CC BY
22
0 ■ FJ ® Орипнальш досл^ження
/Original Researches/
International journal of endocrinology
УДК 616.72-002.77-036.65-02:616.1/.4]-008.9-08:575.113.2 DOI: 10.22141/2224-0721.14.1.2018.127086
Букач О.П.
ВДНЗ Укра'ни «Буковинський державний медичний ун1верситет», м. Черн1вц1, Украна
Динамка гострофазових показниюв у хворих на ревматоТдний артрит у поеднанн з абдомшальним ожирiнням, цукровим дiабетом типу 2 та артерiальною гiпертензiею залежно вш полiморфiзму гена Т-786С eNOS пiд впливом лiкування
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(1):20-25. doi: 10.22141/2224-0721.14.1.2018.127086
Резюме. Актуальнсть. Розробка сучасних пiдходiв до фармакотерапи ревматоидного артриту (РА) у по-еднанн з абдомнальним ожирнням (АО), цукровим дабетом типу 2 (ЦД 2) та артер'1альною ппертенз':ею (АГ) залишаеться актуальною на сьогодн'1. Мета. Досл'1дження динамки гострофазових показниюв пд впливом лкування хворих на РА у поеднанн з АО, ЦД 2 та АГ залежно вщ пол'морф'зму гена Т-786С ендотел'1-ально)'NO-синтази (eNOS). Матер'али та методи. Етап скриннгу пройшли 60хворих на РА та 20 практично здорових осб. Пол'морф'зм гена eNOS (т2070744) визначали методом пол'меразноТ ланцюговоТ реакци, а при о^нюванн ефективност лкування брали до уваги наявнсть коморбдно)' патологи. Результати. Пд впливом лкування вм'ют гострофазових показниюв запалення знизився: р'тень С-реактивного блка у носив несприятливого СС-генотипу — на 30,74 % (р = 0,002), ТТ-генотипу — на 44,16 % та ТС-генотипу — на 32,21 % (р < 0,001). Вм 'ют ревматоидного фактора зменшився у носив ТТ-генотипу на — 49,66 % (р < 0,001), ТС-генотипу — на 26,46 % (р < 0,001) та СС-генотипу — на 29,75 % (р < 0,001). Рiвень антитл до ци-кл'чного цитрулнового пептиду знижувався лише серед носив ТТ-генотипу на 10,79 % (р < 0,05). Вмст антистрептол':зину-О в '1ропдно зменшився у носив Т-алел'1 на 14,07 21,44 %, без статистично значущоТ переваги у носив СС-генотипу (р > 0,05). Р':вн ': серомукоду та валового тесту знизились у носив СС-генотипу на 19,52 % (р < 0,05) / 24,56 % (р < 0,05), у носив ТТ-генотипу — на 13,84 % (р < 0,05) / 18,71 % (р < 0,05) та ТС-генотипу—на 18,49 % (р < 0,05) 22,89 % (р < 0,001) в'1дпов'1дно. Висновки. П':сля проведеного лкування зниження вмсту гострофазових показниюв запалення у носив ТТ-генотипу було найбльш суттевим. Ключовi слова: ревматоТдний артрит; абдом'мальне ожирння; цукровий дабет типу 2; артер'альна п-пертенз 'я; гострофазовi показники; ген Т-786С еNOS; лкування
Вступ
Забезпечення належно! якост життя, збшь-шення його тривалост та зниження непрацездат-HOCTi й смертност у хворих на ревмато!дний артрит (РА) залишаеться невиршеною проблемою [1, 2]. Досягнення дано! мети залежить вщ вчасно проведено! дiагностики та ращонально пщбра-них схем фармакотерапи [3], насамперед за допо-могою хворобомодифжуючих протиревматичних
препарат1в (ХМПРП), нестеро!дних протизапаль-них препарат1в (НПЗП) та глюкокортикостеро!-дiв (ГКС) [3—5]. Через те, що фармакотератя не завжди призводить до ремюп, не зупиняе про-гресування захворювання та поряд з цим мае ряд поб1чних ефекпв, яю спричиняють виникнення супутшх захворювань, обтяжуючи клш1чний пе-реб1г i ускладнюючи дiагностику РА, сьогодш по-стае питання щодо оптим1зацп методiв лжування
© «Ммнародний ендокринолопчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Букач Ольга Петрiвна, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвщ, 58002, Укра-Тна; е-mail: [email protected]
For correspondence: O.P. Bukach, State Higher Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University', Theatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: [email protected]
РА в поеднанш з абдомшальним ожирiнням (АО), цукровим дiабетом типу 2 (ЦД 2) та артерiальною гiпертензiею (АГ), якi мало висвилеш у вггчизня-нiй i заруб1жнш лiтературi.
