CC BY
21
Л1тература
1. Польовська В.1. Екологiзацiя планування маркетингу на шдприемст / В.Т. Польо-вська, Ю.Ю. Туниця // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2005. - Вип. 15.7. - С 196-205.
2. Гаркавенко С.С. Маркетинг / С.С. Гаркавенко. - К. : Вид-во "Щбра", 1996. - 384.
3. Храбовченко В.В. Экологический туризм : учебн.-метод. пособ. / В.В. Храбовченко. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2003. - 208 с.
4. Еколопчний маркетинг : навч. поабн. / А.М. Вiчевич, Г.В. Вайданич, 1.1. Дщович, А.П. Дщович. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 2002. - 248 с.
5. Садченко О.В. Теоретико-методолопчш засади еколопчного маркетингу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.08.01 "Економжа природокористуван-ня i охорони навколишнього середовища" / О.В. Садченко; НАН Укра1ни. 1н-т пробл. ринку та екон.-екол. дослщж. - Одеса, 2005. - 39 с.
6. Зелений маркетинг // Жива планета. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ecolabel.org.ua/index.php
7. Нов1 технологи // Жива планета. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ecolabel.org.ua/index.php
8. Зеленый еще? // Жива планета. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eco-label.org.ua/index.php
9. Перспективы "зеленого" дифференцирования // Жива планета. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ecolabel.org.ua/index.php
10. Маркетинговий менеджмент : навч. поабн. / за ред. д-р екон. наук 1.М. Комарниць-кий. - Львiв : Вид-во "АпрюрГ, 2007. - 1032 с.
11. Белявцев М.1. Маркетинговий менеджмент : навч. пошбн. / М.1. Белявцев, В.Н. Во-робйов. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2006. - 407 с.
12. Бублик М.1. еколопчний маркетинг як складова мехашзму управлшня ринком тех-ногенно! небезпеки / М.1. Бублик // Маркетинг шновацш i шноваци в маркетингу : зб. тез доп. Четверге! Мiжнар. наук.-практ. конф. (Суми, 29 вересня -1 жовтня, 2010 р.) / Сумський дер-жавний унiверситет. - Суми : ТОВ Друкарський дiм "Папiрус",2010. - С. 239-241.
13. Бублик М.1. Перспективи розроблення концепци формування екологiчного ринку / Мирослава Бублик, Христина Желiзко // Наука молода. - 2009. - № 11. - С. 143-146.
Бублык М.И., Самборская А.И. Теоретические основы экологического маркетинга
Исследованы теоретико-методологические основы формирования экологического маркетинга как инструмента природопользования в Украине. Рассмотрены факторы экологизации бизнеса. Предложена концепция производства экоспецифичных товаров и услуг на украинском рынке.
Ключевые слова: экологически чистый продукт, экологический маркетинг, экоб-ренд, экологизация бизнеса, экологическая необходимость, экологическая услуга.
Bublyk M.I., Samborska O.I. Theoretical and methodological foundations of environmental marketing
Theoretical and methodological guidelines for the development of environmental marketing as a tool for wildlife management in Ukraine were researched. Factors of greening business considered. A concept of ecoproduction of goods and services on the Ukrainian market was proposed.
Keywords: environmentally friendly products, environmental marketing, eco-brand greening of business, environmental needs, environmental services.
УДК 339.92 МаЯстр Н.М. Гоцш;
проф. Л А. Яремко, д-р екон. наук - Львiвська КА
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ УКРА1НИ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЩ1
Проаналiзовано глобальну та регюнальну конкурентоспроможшсть Укра1ни в галузi туризму. Розглянуто проблеми i перспективи розвитку туристичних послуг в умовах глобалiзацil. Головними факторами, яга стримують розвиток туризму в Укра-
Im, е несприятливiсть iснуючих умов для шдприемництва взагалi та туристичного б1знесу.
