5. Плескач В. Фiнансовий контроль у контекст трансформацшних процесiв економiки / В. Плескач // Фшанси Украши. - 2009. - № 6. - С. 85.
6. Савченко Л.А. npaBOBi проблеми процесу фшансового контролю : монографiя / Л.А. Савченко, О.П. Мельник. - К. : Вид-во КиМУ, 2009. - 235 с.
7. Стефанюк I. Державний фшансовий контроль: проблеми щентифшацп й визначення системи / I. Стефанюк // Фшанси Украши. - 2009. - № 11. - С. 12.
8. Стефанюк I. Нова парадигма розвитку державно'' контрольно-ревiзшноi служби / I. Стефанюк // Фшанси Украши - 2009. - № 9. - С. 3.
9. Тжань Л.В. Фшансовий контроль: теорiя та методология : монографiя / Л.В. Дшань, Ю.О. Голуб, Н.В. Синюгша. - Харюв : Вид-во ХНЕУ, 2009. - 92 с.
10. Футоранська Ю. Передумови та шляхи реформування системи державного внут-рiшнього фiнансового контролю в Укра'ш / Ю. Футоранська // Фшанси Украши. - 2007. -№ 9. - С. 151.
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dkrs.gov.ua
Скоропад И.С., Пахолок Н.И. Внутренний государственный финансовый контроль в Украине: проблемы и пути реформирования
Рассмотрены основные проблемы и необходимость совершенствования системы внутреннего финансового контроля в Украине и исследована деятельность Государственной контрольно-ревизионной службы Украины в сфере финансового контроля; предложены пути реформирования внутреннего финансового контроля в Украине.
Ключевые слова: финансовый контроль, внутренний государственный финансовый контроль, органы внутреннего финансового контроля, Государственная контрольно-ревизионная служба.
Skoropad I.S., Pakholok N.I. Internal financial control in Ukraine: problems and ways of reformation.
Basic problems and necessity of perfection of the internal financial checking system are considered in Ukraine and investigational activity of State control-revision service of Ukraine in the sphere of financial control; the ways of reformation of internal financial control are offered in Ukraine.
Keywords: financial control, internal state financial control, organs of internal financial control, Government control-revision service._
УДК 330.322+330.142 Астр. Я.А. Танчак1 - Львiвська державна
фтансова акадмя
СТАН I ПРОБЛЕМИ ШВЕСТИЩЙНОГО РОЗВИТКУ КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Описано стан, а також проблеми швестищйного розвитку Карпатського регюну Украши. Ця тема е актуальною, оскшьки економiчна ситуащя, яка склалась зараз в Укршш, складна, а швестицп е надважливими для розвитку економши нашо'1 краши.
Постановка проблеми. У кра!ш дослщжено не вс питания стосовно швестищйного розвитку Карпатського регюну. Тому виникае потреба в пог-либленому дослщженш стану { проблем швестищйного розвитку цього реп-ону. Сощально-економ1чш змши, що спостер1гають в Укра!ш останш 5-6 ро-юв не минули й туристичну сферу. У нш вщбуваються складш й динам1чш процеси пошуку нових форм оргашзацп { вдосконалення структур управлшня туризмом.
1 Наук. кер1вник: проф. П.М. Гарасим, д-р екон. наук - Льв1вська державна фшансова академ1я
Сучасна туристична дiяльнiсть в Карпатах продовжуе зосереджувати-ся на культурi i заняттях просто неба, зокрема оздоровчу дiяльнiсть на лиж-них базах, мандрiвки у горах i в печери. Сшьський туризм, який також мае тривалу iсторiю в Карпатах продовжуе функщонувати головним чином у За-карпатськiй та Iвано-Франкiвськiй областях, заохочуваний з боку незалежних i шдприемливих гуцулiв.