Для досягнення оптимального ефекту лжу-вання РА необхiдно дотримуватись мультидисци-плiнарного пiдходу, що включае, крiм фармако-терапп, пiдвищення рiвня освiти пацiента щодо свого захворювання, дiетотераmю, психотерапiю, лiкувальну фiзкультуру, фiзiотерапiю, санаторно-курортне лiкування та хiрургiчну корекцiю сугло-бiв [5].
Зпдно iз сучасною лiкувальною парадигмою, основою патогенетичного лжування е ХМПРТ, що повинна призначатись на еташ раннього i дуже раннього РА [6] з метою досягнення ремюп або мь шмально! активностi захворювання та запобйання деструкци суглоба [7—9].
У наш час рекомендують ранню агресивну базис-ну терапiю, що швидко пригнiчуе iмунозапальний процес, завдяки чому виникае висока ймовiрнiсть досягнення стшко! ремюп [7].
Мета дослщження — дослщити динамiку гостро-фазових показниюв пщ впливом лiкування хворих на РА у поеднанш з АО, ЦД 2 та АГ залежно вщ по-лiморфiзму гена Т-786С ендотелiальноI NO-синтази (eNOS).
Матерiали та методи
Проспективним дослвдженням було охоплено 60 хворих на РА, середнш вж 48,03 ± 14,91 року, яю пiдписали iнформовану згоду на участь у до-слiдженнi. Найчастше виникнення РА без супутньо! патологи спостерiгали в осiб вжом 30—49 ро-кiв. Однак при виявленш коморбвдно! патологи, а саме АГ, АО та ЦД 2, тк дебюту РА припадае на вжову категорш 50—69 рокiв. Встановлювали дiагноз РА згiдно з критерiями Американського коледжу ревматологiв i бвропейсько! антиревма-тично! лiги 2010 року (ACR/EULAR 2010), а ко-морбвдних захворювань — згiдно з ввдповщними настановами та наказами Мiнiстерства охорони здоров'я (МОЗ) Украши: АГ — зпдно з наказом МОЗ Украши № 384 вад 24.05.2012 р., при тдви-щенш АТ бшьше за 140/90 мм рт.ст. [10]; ЦД 2 — вщповвдно до рекомендацш М1жнародно! дiабе-тично! федераци, наказу МОЗ Украши № 1138 вщ 21.12.2012 р.; АО — на пiдставi наказу МОЗ Украши № 16 ввд 14.01.2013 р. [11]. Ведення хворого на РА проводилось вщповвдно до ушфжованого протоколу «Ревматовдний артрит», наказу МОЗ Украши № 263 вад 11.04.2014 р. [2]. Контрольну групу становили 20 практично здорових оиб без вiрогiдних вщмшностей за вiковим та статевим розподшом.
Усi хворi пройшли комплекс обстежень: загаль-ноклiнiчних, антропометричних, лабораторних, молекулярно-генетичних, iнструментальних (рент-генограф1я суглобiв кистей i стоп, електрокардю-графiя у дванадцяти вщведеннях, офюне вимiрю-вання артерiального тиску (АТ)).
Гострофазовi показники — С-реактивний бшок (СРБ), антистрептолiзин-О (АСЛ-О), ревмато!д-ний фактор (РФ) — визначали у сироватщ кров1 за допомогою набору фiрми ТОВ НВЛ «Гранум» (Украша). Метод був заснований на взаемоди бш-ка зi специфiчними моноклональними антитiлами, якi адсорбованi на полiестеролових латексних час-тинках. Поява аглютинаци вказуе на позитивний результат тесту.
