CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 25 (64). 2012 г. № 3. С. 166-172.
УДК 339.7
ПЕРСПЕКТИВИ АРАБСЬКО1 Ф1НАНСОВО1 СП1ВПРАЦ1 У РЕГ1ОН1 ДЕРЖАВ БЛИЗЬКОГО СХОДУ I П1ВШЧНО1 АФРИКИ Резткова Н.В.
1нститут мiжнародних вщносин Кшвського национального унiверситету iменi Тараса Шевченка, Кшв, Украгна
e-mail: r nv@ukr.net
В статп дослiджуються перспективи арабсько! фшансово! спiвпрацiу регiонi держав Близького Сходу i mE^Hm! Африки. Розглядаються засади подальшо1 валютно1 штеграци дослвджуваних краги. Ключов1 слова: арабський репон, фiиансова ствпраця, арабський каттал, валютна iитеграцiя.
ВСТУП
Спроби кра!н арабського репону налагодити фiиаисову спiвпрацю мають тривалу п'ятдесятилiтию iсторiю. Арабська плапжна коивеицiя 1953 року заклала принципы торгового обмшу i переведення каппатв.Наступний крок - у сiчиi 1959 р. T^i Лiваи, 1рак, Йордашя, Саудiвська Аравiя, Йемен, Сгипет, Судан i Лiвiя домовилися про створення мiжарабсько! фшансово! оргашзацн з початковим катталом 20 млн. египетських фунпв. II завданням було: фiиаисуваиия бущвництва державних i приватних промислових об'екпв; надання фшансово! допомоги державним компашям, що реконструюють промисловi пiдприeмства; надання позик i кредитiв для розширення внутрiшнiх ринкiв.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Особливостi економiчного розвитку кра!н, що розвиваються, знайшли свое вщображення у працях вiтчизняних i зарубiжних авторiв А. А. Абалкшо!, A.C. Булатово!, М. Ю. Головнш, Д. I. Кондратов, С.А. Кузьмша, В. К. Ломакiна, В.А. Мельянцева, А.1. Неклесси, А.1. Погорлецького, А.П. Румянцева, М.Ю. Рубцово!, А.В. Федорченко та ш.
Значний внесок в анатз специфiки процесiв економiчного розвитку кра!н Персько! затоки також учених У. Фасано, З.1кбал, P.I. Беккш, Е. Джедресiк, Р. Еспiноза, А. Прасад, О. Вшьямс та ш.
Фiнансова спiвпраця держав Близького Сходу i Ившчно! Африки, попри задеклароваш цiлi з боку держав-членiв, вщбуваегься вкрай повiльно. Водночас, в умовах глобально! монетарно! нестабiльностi потенцiал такого сшвроб^ництва не викликае сумнiвiв. Мета даного дослщження полягае у оцшщ потенцiалу економiк держав Близького Сходу i Ившчно! Африки до реатзацн крокiв монетарно! та валютно! конвергенцп на шляху до поглиблено! фшансово! iнтеграцi!' арабських кра!н.
ОСНОВНИЙ МАТЕР1АЛ
У лютому 1966 р. на черговш сесн Ради економiчно! едносп прийнято рiшення про утворення Арабського пла^жного союзу(АПС). Головною метою було прагнення полегшити розрахунки за торговими операщями i вiдрегулювати
вщповщно до необхщносп платiжнi баланси членiв АПС.Проте ус цi проекти не були реалiзованi з найрiзноманiтнiших причин, головною з яких була вщмова краш-експортерiв нафти фiнансувати дiяльнiсть цих оргашзацш.
Наступний етап налагодження мiжарабськоl фшансово1 спiвпрацi - 1970-тi роки, коли держави упритул пiдiйшли до нового, вищого рiвня розвитку сво1х стосункiв. Початокцьому поклала енергетична криза, що уразила свiтову економiку.Наголосимо, що в результат кризи не лише був здшснений переворот у системi цiноутворення на свiтовому ринку - посилилася диференщащя кра!н арабського свпу. Згодом це перетворилося на один з головних чинниюв впливу на мiжарабське економiчне спiвробiтництво.
