CC BY
19
11. Черномазюк А.Г. Сучасн тенденци розвитку вгтчизняного машинобудування та його ресурсн детермшанти / А.Г. Черномазюк, В.В. Стадник // Вюник Запорiзького национального университету : зб. наук. праць. - 2010. - № 2 (6). - С. 91-99.
12. Чопко Н. Система управлшня финансового безпекою тдприемства / Н. Чопко, О. Жук // Вюник Львгвського национального yнiвepcитeтy ш. 1вана Франка. - Сер.: Екож^чна. - Львгв : Вид. центр ЛНУ ш. 1вана Франка. - 2008. - № 40. - С. 320-322.
Мандзиновская К. О. Механизм противодействия угрозам финансовой безопасности машиностроительного предприятия
Доказана приоритетность разработки методических основ управления финансовой безопасностью машиностроительных предприятий. По результатам проведенного аналитического исследования определены и идентифицированы ряд ключевых внешних и внутренних угроз для финансовой безопасности предприятий машиностроения. Путем применения теории графов и математического моделирования иерархически упорядочена и определена значимость влияния угроз на финансовую безопасность машиностроительного предприятия, что в дальнейшем позволило создать защитный механизм для противодействия им.
Ключевые слова: финансовая безопасность, машиностроительное предприятия, угроза, безопасность, кризисное состояние.
Mandzinovska К.О. The Mechanism to Counter Threats to the Financial Security of Engineering Company
The priority of developing methodical principles of management of machine-building enterprises financial security is proved. A number of key external and internal threats to financial security of machine-building enterprises are defined and identified using the results of analytical study. By using graph theory and mathematical modelling a total impact of threats to financial security of machine-building enterprises was hierarchically organized and determined, that helped to create protective mechanism to counter them in the future.
Keywords: financial security, machine-building enterprise, threat, security, crisis state.
УДК 331.526.2 Доц. Ю.В. Машика, канд. екон. наук - Ужгородський НУ
ЗАЙНЯТ1СТЬ ТА БЕЗРОБ1ТТЯ В ПОСТ1НДУСТР1АЛЬН1Й ЕКОНОМ1Ц1
Розкрито методолопчш основи для дослщження сутност та трансформацн зайня-тост та безробггтя в умовах постiндустрiальноl економши з погляду структури, кшьюс-них параметров та яюсних характеристик. З боку структури змши зайнятост виявля-ються у вщносному зростанш зайнятих у сферi послуг. Технолопчш новацн та поси-лення сервюного характеру економши змшюють характер виробничих вщносин у сферi зайнятосй, розкриваючи новi характеристики зайнятостi: швидке перегрупування зайнятих по галузях i сферах економiки (концентрацш зайнятост в галузi штелектуалъ-ного виробництва та сферi послух); пiдвищення квалiфiкацiйного ргвня робочо! сили i формування нового штелектуально-професшного простору; змiна форми пращ та й по-дальша штелектуалiзацiя, розвиток самозайнятост "нового типу", на основi штелекту-ально! працi; поглиблення змiсту гнучкостi зайнятостi.
Ключовi слова: зайняткть, безробiття, постiндустрiальна економiка, трансформа-цн зайнятосй.
Постановка проблеми. Загалом сучасна структура трансформацií зайнятосп буде далеко не повною, якщо не надати ц аналiз у контекстi реструк-туризацií всieí системи сусшльного вiдтворення на постiндустрiальнiй основi.
Анамз останнiх джерел дослщжень та публшацш. Дослiдження грун-туються на методолопчних розробленнях теорií зайнятостi. Проблеми тран-сформацií зайнятостi та безробiття в умовах переходу до шформащйного сус-
шльства, впливу iнформацiйних технологiй на зайнятiсть та формування нового спiввiдношения мiж зайнятктю та безробiттям дослiджено у працях Р. Арона, Д. Белла, М. Кастельса, О. Тоффлера, Я. Корна!', М. Баршова, М. Мiропольсь-ко', П. Нiкiфорова, В. Саульсько', Т. Черниш, Н. Тiлiкiноí, У. Вагнера, Н. Виш-невсько!, Т. Власенка, В. Гутника, I. Есаулово!, В. Клавдieнка, О. Магницько!, В. М^овди, С. Пiрожкова, М. Пiтюлича, Л. Семша, Л. Шевчука та ш.
Невирiшенi особливостi проблеми. Проте, незважаючи на значний науковий доробок, пращ названих вчених та iншi публiкацií i розробки не охоплю-ють всього спектра цього питания, що власне i стало предметом дослщження.
