CC BY
11
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.6
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 338.48 Здобувач I. О. Темник - 1нститут свтово'1 економжи та
мЬжнародних вЬдносин НАН Украти
СОЦЮКУЛЬТУРШ АСПЕКТИ РЕАЛ1ЗАЦП МАКРОПРОЕКТ1В М1ЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ ЯК 1НСТРУМЕНТ П1ДВИЩЕННЯ ТУРИСТИЧНО1 КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 УКРА1НИ
Порушено проблему реал1зацп в Укрш'ш масштабних макропроекпв м1жнарод-ного туризму з урахуванням соцюкультурних аспекпв, що сприятиме тдвищенню туристично' конкурентоспроможностi краши. Автор доводить необхщшсть досль дження туризму як форми сощально-культурно' комушкацп народiв, вивчае основнi соцiокультурнi аспекти при реал1зацп макропроектiв мiжнародного туризму в кон-текстi стимулювання розвитку соцiокультурного середовища приймаючо' краши.
Ключовi слова: мiжнародний туризм, макропроект, конкурентоспроможнiсть, туристичний потенщал, соцiокультурнi аспекти, культура.
Проблема та '11 зв'язок з науковими i практичними завданнями.
Сьогодш туризм е одним 1з сектор1в економжи, що динам1чно розвиваються. Зпдно з останшми статистичними даними, туризм забезпечуе близько 10 % доход1в свггового б1знесу, у цш сфер1 працюе майже десята частина робочо' сили свггу. Украша мае усвщомлювати важливють участ в розвитку св1то-господарських зв'язюв та формувати власний ефективний туристичний ринок за зразками розвинених краш, ор1ентований на турист1в головним чином з цих краш.
Зпдно з рейтингом туристично' конкурентоспроможност краш Свро-пи Всесв1тнього економ1чного форуму за 2011 р., Украша поста 38 мюце з 42 европейських краш [1]. Поряд з Укра'ною розташувалися Серб1я, В1рме-шя, Босшя та Герцеговина, Молдова. Серед краш свггу, за даними вказаного рейтингу, ми опинилися на 85 позици, тобто на одному р1вш з Нам1б1ею (84-та) i Гватемалою (86-та) (у 2010 р. Украша поста 77 мюце).
Зважаючи на наведет даш, можна констатувати, що Украша мае док-ласти значних зусиль, спрямованих на досягнення власноi туристично' кон-курентоспроможностi. Важливим завданням у цьому сенс е усвiдомлення ро-лi туризму в розвитку краши та формування прiоритетiв, завдань i заходiв, тобто того iнструментарiю, застосування якого мало б швидко i з користю для суспiльства довести рiвень розвитку туристично' галузi до свггового.
Досить складним науковим завданням у цьому напрямi е виявлення найбшьш важливих аспектiв розвитку туризму в Укра'ш, того, що визначае безпосередньо користь для сусшльства. Бшьшють полiтикiв та економiстiв пiдкреслюють роль туризму як джерела надходження шоземно' валюти [2, 3], проте цей аспект працюе тод^ коли сама кра'на, ii культура, суспiльнi вщно-сини, нацiональна iдентичнiсть е щкавими для туристiв. Тiльки на такш осно-вi можна побудувати ефективну власну туристичну шфраструктуру, забезпе-
чити яюсть туристичних послуг, реалiзувати туристичнi макропроекти свгго-вого масштабу.
Враховуючи необхщшсть розгляду туризму не лише як перспективного i продуктивного сектору економжи, а й як форми сощально-культурно1" ко-мунiкацiï народiв, у цш роботi ми зупинимося на основних сощокультурних аспектах при реалiзацiï макропроектiв мiжнародного туризму в контекст стимулювання розвитку соцiокультурного середовища приймаючоï краïни. З огляду на це, метою роботи е дослiдження ролi та способiв урахування сощ-окультурних аспекпв при реалiзацiï макропроектiв мiжнародного туризму з метою пiдвищення туристично1' конкурентоспроможностi Украши.
Аналiз дослiджень i публжацш. Утвердження туризму як стратеги економiчного розвитку не обiйшлося без обговорення i критики. Обгрунту-вання великомасштабних державних iнвестицiй у цю галузь спричинило чис-леннi дослщження впливу туризму на розвиток економжи.
Зокрема, у руслi вирiшення проблем управлшня туризмом витримано працi В. Мдатона, В.А. Квартального, М.1. Кабушкша, Г.Ф. Шаповал. До-сить активно дослщжували теорiю та формували методологда туристично1' дiяльностi вiтчизнянi автори: В.К. Федорченко, А.Т. Матвiенко, М.П. Крачи-ло, С.1. Попович, Г.П. Науменко, С.В. Хлоп'як, В.С. Ковешнiков.
