CC BY
217
IK
нлты
ЫКРА1НИ
BlUIÄl®
Науковий BicH и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280517 Article received 14.05.2018 р. Article accepted 31.05.2018 р.
УДК 338.483.13
ISSN 1994-7836 (print) Ш1 ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author N. Ye. Pankiv pankiv.natakia@gmail.com
Н. €. Паньюв, В. Р. Мороз
Нацюнальний утверситет "Львiвська полтехшка", м. Львiв, Украта
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПОД1ЕВОГО ТУРИЗМУ В УКРА1Ш НА ПРИКЛАД1 РОЗРОБЛЕНОГО 1ВЕНТ-ТУРУ "В1ДКРИЙ ДЛЯ СЕБЕ ПОКУТТЯ"
Розглянуто теоретичнi засади та iсторiю вивчення падевого туризму, його класифжащю, а також сучасний стан ще! сфери в Укра'ш. З'ясовано, що в Укра'т iвеш'-шдустрiя бере початок з 90-х роюв ХХ ст., а в самостшну сферу подiевий туризм видшився лише за останнi двадцять роюв. Проаналзовано наявнi пропозицп провiдних укра1нських туроператорiв, якi органiзовують тури на вiдомi iвенти. Зокрема, "Маланка-фест" у Чершвцях; Фестиваль "Червене вино" в Мукачеве; Гастро-номiчний фестиваль "Конкурс рiзникiв свиней - гентешiв" на Закарпатл та iн. Встановлено, що в Укра'т е невелика юль-кiсть туроператорiв, якi спецiалiзуються на внутршньому туризмi, зокрема пропонують подiевi тури. Це туроператор "Ввд-вщай", м. Львiв; туроператори "Терра Инкогшта" i "Етнотур", м. Ки1в, туроператор "Вилково-Тур", м. Одеса, Туроператор "Окрайна", м. Тернопiль та iн. За результатами дослщжень розроблено власний iвент-тур, головною подiею якого е Маланка в селi на Покуттi, що в перспективi може бути фестивалем для велико! юлькост вiдвiдувачiв. Також розглянуто перспекти-ви розвитку падевого туризму в Укра'ш, а саме напрями та можливi програми розвитку та подано рекомендацп щодо пок-ращення оргашзацп подiевого туризму в Укра'т.
Ключовi слова: iвент-туризм; "Маланка" на Покутп; оргашзацп подiевого туризму.
Вступ. Одним i3 перспективних HanpHMiB розвитку економши кра!ни, за оцшками Всесвггньо! туристично! оргашзацп (UNWTO), е подieвий або ж iвент (event) туризм. Слово Event (подiя, захщ) в англiйськiй MOBi мае дуже багато значень, як сошально-культурне, так i тех-нiчне i навiть фiлософське, або ж трактують як заплано-вану соцiально-суспiльну подш/захщ яка вiдбуваеться в певний час i з певною метою. Подiевi тури, що поеднують в ^6i традицiйний вiдпочинок та участь в рiзноманiтних подiях як у свт, так i в Украíнi, посту-пово стають дедалi популярнiшими. Тому дослщження розвитку подiевого туризму в Укра!ш е актуальним.
Подiевий туризм - молодий i надзвичайно шкавий напрям. Унiкальнi тури, як1 поеднують в ^6i тради-цiйний вщпочинок та участь у видовищних заходах планети або всередиш краши, поступово набувають по-пулярностi серед рiзних груп мандрiвникiв. Походжен-ня подiевого туризму стало сферою наукових досль джень порiвняно недавно. Незважаючи на те, що цей рiзновид вщпочинку iснуе з найдавнiших часiв, в особ-ливу галузь турiндустрií вш трансформувався в тсля-военнi роки, а особливою популяршстю став користува-тися в 1970-х роках. Саме тодi стали очевидними по-тенцшш можливостi рiзноманiтних подiй, що сприяли розвитку економiки, суспiльства, культури, м1жнарод-них вiдносин та екологп. Частково популярносп по-дiевого туризму сприяв i розвиток тако! сфери дiяль-ностi, як iвент-менеджмент (Beidyk, 2010).