Метою роботи е подальше поглиблення теоретико-методологiчого ана-лiзу явищ зайиятостi та безробiття та 'х спiввiдношения з урахуванням постш-дустрiального розвитку.
Перiод дослщження - 1991-2014 рр. та 3 мiс. 2015 р. Використано мето-ди статистичш, економiко-математичнi та порiвияльного аналiзу.
Викладення основного матерiалу. Вiдомо, що важливим критерiем переходу кра'ни до постiндустрiальноí стадií розвитку е швидкий розвиток сфери послуг та й перевищення за питомою вагою у валовому нащональному продук-тi. Зайняткть (й кiлькiснi та якiснi характеристики) е одним iз ключових шди-каторiв стану економiчного розвитку (зокрема переходу до постiндустрiальноí зайиятостi). Зазначена тенденЦя характерна й для структури зайиятостi, приросту нових робочих мiсць. Зайиятiсть у виробничому секторi бiльшоí частини розвинених та багатьох кра'н, що розвиваються, починаючи з середини 90-х роив, стабшьно знижувалась, а новi робочi мкця створювались переважно у сфе-рi послуг [1].
Зростання сфери послуг, зумовлюючи поширення нематерiальних форм виробництва, виправдано з економiчного погляду: наявнкть розвинено! та роз-галужено! сфери послуг створюе для економiки низку переваг, пов'язаних iз трансакцiйним характером ще! сфери, спрямованiстю сектору послуг на полш-шення iнституцiональноí структури, визначення та захист прав власносп, i внаслiдок цього забезпечуе полегшення роботи ринку та iнших оргашзацшних механiзмiв, поглиблюючи суспiльний розподiл пращ, можливосп економiчного зростання. Сфера послуг характеризуеться тим, що на перших етапах свого розвитку вона створювала робочi мiсця з нижчим рiвнем квалiфiкацií та рiвнем за-робiтноí плати, оскiльки капiталоiнтенсивнi шдприемства мають високi витра-ти. Сучасний сектор послуг складаеться з галузей, безпосередньо пов'язаних з iнновацiями, заснований на ввдкритих монопол1ях, якi мають тимчасовий характер, але можуть приносити дохiд постiйно, якщо потж iнновацiйних перетво-рень мае безупинний характер. Сфера послуг е простором, який обробляе ш-формацiйнi потоки сучасного сусшльства, безпосередньо орiеитуючись на потреби штелектуального виробництва. Питома вага шформащйних послуг в за-гальному обсязi послуг постiйно збшьшуеться [2, с. 93].
Зростання сфери послуг та зайнятосп в цьому секторi характеризуеться неоднорiднiстю, особливо якщо порiвнювати зрiлi та перехiднi економши. Для зрших економiк характерним е стабшьне положення в цьому секторi таких видш послуг, як: загальна комерцiйна дiяльнiсть iз забезпечення функщонування рин-
4. Економ^, планування та управлшня в галузях
279
ку, операцц з нерухомим майном, iнформацiйне обслуговування, зв'язок, фшан-си, кредит, страхування. Для перехщних економiк характерне превалювання зайнятостi в послугах, яш е енерго- або капiталомiсткими, мають низький ек-спортний потенцiал: торгiвлi, ремонту, транспорту. Крш гетерогенностi, для сфери послуг характерна нестiйкiсть робочих мкць - тут як створюеться, так i скорочуеться бiльше робочих мкць, шж у промисловостi, оскiльки шдприемства сфери послуг бшьш нестiйкi. Однак загалом сфера послуг створюе бшьше робочих мiсць, нiж втрачае, що одночасно зумовлюе бшьшу мобшьнкть i вищий сту-пiнь адаптивност! сфери послуг. Зазначенi особливостi здшснюють вплив на за-гальний характер зайнятост! и рухливкть та вимоги до працiвникiв [3, с. 265].
Технолопчш новацií та посилення сервкного характеру економiки змь нюють характер виробничих вщносин у сфер! зайнятост! Зайняткть у сучасних умовах набувае таких рис, як! найбшьшою м!рою вщповщають завданню все-б!чно! реал!зацп штелектуальних зд!бностей та активносп [4]:
• швидке перегрупування зайнятих по галузях i сферах економши (концентрац1я зайнятостi в галузi штелектуального виробництва та сферi послуг);
• тдвищення квалiфiкацiйного рiвня робочо! сили i формування нового штелек-туально-професшного простору;
• змiна форми пращ i '11 подальша iнтелектуалiзацiя, розвиток самозайнятоси "нового типу", на основi штелектуально! працi;
• виникнення нового типу вiдносин у системi зайнятостi, посилення та поглиб-лення змiсту гнучкостi зайнятостi.