Суспшьно-еконо]шчна ситуащя у свт на початку XXI ст. змушуе нас розглядати сощально-культурний феномен туризму як один i3 виршальних чинниюв розвитку сустльства. Адже значення туризму полягае не тшьки в тому, що вш е однiею з найпотужнiших галузей економжи, а й у тому, що вiн е сферою людсько! життедiяльностi свiтоглядного значення. На сьогодш туризм став явищем, що увшшло у повсякденне життя майже третини населен-ня планети.
У багатьох кра!нах i регiонах туризм е основним джерелом прибутюв. Надходження з туристичних подорожей у свиовому масштабi становлять по-над 500 млрд дол. США щорiчно. Найбiльшi прибутки отримують кра!ни За-хщно! Свропи та США. Кожний десятий - пращвник у сферi туризму.
Метою дослвдження е аналiз сучасного стану розвитку туристично! шдустрп, визначення та вивчення перспектив розвитку туристичних послуг в умовах глобатзацп.
Дослiдження ще! проблематики е особливо актуальним з огляду на те, що за розрахунками Всесвггньо! туристсько! оргашзацп, туризм вийшов на перше мiсце серед галузей свиового господарського комплексу за обсягом експорту товарiв i послуг [11]. Вагомий внесок у вивчення туристично! галузi зробили таю впчизняш та зарубiжнi вченi, як Н.1. Кабушкин, В.А. Кварталь-нов, Г.А. Патрян, А. Д. Чудновський, 1.М. Школа, Дж. Уокер.
Туристична галузь е важливим чинником стабшьного й динамiчного збшьшення надходжень до бюджету, iстотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економжи (транспорт, торпвля, зв'язок, будiвниц-тво, сiльське господарство тощо). Туризм сприяе пiдвищенню зайнятосп на-селення, розвитку ринкових вщносин, мiжнародному спiвробiтництву, залу-ченню громадян до пiзнання багато! природно! та iсторико-культурноl спад-щини краю, збереженню еколопчно! рiвноваги. За два останш роки в нашiй державi тривають бурхливi процеси перетворення туристично! галузi в одну з провiдних галузей економжи Укра!ни. Це насамперед пов'язано з прийняттям Державно! Програми розвитку туризму в Укра!ш на 2004-2010 рр., Закону Укра!ни "Про внесення змш до Закону Укра!ни Про туризм", низки Указiв Президента Укра!ни та Постанов Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни про пiдтримку розвитку туризму [1 ].
На тлi розвитку свггового туризму закономiрно постае питання про роль нашо! кра!ни на свиовому ринку туристичних послуг. Необхщно зазна-чити, що об'ективно Укра!на мае всi передумови для штенсивного розвитку внутрiшнього та iноземного туризму: особливосп географiчного положення та рельефу, сприятливий ктмат, багатство природного, iсторико-культурного та туристично-рекреацiйного потенцiалiв.
На жаль, на rai розвитку свiтового туризму, який набирае потужнос-тей швидкими темпами, Укра!на виглядае доволi скромно. На сьогодш укра-lнськi громадяни е своерiдними iнвесторами зарубiжних кра!н, що е одним з найболючших питань всiеl туристично! галузi. Адже туризм, за розрахунка-
ми фахiвщв, лише у виглядi податкiв Mir би щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд дол. [9, с. 34]. Безумовно, причини такого становища треба шукати в складнш соцiально-економiчнiй ситуацн в держав^ в невщре-гульованостi механiзмiв стимулювання туристично1 шдустрн, вiдсутностi ефективно1 стратеги розвитку ще! галузi як на нацюнальному, так i регь ональному рiвнях. Але проблема, на нашу думку, е значно ширшою. Питання стосуеться не лише туристично1 галузi Укра1ни, а взагалi шляхiв залучення кра1н з перехiдною економiкою до потужних штеграцшних процесiв та кон-курентоспроможностi таких економiк на свгговому ринку. Вплив туризму на дшову активнiсть та на сам стан туристично! щдустрп зацiкавили авторитет-ний форум у Давош, який, починаючи з 2007 р., щороку оприлюднюе аналь тичну записку Travel & Tourism Competitiveness Report ("Доповщь про конку-ренцiю у сферi туризму i подорожей") [13]. Укра!на посша 85 мiсце в рейтингу серед 139 кра!н свiту, який був опублжований у 2011 р., а в 2008 р. Укра-!на займала 77 позищю. Тому за останнi роки конкурентоспроможшсть ту-ристичного ринку Укра!ни попршилася. Експерти Давоського форуму ощ-нювали 14 основних параметрiв кра!н, серед яких: полiтика влади в галузi туризму; здатнiсть влади гарантувати безпеку; санiтарнi умови; вартiсть вщпо-чинку; розвиток транспортно! iнфраструктури; нацюнальний колорит; наяв-нiсть комфортабельних готелiв; екологiю; кадровий потенцiал тощо.