Для визначення полiморфних варiантiв гена eNOS T-786C (rs2070744) видшено геномну ДНК ¡з венозно! кровi обстежуваних за допомогою комер-цшно! тест-системи «innuPREP Blood DNA Mini Kit» (Analytik Jena, Шмеччина) з використанням центри-фужних фiльтрiв методом полiмеразноi ланцюгово! реакци. У подальшому застосовували модифжова-ш протоколи з олiгонуклеотидними праймерами з аналiзом полiморфiзму довжини рестрикцiйних фрагменпв. Обробляли отримане зображення в програмi Vitran.
Усi дослiджуванi хворi на РА отримували стан-дартне л^вання вiдповiдно до Унiфiкованого клiнiчного протоколу первинно!, вторинно! (спе-цiалiзованоI), третинно! (високоспецiалiзованоI) медично! допомоги та медично! реабштаци «Рев-мато!дний артрит» [11]. Базисна терашя РА включала ХМПРП — метотрексат (EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG, Австрiя) у дозi 7,5—15 мг на тиждень залежно вiд активностi захворювання та рентгенолопчно! стади, при низькiй активност — 7,5 мг на тиждень; при помiрнiй — 10 мг на тиждень i при високш активностi — 15 мг на тиждень; фо-лieва кислота (ПАО «Кшвський вiтамiнний завод», Украша) у половиннш дозi метотрексату не рашше нiж через добу та не шзшше н1ж за добу до прийому даного препарату; ГКС — метилпредшзолон (ме-дрол, Pfizer, Iталiя) у дозi 15—20 мг iз поступовим зниженням ц на 2,5 мг на тиждень до тдтримую-чо! дози 2,5—5 мг пiд час загострення при другому ступеш активностi та 30—40 мг при третьому ступе-нi активностi захворювання; НПЗП застосовували при клжчнш необхщностк мелоксикам (мовалiс, Boehringer Ingelheim International GmbH, Шмеччина) у дозi 15 мг внутршньом'язово № 10 з переходом на пероральний прийом по 7,5 мг 1 раз на добу; препарати кальцго (цитра-кальцемш, Bayer AG, Iспанiя/Нiмечинна) по 1 таблетщ двiчi на добу, або кальцш-Dj Нiкомед (Takeda AS, Норвепя) по 1 таблетщ двiчi на добу.
Зважаючи на наявшсть супутньо! патологи, а саме АГ, АО та ЦД 2, було запропоновано з метою оцшки ефективност л^вання супутньо! патологи включити до базисно! терапи антигiпертензивну те-рапiю, статин i метаболiчну тератю: блокатори ре-цепторiв ангiотензину II (БРА) — телмюартан (тел-мюартан-Ратюфарм, АТ «Фармацевтичний завод ТЕВА», Угорщина) у дозi 80 мг 1 раз на день зранку пад контролем АТ; розувастатин (КРКА d.d., Ново Место, Словенiя) у дозi 20 мг 1 раз на добу ввече-рi пiсля ж, а нос1ям СС-генотипу — 40 мг 1 раз на добу ввечерi тсля im; L-аргiнiн пдрохлорид (пвор-
тш, ТОВ «Юр1я-Фарм», Укра!на) 4,2 % 100 мл вну-трiшньовенно № 10 з переходом на пероральний прийом L-арпншу аспартату по 5 мл Tpmi на добу протягом одного мюяця, а нос1ям мутантного СС-генотипу по 15 мл тричi на день.
Статистичну обробку проводили за допомогою прикладних програм BM SPSS Statistics® 23.0 та MS« Excel® 2007. Вiрогiднiсть даних для незалежних ви-бiрок вираховували i3 застосуванням двовибiрково-го t-критерiю Student або U-критерго Wilcoxon — Mann — Whitney (при нерiвномiрному розподш); для залежних вибiрок — парного t-критерш Student або t-критерiю Wilcoxon, вщповщно. Рiзницю вва-жали вiрогiдною при р < 0,05.