Кра1ни-експортери нафти отримали помiтнi переваги порiвняно з шшими державами арабського регiону, що дало змогу 1м випередити останнiх за багатьма економiчними показниками. Золотовалютш запаси i позитивне сальдо зовшшньоторговельного балансу нафтовидобувних крашяскраво контрастувало з серйозним дефщитом зовшшньо1 торгiвлi арабськихкраlн-iмпортерiв нафтита труднощами з фiнансовими коштами, типовими для бiльшостi держав, що розвиваються.
Ось так в арабському свт з'явилася група кра1н з надмiрним капiталом. Економiка багатьох з них виявилася не в змозi продуктивно його осво1ти, оскiльки вони не мали нi вiдповiдного устаткування, ш сучасно! технологи, нi квалiфiкованих кадрiв. Iншi ж держави вiдчували гостру потребу в швалютних засобах для пом'якшення гостроти дефiциту платiжних i зовнiшньоторговельних балансiв.
Така ситуацiя спричинила появу нових форм економiчних взаемозв'язюв. Передусiм йдеться про позики i кредити, якi нафтовидобувнi кра1ни стали надавати шшим державам регiону.За даними офщшних арабських органiв, загальна фшансова сума, надана кра1нами-донорами(експортерами нафти) з 1970-2010 рр. шшим арабським i багатьом неарабським державам свггу, що розвиваються, в Африцi, Азп, Латинськш Америцi i частково в Сврош, еквiвалентна312,3 млрд. дол. Частка арабських держав Персько1 затоки становила84,2% уах засобiв, що надавалися. У загальному обсязi коштiв питома вага Саущвсько1 Арави, Кувейту, ОАЕ i Катару становила 64,2%, 15,9%, 10,6% i 2,1% вщповщно. Саудiвська Аравiя незаперечно посша i посiдаe лiдируюче становище не лише серед арабських кра1н, але i у свiтi тсля США.
На iншому полюсi - краши-донори, на частку яких тодi припадало 26,9 млрд. дол. або 7,2% ушх фiнансових коштiв, що надавалися. Це - Алжир, 1рак i Лiвiя з обсягом участ кожно1 1,2%, 3,2% i 2,8% вщповщно.
Вiльнiшому перемiщенню арабського катталу у регiонi держав Близького Сходу i Ившчно1 Африки (САБВ) перешкоджають нестабiльнiсть економiчного i фiнансового стану низки держав; велика кшьюсть обмежень i бюрократична тяганина у мюцевих органах влади; недостатнiсть шформацп з питань швестицш; невисокий рiвень прибутку на вкладений каттал; складнiсть в отриманш гарантiй вiд конфюкаци i секвестру; вiдсутнiсть едино1 полiтики у дiяльностi рiзних
мiжaрaбських фоцщв розвитку i постшно фyнкцiонyючого зaгaльноaрaбського товaрного ринку.
Не повшстю використовуються дyже широю можливостi для фiнaнсовоï спiвпрaцi. Велик суми, вирyченi вiд експорту шфти, спрямовуються, як прaвило, нa покриття споживчих витрaт i вклaдaються у бaнки розвинених крaïн.
Обсяг aрaбського кaпiтaлy нa економiчний розвиток ^arn регiонy знaчно нижче фiнaнсових можливостей нaфтоекспортних держaв i потреб шших крaïн aрaбського свiтy. Без усшху зaлишилися зусилля з зaлyчення шкопичень ^aita-експортерiв до реaлiзaцiï великих проекпв щодо розвитку кооперaцiï i розподшу прaцi мiж aрaбськими крaïнaми.
