CC BY
35
la bifolia L.) into the culture of the Botanical Garden of National Forestry and Wood-Technology University of Ukraine. Plants development and transmission of individual phe-nological phases in ontogenesis was analyzed. It was studied the features of the seeds and vegetative reproduction of the species in order to preserve it. Recommendations were presented for wider use of these rare ephemeroids for different types of landscaping.
Keywords: ephemeroids, introduction to culture, phenological phases, reproduction, use in landscaping.
УДК 630*[181.28+165.3] Мол. наук. ствроб. Н.М. Сщук1; ст. наук. ствроб.
Р.М. Яцик2, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. Ю.1. Гайда1, д-р с.-г. наук
ГЕНЕТИКО-СЕЛЕКЦ1ЙНИЙ АНАЛ1З КЛОНОВО1 НАС1ННО1 ПЛАНТАЦН МОДРИНИ £ВРОПЕЙСЬКО1 В ПЕРЕДКАРПАТТ1
Наведено матерiали вивчення особливостей цвтння та насшненошення рамет модрини европейсько! на клоновш насшнш плантаци (КНП) у Передкарпатп. Визна-чено показники фертильност клошв та !х кшьюсш генетичш параметри. Здшснено симулятивне дослщження (комп'ютерне моделювання) наслщюв застосування рiзних господарських заходiв на КНП - формування парти насiння з однаково! кiлькостi шишок кожного клону та вилучення iз плантаци клонiв iз найменш iнтенсивним ночим цвтнням. Розрахованi показники очiкуваноi генетично! мшливосп насiння КНП на основi ощнок цвiтiння мiкро- i макростробiлiв у рослин. Визначено вро-жайнiсть рамет на плантацй у 2012 р. у розрiзi клошв. Приведено кшьюсш i якюш показники плантацiйних шишок i насшня. Розроблено заходи з упорядкування та ра-цiонального використання КНП модрини европейсько!.
Ключов1 слова: модрина европейська, клонова насшна плантащя, мжростроб^ ли, макростробiли, генетична мшливють, симулятивне дослiдження, насiнненошення.
Вступ. Одшею з найперспектившших хвойних порщ для плантацшно-го та масивного люорозведення у багатьох кра!нах Свропи та Швшчно! Америки вважають модрину европейську (Larix decidua Mill.) та пбриди з ii учас-тю [9,10]. У европейських кра!нах, де цей вид е аборигеном, модрина характеризуешься швидким ростом, високояюсною деревиною, тдвищеною стшкютю до бютичних й абютичних чинниюв. На сьогодш одна 1з провщних ролей у веденш люового господарства належить створенню постшно! люона-сшно! бази перспективних люових вид1в та якнайшвидше забезпечення люо-вщновлення та люорозведення !х елггним, сортовим, покращеним та пбрид-ним насшням i гетерозисним садивним матер1алом. Устшне виршення цих завдань тюно пов'язане 1з концепщями сталого розвитку та збереження 6í-ор1зномашття. Найбшьш перспективним у Карпатському регюш виявились плюсова селекщя i плантацшне насшництво (переважно клонове) модрини европейсько!. Ц напрями потр1бно штенсивно розвивати й удосконалювати.
У Передкарпатп модрина европейська на клонових насшних планта-щях (КНП) починае промислово насшненосити на восьмий рж (3-4 кг насшня з 1 га). На 13-й рш урожайнють збшьшуеться вдв1ч1 (8-10 кг/га), а на 18-й - майже у п'ять раз1в (18-20 кг/га). З 18-р1чного в1ку настае вщносна стабь
1 Украшський НД1 гiрського л1с1вництва 1м. П. С. Пастернака;
2 Прикарпатський НУ 1м. Василя Стефаника
лiзацiя в насшненошенш клошв, спостерiгаeгься максимальне цвтння як мжро-, гак й макростробшв, 70-80 % яких запилююгься (школи 90-95 %). Отже, ця порода дае врожа! майже щорiчно. Добрi врожа! повторюються через 1-2 роки [2]. Обмерзання у модрин спостер^аеться досить рщко. Винят -ком був 1996 р., коли повшстю обмерзли суцвптя модрин майже всюди на Заходi Укра!ни. Для нормального функцюнування плантацiй обрiзку рослин необхщно розпочинати вже через 6 роюв пiсля посадки щеп i проводити и через кожнi три роки. Перше зневершення проводять шляхом зрiзування 2-х останнiх приростiв iз залишенням великого шипа - 30 см ^з другого приросту), а наступш - iз зрiзуванням одного приросту, але теж iз залишенням такого ж шипа. Залишення шипа не дае змогу довший час гiлкам верхнього кшь-ця (мутовки) замiщувати верхiвку [2].
