CC BY
16УДК 616.441 - 008.64 - 06 : 616.89] - 085.851
В. В. 1щук
НО3ОГЕННО-ОР1СНТОВАНА ПСИХОТЕРАП1Я ХВОРИХ 13 ПСИХОЕНДОКРИННИМ СИНДРОМОМ НА ТЛ1 Г1ПОТИРЕО3У
Укранський науково-практичний центр ендокринно1 xipypriï, трансплантацп ендокринних оргашв i тканин МОЗ Украши, м. Кшв
Summary. Ischuk V. V. NOSOGENICALLY-ORIENTED PSYCHOTHERAPY IN PSYCHOENDOCRINE SYNDROME PATIENTS ON THE BACKGROUND OF HYPOTHYROESIS. - Ukrainian Scientific-Practical Center of Endocrine Surgery, Endocrine Transplantation of Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine.- e-mal: [email protected]. Objective: to form nosogenically - orietable differentiated system of psychotherapeutic support of psychoendocrine syndrome patients on the background of hypothyroidism. 100 patients with hypothyroidism were examined. The patients under exanimation underwent therapy in Ukrainian scientific and practical center of endocrine surgery, endocrine organs and tissues transplantation. The analysis of the severity of nosogenic influence of 12 factors was carried out: 1) the formation of functional and morphological disorders; 2) the presence of chronic (incurable) disease; 3) restriction of physical activity; 4) presence of burdensome experienced symptoms of a disease; 5) the need of therapy with drugs with pronounced side effects; 6) carcinophobic experiences; 7) introspectively defined cognitive and mnestic disorders; 8) the need for diagnostic procedures and therapeutic measures of high cost; 9) availability of labor restrictions, causes financial difficulties; 10) restriction of the circle of communication, due to the presence of the disease or its symptoms; 11) the need to comply with the diet, refusal to drink alcohol and any stimulant substances; 12) dependence on hormone replacement therapy. On the basis of the obtained data, a nosogen-differentiated system of prolonged psychotherapeutic support of patients with psychoendocrine syndrome on the background of hypothyroidism was developed.
Key words: psychoendocrine syndrome, psychotherapy, psycho-traumatization, nosogenic factors.
Реферат. Ищук В. В. НОЗОГЕННО-ОРИЕНТИРОАННАЯ ПСИХОТЕРАПИЯ БОЛЬНЫХ С ПСИХОЭНДОКРИННИМ СИНДРОМОМ НА ФОНЕ ГИПОТИРЕОЗА.
Для формирования нозогенно- ориентированной дифференцированной системы психотерапевтического сопровождения больных с психоэндокринним синдромом на фоне гипотиреоза, было проведено обследование 100 больных гипотиреозом, которые проходили терапию на базе Украинского научно-практического центра эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины. Проведен анализ степени выраженности нозогенного влияния 12 факторов: 1) формирование функциональных и морфологических нарушений; 2) факт наличия хронического (неизлечимого) заболевания; 3) ограничение физической активности; 4) наличие обременительно пережитых симптомов заболевания; 5) необходимость терапии препаратами, имеющими выраженные побочные эффекты; 6) канцерофобические переживания; 7) интроспективно определенные когнитивные и мнестические нарушения; 8) необходимость проведения диагностических процедур и терапевтических мероприятий, имеющих высокую стоимость; 9) наличие трудовых ограничений, вызывает финансовые затруднения; 10) ограничение круга общения, связано с наличием заболевания или его симптомами; 11) необходимость соблюдения диеты, отказа от приема алкоголя и любых стимулирующих веществ; 12) зависимость от приема заместительной гормональной терапии.
© 1щук В. В.
На основе полученных данных разработана нозогенно-дифференцированная система пролонгированного психотерапевтического сопровождения больных с психоэндокринним синдромом на фоне гипотиреоза.
Ключевые слова: психоэндокринный синдром, психотерапия, психотравматизация, нозогения.
