CC BY
19
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
схилах крутизною до 18-20°, що вщповщае вимогам рацюнального викорис-тання земельних i природних ресуршв. Одночасно треба проводити залужен-ня, а в окремих випадках i облiснення еродованих i ерозiйно небезпечних земель. Особливо! уваги заслуговуе такий пiдхiд, як облюнення сшьськогоспо-дарських угiдь на дуже крутих (бшьше 18°) змитих схилах; рекультиващя шляхом залiснення кар'ерiв, вiдвалiв.
Ми вважаемо, що еколопчш заходи впливу на едафотоп доцшьно вип-робувати у лiсових розсадниках та шд час розроблення ново! прогресивно! технологи вирощування лiсових культур.
Висновки. Бiльш мобiльними при антропогенному впливi щодо змiни екологiчних властивостей грунту були рН, пдрол^ична кислотшсть, вмiст вологи i обмiнного алюмшш.
Створення лiсозахисних насаджень та вирощування плодових культур на схилових землях - важливi складовi частини своерщного бiологiчного комплексу, який забезпечуе рацiональне !х використання та захист грунпв вiд ерозн.
Пiдвищення бюлопчно! продуктивностi едафотопiв на схилах необ-хiдно проводити диференцiйовано з урахуванням еколопчних вимог.
Лiтература
1. Белова Н.А., Травлеев А.П. Естественные леса и степные почвы (экология, микроморфология, генезис). - Днепропетровск.: ДГУ, 1999. - 345 с.
2. Галян В.Г. Грунти Закарпатсько! область - Ужгород: Карпати, 1969. - 70 с.
3. Гомонай В.1., Голуб Н.П., Гомонай П.В., Секереш К.Ю. Еколопчна безпека i цеоль ти// Наук. вюник Ужгородського державного ушверситету: Сер1я бюлопя. - Ужгород: Карпати. - 1988, № 5. - С. 85-90.
4. Добровольский Г.В., Никитин Е.Д. Функции почв в биосфере и экосистемах. - М.: Наука, 1990. - 260 с.
5. Карпачевский Л.О. Лес и лесные почвы. - М.: Лесн. пром-сть. - 1981. - 261 с.
6. Кучерявий В.П. Еколопя. - Видання друге. - Льв1в: Свгг, 2001.-499 с.
7. Поплико С.М., Попович I.A., Луговий В.А., Чанад1 Г.А. Агрох1м1чш властивосп грунпв Закарпаття. - Ужгород: Карпати, 1972. - 95 с.
8. Постолаке ГГ., Лазу С.Н. Основные принципы конструирования садозащитных лесных полос// Экологические аспекты защиты почв от эрозии. - Кишинев, 1990. - С. 129-134.
9. Роде A.A. Почвоведение. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1955. - 524 с.
УДК 630*165.61 Мол. наук. ствроб. В.Г. Григорьева - УкрНДШГА, м. Харшв
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КЛОНОВИХ НАС1ННИХ ПЛАНТАЦ1Й МОДРИНИ
Наведено результати обстеження клонових насшних плантацш модрини в Ль вобережнш та Центральнш частиш Украши, здшснеш протягом 2002-04 роюв.
Junior researcher V.G. Grygorjeva - UkrRIFFM, Kharkiv The actual state and development prospects of larch clonally seed orchards
The results of inspection of clonally seminal plantations of larch in Left-bank and Central part of Ukraine, carried out during 2002-04 years, are resulted.
Одним з найбшьш важливих для люового господарства питань е плодоношения та яюсть насшня люових порщ. Особливо це стосуеться штроду-
28
Збiрник науково-техшчних праць
ценпв, зокрема модрини. Як вiдомо, схожють насiння модрини не перевищуе 30-50 %. Це обумовлено, насамперед, складшстю запилення ще! породи. Пилковi зерна модрин, на вщмшу вiд пилку шших хвойних порiд, не мають повiтряних мiшечкiв, завдяки яким пилок долае далек вiдстанi, що по-своему ускладнюе перехресне запилення. 1ншою важливою умовою успiшного запилення, нав^ь при щiльному розмiщеннi дерев, е метеоумови у перюд цвтн-ня. У дощову погоду пилок змиваеться з дерев i запилення не вщбуваеться. На запилення також негативно впливають пiзнi веснянi приморозки. Тому, при вивченш умов плодоношення модрини необхщно ретельно аналiзувати конкретнi люорослинш умови та опади, вологiсть повггря i напрямки перева-жаючих вг^в пiд час льоту пилку. Дальшсть розльоту пилку не е визначаль-ним чинником запилення. Не менш важливою е кiлькiсть та яюсть пилку, який продукуеться деревами рiзного вiку, рiзних класiв росту i рiзного взаемного розташування.
