CC BY
10УДК 336.64
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ ШТЕГРАЩЙНО ЗАКОНОМ1РНОСТ1 В еВРОПЕЙСЬКОМУ Ф1НАНСОВОМУ ПРОСТОР1
Рокоча В.В., д.е.н., професор, Унiверситет економ1ки та права (УЕП) «КРОК», Ковтонюк К.В., аспiрантка, УЕП «КРОК»
У статп дослщжуються передумови розвитку штеграцшно1 законом1рност1 в европейському фшан-совому простор^ що проявляеться на мшро- та макрор1внях, а також р1вень ф1нансово1 штеграци.
Ключов1 слова: штеграцшш законом1рност1, фшансова штегращя
ВСТУП
Фшансова штегращя, обумовлена об'ективною законом1рн1стю до штернащонал1заци вс1х сфер господарського життя, може розвиватися як дшсно життездатний процес i3 усшшним результатом, якщо дотримуеться головна загальна тенденцiя, а саме — поетапне й послщовне просування штег-рацiйних процесiв вщ нижчих стадiй до бiльш високих. У тiсному взаемозв'язку з нею перебувае шша загальна тенденцiя — необхщшсть дотримання балансу на кожному етат мiж об'ективною ринковою основою штеграцшних процесiв i суб'ективним регулюючим початком. Форсований пе-рехiд до бшьш зрiлих стадiй iнтеграцiйного процесу без завершення попереднiх етапiв i порушення балансу ринкового й регулюючого начал чреватий ризиком провалу плашв фшансово1 iнтеграцiï [1, с. 66], оскшьки при завершеннi формування кожного штеграцшного механiзму iншi механiзми не виростають iз нього, як виростали б «стади» единого закономiрного процесу... негативш стимули, тобто стимули повернення до менш iнтегрованих форм, наростають експоненщально в мiру завершення будiвництва кожного специфiчного iнтеграцiйного мехашзму. Особливо це вiдноситься до валютно-фiнансовоï штеграци... валютний союз не виростае з фiнансовоï iнтеграцiï, а шститущо-нальна форма едино1' грошово1' системи не виростае, у свою чергу, з менш жорстких елеменпв валютного союзу тощо. Навпроти, розвиток кожно1' форми економiчноï iнтеграцiï знижуе практичну ймовiрнiсть розвитку нових ïï форм [2, с. 129], яю модифiкуються в процесi його рiзнорiвневого прояву. Такi процеси прийнято називати дворiвневою iнтеграцiею. У свою чергу, це робить актуаль-ним з'ясування ïï рис та того, як вони впливають на темпи просування процесу економiчноï штег-рацiï та яке мюце вiдводиться iнтеграцiйному розвитку регюнального фiнансового простору. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Так, аналiз процесiв реалiзацiï порiвневоï iнтеграцiйноï закономiрностi досить глибоко дослщжуеться багатьма вiтчизняними та зарубiжними вченими, зокрема, Клименком Н.П., Кульшнським С.В., Лук'я-ненком Д.Г., Чернегою О.Б. та ш. Втiм, бiльшiсть вчених визначають даний подш на основi взаемодiï суб'ектiв господарювання, якi виступають ïï штеграторами. Проте, тiсна взаемодiя та взаемообумов-ленiсть розвитку штеграцшного процесу на мшро- та макрорiвнях залишаеться поза ix увагою, що викривляе уявлення про складшсть реалiзацiï iнтеграцiйноï закономiрностi.
Метою статтi е з'ясування передумов розвитку процесу економiчноï штеграци та визначення мiсця в ньому фiнансовоï складовоï, що дозволить проаналiзувати стушнь розвитку iнтеграцiï регюнального фшансового простору.