Деяш види подiевих ресурсiв найдоцшьшше класи-фiкувати за тематикою заходу: нацюнальт i релiгiйнi свята; гастрономiчнi, музичнi, театральнi фестивалi; спортивнi змагання; покази мод; карнавали. Значения подiевого туризму зводиться до вiдвiдии подш, тобто основна мета подорожi полягае у поди, в якiй турист братиме пасивну (спостерiгача) або активну участь. Це е уиiкальиий вид туризму, осшльки за характером - не-вичерпний (Popovych, 1996).
В УкраМ iвеит-iидустрiя бере початок з 90-х рошв ХХ ст. 1сторично склалося так, що в самостшну сферу iвеит видiлився лише за остант двадцять рок1в. Цей тдйом зумовлений вiдповiдиiстю потребам людей, яш у всi часи хотiли отримати иовi враження, стати части-ною подiй, впливати на !х хвд i отримати радiсие вщ-чуття причетиостi до чогось бiльшого. Треба зазначити, що в Укрш'ш подiевий туризм розвиваеться повiльно. Тiльки з 2002 р. туристичт фiрми почали пропонувати послуги з оргашзацп подiевих по'здок. Збiльшення в'1'з-ного туризму в Укрш'ш у зв'язку з подiями не е система-тичним i пов'язано з такими подiями як, до прикладу, Свробачення, £вро-2012. Бiльшiсть подiй в Украíнi -мюцевого й регiонального масштабу, що не надто при-ваблюе навиъ укранських туристiв i не сприяе розвитку в'1'зного туризму (Entsyklopediia, 2007).
Проввдт украшсьш туроператори оргашзовують тури на вiдомi iвеити:
lнфopмaцiя про aBTopiB:
naHbKiB Нaтaлiя £BreHiBHa, канд. бiол. наук, ст. викладач, кафедра туризму. Email: pankiv.natakia@gmail.com Мороз BepoHiKa PoMaHiBHa, студентка. Email: veronika23moroz@gmail.com
Цитувaння 3a ДСТУ: Паньтв Н. 6., Мороз В. Р. Сучасний стан та перспективи розвитку подieвоro туризму в УкраТш на приклад
розробленого iвент-туру "Вiдкрий для себе Покуття". Науковий вiсник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 5. С. 78-82. Citation APA: Pankiv, N. Yе., & Moroz, V. R. (2018). The current state and prospects of the development of event tourism in Ukraine on the example of the developed event "Discover Pokuttya for yourself". Scientific Bulletin of UNFU, 28(5), 78-82. https://doi.org/10.15421/40280517
• "Маланка-фест" у Чертвцях чи в шших мютах Буковини (Красно1льськ, Вашювщ).
• Маланка - народт святкування напередодт Старого Нового року, тд час яких люди переодягаються в костюми тва-рин [ фольклорних персонажзв [ де гармоншно переплелися язичницью та християнсью обряди. В Украш особливо яс-краво маланкуе Буковина, переконатися в цьому можна на "Маланка-фест" у Чершвцях, який по праву е одним 1з найколориттших [ найцжавших фестивал1в Укра1ни. На нього з'1жджаються найкращ1 маланкар1 з1 вае! областа, тут можна побачити подшьську, бессарабську, гуцульську, молдавську, буковинську, румунську Маланки. Дшство проходить у вигляд параду центральною частиною м1ста [ долучитися до нього можуть ус1 охоч!
• Фестиваль "Червене вино" - найвщомший [ найбшьший винний фестиваль Украши в центр1 древнього Мукачева. Понад сто найкращих винороб1в Закарпаття, як привозять р1зноматтт сорти молодого вина. Також виступають найкращ1 фольклорн та колядницью колективи Закарпаття, проводять забави та конкурси, яю надовго забезпечують хороший настрш.
• Гастроном1чний фестиваль "Конкурс р1зниюв свиней - ген-теш1в" - визнаний найкращим гастроном1чним фестивалем Закарпаття.
Фестивальний туризм на Закарпатп набирае оберпв. Система "Туршформ Закарпаття" впродовж року збирае шформацш про р1зномаштт поди та фестивале За результатами анал1зу, популярш за запитами е так1 поди та фестивале Червене вино, Фестиваль р1знишв, Бше вино, Сакура фест, Фестиваль вина та меду, Гуцульська бринза.