Реферат. 1щук В. В. НО3ОГЕННО-ОР1СНТОВАНА ПСИХОТЕРАП1Я ХВОРИХ 13 ПСИХОЕНДОКРИННИМ СИНДРОМОМ НА ТЛ1 Г1ПОТИРЕО3У Для формування нозогенно-диференцшовано1 системи психотерапевтичного супроводу хворих iз психоендокринним синдромом на тлi гiпотиреозу, було проведено обстеження 100 хворих на гшотиреоз, як1 проходили терапiю на базi Укранського науково-практичного центру ендокринно! хирурги, трансплангацп ендокринних органiв i тканин МОЗ Украши. Проведено аналiз рiвня виразностi нозогенного впливу 12 чиннишв: 1) формування функцiональних i морфологiчних порушень; 2) факт наявносл хронiчного (невилiковного) захворювання; 3) обмеження фiзичноl активностi; 4) наявнiсть обтяжливо пережитих симптомiв захворювання; 5) необхвдшсть терапи препаратами, що мають виражеш побiчнi ефекти; 6) канцерофобiчнi переживания; 7) iнтроспективно визначенi когнiтивнi i мнестичнi порушення; 8) необхiднiсть проведення дiагностичних процедур i терапевтичних заходiв, що мають високу вартiсть; 9) наявшсть трудових обмежень, що викликае фiнансовi труднощi; 10) обмеження кола стлкування, пов'язане з наявнiстю захворювання або його симптомами; 11) необхвдшсть дотримання дiети, вiдмови вiд прийому алкоголю i будь-яких стимулюючих речовин; 12) залежшсть ввд прийому зашсно1 гормонально1 терапи. На основi отриманих даних розроблено нозогенно-диференцiйоваиу систему пролонгованого психотерапевтичного супроводу хворих з психоендокринним синдромом на тлi гiпотиреозу.
Ключовi слова: психоендокринний синдром, психотерапiя, психотравматизащя, нозогеннiя.
Актуальнiсть. Порушення обмiну гормошв щитоподiбноl залози е одним iз найбiльш розповсюджених класiв ендокринно1 патологи. Враховуючи бюлопчну активнiсть тирео1дних гормошв, що включае iнтенсивнi психостимулюючi ефекти, !х секреторна диспропорцiя, окрiм соматичногого кластеру семiотики викликае формування психоендокринного синдрому (ПеС), прояви якого знаходяться включаються у патогенез ендокринно1 патологи значно обтяжуючi И перебiг (за рахунок дестабшзаци перебiгу захворюваиня та порушення комплаенсу) та драматично знижуючи яшсть життя (за рахунок накопичення стресу у вiдповiдь на патолопчний модус сприйняття психологiчно важких аспеклв захворювання - нозогенiй, та детермшованого цим формування сателiтних невротичних розлащв) [1-3].
Враховуючи значну клiнiчну сепарацш соматично1 та психотерапевтично1 сфер компетенцп, своечасна дiагностика психопатологiчних розладiв у структурi ПеС, що формуеться е складним завданням до практично1 реалiзацil, тим не менш, клiнiчний досввд психологiчного спостереження за хворими iз ендокринною патологiею, що перебувають на амбулаторному еташ лiкування, вказуе на наявшсть експлщитного механiзму психопатогенезу реалiзацil нозогенiй, що виражаеться у синерги активуючих гормональних ефектiв та анксюгенних форм сощально1 та штроспективно1 рефлексп [4, 5].
У даному контексп питання встановлення актуального спектра нозогенш у структурi гiпотиреозу та пошук конгруентних форм психологiчноl !х корекцп - виступае важливим завданням ктшчно1 психологil.
Мета дослiдження: сформувати нозогенно-диференцшовану систему психотерапевтичного супроводу хворих iз психоендокринним синдромом на тлi гшотиреозу.
Дизайн дослiдження. Контингент досл1дження склали 100 хворих, що проходили л^вання на базi Украхнського науково - практичного центру ендокринно1 хiрургil, трансплантацп ендокринних оргаиiв i тканин МОЗ Укра1ни на гiпотиреоз. Середнiй вж контингентiв становив 48,63±2,46 рiк. Тривалють захворювання на момент дослiдження складала вiд 5 до 15 рошв.
Методи досл1дження: клiнiко-анамнестичний, психодiагностичний, кттко-
психопатолопчний, клшшэ-психофеноменолопчний i клiнiко-статистичний.
Результати дослвдження. На попереднiх етапах дослiдження встановлено, що Для ПеС при гiпертиреозi характерне поеднання високого рiвня iмпульсивностi, високих рiвнiв фiзичноl, опосередковано1 та вербально1 агреси. У структурi сташв декомпенсацп видiлено два типи клшжо-психолопчного аранжування ПеС:
- експлозивно-агонiстичний: композищя нетримання афекту та агресивних патершв реагування, що призводить до втрати контролю за афективно-детермiнованою поведiнкою та включения у комплекс психогенш сташв мжросощально1 дезадаптаци;
- ажитовано-iмпульсивний: композищя тривожносп та iмпульсивностi аранжована психостимулючими ефектами тирео!дних гормонiв, що призводить до диспрозекси та ларвованих форм психомоторного збудження.