РЕЗУЛЬТАТИ
1нтеграцшна закономiрнiсть опираеться на об'ективний процес iнтернацiоналiзацiï господарського життя як на свою основу. Будучи яюсно новим щаблем iнтернацiоналiзацiï, вона з'являеться на тiй стадiï розвитку останньо].', коли потреби розвитку продуктивних сил вступили в протирiччя з вузькими рамками економш окремих краïн [3, с. 59]. При цьому саме виникнення штеграци — яви-ще не тимчасове, не випадкове, а процес закономiрний. Тобто його не можна не враховувати у зовшшнш i внутршнш полiтицi [4, с. 96] як економiчноï так i фiнансовоï сфер, що пов'язано з пара-лельнiстю просування ï^ штеграцшних процешв. Так спiльна економiчна пол^ика необxiдна, щоб сформувати на територи усix держав-членiв единий економiчний проспр, в рамках якого компанiï та населення всюди мали б однаковi умови для господарськоï дiяльностi. Для цього необхщна спiльна фiнансова пол^ика i грошова одиниця. З шшого боку, сам фiнансовий союз не можливий без спiльноï економiчноï пол^ики, так як едина валюта не зможе функщонувати при iстотно вщмшних один вiд одного нацiональниx темпах шфляцп, вiдсотковиx ставках, рiвняx державного боргу i т.д. Внутршнш економiчний i фiнансовий простори повиннi стати як можна бшьш однорщш та наблизитися за сво> ми характеристиками до мононащонального [5, с. 52]. Найбшьших успixiв в даному процес було досягнуто Свропейським союзом як провщним iнтеграцiйним об'еднання, що якнайдалi просунувся на шляху економiко-фiнансовоï штеграци.
Спроби вiдновлення Свропи почали штенсивно вживатися вже пiсля Другоï свiтовоï вiйни, що iстотно зменшила ïï економiчний потенцiал. Вiдбулося рiзке скорочення рiвня ВНП в 1945 рощ, що вщсунуло Iталiю на рiвень 1909 р., Нiмеччину — 1908 р., Франщю — 1891 р., Австрда — 1886 р. [6, с. 4-5]. Проте, тд впливом науково-теxнiчноï революцiï прискорився розвиток виробничих сил, що
проявлявся в посиленш процесу економiчноl штеграци. Остання стала настiльки сильною, що вся пiдприeмницька дiяльнiсть краш, так само як i функцiонування економш окремих — не тiльки маленьких, але середшх i великих — краш, виявилася в сильнш залежностi вiд ступеня залучення у зовнiшньоекономiчнi зв'язки та створювало основу розвитку процесу мшроштеграци, а той, в свою чергу, процесу макроштеграци. Проте, розвиток штеграцшно1 закономiрностi визначае й зворотнiй зв'язок, тобто закршлення процесу макроштеграци здiйснюеться на основi укладення багатосторон-ньо! угоди мiж крашами, що втрачають частину державного суверештету Частина ж втрачених по-вноважень краш-члешв iнтеграцiйного угруповання переходить до наднащональних органiв, що здшснюють 1х реалiзацiю та створюе основу для розвитку мшроштеграци.