Доцiльно наголосити, що для розвитку туризму важливими також е ю-нуючi iсторичнi i культурш зв'язки карпатських областей iз сусщшми краша-ми. Пiсля останнього подшу Польщi у другiй половинi VIII ст., який здшсни-ли Рошя, Австро-Угорщина i Прусiя, територи сучасних Львiвськоl, Черш-вецько!, ^ано-Франювсько: та Закарпатсько! областей стали частиною Австро-Угорсько! iмперil. Закарпатська область перебувала тд наглядом Че-хословаччини до угорсько! окупацп у 1938 р. Вщ 1919 до 1939 рр. 1вано-Франкiвська i Львiвська областi належали Польшд. З 1918 по 1940 рр. Черш-вецька область належала Румуни. Украша завжди була i продовжуе бути при-вабливою для вiзитерiв з усiх цих колишшх iмперiй, зокрема СНД.
Питання ефективного розвитку туристично1 шдустри багато в чому залежить вiд вирiшення питань швестування. Успiшне iнвестування в туризм визначаеться економiчною здiйсненнiстю проекту, наявшстю квалiфiкованоl робочо1 сили, iснуванням системи вщповщно1 iнфраструктури, урядово1 тд-тримки швестування у туризм. Крiм цього, юридичш вимоги до розвитку туризму повинш створити добрий дшовий клiмат i гарантувати безпеку швес-тицiй. Необхiднi фiскальнi i непрямi податковi пiльги.
Обмеженням щодо розвитку туризму е свггова нестача кашталу для готельного i туристичного секторiв. П'ять чи десять рокiв тому джерела фь нансування були бшьш доступними, але через сучаснi умови проекти розбу-дови в Укра1ш будуть потребувати значних мiсцевих швестицш. У проектах, зорiентованих на мiжнародне фiнансування, варто визначити мiсцевi ресурси i чiтко сформулювати, що необхiдно вiд iноземних iнвесторiв.
Туристична галузь не мае i мабуть ближчим часом не матиме кош^в не те, що на нове будiвництво, а й на реконструкщю наявно1 матерiальноl ба-зи. Вiдомо, як "обчищають" туристичнi пiдприемства податками. Без закор-донних iнвестицiй i кредш!в годi i мрiяти про реконструкцш i розширення матерiальноl бази. Саме тому через вщповщш владнi структури треба давати "зелене свiтло" швесторам, спiльним пiдприемствам, засновниками яких е учасники туристичного процесу в Украшь
Для виршення проблем iнвестування розвитку шфраструктури турис-тично1 шдустри необхщно розв'язати питання (з вiдповiдними гаран^ями) про власнiсть об,ектiв з перенесенням акцеш!в з державного на приватний сектор при контролi з боку держави.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблеми iнвестування порушено в роботах вггчизняних економiстiв: В. Андрущенка, Л. Бабич, I. Бланка, В. Бочарова, Б. Губського, О. Даншова, Ю. Макогона, О. Мертенса, А. Пересади, П. Рогожина, А. Сухорукова, В. Хобти, В. Шевчука та багатьох шших. Серед зарубiжних учених, як дослщжували проблеми швестування, особливо1 уваги заслуговують роботи: Г. Бiрмана, в. Брiгхема, Р. Вернона,
О. Вшьямсона, Д. Гофмана, Л. Дж. Птмана, Д. Норкотта, Е. Хансена, В. Шарпа, С. Шмщта, Р. Френклша та iнших.
Мета роботи. Дослщити стан i проблеми швестицшного розвитку Карпатського регiону Украши.
Виклад основного матерiалу. 1нвестування е одшею з опор, на яких будуеться фундамент ринково1 економiки, оскiльки швестици, зокрема шо-земнi, е надважливими для розвитку економжи нашо1 краши. Дослiдження проблеми iнвестування економiки завжди знаходилось у ^rnpi уваги науков-цiв. Це зумовлено тим, що швестици торкаються найглибших основ госпо-дарсько1 дiяльностi. Економiчна ситуацiя, яка склалась зараз в Украïнi, дуже складна. Найголовшшою причиною, що сприяла економiчнiй кризi та утри-муе перехщ Украïни на траекторiю економiчного зростання, е низька швести-цшна активнiсть.
