CC BY
25
Mashyka Yu. V. Employment and Unemployment in the Post-industrial Economy
A methodology to study the essence and transformation of employment and unemployment in the conditions of post-industrial economy in terms of structure, the quantitative parameters and qualitative characteristics are revealed. Concerning the structure, employment changes are found in the relative growth of employment in the service sector. Technological innovations and enhance of service-based economy are changing the nature of industrial relations in employment, opening new employment characteristics: rapid rearrangement employed in sectors of the economy (the concentration of employment in the field of knowledge production and services), increasing the qualification level of the workforce and the formation of new intellectual professional space, changing forms of work and its following intellectuali-zation, the development of self-employment in "a new type", on the basis of intellectual work, deepening the content of the flexibility of employment.
Keywords: employment, unemployment, post-industrial economy, the transformation of employment.
УДК 332.14:339.13 7 Acnip. Р.Ю. Милян1 - Львiвська КА
СТРАТЕГ1ЧН1 ПРЮРИТЕТИ РОЗВИТКУ 1НДУСТРН МАСОВИХ ЗАХОД1В В УКРАШ1
Обгрунтовано стратепчш прюритети розвитку шдустрп масових заходш в Укра'ш в контекст змщнення конкурентоспроможност краши. Визначено основш напрями розвитку щдаевого, фестивального туризму в УкраИ, обгрунтовано етапи державно! политики сприяння розвитку шдустри масових заходiв, характеристику механiзмiв ви-користання економiчного потенщалу, нагромадженого шд час пiдготовки та проведения масових заходiв, для посилення конкурентоспроможност краши.
Ключовi слова: мiжнародний масовий захiд, економiчний механiзм, прiоритет, со-щально-економiчний ефект.
Постановка науково! проблеми та И значення. Динамiчний розвиток iHAycTpii масових заход1в вiдбуваeться у всьому свт. Цей сектор господарства мае неабияке сyспiльно-економiчне значення, оскшьки впливае на р1вень ВВП, сприяе розвитку пiдприемництва, створюе робочi мкця тощо, а також формуе шщж краши та ii' регiонiв. Ниш ктотно зростае iнтерес до подiевого, фестивального туризму, викликають защкавленкть автентичнiсть, мiсцева культура та iсторiя, а отже, стають популярними подорож^ якi поеднують вiдпочинок i розваги з вивченням культурних та кторичних принад.
Аналiз дослiджень проблеми. 6 низка наукових праць, в яких проаналь зовано економiчнi ефекти вДд здiйснення масових заходiв. Деякi науковщ наго-лошують на значних прибутках вiд пiдготовки i проведения масових спортив-них заходав. Так, наприклад, Б. Хамфрейс та Ш. Пламмер оцiнювали короткос-троковий економiчний ефект вДд проведення лДтшх Олшпшських кор [1]. По-дД6ну прогнозну ощнку економiчним наслiдкам проведення лДтшх олшпшських шор 2012 р. дали С. Фуллер та Р. Клшч [2]. Разом з тим, деякi науковщ скептично ставляться до можливосп отримання надприбуткш красною, що оргашзовуе масштабний мiжнародний захiд спортивного чи культурного характеру, як наприклад, Р. Бааде та В. Матесон [3].
1 Наук кергвник: проф. М.1. Флейчук, д-р екон. наук
Зважаючи на вагомий доробок науковщв з ощнювання наслiдкiв проведения масових заходав, а також на досвiд Украши, пов'язаиий передусш з орга-шзащею пiсеииого конкурсу бвробачення-2005, фiиальиоí частини бвропейсь-кого чемпiонату з футболу бвро-2012, актуалiзуeться необхiднiсть пошуку шля-хш розвитку iндустрií масових заходiв з позицiй посилення конкурентоспро-можносп краши.
Мета i завдання дослщження. Метою роботи е окреслення стратепч-них прiоритетiв розвитку iндустрií масових заходiв в Украíнi в контекста змщ-нення конкурентоспроможностi краши. Досягнення означено!' мети передбача-ло постановку та виршення таких завдань: визначення напрямiв розвитку по-дiевого, фестивального туризму в Укра'ш, обгрунтування еташв державно! по-лiтики сприяння розвитку щдустрц масових заходiв, характеристика мехашзмiв використання економiчного потенцiалу, нагромадженого шд час пiдготовки та проведення масових заходiв.
