CC BY
19
Модрина в умовах штродукдп Лiвобережного люостепу Укрш'ш почи-нае плодоносити з 5-6 роюв (Харкiвська область ДП "Гутянське ЛГ"). власне, через це, додшьно було б створювати родинш плантадп, якi на вiдмiну вщ клонових не потребують великих витрат на вирощування пiдщеп з закритою кореневою системою, заготiвлю живдiв, виконання щеплення спедiалiстами, догляду за щепами та 1х доповнення на КНП протягом деюлькох рокiв у разi загибелi. 1ншою перевагою родинних плантацш е бiльше, порiвняно з КНП, генетичне рiзноманiття. Використання мiжрядь можливе тiльки тимчасово. Окрiм використання шд сiльгоспкультури, можливим е ущiльнення плантадп саджандями сосни або смереки, залежно вiд лiсорослинних умов, якi будуть через 5-6 роюв видалеш на новорiчнi ялинки.
УДК 634.017:581.3:712.4(477.41) Наук. ствроб. В.П. Масальський -
Державный дендрологiчний парк "Олександрiя " НАН Украти
СПОСОБИ ШДГОТОВКИ ЛИПИ З Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ
ДО ОЗЕЛЕНЕННЯ
Описано способи тдготовки KpynHOMipHoro посадкового матерiалу з Tilia cordata Mill., яку взяли з-тд пологу люу.
Research worker V.P. Masalsky - State DendrologicalPark "Alexandria"
NAS Ukraine
The ways preparation forest lime for planting with trees and gardens
In article ways of preparation of well-grown landing material the Tilia cordata Mill. taken from under a hollow wood are described.
В умовах сучасно! урбатзацп все бшьшого значения набувають мюью посадки. Значну частку участ в озелененш мют та населених пункт1в посщае липа. I! щшьно облистяна крона затримуе у 5-6 раз1в бшьше пилу, шж листя топол1, знижуе шуми, послаблюе натиск вггру, мае надзвичайно декоратив-ний вигляд шд час цвтння. У несприятливих грунтово-кшматичних умовах м1ста живе 80-150 роюв [1]. Для озеленення мют Укра!ни найбшьш поширен-на липа серцелиста (Tilia cordata Mill.). Але зараз, склалася така ситуащя, коли вщчуваеться значний дефщит у посадковому матер1ал1 взагал1 й липи, зок-рема. Насшня липи мае глибокий стан спокою, що призводить до проростан-ня тшьки на 3-4-й рж шсля збору. Щоб отримати стандартний посадковий матер1ал з високим штамбом та розвиненою кроною, необхщно вирощувати його в розсаднику 8-12 роюв залежно вщ призначення. Так, на шдготовку ма-тер1алу для алейних посадок може шти до 20 роюв.
Щоб скоротити час на шдготовку посадкового матер1алу, ми зверну-лися до досвщу роботи Леншградського квггково-розсадникового тресту та садово-паркових заклад1в, яю працювали у шслявоенний перюд в умовах гос-трого дефщиту у посадковому матер1ал1. Велика Вггчизняна вшна та тривала облога призвели до руйнування кращих сад1в та парюв мюта, а також до пов-ного чи часткового знищення парюв примюько! зони. Вжит заходи з вщнов-
лення розсадниюв не могли задовольнити попит на посадковий матерiал для вiдновлення зелених насаджень в найкоротшi термiни. Для вщновлення пар-кiв та створення нових мюьких посадок був необхщний крупномiрний посадковий матерiал потрiбного асортименту, особливо липи. У 1947 - 1948 рр. було вивчено таксацшт описи лiсiв областi та проведено пошук самосшно! липи в люах у натурi [2].
Подiбна робота проводилась у 1949 р. в Укршт. Тiльки у Смшянсько-му лiсгоспi було заготовлено на дорощування з подальшою висадкою в м. Киевi 120 тисяч 3-6 рiчних дичкiв липи серцелисто! [3].
Наразi в УкраАт склалася ситуацiя, коли у розсадниках вирощують культури, якi дають економiчну вщдачу в найкоротшi термiни. У таких умо-вах липа залишаеться поза увагою виробникiв або кiлькiсть того матерiалу, що вони вирощують, недостатня для задоволення зростаючого попиту.
