CC BY
24Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 24 (63). 2011 г. № 1. С. 149-154.
УДК 336.9
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТОРГОВО-ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН УКРА1НИ З КРА1НАМИ БЛИЗЬКОГО СХОДУ Пжалов В.С.
Торгово-промислова палати Криму, Симферополь, Украгна
E-mail: vladipik@mail.ru
У стат розглядаеться сучасний стан ствробпнищва Украши з крашами Близького Сходу. Щдкреслюеться важлив1стъ регюну для Украши в умовах глобашзаци. Визначет прюритетт напрямки сшвробгтнищва та окрем елементи стратеги розвитку сшвпращ з крашами Близького Сходу. Ключов1 слова: економ1чне сшвробгтництво, Близький Сх1д, ексиорт-1мпорт товарiв, региональна политика.
АКТУАЛЬН1СТЬ ПРОБЛЕМИ За роки незалежносп вiдношення Украши з рiзними державами та органiзацiями розвивалися за рiзними сценарiями й за валякою мiрою успiху. Багато що залежало як вщ внутршньополгтично1 ситуаци, так i вщ положення справ в репот й на мiжнароднiй арет. Торгово-економiчнi вщносини Украши з крашами Близького Сходу не виключення. Зовшшньоекожмчна дiялънiстъ у даному напрямку вщкривае для нашо! держави значнi перспективи виходу впчизняно! продукцл на ринки близькосхщного регiону. Укра!на мае можливють стати одним з лiдерiв в зовmшньоекономiчmй дiялъностi на Близькому Сход^ пролягаючи новi шляхи до цього стратегiчно важливого, але й дуже складного регiону свiту. Як вказують науковi дослщження, дана область е не зразково-показовим варiантом, але мае послщовно-зростаючий характер розвитку економiчних вщносин.
АНАЛ1З ОСТАНН1Х ДОСЛ1ДЖЕНЬ ТА ПУБЛ1КАЦ1Й Дослiдженню розвитку економiчних вщносин Укра1ни з крашами Близького Сходу була присвячена низка наукових праць таких украшських вчених як: С. Глазьев, С. Гршевецький, М. Захматов, Д. Кочубей, Н. Перстнева, В. Пша, Д. Серов, Ю. Скороход, Ю. Токарев, М. Фащевський, А. Цшчко, В. Швед. З науково! точки зору вважаеться за доцшьне здiйснювати на постiйнiй основi мошторинг та аналiз дано! проблематики, так як систематизащя напрацювань за даним напрямком дозволить керiвництву держави опташзувати шляхи розвитку прiоритетних напрямкiв подальшого ведення дiалогу в економiчнiй сферi [1, 2, 3].
МЕТА ДОЛ1ДЖЕННЯ Визначити перспективи економiчних вiдносин Укра!ни з крашами Близького Сходу, а також чинники, яю можуть сприяти стабiлъному розвитку даних вiдносин, шляхом аналiзу юнуючо! нормативно-правово! бази та сучасного стану торгово-економiчного спiвробiтництва.
ВИКЛАДАННЯ ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ На сьогоднi, мiж Укра!ною та крашами Близького Сходу створено дiеву договiрно-правову базу для всебiчного розвитку двостороннiх вiдносин, здшснення ефективного спiвробiтництва на всiх рiвнях - мiждержавному, мiжурядовому, мiжвiдомчому та мiжрегiональному. Торговельно-економiчне спiвробiтництво мiж Укра!ною та крашами Близького Сходу регулюеться низкою угод про вшьну торпвлю, виробничу кооперацiю, запобiгання подвiйного оподаткування та iн. Але, iснують кра!ни, наприклад Катар,
з якими станом на початок 2010 року, Украша уклада лише одну мiжурядову угоду "Про економiчне, торговедьне та техшчне сшвробггництво", яка буда шдписана у ачш 2002 року та набуда чинност у груднi 2004 року [4].
