CC BY
28
М.А. Швайка, А.Б. Пельо
ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ СВ1ТОВО1 Ф1НАНСОВО1 КРИЗИ, ЗАПРОВАДЖЕННЯ СВ1ТОВО1 РЕЗЕРВНО1 ВАЛЮТИ I ОРГАНВАЦП М1ЖНАРОДНОГО БАНКУ ДЛЯ УПРАВЛ1ННЯ НЕЮ
Сучасна фiнансово-економiчна криза, пов'язана з недолшами в оргашзаци грошово1 системи, яка вибухнула останнiм часом i охопила весь свщ розорюе краши, банки, страховi оргашзаци, пiдприeмства, позбавляючи широю верстви населення засобiв до юнування. Ця криза свiдчить про те, що у здiйснюванiй фiнансово-грошовiй полчищ допущенi серйознi прорахунки, через що вона не вщповщае вимогам життя. Створено умови для iснування спекулятивних афер на мшьярдш суми, розбухання грошових бульбашок. За допомогою подiбних засобiв вiдбуваeться пограбування мiльйонiв людей у всьому свт. Недосконала оргашзащя св™во1 валютно! системи призвела до небаченого вщриву руху грошей вщ товарно! маси. Вiдсутнe правильне розумшня процесiв, якi вiдбуваються в сучасних грошових механiзмах, що не дозволяе виробити вiдповiднi практичнi рекомендаций
Свiтовi втрати вiд фшансово1 кризи становлять 5 трлн. дол. Це 160 бюджепв Украши. Свiтова економiка перебувае у сташ велико1 нестiйкостi, ризикуючи дiйти до найбiльшого краху з чашв Велико1 депреси.
Криза розпочалася 2007 р. у США i поширилася на весь свiт. Це пов'язано у першу чергу з доларом, який став свгговою резервною валютою i не впорався iз щею функцiею. Побудована на доларi мiжнародна валютна система мае дуже серйозш вади. Перетворення валюти одша кра1ни на мiжнародну, причому без будь-яких зобов'язань i вiдповiдальностi, надало цiй кра1ш величезнi вигоди й переваги у здшсненш кредитно1 експанси, створивши значнi можливостi И урядовцям i бiзнесменам для зловживань i наживи за рахунок
пограбування всього людства.
З того часу, як Президент США Ричард Ншсон з 15 серпня 1971 р. заборонив обмш доларiв на золото, Америка отримала можливють наводнити весь св^ пустими, нiчим не забезпеченими доларами, отримуючи вiд цього величезш незаслуженi доходи й не нести за це жодно1 вщповщальносп. Свiтове спiвтовариство, яке мовчазно погодилось на використання долара як св™во1 резервно1 валюти, не потурбувалося про здiйснення контролю за емюею свiтових грошей. Воно виявилось нездатним запровадити нову резервну св^ову валюту, створити свiтовий банк, який регулював би об^ нових св^ових грошей.
Самовiльне зняття Америкою обмежень на недопущення створення зайво1 кшькосп грошей у час вiдмови вщ гарантування обмiну доларiв на золото стало стимулом для наводнення св^ового ринку доларами i провокування шфляци у свiтових масштабах.
Теперiшня мiжнародна валютна система не мае мехашзму попередження стiйкого торгового дисбалансу, тому нщо не завадило США нагромаджувати величезний дефiцит поточного рахунку, який з 1980 р. сягнув пгантсько1 суми - 3 трлн. дол. Цей дефщит наводнюе при цьому планету доларами, яю стали новим мiжнародним резервним активом замiсть золота.
Сучасну кризу не без тдстав називають доларовою, тому що вона спричинена нагромадженням зайвих
доларових активiв, якими спровокувала обвал само1 вартостi долара.
Тепер у свт домiнують чотири валюти, що мають неофщшний статус резервних: долар США, евро, фунт стерлшпв
© Швайка Михайло Андршович - директор, доктор економ1чних наук, професор, академш АЕН Украши; Пельо Анна Богдашвна - науковий сшвробггник.
Науково-дослщний шститут економ1чних 1 гуманггарних наук Кшвського мгжнародного ушверситету.