Метою проведення наших дослав було максимальне скорочення тер-мiнiв вирощування липи для И подальшого широкого використання в озеленены. Для вирощування яюсного матерiалу, вiд збору насшня до отримання прийнятних результатiв, проходить 12-16 роюв. Якщо ж використати матерь ал створений самою природою i доростити його в шюлках, ми зможемо отри-мати результат за 5-8 роюв.
Восени 2003 р. ми провели пошукову роботу дичок липи у передмют м. Бша Церква i виявили рясний самоЫв у дендропарку мОлександрiям у кв. № 39. ^е! ж осеш було розпочато роботу зi заготовки самосiву липи. Було заготовлено 350 дерев рiзного вжу i розмiру вiд 0.5 м до 2.5 м. Шсля доставки на дослщну дiлянку ми посортували дерева за на 3 категорiями. До першо! категори ми вщнесли рослини вiком 2-3 роки, висотою до 0.8 м, без розгалу-ження гiлля. До друго! категори ми вiднесли рослини вiком 4-5 роюв, висотою 0.8-1.5 м зi зародками формування крони. До третьо! категори вщнесли рослини вище 1.5 м, вiком 6-8 роюв, з наявною кроною. Цю крону можна умовно назвати "наявною", тому що тд пологом люу крона дерев мае у 45 разiв менше розгалужень, нiж у дерев, вирощених у розсадниках. При цьому дерева, яю були викопат з вiдкритих, добре освiтлених мюць, мали всебiчно розвинуту i у 2-3 рази бшьшу крону, шж дерева, викопанi безпосе-редньо з-шд пологу лiсу. Цi дерева мали бшьш сильну кореневу систему при однаковш висотi штамбу.
Було закладено три шюлки, вiдповiдно до категорш посадкового мате-рiалу. Восени цього ж року було проведено часткове висаджування дерев на дослщну дшянку у юлькосл 100 шт. У зв'язку зi змiною погодних умов ми вимушеш були припинити роботи з посадки, прикопати не висаджеш дерева i залишити !х у такому сташ для весняно! посадки. Але це дало нам змогу дати порiвняльну характеристику дерев весняно! та осшньо! посадки.
Весною, як тшьки грунт розмерзся i погодш умови дозволили прово-дити земляш роботи, посадку було продовжено. При посадщ в третю шкiлку ми провели первинне формування крони. Вс дерева були обрiзанi на висот 1.5 м, та видалене все гшля, яке росло на висот до 1.0-1.1 м. Таким чином, ми не тшьки зробили первинне формування крони, а й зменшили площу
32
Збiрник науково-техшчних праць
трансшраци, що мало дати позитивний результат приживлюваность До сере-дини квггня роботи з посадки дичок липи було завершено. Протягом року проводили догляд за висадженими рослинами (полив, прополка).
Восени 2004 р. було проведено швентаризацш висадженого матерь алу, результати яко! дозволили дати порiвняльну характеристику осшньо! та весняно! посадки.
Весною 2005 р. було проведено шдживлення рослин мшеральними добривами з розрахунку 10 г дшчо! речовини на дерево у першш шкшщ, 20 г дшчо! речовини на дерево у другш шкiлцi, 30 г дшчо! речовини в третш шкiлцi. У рiк посадки шдживлення робити не рекомендуеться, бо це може призвести до ошюв коренево! системи i як наслiдок - до тривало! хвороби i зниження вщсотка приживлюваностi в цiлому [2]. Було проведено формову стрижку. При цьому видалеш вс укороченi пагони на штамбi та у крош й за-лишенi тiльки т^ якi у перспективi можуть утворити скелетне гшля.
Восени 2005 р. було повторно проведено швентаризацш. За матерь алами iнвентаризацiй було складено таблицю, яку наведено нижче.