Викладення основного матерiалу й обгрунтування отриманих ре-зультатiв дослщження. Розвиток iидустрií масових заходав в Укра'ш потребуе комплексного пiдходу державних i регiональних органiв влади, що охоплюе та-кi основнi прюритети: забезпечити якiсне управлiния туристичною галуззю та iнформацiйними потоками; створити конкурентоспроможний туристичний продукт; розбудувати сучасну мережу туристично1 iнфраструктури; посилити фь нансовi можливостi туристично1 галузi; забезпечити розвиток фестивального руху (табл.). У туристичному секторi iснуе потреба в узгодженосп дiй всiх суб'ектiв, а отже, потрiбно налагодити спiвпрацю та взаемозв'язок мiж всiма ланками туристичного процесу. Необхвдним е також становлення стiйких пото-кiв туристично1 шформацп вiд органiзацiй, якi надають туристичш послуги, до споживачiв цих послуг; обмш iнформацiею в середовищi партнерш галузi та ш-ших дотичних сфер.
Для створення конкурентоспроможного туристичного продукту необхвд-но створити такий набiр туристичних послуг, який вирiзнятиме Украшу серед iнших туристичних дестинацш. Вдосконалення старих i створення нових туристичних продуктов мае узгоджуватись з баченням та мiсiею розвитку родiевого туризму, а також спрямовуватись на конкретнi цiльовi групи.
Для розбудови сучасно1 мережi туристично1 шфраструктури потрiбне покращення умов перебування туриспв в Украíнi, 1х пересування, вiдпочинку, харчування та задоволення iнших потреб. Шд час реалiзацií цього прюритету варто врахувати наявний незадовшьний стан низки туристично-привабливих об'ектiв, а також благоустрш зон вiдпочинку, паркш, скверш, площ.
Розвиток iндустрií масових заходш потребуе посилення фiнансових можливостей туристично1 галузi. Тому доцшьним е пошук та залучення додат-кових ресурав (у матерiальнiй та нематерiальнiй формах) для розвитку туризму. Варто врахувати можливосп, ят вiдкриваються завдяки близькостi до бвропейського Союзу: йдеться про залучення котив европейських фондш.
Серед ключових прiоритетiв розбудови iндустрií масових заходш вба-чаемо розвиток фестивального руху. Адже активiзацiя фестивально1 дiяльностi створить основу для штенсифжацц подiевого туризму.
Табл. Прюрштети розвитку тдустрп масових заходiв в Украгт
Прюритет
Операцшна мета реатазацц пр1оритету
Забезпечення як1сного управл1ння туристичною галуззю та 1нформац1йними потоками
1.1. Формування системи збору, нагромадження, поширення та обмшу туристичною 1нформац1ею.
1.2. Брендинг кра!ни, маркетинг туристичного продукту.
1.3. Координащя д1яльност1 в туристичному сектор1.
1.4. П1двищення квал1ф1кацп кадр1в у галуз1 туризму, покра-щення якост1 послуг.
1.5. Налагодження зовшшньо! сп1впрац1 (зокрема м1жнарод-но!) у сфер1 туризму.
1.6. Вдосконалення мюцево! нормативно-правово! бази в галу-з1 туризму.
Створення конкурентоспромож ного туристичного продукту
2.1. Формування туристичних продукт1в на основ1 масових культурних, мистецьких, спортивних подш.
2.2. Створення системи под1евого туризму.
2.3. Створення сучасних креативних туристичних продукпв.
2.4. П1двищення в1зуально! привабливост1 туристичних мюць, об'ект1в, маршрут1в.
Розбудова сучасно! мереж1 туристично! 1нфраструктури
3.1. Створення додаткових об'ект1в та послуг мюько! 1нфраструк-тури.
3.2. Збереження 1сторнчних пам'яток, благоустрш зелених зон та парюв.