Регiонaльнi фiнaнсовi iнститyти i спшьш компaнiï, що з'явилися у i97G-ri рр., поки фyнкцiонyють неефективно. Тому уряди бaгaтьох aрaбських крaïн вимушеш вирiшyвaти проблему фiнaнсyвaння прогрaм економiчного розвитку знaчною мiрою шляхом зaлyчення iноземного кaпiтaлy у формi як прямих iнвестицiй, тaк i позик тa кредитiв.
Ha рубеж столт в aрaбських крaïнaх САБВ, особливо в ушх держaвaх Персько1' зaтоки, нaмiтився прогрес щодо фiнaнсовоï консолiдaцiï, зниження yрaзливостi бюджетiв до щнових шокiв. Деякi крaïни досягли усшху у роз'едтанш держaвних витрaт i короткотермшових доходiв, пов'язaних з реaлiзaцieю нaфти, включaючи (як у Кувейт i Омaнi) формaльнi нaфтовi зaощaдження i стaбiлiзaцiйнi фонди.
Спроби пiдвищити не пов'язaнi з нaфтою доходи мaли рiзнi резyльтaти; очiкyeться, що усередньотермшовш перспективi ефективнiсть цих спроб зросте. Бшьше того, полiтикa стримyвaння сyспiльно-держaвних витрaт виявилaся склaднiшою, нiж очiкyвaлося : понизити зaйнятiсть у держaвномy секторi i скоротити мaсштaби i зшчення держaвних сyбсидiй виявилося дуже непросто, i дорога ^CT^a соцiaльного зaбезпечення бaгaто в чому зaлишилaся прaктично без змiн.
Одним з нaпрямiв розвитку iнтегрaцiйних процесiв aрaбських крaïн РСАДПЗ e зaпровaдження едино1' вaлюти. Цю мету було зaявлено ще у момент створення блоку у ^arri 22 прогрaмного докумешв - Сдино1' економiчноï угоди, прийнято1' у червнi i 982 р. У нш йдеться: «Крaïни - yчaсницi повиннi прaгнyти до узгодження свое1' фiнaнсовоï, грошово1' i бaнкiвськоï пол^ики, що припyскae посилення спiвпрaцi грошово-кредитних оргaнiзaцiй, центрaльних бaнкiв i передбaчaeзaпровaдження едино1' вaлюти з метою сприяння економiчнiй i полiтичнiй im^^a^i».
Ршення про нaйменyвaння ново1' вaлюти ще не прийняте(хочaвисловлюeться припущення, що вот носитиме нaзвy Динaр зaтоки). Не виршено тaкож, чи буде едита вaлютa РСАДПЗ прив'язaнa до яко1-небудь якiрноï вaлюти(нaприклaд, до долaрa США) aбо спирaтиметься нa вaлютний кошик, що вiдбивae структуру торгiвлi регюну, aбо фyнкцiонyвaтиме як сaмостiйнa.
Передбaчaлося, що цi рiшення будуть прийнят пiзнiше з yрaхyвaнням розвитку економiчноï ситyaцiï. Проте нинi крaïнaми РСАДПЗ шполегливо висловлюеться дyмкa про необхщнють прив'язки едино1' вaлюти до долaрa США.Цей вибiр
зумовлений тим, що долар США е валютою, в якшвщбуваються валютш штервенци ушх кра!н угрупування;сплачуеться значна частка зовшшньо! торгiвлi; накопичуються валютнi резерви.
У лютому 1987 р. центральними банками кра!н РСАДПЗ прийнято рiшення координувати полггику регулювання курсiв нацiональних валют, що в листопад було схвалено Вищою радою. Згодомпрозвучала думка про прив'язку !х до кошику шоземних валют. У 1993 р. окремо розглядалося питання про включення кувейтсько! валюти, запроваджено! пiд час iраксько! окупаци Кувейту.