Табл. Вiдпад липи серцелистог (з л^ових насаджень) (у %) у шк'лках по роках, залежно вiд термiнiв посадки
Р1к перебування в шкшщ
Найменування 2004 2005
шк1л Осшня Весняна Осшня Весняна
посадка 2003 посадка 2004 посадка 2003 посадка 2004
Перша — 2 - -
Друга 5 7 - 2
Третя 10 20 5 5
Як ми бачимо з таблищ, юнуе пряма залежшсть мiж приживлювашс-тю та термiнами пересадки; приживлювашстю та вiком посадкового матерь алу. Звiсно, вiдпад старших дерев шсля посадки бiльший, нiж молодших, але посадковий матерiал з люових насаджень у першi роки свого росту не займае площу на розсаднику i не потребуе догляду. Навггь при вiдпадi 20 % е сенс брати на дорощування матерiал вiком 6-8 рокiв. Таким чином, вдасться максимально скоротити термши дорощування й отримати стандартний посадковий матерiал для подальшого використання в озелененнi.
Бувають випадки, коли з'являеться необхiднiсть замiни або ново! посадки крупномiрного посадкового матерiалу в мiстах. За умови вщсутност такого в розсадниках доводиться застосовувати рослини з-шд пологу люу. 1с-нуе обгрунтована думка, що дерева, як викопали з шд пологу лiсу погано приживаються в умовах мюта через рiзку змшу бiотичних та абiотичних чин-ниюв: мiняються грунтовi умови, площа живлення, водний режим, свггловий режим тощо, збiльшуеться загазованiсть та кiлькiсть пилу у повггрь До того ж використання солi в мiстах у зимовий перюд негативно впливае на прижив-люванiсть та розвиток рослин. У бшьшоси випадкiв липи, що виросли в лiсi, мають високий штамб при малому дiаметрi та недорозвинуту крону з малою кшьюстю розгалужень. Застосування тако! липи на головних вуличних мапст-ралях не можна рекомендувати. Але за умов фшансово! скрути та вiдсутностi
iншого посадкового матерiалу !х можна використовувати групами i на узлю-сях у скверах, садах i парках, на закритих заводських i промислових терито-рiях, у захисних посадках, в жилих масивах та бшя фасадiв будинкiв з перспективою формування крони у продес росту рослини.
Так, весною 2003 р. до нас звернулася адмiнiстрадiя дитячо! спортивно! школи "Юнiсть" з проханням забезпечити !х крупномiрним посадковим матерiалом для благоустрою прилегло! територi!. 1м було надано чотири липи серделистих i двi берези пови^ вiком 12-14 рокiв i висотою близько 5 м. Дерева були викопаш з-пiд пологу лiсу. Шд час викопування намагалися максимально зберегти ком землi навколо коренево! системи. Великий вплив на стушнь укоршення i iнтенсивнiсть корене- та пагоноутворення мае наяв-нiсть на коренях дерев, що пересаджуемо, лiсово! мжоризи [1]. У день викопування було проведено посадку рослин. Посадковi мюця були пiдготовленi заздалепдь. Для дього викопали шiсть ям розмiром 1x1x0.8 м. Видалили бу-дiвельне смiття; ями засипали родючим грунтом. У цi мiсдя проводили посадки. Перед посадкою дерева обрiзали на висот 3 м.
Протягом 3 роюв проводили догляд за деревами. Внаслщок проведено! роботи липи прижились на 100 %, утворили гарно розвинуту формовану, ку-лясту крону, дали до 2,5 см прирют у дiаметрi. Одна береза випала, при одна-ковому доглядi з липами. Це дае нам шдстави робити висновки, що липа е бшьш пластичною культурою для пересадки, шж береза у вщ понад 10 рокiв.
Щоб скоротити термш формування дерев у розсаднику i зменшити затрати на пересадку, ми здшснили весною 2005 р. дослщ для формування липи безпосередньо в лiсi на мiсдi !! зростання. Для дього було вщбрано 3 липи серделистих, якi росли в лiсi на бiльш вшьному просторi, висотою близько 2-х метрiв i мали 3-5 розгалужень гшля. Пiсля формово! стрижки, догляду за рослинами не проводилось.
Завдяки тому, що коренева маса залишилася незмшною, а надземна вегетативна частина зменшилась, приток поживних речовин до пагошв збiльшився. Внаслiдок дього, до юндя року липи дали значний прирют пагонiв (до 50-60 см).
