0,001 35,20±7,05 р<0,001 рТТ=0,035
РФ, МО/мл 10,37±0,31 42,89±18,77 р=0,049 26,83±6,88 р=0,01 40,67±11,79 р=0,004
С1аловий тест, у.о. 150,0±15,09 234,96±20,42 р<0,001 250,13±21,03 р<0,001 261,25±18,50 р<0,001
Серомуко'!д, у.о. 3,37±0,51 323,76±53,57 р<0,001 344,69±65,55 р<0,001 339,0±40,71 р=0,007
А-ССР, Од/мл Не визначали 99,86±39,59 109,05±34,02 128,24±28,99
Примаки: 1. АСЛ-О - Антистрептсинзин-О; СРБ - С-реактивний бшок; РФ - ревмато!дний фактор; А-ССР - антитша до цикшчного цитрулшового пептиду (антитша IgG). 2. р - в1рогщшсть р1зниць показнимв ¡з групою контролю; рТТ - в1рогщшсть р1зниць показнимв 1з нолями ТТ-генотипу; рТС - в1ропдшсть р1зниць показнимв 1з нолями ТС-генотипу.
Таблиця 3
Полiморфиi ва].манти гена eNOS (rs 2070744) як чинники ризику ступеиiв активиостi та
тяжкостч ревматоидного артриту
Потенцшний чинник ризику Показники
ВР ВШ 95% Д ВР 95% Д ВШ р
РФ (+) ТТ-генотип 1,14 1,33 0,72-1,79 0,48-3,69 >0,05
ТС-, СС- 0,88 0,75 0,56-1,39 0,27-2,09 >0,05
А-ССР (+) ТТ-генотип 0,83 0,67 0,51-1,34 0,24-1,87 >0,05
ТС-, СС- 1,20 1,48 0,74-1,95 0,54-4,11 >0,05
Актившсть РА II 1 III ТТ-генотип 0,62 0,21 0,42-0,91 0,06-0,69 0,007
ТС-, СС- 1,62 4,85 1,10-2,38 1,46-16,16 0,016
Яо ста-д1я II-IV ТТ-генотип 0,78 0,10 0,63-0,97 0,01-0,91 0,021
ТС-, СС- 1,28 9,54 1,03-1,58 1,09-83,30 0,024
СФНС 213 ст. ТТ-генотип 0,78 0,10 0,63-0,97 0,01-0,91 0,021
ТС-, СС- 1,28 9,54 1,03-1,58 1,09-83,30 0,024
Примака. РА - ревмато!дний артрит; РФ - ревмато!дний фактор; А-ССР - антитша до цикл1чного цитрулшового пептиду (антитша IgG); (-), (+) - негативний, наявний; СФНС - стутнь функщонально! неспроможност суглобу; ВР - вщношення ризиюв; ВШ - вщношення шанЫв; 95%Д ВР, ВШ - дов1рч1 штервали вщношення ризиюв (ВР), шанав (ВШ).
За епiдемiолотiчним аналiзом ризику активносп та тяжкостi РА з урахуванням генотишв гена еК08 було встановлено, що ТТ-генотип асощюе iз меншою активнiстю РА (I ст) [ВШ=0,21; р=0,007], нижчою ренттенолотiчною стащею (I ст) та меншим ступенем функщонально! неспроможност сутлобiв (I ст) [ВШ=0,10; р=0,021] (табл. 3).
Наявшсть мутантного С-алеля в генотит навпаки тдвищуе ймовiрнiсть на високу активнiсть РА II i III ступенiв у 1,62 рази [ВШ=4,85; р=0,016], бшьшу Ro-стадiю захворювання II-IV та СФНС 2-3 ст - у 1,28 рази [ВШ=9,54; р=0,024] вщповщно. Генотипи аналiзованого гена не е чинниками ризику появи РФ (+), чи А-ССР у хворих на РА (табл. 3).
