Научная статья на тему 'Особливості нозогенної психотравматизації в структурі психоендокринного синдрому на фоні патології щитоподібної залози і кори наднирникових залоз'

Особливості нозогенної психотравматизації в структурі психоендокринного синдрому на фоні патології щитоподібної залози і кори наднирникових залоз Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
106
17
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
психоендокринний синдром / психотерапія / психотравматизація / нозогеннія / psychoendocrine syndrome / psychotherapy / psychotrauma / nozogenic factors

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — В. В. Іщук

Для вивчення клініко-психопатологічного аналізу і систематизації психопатологічних відхилень в структурі психоендокринного синдрому при порушенні обміну гормонів щитоподібної залози та кори наднирників, було проведено проспективне дослідження 300 хворих, які проходили терапію на базі Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. Встановлено представленість нозогенних чинників психотравматизації на різних етапах захворювання, сформовано варіанти стереотипу їх динамічної організації.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

SPECIFICS OF NOSOGENOUS PSYCHOTRAUMAS IN PSYCHOENDOCRINE SYNDROME STRUCTURE IN THE THYROID GLAND AND THE ADRENAL CORTEX PATHOLOGY

To study the clinical and psychopathological features and systematization-tion of psychopathological abnormalities in structure of psychoendocrine syndrome in patients with thyroid gland and adrenal cortex metabolism violation, a prospective study of 300 patients who were treatment on the basis of the Ukrainian Scientific-Practical Center of Endocrine Surgery, Transplantation of endocrine organs and the Ministry of Health of Ukraine tissues, was conducted. Representation of nozogeny psychotraumatization factors at different stages of the disease, has been established. Options of their dynamic organization stereotype was formed.

Текст научной работы на тему «Особливості нозогенної психотравматизації в структурі психоендокринного синдрому на фоні патології щитоподібної залози і кори наднирникових залоз»

УДК 616.89-07:[616.44+616.453]

В. В. 1щук

ОСОБЛИВОСТ1 H030rEHH0Ï ПСИХОТРАВМАТИЗАЦП В СТРУКТУР1 ПСИХОЕНДОКРИННОГО СИНДРОМУ НА ФОН1 ПАТОЛОГIÏ ЩИТОПОДIБНОÏ ЗАЛОЗИ I КОРИ НАДНИРНИКОВИХ ЗАЛОЗ

Украшський науково-практичний центр ендокринно1' xipypriï, трансплантацiï ендокринних

оргашв i тканин МОЗ Украши

Summary. Ischuk V. V. SPECIFICS OF NOSOGENOUS PSYCHOTRAUMAS IN PSYCHOENDOCRINE SYNDROME STRUCTURE IN THE THYROID GLAND AND THE ADRENAL CORTEX PATHOLOGY. - Ukrainian Scientific-Practical Center of endocrine surgery, endocrine transplantation of organs and tissues of the Ministry of Health of Ukraine; e-mal: androman2008@mail.ru. To study the clinical and psychopathological features and systematization-tion of psychopathological abnormalities in structure of psychoendocrine syndrome in patients with thyroid gland and adrenal cortex metabolism violation, a prospective study of 300 patients who were treatment on the basis of the Ukrainian Scientific-Practical Center of Endocrine Surgery, Transplantation of endocrine organs and the Ministry of Health of Ukraine tissues, was conducted. Representation of nozogeny psychotraumatization factors at different stages of the disease, has been established. Options of their dynamic organization stereotype was formed.

Key words: psychoendocrine syndrome, psychotherapy, psychotrauma, nozogenic factors.

Реферат. Ищук В. В. ОСОБЕННОСТИ НОЗОГЕННОЙ ПСИХОТРАВМАТИЗАЦИИ В СТРУКТУРЕ ПСИХОЭНДОКРИННОГО СИНДРОМА НА ФОНЕ ПАТОЛОГИИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ И КОРЫ НАДПОЧЕЧНИКОВ.

Для изучения клинико-психопатологического анализа и систематизации психопатологических отклонений в структуре психоэндокринного синдрома при нарушении обмена гормонов щитовидной железы и коры надпочечников, было проведено проспективное исследование 300 больных, проходивших терапию на базе Украинского научно-практического центра эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины. Установлена представленность нозогенных факторов психотравматизации на разных этапах заболевания, сформировав варианты стереотипа их динамической организации.

Ключевые слова: психоэндокринний синдром, психотерапия, психотравматизация, нозогенния.