Загалом треба зазначити, що за декшька десятилiть наукова думка пе-рейшла з позицiï, згiдно з якою туризм розглядався лише як частина економiч-ного вiдродження, оскiльки для зайнятост залученого до туристичного бiзнесу населення характернi переважно сезоннiсть i неповний робочий день, до ч^ко-го усвщомлення того, що туризм е важливою галуззю експорту для мют i суб-нацiональних райошв та дiевим засобом формування нових робочих мiсць.
На погляд бшьшосл сучасних учених, ефективна дiяльнiсть у сферi туризму можлива лише за умови побудови узгоджено1', стабiльноï системи взаемоди всiх учасникiв туристичних проек^в, особливо це стосуеться мас-штабних проектiв мiжнародного рiвня - макропроеклв мiжнародного туризму. Водночас потрiбно констатувати, що економiчний аналiз впливу туризму на розвиток економжи та суспшьства загалом не е точним i повним. Основна причина цього полягае в тому, що бшьшють дослщницьких праць не стшьки грунтуються на пошуку iстини, скiльки спрямоваш на узаконення та фшсу-вання дослщницько1" позицiï.
Виклад матерiалу та результати. Туризм як великий, складний i фрагментований сектор свггово1" економши, роль якого в ïï розвитку досить складно повною мiрою визначити i вимiряти, е ключовим компонентом еко-номiки послуг. Туризм формуе 30 % мiжнародноï торгiвлi послугами в зош Органiзацiï економiчного сшвробггництва та розвитку (ОЕСР). Ця оргашза-цiя об'еднуе 33 економiчно найрозвиненiшi краши свiту: бiльшiсть держав Свропейського Союзу, США, Австралiю, Пiвденну Корею, Япошю та iншi [4]. З точки зору доходiв, на краши ОЕСР припадае близько 70 % св^ово1" ак-тивностi туризму.
Сучасний науковий свгг визнае, що туризм перетворився у галузь про-мисловост^ яка останнiм часом розвиваеться найбшьш динамiчно. Згiдно з результатами дослщження, проведеного Всесвiтньою туристською оргашза-
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.6
щею, туристичний рух у всьому свт у 2020 р. може торкнутися 1600 млн oci6. Саме тому фахiвцi ще1 галузi вважають, що туризм - "це новий еконо-мiчний феномен, новий бiзнес, нова галузь величезного розмiру i масштабу" [3, с. 15-17].
Активна динамжа розвитку туризму зумовлюе значне зростання прип-ливу iноземноï валюти до краш, якi ефективно органiзують туристичний бiз-нес i повною мiрою реалiзують рекреацiйний потенцiал власноï територiï, сприяючи розвитковi iнфраструктури i впровадженню нових методiв управ-лiння, поширенню провщного свiтового досвiду, знань, активно впливаючи на рiзнi сектори економiки, що загалом стимулюе соцiально-економiчний розвиток краши-господаря [2, 3].
Таким чином, розвиток туризму е одним iз прюршепв розвитку цивь лiзованого свiту. Туризм, який значно поширився за останш 30 рокiв, схоже, продовжуватиме зростати в мiру того, як св^ове суспiльство ставатиме деда-лi бшьш мобiльним, глобалiзованим, iнформацiйно насиченим та освiченим. Украïна, формуючи власнi нащональш прiоритети розвитку, повинна врахо-вувати це, щоб забезпечити власну конкурентоспроможшсть на ключових напрямах розвитку, зокрема у сферi туризму.
На цьому еташ Уряд Украïни придiляе увагу розвитковi туризму як галузi значною мiрою через необхiднiсть проведення на високому рiвнi такого мiжнародного спортивного заходу подiевого туризму, як чемтонат Свро-пи з футболу "Свро-2012". Наприклад, у заявi Прем'ер-мшстра Украши особливо наголошено на важливост активiзацiï спiльних дiй у рекламно-турис-тичному напрямi через те, що, як вважае украшська влада, "Свро-2012" ство-рюе можливостi для ознайомлення шоземних гостей, вболiвальникiв з культурою, традищями та iсторiею краши [5].
Усвiдомлення ролi туризму в розвитку суспiльства та культури спри-ятиме поширенню знань про те, як працюе економжа туризму, що вона ви-робляе i як змiни вiдбуваються шд впливом його поширення з часом.