Зокрема, на раншх етапах свого розвитку мшроштегращний процес, посилювався швидким роз-витком виробничих сил, пов'язаних з науково-техшчною революцiею. Цей вирiшальний об'ектив-ний фактор поглиблення штернацюналiзацп господарського життя, а отже, i пiдвищення штенсив-ностi зовнiшньоекономiчних вiдносин дiяв по декшькох напрямках. Насамперед науково-технiчна револющя сприяе пiдвищенню ефективностi суспiльного виробництва шляхом збшьшення вироб-ничо! потужносп засобiв працi, що досягаеться на основi подальшо! концентраци виробництва й шдвищення його оптимальних технiко-економiчних розмiрiв, що реалiзуеться через дiю двох тен-денцiй. З одного боку, збшьшення обсягу виробництва, забезпечуе досягнення мшмальних витрат на одиницю продукци вiдповiдно до ди закону вартосп. Крiм того, на процес щноутворення впливае також закон попиту та пропозици. Проте не зважаючи на позитивну тенденцiю зниження цiни на товари та послуги не спостер^аеться (4% в 1960 р. до 8% 1984), оскшьки окреслена закономiрнiсть проявляеться як контртенденцiя в результат впливу додаткового зовнiшнього фактору — шфляци. З iншого боку, зростання обсяпв виробництва суб'ектiв мiкрорiвня, призводить до розширення 1хшх виробничих потужностей. Так протягом 50—60 роюв мiнiмальнi розмiри оптимального шдприем-ства в автомобiльнiй промисловостi збшьшилися в 4 рази, у чорнш металурги — в 1,5 рази, у нафто-переробнiй промисловостi й у виробнищга цементу — в 2 рази, у борошномельнш промисловосп — на 30% i т.д. Одночасне збшьшення розмiрiв виробництва поеднуеться з розвитком усе бiльш вузько! спецiалiзацil, що також призводить до економи на витратах та максимiзацil прибутку. Тобто зростання доходiв пiдприемств, що обгрунтовуеться дiею закошв накопичення та конкуренци, спрямовують-ся у бшьш ефективнi сфери. Зокрема, с^мке зростання обсягу прямих шоземних iнвестицiй в 1975 роцi перевищувало 450 млрд. дол. в порiвняннi з 53 млрд. дол. в 1938 рощ [7, с. 109-116].
Мехашзм захщноевропейсько1 фшансово1 штеграци, включае не тiльки державнi та наддержавш утворення, дiяльнiсть яких проявляеться у монетарному та бюджетному регулюванш. Важливою його складовою е великi господарсью комплекси — багатонацiональнi (БНК) i транснацiональнi (ТНК) корпораци, що здшснюють управлшня значною кiлькiстю фiнансових ресуршв.
Основний iнтегруючий ефект суб'ектiв мiкрорiвня належить БНК i полягае в тому, що вони спри-яють найшвидшому дозрiванню матерiальноl основи регюнально1 економiчноl iнтеграцil. Ця основа, як вщомо, складаеться в розвитку продуктивних сил i зростаючому рiвнi мiжнародного усуспiль-нення виробництва. БНК активно впливае на щ процеси, прискорюючи тим самим у рядi регiонiв переростання бiльш низьких форм iнтернацiоналiзацil господарського життя в штегращю.
Головним iнтегратором iнтеграцiйних процесiв мiкрорiвня в кра1нах Захiдноl Свропи повинш були стати багатонацiональнi компанil, що дозволили б об'еднати каттали кшькох европейських кра1н задля створення великих господарських утворень, що змогли б конкурувати з американськими ТНК. I з щею метою краши-члени штеграцшного об'еднання, забезпечували привiлейованi умови втизняним багатонацiональним i транснацiональним компанiям. Якщо наприкшщ 50-х рокiв вони закупали приблизно 15% всiх товарiв i послуг, що випускалися, то наприкшщ 60-х роюв ця частка збшьшилася до 20%, а в Англи вона навiть перевищуе середнiй показник. Замовлення на обладнання та iншi засоби виробництва надавались лише втизняним компанiям. В СЕС наприкiнцi 1971 р. бшьше 99% урядових контракпв на закупiвлю розмiщувалися в середиш iнтеграцiйного об'еднання. Такий державний ринок захищае велию компанil вiд шоземно1 конкуренцil краще, нiж будь-якi