ISSN 1562-109X
i ена. У них вiдбуваeться понад 80% розрахункiв у мiжнароднiй торпвл^ а також номiнуeться близько 95% офщшних резервiв i мiжнародних фшансових активiв. Це дозволяе цим кра!нам замикати на собi основнi глобальш потоки капiталу.
Серед рiзних ключових валют домiнуюче становище займае долар. США вже протягом 40 роив активно використовують статус долара як ключово! мiжнародноl валюти для фшансування хронiчного дефiциту свого платiжного балансу, розмщуючи серед iноземних iнвесторiв доларовi борговi зобов'язання. У зв'язку з отриманням величезних незаслужених доходiв вщ безконтрольного випуску у свiт доларiв перед США постало питання про !х використання, що породило марнотратство й паразитизм. У першi роки шсля зняття гарантiй на обмш доларiв на золото, коли у США хлинула лавина дармових грошей, вони навт не знали, що з ними робити. Поступово стали залучати до житлового будiвництва, купiвлi громадянами автомобiлiв.
США виробляють 20% св^ового ВВП, а споживають 40%. Через цей паразитизм США чекае катастрофа. I вона розпочалася з фшансово! кризи. На частку реального сектору економши припадае 19% ВВП, тодi як на сферу послуг - 81%.
Бюджетний дефiцит покриваеться все новими й новими позиками. У США з початку фшансового року по 27 липня 2010 р. було зiбрано податюв до федерального бюджету на суму 1,675 трлн. дол., тодi як витрати бюджету становили 9,273 трлн. дол. Тобто майже за шм мсящв американщ витратили в 5,5 раза бшьше, нiж надiйшло податюв. В Укра!ш, яка перебувае на дотацп у МВФ, це сшввщношення становить 1 до 2.
До 1973 р. св^ову валютну стабшьшсть забезпечувала система фiксованих обмiнних куршв, сформована у 1944 р. на Бреттон-Вудськш конференции Курс американського долара й курси вах iнших валют були прирiвнянi до певно! частини золота за визначеною цшою. Бреттон-Вудська система служила квазiзолотим стандартом, бо всiм iншим кра!нам гарантувалося право конвертувати !х
долари в золото за обмшним курсом - 35 дол. за 1 унщю золота.
Коли у 1973 р. обвалилася Бреттон-Вудська система, кра!ни свiту повиннi були домовитись щодо оргашзаци ново! св^ово! валютно! системи, яка регулювала б мiжнародну торпвлю й валютнi вiдносини, створення та запровадження ново1 мiжнародноl резервно1 валюти. Оскшьки свiтове спiвтовариство цього не зробило, цим скористалися США i пустоту заповнили доларом, перетворивши його на свггову резервну валюту, добившись за допомогою цього величезних незаслужених доходiв, випд i переваг. Цього вони домоглись без офщшних угод i взяття на себе будь-яких зобов'язань.
На змiну золотогрошовiй систем^ яка мала властивi !й мехашзми саморегуляци й не допускала випуску зайвих грошей i ви-никнення подiбних криз, прийшла кредитна грошова система, що позбавлена таких механiзмiв i потребуе свiдомого регулювання. Рiч у тому, що стiйкiсть золотогрошово1 системи забезпечувалася таким вагомим чинником, як наявшсть у грошей внутршньо! вартостi, яко! грошi при кредитнш грошовiй системi позбавленi.
Ставши мiжнародною резервною валютою, долар перетворився на загрозливу для всього людства св^ову силу.
Жоден уряд свiту, в тому чи^ й уряд США, не мае змоги контролювати обсяг емюи долара, оскiльки правом емюп володiе лише Федеральна Резервна Система (ФРС), фшансова структура, що належить 20 приватним банкам США. З 1971 р. друкування свiтових грошей перетворилось на !х головний бiзнес. Якщо уряду США потрiбнi грошi, то ФРС !х друкуе у виглядi позики пiд проценти. Надмiрне розбухання грошово! маси, яка розпливлась по всьому св^у, е реальною загрозою не лише для Америки, а i для всього св^у.
