CC BY
94
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
CLINICIAL RESEARCHES
УДК 616.12-008.331.1-092:575.191:616-005.4 ЦЕЛУЙКО В.Й., ЯКОВЛЕВА Л.М.
Харшська медична академ'я пюлядипломно!освти
ГЕНЕТИЧН АСПЕКТИ АРТЕРiАЛЬНОÍ ППЕРТЕНЗП У ХВОРИХ НА ^EMi4HY ХВОРОБУ СЕРЦЯ
Резюме. Метою до^дження було вивчення генетичних факторiв, пов'язаних 1з розвитком артерiальноi гтертензи (АГ) у хворих на шемiчну хворобу серця (1ХС) мешканщв Хартвськог областi. Обстежено 120 хворих на 1ХС, 1з них 25 — без АГ (I група) та 95 — 1з АГ (II група). Групу контролю становили 35здоровых оаб. До^дження алельного nолiморфiзму Т-786Спромотора гена ендотелiальноi NO-синтази ^NOs), шсерцтно-делецтного (I/D) полiморфiзму гена ангштензинперетворюючого ферменту (АПФ) та nолiморфiзму А1166С гена рецептора ангютензину-2 типу 1 (AT2R1) проводили методом полiмеразноiланцюговог реакцп з електрофоретичною схемою детекци результату. Виявлений позитивнийзв'язокмiж наявшстю СС-генотипу полiморфiзму Т-786Спромотора гена еNOs, D-алелi полiморфного сайту I/D гена АПФ та тдвищеною вiрогiднiстю розвитку АГ у хворих на 1ХС мешканщв Хартвськог областi. При порiвняльному аналiзiрозподлу частот алелей i генотитв полiмор-ф1зму А1166С гена АТ2Я1 в групах обстежених хворих i в груш контролю статистично вiрогiдних вiд-мтностей не встановлено.
Ключовг слова: артерiальна гтертензгя, генетичний полiморфiзм.
У численних етдемюлопчних та pa^pMi30BaH^ кшшчних дослщженнях доведено, що apTepia^Ha ri-пертенз1я (АГ) е незалежним та одним i3 найбтьш потужних фaктоpiв ризику (ФР) розвитку багатьох серцево-судинних захворювань (ССЗ), у тому чи^ iшeмiчноl хвороби серця (1ХС), i призводить до таких ^зних ускладнень, як порушення мозкового крово-об^у (ПМК) та шфаркт мюкарда (1М) [3].
Сьогодш накопичено багато даних, яю вказують на те, що генетичш чинники можуть вщгравати сутте-ву роль у розвитку АГ [4, 8]. У той самий час спроби пов'язати розвиток АГ iз мутащею ушкального гена або декшькох гешв не були устшними. Доведено, що успадкуванню АГ притаманний ряд особливостей, що тдтверджують його пол^енний характер [1, 8]. Саме тому в останш роки значна кшьысть дослщжень при-свячена пошуку так званих гeнiв-кaндидaтiв, продукти експреси яких (фермент, рецептор, структурний або транспортний бток) можуть модулювати внесок тае! чи шшо1 ланки патогенезу i прямо або опосередковано впливати на розвиток АГ та клшчш прояви патогене-тично пов'язаних iз нею ССЗ.
У багатьох дослщженнях доведено, що pозбiжнос-тi у розподш гeнотипiв можуть суттево коливатися у piзних eтнiчних групах, тому асощащя тих або iнших полiмоpфних мapкepiв iз розвитком АГ не завжди збь гаеться в piзних популяцiях, що робить дослiджeння для кожно! етшчно1 та популяцшно1 групи значущи-ми [14].
Мета дослщження: вивчити гeнeтичнi фактори, пов'язaнi з розвитком АГ у хворих на 1ХС мешканщв Харывсько1 облaстi.