Результати
За гендерним розподiлом переважали жшки — 43 (71,67 %) особи, чоловтв — 17 (28,33 %), без сутте-во! рiзницi м1ж дослiджуваними групами.
Тривалiсть захворювання у хворих на РА пере-бувала в межах вiд одного до 32 роюв i в середньому становила 11,55 ± 1,92 року.
Пд впливом лiкування вмiст гострофазових по-казникiв запалення зазнавав суттевих змiн (табл. 1). Рiвень СРБ у носив несприятливого СС-генотипу тсля лiкування знижувався на 30,74 % (р = 0,002), ТТ-генотипу — на 44,16 % (р < 0,001) та ТС-генотипу — на 32,21 % (р < 0,001), однак перевищу-вав аналопчний показник у власниюв ТТ-генотипу
Таблиця 1. Динамка гострофазових показниюв запалення, ураження суглоб'в, сполучно/' тканини тсля лкування у кровi хворих на РА залежно вд пол'морфних варiантiв гена eNOS (rs 2070744)
Генотип гена eNOS у хворих СРБ, мг/дл РФ, МО/мл АЦЦП, Од/мл
Контроль 3,10 ± 0,66 10,37 ± 0,31 Не визначали
TT, n = 29 До лкування 23,89 ± 4,96 р < 0,001 42,89 ± 18,77 р = 0,049 99,86 ± 39,59
Пюля лкування 13,34 ± 1,77 р, р, < 0,001 21,59 ± 7,57 р < 0,05 р, < 0,001 89,09 ± 23,64 р, < 0,05
ТС, n = 23 До лкування 29,37 ± 2,96 р < 0,001 26,83 ± 6,88 р = 0,01 р, < 0,001 109,05 ± 34,02
Пюля л^вання 19,91 ± 2,66 19,73 ± 3,56 100,62 ± 25,61 р, < 0,05
CC, n = 6 До лкування 35,20 ± 7,05 р < 0,001 40,67 ± 11,79 р = 0,004 128,24 ± 28,99
Пюля лкування 24,38 ± 5,15 р < 0,001 р, = 0,002 28,57 ± 6,84 р = 0,006 р, = 0,001 117,43 ± 27,16 р, < 0,001
Примтки: СРБ — С-реактивний бшок; РФ — ревмато/дний фактор; АЦЦП — антитла до цикл'чного цитру-лнового пептиду; р — вiрогiднiсть рiзниць показникв iз групою контролю; р1 — вiрогiднiсть рiзниць MiM показниками до та тсля лкування.
Таблиця 2. Динамка гострофазових показниюв запалення, ураження суглоб1в, сполучно/ тканини тсля лкування у кровi хворих на РА залежно вд пол1морфних вар1ант1в гена eNOS (rs 2070744)
Генотипи гена eNOS у хворих АСЛ-О, МО/мл ^аловий тест, ум.од. Серомукощ, ум.од.
Контроль 68,40 ± 14,77 150,00 ± 15,09 3,37 ± 0,51
TT, n = 29 До лкування 214,48 ± 25,79 р < 0,001 234,96 ± 20,42 р < 0,001 323,76 ± 53,57 р < 0,001
Пюля л^вання 184,31 ± 5,99 р, = 0,019 202,45 ± 6,71 р, р, < 0,001 263,17 ± 14,54 р, < 0,001
ТС, n = 23 До лкування 223,91 ± 27,43 р < 0,001 250,13 ± 21,03 р < 0,001 344,69 ± 65,55 р < 0,001
Пюля лкування 175,91 ± 7,21 р, < 0,001 203,87 ± 6,48 р, р, < 0,001 265,78 ± 21,65 р, < 0,001
CC, n = 6 До лкування 202,50 ± 6,61 р < 0,001 261,25 ± 18,50 р < 0,001 339,00 ± 40,71 р = 0,007
Пюля лкування 189,00 ± 5,70 Ртс > 0,05 210,25 ± 11,05 р < 0,05 255,75 ± 20,46 р, < 0,05
Примтки: АСЛ-О — антистрептолiзин-О; р — вiрогiднiсть рiзниць показникв iз групою контролю; р1 — в'ро-пднкть рiзниць мiж показниками до та тсля лкування; рТС — вiрогiднiсть рiзниць показниюв тсля лкування iз нос'тми ТС-генотипу.