Залучення капiталу важливе у тих сферах економжи Украïни, активь зацiя яких допоможе вивести ïï з кризового стану. Однiею з найбшьших галу-зей свiтовоï економжи е туризм. Вагоме мiсце в структурi господарського комплексу Украши посщае Карпатський регiон. Найбiльшою перевагою для прогресивного розвитку цього регюну е його рекреацшш властивостi [1]. Особлива рекреацшна роль Украшських Карпат визначаеться сприятливими ресурсними факторами для оргашзаци зимового вщпочинку, туризму i прсь-колижного спорту. Iнвестицiйний проект може бути реалiзований в тих регь онах, де для цього е найкрашд умови. Дослiдження економiчного розвитку ок-ремих регiонiв ведуться у багатьох крашах свiту [2].
Карпатський економiчний район об'еднуе швденно-захщш областi Украши: Львiвську, 1вано-Франювську, Закарпатську, Чернiвецьку. Площа
2 . району - 56,6 тис км , що становить 9,4 % територи Украши. Населення
району - 6 412 тис ос. (на 01.01.1999 р.). Рiвень економiчного розвитку району оцшюеться як середнш, величина нащонального доходу на особу пе-ревищуе середньодержавний лише у Львiвськiй областi. В останнi роки пог-либлювалися тенденцiï до соцiально-економiчного занепаду краю внаслщок порушення виробничих зв'язюв, зростання безробiття, загострення демогра-фiчноï ситуацiï, поглиблення диспропорцiï у рiвнях життя у мiстах i селах, рiвниннiй i гiрських частинах, деградащя природи Карпат, занедбання юто-рико-культурних цшностей. Провiдними галузями господарства регюну стали люова i деревообробна, хiмiчна, будiвельна, харчова, легка, окремi галузi машинобудування, сiльське господарство, туристична iндустрiя. Одним iз стратегiчних напрямюв розвитку регiону е освоення його багатих туристич-но-рекреацiйних ресурсiв, що дасть поштовх для розвитку економши регiону i подолання структурних диспропорцш i кризових явищ.
Вiдомо, що ефективне реформування економжи будь-яко1' краши, ïï структурне перетворення з яюсним оновленням товаровиробництва, ринковоï та соцiальноï iнфраструктури немислимi без вiдповiдних кашталовкладень, тобто без належного iнвестування. Без надшних капiталовкладень неможливо забезпечити створення i впровадження нов^шх технологiй, систем сучасноï органiзацiï та управлiння товаровиробництвом i збутом продукци, розвиток ринковоï iнфраструктури, iнформатизацiю суспiльства тощо. Це фундамен-тальнi основи для забезпечення конкурентоспроможност нацiонального то-
варовиробництва, без чого не може бути й устшно! штеграци нашо! кра!ни в Свропейське сшвтовариство. Складш вщтворювальш процеси вщбуваються тшьки на баз1 швестування. Чим воно актившше, тим швидш1 темпи вщтво-рення i ефективних ринкових перетворень.
Укра!на мае багат туристично-рекреацшш ресурси, як за надежного !х використання сприяли б швидкому, високому та ефективному розвитку ту-ристично! шдустри. Незважаючи на певш зрушення, подальший розвиток туризму гальмуеться багатьма причинами, серед яких нашстотшшими е вщсут-шсть туристично! шфраструктури, повшьш темпи зростання обсяпв швести-цш у розвиток матер1ально-техшчно1 бази туризму.
Рекреацшш ресурси саме Укра!нських Карпат е досить значними, але перетворення !х у сучасш рекреацшш системи з високою конкурентною здат-шстю потребуе значних зусиль науковщв, проектувальниюв i менеджер1в. Оскшьки нав1ть значний туристичний потенщал ще не дае гаранти усшшного розвитку туристично! шдустри. Для шдвищення ефективност роботи туристично! сфери економжи необхщно регулювати цим процесом як на загально-навдональному р1вн1, так i в регюнах.
Загалом, в умовах економ1чних змш туристична шдустр1я цього регь ону стикаеться з багатьма проблемами. Щ проблеми визначаються невизна-чешстю ринково! ситуаци, сезонною нестабшьшстю попиту на туристичш послуги, жорсткою конкуренщею в галуз^ недостатшстю фшансових ресур-Ыв, труднощами використання стандартних метод1в i п1дход1в у раз1 встанов-лення цш на послуги витяпв, недостатньою кшьюстю квал1фшованих кадр1в, низьким р1внем матерiадьно-технiчно! бази, суперечливютю укра!нських за-кошв, як е вiдштовхуючим фактором для шоземних iнвесторiв, участь яких у рекреацшних процесах е обов'язковою складовою вщродження гадузi.