Матерiали та методи дослiдження
Обстежено 120 хворих на 1ХС, яю перебували на лiкуваннi в Хapкiвськiй мюькш клiнiчнiй лiкapнi № 8. Кpитepiями включення до дослiджeння були стабтьна стeнокapдiя напруження II—III функцюнальних клaсiв за клaсифiкaцiею Канадського серцево-судинного су-спiльствa (1974) та наявнють гeмодинaмiчно значимих стeнозiв коронарних артерш (КА) за даними селективно! коронарно1 ангюграфи (СКВГ). Кpитepiями ви-ключення були хpонiчнa серцева недостатнють (ХСН) бiльш нiж НА стади за клaсифiкaцiею В.Х. Василенка та М.Д. Стражеска. До дослщження не включали осiб, вiк яких був меншим за 45 роыв, хворих iз тяжкою супут-ньою патолопею (онкологiчнi захворювання, хpонiчнa ниркова недостатнють II стади, тяжкий переб^ цукро-вого дiaбeту II типу (ЦД) та шш).
Клiнiко-aнaмнeстичнa характеристика обстежених хворих наведена в табл. 1. У 95 (79,2 %) обстежених була дiaгностовaнa АГ.
Групу контролю становили 35 ошб (середнш вш 57,7 ± 2,2 року), якi не мали в aнaмнeзi АГ та в яких п!д час обстеження з piзних причин результат навантажу-
© Целуйко В.Й., Яковлева Л.М., 2013 © «Артер1альна ппертенз1я», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ
Таблиця 1. Характеристика обстежениххворих (n = 120)
Показник Значення
Середнш вiк, роки 58,67 ± 0,77
Чоловки, % (п) 90 (108)
АГ, % (п) 79,2 (95)
ЦД II типу, % (п) 21,7 (26)
1МТ, кг/м2 28,59 ± 0,52
Ожирiння (1МТ > 30 кг/м2), % (п) 40,0 (48)
Абдомiнальне ожирiння (об'ем талii для чолов^в > 102 см, для жшок > 88 см), % (п) 50,0 (60)
Палiння, % (п) 60 (72)
Зловживання алкоголем, % (п) 16,7 (20)
Гiперлiпiдемiя (ЗХС > 5,2 ммоль/л, та/або ЛПНЩ > 3 ммоль/л, та/або ТГ > 1,7 ммоль/л), % (п) 81,7 (98)
Обтяжена спадковють щодо раннього розвитку ССЗ (для чоловшв вiк < 55 роюв, для жiнок < 65 роюв), % (п) 60 (72)
1М в анамнезi, % (п) 71,7 (86)
Повторний 1М в анамнезi, % (п) 10 (12)
Гостре ПМК в анамнезi, % (п) 3,3 (4)
Гемодинамiчно значимий атеросклероз КА за даними СКВГ
Односудинне ураження КА, % (n) 10 (12)
Двосудинне ураження КА, % (n) 19,2 (23)
Ураження трьох КА, % (n) 35 (42)
Функцюнальний клас стенокарди
II, % (n) 31,6 (38)
III, % (n) 68,3 (82)
Примтки: дан наведен у вигляд! абсолютних та в'щносних частот — n (%) або середнього значен-ня та похибки середнього (M ± m); у табл. 1, 2:1МТ — ндекс маси тла, зХс — загальний холестерин, ЛПНЩ — лпопротени низькоï щльносп, ТГ — триглцериди.
вального тесту був негативним, при проведенш СКВГ не було виявлено атеросклеротичних та морфолопч-них змш КА.
Дослщження алельного полiморфiзму Т-786С промотора гена ендотелiальноï NO-синтази ^NOs), ш-серцшно-делецшного полiморфiзму гена анпотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) та полiморфiзму А1166С гена рецептора анпотензину-2 типу 1 (AT2R1) проводили методом полiмеразноï ланцюгово'1 реакцй' (ПЛР) з електрофоретичною схемою детекцй' результату з використанням наборiв реактивiв «SNP-Экспресс» виробництва ООО НПФ «Литех» (Росiя). Видiлення ДНК i3 букального епiтелiю здiйснювали за допомогою реагента «ДНК-Экспресс» виробництва ООО НПФ «Литех» (Росгя) за шструкщею. Правильнiсть розпо-дiлу частот генотитв визначалася за вiдповiднiстю рiвноваги Хардi — Вайнберга (р^ + 2р^. + р.2 = 1). Вщ-повiдно до Гельсiнськоï декларацй' вс пацiенти були поiнформованi про проведення ктшчного дослщжен-ня i дали згоду на визначення полiморфiзму дослщжу-ваних генiв.