У цiй роботi наведено результати обстеження клонових насiнних плантацш модрини в Лiвобережнiй та Центральны частинi Украши, здшсне-нi протягом 2002-04 рр.
Одним з об'еклв дослщжень була клонова плантацiя у Данилiвському ДДЛГ Харювсько! областi, яка створена у 1973-76 рр. КНП створювали са-дiнням дворiчних саджанщв модрини, щеплених живцями модрини евро-пейсько! та японсько!. Щепленi саджанщ були отриманi у 1969 рощ з Мику-линичського лiсництва Делятинського люокомбшату 1вано-Франювсько! об-ластi вщ Ю.Ю. Боберського. Вони були висаджеш в шкiльному вiддiленнi розсадника дослщного лiсгоспу. У 1973 роцi на постшне мiсце пересадженi щепи, як залишились живими та не щеплет саджанщ. Плантащя доповню-валась ще декiлька рокiв. Розмiщення садивних мюць 10*10 м. Площа план-таци 1,0 га. З метою використання плошд в мiжряддях, яка тимчасово залиша-лася вiльною, було висаджено фундук. За перюд вщ створення плантацп дерева кронувались тшьки 2 рази. Але в цей перюд не було зроблено прорщ-ження тому гiлки, якi замiнили центральний стовбур, знову потягнулися у гору, що по-своему спричинило перемщенню репродуктивного ярусу на значну висоту. Нижш гiлки, якi через загущеш кущi фундука не отримують достатньо свiтла, вiдмирають. На тепершнш час щепи на всiй плантаци мають добрий стан. Зараз КНП досягла вжу активно! експлуатаци. Тi шишки, якi можна дютати за допомогою драбин використовують для отримання на-сiння i створення випробних i виробничих культур. У 2004 рощ середнш бал штенсивност утворення макростробiлiв становив 0-1, у 2005 року щ показ-ники були вищд - 2,8 балiв. У 2004 роцi декiлька дерев, як розташованi бiля дороги, було зрiзано на висотi 5 м. За вегетацшний перiод вiдбулося добре вщновлення крони модрини молодими пагонами.
У 2004 рощ у ДП "Вшницьке ЛГ" Вшницько! областi обстежено клоно-ву насiнну плантацiю модрини европейсько!', площа яко! становить 1,0 га, створену у 1968 рощ щепленням живщв з 20 плюсових дерев модрини на 2-3-рiчнi саджанщ сосни. Щепи добре зрослись, окремi екземпляри зараз мають рясне плодоношення (5 балiв). Розмщення дерев 4*5 м. Окремi дерева випали,
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
але, не зважаючи на це, можна прийти до висновку, що таке розмщення занад-то щiльне. Зараз дерева надто висок (до 25 м) i тому 36ip шишок можливий тiльки при наявностi спецiального тдйомника. За весь час iснування КНП дерева клонувались тiльки один раз. Прорщжування не було зроблено i дерева знову потягнулись до гори, але вже подвшними стовбурами. Отже, результат е iдентичним до того, що спостер^аеться на плантаци в Харювськш областi.
У 2002 р. було обстежено клонову насшну плантацiю модрини на Сумщинi у ДП "Тростянецьке ЛГ" на плошд 4,5 га. Плантацiя створена у 1985 р. щепленням на саджанщ модрини, як було висаджено по 3-4 шт. у са-дивне мюце на вщсташ 5*5 м. Живщ були взятi з модрин таких видiв: Сука-чова (друге мюцеве поколiння), Свропейська, Сукачова, Сибiрська, Чека-новського, Даурська (географiчнi культури по декшька екотипiв). За планом створення, тсля того, як щепа приживеться, зайвi саджанцi мали прибрати, але i зараз у садивних мюцях залишилося по 2-3 дерева. Це спричиняе затше-нiсть та зменшуе площу живлення щеплених дерев, хоча серед них зараз важ-ко визначити щепи та не щеплет особини. Дерева не кронувались жодного разу, i поступово репродуктивний ярус шдшмаеться вище.
Таким чином, дшсний стан iснуючих обстежених клоново насшних плантацiй не задовiльний. Для виконання 1хньо1 головно! функцiï - рясного плодоношення та бути доступними для зручного збирання шишок, обов'язко-вим е ретельний догляд як за грунтом, так i за кроною, особливо у ранньому вщь З часом необхщно шдтримувати розрщжешсть крони на належному рiв-т. А ми спостерiгаемо майже покинув плантацiï, на якi при створенш було витрачено чималi кошти та багато часу. Тимчасове ущшьнення чагарниками (фундук) мiжрядь плантацiï переходить у розряд постшного (Харкiвшина) i тепер вже мае негативний вплив. Також заважають саджанщ, яю залишилися шсля щеплення по декiлька штук у садивному мющ, змушуючи дерева утво-рювати вузьку високу крону (Сумщина). Одноразове кронування без прорщ-ження (Вшниччина), теж iстотно нiчого не змшюе. Видалення верхньоï час-тини крони не дае гарантп покращення плодоношення, але це е единий спо-Ыб, який може хоча б на деякий час продовжити можливють використання ю-нуючих КНП модрини.