Зокрема, украшсью вченi та державш посадовцi зазначають, що на даний час проблема сшвпращ Украши з крашами Бдизького Сходу не залишаеться без уваги. Керiвництво держави тдкреслюе важдивiсть Близького Сходу для украшсько! зовшшньо! подiтики й економiки [5, с. 7]. Не дивлячись на зусилля приватного бiзнесу та вчених, кра!ш поки ще не вдаеться створити критичну масу для прориву в даних вiдносинах. ДИ уряду Украши в даному напрямку вважаються фрагментарними за наступними причинами:
По-перше, на нетрадицiйних для радянсько! продукци ринках, украшсью виробники виглядають мало ефективними на фош конкурентiв з Свропи, Америки й Пiвденно-схiдноl Ази. Вони не проявляють серйозно! iнiцiативи для освоення ринкiв бдизькосхiдних кра!н. Украшсью пiдприемства, бажаючи грати активну роль у просуванш власно! продукци до ринюв кра!н Близького Сходу, не готовi нести необхiднi для цього витрати.
По-друге, украшська продукщя, яка постачаеться через посередникiв з тре^х держав до бдизькосхiдних кра!н, в основному е сировинною. Тому вважаеться не конкурентноздатною в крашах арабського свiту.
По-трете, за перюд незадежностi Украши, кра!ни Близького Сходу не займали прiоритетного мiста у зовнiшньоекономiчнiй подiтицi держави. Керiвництво Украши зосереджувало зусилля на курсi евроатлантично! штеграци, що, у свою чергу, диктувало особливу позицiю до проблем Близькосхщного регiону.
Результати роботи спшьних комiсiй та пiдписанi угоди залишаються в основному на паперi. У свою чергу, бшьшють кра1н Близького Сходу не можуть чггко сформувати доктрину економiчноl спiвпрацi з новоутвореними пострадянськими державами, за винятком Росшсько1 Федерацп [6].
По-четверте, взаеморозумшню мiж потенцiйними партнерами з Украши й близькосхщними кра1нами заважають стереотипне мислення i помилкова уява один про одного. Головну роль у формуванш цього продовжують грати засоби масово1 iнформацil. Образи, що створюються, мають негативний характер [7, с.406-409].
В той же час, ва щ причини мають тимчасовий характер, i можна з упевненiстю прогнозувати збiдьшення обсягiв украiнсько-бдизькосхiдних зв'язкiв найближчими роками, про що св1дчать об'ективш данi подiпшення iнвестицiйного кдiмату.
Звичайно, на даний час iстотну негативну роль зiграда свiтова криза, що почалася в останньому квартадi 2008 р. в США й, яка охопила практично уш краши св^у, включаючи Украiну.
Серед об'ективних чинниюв економiчних стосункiв, якi позитивно можуть вплинути на розвиток торгово-економiчних вщносин Украiни з краiнами Близького Сходу, необхщно вiдзначити наступне. В Украш сформована значна дiаспора краiн Близького Сходу, юнуе досить дiездатна й активна кшьюсть представникiв дiдових кш, потенцiад яких може сприяти розвитку двостороншх бiзнес контактiв. Кiдькiсть представниюв iсдамського свiту в Украiнi за роки незалежносп збiдьшидася вiд 1,2 до 2,3 млн. чол., що складае близько 5% населення держави [8].
В той же час, бшьша кшьюсть краiн Близького Сходу становлять значний штерес для Украши як перспективний ринок товарiв, послуг i технодогiй, транспортний, транзитний, торговельно-фшансовий i туристичний центр. Завдяки
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИРОЗВИТКУ.
свое! традицшно! ролi регюнального торговельно-економiчного посередника, деякi кра!ни можуть розглядатися як своерщш "ворота" для просування укра!нсько! продукци та технологiй на ринки шших сумiжних арабських кра!н.
Укра!на, у свою чергу, приваблюе великим промисловим та науково-технiчним потенцiалом, широкими транзитними можливостями. Через територiю Укра!ни проходять важливi транспортнi комуткаци, яю з'еднують Свропу з кранами Середнього Сходу та Центрально! Азп. Географiчна близьюсть Укра!ни та кра!н Близького Сходу, зручтсть морського та повпряного сполучення, взаемодоповнюючий характер нацiональних економш, створюють об'ективш передумови для устшно! розбудови взаемовипдного торговельно-економiчного спiвробiтництва з близькосхвдними кранами.