Статистична обробка отриманих даних проведена за допомогою пакета статистичних програм Statistica 8.0 (StatSoft Inc., США), Microsoft Office Exœl-2003. Для порiвняння розподiлу частот алелей та генотипiв мiж
групами використовували критери Х2 nipcoHa. Вщнос-ний ризик (RR — Relative Risk) розраховували за формулою:
RR = (a/c)/(b/d),
де a — кшьысть хворих на 1ХС з АГ i3 нaявнicтю та b — вiдcутнicтю дано! aлелi або генотипу, c та d — кшьысть хворих на 1ХС без АГ iз нaявнicтю та вшсутшстю дано! aлелi або генотипу.
При RR = 1 асощаци немае, RR > 1 розглядали як позитивну асощацш з алеллю або генотипом, RR < 1 — як негативну асощацш. Для вшх ввддв aнaлiзу статис-тично значимими вважали р < 0,05.
Результати та обговорення
З метою дослщження зв'язку пoлiмopфiзму генiв, що вивчалися, з розвитком АГ у хворих на 1ХС обсте-женi нами хвopi були poзпoдiленi на двi групи (табл. 2). До I групи увшшли 25 (20,8 %) хворих на 1ХС без АГ в анамнез^ II групу становили 95 (79,1 %) ociб iз АГ. У 86 (80,5 %) ошб II групи була дiaгнocтoвaнa гiпеpтoнiчнa хвороба III стади, у 9 (9,5 %) — II стади.
Пoлiмopфiзм T-786C (rs2070744) у промоторнш д1лянц1 гена — найбтьш важливий для регулювання
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
експреси гена еК08 [2]. В експериментальних досль дженнях доведено, що у носив С-алелi вiдбуваeться зниження експреси гена еК08 i, як наслiдок, зменшен-ня продукци оксиду азоту, що вщграе значну роль у регуляци судинного тонусу, кровообиу та артерiально-го тиску [13]. У метаан&тз^ що узагальнив результати генотипування полiморфiзму Т-786С промотора гена еК08 бiльше шж в 11 тисяч осiб в европейськш попу-ляци, доведено суттеве зростання ризику розвитку АГ за наявност C-алелi [11, 12].
При генотипуванш полiморфiзму Т-786С промотора гена еК08 у контрольнiй груш встановлено таке сшввщношення гомозигот ТТ, гетерозигот ТС i пато-лопчних гомозигот СС: 45,7; 48,6 та 5,7 % вщповщно. В украшськш популяци спiввiдношення ТТ-, ТС- i СС-генотипiв суттево не вiдрiзняeться i становить 48,2; 45,8 та 6,0 % вщповщно [2]. Сшввщношення ТТ-, СТ-та СС-генотипiв у I груш обстежених хворих становило 44,0; 48,0 та 8,0 %, у II груш — 36,8; 38,9 та 24,2 % вщ-повщно.
Анатз полiморфiзму Т-786С промотора гена еК08 виявив, що у II груш хворих частота патолопчного СС генотипу була вищою, шж у груш контролю (24,2 % проти 5,7 %, Х2 = 5,63, р = 0,002) та в I груш (24,2 % проти 8,0 %, Х2 = 3,17, р = 0,02). Розраховаш значен-ня вщносного ризику (КК^ = 3,7 [2,76—4,64]) свщчать про наявшсть позитивно! асоцiацii СС генотипу з вь рогiднiстю розвитку АГ.
У хворих II групи зус^чальшсть Т-алелi була меншою, нiж у груш контролю (56,3 %, проти 70,0 %, Х2 = 3,99, р = 0,046), а мутантно! С-алел1 — бтьшою (43,8 % проти 30,0 %, Х2 = 3,99, р = 0,046). Однак у на-шому дослiдженнi не отримано вiрогiдноi рiзницi мiж частотою Т- та С-алелей у I та II групах, що не дозво-ляе розглядати !х як фактор ошрносл та фактор ризику щодо розвитку АГ у хворих на КС.
Серед велико! илькост вщомих мутацiй гена АПФ найбтьш впливовою щодо змiн активностi ферменту АПФ е наявшсть шерци (I) або делеци (Б) фрагмента з 287 нуклеотидiв у 16-му штрош гена. Цей полiморфiзм не обумовлюе структурних змiн АПФ, але впливае на ступiнь експреси гена [9]. У клМчних дослiдженнях доведено, що в ошб iз ББ-генотипом рiвень АПФ у кровi вдвiчi вищш, нiж у II гомозигот, а у гетерозигот рiвень ферменту мае промiжне значення [5, 10].