Реферат. 1щук В. В. ОСОБЛИВОСТ1 НОЗОГЕННОÏ ПСИХОТРАВМАТИЗАЦП В СТРУКТУР1 ПСИХОЕНДОКРИННОГО СИНДРОМУ НА ФОН1 ПАТОЛОГИ ЩИТОПОДIБНОÏ ЗАЛОЗИ I КОРИ НАДНИРНИКОВИХ ЗАЛОЗ. Для вивчення клшшэ-психопатолопчного aнaлiзy i систематизаци психопатолопчних вщхилень в стpyктypi психоендокринного синдрому при порушенш обм^ гормошв щитoпoдiбнoï залози та кори наднирнишв, було проведено проспективне дослщження 300 хворих, яш проходили терашю на бaзi Украшського науково-практичного центру ендoкpиннoï мрургп, трансплантацп ендокринних оргашв i тканин МОЗ Украши. Встановлено пpедстaвленiсть нозогенних чинникiв психотравматизаци на piзних етапах захворювання, сформовано вapiaнти стереотипу 1'х динaмiчнoï оргашзацп.

Ключовi слова: психоендокринний синдром, психотератя, психoтpaвмaтизaцiя, нoзoгеннiя.

© 1щук В. В.

Актуальтсть. Облтатно наявний у структурi хрошчних ендокринопатiй психоендокринний синдром (ПеС) е одним з центральних в клаа соматогенно! психопатологи. При всьому рiзноманiттi психопатологiчних порушень у структурi, вш традицiйно розглядаеться в якостi певного дiагностичного «монолиу», перш за все в силу його визначено! етюпатогенетично! гомогенностi. ПеС розглядаеться як взаемопов'язана комбшащя емоцiйних, вольових, когнiтивних та поведшкових порушень, що розвиваються у хворих на розлади ендокринно! системи. ^м не менш, ПеС лише окреслюе множину рiзнорiвневих психопатологiчних констеляцш, як1 вимагають дескрипцп i компаративного аналiзу [ 1, 4, 6].

Розмежування клiнiки ПеС i передморбвдних патоперсонологiчних, вторинно-невротичних, сателiтних i коморбвдних психопатологiчних та психодезадаптацiйних сташв, е складним завданням в силу вщсутносл структуровано! типологп ПеС i несистематизованостi вiдомостей про нозозалежнiсть семютики у його структурi. 1снують лише окремi вказiвки на клiнiко-психопатологiчнi особливосп хворих на рiзнi форми ЕП. Крiм того, аналiз даних лггератури показуе на переважно нозографiчний ракурс опису психопатолопчних проявiв ендокринно! та дисметаболiчно! патологи, при недостатностi даних синдромографiчного плану [2, 3, 5, 7, 8].

Мета: виявити нозогенш фактори психотравматизацп та встановити !х динамiчну органiзацiю вiдносно перiодiв перебiгу порушень ОГ ЩЗ та КНЗ.

Дизайн до^дження та загальна характеристика обстежених контингентiв. Контингент дослщження склали 437 хворих, що проходили л^вання на базi Укра!нського науково-практичного центру ендокринно! хiрургi!, трансплантацi! ендокринних оргашв i тканин МОЗ Укра!ни на порушення ОГ ЩЗ та КНЗ, з яких було вiдiбрано 300 хворих iз дiагностованим ПеС. Середнш вiк контингентiв становив 46,33±1,36 рж. Тривалiсть захворювання на момент дослщження складала вiд 5 до 25 рошв.

З них першу групу (Г1) склали 100 хворих iз явищами гiпертиреозу та клiнiчно вираженими проявами ПеС. Другу групу (Г2) склали 100 хворих iз явищами гшотиреозу та клiнiчно вираженими проявами ПеС. Третю групу (Г3) склали 50 хворих iз явищами гшеркортицизму та проявами ПеС в клшчнш картинi захворювання. Четверту групу (Г4) склали 50 хворих iз явищами гшокортицизму та проявами ПеС в клшчнш картинi захворювання.

Методи до^дження: психодгагностичний метод був реалiзований за допомогою авторського структуроване психодiагностичного iнтерв'ю;

Для обробки результатiв застосовано методи клтчноХ, описовог та математичног статистики.