Ниш, на еташ штенсивно1" шдготовки до "Свро-2012", коли деклараци та заяви мають активно втшюватися в конкретш проекти i заходи, стан ту-ристично1' галузi краши ще е досить складним. Як зазначають мiжнароднi ек-сперти з туризму, попри певш позитивнi моменти, зокрема прийнятш загалом санiтарнi умови, порiвняно непогану загальну привабливiсть для туризму i подорожей, е й украй негативш характеристики розвитку транспортно1' та туристично1' iнфраструктури, а також недостатньо ефективна пол^ика влади у галузi туризму. За рiвнем безпеки Украша опинилася на 93 позици в перель ку туристично привабливих краш св^у через велику кшьюсть ДТП i високий рiвень злочинност [6].
Загальний розвиток будь-яко1' краши залежить вiд якостi дорш, транспортних засобiв, зв'язку, водопостачання, аеропортв та залiзничних вокза-лiв, i туризм iстотно стимулюе розвиток ще1" iнфраструктури. Економiчний прогрес i розвиток ще1* галузi повнiстю залежать вiд загального розвитку краши, у якому туризм вiдiграе досить важливу роль.
Гiдно пiдготувати крашу до вдало1' реалiзацiï макропроекту "Свро-2012" допоможуть 37,454 млрд грн, задекларованих як вартють проведення цього заходу в УкраАт [5]. Проте важливим е те, чи буде дотриманий баланс
прiоритетiв мiж потребою розвитку iнфраструктури та необхщшстю пропагу-вати культуру i традици нашого народу як основну конкурентну перевагу Украши як туристично1 краши.
Поза сумнiвом, iстотною передумовою залучення туризму до розвитку Украши загалом е соцiально-економiчнi переваги вщ туризму, якi вимiрю-ються, зокрема, кшьюстю i видами створених робочих мюць. Крiм того, пот-рiбно враховувати ще повною мiрою не дослщжеш переваги вiд впливу туризму на формування образу Украши як туристично привабливо1 краши, що шдвищить ïï загальну сприятливiсть для економiчних iнвестицiй.
Найбiльшою особливiстю, що визначае роль туризму, е те, що вш мо-же надавати максимум можливостей у сферi зайнятость У цьому його найважливiший сощальний ефект. Прямо чи опосередковано туризм допома-гае сiльському господарству та промисловостг шдус^я туризму може гене-рувати робочi мiсця, iноземнi туристи купують вироби ремесел та сувешри на значнi суми.
Туризм створюе зайнятiсть у сферi надання трудомютких послуг. Вiн забезпечуе зайнятiсть у готелях, ресторанах i магазинах для робггниюв з низькою та середньою квалiфiкацiею. Водночас туризм породжуе непряму зайнятють у сiльському господарствi, у сферi транспорту та зв'язку, лопсти-цi, будiвництвi та промисловостi засобiв виробництва, у створеннi громадсь-ко1' iнфраструктури. Це особливо важливо в крашах, що розвиваються, подiб-них до Украши.
Однак строки i темпи зростання туризму, своею чергою, можуть фор-мувати рiзнi сощальш наслщки. Будiвельний бум здатний спричинити зростання цш на нерухомють, надмiрна зайнятiсть у перiод туристичного шдне-сення, врештi-решт, принесе безробггтя для багатьох у перiод спаду турис-тичноï активностi. Внаслiдок продажу земельних дшянок для розвитку туризму з'являються мновi багатiïм. Сощально-психолопчш очiкування мiсцевого населення можуть не виправдатися.
Перелiченi моменти визначають роль оргашв мiсцевого самовряду-вання, зокрема й оргашв влади краши загалом, оскшьки влада повинна регу-лювати i впливати вЫма можливими засобами на формування ринку пращ, забезпечуючи i зайнятють у сферi туризму.
1снують розбiжностi в позищях щодо впливу туризму на сощальну структуру. В одних крашах очевидш економiчнi вигоди вiд туризму ведуть до змш у класовiй структур^ посилюючи наявнi розбiжностi мiж сощальни-ми верствами. В iнших молодi й освiченi люди забезпечують актившсть у сферi зайнятостi та шдприемництва, внаслiдок чого зростають середнiй рь вень доходiв, якiсть життя в туристичному регюш та в кршт загалом.
Отже, виробництво товарiв та надання послуг у сферi туризму спричи-няе низку прямих i непрямих економiчних наслiдкiв, бiльшiсть з яких зумов-люе соцiальнi змши. Водночас не менш важливим е сприйняття та обмiн культурними щнностями, розвиток соцiальних комунiкацiй завдяки розвитку туризму в кожному конкретному регюш i у свт загалом [7, с. 173].