Натепер накопичено багато даних щодо асоша-ци зазначеного полiморфiзму гена АПФ iз розвитком АГ [1, 4, 8]. Так, наприклад, пiд час Фремшгемського дослiдження було встановлено, що наявшсть D-алелi гена АПФ асоцшеться з бiльшим рiвнем дiастолiчного артерiального тиску (АТ) у чоловiкiв. 6 також свщчен-ня про те, що у хворих на АГ носив Б-алел^ в яких не-мае iнших ФР, рiвень АТ та пульсовий тиск е бтьш ви-сокими, нiж у хворих iз протективною I алеллю. У той же час в шших роботах, у яких дослщжувалися бтьш неоднортш групи хворих на АГ — з шшими ФР, супут-
Таблиця 2. Частоти алелей та генотитв гешв-кандидат'в, що дослджувалися в групах обстежених
хворих
Показник, % Контрольна група (п = 35) 1група (п = 25) II група (п = 95) Р,ы РРц-!
Полiморфiзм Т-786С промотора гена еЫОв
ТТ-генотип 45,7 (16) 44,0 (11) 36,8 (35) НД НД
СТ-генотип 48,6 (17) 48,0 (12) 38,9 (37) НД НД
CC-генотип 5,7 (2) 8,0 (2) 24,2 (23) 0,002 0,02 3,7 [2,76-4,64]
Т-алель 70,0 (49) 68,0 (34) 56,3 (107) 0,046 НД
С-алель 30,0 (21) 32,0 (14) 43,7 (83) 0,046 НД
Ю полiморфiзм гена АПФ
И-генотип 40,0 (14) 28,0 (7) 16,8 (16) 0,01 НД
ID-генотип 42,9 (15) 60,0 (15) 51,6 (49) НД НД
DD-генотип 17,1 (6) 12,0 (3) 31,6 (30) НД НД
I-алель 61,4 (43) 58,0 (29) 42,6 (81) 0,03 НД
D-алель 38,6 (27) 42,0 (21) 57,4 (109) 0,03 0,05 1,98 [0,88-3,08]
Полiморфiзм А1166С гена АТ2Я1
АА-генотип 31,4 (11) 24,0 (6) 15,8 (15) НД НД
АС-генотип 48,6 (17) 48,0 (12) 57,9 (55) НД НД
СС-генотип 20,0 (7) 28,0 (7) 26,3 (25) НД НД
А-алель 55,7 (39) 48,0 (24) 44,7 (85) НД НД
С-алель 44,3 (31) 52,0 (26) 55,3 (105) НД НД
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
ньою АГ, яю вже отримували антиг1пертензивну тера-п1ю, под1бн1 законом1рност1 встановлен1 не були.
У популяцй Харк1вського рег1ону сшввщношення II-, ID- i DD-генотитв пол1морф1зму гена АПФ стано-вить 29, 43, та 28 % вщповщно [5]. У нашому дослщжен-Hi розпод1л генотип1в у груп1 контролю в1др1зняеться в1д популяцй Харк1вського репону. Так, сшввщношен-ня гомозигот II, гетерозигот ID та гомозигот DD ста-новило 40, 42,9 та 17,1 % вщповщно, що може бути пояснено включенням до контрольно! групи практично здорових ошб.
При досл1дженн1 1нсерц1йно-делец1йного пол1мор-ф1зму гена АПФ встановлено, що питома вага геноти-п1в 1з домшантною D-делецiею у хворих на IXC 1з АГ (II група) становила 57,4 %, що в1рог1дно бтьше, н1ж у груп1 контролю — 38,6 % (Х2 = 4,67, p = 0,03) та шж у I груп1 — 42,0 % (Х2 = 3,77, p = 0,05). Наявн1сть позитивного асощативного зв'язку (RRII-I = 1,98 [0,88—3,08]) дозволяе розглядати D-алель шсерцшно-делецшного пол1морф1зму гена АПФ як генетичний маркер шдви-щеного ризику розвитку АГ.