Перемщення трудових ресурсш до сфери послуг приводить до превалювання виробничих в!дносин, заснованих на прямому контакт! м!ж тим, хто на-дае послугу, та тим, хто 11 отримуе. Вщносини за типом "людина-людина" почи-нають виткняти вщносини за типом "людина-каштал".
Процеси формування штелектуального катталу свдаать, що перехвд системи зайнятосп до розкриття його потенщалу в постшдустр!альнш економь ц е тенденщею, для реал!зацц яко! необхвдна наявшсть певних чинниюв, таких як комплексна державна политика регулювання зайнятостц !нтегращя в гло-бальне шформацшне сусшльство та штелектуальний проспр; розвиток нащ-онально! шновацшно! системи [1]. У постшдустр!альнш економщ не тальки зайняткть, але й безробитя набувае нових рис. [2, с. 138]:
1) превалювання яысно!' сторони безробптя. Проблема виявляеться не стшьки в к1лькост1 безроб1тних, сыльки в 1х як1сному склад1;
2) розмивання меж безроб1ття та зайнятост1. Дедал1 б1льше людей перебува-ють у такому сташ, коли немае шдстав вважати 1х безроб1тними, але вони позбавлеш гарант1й стаб1льного доходу. Таке сполучення зайнятост1 та безробптя можна охарактеризувати як комб1новану форма зайнятост1 - гнуч-ка, часткова, повна ризиыв зайняткть;
3) пришвидшене зростання р1вня безроб1ття серед низькоквал1ф1ковано'1 робо-чо1 сили;
4) зм1на сп1вв1дношення м1ж традиц1йними складовими безроб1ття. Цикл1чне безробптя виявляеться б1льш 1манентним 1ндустр1альному типу розвитку, для постшдустр1ального характерним е нарощення структурного безроб1ття внасл1док скорочення 1ндустр1альних виробництв та фрикц1йного безробн-тя. В 1ндустр1альну епоху шдприемства, закриваючись в пер1од спаду, за-
лишали людей без робочих мкць, 3aco6iB кнування доти, поки цi шд-приемства не вiдкривались знов, надаючи Ti ж робочi мiсця. У постшдус-трiальному суспiльствi вже не буде тих самих робочих мкць, просир для структурних невiдповiдностей у системi зайнятостi значно розширюеться;
5) урiзноманiтнення безробiття, поява його нових типолопчних видiв. Так, О. Тоффлер видтяе сiм поток1в, що пiдживлюють безробптя: разом i3 структурним, фрикц1йним безробптям виокремлюе безробiття, пов'язане з тенденц!ями розвитку мiжнародноl торг1вл1, технологiчне безробптя, "нор-мальне безробiття" - з причин природно'1 зм1ни переваг та вдосконалення, "iнформацiйне безробiття", ненавмисне безробптя - "ятрогенне", що вини-кае внаслщок помилок у державнiй полпищ зайнятоста;
6) неможливiсть вирiшення проблем безробптя через нездатшсть задоволення потреби в робочих мкцях, яка актуал!зуе загальне рiшення не т1льки через створення нових робочих м1сць, але i через зниження економiчноi' активнос-т1 населення, участь в альтернативних зайнятостi сферах життедiяльностi. Висновки. Практика доводить, що для мшшзацц безробптя по Mipi по-
ширення функщонування постiндусIрiального сектору та iнтелектуальноí правд необхiднi заходи, що сирямоваш на пiдвищення р1вня рухливостi робочо1 сили (вш особливо низький у бюджетному секторi економiки), створення адекватно1 змiнам кон'юнктури попиту на робочу силу системи тдготовки та перетдготов-ки кадрiв, забезпечення iнформацiйноí ирозоросп ринку працi. В iншому випад-ку довгостроковi змiни в структурi попиту можуть призвести за високого безробптя до браку квалiфiкованих кадр1в для перспективних виробництв, що стане перешкодою на шляху до можливого економiчного зростання. Таким чином, питания безробптя е дуже актуальним i потребуе подальших до^джень.
Лiтература
1. Кондратьев В. Сфера услуг в постиндустриальной экономике / В. Кондратьев. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.perspektivy.Info/rus/ ekob/sfera_uslug_v_postindustrial-noj_ekonomike_2010-12-21 .htm.
2. Старовойтова Л.И. Занятость населения и ее регулирование : учеб. пособ. / Л.И. Старовойтова, Т.Ф. Золотарева. - М. : Изд-во "Академия", 2001. - 192 с.