В рамках психодгагностичного досл1дження, що включало, зокрема, структуроване психодiагностичне iнтерв'ю, спрямоване на виявлення та систематизащю нозогенних предикторiв психотравматизацп, було видiлено так1 !х групи.
1. Хронопатолог1чна (у спiввiдношеннi з тимчасовим перюдом перебiгу захворювання), що включае наступнi групи предикторiв психотравматизацп:
- ранш (iснуючi в перiодi часу вiд моменту первинного звернення за медичною допомогою з приводу поточного захворювання до 6 мюящв з моменту постановки дiагнозу);
- ввдстрочеш (iснуючi пiсля 6 мюящв з моменту постановки дiагнозу до моменту дiагностики перших соматичних ускладнень захворювання, як1 потребують самостшно1 терапп);
- пiзнi (з моменту дiагностики перших соматичних ускладнень захворювання, яш потребують самостшно1 терапи i дал1).
2. 1нтроспективно-в1тальна (за належнiстю до штроспективно-щентифжованих сфер життя хворого), що включае наступш групи предикторiв психотравматизацп:
- валеоцентрична (включае предиктори приналежносл у сферi побоювань за стан здоров'я, фiзичний i псих1чний добробут);
- сощоцентрична (включае предиктори приналежносп сферi побоювань за порушення сощальних, включаючи сiмейнi, трудовi та економiчнi взаемовiдносини);
- агедонiстична (включае предиктори приналежшсть до сфери побоювань спрямованих на втрату можливостi отримувати задоволення i задоволення).
На пiдставi аналiзу варiантiв динамiчного стереотипу проведено штерпретащю характеру впливу нозогенних предикторiв психотравматизацп у психосоматичному ракурсi.
1. Формування функцюнальних I морфологгчних порушень, як предиктор психотравматизацп при гшотиреоз^ даний предиктор мае штенсиф^ючий тип динамiки (10.0% / 46,0% / 72,0%), що може бути пояснено аналопчно.
Психотерапевтична тактика: когнитивно-поведiнкова терап1я шдиввдуальна на ранньому етапi iз поступовим формуванням групи.
2. Факт наявностI хротчного (невилгковного) захворювання, як предиктор психотравматизацп при гшотиреоз^ даний предиктор мае ремггуючий тип динамiки (77.0% / 22,0% / 43,0%), що може бути пояснено схильнютю контингенту хворих на гшертиреоз до гшотимних i субдепресивних станiв на шзшх етапах перебiгу захворювання, що формуе контекст для загострення екзистенщальних переживань.
Психотерапевтична тактика: когнтивно-поведiнкова терашя, що на ранньому етапi передбачае групову участь iз посуповим переходом до шдивщуально1 практики iз тими хворими, що не демонструють позитивного ефекту.
3. Обмеження ф1зично'1 активностг - як в перспективi розвитку захворювання, так i фактичне - може бути об'еднано в единий предиктор психотравматизацп, що мае при гiпотиреозi даний предиктор мае кульмшацшний тип динамiки (73,0% / 51,0% / 49,0%), маючи максимальну частоту в ранньому перiодi захворювання, зазначена ситуащя мае подiбну природу з такою при гшертиреоз^ але при данш нозологiчноl формi в1дстрочений i пiзнiй перiод перебiгу захворювання мае суб'ективно б№ш глибоке обмеження фiзичноl активностi.
Психотерапевтична тактика: селективна поведiнкова терап1я iз хворими, що демонструють високу iндивiдуальну значущiсть даного чинника.
4. Наявнкть обтяжливо пережитих симптомгв захворювання при гiпотиреозi даний
предиктор мае редукуючийся тип динашки (63,0% / 42,0% / 32,0%), що ввдповщае ефективносп терапевтичного купiрувания проявiв захворювания i зростаючо1 псих1чно1 адаптаци хворих.
Психотерапевтична тактика: селективна поведiнкова терапiя iз хворими, що демонструють високу iндивiдуальну значущiсть даного чинника.