Важливим моментом у рекреацшнш дiяльностi i туризмi Карпатського регюну е фшансова пiдтримка мiсцевого розвитку. Якщо в сучасних умовах через дефщит бюджету держава видiляе невелик кошти на розвиток рекре-ацшно! шдустри в Карпатському регiонi, то залучення iноземних iнвесторiв у виглядi створення власних пiдприемств, лiзингових та ф'ючерсних компанiй сприяло б перетворенню його в один з найпрестижшших курор^в.
Сучасний соцiадьно-економiчний стан Карпатського регюну е знач-ною мiрою результатом вiдсутностi ч^ко! державно! регюнально! полiтики в Укра!ш. Мехашзм реал1заци державно! програми розвитку туризму доцшьно запроваджувати у такш послщовност1: виб1р стратеги розвитку з можливих альтернативних варiантiв; виб1р та обгрунтування доцшьност запровадження ефективного вар1анта розвитку туризму; розроблення програми та оцшюван-ня доцшьносл запровадження програмних заход1в; мониторинг, контролю-вання та регулювання процесу запровадження програмних заход1в. Це дасть змогу визначати, яю змши потрiбно вносити у державш та регюнальш програми розвитку туризму для шдвищення його ефективност та як реал1зовува-ти цю програму [3, с. 16].
Важливим завданням в швестуванш туристично! сфери Карпатського регюну е визначення ролi органiв мюцевого самоврядування. Мiсцева влада повинна здшснювати iнвестицi! для оновлення та шдтримки у належному станi мiсцевих ресурЫв для надання базових послуг. Небагато iнвесторiв мо-
жуть бути защкавленими у мiстi, яке не може забезпечити ефективне та своечасне регулярне виконання базових послуг (постачання води, газу, ремонт дор^). Нездатшсть надання цих послуг може вщштовхнути потенцшш катталовкладення.
Щоб забезпечити ефективний розвиток рекреацшно1 шдустри в Украшських Карпатах, необхщно розробити пакет нормативних i законодавчих положень, як в сучасних умовах формування ринку гарантували б режим державного сприяння, права, пшьги та фiнансовi ресурси, необхiднi для його шдтримки. Завданi в попереднi роки еколопчш збитки природi, якi сьогоднi доповнюються марнотратством i безгосподарнiстю, спричинили значне по-гiршення стану навколишнього середовища та деградащю ушкально1 приро-ди Карпат [4, ^18]. Також призвели до певно1 дестабшзаци в еколопчну си-туацiю регiону i курортних зон, зокрема необмежене вирубування лiсiв. Не можна залишати поза увагою те, що домiнуючий, неконтрольований розвиток туризму в прських регюнах е загрозливим явищем, як iз сощально-еконо-мiчного, так i з еколопчного погляду.
Стан iнвестицiйного процесу в туризмi не задовольняе вимог сучасно1 економiки. Недостатне iнвестицiйне забезпечення зумовило старшня основ-них фондiв. Багато об,ектiв (готелi, турбази) перебувають у станi незаверше-ного будiвництва. З огляду на обмеженiсть внутршшх iнвестицiйних ресур-сiв в умовах трансформаци економiки вiд планово1 до ринково1, важливо об'ективно оцiнити роль зовшшшх капiталiв для активiзацil швестицшного процесу. Прямi швестици, якi формують статутнi капiтали пiдприемств з шо-земними iнвестицiями, за сучасного стану економжи е бажаними з багатьох причин, оскшьки вони:
• дають змогу модертзувати виробництво без створення заборгованостц
• збер1гають та створюють нов1 робоч1 м1сця;
• показують шляхи досягнення максимальноl ефективност! та рентабельност!
1нвестиц1й.
На сьогоднi в економжу карпатських областей вклади шоземних iн-вестицiй зростають. Проте у транспорты, будiвельнi пiдприемства, готелi та ресторани обсяги вкладень прямих швестицш не перевищують 1 %.