Варто зауважити, що мова йде про плантацп першого поколiння, на яких представлено вегетативш потомства плюсових дерев, вдабраних за фенотипом. Спрогнозувати генетичний ефект вщ використання насшня таких плантацiй досить важко, не маючи шформацп про генетичну цшнють клонiв, мiнливiсть !х фертильностi тощо. Пiд фертильнiстю треба розумiти кшьюсть успiшних гамет, яку продукуе певний клон. Кшьюсно фертильнiсть оцшю-ють через число мiкро- та макростробЫв, що формуються на щепах (раме-тах) кожного клону Iнформацiя про фертильнють клонiв допомагае приймати обгрунтоваш рiшення про видалення неперспективних клошв (так зване "ге-нетичне зрщжування" плантацiй), оптимальну чисельнiсть клонiв i кiлькiсть щеп кожного клону, оптимальну структуру (за клоновим представництвом) партп насiння iз плантацп. Базовим принципом таких дш повинна бути мак-симiзацiя генетичного ефекту з метою забезпечення належного рiвня гене-тичного рiзноманiття насiнного матерiалу [1-4].
В Укра!ш у минулому проведено низку дослщжень, спрямованих на вивчення вжово! динамiки цвiтiння i насiнненошення на КНП, розроблення способiв пiдвищення !х насшно! продуктивностi. Однак питання визначення рiвня генетичного рiзноманiтгя насiнного матерiалу пiд час створення i ре-конструкцп КНП певний час залишалося поза увагою укра!нських дослiдникiв.
Метою дослщження було оцiнювання сучасного стану клоново! насшно! плантацп (КНП) модрини европейсько! в Передкарпатп, насшно! про-дуктивностi трансплантантiв на нш, кiлькiсних параметрiв генетичного рiз-номашття та якостi плантацiйного насiння.
Методика та об'екти досл1дження. Дослiдження проводили на КНП модрини европейсько! (1985 р. закладки, площа 5,0 га), яка розташована на висоп 250 м н.р.м. у насшному господарст "Велика Кам'янка" Шепарiвсь-кого люництва державного пiдприемства Коломийське лiсове господарство (Передкарпаття). Облж чоловiчого i жшочого цвiтiння та насiнненошення у клошв проводили за модельними гшками на постшних облiкових раметах, якi ростуть в одних i тих же мошторингових рядах.
Пiд час вивчення бюеколопчних особливостей цвiтiння рамет на плантацп ми використовували методики провщних лiсових генетикiв i селек-цiонерiв [5-8]. Визначалися такi кiлькiснi генетичш показники: (щ) - сiбсовий
коефщент; (0) - коефщент групово! спорiдненостi (показник груп спiльного походження); (Ар) - ефективна чисельнють батьюв; (Ыг) - вщносна ефектив-на чисельнiсть батьюв; (К) - очiкуваний коефiцiент шбридингу; (ОБ) - показник вщносно! генетично! мiнливостi прогнозованого врожаю насшня.
Результати досл1дження. У 2010 та 2012 рр. ми проводили поглибле-ш генетико-селекцiйнi дослiдження на КНП аборигенних та штродукованих видiв - ялини европейсько!, ялицi бшо!, модрини европейсько! та дугласп Мензiса, яю було закладено в Передкарпаттi [1-4]. Виявилось, що у 2010 р. на КНП модрини европейсько! спостережено досить штенсивне жшоче цвiтiння. В середньому на клон облiковано 500,2 макростробшв. Не було жодно! щепи модрини без жiночих стробiлiв. Загалом кiлькiсть макростробiлiв варiювала мiж клонами вщ 207,9 до 1454,6. Коефщент мiжклоново! варiацп цього по-казника дорiвнював 52,4 % (табл. 1).