Результати до^дження. Аналiз спектру актуальних для пащента нозогенних факторiв психотравматизацi! щентифжувався за допомогою оригiнального опитувальника (табл. 1)

Таблиця 1

Опитувальник iдентифкацi! актуальних нозогенних факторiв психотравматизацп

Питання Нозогенний фактор психотравматизацп В1дпов1дь («так» або «ш»)

1 2 3

Чи е у Вас нав'язливi чи страхи щодо змiн у вашому органiзмi у наслiдок захворювання? Формування функцiональних та морфологiчних порушень

Чи сприймаете ви наявне у Вас захворювання як сш недолiк, негативну рису або проблему, що неможливо вирiшити? Факт наявносп хронiчного захворювання як вiтального дефекту

Чи е таш види роботи або розваг, ввд яких ви ввдмовилися у наслiдок появи захворювання? Обмеження фiзично! активностi

1 2 3

Чи викликають у Вас психолопчний дискомфорт симптоми захворювання? Наявшсть морально тяжких симптомiв захворювання

Чи стикалися ви з необхщшстю тертти сторонню дш лiкiв, що необхвдно пришмати постiйно для контролю за захворюванням? Необхвдшсть терапи лiками, що мають виражену побiчну дш

Чи е у Вас нав'язливi думки або страхи щодо можливосп розвитку онколопчно! патологи як наслщку захворювання? Канцерофобiчнi переживання

Чи е у Вас нав'язливi думки або страхи, щодо неможливосп викнання iнтелектуальних задач у наслщок наявностi захворювання? Когнiтивнi й мнестичнi порушення (виявляються iнтроспективно)

Чи стикалися ви з нехваткою кошпв для забезпечення ефективно! терапи захворювання? Необхiднiсть коштовних дiагностичних i терапевтичних процедур

Чи втрачали Ви мiсце роботи, або шляхи фшансового забезпечення у наслщок проявiв захворювання або трудових обмежень у наслщок факту його наявносп? Наявнiсть трудових обмежень, що викликае фiнансовi труднощи

Чи втрачали Ви соцiальнi або особисп зв'язки забезпечення у наслвдок проявiв захворювання або у наслщок факту його наявностi? Обмеження кола спiлкування, що пов'язано з наявшстю захворювання чи його симптомами

Чи викликае у Вас дискомфорт необхiднiсть змши харчового рацiону у наслiдок проявiв захворювання або у наслiдок факту його наявносп? Необхiднiсть дотримуватися дiети, вщмови вiд вживання алкоголю та шших стимулюючих речовин

Чи стикалися ви з труднощами при змш або вiдмовi вiд лiкiв, що приймали у зв'язку з захворюванням? Залежнiсть вiд прийому зашсно! гормонально! терапи

В ходi психодiагностичного iнтерв'ю проводився анатз частоти виникнення нозогенних предикторов психотравматизацп, заснований на реестраци виявлених при цшеспрямованому розпитуваннi скарг хворих, що мiстять тяжк1 переживания, пов'язанi з особиспсними i соцiальними аспектами захворювання в рiзнi перiоди його перебиу. Огримаиi даиi представленi в табл. 2 - 4.

На шдстаы аналiзу варiантiв динамiчного стереотипу проведено штерпретацш динамiки нозогенних предикторiв психотравматизацп у психосоматичному ракурсi.

1. Формування функцiональних i морфологiчних порушень, як предиктор психотравматизацп при гiпертиреозi мае штенсифшуючий тип динамiки (20,0% / 64,0% / 92,0%); При гшотиреоз^ даний предиктор мае iнтенсифiкуючий тип динамiки (10.0% / 46,0% / 72,0%); при гiперкортицизмi динамiка факту наявносп хронiчного невилiковного захворювання як предиктор психотравматизацп мае штенсиф^ючий характер (20,0% / 54,0% / 94,0%); при гшокортицизм^ даний предиктор мае штенсифжуючий тип динашки (12,0% / 50,0% / 92,0%), що може бути пояснено аналопчно.

2. Факт наявностi хротчного (невилжовного) захворювання, як предиктор психотравматизацп при гiпертиреозi мае редукуючийся тип динамiки (70,0% / 47,0% / 42,0%); при гшотиреоз^ даний предиктор мае ремпуючий тип динашки (77.0% / 22,0% / 43,0%); при гiперкортицизмi динашка факту наявносл хрошчного невилiковного захворювання як предиктор психотравматизацп мае редукуючийся характер (78,0% / 40,0%

/ 30,0%); при ппокортицизм^ даний предиктор мае кульмшалвний тип динамiки (80,0% / 24,0% / 28,0%).