заходи торговельно1 полiтики. Проте, мшроштеграцшний процес, обумовив необхiднiсть розвитку не лише процесу макроштеграци, але й забезпечуе взаемообумовлешсть та взаемозалежшсть двох про-цесiв. По-перше, налагодження повноцшних мiжнародних розрахункiв европейських багато- i транс-нацiональних компанiй з тре^ми суб'ектами господарювання здiйснювалося Свропейським пла^ж-ним союзом (СПС), а внутршш ж розрахунки та управлiння ресурсами СПС — Банком мiжнарод-них розрахунюв в Базелi (БМР). По-друге, на вищому ж рiвнi також закршлювалися пiльговi умови для компанш вугледобувно1 та сталеливарно1 промисловостi, яю отримували субсидil та позики з фоцщв Свропейсько1 Спiльноти з вугшля та сталi (ССВС). Крiм того, краши-члени штеграцшного угруповання, здшснювали також безпосередне втручання в процеси концентраци та заохочення всiля-ких злитпв мiж бiльш великими компанiями для створення в рiзних галузях економши гiгантських конкурентних компанiй. Так, з 1955-1970 рр. в Англи вщбулося 14072, в ФРН — 912 i у Франци — 21734 злитпв та поглинань, що призвели до зростання великих компанiй, яю ставали все бiльш конкурентоспроможними. Запекла боротьба мiж компанiями окремих кра1н вийшла з етапу окремих
з^кнень (таких, як «годинникова вшна» мiж США та Швейцарiею в середиш 50-х рокiв, «куряча вшна» мiж компанiями США та СЕС на початку 60-х роюв, «соева вшна» мiж компанiями США та СЕС на початку 70-х рокiв, «винна вiйна» мiж Iталiею та Франщею в квiтнi 1974 року i т.п.). Пiдтримка експортерiв державами отримала настiльки рiзноманiтний i агресивний характер, що стала об'ектом взаемних обвинувачень краш один одним у використанш несумлшних прийомiв конкуренцiï. Тобто, до кшця 50-х рокiв макроекономiчна iнтеграцiя передбачала безпосередню пiдтримку суб'екпв пiдприемницькоï дiяльностi з метою ïx укрупнення та пiдвищення конкурентоспроможностi, а та-кож налагодження мiжкраïновиx i мiжнародниx розраxункiв, зменшуючи трансакцiйнi витрати через дда закону трансакцшних витрат.
На початку 60-х роюв Х1Х столiття лiдери краш СЕС, змшюють прiоритети основних штегра-торiв процесу мiкроiнтеграцiï з БНК на ТНК. Вони передбачають, що компани захщноевропейських краш на рiвноправниx умовах можуть створити транснацюнальш «европейськi компани» нового типу для досягнення стратепчних цшей, зокрема спiльному iнвестуванню у сфери економши, якi в найбшьшш мiрi залежать вiд теxнiчного прогресу, фiнансування довгострокових НДДКР i фунда-ментальних дослiджень. В серединi 60-х роюв частка держави в ïx фiнансуваннi складае у Францiï близько 2/3, в Англи бiльше S, в ФРН та Iталiï — 1/3 ушх затрат. Одночасно держава приймала на себе промислове запровадження тих нових вiдкриттiв та винаxодiв, якi вiдрiзнялися високою катта-лоемшстю i бiльшим ступенем ризику з точки зору окупност витрат i прибутковосп [3, с. 135-137].
Таким чином, сприяння подальшому розвитку мшроштеграцших процесiв зумовлюе консолща-цiю бюджетних кош^в краïн-членiв iнтеграцiйного об'еднання (створення бюджету ССВС та Свро-атому, а по^м ïx об'еднання в бюджет Ствтовариства), якi наповнювалися за рахунок краш-учас-ниць iз ïx нацюнальних бюджетiв пропорцiйно питомiй вазi в загальному об'емi ВНП та розподшя-лися через рiзнi фонди. А також, координування грошовоï пол^ики краïн-членiв Спiвтовариства та запровадження европейськоï розраxунковоï одиницi (еро), яка виконуе техшчну функцiю умовно розраxунковоï одинищ при проведеннi фiнансово-кредитниx операцiй рiзниx установ та фондiв Сшвто-вариства, а також визначення единих цш на сшьськогосподарську продукцiю.
З 70-х роюв макроiнтеграцiйнi процеси на европейському фшансовому просторi прискорилися як в монетарнш так i в бюджетнш сферах.