3.3. Створення системи в1зуально! комуткацп та 1нших в1зуаль-них елеменив.
3.4. Будшництво та реконструкц1я мюць для оргатзацп заходш.
3.5. Вдосконалення транспортно! мереж1 та сполучень.
3.6. Пщвищення р1вня безпеки турист1в тд час !х перебування.
Посилення фшансо-вих можливостей туристично! галуз1
4.1. Пошук та освоення зовн1шн1х джерел ресурс1в.
4.2. Залучення 1нвестиц1й.
4.3. Координац1я внутршшх ф1нансових ресурс1в.
Розвиток фестивального руху
5.1. Орган1зац1я та проведення концерт1в, фестнвалш та конкурсш.
5.2. Популяризац1я культурних надбань шляхом проведення куль-турно-мистецьких акц1й, масових просвшнцьких заходш.
5.3. Забезпечення учаси укра!нських представник1в у м1жна-родних закордонних фестивалях._
Узагальнюючи шдходи до розгляду державно!' полiтики через призму розвитку подieвого туризму, полгтику розвитку iндустрií масових заход1в буде-мо розглядати як систему стратепчних i тактичних заход1в та шструмештв зi створення сприятливих умов для проведення в кра'ш широкомасштабних прос-вiтницьких, спортивних, культурно-розважальних заходiв, нацшених на отри-мання мультиплiкативного ефекту ввд впливу на розвиток iнших сфер економь ки кра'ни та нарощення його iнвестицiйноí привабливостi.
При цьому державну полiтику розвитку щдустрц масових заходiв пот-рiбно розглядати як складову державно!' полiтики розвитку туризму. Видшення окремого напряму зумовлене значним економiчним, соцiальним та культурним ефектом, який несе в собi сфера розвитку iндустрií масових заходав. Варто вка-зати на взаемовплив та взаeмозалежнiсть масових заход1в та сощально-еконо-мiчного розвитку кра'ни. З одного боку, високий р1вень соцiально-економiчно-го розвитку кра'ни, що супроводжуеться високим р1внем його iнвестицiйного забезпечення, е шдгрунтям проведення в краМ масових заходiв (у цьому можна
пересвдаитись при виборi мiст для проведения бвро-2012). З iншого боку, ви-сокий рiвень розвитку iидустрií масових заходiв е подру^ям до пiдвищеиия соцiальио-екоиомiчиого розвитку краши завдяки росту швестищйно1 привабли-востi та сииергiчиому впливу иде1 сфери на розвиток шших сфер краши.
Об'ектом тако1 поливки е система просвiтиицьких, спортивиих, культур-ио-розважальиих заходiв, иацiлеиих на отримання мультиплiкативиого сощаль-ио-екоиомiчиого ефекту для краши вiд íх проведення. Суб'ектами державно1 полiтики розвитку iидустрií масових заходiв е органи влади загальнодержавно-го, регiоиальиого та мiсцевого рiвиiв, зокрема: державиi та мiсцевi органи влади, органи мкцевого самоврядування, органи управлiиия туристичними шд-приемствами, територiальиi громади, якi забезпечують розвиток iидустрií масових заходав в краЫ.
Водночас варто зауважити, що права та повноваження державних i регь ональних оргашв влади мають бути взаемоузгоджеиi та роздiлеиi. У такому разi реалiзацiя державно!' полггики розвитку iидустрií масових заходiв дасть найкра-щi результати. Також необхщним е сшвпраця та об'еднання зусиль не тiльки оргашв влади, а i бiзиесу, зайнятого у сферi iидустрií масових заходав та пов'яза-них галузях. Це дасть змогу ефективно вирiшувати питання, що виникатимуть в оргаиiзацií дiяльиостi ще1 сфери.
Розроблення державно1 полiтики розвитку шдустрп масових заходiв пе-редбачае юлька еташв. Насамперед, успiшие формування державно1 полiтики розвитку iидустрií масових заход1в потребуе оцiиюваиия передумов розвитку ш-дустрií масових заход1в у краЫ, результатом чого стане виявлення спроможнос-тi краши формувати регюнальний iвеитивиий турпродукт iз позицл забезпече-иостi краши туристичним потеицiалом для певного виду iвеиту, а також - у виз-иачеииi можливосп краши оргаиiзовувати й проводити заходи iидустрií масових заходiв мiсцевого (локального), регюнального, иацiоиальиого чи мiжиародиого значення залежно вiд р1вня розвитку туристично1 iифраструктури в краíиi.