У цих умовах створювати чи заробляти грошi можна не лише виробництвом необхщних для людей товарiв i послуг, а також на фшансових ринках, на операщях кушвл^продажу активiв-акцiй, валют та шшого. На фiнансовому ринку сучасш технологи дозволяють добувати прибуток
фактично з «жртуального виробництва», просто оперуючи цифрами, яю бiгають на екраш монiтора. За цих умов оборот св^ового фiнансового ринку багаторазово перевищуе новостворений свiтовою економiкою продукт. Йдеться про особливий вид цiнних паперiв - про так званi деривативи, яю, будучи вiртуальними грiшми, стали одним iз найпотужнiших факторiв системних ризиюв усiх свiтових фiнансiв. Сьогодш !х випущено стiльки, що шхто у свiтi не може точно порахувати, скшьки таких сурогатiв бродить вiртуальною планетою, оскiльки на створення ще! димово! завiси взагалi не встановлено обмежень. «Тшь» реального кашталу - фiнансовий капiтал в умовах посилення спекуляцш, якi здiйснюються в пгантських розмiрах, перетворюеться на фшщю i призводить до утворення шчим не забезпечено! «макробульбашки», що е iлюзiею вартостi, вщрвано! вiд реально! економши. У поеднаннi з шчим не забезпеченим друкарським верстатом, який виконуе функцп свiтового банку, цей процес перетворюеться на нерегульовану суспшьством стихiю, що не шдлягае контролю й усе руйнуе на своему шляху.
По суп сурогатш грошi стали спусковим гачком св^ово! кризи. У. Баффет ще у 2003 р., тобто задовго до свггово! кризи, говорив, що деривативи - «це бомба з годинниковим мехашзмом i для компанiй, що !х випускають, i для вше! економiчно! системи».
У 80-х роках ще два нововведення сприяли зростанню розриву мiж спекулятивною та реальною економшою. З'явились i стали стрiмко помножуватись новi види спекулятивних цiнних паперiв -так званi похiднi - свопи (договори про обмш активiв та пасивiв на аналогiчнi активи й пасиви з метою подовження чи зменшення строкiв погашення або з метою тдвищення чи зниження процентно! ставки з тим, щоб максимiзувати доходи чи мiнiмiзувати збитки) та опщони (договори, за якими покупець одержуе право (але не обов'язок) купити або продати актив за заздалепдь зазначеною цiною) рiзного роду. Первiсно з'явившись як шструменти страхування вiд
фiнансових ризикiв, щ контракти стали улюбленими об'ектами фшансово! спекуля-цi!. Загальна вартiсть таких оборудок до 2008 р. зросла до неймовiрно! цифри - у середньому в сотш та тисячi трильйошв за день. Лише у США ринок похщних вирiс порiвняно з 2002 р. у п'ять разiв - iз 106 до 531 трлн. Ця цифра бiльш шж у 35 разiв перевищуе весь валовий продукт США. Про те, до чого це може призвести, у рiзнi часи попереджали найбшьш вiдомi американськi фiнансисти: Сорос, Рогатш, Баффет. Рогатiн, наприклад, назвав !х «потенцшною водородною бомбою», а Баффет -«фшансовою зброею масового знищення».
Тодi ж з'явились i швидко поширились новi фiнансовi фiрми - хедж-фонди (приватнi, не обмеженi нормативним регулюванням швестицшш фонди, недоступнi широкому загалу), що на вiдмiну вщ традицiйних фiнансових органiзацiй не шдлягають жодному державному
регулюванню. Саме вони стали центром торгiвлi похiдними, хоча останшм часом цим займаються також звичайш банки, бiржевi та страховi компанi!, розраховуючи на високi й швидю прибутки.