Монетарна макроiнтеграцiя ознаменувалася запровадження меж коливання европейських валют («валютна змiя») та вразi ïï неефективносп введення европейськоï валютноï одиницi, що виконувала функцiï засобу платежу мiж валютними органами Спiвтовариства та засобу накопичення офiцiйниx лiквiдниx резервiв. Крiм того, монетарна сфера стала бшьш контрольованою з боку наднацюналь-них органiв, а саме: скасовуються обмеження свободи надання послуг у сферi дiяльностi банкiв та iншиx фшансових установ, а також запроваджуеться мехашзм надання краïнам-членам коротко- та середньострокових позик з метою вирiвнювання ïx плапжних балансiв, що дiе в рамках Свропейсь-кого фонду валютного сшвроб^ництва та Свропейськоï валютноï системи. Тобто, створювалися пе-редумови подальшого розвитку регiонального фiнансового простору на основi лiбералiзацiï та уш-фшаци валютноï полiтики Спiвтовариства, зокрема скасування обмежень на рух капiталу мiж юри-дичними та фiзичними особами держав-члешв; свобода здiйснення безготiвковиx розрахунюв; надання «единоï банкiвськоï лщензи» та iнвестицiйниx послуг у сферi цiнниx паперiв; узгодження законодавчоï бази СС у сферi застосування та дiяльностi кредитних вiдносин вiдповiдно до спiльноï регулятивноï структури тощо.
Змши в бюджетнiй макроiнтеграцiйнiй складовiй стосувалися черговоï перебудови структури та
.....................................1 та змiни умов функцiонування суб'ектiв мiкрорiвня2.
Останш ж в мiру збiльшення своï розмiрiв i ускладнення внутрiшньокорпорацiйниx вщносин в сис-темi органiзацiï, вдосконалювали власну фiнансову систему. ТНК надають своïм фiнансовим компа-нiям функци своерiдниx комерцiйниx банкiв, що обслуговують внутршньокорпорацшш кредитно-фiнансовi зв'язки. Поряд з мобiлiзацiею позичкового капiталу на мюцевому та мiжнародному ринку вони здшснюють приватнi операцiï з вшьними грошовими коштами, тобто валютнi операци з метою зменшення збиткiв, пов'язаних з кризовими коливаннями валютних куршв, а заодно i отримання спекулятивного прибутку на коливаннях валютних куршв. Також максимiзацiю цiльовоï функци ТНК за-безпечуе ряд прийнятих законодавчих актiв, що усувають податковi перешкоди на шляху руху кашталу.
1 Структура единого бюджету Ствтовариства була значно розширена, оскшьки включала ССФ, СФОГ, СРФ, а також бюджети ССВС i Свроатому. Крiм того, був створений Новий шструмент Ствтовариства (Н1С або фонд Ортол^ з метою залучення додаткових ресурив для кредитування проектiв в рамках проведення спшьно1 еко-номiчноï политики Спiвтовариства. Наповнення единого бюджету та численних фондiв, здiйснювалося за рахунок власних кошпв, тобто визначено1 частини податкiв та мит, що надходять до нього оминаючи нацюнальт бюджети.
2 Змти в дiяльностi суб'ектiв мiкрорiвня, стосувалися створення едино1 податково1 бази та визначення методу розрахунку податку, але ставки були не утфжованими; введення системи подвшних ставок згiдно яко1 доходи акцiонерiв обкладаються единим податком; визначення оподаткованого кола товарiв i послуг.
Впродовж подальшого розвитку мiкроiнтеграцiйних процесiв на европейському фiнансовому про-сторi майже нiчого не змiнюеться i як наслщок продовжуеться негласне протистояння компанш. Наднацiональнi ж органи зiштовхуються зi складною дилемою, а саме бажання запобiгти небез-печнiй концентраци виробництва суперечить бажанню стимулювати координацiю i рацiоналiзацiю для пiдвищення рентабельностi економши СС. Тому наднацiональне регулювання конкуренцп в пе-рiод створення економiчного i валютного союзiв досить лiберальне.