в 1,83 раза (р < 0,001), а у носив ТС-генотипу — в 1,22 раза (р < 0,05). Незважаючи на позитивну ди-нам1ку, вм1ст СРБ у контрольнш груп1 був нижчий у 4,30—7,86 раза. При ощнщ вмюту РФ було виявле-но його зниження у носив ТТ-генотипу на 49,66 % (р < 0,001), ТС-генотипу — на 26,46 % (р < 0,001) та у носив мутантного СС-генотипу — на 29,75 % (р < 0,001). Р1вень показника ранньо! д1агностики РА — антитш до цикл1чного цитрулшового пептиду (АЦЦП) знижувався лише у носив ТТ-генотипу — на 10,79 % (р < 0,05).
Вм1ст АСЛ-О тсля л1кування в1рог1дно змен-шився в ус1х генотипах анал1зованого гена з1 статис-тично значущою р1зницею у власник1в Т-алел1 на 14,07 % (рТГ = 0,019) i 21,44 % (рТС < 0,001), без ста-тистично значущо! переваги у носив СС-генотипу (р > 0,05) (табл. 2). Встановлено, що р!вш серому-кощу та валового тесту знизились 1з в!рогщно значущою перевагою у носив СС-генотипу на 19,52 % (р < 0,05) i 24,56 % (р < 0,05), у носив ТТ-генотипу — на 13,84 % (р < 0,001) i 18,71 % (р < 0,001) i ТС-генотипу — на 18,49 % (р < 0,001) i 22,89 % (р < 0,001) вщповщно.
Отже, тсля проведеного л!кування зниження вмюту гострофазових показниюв запалення у носив ТТ-генотипу було найбшьш суттевим.
Обговорення
Проведет нами дослщження узгоджуються з низкою закордонних розробок, в яких дослщжу-еться пол!морф!зм гена T-786C eNOS у хворих на РА, що дае нам можливють визначити генетично-молекулярнi впливи даного гена на розвиток РА та супутньо! патологи, визначити групу ризику, провести ранню д!агностику, профiлактику та корекцiю лiкування цього захворювання.
За результатами дослiдження BEST найкра-щий терапевтичний ефект у хворих на РА настае при комплекснш терапи завдяки застосуванню ХМПРП, НПЗП та ГКС, при якому було виявлено швидкий кл1н1чний ефект, сповiльнення прогресу-вання деструкщ! сугло61в i високий вщсоток розви-тку ремюи за критер!ями EULAR [12].
Беручи до уваги наявшсть АГ, АО та ЦД 2 у хворих на РА пгд впливом ХМПРТ, у схему лкуван-ня було включено антигшертензивний препарат, статин i метабол!чну терапiю. Так, за результатами дослщжень INNOVATION та ONTARGET було пщтверджено ус1 плейотропнi ефекти БРА II тел-мiсартану, який кр1м зниження р!вня АТ пщвищуе чутлив1сть периферичних тканин до Гнсул1ну, цим самим сприяе розвитку ЦД 2 [13, 14], посилюе ак-тивн1сть мггохондрш, що запобiгае розвитку ожи-ршня, дисфункци ендотелiю [15, 16] та здшснюе протизапальний ефект, який реал!зуеться через зниження р1вня гострофазових показниюв i проза-пальних циток1н1в [17—19].
Ращональним е використання в л!кувальнш про-грамi L-аргiнiну, оск1льки NO сприяе Тмунному за-хисту оргашзму, виконуючи роль iмунорегулятору. За результатами дослщжень, як1 включали 387 па-
цiентiв, пероральний прийом L-аргiнiну протягом у середньому чотирьох тижшв сприяе статистично значущому зниженню систолiчного та дiастолiчного АТ, гострофазових показникiв та полшшуе функщ-ональний стан ендотелго, що значно зменшуе ри-зик виникнення кардюваскулярних ускладнень i подш [14, 20].