Наприкiнцi 90-х роюв у США вiдбулась ще одна подiя - було скасовано прийнятий у 30-х роках минулого столотя закон Гласса-Стiгала, який забороняв комерцшним банкам займатися дiяльнiстю iнвестицiйних банюв, тобто розмiщувати цiннi папери та торгувати ними. Вщповщно iнвестицiйнi банки не могли виконувати функцш комерцшних банкiв, тобто приймати депозити та видавати кредити. Такий розподш вважався необхвдним для обмеження спекуляцiй банками i тим самим мав запобэти повторенню велико! фiнансово! кризи 1929-1930 рр. Цього розподшу дотримувались майже 60 роюв, але врештi-решт фiнансовi магнати з Уолл-стрiт наполягли на його скасуванш в iм'я ринково! свободи. Стабiльнiсть принесли в жертву олiгархiчнiй iдеологi! й наживi товстосумiв.
Уся ця тривала «еволюцiя» i пiдготувала сьогоднiшню глобальну фiнансову кризу. Почалась вона iз приватно! спекулятивно! бульбашки - кризи житлового будiвництва й шотеки (кредиту, отриманого
шд заставу нерухомосп) у США. Бульбашка ця роздувалася роками з вини ФРС, яка небезтдставно пiдтримувала цей бум заради штучного продовження економiчного пiдйому в полiтичних iнтересах адмшстраци Буша.
До початку глобалiзацil замють «буржуа-виробника» постiндустрiальне суспiльство висунуло на авансцену «буржуа-мiнялу». Саме завдяки цим змшам глобалiзацiя призвела до неабиякого вiдриву грошей вiд руху товарно1 маси й утворення грошових бульбашок. Уже до початку 2000 р. рiчна торгiвля валюти становила понад 400 трлн. дол., i це у 80 разiв перевищило свггову торгiвлю товарами.
Обсяг випущених лише одних деривативiв у США бшьш нiж у 10 разiв перевищуе свiтовий ВВП. Крiм того, юнують ще iншi види цiнних паперiв чи грошових сурогатiв.
Прибутки iнвесторiв десяти провiдних хедж-фондiв свiту за всю юторда 1х iснування становили близько 154 млрд. дол. Це становить приблизно третину вшх семи тисяч хедж-фондiв свiту. Лише у 2009 р. хеджевi фонди заробили 25,3 млрд. дол. Дохщшсть цих фiнансових компанiй, що нерiдко займаються спекулящями, перевищуе дохiднiсть найбiльших виробничих компанiй свiту.
За чотири роки (1969-1973) руйнування Бреттон-Вудсько1 системи свiтовi резервнi активи виросли бiльше, шж за всi попереднi столiття разом узять За 20 рокiв (вщ 1949 до 1969 р.) 1х обсяг вирiс на 55%, а за наступш 20 рокiв - на 700%. Загалом (з 1969 р.) вони збшьшилися майже в 20 разiв, на 2000%. Вплив ще1 величезно1, зайво1, непотрiбно1' кредитное' експанси на свiтову економiку не м^ вiдбутися безслiдно й безкарно.
До кшця 2000 р. золото становило лише 2% св^ових валютних резервiв. У шд-сумку свiтовi резервнi валюти з плином часу не тшьки втратили золото, а й виявилися представленими валютами, як також уже не забезпечувались золотом. Основою мiжнародноl валютно1 системи стали кредитнi грошi, абсолютне панування яких не лише довело сво1 величезнi переваги над золотогрошовим об^ом, а i створило для
людства багато складних проблем. Вщмова вiд золотовалютного стандарту як обмежувача в регулюванш мiжнародних торгових i валютних вiдносин спричинила вибух кредитування, яке дестабiлiзувало свiтову економiку.
Економша США, яку прийнято називати св^овим двигуном економiчного зростання, почала давати збо1 пiд важким тягарем боргу И корпоративного i споживчого секторiв. Решта свiту стала залежати вщ експорту товарiв у США i отримання за них доларiв, як стали свiтовими борговими зобов'язаннями. За них США купують бшьшу частину товарiв у кредит.
Водночас самi США з 1х найбiльшим дефщитом платiжного балансу
перетворилися на найбшьшого боржника за всю iсторiю людства.