Одним з ключових напрямкiв конкурентное' полiтики, що безпосередньо торкаеться швестицшно1 дiяльностi ТНК е заборона укладення угод горизонтального i вертикального характеру мiж двома i бiльше компашями, якщо частка ринку товарiв i послуг, що представляють собою предмет угоди, складае бiльше 5% ринку даних товарiв i послуг в СС, а сукупний рiчний дохщ компанiй, що уклада-ють угоду, перевищуе 200 млн. евро. Основним елементом регулювання конкуренци е також заборона зловживання домiнуючим положенням на Спiльному ринку великих компанш, що контролюють бшьше 40% вщповщно1 продукци СС. Додатковим заходом стало введення Свропейською радою поправки до юнуючо1 постанови вiд 1990 року, що передбачае на наднащональному рiвнi контроль за злиттями та поглинаннями. Вiдповiдно контролю пiдлягають компани сукупний об^ яких перевищуе 2,5 млрд. евро, а сукупний об^ компанш, що приймають участь перевищуе 100 млн. евро в кожнш з принаймш трьох краш СС. Двi ж кра1ни (кожна), що приймають участь повинш мати обш бiльше 25 млн. евро в кожнш з цих трьох краш. Дiя ще1 постанови та поправки поширюеться на трансграничнi операци мiж ТНК як кра1н СС, так i третiх кра1н, що функщонують на единому ринку.
Найбiльшим стимулюючим заходом штеграцшного процесу единого економiчного та фшансово-го просторiв, стало створення Свропейського Союзу на основi Маастрихтського договору. Останнiй передбачав об'еднання ушх напрямкiв iнтеграцiйного процесу «тд дахом» загальних iнтеграцiйних iнститутiв i загального законодавства [9, с. 40-41]. Крiм того, досягнення високого ступеню стшко1 конвергенци економiчного i фшансового просторiв, визначалися на основi ряду критери [9, с. 265]:
1) досягнення високого ступеня стабiльностi щн, який визначаеться рiвнем шфляци за останш 12 мiсяцiв, що не мае перевищувати бшьш нiж на 1,5 процентних пункти середнiй рiвень такого показ-ника принаймнi по трьох крашах СС, що досягли найбшьшо1 стабiльностi цiн;
2) стшюсть фiнансового стану уряду, яка вважаеться досягнутою при державному бюджетi, вшьно-му вiд надмiрного дефiциту. Тобто дефщит за нормальних умов не повинний перевищувати 3% ВВП при сшввщношенш державного боргу до ВВП не бшьш шж 60 %;
3) дотримання встановлених меж курсових коливань, що забезпечуються механiзмом валютних курсiв (МВК) Свропейсько1 валютно1 системи, принаймш протягом двох рокiв i без наявностi напру-ги у такому дотриманш;
4) динамiка «зближення» досягнутого кра1ною в рамках СС та И учасп у МВК, що вщображаеть-ся рiвнем И довгострокових процентних ставок, який за останш 12 мюящв не повинний бшьш шж на 2 процентних пункти вiдрiзнятися вiд середнього рiвня цього показника принаймнi по трьох крашах СС, що домоглися найбшьшо1 стабшьносп цiн.