Таблиця 2

Структурно-динамiчна оргашзащя нозогенних предикторiв психотравматизацп на раннiх етапах розвитку ЕП

Фактори психотравматизацп Г1 (К = 100) Г2 (К = 100) Г3 (К = 50) Г4 (К = 50)

Формування функцiональних та морфолопчних порушень 20 (20,0%) 10 (10,0%) 10 (20,0%) 6 (12,0%)

' 53 Факт наявностi хрошчного захворювання як вiтального дефекту 70 (70,0%) 77 (77,0%) 39 (78,0%) 40 (80,0%)

£ я К а Р а « о 4 Обмеження фiзичноl активностi 63 (63,0%) 73 (73,0%) 31 (62,0%) 34 (68,0%)

Наявнiсть морально тяжких Симптомiв захворювання 57 (57,0%) 63 (63,0%) 17 (34,0%) 29 (58,0%)

Й & т Необхiднiсть терапп лжами, що мають виражену побiчну дш 30 (30,0%) 20 (20,0%) 15 (30,0%) 24 (48,0%)

Канцерофобiчнi переживання 20 (20,0%) - 41 (82,0%) 35 (70,0%)

Когнiтивнi й мнестичт порушення (виявляються iнтроспективно) - 50 (50,0%) - -

' 53 чи ир а о В £ а « цд Необхiднiсть коштовних дiагностичних i терапевтичних процедур 63 (63,0%) 53 (53,0%) 27 (54,0%) 30 (60,0%)

Наявшсть трудових обмежень, що викликае фiнансовi труднощи 37 (37,0%) 30 (30,0%) 14 (28,0%) 26 (52,0%)

1 & о Обмеження кола спiлкування, що пов'язано з наявшстю захворювання чи його симптомами 23 (23,0%) 7 (7,0%) 12 (24,0%) 23 (46,0%)

£ а * & •й н я й Необхвднють дотримуватися дiети, вiдмови вiд вживання алкоголю та шших стимулюючих речовин 63 (63,0%) 30 (30,0%) 29 (58,0%) 18 (36,0%)

о « дд ее и ^ 3 & Залежнiсть вщ прийому замiсноi гормонально! терапii 60 (60,0%) 23 (23,0%) 32 (64,0%) 38 (76,0%)

Таблиця 3 Структурно-динамiчна органiзацiя нозогенних предикторiв психотравматизацп на ввдкладених етапах розвитку ЕП

Фактори психотравматизацп Г1 (К = 100) Г2 (К = 100) Г3 (К = 50) Г4 (К = 50)

1 2 3 4 5 6

Формування функцюнальних та морфологiчних порушень 64 (64,0%) 46 (46,0%) 27 (54,0%) 25 (50,0%)

' 53 Факт наявносп хронiчного захворювання як вггального дефекту 47 (47,0%) 22 (22,0%) 20 (40,0%) 12 (24,0%)

Е ® К ^ я £ а 15 О 4 Обмеження фiзичноl активносп 37 (37,0%) 51 (51,0%) 21 (42,0%) 17 (34,0%)

Наявнiсть морально тяжких симптомiв захворювання 48 (48,0%) 42 (42,0%) 23 (46,0%) 28 (56,0%)

й & л и т Необхвднють терапii лiками, що мають виражену побiчну дш 40 (40,0%) 13 (13,0%) 8 (16,0%) 10 (20,0%)

Канцерофобiчнi переживання 36 (36,0%) - 32 (64,0%) 29 (58,0%)

Когштивш й не стичнi порушення (виявляються штроспективно) 14 (14,0%) 31 (31,0%) 3 (6,0%) 2 (4,0%)

1 2 3 4 5 6

Соцюцентричш предиктори Необхiднiсть коштовних дiагностич-них i терапевтичних процедур 59 (59,0%) 30 (30,0%) 23 (46,0%) 24 (48,0%)

Наявшсть трудових обмежень, що викликае фiнансовi труднощи 43 (43,0%) 35 (35,0%) 20 (40,0%) 25 (50,0%)

Обмеження кола спiлкування, що пов'язано з наявшстю захворювання чи його симптомами 25 (25,0%) 22 (22,0%) 12 (24,0%) 12 (24,0%)