За даними держкомстату Украши простежуеться поступове зростання експорту украшсько! продукци до кра!н Близького Сходу. Так, за перюд 2001-2009 рр. Укра!на, в цiлому, залишаеться експортером власно! продукцi! до Азербайджану, Вiрменi!, Бахрейну, Грузi!, Сгипту, Смену, 1зра!лю, 1раку, 1сламсько! Республiцi 1ран, Йорданi!, Катару, Кувейту, Лiвану, Об'еднаних Арабських Емiратiв, Оману, Палестинсько! Територи, Саудiвсько! Аравi! та Туреччини [9].
Таблиця 1
Географiчна структура зовнiшньо! торгiвлi товарами Укра!ни з кра!нами
Близького Сходу
2001 2005 2009
тис. дол. США тис. дол. США тис. дол. США
експорт iмпорт експорт iмпорт експорт импорт
Азербайджан 45608,09 8155,97 290741,99 27789,30 546638,7 282794,6
В1рмс1ми 22084,70 10661,91 97500,16 13211,08 165628,0 28217,0
Бахрейн 9,28 0,79 5857,23 - 141,2 1331,4
Грузiя 36460,64 11193,44 199733,55 41000,09 398208,2 97807,3
Емен 6078,99 - 28312,33 65,93 16521,9 15,9
1зра'|.и> 132571,17 57134,27 290738,61 62994,27 393597,2 79881,2
¡рак- 293074,05 0,15 83313,28 209,10 236513,0 46,2
1сламська 161499,17 3401,26 577012,01 18188,53 755820,1 33193,1
Республша 1ран
Пордаи1я 45216,30 1882,82 182056,44 10760,25 474486,0 14990,3
Катар 167,91 11,26 12851,07 0,82 11664,2 3629,3
Кувейт 1319,24 1,32 16619,78 593,24 22210,2 1136,5
Лшан 99352,10 1421,66 102514,04 1965,85 694099,1 3543,9
Об'сдиаи1 118337,42 2414,56 345667,66 10357,18 318628,1 35646,4
Арабськi Ем^рати
Оман 2757,13 490,84 47904,99 460,23 14948,3 1896,7
Палестинська - - - - 629,6 5,2
Територiя
Сауд1вська 123845,30 2862,94 386484,29 3039,91 498177,9 8301,2
Арав1я
Сир1йська 177579,36 2427,30 676163,25 27725,90 753297,8 15609,5
Арабська Республша
Туреччина 1009379,86 138156,36 2034974,78 607697,21 2126526,4 952243,6
Египет 204190,25 9897,39 802501,88 37066,63 1013336,4 61711,7
ВСЬОГО: 16264734,34 15775092,66 34286748,26 36141094,96 39702883,3 45435559,2
Джерело: [4, 9].
Аналiз торгово-економiчних вiдносин Укра!ни з близькосхiдними кра!нами (табл. 1) вказуе на те, що на даний час, у порiвняннi iз загальним обсягом експорту,
частка продукцп, яка iмroртуeться з Украши до краш Близького Сходу складае тiльки 25%, де 20 % надходить до Туреччини. У порiвняннi i3 загальним обсягом украшського експорту у 2001 рощ, кшьюсть експортних операцiй, яка здшснена Украшою з нижчезазначеними крашами у 2010 рощ, майже не змшилася ^зниця складае близько 10%). Географiчна структура зовнiшньоï торгiвлi товарами також вщображае зменшення як експортних, так i iмпортних показникiв двосторонньоï торпвль що було зумовлено впливом негативних наслiдкiв свiтовоï фiнансовоï кризи протягом 2008-2009 рр. Але , не зважаючи на негативш наслiдки свiтовоï фiнансовоï кризи, за 2009 р., Украша, у порiвняннi з показниками 2001 р., мае негативний обсяг експорту тшьки з 1раком (-20%). Звггний перiод за сiчень-вересень 2010 р. вказуе на те, що торговельний баланс Украши з крашами Близького Сходу поступово стабшзуеться. Основними статтями украшського експорту до краш Близького Сходу залишаються продукщя машинобудiвного, сшьськогосподарського та металургiйного виробництва. В основному украшська продукцiя експортуеться до Туреччини (5,5%), Сгипту (2,8%), 1сламсько1' Республiцi 1ран (1,9%), Лiвану (1,7%) та Азербайджану (1,3%). За статтею iмпорту товарiв до Украши першу п'я^рку складають: Туреччина (2,1%), Азербайджан (0,6%), Грузiя (0,21%), 1зрашь (1,7% та Сгипет (0,13%). Слщ зауважити, що Туреччина паралельно займае перше мюце з краш Близького Сходу, з якою Украша, здiйснюе найбшьшу кiлькiсть експортно-iмпортних операцiй (2001 р. - 2,4 млрд. дол. США, 2005 р. - 8,1 млрд. дол. США., 2009 р. - 11,7 млрд. дол. США).