Вт1м, варто зазначити, що в Укрш'т е чимало в1до-мих та популярних подш, але до яких, на жаль, туропе-ратори не оргашзовують тури. Це, зокрема "молод1жш" фестивале що представляють мистецтво естради (зокрема музичне). Це - Всеукра1нський фестиваль сучасно! шст та популярно! музики "Червона рута", М1жнарод-ний фестиваль "Тавршсьш кри", Всеукра1нський моло-д1жний фестиваль "Перлини сезону".
На жаль, в Укра1ш е невелика шльшсть туроперато-р1в, як1 спещал1зуються на внутршньому туризм^ зокрема пропонують етнотури. Це, зокрема, туроператор "Вщввдай", м. Льв1в; туроператори "Терра 1нкогшта" 1 "Етнотур" м. Ки1в, туроператор "Вилково-Тур", м. Оде-са, Туроператор "Окрайна", м. Тернопшь та ш. (Рапк^, 2016).
Результати дослщження. Ми розробили 1вент-тур "В1дкрий для себе Покуття", головною под1ею якого е Маланка в сел1 на Покутп (1вано-Франшвсько1 обл.), який запропоновано до впровадження туроператору "В1дв1дай".
Тур Вдкрий для себе Покуття " Дата 12-13 ачня. Програма туру: День 1
8:00 - вшзд з1 Львова
10:00 - саштарна зупинка на заправщ поблизу м1ста Рогатин
12:00 - прибуття до Снятина 12:00-13:00 - поселення в готель "Едельвейс" "Едельвейс" - готельно-ресторанний комплекс, що розташований у центр1 м1ста за адресою: вул. Водопровода 1, м. Снятин, 1вано-Франк1вська область. Новий триповерховий готельний комплекс на 9 номер1в (18 м1сць). На першому повера - ресторан на
112 м1сць, бар, на другому повера - хол з м'якою час-тиною 1 телев1зором.
13:00-14:00 - общ в ресторан "Едельвейс" 14:00-15:20 - оглядова екскурая по м1сту Снятин Снятин - районний центр, розташований на л1вому берез1 р. Прут. Перш1 1сторичт згадки про Снятин да-туються 1158 р. в 1пашвському лгтопиа. Назва м1ста походить в1д 1мет його власника воеводи Костянтина (Коснятина) Срославовича, боярина при двор1 галиць-кого князя Ярослава Осмомисла.
У 1448 р. м1сто отримало магдебурзьке право 1 пос-тупово перетворилося на важливий торговельний центр з1 щор1чними ярмарками. Снятин був розташований на кордон з Молдовою, тому на цьому шляху д1яла голов-на митниця. Розвитков1 ремесел сприяли в1рмени, як1 почали заселяти м1сто з 1628 р., а розвитков1 сшьського господарства - шмщ, як прибули з Баварп, Бадена, Вюртемберга, Нассау в 1777-1787 рр. У Х\1-Х\11 ст. Снятин неодноразово потерпав в1д татарських набшв. 15:20-16:00- тдняття на ратушу м1ста Снятина Снятинська ратуша мае одну з найвищих в Захвднш частит Украши вежу (50 м). Висотою вона посту-паеться тшьки Льв1вськш (65 м). Споруджували ратушу майже 40 рошв та завершили 1861 р. Триповерхова бу-д1вля ратуш1 побудована в стил1 класицизм. Вежа поеднуе елементи р1зних стил1в, 1 е представником ек-лектично! архгтектури. До II Свггово! вшни в ратуш1 м1стився м1ський мапстрат. Сьогодт це адмшстратив-ний будинок у центр1 м1ста Снятина.
16:00-17:00 - екскурая в музей Марка Черемшини Музей Марка Черемшини вщкрито 17 липня 1949 р. у власному будинку письменника. З часу вщкриття музею до березня 1974 р. його директором була дружина письменника Н. В. Семанюк. Було створено першу ек-спозицш музею, яку 1люстрували ввдом1 украшсьш художники: I. 1жакевич, В. Кааян, О. Кульчицька, Ф. Ма-найло та ш.