Результати формування крони липи в лiсi виявилась ефективними. Використовуючи дю методику, можна отримати стандартний посадковий ма-терiал за 3-4 роки. Але недолж дього способу полягае в тому, що його не можна масово використовувати. У такий споЫб можна тдготувати до 10 дерев. Це пов'язано зi значним вщдаленням безпосередньо вщ господарства, дорогою доставкою людей до мюдя заготiвлi, складшстю пошуку дерев, що формуемо та складшстю використання техшки для викопування, завантажен-ня i доставки посадкового матерiалу з лiсу.
Таким чином, використання люових лип для масового озеленення мо-же бути рекомендовано шсля дорощування !х у розсадниках. За вщносно невеликий термш можна провести нагромадження самосшно! липи в розсадниках i вирiшити проблему забезпечення зеленого будiвнидтва цiею дiнною породою. Спосiб дорощування люових лип у розсадниках порiвняно з вирощу-ванням посадкового матерiалу з насiння дае змогу скоротити термши у 23 рази. Але де не означае, що треба вщмовитись вщ вирощування посадково-
34
Збiрник науково-технiчних праць
го матерiалу з насiння. Дорощування е вимушеною мiрою на перiод, поки не буде перекрито розрив мiж нитшшм дефiдитом озеленення i фактичними можливостями розсадниюв у забезпеченнi деревами, отриманими з насшня.
На менш вiдповiдальних або закритих об'ектах можливо садити липу без дорощування, за умови ретельного шдбору саджандiв липи, як виросли в лiсi на вщкритих мiсдях i мають розвинену крону.
Лггература
1. Воробьева М.Г. Культура липы в Киргизии. - Фрунзе: "Илим", 1980. - 128 с.
2. Куропий Г.В. Применение лесной липы в озеленении городов. - М.: Изд-во Мин. Коммунального хозяйства РСФСР, 1955. - 84 с.
3. Молукало И.С. Две формы липы мелколистной// Лесное хозяйство. - 1950, вып. 11. - С. 74.
УДК 630*970.13 Д.Г. Очеретний - Втницька обласна станцт
юних натуралкт1в
ВПЛИВ Л1СОЕКСПЛУАТАЦ1ЙНИХ ЗАХОД1В НА СТРУКТУРУ ГН1ЗДОВО1 ОРН1ТОФАУНИ ГРАБОВО-ДУБОВИХ Л1С1В ПОД1ЛЬСЬКОГО ПОБУЖЖЯ
Розглядаеться вплив проведення суцшьнолюоачних рубань на видовий склад птах1в грабово-дубових лiсiв у гшздовий перiод.
Ключов1 слова: населення птахiв, яруси лiсу, лiс.
D.G. Ocheretnyj - Winnitca regional station of young naturalists
The influence of the forest usage on the structure of the nesting ornstophauna of the hornbeam-oak forests in the Podilske Pobujya
It shows the influence of the main use forest's felling on the species structure of the birds and their placing on the levels of ripe hornbeam-oak forest.
Keywords: population of the birds, levels of the forest, forest.
Господарська д1яльшсть людини ютотно впливае на структуру та фун-кцюнування екосистем, у тому числ1 й люових. Поряд з шшими, залишають-ся не вивченими питання формування орштофауни шд впливом люогоспо-дарсько! д1яльност1.
З 1991 по 2004 рр. нами проводили спостереження за птахами присти-гаючих та стиглих грабово-дубових лшв загальною площею 250 га, як належать Брацлавському люництву Тульчинського люомисливського господар-ства Вшницько! обл. Географ1чно район розташований у межах Швденного Подшля, яке належить до Захщного району Правобережного люостепу. Спостереження здшснювали у гшздовий перюд, з 15 березня по 15 липня до i шсля суцшьно-люоЫчних рубань головного користування. Район дослщжень ха-рактеризуеться фрагментаршстю розташування лiсових масивiв, горбистим ландшафтом та розвинутою гiдрографiчною сггкою.
На дослiднiй дiлянцi лiсу основною лiсотвiрною породою е дуб чере-щатий, другорядними - граб, ясень, липа, клен, черешня, осика, береза, бук, черемха, спостер^аються вкраплення ялини та сосни. У розрщженому серед-ньому ярус поширенi граб, найчастше порослевого походження, липа, че-