1. Переб^ ревмато'дного артриту супроводжуеться пiдвищенням у кровi гострофазових показникiв запалення, ураження суглобiв, сполучно! тканини у 1,67-102,28 разiв (р<0,049-0,001), що, однак, не мае ч^ко! залежностi вiд полiморфних варiантiв гена eNOS (rs 2070744), о^м СРБ, який е вищим у носив несприятливого СС-генотипу на 32,13% (р=0,035). Також серед гомозиготних носив мутантного С-алеля вщносно частше зустрiчаються особи iз вмiстом антитш IgG до циклiчного цитрулiнового пептиду у плазмi кровi "вище нормальних значень" на 18,29% (р=0,04), iз тяжчим перебiгом ревмато!дного артриту (III ступеня активностi) - на 14,28% (р=0,001) та високим ступенем функцюнально! неспроможностi суглобiв (3 ст) - на 22,12%.
2. Сприятливий ТТ-генотип асощюе iз меншою активнiстю ревмато!дного артриту (I ст) [ВШ=0,21; р=0,007], нижчою рентгенологiчною стадiею (I ст) та меншим ступенем функцiональноi неспроможност суглобiв (I ст) [ВШ=0,10; р=0,021]. Наявнiсть мутантного С-алеля в генотит навпаки тдвищуе ризик високо! активност ревмато!дного артриту II i III ступенiв у 1,62 рази [ВШ=4,85; р=0,016], тяжчо! Ro-стадii захворювання II-IV та СФНС 2-3 ст - у 1,28 рази [ВШ=9,54; р=0,024] вщповщно. Генотипи аналiзованого гена не е додатковими чинниками ризику появи РФ (+), чи високого А-ССР у хворих на ревмато!дний артрит.
Перспективами подальших дослгджень полягае у розробц та aHani3y ефективностi л^вання на показники системноi запальной eidnoeidi у хворих з ревматогдним артритом залежно eid полiморфiзму T-786C промотора гена eNOS.
1. Golovach I. Yu. Naukovo obgruntovani rekomendatsiyi EULAR (2010) schodo menedzhmentu sertsevo-sudinnogo riziku v patsientiv iz revmatoyidnim artritom i zapalnimi artritami / I. Yu. Golovach// Ukr. revmatol. zh. - 2011. - No.44 (2). - S. 5-13.
2. Kovalenko V. M. Regionalni osoblivosti rivnya zdorovia narodu Ukrayini/ V. M. Kovalenko, V. M. Kornatskiy // -Analitichno-statistichniy posibnik. - Kiyiv. - 2011. - 165 s.
3. Kovalenko V. M. Suchasni pidhodi do klinichnoyi ta laboratorno-instrumentalnoyi diagnostiki rannogo revmatoyidnogo artritu / V. M. Kovalenko, D. G. Rekalov [ta in.] // Ukrayinskiy medichniy almanah. - 2011. - No.4 (14). - S. 88-96.
4. Sidorchuk L. P. Farmakogenetika arterialnoyi gipertenziyi / L.P. Sidorchuk // - Chernivtsi: BDMU, - 2010. - 532 s.
5. Solomenchuk T. M. Kardiovaskulyarniy rizik u patsientiv z revmatoyidnim artritom: osoblivosti stratifikatsiyi ta osnovni napryami profilaktiki / T. M. Solomenchuk, O. S. Ivanik, O. V. Sinenkiy // Zdoroviya Ukrayini. - 2015. - No.2 (39). S. 62-63.
6. Cattaruzza M. Interleukin-10 induction of nitric-oxide synthase expression attenuates CD40-mediated interleukin-12 synthesis in human endothelial cells. / M. Cattaruzza, W. Slodowski, M. Stojakovic [et al.] // J. Biol. Chem. - 2003. - Vol. 278. - P. 37874-37880.
7. Doshi A. A. A promoter polymorphism of the endothelial nitric oxide synthase gene is associated with reduced mRNA and protein expression in failing human myocardium. / A. A. Doshi, M.T. Ziolo, H. Wang [et al.] // J. Card. Fail. - 2010. - Vol. 16(4). - P. 314-319.
8. Endothelial nitric oxide synthase gene polymorphisms and risk of coronary artery disease. / M.G. Colombo, U. Paradossi, M.G. Andreassi [et al.] // Clin. Chem. - 2003. - Vol. 49. - P. 389-395.
9. Ezzidi I. Association of endothelial nitric oxide synthase Glu298Asp, 4b/a, and -786T>C gene variants with diabetic nephropathy. / I. Ezzidi, N. Mtiraoui, M.B. Mohamed [et al.] // J. Diabetes Complications. - 2008. - Vol. 22(5). - P.331-338.