Експозищя музею - це близько 400 одиниць збере-ження: фотографп, документи, особисп реч1, б1блютека письменника, яш розповвдають про його життевий та творч1й шлях. Особливо щкаво для в1дв1дувач1в буде побачити робочий кабшет М. Черемшини, який вражае скромн1стю та простотою. Тут вш не т1льки працював, але й приймав сво1х друз1в та знайомих. Окрем1 к1мнати присвячен1 виставкам, яш регулярно орган1зовуються прац1вниками музею.
Новели Марка Черемшини перекладено на шмецьку, чеську, молдавську, болгарську, латв1йську та бшорусь-ку мови. 13 червня 1974 р. за ухвалою ЮНЕСКО у свт широко в1дзначили 100-р1ччя в1д дня народження Марка Черемшини. Б1ля музею встановлено пам'ятник Марку Черемшиш.
17:00 -19:00 - вшьний час, е можлив1сть в1дв1дати м1сцевий кинотеатр 1м. I. Франка або ж вщпочити в одному 1з затишних заклад1в м1ста.
19:00-20:00 - вечеря в рестораш "Едельвейс" День 2
8:00 -9:00 - стданок у рестораш "Едельвейс" 09:00-11:00 - екскурая до с. Руав Сучасний Рус1вський лгтературно-мемор1альний музей Василя Стефаника складаеться з двох частин: л1те-ратурно! та мемор1ально!, як1 розм1щен1 в р1зних спору-дах 1 розповщають про життя 1 творч1сть ведомого укра-1нського письменника. Твори письменника описують
життя селян, перекладеш pi3HHMH мовами свиу (зокре-ма польською, нiмецькою, росшською, iталiйською).
У 1991 р., до 120^ччя вiд народження Василя Сте-фаника вiдкрито лiтературну частину музею, звщки розпочинаеться знайомство з шею яскравою особиспс-тю. У рщному Русовi пам'ятник Василю Стефанику встановлено в цен^ села.
У трьох комнатах розмiщено тогочаснi побутовi реч^ свiтлини та документи, пов'язанi з творчою та гро-мадською дiяльнiстю митця, а також вiдкриттям пам'ят-ного мiсця. Зокрема, тут е першi видання В. Стефаника, презентовано iлюстрацii до творiв, фотографп та пор-трети.
18 травня 1941 р. вщкрито меморiальну частину музею. Вона розташована у садибi письменника, де вш провiв останнi 26 рошв життя. Оточений великою тери-торiею i з прекрасними краевидами будинок зберiгае оригiнальним кабiнет В. Стефаника, а також чимало предмепв iнтер'еру житла новелiста. У трьох експози-цiйних комнатах розмiщенi мебл^ предмети побутового вжитку, портрети, книги, документи, що розповщають про життя письменника, його побут та творчють (саме тут створено бшьштсть творiв митця).
У селi Русiв варто вiдвiдати могилу Василя Стефаника, де також поховано його найближчих родичiв.
11:00 - вшзд до села Белелуя
11:30-14:30 - перебування на поди Маланка
14:30-15:30 - общ у с. Белелуя у рестораш "Галиць-кий шлях"
16:00 - вшзд до Львова
18:00 - саштарна зупинка в м. 1вано-Франшвськ
20:00-20:30 - повернення до Львова
Bapmicmb туру 735 грн.
У варпсть входить: про!зд комфортабельним автобусом; проживання; страхування на час подороже; ек-скурсiйний супровщ на маршрутi та Снятином.
Додатково оплачуеться: харчування; вхвдщ квитки.
Варпсть харчування становить: у ресторанi "Едель-вейс" (м. Снятин): снiданок - 40 грн; общ - 70 грн; вечеря - 45 грн.; у рестораш "Галицький шлях" (с. Белелуя): общ - 60 грн.
Варпсть вхщних квитшв: музей Марка Черемши-ни - 10 грн; музей Василя Стефаника - 15 грн; тдняття на ратушу - 10 грн.
Розрахунок туру (табл.): Тур розрахований на 18 (зважаючи наз можливють розмщення в готел^.
Протяжшсть маршруту: Львiв - Снятин - 239 км; Снятин - Руав - 12 км; Руав - Белелуя - 8 км; Белелуя - Львiв - 239 км. Загалом 498 км.