Незважаючи на широку "географiю" туристiв, яю при!жджають до на-шо! кра!ни, протягом 2010 р. Укра1ну вщвщали 21,1 млн в'!зних (iноземних) турислв, що на 2 % або майже на 381,2 тис. ошб бшьше, нiж у 2009 р., бшь-шiсть яких е громадянами кра!н СНД, а третина при!жджае з €С (табл. 1).
Табл. 1. Структура в "(того туристичного потоку за крашами походження
Краши СНД
15,4 млн оиб
73 % потоку
збшьшення на 5 % або на 747,9 тис. оаб
Краши €С
5,3 млн оиб
25 % потоку
зменшення на 7 % або на 393,4 тис. оиб
Iншi краши
458,1 тис. оиб
2 % потоку
збiльшення на 6 % або на 26,6 тис. оиб
Джерело: за [12].
Бшьшють громадян, яких за юнуючою класифiкацiею, розглядаемо як iноземних туриспв, фактично такими не е, а вщвщують Укра!ну зi службо-вою або приватною метою (зокрема - для провадження приватного бiзнесу). Це водночас е яскравим свщченням недостатносп розвитку в Укра!ш органi-зованого туризму (табл. 2).
Табл. 2. Структура в'Чзного туристичного потоку за мотивацию
Службова по!здка 0,7 млн оиб 4 % потоку зменшення на 10 % або на 84,5 тис. оиб
Органiзований туризм 1,2 млн оиб 6 % потоку зменшення на 17 % або на 234,7 тис. осб
Приватний туризм 19,2 млн осiб 90 % потоку збшьшення на 4 % або на 700,4 тис оиб
Джерело: за [12].
Хоча практично вся територгя нашо! кра!ни мае достатнш потенцiал для розвитку туризму, все ж штенсивнють вiдвiдувань iноземними туристами
ïï oкpемиx pегioнiв дyже piзнитьcя. За дoвoлi знaчниx, а чacoм i уш^дьим пpиpoднo-лiкyвaльниx pеcypciв У^ашн, дiкyвaльний xyproiw (пopяд iз шещ-aдiзoвaним та зеленим) ще не oтpимaв тут дocтaтньoгo poзвиткy. Taкi види тypизмy пpивaбдюють лише менш як 2 % тypиcтiв. Як cвiдчить здiйcнений пopiвнядьний aнaдiз, в Укpaïнi тypиcтичнa iнфpacтpyктypa е недocтaтньo poз-виненoю i вoднoчac paцioнaльнoю, щo в no^HaHHi з низькoю якicтю cеpвicy зyмoвдюe ïï низьку ^шаблив^ть, i, вiдпoвiднo, пpибyткoвicть на тдi aнaлo-гiчниx пoкaзникiв iншиx кpaïн €вpoпи.