Прикметно також, що валютний курс цих кра!н орiентований на американський долар уже кшька десятилiть, а офiцiйно - з початку 2003 року, ^м того, у деяких державах використовуеться система валютно! ради. При цьому звертае на себе увагу вражаюче зближення валютних полггик, яких дотримуються кра!ни регiону, особливо щодо лiбералiзацi! валютообмшних систем.Потрiбно зазначити, що фахiвцi Мiжнародного валютного фонду (МВФ) виявляють до ново! валюти велику щкавють та проводять дослщження i вiдповiдно консультують арабських фахiвцiв.
Рiшучiсть кра!н РСАДПЗ щодо едино! валюти неодноразово шдтверджувалася на сешях !! органiв. I це мае тд собою економiчне пiдгрунтя, оскiльки зi зростанням експорту нафти кра!ни отримали стiйке золотовалютне забезпечення, що допомогло стабшзувати шфлящю на низькому рiвнi i тримати !! пiд контролем незважаючи на значш державнi витрати.
Вiдомо також, що двосторонш валютнi курси фактично вже фшсоваш, тому необхiднiсть усунення !х нестiйкостi набагато менш актуальна, шж в iнших регiонах, де вiрогiдна перспектива переходу на едиш грошi. Економiчнi заходи щодо утворення валютного союзу передбачалося здiйснити до кшця 2005 року. До цього перюду передбачалося виробити «критерi! конвергенци», з виконанням яких у майбутньому повинен здшснюватися перехiд до едино! валюти репону.
Основною метою валютно! штеграци кра!н РСАДПЗ е необхщнють подальшого прискореного розвитку ними сво!х ненафтових галузей промисловостi i, таким чином, зменшення залежностi нацiональних економш вiд коливань кон'юнктури на св^овому ринку нафти. А це можливе лишеза рахунок спiльних зусиль.
Потенцшш ж вигоди вiд едино! валюти у регюш набагато значимiшi, бовалютний союзсупроводжуетьсяглибшою економiчною i полiтичною штегращею, а тому сприятиме зростанню взаемно! торгiвлi та активiзацi! iнвестицiйно! дiяльностi. Капiтальнi операцi! також вiдносно обмежеш за винятком значного офiцiйного потоку катталу з кра!н-експортерiв нафти в iншi держави. Арабськi iнвестори тримають велику частку сво!х портфелiв поза регюном, i вона оцiнюетьсявiд 420млрд. дол. до700 млрд. дол.
За умови розумно! економiчно! полiтики у кра!нах-рецитентах мiг вiдбутися перерозподiл ресуршв, а переорiентацiя навiть незначних швесторських портфелiв на користь регiонально! дiяльностi спричинила б iстотнiзмiни у базi iнвестування. Проте на сьогоднi програма об'еднання кра!н недостатньо спрямована на стимулювання регiонального припливу капiталу, а потш регiональних iнвестицiй все ще незначний.
Отже, з викладеного зрозумшо, що валютний союз покликаний прискорити координащю i гармонiзацiю курсiв господарсько1 дiяльностi кра1н РСАДПЗ у торгiвлi та в iнвестицiйнiй сферi. Вш також повинен сприяти зниженню транзакцшних витрат i пiдвищенню прозоростi щн, формуванню i посиленню господарсько1 взаемоди кра1н на мiкрорiвнi, що позначиться на стабшзаци середовища iнвестицiй. Зокрема, запровадження загально1 валюти мае посилити перспективи соцiально-економiчного прогресу шляхом ушфшаци i розвитку регiональних ринкiв катталу та полiпшення ефективностi фiнансових послуг.
О^м цього, позитивним наслiдком едино1 валюти, безумовно, стане усунення витрат, пов'язаних з конвертацiею у процес регюнально1 господарсько1 взаемоди, а також заощадження часу на закордоннi платежа
Проте для реалiзацil можливих вигод вщ запровадження едино1 грошово1 одинищ кра1ни Ради мають бути готовi i до деяких макроекономiчних витрат.