5. Необхiднiсть терапИ препаратами, що мають виражеш побiчнi ефекти, яш негативно позначаються на стан здоров'я, мае при гiпотиреозi даний предиктор мае ремггуючий характер динамiки (20,0% / 13,0% / 44,0%), що може бути пояснено оптимальним сшвввдношенням дозування / ефектившсть у вщстроченому перiодi захворювания i манiфестацiею побiчних ефектiв при збiльшеннi дозування i включеннi в спектр терапп препарапв спрямованих на корекцiю ускладнень в тзньому перiодi захворювання.
Психотерапевтична тактика: сугестивна психотерашя iндивiдуальна на ранньому етат iз поступовим формуванням групи. Можливе використання трасових технiк.
6. Канцерофобiчнi переживання при гiпертиреозi мають кульмшацшний характер динамiки (20,0% / 36,0% / 13,0%), зустрiчаючись у вгдносно малому числi спостережень вони найбшьш часто рееструвалися у вгдстроченому перiодi захворюваиия, скорiш за все це пов'язано з ненавмисною iндукцiею з боку медичного персоналу i самостшного аиалiзу хворим рiзних джерел шформацп, самостiйно купiруеться з плином часу i переходом захворюваиия до стабшьного перебiгу.
Психотерапевтична тактика: селективна комплаенс-орiентована та рацiональна психотерапiя
7. 1нтроспективно визначет когнiтивнi i мнестичнi порушення, як предиктор психотравматизацп при гiпотиреозi даний предиктор мае ремiтуючий тип динамiки (50,0% / 31,0% / 42,0%), що обумовлено наявшстю прозектичних розладiв i виснаженням в структурi психастенiчних станiв на ранньому етат перебГгу захворюваиия, як1 сприймаються хворими як зниження пам'ятi та штелекту. Ефективна замiсна терапiя основного розладу частково компенсуе зазначенi порушення на вщсроченому етапi перебiгу захворюваиня, i з меншою ефективнiстю - з появою ускладнень на тзньому етат перебГгу захворювання.
Психотерапевтична тактика: когнитивно -поведшкова терапiя iндивiдуальна на ранньому етат iз поступовим формуванням групи.
8. Необхiднiсть проведення дiагностичних процедур i терапевтичних заходiв, що мають високу варткть, як фактор психотравматизацп, при
гiпотиреозi даний предиктор мае ремггуючий тип динамГки (53,0% / 30,0% / 44,0%), що може бути пояснено об'ективними сгаввадношенням фшансових витрат при гiпертиреозi в рГзних перiодах захворювання.
9. Наявтсть трудових обмежень, що викликае фiнансовi труднощи, втратою економiчно-домiнантною ролГ як фактор психотравматизацп при гiпотиреозi даний предиктор мае персистуючий характер динамГки (30,0% / 35,0% / 30,0%), що вгдповщае стабГльному рГвню значущостГ в уах перГодах захворювання.
Психотерапевтична тактика: амейна психотерапГя Гз формуванням психотерапевтично1 групи, що складаеться Гз хворих та !х сГмей.
10. Обмеження кола спшкування, пов'язане з наявнiстю захворювання або його симптомами, як фактор психотравматизацп при гшотиреозГ даний предиктор мае кульмшацшний характер динашки (7,0% / 22,0% / 21,0%), що вщповщае пгдвищенню рГвня значущосл комушкативного дефщиту для дано1 групи хворих у вгдстроченому перГодГ перебпу захворювання через компенсац1ю проявГв психастенп.
Психотерапевтична тактика: групова психотерапГя Гз особистГсно-орГентованим компонентом. Залучаються хворГ, що демонструють високу шдивгдуальну значущГсть даного чинника.
11. Необхiднiсть дотримання дiети, вiдмови вiд прийому алкоголю i будь-яких стимулюючих речовин як фактор психотравматизацп при гшотиреозГ даний предиктор мае кульмшацшний характер динашки (30,0% / 11,0% / 12,0%), що вщповщае швидко1 адаптаци, на яку накладаються обмеження через властивГ гшотирео1дним станам явища гшобули та гшопатп.
Психотерапевтична тактика: групова психотерапГя, що поеднуеться Гз ГндивГдуальними сеансами екзестенцГйно1 психотерапй для хворих, що демонструють
високу шдиввдуальну значущють даного чинника.