Слщ також зазначити, що торговельно-економiчнi вщносини мiж Украшою та деякими крашами Близького Сходу (Бахрейн, Держава Кувейт, Лiван, Об'еднаш Арабсью Емiрати) характеризуются незначними обсягами товарообку, де частку украшського експорту складають лише декшька позицш [10].
Так, наприклад, протягом останшх рокiв основу украшського експорту до Лiвану складали чорнi метали та зерновi культури. Фахiвцi Мшютерства закордонних справ Украши зазначають, що збшьшення експорту продукцiï металургiйного комплексу на лiванський ринок, зокрема розширення його асортименту, вимагае насамперед пщвищення якостi продукци та дотримання вимог вщповщних мiжнародних стандартiв виробництва. Починаючи з 2001 року простежуеться пожвавлення у двостороннiй торгiвлi. Зокрема, якщо у 2001 роцi товарообiг складав 100,7 млн. дол. США, то за сiчень-вересень 2010 р. - 722,5 млн. дол. США. Сальдо торгiвлi товарами протягом 2001-2010 рр. залишаеться позитивним.
Таким чином, для подальшого ведення двостороннього дiалогу з крашами Близького Сходу, Украша може продовжити узгоджувати принципи та механiзми економiчного спiвробiтництва, що у подальшому позитивно вщобразиться на мiждержавних економiчних стосунках. Враховуючи реальш потенцiальнi можливостi Киева вщносно близькосхiдного регiону, необхiдно також визначитися з прюритетами й зосередити зусилля на традицшних для радянсько1' продукцй' ринках, де укра1'нська продукщя ще не повнiстю витиснена.
Полшшенню вiдносин може також сприяти удосконалення й укрiплення законодавчо!' бази щодо захисту iнвестицiй i торговельно-економiчноï сшвпращ з
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ..
близькосхщними крашами. Украй важливим е проведення Украшою реформ, яю стосуються зовшшньоторговельних зв'язюв та фiнансового облiку, а також мiжнародного економiчного суддiвства. Недосконалють украшсько1' законодавчо1' бази в цш областi створюе низку бар'ерiв на шляху торпвельного обмiну мiж украшськими та дiловими колами краш Близького Сходу.
ВИСНОВКИ Перспективними сферами украшсько-близькосхщного торговельно-економiчного спiвробiтництва залишаються: сiльське господарство, енергетика, промисловють, будiвництво, транспорт, iригацiя та водне господарство.
Розширенню торговельно-економiчного спiвробiтництва мiж державами в 2011 рощ може сприяти:
- продовження роботи Мiжурядових комiсiй з торговельно-економiчного спiвробiтництва;
- започаткування мiжрегiональноï сшвпращ ^ж окремими областями та мютами, Торгово-промисловими палатами, пiдприемствами та ш.);
- активiзацiя в Украïнi шформацшно1' кампани стосовно можливостей близькосхiдного ринку збуту для украшсько1' продукци;
- участь Украши у тендерах, яю проводитимуться на територи близькосхiдних держав (енергетична, будiвна та транспортна галузь);
- розвиток двостороннього спiвробiтництва у сферi вiйськово-технiчного спiвробiтництва;
- у зв'язку з тим, що товарооб^ мiж Украшою та крашами Близького Сходу, частково залежить вiд пропускно1' спроможностi поромних переправ краш Чорноморського регюну, наприклад Iллiчiвськ-Потi-Батумi, вийти з шщативою щодо розробки спiльних проектов з метою збiльшення потужностей порта Чорноморського репон;
- при розробщ подальших цiльових державних програм, враховувати юнуючий контингент з випускникiв украшських вузiв та представникiв украшсько1' дiаспори в крашах Близького Сходу з метою 1'х сприяння у розповсюдженш iнформацiï вiдносно позитивного iмiджу Украши, як в пол^ичнш, так i в економiчнiй сферi.