США виявились дестабiлiзованi власним величезним дефiцитом поточного рахунку. Приплив шоземного капiталу у США, який фшансував 1'х дефiцит, - це не що шше, як похвдна вщ самого дефiциту. Рiч у тому, що партнери США нагромадили величезш резерви доларових активiв за рахунок торгового прибутку, не конвертуючи 1'х у нацюнальну валюту (що шдвищило б 11 курс, але зменшило б прибуток i темпи економiчного зростання). Купуючи акци, оцiненi в доларах, а також корпоративш облтаци та борговi папери держорганiзацiй США, вони тим самим сприяли розбуханню бульбашок на ринку акцiй, дуже нерацюнальному розмiщенню корпоративного капiталу й шднесенню на ринках власностi у США.
Тепершня помилкова, неправильна i шкiдлива грошово-валютна полiтика не тшьки обгрунтовуеться, а й виправдовуеться застаршими концепцiями й арха1чними пiдходами, опрацьованими для шших умов i нижчих фаз розвитку суспшьства. Зокрема, це стосуеться беззастережного нав'язування лiберального тдходу, що не допускае будь-якого державного втручання в господарськi процеси, посилання на iде1' та концепци, сформульованi для iнших умов.
Цих арха1чних поглядiв дотримуються, у першу чергу, американсью фiнансисти й
пол^ики, яК вимагають невтручання держави у функцiонування ринкових MexaHÎ3MÎB, на яке вони можуть впливати.
А. де Бенуа вважае, що «нaспрaвдi ми зштовхнулися з потрiйною кризою: кризою кaпiтaлiстичноï системи, кризою лiберaльноï мондiaлiзaцiï, кризою aмерикaнськоï гегемони». Щодо нав'язаних Америкою свiтовому спiвтовaриству форм
господарювання Нобелiвський лауреат Н. Рубiнi ще бшьш вiдверто зауважив: «Ми маемо тепер справу не з кризою кaпiтaлiзму, а з кризою його специфiчноï англосаксько1' модет».
Ti сaмi чинники, що сприяли формуванню св^ово1' економiки, тепер вимагають i створення свiтовоï валютно1' системи, яка не належала б жоднш крaïнi i не використовувала б ïï плодiв у сво1'х iнтересaх. У першу чергу, потрiбний Свiтовий центральний банк. Для його створення МВФ мае в наявносп необхвдну оргaнiзaцiйну структуру. Але для устху свое1' мюи фонд мае розв'язати тaкi завдання. По-перше, вiн мае взяти тд суворий контроль утворення мiжнaродних резервних aктивiв. По-друге, вiн мае навчитися правильно розподшяти майбутню пропозицiю св^ово1' лiквiдностi (тобто уникати як ïï надлишку, так i нестaчi). По-трете, треба мщно прив'язати процес створення мiжнaродноï резервноï валюти до реального, об'ективного процесу обмiну й утворення св^ових боргових зобов'язань на комерцшнш основi. По-четверте,
вiдмежувaти утворення i рух грошей вщ спекулятивних операцш iз цiнними паперами, якi створюють бульбашки, пiдривaють i руйнують не лише грошову систему, а й економшу. Нaрештi, вiн мае навчитися розпод^ти кредитнi ресурси так, щоб одночасно забезпечити свiтову економiчну стабшьшсть i сприяти вирiшенню питань свтового розвитку.
Мiжнaродний центральний банк мае стати найефектившшим засобом
забезпечення грошовоï стaбiльностi у свiтовому мaсштaбi.
Тшьки за допомогою вищезгаданих зaходiв можна буде усунути недолши теперiшньоï вaлютноï полiтики й не давати змоги св^овим спекулянтам i
американському торговому дефщиту наводнювати cbît доларовою лшвщшстю. Запропонованi заходи допоможуть виробити 4ÎTKÎ рекомендацiï щодо вiдновлення рiвноваги у св^овш економiцi i створення основ для стшкого економiчного зростання в майбутньому.