' 5 8 Еа а •й н я й дд ее и ^ 3 & Необхвдшсть дотримуватися дiети, вiдмови вiд вживання алкоголю та шших стимулюючих речовин 32 (32,0%) 11 (11,0%) 19 (38,0%) 14 (28,0%)

Залежнiсть ввд прийому замюно! гормонально! терапii 42 (42,0%) 15 (15,0%) 11 (22,0%) 20 (40,0%)

Таблиця 4

Структурно-динамiчна оргашзащя нозогенних предикторiв психотравматизацп на пiзнiх етапах розвитку ЕП

Фактори психотравматизацп Г1 (К = 100) Г2 (К = 100) Г3 (К = 50) Г4 (К = 50)

Валеоцентричш предиктори Формування функцiональних та морфолопчних порушень 92 (92,0%) 72 (72,0%) 47 (94,0%) 46 (92,0%)

Факт наявностi хрошчного захворювання як вiтального дефекту 42 (42,0%) 43 (43,0%) 15 (30,0%) 14 (28,0%)

Обмеження фiзичноi активностi 33 (33,0%) 49 (49,0%) 26 (52,0%) 32 (64,0%)

Наявнiсть морально тяжких симптомiв захворювання 60 (61,0%) 32 (32,0%) 29 (58,0%) 30 (60,0%)

Необхiднiсть терапп лiками, що мають виражену побiчну дiю 63 (63,0%) 44 (44,0%) 10 (20,0%) 17 (34,0%)

Канцерофобiчнi переживання 13 (13,0%) - 23 (46,0%) 20 (40,0%)

Когнiтивнi й мнестичш порушення (виявляються iнтроспективно) 10 (10,0%) 42 (42,0%) 7 (14,0%) 18 (36,0%)

Соцюцентричш предиктори Необхвдшсть коштовних дiагностичних i терапевтичних процедур 69 (69,0%) 44 (44,0%) 26 (52,0%) 36 (72,0%)

Наявшсть трудових обмежень, що викликае фiнансовi труднощи 21 (21,0%) 30 (30,0%) 24 (48,0%) 26 (56,0%)

Обмеження кола сшлкування, що пов'язано з наявшстю захворювання чи його симптомами 13 (13,0%) 21 (21,0%) 11 (22,0%) 17 (34,0%)

' 5 8 £ а * £ •а н я £ 8 В дд ее гр Необхвдшсть дотримуватися дiети, ввдмови вiд вживання алкоголю та шших стимулюючих речовин 22 (22,0%) 12 (12,0%) 8 (16,0%) 11 (22,0%)

Залежшсть ввд прийому замiсноi гормонально! терапп 10 (10,0%) 18 (18,0%) 10 (20,0%) 11 (22,0%)

3. Обмеження ф1зично1 акmивносmi - як в перспективi розвитку захворювання, так i фактичне - може бути об'еднано в единий предиктор психотравматизацп, що мае при гiпертиреозi редукуючийся тип динамiки (63,0% / 37,0% / 33,0%); при гiпотиреозi даний предиктор мае кульмшацшний тип динамiки (73,0% / 51,0% / 49,0%); для гшеркортицизму характерний ремиуючий тип динамiки даного предиктора психотравматизацп (62,0% / 42,0% / 52,0; при гiпокортицизмi даний предиктор так само мае ремиуючий тип переб^ (68,0% / 34,0% / 64,0%), що може бути пояснено аналопчно.

4. Наявтсть обтяжливо пережитих симпmомiв захворювання при гiпертиреозi мае

ремпуючий характер (57.0% / 48,0% / 61,0%); при гiпертиреозi даний предиктор мае редукуючийся тип динашки (63,0% / 42,0% / 32,0%); для пперкортицизму характерний штенсиф^е тип динам^ даного предиктора (34,0% / 46,0% / 58,0%); при гiпокортицизмi даний предиктор мае персистуючий тип динамiки (58,0% / 56,0% / 60,0%).

5. Необхiднiсть терапИ препаратами, що мають виражеш побiчнi ефекти, яш негативно позначаються на сташ здоров'я, мае при гiпертиреозi штенсиф^ючий тип динашки (30,0% / 40,0% / 63,0%); При гiпотиреозi даний предиктор мае ремпуючий характер динам^ (20,0% / 13,0% / 44,0%); для пперкортицизму характерний кульмшативний тип динамiки даного предиктора (30,0% / 16,0% / 20,0%); при гiпокортицизмi даний предиктор мае ремпуючий тип динашки (48,0% / 20,0% / 34,0%).