Фaктopи, щo cпpичиняють пеpевaгy poзвиткy iнoземнoгo тypизмy над вiтчизняним не в^^в^ють пpиpoдo-pеcypcнoмy, icтopикo-apxiтектypнoмy та pекpеaцiйнoмy пoтенцiaлoвi У^ашн, знaxoдятьcя як у cyTO внyтpiшнiй, га-лузевш, так i в зoвнiшнiй (пеpевaжнo зaгaльнoекoнoмiчнiй) пдoщинax. Ocнoвними галузевими фaктopaми е:
• Недocтaтнiй piвень poзвиненocтi безпocеpедньo меpежi та oб'eктiв тypиcтич-hoï iнфpacтpyктypи, ïx невiдпoвiднicть cвiтoвим cтaндapтaм. Виpoбничa база гaдyзi фopмyвaдacя пеpевaжнo за paдянcькиx Hacib з opierna^eKi на невибаг-ливoгo тypиcтa, тому cеpед oб'eктiв iнфpacтpyктypи пеpевaжaють велию (ш-pibHMHo з aнaдoгiчними зaкopдoнними) юзмплекш, зi знaчнoю кoнцентpa-щею мicць та низьким piвнем кoмфopтнocтi. Пoтpiбнo тaкoж вщзначити, щo в У^шт лише близькo 10 % гoтелiв вiдпoвiдaють мiжнapoдним cтaндapтaм, станам на 2010 p. в У^аш пpaцюe 1731 гoтелiв [3]. Але дo cтaбiдiзaцiï crny-aцiï ще далеюз. Уcвiдoмлення u^oro як вaжливoï пpoблеми гaдyзi вже icHye у деpжaвi. npo cтaн yкpaïнcькиx шляxiв гoвopити взaгaдi не дoвoдитьcя. Одним iз дieвиx зacoбiв ^^ro^HM poзвиткy тypизмy в Укpaïнi е poзвитoк ту-pиcтичнoï iнфpacтpyктypи у меpежi мiжнapoдниx тpaнcпopтниx кopидopiв. За oцiнкaми екcпеpтiв, вoнa мае найвищий в Gвpoпi кoефiцieнт тpaнзитнocтi (з 13 тж. км aвтoмoбiдьниx шляxiв деpжaвнoгo значения пoнaд 9 тж. км е мапсфалями, зв'язаними з мiжнapoдними тpaнcпopтними кopидopaми [7, c. 4]. У зв'язку з мтужним тypиcтичним пoтенцiaдoм нaшoï ^аши, цей факт мoже cтaти важдивим фaктopoм poзвиткy вiтчизнянoï екoнoмiки.
• Вiдcyтнicть cкoopдинoвaнoï виcoкoквaлiфiкoвaнoï та гpaмoтнoï шстеми дiй з впpoвaдження тypиcтичнoгo пpoдyктy Укpaïни на cвiтoвий pинoк, яка б давала вiдчyтнi pезyльтaти. Пpoблеми виникають нacaмпеpед з pеклaмoю вггчиз-няниx кypopтiв. Toмy aбcoлютнo зpoзyмiлo, щo за кopдoнoм дуже вaжкo o^ pимaти iнфopмaцiю як npo caмy У^ашу, так i npo тypиcтичнi rnorayra, щo в нй нaдaютьcя. Вaжливo, щoб надана iнфopмaцiя неcлa не тiльки кoмеpцiйнo-iнфopмaцiйний, але й iмiджевий xapa^rep.
• Tеxнoлoгiчнa вiдcтaлicть гaлyзi. В У^аш пpaктичнo не зacтocoвyютьcя ту-pиcтичнi теxнoлoгiï, якi в poзвинениx кpaïнax набули oзнaк пoвcякденнoï yжиткoвocтi: електpoннi iнфopмaцiйнi дoвiдники щoдo гoтелiв, тpaнcпopтниx мapшpyтiв i тypиcтичниx фipм з пеpелiкoм i вapтicтю п^дуг, якi ними нада-ютьcя; у cвiтi пpaктичнo вci дoвiдники з тypизмy випycкaютьcя в елек^и-шму, а бiльшicть в Internet-фopмaтax, щo дае ïx кopиcтyвaчaм мoжливicть бpoнювaти мicця в гoтеляx i на ^a^TOpií у pежимi pеaльнoгo чacy - "on-line"). Ocтaннiм чатом в гaлyзi iнфopмaцiйниx теxнoлoгiй У^аши OTocTOpi-гaeтьcя значне пoжвaвлення. ^му пoтpiбнo тaкoж aктивнo викopиcтoвyвaти цю мoжливicть для наближення дo виxoдy на cвiтoвий piвень oбcлyгoвyвaн-ня клieнтiв.