Основш проблеми такi. По-перше,запровадження едино1 валюти унеможливить в односторонньому порядку визначати вартють сво1х валют. Попри те, що у минулому держави регюну дуже рщко користувалися «варiантом виходу», сама можливiсть його використання надзвичайно важлива для них. Будь-хто може зпкнутися зi значними макроекономiчними дисбалансами, а це, у свою чергу, може змусити уряди в односторонньому порядку змшити номшальну ставку валютного курсу.По-друге, центральш банки кра1н РСАДПЗ будуть змушенi вiдмовитися вщ якого б то не було використання незалежно1 валютно1, а також монетарное' полiтики.По-трете, пiсля запровадження едино1 валюти в окремих кра1нах можуть виникнути негативнi економiчнi ефекти, пов'язаш з макроекономiчною нестабiльнiстю в шших державах штеграцшного блоку.
Отже, розробка i впровадження «критерив конвергенци», що мало мюце у кра1нах Захщно1 Свропи, набувае особливо1 актуальностi, а оскшьки мета щодо ефективностi економш досягаеться за допомогою валютно1 едносп, точне значення можливих витрат ощнити важко. Одначе, е кiлька особливостей, властивих крашам Ради, якi дають тдстави припустити, що цi витрати менш^ нiж в iнших штеграцшних блоках, що прагнуть запровадження едино1 валюти.
По-перше, як уже вщзначалося, тривала i стабiльна валютна сшвпраця кра1н блоку зводить можливiсть використання ними «варiанту виходу» в майбутньому до мшмуму.По-друге, економiка ушх кра1н Ради iстотно залежить вщ експорту нафти, а тому економiчнi проблеми у них - загальш, що означае збiг iнтересiв, зокрема i у валютнiй сферi.По-трете, хоча внутршш ринки жорстко сегментованi на «нащональний» i «ненацiональний», державний i приватний, рух товарiв i чинниюв виробництва мiж ними здiйснюеться досить активно.По-четверте, потреби кра1н Персько1 затоки в емюи грошей для лшвщаци значних фiнансових криз маловiрогiднi завдяки значному обсягу зарубiжних активiв. Щ активи(«резервний фонд майбутнiх поколiнь») у непередбачених випадках можуть зiграти роль «подушки безпеки».
I, нарештi, крашам доведеться зробити принциповий вибiр у проектуванш ефективно1 валютно1 системи. Для цього знадобиться:
- введення загальних фюкальних правил з ч^кими критерiями фiнансовоï конвергенци, загальною бухгалтерською системою для державних рахункiв i компетентними бюджетними процедурами;
- визначення загальноï валютноï полiтики, включаючи накопичення офiцiйних iноземних активiв i остаточну фшсащю двостороннiх обмiнних курсiв;
- розвиток таких шститулв, як загальний центральний банк, для пiдтримки валютного союзу, а також загального набору шструменпв для гарантiï однакового ефекту операцш валютного союзу на усьому його простора
- досягнення адекватноï якостi iнформацiï i загальних стандарта для оцшки прогресу за критерiями конвергенцiï i вiдповiднiстю завданням пол^ики.
ВИСНОВКИ
Представники краш РСАДПЗ, як i фахiвцi Арабського валютного фонду, усвщомлюють труднощiз упровадженням загально1' валюти, проте вважають, що валютний союз буде кататзатором регiональноï економiчноï штеграци та поглиблення фiнансових ринкiв репону. Вш буде також наслiдком загально1' монетарно1' i послiдовноï фiскальноï полггики краш, що посилить надiйнiсть i шдвищить репутацiю регiону у свт i дасть змогу збiльшити потш iнвестицiй не лише мiж крашами, але i ззовнi. Мiж валютами репону поки що немае ютотних вiдмiнностей щодо стабiльностi та рiвнiв iнфляцiï, оскiльки, як уже зазначалося, вони прив'язанi до долара США.Отже, ризик дестабiлiзацiï валютного ринку шсля запровадження едино1' валюти украй малий, а ризик втрати суверенiтету кожно1' окремо1' краши у сферi монетарно1' полiтики i валютного курсу визнаеться виправданим.