Держава повинна втручатися у дiяльнiсть Карпатського регюну для того, щоб зберегти рекреацшно-туристичш ресурси, яю часто використову-ються не за призначенням, що завдае значно1 шкоди самому регюну й Укра-lнi загалом. Для цього необхщно скласти карти туристичних ресуршв кожно1 областi цього регюну, здшснити !х оцiнку, визначити першочерговють !х ос-воення, розробити систему заходiв щодо охорони природних ресурЫв i вiд-новлення пам'яток культури [4, с. 20], сформувати критери оцшки привабли-востi канатних дор^.
Своею чергою, держава повинна забезпечити розвиток шфраструкту-ри, яка здшснюватиме нормальний доступ туристiв до туристичних ресуршв, !х належне використання з метою туризму, а також життедiяльностi тд-приемств iндустрil туризму (комушкаци, транспортнi послуги, iнженернi спо-руди, дороги, сумiжнi пiдприемства iндустрil туризму).
В Укра1ш дотепер не створено обгрунтовано1 системи державно1 пiд-тримки швестицшно1 дiяльностi пiдприемств. Як наслщок цього, в iнвести-
цшнш дiяльностi кра!ни утворилося замкнене коло: недошвестування нащ-онально! економiки посилюе спад виробництва, що, своею чергою, спричи-няе зниження iнвестицiйних можливостей суб'еклв господарювання та дер-жави. Вивести Украшу з ще! ситуаци може лише науково обгрунтована ш-вестицшна полiтика держави.
Висновки. Значний вплив на розвиток економжи здiйснюють шозем-нi швестицп. У разi досягнення макроекономiчно! стабiльностi, активiзацп мiжнародного економiчного спiвробiтництва можливо очiкувати пiдвищення припливу шоземних швестицш в розвиток економжи.
Туристична галузь е прiоритетом у розвитку економжи Карпатського регiону завдяки територiальному поеднанню багатих туристично-рекре-ацшних ресурсiв, сприятливого географiчного положення. Дослщжено, що розвиток туристично! галузi регюну мае показники економiчного розвитку нижчi вiд середнього по Укра!нi, а також, що сучасний стан швестищйного процесу в галузь характеризуеться незначними обсягами, повшьними темпами зростання, вщсутшстю середшх та великих iнвесторiв.
Отже, перед державою постае складне i досить делжатне завдання: за-лучити в кра!ну iноземний каштал, не позбавляючи його власних стимулiв i спрямовуючи його заходами економiчного регулювання на досягнення сус-пшьних цiлей. Однак, притягуючи iноземний каштал, держава не повинна до-пускати дискримшаци нацiональних iнвесторiв. Крiм цього, держава повинна здшснювати контроль за швестищями, оскшьки часом швестицп у туризм породжують прирiст темпiв шфляцп.
Важливим завданням в iнвестуваннi туристично! сфери Карпатського регюну е визначення ролi оргашв мiсцевого самоврядування. Мюцева влада повинна здiйснювати iнвестицi! для оновлення та шдтримки у належному станi мiсцевих ресурсiв для надання базових послуг. Небагато iнвесторiв мо-жуть бути зацiкавленими у мют1, яке не може забезпечити ефективне та своечасне регулярне виконання базових послуг (постачання води, газу, ремонт дорш). Нездатшсть надання цих послуг може вщштовхнути потенцшш кашталовкладення.
Л1тература
1. Гриньова В.М. 1нвестування : пiдручник / В.М. Гриньова, В.О. Коюда, Т.1. Лепейко,
0.П. Коюда. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 452 с.
2. Лавицкий А.С. Рекреацшний розвиток Укра!нських Карпат: проблеми та шляхи !х розвитку / А.С. Лавицкий, Г.С. Домарадзька // Дшо. - Львiв, 1995. - № 6. - Очень.
3. Менеджмент туристично! шдустри : навч. поабн. / 1.М. Школа та ш. / за ред.
1.М. Школи. - Чершвщ : Вид-во "Книги-ХХ1", 2005. - 596 с.