Певт культурт переваги збер^аються та формуються саме через за-цiкавленiсть у них турислв. Але водночас подiбний "споживацький" тип ува-ги до культури, хоча, можливо, i зробить громадян приймаючих краш бшьш
Науковий iticiiiiK НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.6
обiзнаними щодо сво1'х iсторiï та культури, проте через превалювання еконо-мiчних потреб може призвести до довготермшових змш у мiсцевiй культурi для задоволення вимог масового туризму [8, с. 15-32; 9]. Улм, незважаючи на щ негативш чинники, культура та суспшьство розвиваються в мiру того, як вони пристосовуються до взаемоди зi зовнiшнiм свiтом.
Проблеми обмеження негативних наслщюв зростання iндустрiï туризму та шдвищення туристично1' конкурентоспроможност краши на державному рiвнi значною мiрою можливо вирiшити шляхом контролю над формами реалiзацiï, змютом, мiсцями втiлення туристичних проектiв рiзних масштабiв i управлiння iнтенсивнiстю потоюв вiдвiдувачiв на основi ефективного та ра-цiонального планування.
Реалiзацiя макропроегав мiжнародного туризму, таких як "Свро-2012", мае стати полем для випробування шструментарш пiдвищення конку-рентоспроможност туристично1' галузi Украши. У цьому контекст важливо визначити роль та мюце соцiокультурних комунiкацiй у реалiзацiï макропро-ектiв, окреслити тi межi впливу, який вони чинять на розвиток культури, на мiжкультурний обмш та на формування чiткого образу туристичних культур-них символiв, стереотишв, заходiв краши, що можуть бути щкавими для ту-ристiв як ниш, так i у майбутньому.
Саме таке управлшня защкавлешстю у вiдвiдуваннi краши потрiбно здiйснювати в Укрш'ш на державному рiвнi. Оргашзацшним середовищем для цього повиннi стати макропроекти мiжнародного туризму, зокрема реаль зованi в рамках проведення масових знакових спортивних заходiв рiвня "Свро-2012", де на основi активно1' комушкаци мiж представниками культури приймаючо1' сторони та шших культур здiйснюватиметься культурний обмш, формуватиметься уявлення про Украшу як про туристично привабливий регь он. Цьому сприятиме знайомство турис^в шд час вiзиту до Украши на матчi "ввро-2012" з нашими культурою i традищями, а також формуванню адекватного уявлення про крашу.
На рисунку подано схему взаемоди основних учасниюв реалiзацiï мак-ропроеклв мiжнародного туризму в Укра1'ш у процесi здiйснення соцiокуль-турних комушкацш
Держава мае бути основним регулятором туристичного ринку, координатором оргашзаци масових заходiв подiевого туризму i насамперед повинна орiентуватися не на економiчнi вигоди вщ розвитку туризму (на це суб'ек^в туристично1' дiяльностi орiентуватиме сам ринок), а на проблеми на-щонально1" iдентичностi, збереження та розвитку культури, розвитку суспшь-ства через комушкаци з представниками шших краш св^у, збереження нав-колишнього середовища.
Висновки. Туризм е одшею з впливових рушшних сил, якi стимулю-ють розвиток краши в економiчному, сощокультурному та культурному сенсах. Такий розвиток вщбуваеться у процесi взаемоди мiж культурою, суспiль-ством та економжою рiзних кра1'н. У цьому виявляеться вплив глобалiзовано-го характеру розвитку взагалi економiки i туризму зокрема, чим мае скорис-татись Украша для отримання як економiчних, так i, що не менш важливо, соцiальних та культурних вигод вщ комунiкацiï з представниками розвину-тих культур.
Рис. Роль та м^це сощокультурних комушкащй у реалЬаци в УкраШ макропроект1в мiжнародного туризму
Саме щентичшсть та соцюкультурш особливост кожно! окремо! кра!ни роблять И привабливою для вщв^вань, а И туристичну галузь - конкурентос-проможною. Отже, суперечностi мiж глобашзащею сучасного свiту та харак-терними рисами сощуму й особливостями його культури з погляду розвитку туризму мають бути розв,язанi на користь нацюнально! соцюкультурно! щен-тичностi, збереження конкурентних переваг кра!ни як туристичного регiону.
На цих унiкальних конкурентних перевагах мае будуватися система туристичного бiзнесу кра!ни та органiзовуватися масштабш макропроекти мiжнародного туризму рiвня тако! спортивно! поди, як "Свро-2012": сервю, iнфраструктура, проекти, заходи, тури. Глобалiзацiя ж мае впливати на роз-виток туризму в Укра!ш щодо забезпечення свiтових стандартiв якостi турис-тичних послуг, рiвня iнфраструктури, доброзичливост та гостинностi по вщ-ношенню до туристiв тощо.