Таблиця. Калькуляцiя BapTOCTi туру
У розрахунку на 1 особу, грн/2 дн У розрахунку на 18 оаб, грн/2 дт
Автобусне переве-зення (12 грн/км) 332 5976
Проживання 200 3600
Страхування 20 360
Послуги пда - ек-скурсовода 60 1080
Проживання водiя i керiвника групи 23 414
Собiвартiсть туру 635 11416
Туроператорська винагорода 13 % 80 1500
Загальна вартiсть туру 715 12870
Маланка в селi Белелуя як головна подiя туру
Серед уах свят, тсля Р1здва 1 Воскресшня Христо-вого, що !х з любов'ю вщзначають у Белелу!, найбажа-шшим 1 веселим святом е зустр1ч Нового року за старим стилем. Це свято часто називають святом Маланки 1 не без тдстав.
"Маланкують" украшш з давшх-давен, адже коршня цього свята сягають ледь не язичницьких чаав. Наш! предки в1рили, що в час, коли старий рж змшюе новий, на земл1 прокидаються вищ1 сили: добр! 1 зл1, щедр! 1 злостив1, тому вони по-своему вшановували !х, перев-дягаючись та поринаючи у вихор свята. Минали часи, змшювались звича! та в1роспов1дання, а свято залиши-лось 1, хоча воно дещо видозмшилось, глибокий сенс залишився тим самим. Адже це наша спадщина, зв'язок поколшь.
Найшкавшим е театрал1зоване дшство, яке влашто-вуеться 13 ачня, напередодт Нового року за старим стилем. У ньому беруть участь тшьки молод! хлопш. Це вуличне театрал1зоване дшство, яке своею яскрав1стю нагадуе карнавал, проводиться в Белелу! з незапам'ят-них чаав 1 в такому вигляд1 його можна побачити тшьки в цьому сел! Прикарпаття.
До свята хлопш готуються заздалепдь, вони шиють костюми, кожен з персонаж1в вивчае свою роль у цьому дшств1. А треба сказати, що рол! в маланкуванш розпо-д1ляються м1ж учасниками на попередньому збор1 хлоп-шв кожного сшьського кутка. Найголовшша з ролей -це роль Маланки та Газди. На роль Маланки обирають невисокого на зр1ст хлопця з гарним круглим обличчям, под1бним на д1воче. На роль Газди, тобто чоловжа Маланки, обирають здебшьшого високого, кремезного хлопця, трохи старшого за вшом вщ Маланки. Дал! в дшств! беруть участь Гуцул 1 Гуцулка, Жид 1 Жид1вка, Дд 1 Баба, старший Циган з циганчуками, Два Шандар1, Смерть, Чорт 1 Ведмщь. Можуть брати участь Саттари та 1нш1 персонаж!.
Уа учасники дшства, а також окремий гурт коляд-нишв, також хлопш, у вщповщний час тсля об1ду зби-раються у господ! Маланки. Маланка зодягаеться у ста-ровинний покутський одяг - вишита сорочка, обгортка, чоботи (бажано червон!), кептар та перемика. Газда му-сить мати на соб! баранячу шапку, довгий кожух або сердак, гач! та чоботи ! для соладносп р!зьблену пали-цю. В!дпов!дно до свое! рол! одягаються й шш! персонаж! маланкування.
Коли ва учасники з!бралися, починаеться пох!д ву-лицею. Ус! три маланки разом з уйма учасниками навь дуються до с!льського в!йта (голови сшьсько! ради), аби отримати дозв!л на маланкування ! засв!дчити йому свою шану. Треба зазначити, що зустр!ч Нового року в Белелу! з маланкуванням завжди була 1 е на цей час надзвичайно яскравим видовищем. Н!хто в сел! не пам'ятае випадку, коли би це свято не вщбулося. Нав!ть в часи бшьшовицько! окупац!!, комун!стична влада не могла заборонити молод! проводити це народне театра-л!зоване дшство з походами вулицями села.
Наступного дня, 14 ачня, тобто на Новий рж, д!ти ходять заавати та ще з бичками. Бички - це др!бн! ви-роби з дерева р!зних домашн!х тварин - корови, бички, кози, а також домашнього реманенту, як бочки, цебри, вщра ! т. !н. Головне полягае в тому, що д!ти сам! стара-ються виготовляти ц! вироби.