Уперше пол1морф1зм А1166С гена АТ2Ю описаний у робот1 Bonnardeaux та сп1вавт., у якш розпод1л частот алелей означеного пол1морф1зму був проана-л1зований в европейськш популяцй' [7]. У дослщжен-н1 доведено, що у хворих на АГ та ошб 1з обтяженою спадков1стю щодо ii розвитку патолопчна С-алель зу-стр1чалася в1ропдно част1ше, н1ж у здорових ошб. Асо-ц1ац1я СС-генотипу з розвитком АГ доведена також для китайсько!' популяцй' [16]. В шших роботах наявнють кореляцй АГ 1з пол1морф1змом А1166С гена АТ2Р1 не тдтверджена [6, 15].
У груп1 контролю розподт генотип1в пол1морф1з-му А1166С гена АТ2Я1 становив: АА — 31,4 %, АС — 48,6 %, СС — 20,0 %. При проведенш пор1вняльного анал1зу розподту частот алелей i генотип1в означеного пол1морф1зму гена АТ2Ш пом1ж груп обстежених хворих i контрольною групою статистично в1рог1дних в1д-мшностей не виявлено.
Таким чином, 1з досл1джених нами ген1в-кандидат1в лише пол1морф1зм Т-786С промотора гена еК08 та ш-серц1йно-делец1йний пол1морф1зм гена АПФ пов'язаш з розвитком АГ у хворих на !ХС мешканц1в Харывсько!' област1.
Висновки
1. Ризик розвитку АГ у хворих на !ХС, яы е меш-канцями Харювсько!' област1, асоц1йований з носшст-вом пол1морфно!' D-алел! гена АПФ та наявнютю СС-генотипу пол1морф1зму Т-786С промотора гена еК08.
2. Пол1морф1зм А1166С гена АТ2Ш не впливае на ризик розвитку АГ у хворих на !ХС, яю е мешканцями Харювсько!' област1.
Список лператури
1. Дзяк Г.В. Генотипические «ансамбли» полиморфных маркеров генов ренин-ангиотензиновой системы у больных с гипертонической болезнью / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник // Украинский кардиологический журнал. — 2008. — № 4. — С. 34-39.
2. Allelic polymorphism of endothelial NO-synthase gene and its functional manifestations / V.E. Dosenko, V.Yu. Zagoriy, N.V. Haytovich et al. // Acta Biochem. Pol. — 2006. — Vol. 53, № 2. — P. 299-302
3. CipeHKO Ю.М. Гтертотчна хвороба i артерiальнi гтер-тензи: монографiя /Ю.М. CipeHKO. — Донецьк: Видавець За-славський О.Ю., 2011. — 304 с.
4. Целуйко В.И. Генетика артериальной гипертензии / В.И. Целуйко, Чернышов В.А. // Журнал АМН Украины. — 2000. — Т. 6, № 4. — С. 666-676.
5. Целуйко В.Й. Влияние инсерционно-делеционного полиморфизма гена ангиотензинпревращающего фермента на развитие и течение атеросклеротического процесса / В.Й. Целуйко, 1.В. Кузнецов, О.П. Медведь // Междунар. мед. журн. — 2008. — Т. 14, № 2. — С. 36-40
6. ACE and AT1R gene polymorphisms and hypertension in Indian population/ T.F. Ashavaid, K.K. Shalia, K.G. Nair, J.J. Dalal// J. Clin. Lab. Anal. — 2000. — Vol. 14(5). — P. 230-237.
7. Angiotensin II type 1 receptor gene polymorphisms in human essential hypertension/A. Bonnardeaux, E. Davies, X. Jeunemaitre et al. // Hypertension. — 1994. — Vol. 24(1). — P. 63-69.
8. Butler M.G. Genetics of hypertension. Current status / M.G. Butler// J. Med. Liban. -2010. — Vol. 58(3). — P. 175-178.
9. Niu T. Angiotensin converting enzyme gene insertion/ deletion polymorphism and cardiovascular disease: therapeutic implications / T. Niu, X. Chen, X. Xu // Drugs. — 2002. — Vol. 62(7). — P. 977-993.
10. Review: association between angiotensin converting enzyme G2350A polymorphism and hypertension risk: a metaanalysis / W. Niu, Y. Qi, P. Gao, D. Zhu// J. Renin. Angiotensin. Aldosterone Syst. — 2011. — Vol. 12(1). — P. 8-14. doi: 10.1177/1470320310375859.