Залежно вiд особливостей кожно1' краши запровадження едино1' валюти може мати й iншi переваги та витрати. Проте, на наш погляд, едина валюта повинна розглядатися не як самоцшь, а тшьки як один з елеменпв набагато ширшого господарського зближення краш, що iнтегруються. Це, в свою чергу,передбачае усунення розбiжностей, що перешкоджають розвитку мiжрегiональноï торгiвлi i iнвестицiй, унiфiкацiю макроекономiчноï пол^ики, перепрофiлювання економiки для забезпечення поступального розвитку нацiональних господарств у майбутньому.
При цьому е ус пiдстави стверджувати, що економiчна iнтеграцiя монархiй Затоки вщбуваеться на основi органiчного синтезу власних цившзацшних принципiв, характеристик i базових орiентацiй, де важливе мюце належить iсламу, i унiверсальних досягнень захщно1' цивiлiзацiï. Аравiйська модель, що розвиваеться, вказуе на те, що ця група держав рухаеться не шляхом «вестершзаци», а мае власний маршрут. Вш формуеться у межах планетарно1' полщентрично1' цившзаци, яка мае на увазi iснування соцiокультурних i духовних вiдмiнностей, що, безумовно, знайде свое вщображення i у формуючш моделi валютно1' iнтеграцiï краш РСАДПЗ.
Чи зможуть краши здолати прагнення зберегти суверештет на користь едино1' полiтики i единого валютно-економiчного простору? Час покаже. Успiх залежить винятково вiд зусиль на мiжкраïновому рiвнi.
Список л^ератури
1. 1. The Unified Economic Agreement between the Countries of the Gulf Cooperation Council// The Cooperation Council For The Arab States of The Gulf Secretariat General. - Режим доступу до документу: http://librarv.gcc-sg.org/English/Books/econagree2004.htm.
2. 2. Sturm M., Siegfried N. Regional Monetary Integration in the Member States of the Gulf Cooperation Council. ECB Occasional Paper #31. June 2005 // European Central Bank. - Режим доступу до документу :http://www.ecb.int/pub/pdf/scpops/ecbocp31.pdf.
3. 3. Федорченко А.В. Экономическая интеграция на Ближнем Востоке: достижения или упущенные возможности? /А.В. Федорченко// - Режим доступу до документу: http://www.vestnik.mgimo.ru/fileserver/14/34_fedorchenko.pdf.
4. 4. Jadresic E. On a Common Currency for the GCC Countries [Electronicresource] / E. Jadresic/ Monetary Fund. - Mode of access: http://www.imf.org/external/pubs/ft/pdp/2002/pdp12.pdf.
5. 5. Guide to the global economy: [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.theglobaleconomv.com/compare-countries/
6. 6. AlifArabia: [Electronic resource]. - Mode of access: http://alifarabia.com.
Резникова Н.В. Перспективы арабского финансового сотрудничества в регионе государств Ближнего Востока и Северной Африки / Н.В. Резникова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: «Экономика и управление». - 2012. - Т. 25 (64). № 3. - С. 166-172.
В статье исследуются перспективы арабского финансового сотрудничества в регионе государств Ближнего Востока и северной Африки. Рассматриваются основы дальнейшей валютной интеграции исследуемых стран.
Ключевые слова: арабский регион, финансовое сотрудничество, арабский капитал, валютная интеграция.
Reznikova N.V. Prospects for the Arab financial cooperation in the region of the Middle East and North Africa / N.V. Reznikova // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. - Series: Economy and Management. - 2012. - Vol. 25 (64), № 3. - P. 166-172.
The paper investigates the prospects of Arab financial cooperation in the region of the Middle East and North Africa. Principles of further monetary integration of the countries are described. Keywords: Arab region, financial cooperation, Arab capital, monetary integration.
Статья поступила в редакцию 10. 12. 2012 г.