Таким чином, глобалiзацiя та соцiокультурна iдентичнiсть на рiвнi як окремого туристичного регюну, так i свiту загалом мають дiалектично взаемодiяти i забезпечувати туристам ринок щкавих для вiдвiдування кра!'н та об,ектiв, а також ринок туристичних послуг тако!' якостi, до яко!' звикли ци-вiлiзованi туристи.
Лггература
1. Украина вошла в пятерку самых непривлекательных стран для туризма / Журнал "Компаньон", 13 апреля 2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.companion.ua/ Arti cles/Content?Id=144672.
2. Воскресенский В.Ю. Международный туризм / В.Ю. Воскресенский. - М. : ЮНИ-ТИ-ДАНА, 2006. - 255 с.
3. Мшнародний туризм у системi iмперативiв сталого розвитку : автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.02 / Л.М. Побоченко; 1н-т свгт. економши i мiжнар. вщносин НАН Украши. - К. : Вид-во "Спроба", 2008. - 18 с.
4. Экономические перспективы : Доклад ОЭСР, 01/2010. - С. 39-46.
^укрвий вкник HЛTУ Укр^ни. - 20ll. - Вип. 2l.6
5. Азаров хочет активнее рекламировать туристический потенциал // Лига. Новости. Интернет-издание, 14.04.2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.news.liga.net/ news/N1110936.html.
6. СВРО-2012 у вiдгуках ЗМ1. 1нформацшно-анал^ичний бюлетень // Додаток до журналу "Украша: поди, факти, коментарГ'. - К. : НБУ ím. В.1. Вернадського, 2010. - № 10(37). -55 с.
7. Чужиков В.1. Глобальна регiоналiстика: iсторiя та сучасна методологiя : монографiя / В.1. Чужиков. - К. : Вид-во КНЕУ, 2008. - 272 с.
8. Сапожник Г. Туристський бiзнес - етичний критерш / Г. Сапожник // Туризм у ХХ1 столiттi: тенденцп i репональш особливостi : матер. II Мiжнар. наук.-практ. конф. (10-11 жов-тня 2001 р.) / редкол. : B.I. Цибух (голова) та ш. - К. : Вид-во "Знання Украши", 2002. - С. 173.
9. Соляник С.Ф. Сощокультурш комушкаци в туризмi / Фiлософiя туризму : навч. по-абн. // В.С. Пазенок, В.К. Федорченко. - К. : Вид-во "Кондор", 2004. - 268 с.
Темнык И.О. Социокультурные аспекты реализации макропроектов международного туризма как инструмент повышения туристической конкурентоспособности Украины
Поднята проблема реализации в Украине масштабных макропроектов международного туризма с учетом социокультурных аспектов, которые будут способствовать повышению туристической конкурентоспособности страны. Автор доказывает необходимость исследования туризма как формы социально-культурной коммуникации народов, изучает основные социокультурные аспекты при реализации макропроектов международного туризма в контексте стимулирования развития социокультурной среды принимающей страны.
Ключевые слова: международный туризм, макропроект, конкурентоспособность, туристический потенциал, социокультурные аспекты, культура.
Temnyk I.O. Sociocultural aspects realization of macroproject international tourism as a tool to enhance tourism competitiveness of Ukraine
The article examines the problem of realization in Ukraine macro scale of international tourism including cultural aspects, which will increase the competitiveness of tourism. The author proves the need to study tourism as a form of socio-cultural communication peoples, examines the major socio-cultural aspects in the implementation of macro context of international tourism in stimulating the development of social and cultural environment of the host country.
Keywords: international travel, macro, competitiveness, tourism potential, social and cultural aspects of culture. _
УДК 339.92 Доц. Т.П. Яхно, канд. екон. наук;
магкшр С.П. ЗШик - Львiвська КА
ПР1ОРИТЕТН1 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ
ПОСЛУГ В УКРАШ1
Здшснено анал1з стану ринку туристичних послуг в Укра1ш, визначено мюце шновацш в його розвитку. Розроблено рекомендаци щодо прюритетних напрям1в розвитку туризму в Укрш'ш.
Ключов1 слова: туризм, туристичний ринок, туристичш послуги, шноваци.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ïï зв'язок з важли-вими науковими i практичними завданнями. Формування основних еле-мешгв ринково1' економши i поглиблення процесу евроштеграци об'ективно супроводжуеться створенням i розвитком конкурентного середовища в уЫх галузях i секторах економжи. Збшьшення обсяпв мiжнародних туристичних
2. Eкoлoгiя дoвкiлля
45