6. Канцерофобiчнi переживання при гiпертиреозi мають кульмшацшний характер динашки (20,0% / 36,0% / 13,0%); при гiперкортицизмi даний предиктор мае редукуючийся характер динамiки (82,0% / 64,0% / 46,0%); для гшокортицизму так само характерний редукуючийся тип динашки даного предиктора (70,0% / 58,0% / 40,0%).

7. 1нтроспективно визначет когнiтивнi i мнестичнi порушення, як предиктор психотравматизацп при гiпертиреозi були виявлеш в ранньому перiодi переб^ захворювання, !х динамжа у ввдстроченому i тзньому перюдах вiдповiдае редукуючому типу (0% / 14,0% / 10,0%); при гiпотиреозi даний предиктор мае ремпуючий тип динамiки (50,0% / 31,0% / 42,0%); для пперкортицизму характерний штенсиф^ючийся тип динамiки даного предиктора (0% / 6,0% / 14,0%); при гiпокортицизмi даний предиктор мае кульмшативний тип динашки (0% / 4,0% / 36,0%).

8. Необхiднiсть проведення дiагностичних процедур i терапевтичних заходiв, що мають високу вартiсть, як фактор психотравматизацп, при гiпертиреозi мае персистуючий характер динашки (63,0% / 59,0% / 69,0%); при гiпотиреозi даний предиктор мае ремпуючий тип динашки (53,0% / 30,0% / 44,0%); для пперкортицизму характерний персистуючий тип динамiки даного предиктора (54,0% / 46,0% / 52,0%); при гiпокортицизмi даний предиктор мае ремпуючий тип динам^ (60,0% / 48,0% / 72,0%).

9. Наявтсть трудових обмежень, що викликае фiнансовi труднощи, втратою економiчно-домiнантною ролi як фактор психотравматизацп при гiпертиреозi мае кульмшацшний характер (37,0% / 43,0% / 21,0%); при гiпотиреозi даний предиктор мае персистуючий характер динамiки (30,0% / 35,0% / 30,0%); для гiперкортицизмi характерний штенсиф^ючий тип динам^ даного предиктора (28,0% / 40,0% / 48,6%); при гiпокортицизмi даний предиктор мае персистуючий тип динамiки (52,0% / 50,0% / 56,0%).

10. Обмеження кола стлкування, пов'язане з наявнiстю захворювання або його симптомами, як фактор психотравматизацп при гiпертиреозi мае кульмшацшний характер (23,0% / 25,0% / 13,0%); при гiпотиреозi даний предиктор мае кульмшацшний характер динашки (7,0% / 22,0% / 21,0%); для пперкортицизму характерний персистуючий тип динашки даного предиктора (24,0% / 24,0% / 22,0%); при гiпокортицизмi даний предиктор мае ремпуючий тип динам^ (46,0% / 24,0% / 34,0%).

11. Необхiднiсть дотримання дiети, вiдмови вiд прийому алкоголю i будь-яких стимулюючих речовин як фактор психотравматизацп при гiпертиреозi мае редукуючийся тип динашки (63,0% / 32,0% / 22,0%); при гiпотиреозi даний предиктор мае кульмшацшний характер динамiки (30,0% / 11,0% / 12,0%); для пперкортицизму характерний редукуючийся тип динамiки даного предиктора (58,0% / 38,0% / 16,0%); при гiпокортицизмi даний предиктор так само мае редукуючийся тип динамiки (36,0% / 28,0% / 22,0%).

12. Залежнкть вiд прийому зам^но! гормонально'1 терапИ, як предиктор психотравматизацп, при гiпертиреозi мае редукуючийся тип динашки (60,0% / 42,0%, 10,0%); при гiпотиреозi даний предиктор мае ремпуючий тип динашки (23,0% / 15,0% / 18,0%); для пперкортицизму характерний кульмшативний тип динамiки даного предиктора (64,0% / 22,0% / 20,0%); при гiпокортицизмi даний предиктор мае редукуючийся тип динашки (76,0% / 40,0% / 22,0%).