Обговорення. Зауважимо, що розвитку подiевого туризму загалом сприяе геополiтичне розташування Украни, етнiчний склад населення, багатство народно! культури, обрядовосп, особливостi традицiй i обрядо-востi, тому безумовно перспективним е проведення ет-нофестивалiв або шших заходiв, що становлять нащ-ональну культуру. Наприклад, Маланка-фести чи Соро-чинський ярмарок, як1 мають всi передумови для того, щоб збирати багато глядачiв i учаснишв.
Умовами успiшного проведення подiбних заходiв е, по-перше, затвердження вщповщно! державно! политики, а по-друге, - залучення спонсорiв, що пiдтверджуе досвщ проведення подiевих заходiв за кордоном. В Ук-раíнi достатньо вщомих торгових марок, власники яких iз задоволенням вкладали б грошi в популяризацш себе та тдтримку нацюнальних культурно-мистецьких та спортивних заходiв. Д1яльшсть щодо оргашзацп та проведення заходiв такого характеру мае защкавити насам-перед керiвництво невеликих мют, що розташованi недалеко вщ столицi, або обласних центрiв (де наявт аеропорти та вокзали, налагоджет комушкацп, е мож-ливiсть прийняти велику к1льк1сть гостей тощо), осшль-ки розвиток подiевого туризму сприяв би створенню робочих мiсць та залученню коштiв до мiсцевих бю-джетiв.
Отже, подiевий туризм на сучасному етапi розвитку суспiльства е важливим та необхщним явищем, що ре-алiзуе майже всi основт функцп туризму: економiчну, пiзнавальну, рекреацшну, виховну та розважальну. Стрiмкий розвиток подiевого туризму та необхщшсть оптим!зацп його функцiонування зумовлюють потребу: грунтовних наукових дослщжень гстори розвитку, прийняття державних програм щодо розвитку подiевого туризму; залучення до його оргашзацп спонсорiв та ме-ценатiв; здшснення ефективно! реклами (Мацало, 1997).
Для перспективного розвитку подiевого туризму потрiбно здiйснити: детальний аналiз подiй та пересор-тувати 1'х за ознакою щкавосп для туристiв; вивчити пропозицп подiевого франчайзингу, як1 можна ввести наприклад в Чершвецьшй областi чи на Закарпатп, де е визначт свята (три свята вина на Закарпатп або ж свята Маланки на Буковинi чи Покутп). Можна обгрунту-вати виокремлення релтйного напряму подiевого туризму та сформувати список релiгiйних свят, на основi яких можна розвивати подiевий туризм.
Враховуючи цi прiоритети, подiевому туризму не придiляють належно! уваги, не використовують його потенщал для розвитку туризму, економши кра'ни. Ва заходи сприймаються у вузькому значеш, тiльки як культурна, спортивна чи дшова подiя та не асощюють-ся, як основа для подiевого туризму.
Основною причиною повiльного розвитку подiевого туризму е специфiка оргашзащйних особливостей у поеднаннi з вщсутшстю належного рiвня державного регулювання.
У процеа формування подiевого туру потрiбно вра-ховувати так1 чинники, як розташування готелю, ш-тер'ер номерiв, наявнiсть закладiв харчування, наяв-шсть магазинiв, пам'яток, доставка до мюця подп, пос-луги пда, перекладача. Вiд таких умов залежить вар-тiсть туру (Обери свiй фестиваль...).
Важливою передумовою оргашзацп подiевого туру е своечасне iнформування та рекламування подп, за-
гальнодоступнiсть до шформацп про не! та оргашзащя 1! систематичного проведення. Це дае змогу туристич-ним фiрмам планувати подiеву по!здку заздалегiдь. З щею метою потрiбно:
1. Розробити календар подш, якi можуть защкавити ту-ристiв.
2. Забезпечити фшансування витрат, пов'язаних з марке-тинговими заходами та органiзацiею поди. Подiя може стати центром приваблення туриспв, якщо !! шформа-цiйна тдтримка проводиться протягом пiвроку - рж. При цьому витрати на рекламу i маркетинг повиннi бути не меншими, нiж органiзацiйнi витрати. Тому на кожну подiю, на основi яко! можна розвивати подiевий туризм, необхiдно розробити маркетингову стратепю.