• Низький рiвень обслуговування, зумовлений загальною квалiфiкацiею пра-цiвникiв галузi. На сьогодт в Украiнi практично вiдсутня вдаовщна система в галузi туризму для тдготовки i перепiдготовки кадрiв, а також члш та адекватнi свгговим стандартам квалiфiкацiйнi вимоги. В нашш державi також поступово виникають ввдповвдт навчальнi заклади, хоча вони вже зро-били першi кроки у цьому напрямку, але ще не мають вщповдаого досвiду. Отже, головними факторами, як стримують розвиток туризму в Укра-rni, е несприятливють iснуючих умов для тдприемництва взагалi та турис-тичного бiзнесу зокрема, недосконалiсть i навiть певна агресивнють нормативно-правового поля (зокрема - правил i умов перетинання кордошв шозем-цями) i, як наслщок, вiдсутнiсть необхiдних iнвестицiй для розвитку туризму як внутрiшнiх (через тривалу економiчну кризу), так i iноземних. З огляду на проведення Свро-2012 в Укра!ш та Польщ^ особлива увага звертаеться на за-лучення iнвестицiй до мiст та регюшв, задiяних у цьому процесь Це позитивно вплине на розвиток туристично! iнфраструктури i на конкурентоспромож-нiсть туризму Укра!ни загалом. У разi правильно сформованого iмiджу Укра-!ни як туристично! держави, навпъ пiсля закiнчення Свро-2012, будуть значнi туристичнi потоки не тшьки з краш-сусдав, але й з шших кра!н Свропи та Америки.
Л1тература
1. Закон Украши "Про внесения змш до Закону Украши про туризм. - Вщ 01.2004 р., № 324/95-ВР // Урядовий портал. - 11 вересня. - 2004 р.
2. Указ Президента Украши "Про тдтримку розвитку туризм в Укра!ш". - Вщ 2.03.2001 р., № 127-2001 // Статистичний щор1чник Украши. - 2010 р.
3. Квартальное В. А. Стратегический менеджмент в туризме: современный опыт управления / В.А. Квартальнов. - М. : Изд-во "Финансы и статистика". - 1999 г.
4. Нечаюк Л.1. Готельно-ресторанний б1знес: менеджмент / Л.1. Нечаюк, Н.О. Телеш. -К. : Центр навч. лгт-ри. - 2003. - 348 с.
6. Охр1менко А.Г. Проблеми та перспективи залучення швестицш в туристичну сферу в рамках Свропейсько! штеграци Украши / А.Г. Охр1менко, 1.Я. Антоненко // Фондовий ри-нок". - 2010. - № 16. - С. 28-32.
7. Подорожний Г. Шляхом чи стежиною шде украшський туризм тсля ухвалення нового закону про нього / Г. Подорожний // Дзеркало тижня . - 24 ачня. - 2004. - № 3.
8. Туризм у 21 столгт: глобальш тенденци i регiональнi особливостг. - К. : Вид-во КУ-ТЕП. - 2002. - 235 с.
9. Цибух В. Туризм в Укра!ш / В. Цибух // Економют. - 2000. - № 6. - С. 34-35.
10. Школа 1.М. Менеджмент туристично! ¡ндустри : навч. поабн. / 1.М. Школа та ш. -Чершвщ : Вид-во "Буковина", 2003. - 662 с.