У нашому дослщженш пГд час аналiзу показникiв системного запалення у хворих на РА залежно вГд полiморфних варiантiв гена eNOS (rs 2070744) пiсля проведеного лГкування було виявлено зменшення штенсивносп запально! реакци, щомала позитивну динамГку з перевагою у носив Т-алелГ.
Враховуючи вищенаведене, корекц1я лГкувально! тактики надасть можливють пГдвищити ефектив-нють лiкування хворих на РА залежно вщ полГморф-них варiантiв гена eNOS (rs 2070744), покращить прогнозування появи тяжкого перебiгу даного захворювання, гх ранню дiагностику.
Висновки
1. При лГкуванш хворих на РА необхщно врахо-вувати наявшсть коморбГдно! патологи та полГмор-ФГзм гена Т-786С ендотелГально! NO-синтази.
2. Ефектившсть запропоновано! терапи досяга-еться шляхом призначення на тлГ хворобомодифжу-ючо! протиревматично! терапи блокатора рецептора анпотензину II, статину та метаболiчного препарату телмiсартан у дозГ 80 мг на добу, розувастатину у доз1 10 мг на добу та L-арпншу (пвортш) внутршньо-венно в дозГ 100 мл упродовж семи дшв з переходом на пероральне застосування в дозГ 5 мл тричГ на добу впродовж одного мюяця, а у носив СС-генотипу до-цГльно збГльшити дозу та тривалють лГкування вдвГч1 (телмюартан у дозГ 80 мг 1 раз на добу, розувастатин у дозГ 20 мг 1 раз на добу та пвортш у дозГ 15 мл трич1 на добу), що сприяе усуненню Гмунно! вщповщ на системне запалення шляхом зниження рГвня СРБ та РФ у носив ТТ-генотипу на 44,16 % i 49,66 %; ТС-генотипу — на 32,21 i 26,46 % та несприятливо-го СС-генотипу — на 30,74 i 29,75 %. РГвень АЦЦП знижувався лише у носив ТТ-генотипу на 10,79 % (р < 0,05).
Конфлжт штереав. Автор заявляе про вщсутшсть конфлГкту штереав при пГдготовцГ дано! статтГ
References
1. Myasoyedova EE. The prevalence and risk factors of arterial hypertension in rheumatoid arthritis. Nauchno-prakticheska-ya revmatologiya. 2012;51(2):31-34. (in Russian).
2. Ministry of Шalth of Ukraine. Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical aid and medical rehabilitation: Rheumatoid arthritis. Kyiv; 2014. 45p. (in Ukrainian).
3. Kovalenko VM. Optimisation of swelling and inflammatory joint syndromes' treatment in patients with rheumatic joint diseases: the evidence-based data and experience in Ukraine. Ukrai'ns'kyj revmatologichnyj zhurnal. 2011;44(2):43-47. (in Ukrainian).
4. Gavrilenko TI, Il'iash MG, Mitchenko 01, et al. The role of vascular endothelial growth factor in development of inflammation and immunological react in patients with early rheumatoid arthritis. Ukrai'nskyjrevmatologichnyjzhurnal. 2012;49(3):58-63. (in Ukrainian).
5. Iaremenko OB, Mykytenko GM. The influence of comorbidity and extra-articular manifestations of rheumatoid arthritis on the efficacy and tolerability of syntetic disease modifying antirheuvmatic drugs. Ukrai'ns'kyj revmatologichnyj zhurnal. 2015;1(59):28-35. (in Russian).
6. Albrecht K. Gender-specific differences in comorbidities of rheumatoid arthritis. Z Rheumatol. 2014 Sep;73(7):607-14. doi: 10.1007/s00393-014-1410-3. (in German).
7. Kovalenko VN, Golovach IYu, Bortkevych OP. Current objectives for target treatment of rheumatoid arthritis: from monoclonal antibodies to blockers of signaling pathways molecules. Ukrai'ns'kyj revmatologichnyj zhurnal. 2012;49(3):5-15. (in Russian).
8. Konenkov VI, Korolev MA, Shevchenko AV, et al. Genetic factors of angiogenic dysregulation in women with rheumatoid arthritis. Terapevticheskij arkhiv. 2013;85(5):16-23. (in Russian).