3. Забезпечити систематичне проведення поди.
4. Оргашзувати рекламнi заходи на державному рiвнi.
5. За рахунок економiчних механiзмiв (наприклад, зни-ження податкiв) стимулювати туристичнi пiд-приемства, що розробляють туристичш продукти на основi подiевого туризму.
6. Оргашзувати тдготовку спецiалiстiв для розвитку те-матичних i подiевих турiв.
7. Розробити лопстику для кожно! поди.
8. Розробити шфраструктуру пiд проведення кожно! поди. Зазначеш заходи сприятимуть формуванню зацiкав-
леностi та стабшьного попиту з боку туристiв до поди, що, своею чергою, стимулюватиме розвиток подiевого туризму (Kostiuk, 2008).
Висновки. Подiевий туризм у нашш краíнi порiвня-но молодий вид туризму, тодi як у кра!нах Заходу вiн вже давно i мiцно закрiпився у списках найперспектив-нiших i найрентабельнiших видiв бiзнесу. Основною причиною повiльного розвитку подiевого туризму е специфiка органiзацiйних особливостей у поеднанш з вiдсутнiстю належного рiвня державного регулювання.
Звичайно, цю сферу важко вiднести до типового виду швидкоокупного бiзнесу з невеликими вкладеннями. Тут доведеться зачекати прибутку деякий час пiсля старту. Але, враховуючи перспективи розвитку по-дiевого туризму в нашiй краш, яка е унiкальним комплексом юторичних, культурних та мистецьких пам'яток, традицш, подiй, можна припустити, що зовам скоро ця, вiльнa на сьогодш, нiша ведення бiзнесу стане вщмшним джерелом доходу i шдшме туристичну iн-дустрiю Укрaíни. Варто зазначити, що подiевий туризм е ушкальним видом туризму, оск1льки вш невичерпний за змiстом. Експерти вважають, що в найближчому майбутньому число учаснишв подiевих турiв значно пе-ревищить число учасник1в екскурсiйних турiв.
Розвиток подiевого туризму мае велик! перспективи у контексп прикордонного сшвробгтництва. Доц!льно оргaиiзувaти под!! на р!вш Карпатського еврорегiону, або на основ! ознайомлення з культурою кор!нного населення - русишв, як1 проживають у Закарпатт! та чо-тирьох сус!дн!х державах. Можна констатувати, що по-д!евий туризм е перспективним видом туризму з неви-черпним ресурсним потенщалом. Однак на державному р!вш нараз! немае п!дтримки, не розроблено маркетин-гових заход!в, для просування под!евого туризму на м!жнародний ринок.
Незважаючи на вс! труднощ!, наш час е пер!одом розвитку нових тенденц!й у культурному житп, для б!ль-шост! регюшв Укра!ни ор!ентац!я на под!евий туризм стае одшею з реальних можливостей економ!чного, соц!-ального й культурного тднесення. Водночас напружена
полггачна ситуащя, що склалася, стала певним поштов-хом, адже криза - це ще й час можливосгей для го-тельeрiв, рестораторiв i турагентств регiону, як1 пере-орieнтувалися на внутрiшнього туриста (Pankiv, 2016).
Перелш використаних джерел
Beidyk, O. O. (2010). Rekreatsiini resursy Ukrainy. Kyiv: Alterpres,
404 p. [In Ukrainian]. Entsyklopediia. (1988). Heohrafichna entsyklopediia Ukrainy. In 3
Vols. Kyiv: URE, 1993 p. [In Ukrainian]. Festyval. (2017). Obery svii festyval. Ufest.in.ua "See you in Ukraine!" Retrieved from: http://www.ufest.in.ua/ua/archive?cate-gory=22. [In Ukrainian].
Kostiuk, O. (2008). Istoriia iventa. Teoriia ipraktika organizatcii spet-cialnykh meropriiatii, 3, 17-21. [In Russian].
Matsola, V. I. (1997). Rekreatsiino-turystychnyi kompleks Ukrainy. Lviv: IRD NANU, 259 p. [In Ukrainian].