4. Музиченко-Козловська О.В. Економiчне оцiнювання та регулювання туристично! привабливосп територи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Нащ-ональний унiверситет "Львiвська полггехшка". - Львiв, 2007. - 21 с.
Танчак Я.А. Состояние и проблемы инвестиционного развития Карпатского региона Украины
Описано состояние, а также проблемы инвестиционного развития Карпатского региона Украины. Эта тема является актуальной, поскольку экономическая ситуация, которая сложилась в настоящий момент в Украине, сложна, а инвестиции являются сверхважными для развития экономики нашей страны.
Tanchak Ya.A. State and problems of investment development of Carpathians Region in Ukraine
The article describes the status and problems of investment development of the Carpathian region of Ukraine. This issue is relevant because the economic situation that prevailed in Ukraine now, complex, and the investment is crucially important for economic development of our country. _
1 7
УДК336.7(346.231) Доц. Ф.М. Турко , канд. екон. наук; ст. викл. М.М. Гунько
М1ЖНАРОДН1 ОРГАНВАЦП ТА В1ТЧИЗНЯНА ШСТИТУЦШНА СТРУКТУРА У СФЕР1 Ф1НАНСОВОГО МОН1ТОРИНГУ
Розглянуто особливосп створення та функцюнування м1жнародних i в1тчизня-них оргашзацш, яю дшть у сфер1 запоб1гання та протидп в1дмиванню доход1в, отри-маних незаконним шляхом; визначено шституцшну в1тчизняну структуру як держав-них, так i недержавних оргашзацш, що забезпечують контроль у питаниях запоб1гання та протиди запровадженню в легальный об1г доход1в, отриманих злочинним шляхом.
Ключовi слова: иротид1я вщмиванню кошт1в, м1жнародш оргашзаци, в1тчизня-на шституцшна структура, баикiвська сфера, фiиаисовий мониторинг.
Вступ. В умовах трансформацiï економжи, ïï переходу вiд адмшютра-тивно-командного характеру до ринкових вщносин, вщсутшсть чiтко виписа-них законiв та шших нормативних актiв, ведення непомiрних податкових норм i жорсткоï системи оподаткування призводить до того, що суб'екти гос-подарювання ведуть подвшний облiк економiчноï дiяльностi, тобто тшьовий характер. I тодi постае проблема легашзаци доходiв, отриманих незаконним шляхом. Ця проблема, проблема вщмивання доходiв вiд реалiзацiï контрабан-ди прихованих доходiв, отриманих злочинним шляхом, характерно проявилась в Укра].ш та шших пострадянських краïнах у 90-х роках минулого сто-лiття. Вщмивання доходiв, отриманих кримiнальним шляхом, негативно вплинуло на економжу краïни, i тому потрiбно було вживати дiевих заходiв щодо запобiгання та протиди вiдмиванню таких доходiв. Цьому питанню на-давалось i надаеться особливе значення як з боку державних оргашв, так i з боку вчених-економю^в та науковщв, якi вивчають особливосп вiдмивання доходiв, отриманих незаконним шляхом, та ix вiдповiднi методи.
Варто зазначити, що особливий внесок у вивчення цього питання зроби-ли вiтчизнянi науковцi, такi як: С. Дмитров, А. Сжов, О. Бережний, О. Бара-новський, О. Галиць, В. Коваленко, О. Романченко, С. Шевченко, Я. Грудзевич, В. Рисш та iншi. Однак визначеш питання й надалi мають актуальний характер i потребують подальшого вивчення, аналiзу, обгрунтування та висвiтлення.
Мета дослвдження здiйснити аналiз дiяльностi мiжнародниx i вiтчиз-няних органiзацiй у сферi фiнансового монiторингу та розкрити \х вплив на запобiгання i протидш вiдмиванню доxодiв, отриманих злочинним шляхом, i фшансуванню тероризму.
Виклад основного матерiалу. Проблема вiдмивання доходав, отриманих злочинним шляхом, та фшансування тероризму на мiжиародному рiвнi е дуже
1 Навчально-науково-виробничий комплекс "Академ1я технолог1й та 61знесу"
2 Льв1вський 1нститут банк^всвко! справи Ун1верситету баншвсько! справи НБУ, м. Ки1в