Дотримання макроекономiчноl конвергенци означае не тiльки своечасне виконання встановлених критерив на момент перевiрки дотримання умов вступу до валютного союзу, але, як процес, який iз створенням валютного союзу тшьки розпочинаеться. Саме вiд збереження довготривало1 конвергенци залежатиме стабiльнiсть подальшого економiчного розвитку та успiху европейсько1 штеграци в цiлому. Оскiльки на передодш вступу до Свропейсько1 валютно1 системи (СВС) не всi краши вщпо-вiдали вищезазначеним критерiям. Так, допустимий рiвень шфляци (2,7%) та довгострокових вщсот-кових ставок (7,8%) був перевищеним лише Грещею (5,4% i 9,8% вiдповiдно у 1997 р.). Суттева конвергенцiя була досягнута в питаннях стабiльностi валютних куршв, якi протягом двох рокiв шдзвпного перiоду майже не вiдхилялися вщ меж дiапазону у ± 2,25%, що був визначений на момент укладення Маастрихтського договору (але ршення про розширення дiапазону коливань СВС до ± 15% було прийнято 02.08.1993 р.). Дотримання останнього критерда, тобто дефiциту державного бюджету по^зному дотримувалося кра1нами СС. Три краши СС Дашя, 1рлацщя та Люксембург мали у 1997 рощ профщит бюджету. Дефiцит ви кра1нах СС був нижчим референтно1 величини (крiм ФРН, дефiцит бюджету яко! становив 3%). Хоча у бшьшосп випадкiв цей критерiй було дотри-мано лише в рш перевiрки. У шiстьох кра1нах величина дефщиту знаходилась в межах мiж 2,5% та 3%. Грецiя — едина краша СС, дефiцит яко! перевищив референтну величину (4%). В деяких кра1-нах дефщит вдалося скоротити переважно завдяки трансфертним платежам з бюджету СС.
Лише чотири краши СС дотрималися критерда заборгованосп, в яких вш перевищив референтно! величини у 60% (Фшляцщя, Франщя, Люксембург та а Бриташя). Серед 11 iнших краш СС лише в ФРН та Португали фактична заборгованосп була трохи бшьшою референтно1 позначки (ФРН в, Португалiя — 62%). Для шших дев'яти кра1н цей критерiй залишився неподоланим бар'ером [10, с. 64-65]. Проте, неповна вщповщшсть Маастрихтським критерiям, характерна також i для наступних краш-члешв СВС, зокрема Грец^ (приедналася до СВС 1 сiчня 2001 р.), Словени (1 сiчня 2007 р.), Кшру i Мальти (1 шчня 2008), а також Словаччини (1 шчня 2009 р.). Загальна ефективнiсть розвитку iнтеграцiйного процесу в межах як мшро- так i макрорiвнiв европейського фiнансового простору, здшснюеться на основi показника фiнансовоl вщкритосп — IFIGDPeu (рис. 1).
Рис. 1. Розвиток процесу фшансово! штеграци в кра!нах СС
Джерело: розраховано автором на основi 11, 12, 13
Як випливае з даних рис. 1, еволюцiя даного коефщенту зросла до 226 % протягом п'яти роюв та характеризуеться ютотним зростанням на рiвнi 54% порiвняно з 2004 р. Перевищення показником фшансово! вiдкритостi (фшансово! штеграци) граничного рiвня в 50%, визначае створення сприят-ливих макроекономiчних передумов розвитку процесу фшансово! штеграци в кра!на СС. Але стушнь розвитку фшансового простору iнтеграцiйного об'еднання (GEQGDPeu) зростав значно повшьшши-ми темпами (рис. 2), тобто в 1,5 рази менше по вщношення до показника вщкритосп (IFIGDPeu).
1,6
1Й
2004 2005 2006 2007 2008
Роки
Рис. 2. Рiвень фшансово! штеграци кра!н СС, 2004-2008 рр.
Джерело: розраховано автором на основi 11, 12, 13
Таким чином, можна зробити висновок, що процес фшансово! штеграци в кра!нах европейського фшансового простору протягом 2004-2008 роюв швидшими темпами розвиваеться вшир шж вглиб (GEQGDPeu> IFIGDPeu), що зумовлюеться зростанням руху капiталу та тiсним взаемозв'язком даного процесу з економiчною штегращею (рис. 3).
Отже, фшансова iнтеграцiя регiонального фiнансового простру за останш п'ять рокiв стала про-вiдною закономiрнiсть в кра!нах СС в порiвняннi з економiчною штегращю. Водночас особливiстю останньо! е те, що дат штеграцшш процеси розвиваються паралельно взаемовпливаючи та взаемо-обумовлюючи один одного.