10. Farook Thameem. Endothelial Nitric Oxide Synthase (eNOS) gene polymorphisms and their association with Type 2 diabetes related traits in Mexican Americans / Farook Thameem, Sobha Puppala, Nedal H. Arar // Diab Vasc Dis Res. Author manuscript. -2008.- Vol. 5(2). -109 p.
11. Hyndman M. E. The T-786-->C mutation in endothelial nitric oxide synthase is associated with hypertension. / M. E. Hyndman, H. G. Parsons, S. Verma [et al.] // Hypertension. - 2002. - Vol. 39(4). - P. 919-922.
12. Lembo G. A common variant of endothelial nitric oxide synthase (Glu298Asp) is an independent risk factor for carotid atherosclerosis. / G. Lembo, N. De Luca, C. Battagli [et al.] // Stroke. - 2001. - Vol. 32(3). - P. 735-740.
13. Melchers I. The -786C/T single-nucleotide polymorphism in the promoter of the gene for endothelial nitric oxide synthase: insensitivity to physiologic stimuli as a risk factor for rheumatoid arthritis. / I. Melchers, S. Blaschke, M. Hecker [et al.] // Arthritis Rheum. - 2006. - Vol. 54 (10). - P. 3144-3151.
14. Rossi G. P. The T-786C endothelial nitric oxide synthase genotype is a novel risk factor for coronary artery disease in Caucasian patients of the GENICA study. / G. P. Rossi, M. Cesari, M. Zanchetta [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 2003. - Vol. 41. - P. 930-937.
15. Salimi S. Endothelial nitric oxide synthase gene Glu298Asp polymorphism in patients with coronary artery disease. / S. Salimi, M. Firoozrai, H. Zand [et al.] // Ann. Saudi Med. - 2010. - Vol. 30(1). - P. 33-37.
16. Sydorchuk L. Humoral markers of endothelial dysfunction and systemic inflammatory response in patients with acute myocardial infarction depending on genes polymorphism of ACE (I/D) and eNOS (894G> T) / L. Sydorchuk, Y. Ursuliak, A. Sydorchuk [et al.] // The Pharma Innovation J. - 2015. - Vol. 3 (4). - P. 1-10.
17. Zhang W. EULAR evidence-based recommendations for the diagnosis of knee osteoarthritis / W. Zhang, M. Doherty, G. Peat [et al.] // Ann. Rheum. Dis. - 2010. - Vol. 69. - P. 483-489.
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ РЕВМАТОИДНОГО АРТРИТА в зависимости от ПОЛИМОРФИЗМА T-786C ГЕНА ЭНДОТЕЛИАЛЬНОЙ ОКСИДА АЗОТА СИНТАЗЫ Букач О. П., Федив А. И., Сидорчук Л. П.
Нами было проанализировано влияние полиморфизма T-786C промотора гена эндотелиальной оксида азота синтазы (eNOS) на течение ревматоидного артрита (РА), что сопровождалось повышением в крови острофазовых показателей воспаления, поражения суставов, соединительной ткани в 1,67-102,28 раз (р<0,049-0,001), что, однако, не имеет четкой зависимости от полиморфных вариантов гена eNOS (rs 2070744), кроме СРБ, который является выше у носителей неблагоприятного СС-генотипа на 32,13% (р=0,035). Также среди гомозиготных носителей мутантного С-аллеля относительно чаще встречаются лица с содержанием антител IgG к циклическому цитрулиновому пептиду (А-ССР) в плазме крови выше нормальных значений" на 18,29% (р=0,04), с более тяжелым течением РА (III степени активности) - на 14,28% (р=0,001) и высокой степенью функциональной несостоятельности суставов (3 ст) - на 22,12%. По эпидемиологическим анализом риска благоприятный ТТ-генотип ассоциирует с меньшей активностью РА (I ст) [0Ш=0,21; р=0,007], ниже рентгенологической стадией (I ст) и меньшей степенью функциональной несостоятельности суставов (I ст) [0Ш=0,10; р=0,021]. Наличие мутантного С-аллеля в генотипе наоборот повышает риск высокой активности РА II и III степеней в 1,62 раза [ОШ=4,85; р=0,016], тяжелой Ro-стадии заболевания II-IV и СФНС 2-3 ст - в 1,28 раза [ОШ=9,54; р=0,024] соответственно. Генотипы анализируемого гена не являются дополнительными факторами риска появления РФ (+), высокого А-ССР у больных РА.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, полиморфные варианты гена T-786C eNOS, острофазовые показатели.