3. Тоффлер О. Будущее труда / О. Тоффлер // Новая технократическая волна на Западе : зб. наук. праць. - М. : Изд-во "Прогресс", 1986. - С. 250-275.
4. Begin J. Dynamic Human Resource Systems: Cross-National Comparisons / J. Begin. - Berlin : Publisher de Gruyter, 1997. - 236 p.
Машика Ю.В. Занятость и безработица в постиндустриальной экономике
Раскрыты методологические основы для исследования сущности и трансформации занятости и безработицы в условиях постиндустриальной экономики с точки зрения структуры, количественных параметров и качественных характеристик. Со стороны структуры изменения занятости оказываются в относительном росте занятых в сфере услуг. Технологические новации и усиление сервисного характера экономики изменяют характер производственных отношений в сфере занятости, раскрывая новые характеристики занятости: быстрая перегруппировка занятых по отраслям и сферам экономики (концентрация занятости в области интеллектуального производства и сфере услуг); повышение квалификационного уровня рабочей силы и формирование нового интеллектуально-профессионального пространства; изменение формы труда и его дальнейшая интеллектуализация, развитие самозанятости "нового типа", на основе интеллектуального труда; углубление содержания гибкости занятости.
Ключевые слова: занятость, безработица, постиндустриальная экономика, трансформации занятости.
4. EKOHOMiKa, планування та управлшня в галузях
281
Mashyka Yu. V. Employment and Unemployment in the Post-industrial Economy
A methodology to study the essence and transformation of employment and unemployment in the conditions of post-industrial economy in terms of structure, the quantitative parameters and qualitative characteristics are revealed. Concerning the structure, employment changes are found in the relative growth of employment in the service sector. Technological innovations and enhance of service-based economy are changing the nature of industrial relations in employment, opening new employment characteristics: rapid rearrangement employed in sectors of the economy (the concentration of employment in the field of knowledge production and services), increasing the qualification level of the workforce and the formation of new intellectual professional space, changing forms of work and its following intellectuali-zation, the development of self-employment in "a new type", on the basis of intellectual work, deepening the content of the flexibility of employment.
Keywords: employment, unemployment, post-industrial economy, the transformation of employment.
УДК 332.14:339.13 7 Acnip. Р.Ю. Милян1 - Львiвська КА
СТРАТЕГ1ЧН1 ПРЮРИТЕТИ РОЗВИТКУ 1НДУСТРН МАСОВИХ ЗАХОД1В В УКРАШ1
Обгрунтовано стратепчш прюритети розвитку шдустрп масових заходш в Укра'ш в контекст змщнення конкурентоспроможност краши. Визначено основш напрями розвитку щдаевого, фестивального туризму в УкраИ, обгрунтовано етапи державно! политики сприяння розвитку шдустри масових заходiв, характеристику механiзмiв ви-користання економiчного потенщалу, нагромадженого шд час пiдготовки та проведения масових заходiв, для посилення конкурентоспроможност краши.
Ключовi слова: мiжнародний масовий захiд, економiчний механiзм, прiоритет, со-щально-економiчний ефект.
Постановка науково! проблеми та И значення. Динамiчний розвиток iHAycTpii масових заходш вiдбуваeться у всьому свт. Цей сектор господарства мае неабияке сyспiльно-економiчне значення, оскшьки впливае на ршень ВВП, сприяе розвитку пiдприемництва, створюе робочi мкця тощо, а також формуе шщж краши та ii' регiонiв. Ниш ктотно зростае iнтерес до подквого, фестивального туризму, викликають защкавленкть автентичнiсть, мiсцева культура та iсторiя, а отже, стають популярними подорож^ якi поеднують вiдпочинок i розваги з вивченням культурних та кторичних принад.
Аналiз дослiджень проблеми. 6 низка наукових праць, в яких проаналь зовано економiчнi ефекти вДд здiйснення масових заходiв. Деякi науковщ наго-лошують на значних прибутках вiд пiдготовки i проведения масових спортив-них заходав. Так, наприклад, Б. Хамфрейс та Ш. Пламмер оцiиювали короткос-троковий економiчний ефект вДд проведення лДтшх Олшпшських кор [1]. По-дД6ну прогнозну ощнку економiчним наслiдкам проведення лДтшх олшпшських кор 2012 р. дали С. Фуллер та Р. Клшч [2]. Разом з тим, деякi науковщ скептично ставляться до можливосп отримання надприбуткш красною, що оргашзовуе масштабний мiжнародний захiд спортивного чи культурного характеру, як наприклад, Р. Бааде та В. Матесон [3].
1 Наук кергвник: проф. М.1. Флейчук, д-р екон. наук