11. Niu W. An updated meta-analysis of endothelial nitric oxide synthase gene: three well-characterized polymorphisms with hypertension / W. Niu, Y. Qi // PLoS One. — 2011. — Vol. 6(9). — P. e24266.
12. The T-786C endothelial nitric oxide synthase genotype is a novel risk factor for coronary artery disease in Caucasian patients of the GENICA study / G.P. Rossi, M. Cesari, M. Zanchetta et al. // J. Am. Coll. Cardiol. — 2003. — Vol. 41(6). — P. 930-937.
13. Association of plasma nitric oxide concentration and endothelial nitric oxide synthase T-786C gene polymorphism in coronary artery disease / S. Salimi, A. Naghavi, M. Firoozrai et al. // Pathophysiology. — 2012. — Vol. 19(3). — P. 157-162.
14. Genetic variability in the renin-angiotensin system: prevalence of alleles and genotypes / J.A. Staessen, G. Ginocchio, J.G. Wang et al. // J. Cardiovasc. Risk. — 1997. — Vol. 4(5-6). — P. 401-422.
15. Angiotensin II type 1 receptor gene polymorphism is associated with increase of left ventricular mass but not with hypertension / S. Takami, T. Katsuya, H. Rakugi et al. // Am. J. Hypertens. — 1998. — Vol. 11(3 Pt 1). — P. 316-321
16. Angiotensin II type 1 receptor gene A1166C polymorphism and essential hypertension in Chinese: a meta-analysis / J.L. Wang, X. Li, P.P. Hao et al. // J. Renin Angiotensin Aldosterone Syst. — 2010. — Vol. 11(2). — P. 127-35. doi: 10.1177/1470320310364181.
Отримано 13.09.13 □
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
Целуйко В.И., ЯковлеваЛ.Н. Харьковская медицинская академия последипломного образования
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА
Резюме. Целью исследования было изучение генетических факторов, связанных с развитием артериальной гипертензии (АГ) у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) жителей Харьковской области.
Обследованы 120 больных ИБС, из них 25 — без АГ (I группа) и 95 — с АГ (II группа). Группу контроля составили 35 здоровых человек. Исследование аллельного полиморфизма Т-786С промотора гена эндотелиальной КО-синтазы (еКОв), инсерционно-делеционного (1/В) полиморфизма гена ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) и полиморфизма А1166С гена рецептора ангиотензина-2 типа 1 (АТ2К1) проводили методом полимеразной цепной реакции с электрофоретической схемой детекции результата.
Обнаружена положительная связь между наличием СС-генотипа полиморфизма Т-786С гена еКО8, В-аллели полиморфного сайта 1/В гена АПФ и повышенной вероятностью развития АГ у больных ИБС жителей Харьковской области. При сравнительном анализе распределения частот аллелей и генотипов полиморфизма А1166С гена АТ2Ш в группах обследованных больных и в группе контроля статистически достоверных различий не установлено.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, генетический полиморфизм.
Tseluyko V.I., Yakovleva L.N.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate
Education, Kharkiv, Ukraine
GENETIC ASPECTS OF HYPERTENSION IN PATIENTS WITH CORONARY HEART DISEASE
Summary. The aim of the study was to investigate the genetic factors associated with the development of arterial hypertension (AH) in patients with coronary heart disease (CHD), residents of Kharkiv region.
120 patients with coronary artery disease, 25 of them — without AH (I group) and 95 — with AH (II group) were examined. The control group included 35 healthy persons. Study of the allelic polymorphisms T-786C of endothelial NO-synthase (eNOS) promoter gene, insertion-deletion (I/D) polymorphism of the angiotensin-converting enzyme (ACE) gene and polymorphism A1166C of angiotensin 2 receptor type 1 gene (AT2R1) was carried out by polymerase chain reaction with electrophoresis pattern of results detection.
There was found positive association between the CC-genotype of T-786C eNOS gene polymorphism, D-allele of I/D polymorphic site of ACE gene and increased likelihood of AH development among patients with CHD, residents of Kharkiv region. Comparative analysis didn't reveal statistically significant differences in the distribution of allele and genotype frequencies of gene AT2R1 polymorphism A1166S for groups of examined patients and in control group.
Key words: arterial hypertension, genetic polymorphism.