Стаття надшшла 6.01.2017 р.
FEATURES OF THE COURSE OF RHEUMATOID ARTHRITIS DEPENDING ON THE POLYMORPHISM T-786C GENE OF ENDOTHELIAL NITRIC OXIDE SYNTHASE Bukach O. P., Fediv A. I., Sidorchuk L. P.
To assess polymorphic variants of eNOS gene (rs 2070744) in patients with RA depending on the degree of activity of acute-phase indicators. Material and methods. During the study involved 60 patients with RA who gave written informed consent to participate in the study and 20 healthy individuals representative by age and sex. Molecular genetic study of the polymorphism of T-786C gene eNOS conducted in a public institution "Reference center" The Ministry of health Ukraine (Kiev) by polymerase chain reaction (PCR). Results. We have analyzed the influence of the polymorphism T-786C in the promoter of the gene of endothelial nitric oxide synthase (eNOS) on the course of rheumatoid arthritis (RA), which was accompanied by an increase in blood of acute-phase indices of inflammation, joint disorders, connective tissue 1.67-102,28 times (p<0,049-0,001), which, however, has no clear dependence on polymorphic variants of eNOS gene (rs 2070744), except for C-reactive protein, which is higher in carriers of the unfavorable СС-genotype by 32.13% (p=0,035). Also among homozygous carriers of the mutant C-allele are relatively more common entity with the content of IgG antibodies to cyclic citrullinemia peptide (A-CCP) in blood plasma higher than normal values" by 18.29% (p=0.04), with more severe RA (III degree of activity) - 14.28% (p=0.001) and high level functional failure of the joints (3 degree) by 22.12%. According to epidemiological risk analysis favorable TT genotype associated with lower activity of RA (I stage ) [0R=0,21; p=0.007], lower radiographic stage (I stage) and to a lesser extent to functional failure of the joints (I stage) [0R=0,10; p=0,021].
Key words: rheumatoid arthritis, polymorphic variants of the gene T-786C eNOS, acute phase indicators.
Рецензент Катеринчук I.П.
УДК 616-092:617,75-053:796
ВПЛИВ ПОЕТАПНОГО МЕТОДУ РЕАБ1Л1ТАЦ1ЙНОГО Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ НА Р1ВЕНЬ КЛ1ТИННО1 РЕАКТИВНОСТ1 ОРГАН1ЗМУ Д1ТЕЙ З ПАТОЛОГИЮ ЗОРУ
У робот представлен результати впливу поетапного методу реабшпацшного фiзичного виховання на показники рiвня клтнно! реактивност оргашзму дней (хлопчиюв i дiвчаток) з патолопею зору. Встановили, покращення клпинно! реактивност оргашзму дней з патолопею зору вжом 10-16 роюв за рахунок зростання шдексу стввщношення лейкоципв i ШОЕ, та тенденцп до позитивних змш шших iмуно-гематологiчних показниюв.
Kro40Bi слова: тдлпки iз патолопею зору, комплекс реабшпацшних заходiв, клпинна реактившсть, показник штоксикацп, ШОЕ.
Одним ¡з актуальних питань сучасно! бюлогн та медицини е проблема шдив1дуал1зацн адаптацшно! (пристосувально!) реакцп оргашзму на р1зш подразники, патолопчш стани, захворювання, тощо. Навколишне середовище людини ниш характеризуеться низкою агресивних явищ, як характерш для шдустр1ально розвинутого, урбашзованого суспшьства. Усе це разом призводить до розвитку адаптацшних процес1в з р1зним ступенем напруження, формування стресу, що вар1юе на р1знш глибиш з р1зною тривалютю компенсаторних мехашзм1в. [1, 3].
Оскшьки змши показниюв, що характеризують процеси пристосування, кл1тинну реактившсть оргашзму, реактивну вщповщь нейтроф1льних гранулоципв иерифер1йно1 кров1 та загальну !мунолопчну реактивн1сть, в1дпов1дають першому ступеню 1мунних порушень, застосування специф1чних л1карських засоб1в не призначають, а т1льки проводять пост1йний