Висновки: виявлено спектр нозогенних факторiв психотравматизацп, встановлена !х динашчна оргашзащя, нозолопчна структура та представлешсть у контингентах хворих на рiзних етапах ввдповщно. Виявлеш фактори систематизовано у 3 групи: валеоцентричш, соцюцентричш та гедонютичш. На основi аналiзу штенсивносл впливу виявлених факторiв на ранньому, вщстроченому та тзньому етапах розвитку ЕП систематизовано 5 варiантiв !х динамiчноi оргашзацп: штенсиф^ючийся, персистуючий, редукуючийся, кульмшативний

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

та ремиуючий.

Лтература:

1. Ермолаева Л. Г. Тиреоидная функция и психическое состояние в процессе терапии атипичными антипсихотиками при эндогенных психозах / Л. Г. Ермолаева, Л. Н. Горобец, Я. А. Кочетков // Современные проблемы психиатрической эндокринологии. -Москва, 2004. - С. 102-118.

2. Коростий В. И. Психические нарушения при соматических и эндокринных заболеваниях / В. И. Коростий, В. Л. Гавенко, Г. А. Самардакова, А. М. Кожина - Харьков, 2000 - 29 с.

3. Коростш В. I. Клшчш та нейропсихолопчш особливосп когштивних розлащв серед хворих з ендокринними захворюваннями / В. I. Коростш, Г. М. Кожина, О. Л. Товажнянська, I. А. Григорова // Украшський вюник психоневрологи. - 2012. - № 1 (70). -С. 44.

4. Павлова Е. А. Депрессия и тиреотоксикоз / Е. А. Павлова, Е. А. Григорьева // Социальная и клиническая психиатрия. - 2010. - № 2. - С. 100-107.

5. Bocchetta A. Affective psychosis, Hashimoto's thyroiditis, and brain perfusion abnormalities: case report / A. Bocchetta, G. Tamburini, P. Cavolina [et al.] // Clinical Practice and Epidemiology in Mental Health. - 2007. - № 3. - P. 31.

6. Bocchetta A. Bipolar disorder and antithyroid antibodies: review and case series / A. Bocchetta, F. Traccis, E. Mosca [et al.] // International Journal of Bipolar Disorders. - 2016. - № 4 (1). - P. 5.

7. Bono G. Cognitive and affective status in mild hypothyroidism and interactions with L-thyroxine treatment / G. Bono, R. Fancellu, F. Blandini [et al.] // Acta Neurologica Scandinavica. - 2004. - № 110. - P. 59-66.

8. Bourdeau I. Loss of brain volume in endogenous Cushing's syndrome and its reversibility after correction of hypercortisolism / I. Bourdeau, C. Bard, B. Noël [et al.] // Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. - 2002. - № 87. - P. 1949-1954.

References:

1. Yermolayeva LG. Thyroid function and psychic state at the therapy by atypical antipsychotic at endogenous psychosis // Modern problems of psychiatric endocrinology. -Моscow, 2004. - P. 102-118 (Rus.).

2. ^rostiy VI. Pssuchic disorders at somatic and endocrine diseases.- Kharkov, 2000 - 29 p. (Rus.)

3. ^rostiy VI. Clinical and neuropsychic peculiarities of cognitive disorders among endocrine diseases women // Ukr Herald for Psychoneurology. - 2012. - № 1 (70). - P 44- 48 (Ukr.)

4. Pavlova YeА. Depression and thyrotoxicosis // Social Clinical Psychiatry. - 2010. - № 2.

- P. 100-107 (Rus.)

5. Bocchetta A. Affective psychosis, Hashimoto's thyroiditis, and brain perfusion abnormalities: case report / A. Bocchetta, G. Tamburini, P. Cavolina [et al.] // Clinical Practice and Epidemiology in Mental Health. - 2007. - № 3. - P. 31.

6. Bocchetta A. Bipolar disorder and antithyroid antibodies: review and case series / A. Bocchetta, F. Traccis, E. Mosca [et al.] // International Journal of Bipolar Disorders. - 2016. - № 4 (1). - P. 5.

7. Bono G. Cognitive and affective status in mild hypothyroidism and interactions with L-thyroxine treatment / G. Bono, R. Fancellu, F. Blandini [et al.] // Acta Neurologica Scandinavica.

- 2004. - № 110. - P. 59-66.

8. Bourdeau I. Loss of brain volume in endogenous Cushing's syndrome and its reversibility after correction of hypercortisolism / I. Bourdeau, C. Bard, B. Noël [et al.] // Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. - 2002. - № 87. - P. 1949-1954.

Работа поступила в редакцию 06.03.2017 года.

Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.