9. Muravyev YuV. Methotrexate dosage in the treatment of rheumatoid arthritis. Nauchno-prakticheskaya revmatologiya. 2013;51(4):456-459. (in Russian).
10. Ministry of Health of Ukraine. Order № 384 dated May 24, 2012. On approval and implementation of medical-technological documents for the standardization of medical assistance in arterial hypertension. Available from: http://old.moz.gov.ua/ ua/portal/dn_20120524_384.html. Accessed: May 24, 2012. (in Ukrainian).
11. Ministry of Health of Ukraine. Order № 263 dated April 11, 2014. On approval and implementation of medical-technological documents for the standardization of medical assistance in rheumatoid arthritis. Available from: http://old.moz.gov.ua/ua/ portal/dn_20140411_0263.html. Accessed: April 11, 2014. (in Ukrainian).
12. Andersson ML, Svensson B, Bergman S. Chronic widespread pain in patients with rheumatoid arthritis and the rela-
tion between pain and disease activity measures over the first 5 years. J Rheumatol. 2013 Dec;40(12):1977-85. doi: 10.3899/ jrheum.130493.
13. Burska A, Boissinot M, Ponchel F. Cytokines as biomarkers in rheumatoid arthritis. Mediators Inflamm. 2014;2014:545493. doi: 10.1155/2014/545493.
14. Dougados M, Soubrier M, Antunez A, et al. Prevalence of comorbidities in rheumatoid arthritis and evaluation of their monitoring: results of an international, cross-sectional study (CO-MORA). Ann Rheum Dis. 2014 Jan;73(1):62-8. doi: 10.1136/an-nrheumdis-2013-204223.
15. Strand V, Burmester GR, Ogale S, Devenport J, John A, Emery P. Improvements in health-related quality of life after treatment with tocilizumab in patients with rheumatoid arthritis to tumor necrosis factor inhibitors: results from the 24-week random -ized controlled RADIATE study. Rheumatology (Oxford). 2012 0ct;51(10):1860-1869. doi: 10.1093/rheumatology/kes131.
16. Huffman MD, Lioyd-Jones DM, Ning H, et al. Quantifying options for reducing coronary heart disease mortality by 2020. Circulation. 2013 Jun 25;127(25):2477-2484. doi: 10.1161/ CIRCULATIONAHA.112.000769.
17. Ivanov VP. Angiotensin II receptor blockers: aspects of clinical use in therapeutic practice. Ukrainian Medical Journal. 2013;93(1):97-101. (in Ukrainian).
18. Takagi H, Umemoto T. A meta-analysis of randomized controlled trials of telmisartan for flow-mediated dilatation. Hy-pertensRes. 2014Sep;37(9):845-51. doi: 10.1038/hr.2014.81.
19. Zegkos T, Kitas G, Dimitroulas T. Cardiovascular risk in rheumatoid arthritis: assessment, management and next steps. Ther Adv Musculoskelet Dis. 2016 Jun;8(3):86-101. doi: 10.1177/1759720X16643340.
20. Pekhenko VS. Features nitrogen metabolism in patients with rheumatoid arthritis, combined with hypertension and its changes in different types of medication. Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology. 2016;66(2):85-90. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 30.11.2017 ■
Букач О.П.
ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы, Украина
Динамика острофазовых показателей у больных ревматоидным артритом в сочетании с абдоминальным ожирением, сахарным диабетом типа 2 и артериальной гипертензией в зависимости от полиморфизма гена Т-786С eNOS
под влиянием лечения
Резюме. Актуальность. Разработка современных подходов к фармакотерапии ревматоидного артрита (РА) в сочетании с абдоминальным ожирением (АО), сахарным диабетом типа 2 (СД 2) и артериальной гипертензией (АГ) остается актуальной на сегодня. Цель. Исследование динамики острофазовых показателей под влиянием лечения больных РА в сочетании с АО, СД 2 и АГ в зависимости от полиморфизма гена Т-786С эндотелиальной !ЫО-син-тазы (eNOS). Материалы и методы. Этап скрининга прошли 60 больных РА и 20 практически здоровых лиц. Полиморфизм гена eNOS (ге2070744) определяли методом полимеразной цепной реакции, а при оценке эффективности лечения учитывали наличие коморбидной пато-
логии. Результаты. Под влиянием лечения содержание острофазовых показателей воспаления снизилось: уровень С-реактивного белка у носителей неблагоприятного СС-генотипа — на 30,74 % (р = 0,002), ТТ-генотипа — на 44,16 % и ТС-генотипа — на 32,21 % (р < 0,001). Содержание ревматоидного фактора уменьшилось у носителей ТТ-генотипа на 49,66 % (р < 0,001), ТС-генотипа — на 26,46 % (р < 0,001) и СС-генотипа — на 29,75 % (р < 0,001). Уровень антител к циклическому цитрулиновому пептиду снижался только среди носителей ТТ-генотипа на 10,79 % (р < 0,05). Содержание антистрептолизина-О достоверно уменьшилось у носителей Т-аллели на 14,07 и 21,44 %, без статистически значимого преимущества — у носителей
СС-генотипа (р > 0,05). Уровни серомукоида и сиалово-го теста снизились у носителей СС-генотипа на 19,52 % (р < 0,05) и 24,56 % (р < 0,05), у носителей ТТ-генотипа — на 13,84 % (р < 0,05) и 18,71 % (р < 0,05) и ТС-генотипа — на 18,49 % (р < 0,05) и 22,89 % (р < 0,001) соответственно. Выводы. После проведенного лечения снижение содержа-
ния острофазовых показателей воспаления у носителей ТТ-генотипа было наиболее существенным. Ключевые слова: ревматоидный артрит; абдоминальное ожирение; сахарный диабет типа 2; артериальная гипер-тензия; острофазовые показатели; ген Т-786С еNOS; лечение
O.P. Bukach
State Higher Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
Dynamics of acute phase indices in patients with rheumatoid arthritis combined with abdominal obesity, type 2 diabetes mellitus and arterial hypertension depending on T-786C eNOS gene polymorphism following treatment
Abstract. Background. The development of modern approaches to the pharmacotherapy of rheumatoid arthritis (RA) associated with abdominal obesity (AO), type 2 diabetes mellitus (DM 2) and arterial hypertension (AH) remains relevant today. The purpose of the study was to investigate the dynamics of acute-phase indices following treatment in patients with RA combined with AO, DM 2 and AH, depending on the T-786C gene polymorphism of endothelial nitric oxide synthase (eNOS). Materials and methods. Sixty patients with RA and 20 apparently healthy persons passed the stage of screening. The polymorphism of the eNOS gene (rs2070744) was determined by polymerase chain reaction, and when evaluating the efficacy of treatment, the presence of comorbid pathology was taken into account. Results. Following treatment, the content of acute phase inflammation indices decreased: C-reactive protein in carriers of unfavorable CC-genotype — by 30.74 % (p = 0.002), TT-genotype — by 44.16 %, and TC-genotype — by 32.21 % (p < 0.001). The level
of the rheumatoid factor decreased in the carriers of the TT-genotype by 49.66 % (p < 0.001), TC-genotype — by 26.46 % (p < 0.001) and CC-genotype — by 29.75 % (p < 0.001). The content of cyclic citrullinated peptide antibodies reduced only among carriers of the TT-genotype — by 10.79 % (p < 0.05). The level of antistreptolysin O has probably decreased by 14.07 and 21.44 %, with no statistically significant advantage in CC-genotype carriers (p > 0.05). The content of seromucoid and serum test parameters reduced in CC-genotype carriers by 19.52 (p < 0.05) and 24.56 % (p < 0.05), in carriers of the TT-genotype — by 13.84 (p < 0.05) and 18.71 % (p < 0.05) and TC-genotype — by 18.49 (p < 0.05) and 22.89 % (p < 0.001), respectively. conclusions. After the treatment, the reduction in the content of the acute phase inflammation indices in the carriers of the TT-genotype was the most significant. Keywords: rheumatoid arthritis; abdominal obesity; type 2 diabetes mellitus; arterial hypertension; acute phase indices; T-786C eNOS gene; treatment