Другий етап формування державно1 полiтики iидустрií масових заходiв передбачае проведення факторного аналiзу та оцiиюваиия фактичного рiвия розвитку такого виду туризму в краМ, що дасть змогу виявити резерви, сильш та слабкi позицií його розвитку, ввдповвдно на реалiзацií i подолаииi яких варто зосередити увагу шд час розроблення вiдповiдиоí полиики. Iгиоруваиия такого пiдходу може призвести до вiдриву державиоí полiтики розвитку шдустрп масових заходав ввд соцiальио-екоиомiчиих процес1в у краМ ^ як иаслiдок, до зниження р1вшв розвитку шдустрп масових заходав в краМ та ефективиостi та-коí полiтики загалом.
На третьому еташ формування державиоí полiтики розвитку шдустрп масових заход1в вiдбуваеться узагальнення висновк1в щодо рiвия, сильних i слабких позицiй, можливостей i загроз розвитку шдустрп масових заход1в у краМ, а також виявлення резерв1в нарощення розвитку шдустрп масових захо-дiв у краЫ на осиовi отриманих результатiв оцiиюваиия. На осиовi визначення резерв1в, можливостей i загроз забезпечення розвитку шдустрп масових захо-дiв, притаманних коикретиiй краМ, вiдбуваеться узгодження реальиоí ситуацп iз прiоритетиими напрямами та цшями державиоí полiтики розвитку шдустрп масових заход1в й заходами та шструментами щодо !х досягнення.
На четвертому етат формування державно! полiтики розвитку шдустрп масових заходiв необхiдно визначити И мету, що мае вiдповiдати вимогам до-сяжностi, об,ективностi, ч^косл, конкретностi та реальностi. Основну мету державно! полгшки розвитку шдустрп масових заходiв доцiльно розглядати як за-безпечення синергiчного впливу масових заходiв на соцiально-економiчний розвиток кра!ни та пiдвищення iнвестицiйноi привабливостi територп шляхом промоцп кра!ни. Промоцiю кра!ни, нацiональний брендинг при цьому визначи-мо як поширення шформацп про кра!ну, 11 iсторичнi, етнiчнi, сощальш, еконо-мiчнi та екологiчнi особливосп розвитку з метою залучення туристичних та ш-вестицiйних потокiв.
На п'ятому етапi формування державно!' пол^ики розвитку iндустрi! масових заходiв постае необхiднiсть обгрунтування найбiльш оптимальних напря-мiв тако! полiтики на основi аналiзу стратегiчних альтернатив. Обгрунтування вибору напрямiв державно! полiтики розвитку iндустрi! масових заходiв iз наяв-них альтернатив е одним з найбшьш важливих i складних завдань планування перспективного функцiонування кра!ни та розвитку шдустрп масових заходiв, результатом якого е вибiр найбiльш оптимального варiанта досягнення визначе-них цшей розвитку з усiх можливих. Визначення альтернатив полягае у виявлен-ш реальних можливостей з наявних, як е найбiльш прийнятними в конкретнш ситуацп. Обгрунтований вибiр напрямiв передбачае врахування результатiв ощн-ювання об'екта дослiдження та iнших попереднiх етатв формування полiтики.
Шостим етапом формування державно! полггики розвитку iндустрi! масових заходiв е обгрунтування конкретного !! типу для певного кра!ни з ураху-ванням iнформацi!, отримано! на всiх попереднiх етапах. На сьомому етат вщ-буваеться реалiзацiя державно! полiтики розвитку iндустрi! масових заходiв, яка супроводжуеться постiйним контролем за дотриманням намiчених заходiв. Сам процес реалiзацi! тако! полiтики постшно потребуе !! забезпечення та ощ-нювання, що е наступним, дев'ятим, етапом. На основi результатiв сьомого ета-пу можна стверджувати про ефектившсть державно! полiтики розвитку шдустрп масових заходiв та синергетичний вплив iвентивно! туристично! дiяльностi на соцiально-економiчний розвиток кра!ни або ж про !! неефективнiсть, що зу-мовлюе необхiднiсть перегляду та коригування тако! полiтики та вимагае по-вернутись до першого етапу !! формування.