Досягнення Украшою вищезазначених задач дозволить суттево збшьшити товарообiг з кра1'нами регiону Близького Сходу, транзитний вантажопотш через власну територiю, а також експорт нащонально1' продукцй' на ринки кра1'н Свропейського Союзу та Середньо1' Азй'. Перспективи подальших дослщжень в даному напрямi передбачають поглиблений аналiз економiчного сшвроб^ництва Укра1'ни та кра1'н Близького Сходу з урахуванням свiтових кризових тенденцш.
Список лiтератури
1. Халиль Аль-Саид. Желаемое и возможное в украинско-арабских отношениях [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zn.ua/1000/1600/70680.
2. Гриневецкий С. Региональная политика - слишком важное дело / С. Гриневецкий // Губернатор. - 2001. - С. 11-12.
3. Омар Исмаэль Омар. Состояние и перспективы экономического сотрудничества Украины и стран Ближнего Востока [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://intkonf.org/omar-ismael-omar-rol-ekonomicheskogo-sotrudnichestva-v-mezhdunarodnyih-ekonomicheskih-otnosheniyah-mezhdu-ukrainoy-i-stranami-blizhnego-vostoka.
4. Офщшний сайт Мшстерства закордонних справ Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua.
5. Серов Д.И. Юг Украины и Ближний Восток: состояние и перспективы экономического сотрудничества / Д.И. Серов // Стратегические приоритеты. - 2007. - № 74 (5). - С.7.
6. Офщшний сайт Дшового б1знес Центру Укра!на-Близький Схщ [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ume.kiev.ua.
7. Махарж А. Економ1чне ствробггництво Укра!ни з кра!нами близького Сходу у Чорноморському регюш / А. Махарж // Зб1рник наукових праць: Проблеми та перспективи розвитку ствробгтництва м1ж кра!нами Швденно-Схщно! Свропи у рамках Чорноморського економ1чного ствробпництва та ГУАМ. - Севастополь-Донецьк. - 2009. - С. 406-409.
8. Офщшний сайт Свропейсько-арабського фонду м1жкультурних комушкацш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.euroarabia.com.ua/index.php.
9. Офщшний сайт Державного комитету статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
10. Аль Газу Али Ахмед Мохаммед. Экономические предпосылки сотрудничества промышленных предприятий Украины и Ближнего Востока / Аль Газу Али Ахмед Мохаммед // Економ1чний Вюник НТУУ «КП1» М!жнародна Економжа. - 2010. - №3. - С. 46-49.
Пикалов В. С.Современное состояние и перспективы развития торгово-экономических отношений Украины со странами Ближнего Востока/ В.С. Пикалов// Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия "Экономика и управление". - 2011. - Т. 24 (63). № 1. - С.149-154.
В статье рассматривается современное состояние сотрудничества Украины со странами Ближнего Востока. Подчеркивается важность региона для Украины в условиях глобализации. Определены приоритетные направления сотрудничества и отдельные элементы стратегии развития сотрудничества со странами Ближнего Востока.
Ключевые слова: экономическое сотрудничество, Ближний Восток, експорт-импорт товаров, региональная политика.
Pikalov V. Current state and prospects for development of trade and economic relations of Ukraine with the near East Countries / V. Pikalov// Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. - Series: Economy and Management. - 2011. - Vol. 24 (63), № 1. - P. 149-154. In the article the current state of collaboration of Ukraine with the Near East countries is examined. Importance of region is underlined for Ukraine in the conditions of globalization. Priority directions of collaboration and separate elements of strategy of development of collaboration with the Near East countries are selected.
Keywords: economic collaboration, Near East, export-import of commodities, regional policy.
Статья поступила в редакцию 20. 12. 2010 г.