Найбшьшу активнiсть у створеннi нового фшансового порядку виявляе Президент Франци Н. Саркозi як головний опонент англосакшв. Цьому сприяе те, що з 12 листопада 2010 р. Франщя заступила на посадi голови фшансово].' «двадцятки». Н. Саркозi застер^ав: «Уявлення про капiталiзм як усемогутню i нiчим не регульовану систему було безглуздим». Президент Франци Н. Саркозi на зустрiчi кра'н G 20 у Берлiнi (лютий 2009 р.) говорив про необхвдшсть «створювати капiталiзм з основ», радив переглянути дiючу модель економiчноï системи i поступово перейти до регульованого капiталiзму. На Давоському форумi 27 ачня 2010 р. Н. Саркозi говорив: «Без втручання держави все розвалилось би. Пануе думка, що ринок правий завжди. Це породило свщ де все вiддавалось фiнансовому кашталу i майже нiчого трудящим...породило капиатзм, у якому було нормально грати з чужим капiталiзмом, заробляючи грошi без особливих зусиль. Тепер головне питання - добитися такого стану, коли економша працювала б на людину» [1].
Не можна нащональш грошi жодно'' кра'ни перетворювати на св^ову резервну валюту. Вона мае належати всiм кра'нам, усi вони повинш здiйснювати контроль за ïï випуском i всi повиннi отримувати вигоди вщ ïï функцiонування й розплачуватися за вади та недолши функщонування.
Таким чином, на питання, що мае повноцiнно замiнити золото як св^ову резерв-
ну валюту, може бути дана лише одна вiдповiдь - свщоме, контрольоване державою суспiльне регулювання грошових вiдносин, запровадження свiтовоï валюти й оргашзаци мiжнародного банку.
Запровадження свiтовоï валюти принесе чималий емiсiйний дохщ, який належатиме всiм краïнам i не
привласнюватиметься лише США, як це тепер вщбуваеться. Емюшний дохiд вiд запровадження евро тепер розподшяеться мiж ушма крашами Евросоюзу. А що тепер отримуе Украша вiд використання 100 млрд. дол.? Одш збитки, даруючи США понад 90 млрд. дол. емюшного доходу у виглядi безпроцентного не обмеженого часом кредиту.
Було б добре, щоб експерти ООН, як i лiдери G 20, яю опрацьовуватимуть заходи з подолання свiтовоï фiнансовоï кризи, урахували ri великi змiни, якi вiдбyлися у св^овш валютнiй системi, детально дослщжеш в працях yкраïнських учених, i яю повсюдно не враховуються. Цю кредитну грошову систему було всебiчно обгрунтовано yкраïнськими вченими [2].
Повсюдне запровадження единоï свiтовоï валюти спростить i полегшить комерцiю, платежi й розрахунки, кредитування, а також осв^нш i культурний обмiн. Зникнуть величезнi витрати на перетворення нащонально1' валюти однiеï краши на валюту шшо1" краши.
Так само, як сьогодш в усьому свiтi, ус краши користуються единими мiрами довжини, ваги, так невдовзi вони користуватимуться единими св^овими грiшми, роль яких буде зводитись до едино1' мiри.
Уже тепер у свiтi вщбуваються процеси, якi приведуть до створення найближчим часом глобального сyспiльства, викликавши тим самим змiнy бiльшостi оргашзацшних iнститyтiв у всiх сферах дiяльностi, й у першу чергу у фшансовш сферi, у грошовiй систем^ у валютних вiдносинах.
Сyчаснi мiжнароднi тенденцiï, серед яких - економiчне пiднесення i зростання полiтичного впливу таких нових «центрiв сили», як краши БР1К (Бразилiя, Росiя, 1цщя, Китай), а також поглиблення суперечностей мiж США i ЕС, дають змогу визначити нишшнш етап розвитку мiжнародних вiдносин як формування яюсно ново1' мiжнародноï системи.
Характерною обставиною цього складного процесу е те, що глобальне лщерство США видаеться вже не таким
незаперечним, а трансформащя св^ового порядку мае тенденцiю до багатополярносп, полiцентричностi або ж безполярностг
Лiтература
1. Арабов П. Давос раскололся / П. Арабов // Известия. - 28.01.2010 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:www.izves-tia.rU/news/3 57756.
2. Овсянникова О. М. Швайка - автор кредитно! теори грошей / О. Овсянникова // Економiчний вюник Донбасу. - 2008. -№4(14).-С. 206-215.