Еконошчний потенщал, нагромаджений шд час пщготовки масового заходу
* * 1
Використання туристичного потенщалу (готельнсл мережп, центр1в туристично'1 ¡нформацп тощо) Використання потенщалу спещал1зованих об'екпв (стадюшв, виставкових [ концертних зал1в тощо) Використання об'екпв дорожньо- транспортно'1 ¡нфраструктури (аеропорт1в, зал1зничних вокзал1в, зал1зничного сполучення, автодор1г)
* * *
Посилення туристично'1 конкурентоспроможносп Посилення конкурентоспроможносп в сфер1 культури, спорту Посилення конкурентоспроможносп ¿нфраструктури
1 1 1
Посилення конкурентоспроможносп економжи кра'ши
Рис Механизмы впливу економiчного потенщалу, нагромадженого шд час тдготовки масових заходiв, на конкурентоспроможмсть крагни
Мехашзми впливу eK0H0Mi4H0r0 потенщалу, нагромадженого пiд час шдготовки масових заход1в (культурних, спортивних), на конкурентоспромож-нкть кра'ни можна умовно подшити на три групи: використання туристичного потенцiалу (готельно' мереж^ центрiв туристично' iнформацií тощо); використання потенщалу спецiалiзованих об'ект1в (стадюшв, виставкових i концертних залiв тощо); використання об'екпв дорожньо-транспортно' iнфраструктури (аеропорпв, залiзничних вокзалiв, залiзничного сполучення, автодорк) (рис.).
Висновки. Для успiшного проведення мiжнародних масових заходав треба покращити процес !'х органiзацií. Удосконалення оргашзацц мiжнародних спортивних масових заходав в УкраМ мае вiдбуватися за такими напрямами: розбудова i управлiння спортивними об'ектами, зокрема стадионами; вдоскона-лення транспортно!' системи; покращення готельного i ресторанного госпо-дарств; проведення тендеру на буд1вництво необхвдних об'ектав; створення державно!' системи залучення i управлiння iнвестицiями; коректний розподш фь нансування для уникнення соцiально-економiчного дисбалансу мiж регiонами кра'ни; органiзацiя супутшх пiзнавальних заходiв; використання наявних ту-ристичних ресурсiв для створення розвинено' iндустрií туризму; здiйснення державно!' туристично' полiтики; впровадження он-лайн бронювання квиттв, готельних номер1в; посилення мiжнародноí сшвпращ Украши у сферi проведення мiжнародних спортивних масових заходав; оргашзащя вiдповiдноí систе-ми волонтерства.
Ефективна державна поливка розвитку iндустрií масових заходiв стиму-люватиме додатковий попит на товари i послуги, зумовить розвиток й шших ви-дiв економiчноí дiяльностi та принесе користь всiм економiчним агентам, зокрема: органiзатори, туристичш агентства та туроператори регiону отримають при-бутки, стабiльнiсть функцiонування, довготривалi вiдносини з iншими суб'екта-ми господарювання; працiвники туристичних агентств та туроператорiв регiону забезпечать платоспроможний попит; населення регiону отримають робочi мк-ця та заробiток у рiзних видах економiчноí дiяльностi, пов'язано' iз обслугову-ванням та задоволенням потреб туриспв; пiдприемства готельного i ресторанного господарства, заклади вiдпочинку i дозвiлля, транспорт i зв'язок як елементи туристично' iнфраструктури отримають прибутки; споживачi (туристи) здобу-дуть бажаний подiевий туристичний продукт вiдповiдно до 1хшх потреб.
Лiтература
1. Humphreys J.M. The Economic Impact of Hosting the 1996 Summer Olympics / J.M. Humphreys, M.K. Plummer. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.selig.uga.edu/fore-cast/olympics/OLYMTEXT.HTM.