Pankiv, N. Ye. (2016). Suchasni tendentsii rynku etnichnoho turyzmu v Ukraini. Rozvytok ukrainskoho etnoturyzmu: problemy ta perspektyvy: Zb. mater. IV Vseukr. nauk.-prakt. konf. Molodykh vchenykh, 25 liutoho 2016 r, (pp. 297-203). Lviv: LIET. [In Ukrainian].
Popovych, S. I. (1996). Turystychno-ekskursiini resursy Ukrainy: vstup do problemy. Turystychni resursy Ukrainy. Kyiv: Typ. FIHU, 352 p. [In Ukrainian].
Н. Е. Панькив, В. Р. Мороз
Национальный университет "Львовская политехника", г. Львов, Украина
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ СОБЫТИЙНОГО ТУРИЗМА В УКРАИНЕ НА ПРИМЕРЕ РАЗРАБОТАННОГО ИВЕНТ-ТУРА "ОТКРОЙ ДЛЯ СЕБЯ ПОКУТЬЕ"
Рассмотрены теоретические основы и история изучения событийного туризма, его классификация, а также современное состояние этой сферы в Украине. Установлено, что в Украине ивент-индустрия берет начало с 90-х годов ХХ в., а в самостоятельную сферу событийный туризм выделился только за последние двадцать лет. Проанализированы имеющиеся предложения ведущих украинских туроператоров, организующих туры на известные ивенты. В частности, "Маланка-фест" в Черновцах; Фестиваль "Червене вино" в Мукачево; Гастрономический фестиваль "Конкурс резчиков свиней - гентешей" на Закарпатье и др. Установлено, что в Украине есть небольшое количество туроператоров, специализирующихся на внутреннем туризме, в частности предлагают событийные туры. Это туроператор "Посети", г. Львов; туроператоры "Терра Инког-нита" и "Этнотур", г. Киев, туроператор "Вилково-Тур", г. Одесса, Туроператор "Окрайна", г. Тернополь и др. По результатам исследований разработан собственный ивент-тур, главным событием которого является Маланка в селе на Покутье, что в перспективе может быть фестивалем для большого количества посетителей. Также рассмотрены перспективы развития событийного туризма в Украине, а именно направления и возможные программы и даны рекомендации по улучшению организации событийного туризма в Украине.
Ключевые слова: ивент-туризм "Маланка" на Покутье; организация событийного туризма.
N. Ye. Pankiv, V. R. Moroz
Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine
THE CURRENT STATE AND PROSPECTS OF THE DEVELOPMENT OF EVENT TOURISM IN UKRAINE ON THE EXAMPLE OF THE DEVELOPED EVENT "DISCOVER POKUTTYA FOR YOURSELF"
According to the World Tourism Organization (UNWTO), tourism is one of the most promising directions for the development of the country's economy. The theoretical principles and history of the study of event tourism, its classification, as well as the current state of this sphere in Ukraine are considered. We discovered that in Ukraine the event industry dates back to the 90's of the twentieth century, and in the independent sphere, event tourism has been isolated only over the past twenty years. The existing offers of the leading Ukrainian tour operators, who organize tours on well-known events, are analyzed. In particular, they are as follows: "Malanka-fest" in Chernivtsi; Festival "Chervene Wine" in Mukachevo; Gastronomic Festival "Competition of Piggyback Pickers -Genetechs" in Transcarpathia and others. We investigated that there is a small number of tour operators who specialize in domestic tourism, in particular offer event tours, in Ukraine. This is a tour operator "Visit", Lviv; Tour operators "Terra Inkognita" and "Ethnotur" in Kiev, tour operator "Vilkovo-Tour", Odessa, tour operator "Okraine", Ternopil city and others. According to the results of the research, its own event tour, the main event of which is Malanka in the village of Pokutti, is developing, which in the long run may be a festival for a large number of visitors. The prospects of the development of event tourism in Ukraine, in particular, directions and possible development programs, and recommendations for improving the organization of event tourism in Ukraine are also considered. The development of event tourism has great prospects in the context of cross-border cooperation. It is advisable to organize events at the level of the Carpathian Euroregion or on the basis of familiarization with indigenous culture - Rusyns living in Transcarpathia and four neighbouring states. We can state that event tourism is a promising kind of tourism with inexhaustible resource potential.
Keywords: event tourism; "Malanka" at Pokuttya; organization of event tourism.