12. Залежнгсть eid прийому зам1сно1 гормональное mepaniï, як предиктор психотравматизацп, при гшотиреоз1 даний предиктор мае ремиуючий тип динашки (23,0% / 15,0% / 18,0%), що ввдповвдае вщноснш прихильносп режиму терапп у ввдстроченому пер1од1 захворювання, най1мов1рн1ше в силу суб'ективно ввдзначаеться ефективносп терапп при незначнш вираженосп поб1чних ефекпв.
Психотерапевтична тактика: Групова психотерашя на ранньому етат 1з поступовим переходом до iндивiдyальноï практики рацiоналiзацiï 1з тими хворими, що не демонструють позитивного ефекту.
Висновки: На п1дстав1 анал1зу вар1ант1в динам1чного стереотипу проведено штерпретацш характеру впливу нозогенних предиктор1в психотравматизацп у психосоматичному ракура, а саме: 1) формування функцюнальних i морфолопчних порушень; 2) факт наявносп хрошчного (невилжовного) захворювання; 3) обмеження фiзичноï активностц 4) наявн1сть обтяжливо пережитих симптом1в захворювання; 5) необх1дн1сть терапи препаратами, що мають виражен1 поб1чш ефекти; 6) канцерофоб1чн1 переживання; 7) штроспективно визначен1 когн1тивн1 i мнестичш порушення; 8) необх1дн1сть проведення д1агностичних процедур i терапевтичних заход1в, що мають високу варпсть; 9) наявшсть трудових обмежень, що викликае фшансов1 труднощ1; 10) обмеження кола стлкування, пов'язане з наявн1стю захворювання або його симптомами; 11) необхвдшсть дотримання д1ети, в1дмови в1д прийому алкоголю i будь-яких стимулюючих речовин; 12) залежнють в1д прийому зам1сно1' гормонально1' терап11'.
Розроблено принципи психотерапевтичного супроводу хворих 1з ПеС на тл1 г1потиреозу.
Лiтература:
1. Коростий В. И. Психические нарушения при соматических и эндокринных заболеваниях / В. И. Коростий, В. Л. Гавенко, Г. А. Самардакова, А. М. Кожина - Харьков, 2000 - 29 с.
2. Пятницкий Н. Ю. Сравнительная характеристика психических расстройств при разных видах эндокринопатий / Н. Ю. Пятницкий // Социальная и клиническая психиатрия. - 2001. - № 4. - С. 10-13.
3. Уварова Е. В. Гипогонадотропный гипогонадизм (обзор литературы) / Е. В. Уварова, Е. В. Трифонова // Педиатрическая фармакология. - 2008. - № 4. - С. 45-53.
4. Brambilla F. Psychopathological aspects of neuroendocrine diseases: Possible parallels with the psychoendocrine aspects of normal aging / F. Brambilla // Psychoneuroendocrinology. 1992. - № 17 (4). - P. 283-291.
5. Geffken G. R. Psychiatric morbidity in endocrine disorders / G. R. Geffken, H. E. Ward [et al.] // Psychiatric Clinics of North America. - 1998. - № 21. - P. 473-489.
References:
1. Korostiy V. I. Psikhicheskiye narusheniya pri somaticheskikh i endokrinnykh zabolevaniyakh / V. I. Korostiy, V. L. Gavenko, G. A. Samardakova, A. M. Kozhina - Khar'kov, 2000 - 29 с.
2. Pyatnitskiy N. YU. Sravnitel'naya kharakteristika psikhicheskikh rasstroystv pri raznykh vidakh endokrinopatiy / N. YU. Pyatnitskiy // Sotsial'naya i klinicheskaya psikhiatriya. - 2001. -№ 4. - С. 10-13.
3. Uvarova Ye. V. Gipogonadotropnyy gipogonadizm (obzor literatury) / Ye. V. Uvarova, Ye. V. Trifonova // Pediatricheskaya farmakologiya. - 2008. - № 4. - С. 45-53.
4. Brambilla F. Psychopathological aspects of neuroendocrine diseases: Possible parallels with the psychoendocrine aspects of normal aging / F. Brambilla // Psychoneuroendocrinology. 1992. - № 17 (4). - P. 283-291.
5. Geffken G. R. Psychiatric morbidity in endocrine disorders / G. R. Geffken, H. E. Ward [et al.] // Psychiatric Clinics of North America. - 1998. - № 21. - P. 473-489.
Работа поступила в редакцию 24.11.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