2. Fuller S.S. The Economic and Fiscal Impacts of Hosting the 2012 Olympic Games on the Washington-Baltimore Metropolitan Area / S.S. Fuller, R. Clinch. [Electronic resource]. - Mode of access http://ubalt.edu.jfi/jfi/reports/Olympics2012.PDF.
3. Baade R.A. The Quest for the Cup: Assessing the Economic Impact of the World Cup / R.A. Baade, V.A. Matheson // Regional Studies. - 2005. - Vol. 38 (4). - Рp. 343-354.
Мылян Р.Ю. Стратегические приоритеты развития индустрии массовых мероприятий в Украине
Обоснованы стратегические приоритеты развития индустрии массовых мероприятий в Украине в контексте укрепления конкурентоспособности страны. Определены основные направления развития событийного, фестивального туризма в Украине, обос-
нованы этапы государственной политики содействия развитию индустрии массовых мероприятий, охарактеризованы механизмы использования экономического потенциала, накопленного во время подготовки и проведения массовых мероприятий, для усиления конкурентоспособности страны.
Ключевые слова: международное массовое мероприятие, экономический механизм, приоритет, социально-экономический эффект.
Mylyan R. Yu. Some Strategic Priorities for the Development of Megaevents Industry in Ukraine
Some strategic priorities of mega-events industry in Ukraine in terms of competitiveness are substantiated. Main directions for the development of event, festival tourism in Ukraine are defined. Some stages of government policy to promote event industry are justified. Mechanisms for using economic potential accumulated during the preparation and conduct of mega-events to enhance the country's competitiveness are outlined. In order to hold successful international mega-events it is necessary to improve their organizing. The improvement of the international sport events in Ukraine should be held concerning the following steps: construction and management of sport facilities like stadiums; transportation system improvement; improvement of restaurant and hotel business; correct allocation of funds in order to avoid social and economic misbalance of the country's regions, etc. The implementation of the state tourism policy is also an efficient strategy priority.
Keywords: international mega-event, competitiveness, economic mechanism, priority, socio-economic impact.
УДК 657.3 Доц. Л.А. Половинчак, канд. екон. наук -
Херсонський шцюнальний техшчний утверситет
ОСНОВН1 ШЛЯХИ МОДЕРН1ЗАЦН ОБЛ1КУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ
Визначено особливост оргашзацн облшу в бюджетних установах, запропоновано прюритетш напрями реформування ще! сфери. Доведено, що економiчна ситуащя в бюджетной сферi вимагае практичного вдосконалення системи облшу i теоретичного й перегляду з метою врахування нових явищ i процеав. Найважлившим з таких явищ е вдосконалення системи управлшня бюджетними установами. Зважаючи на активiзацiю штеграцшних процес]в, сьогодш ключовим напрямком модершзацн облшу та зв^ност е запровадження в державному секторi нацюнальних стандарпв, розроблених на основ-ш мiжнародних. Доведено, що для реформування системи облшу та зв^ност необхщно також розробити Сдиний план рахункiв, який мае гармошзувати з бюджетною класифь кащею, базуватися на методi нарахування та забезпечувати формування нацюнальних рахункiв з урахуванням специфiки бюджетних уставов.
Ключовi слова: модершзацш, контроль, бюджетнi установи, мiжнароднi стандар-ти, стратегiя, зв^шсть, бухгалтерський облiк.
Актуальнiсть дослщження. В умовах упровадження ринкових вiдносин в УкраМ, функцiонування бюджетних установ характеризуеться розширенням сфер дiяльностi, що не може не обходитися без заходiв i метод1в впливу держа-ви на забезпечення оптимального функцiонування та життедаяльносп бюджет-но! установи. У перюди нестабiльноí полiтичноí ситуацií правильне й раць ональне ведения бухгалтерського облiку стае просто необхвдним. Цей фшансо-во-економiчний сектор е важливою системою управлiння, але досi характеризуеться численними невiдповiдностями, спричиненими суперечливою законо-давчою базою, i потребуе негайного вдосконалення. Особливо ж якщо взяти до