Зразком створення i догляду е клонова насшна плантащя модрини в Iвано-Франкiвськiй област у ДП "Коломийське ЛГ" (Яцик Р.М., УкрНДИр-лiс). Своечасно проведет заходи дають змогу отримувати насшня у достат-нiй кiлькостi.
Для зручного збирання шишок та, враховуючи те, що модрина швид-коросла порода, необхщно своечасно формувати крону, починаючи з молодого вшу. Також важливо пiдтримувати оптимальну висоту дерев на насшнш плантацiï 4-6 м, такий рiвень необхiдний, бо дае змогу не тшьки зручно дюта-вати шишки, але також не створюе додаткового затiнення для дерев сусщшх рядiв. Для кращого запилення рекомендуеться розташовувати дерева при са-дiннi за схемою 3*10 м, а потiм через 5-6 рокiв вибирати через одне садивне мюце з тим, щоб залишити 6*10 м, а можливо з часом i до 12*10 м, що зале-жить вщ виду модрини.
30
Збiрник науково-технiчних праць
Модрина в умовах штродукци Лiвобережного люостепу Укршш почи-нае плодоносити з 5-6 роюв (Харкiвська область ДП "Гутянське ЛГ"). власне, через це, доцшьно було б створювати родинш плантаци, якi на вiдмiну вщ клонових не потребують великих витрат на вирощування шдщеп з закритою кореневою системою, заготiвлю живцiв, виконання щеплення спецiалiстами, догляду за щепами та 1х доповнення на КНП протягом деюлькох рокiв у разi загибелi. 1ншою перевагою родинних плантацш е бшьше, порiвняно з КНП, генетичне рiзноманiття. Використання мiжрядь можливе тiльки тимчасово. Окрiм використання шд сiльгоспкультури, можливим е ущiльнення плантаци саджанцями сосни або смереки, залежно вiд лiсорослинних умов, якi будуть через 5-6 роюв видаленi на новорiчнi ялинки.
УДК 634.017:581.3:712.4(477.41) Наук. ствроб. В.П. Масальський -
Державний дендрологiчний парк "Олександрiя " НАН Украти
СПОСОБИ П1ДГОТОВКИ ЛИПИ З Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ
ДО ОЗЕЛЕНЕННЯ
Описано способи тдготовки крупномiрного посадкового матерiалу з Tilia cordata Mill., яку взяли з-тд пологу люу.
Research worker V.P. Masalsky - State DendrologicalPark "Alexandria"
NAS Ukraine
The ways preparation forest lime for planting with trees and gardens
In article ways of preparation of well-grown landing material the Tilia cordata Mill. taken from under a hollow wood are described.
В умовах сучасно! урбашзаци все бшьшого значення набувають мюью посадки. Значну частку участ в озелененш мют та населених пункт1в посщае липа. I! щшьно облистяна крона затримуе у 5-6 раз1в бшьше пилу, шж листя топол1, знижуе шуми, послаблюе натиск вггру, мае надзвичайно декоратив-ний вигляд шд час цвтння. У несприятливих грунтово-кшматичних умовах м1ста живе 80-150 роюв [1]. Для озеленення мют Украши найбшьш поширен-на липа серцелиста (Tilia cordata Mill.). Але зараз, склалася така ситуащя, коли вщчуваеться значний дефщит у посадковому матер1ал1 взагал1 й липи, зок-рема. Насшня липи мае глибокий стан спокою, що призводить до проростан-ня тшьки на 3-4-й рж шсля збору. Щоб отримати стандартний посадковий матер1ал з високим штамбом та розвиненою кроною, необхщно вирощувати його в розсаднику 8-12 роюв залежно вщ призначення. Так, на шдготовку ма-тер1алу для алейних посадок може шти до 20 роюв.
Щоб скоротити час на шдготовку посадкового матер1алу, ми зверну-лися до досвщу роботи Леншградського квггково-розсадникового тресту та садово-паркових заклад1в, яю працювали у шслявоенний перюд в умовах гос-трого дефщиту у посадковому матер1ал1. Велика Вггчизняна вшна та тривала облога призвели до руйнування кращих сад1в та парюв мюта, а також до пов-ного чи часткового знищення парюв примюько! зони. Вжит заходи з вщнов-