ВИСНОВКИ
Посиленням процесу iнтернацiоналiзацi! в кра!нах Захiдно! Свропи вщбуваеться змiни сфер i закономiрностей його проявiв. Спочатку даний процес вщбувався у формi мiжнародно! торгiвлi (зок-рема на початку здшснювався на основi подiлу працi) i створеннi регiонального товарного ринку. Згодом прюритети iнтеграцiйно! закономiрностi, що реалiзуються на основi ряду економiчних за-конiв, перемiщуються в сторону шших сфер, зокрема фiнансiв. Тобто фшансова штегращя е по-хiдною вщ економiчною та проявляеться на двох рiвнях, що взаемообумовлюють розвиток один одного. Проте, розвиток штеграцшних процешв европейського фiнансового простору просуваеться в 1,5 рази швидше в порiвняно з економiчними. Тобто дат процеси характеризуются рiзною штен-сившстю, а також поступовим виокремленням фшансового союзу в окремий етап штеграци.
Рис. 3. Взаемозв'язок фшансово1 та eK0H0Mi4H0ï iнтеграцiï краш GC, 2004-2008 рр.
Джерело: розраховано автором на ochobî 11, 12, 13
Л1ТЕРАТУРА
1. Пищик В. Европейская конституция и ее роль в валютной интеграции. / В. Пищик // Мировая экономика и международные отношения. — 2005. — №1. — С. 66-74
2. Евстигнеев В.Р. Валютно-финансовая интеграция ЕС и СНГ: сравнительный семантический анализ. / В.Р. Евстигнеев. — М.: Наука, 1997. — 271 с.
3. Западноевропейская интеграция и мировая экономика (Ред. кол. X. Ноков (НРБ), Т. Паланкаи (ВНР), Р. Гюндель (ГДР) и др.) — М.: Мысль, 1979. — 350 с.
4. Константинов Ю.А. Две интеграции — два валютно-финансовых механизма. / Ю.А. Константинов. — М.: Финансы и статистика, 1986.—302 с.
5. Экономика Европейского союза: Учебник / Г.Ю. Гагарина, В.В. Громыко, З.М. Окрут, О.В. Сагинова. — М.: Экономистъ, 2003. — 399 с.
6. Иноземцев В. Восставшая из пепла: Европейская экономика в ХХ веке. / В. Иноземцев // Мировая экономика и международные отношения. — №1. — 2002. — С. 3-13
7. Хвойник П.И. Международная капиталистическая торговля. / П.И. Хвойник. — М., 1977. — 350 с.
8. Шемятенков В.Г. Европейская интеграция. Учебное пособие. / В.Г. Шемятенков. — М.: Меж-дунар. отношения, 2003. — 400 с.
9. Свропейська штегращя та Украша / за ред. ВС. Новицького, Т.М. Пахомовоï та В.1. Чужикова. Навчально-методичний пошбник. — К.: Мшютерство економши та з питань штеграцн Украши, Мшютерство закордонних справ ФРН, Тов-во К.Дуйсберга (ФРН). — 2002. — 480 с.
10. Шнирков О.1. Мiжнароднi валютш угруповання: Частина I. Свропейський валютний союз. Конспект лекцш. / O.I. Шнирков, О.В. Кузнецов, С.В. Культнський. — К.: 1МВ КНУ iм. Тараса Шевченка, 2000. — 158 с.
11. Philip R. Lane And Gian Maria Milesi-Ferretti. International Financial Integration. International Monetary Fund. IMF Staff Papers Vol. 50, 2003. — 32 pp.
12. Monthly bulletin. European Central Bank. November 2009. — 215 pp. //www.sdw.ecb.europa.eu/ reports.do?node=100000215//
13. Statistics Pocket Book. European Central Bank. July 2009. — 57 pp.