11. Шдведення шдсумгав розвитку туристично! галузг [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.day.kiev.ua
12. Довщка про динамiку туристичних потоков в Украш за 2010 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tourism.gov.ua
13. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2011. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.weforum.org/issues/travel-and-tourism-competitiveness
Гоций Н.М., Яремко ЛА. Проблемы и перспективы развития туристических услуг Украины в условиях глобализации
Проанализирована глобальная и региональная конкурентоспособность Украины в отрасли туризма. Рассмотрены проблемы и перспективы развития туристических услуг в условиях глобализации. Главными факторами, которые сдерживают развитие туризма в Украине, является неблагоприятность существующих условий для предпринимательства вообще и туристического бизнеса.
Gociy N.М., Yaremko L.A. Problems and prospects of development of tourist services of Ukraine are in the conditions of globalization
The global and regional competitiveness of Ukraine is analysed in tourism industry. Problems and prospects of development of tourist services are considered in the conditions of globalization. Main factors which restrain development of tourism in Ukraine is unfavo-rableness of existent terms for an enterprise in general and tourist business.
УДК 504*[38.327+33:34] Доц. I.A. ДубовЬч', канд. геогр. наук;
Mazicmp права М.Г. Булгакова2
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАПОБ1ГАННЯ ЗМ1НАМ КЛ1МАТУ В УКРА1Ш: ЕКОЛОГО-ПОЛ1ТИЧН1 ТА ЕКОНОМ1КО-ПРАВОВ1 АСПЕКТИ
Звернено увагу на глобальш проблеми 3i змши ^мату. Проаналiзовано еколо-го-пол™чш та економiко-правовi аспекти щодо запобшання негативним впливам внаслщок змш ^мату в Укра!ш. Розглянуто головш мiжнароднi угоди з питань зм> ни клiмату. Подано iнформацiю про шституцшш спроможностi Укра'ни у виршенш проблем 3i змiни клiмату. Охарактеризовано еколого-економжо-пол^ичш й правовi заходи щодо запобшання змiнам клiмату.
Ключовг слова: змши ^мату, парниковi гази, глобальш еколопчш проблеми, екологiчна полiтика, економiчне право, Рамкова конвенцiя ООН зi змiни клiмату, Ki-отський протокол.
Однieю з найбшьш актуальних проблем людства в наш час е глобальнi змши кшмату. Мiжнароднi науковi центри з дослщження клiмату обгрунтову-ють, що впродовж XXI ст. температура на Землi шдвищиться на 2-5°С. Таю темпи глобального потеплшня спричинять серйозш клiматичнi змши, внасль док чого рiзнi екосистеми опиняться пiд загрозою зникнення. Найбiльш по-мiтними наслщками змiни клiмату буде не поступове потеплшня, а надзви-чайнi природш явища, такi як сильнi засухи, повеш, урагани тощо.
Науково доведено, що основною причиною змши ктмату е дiяльнiсть людини. Через спалювання викопних палив вiдбуваеться накопичення парни-кових газiв в атмосферi, що впливае на тдвищення температури на Землг Для уникнення глобально! катастрофи внаслщок тдвищення температури на Землi у Звггах Мiжурядово! групи експерпв ООН зi змiни клiмату [3] i результатах багатьох наукових дослщжень звернено увагу на необхщнють тер-мiнових та всеосяжних заходiв спрямованих на зниження викидiв парнико-вих газiв у всьому свт.
Варто зазначити, що процес глобального потеплшня вщбуваеться не-рiвномiрно на Землг У деяких регiонах температура змшюеться швидше, в iнших - повшьшше, внаслiдок чого у деяких частинах свиу виникають рiзнi ктматичш аномальнi явища (засухи, буревi!, повеш, танення льодовиюв тощо). Ц явища призводять до порушення геоеколопчно! системи планети. Ви-сока швидюсть глобального потеплiння е надто складною для адаптацп багатьох екосистем Землг Ця складнiсть виявлятиметься у неможливосп адап-
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 Експертно-дорадчий центр "Правова аналпика"