Табл. 1. Показники фертильност1 клошв на КНП модрини европейськог
на Передкаршшит у 2010 та 2012 рр.
Ьапх deciduаMill.
Показники 2010 2012
9 $ 9 $
Середня кiлькiсгь стробшш на клон 500,2 2741,8 821,3 4486,1
СУ, % 52,9 43,3 28,5 29,7
шт - тах 208-1455 1044-6357 426-1539 2851-8029
Коеф. кореляцil мiж кiлькiсгю мiкро,- та макросгробiлiв 0,547 0,420
У 2012 р. штенсившсть цвтння клошв модрини европейсько! була ще вищою - середня кшьюсть макростробшв на один клон становила 821,3, а мжростробЫв - 4486,1. При цьому мiжклонова мшливють цього показника iстотно знизилася. Варто наголосити, що у модрини европейсько! корелящя мiж iнтенсивнiстю жiночого i чоловiчого цвiтiння в межах окремих рамет значно вища, шж у ялини европейсько! i ялицi бшо!. Тобто, у двох останнiх видiв бiльш рельефно, особливо у неврожайш роки, проявляеться певний тип сексуалiзацil щеп.
1ндекс чоловiчого цвiтiння у модрини европейсько! змшювався у дь апазонi вiд 0,726 до 0,915 у 2010 р. та вщ 0,784 до 0,932 у 2012 р. 1ндекс жiно-чого цвтння був значно вищим впродовж двох роюв, порiвняно з iншими ль совими видами (рис. а та б). Структура фондiв жiночих i чоловiчих гамет за клоновою належнютю у модрини е бiльш подiбною, нiж у ялини та ялищ. Близько двох третiх усiх гамет формуе перша половина клонiв, а третину -iнша (рис. в та г).
Коефщенти сiбсовий та групово! спорщненосп за чоловiчою i жiно-чою фертильнiстю на КНП модрини е невисокими i досить близькими за зна-ченнями (табл. 2). У 2010 р. вони були дещо вищими, шж у 2012 р. У форму-ванш майбутнього врожаю на плантацп модрини европейсько! впродовж обох роюв брали участь бшьшють клошв (78,1 % як материнсью особини та 84,2 % як чоловiчi у 2010 р., та, вщповщно, 92,5 % i 91,9 % - у 2012 р.). У по-томст плантацil з насiння врожаю обох роюв оч^еться невисокий рiвень шбридингу (2,9 % i 2,2 %).
Зниження генетично!' мiнливостi в потомствi модрини европейсько!' iз насiння плантацп 2010 та 2012 рр. порiвняно iз потомством насаджень, у яких вщбирали клони, буде незначним (вщповщно, АОБ = 0,029 та 0,022).
Табл. 2. Деяк1 тльтст генетичш параметры на КНПмодрини европейсько'1у _Передкарпатпи в 2010 та 2012 рр._
Показники 2010 р. 2012 р.
2 в (2+в) 2 в (2+в)
¥ 1,280 1,187 1,180 1,081 1,088 1,060
в 0,032 0,030 0,029 0,027 0,027 0,026
Ыр 15,6 16,8 17,0 18,5 18,3 18,9
Ыг 0,781 0,842 0,848 0,925 0,919 0,943
^ 0,029 0,022
ОБ 0,968 0,970 0,971 0,973 0,973 0,974
На ефектившсть використання КНП, зокрема на и генетико-селек-цшну складову, значною мiрою впливае комплекс господарських заходiв, спрямованих на отримання найбшьшого генетичного ефекту вщ використання плантацшного насшня. Методика оцiнювання фертильностi клонiв та ге-нетично! мiнливостi насiння дае змогу проводити симулятивш дослiдження (комп'ютерне моделювання) наслiдкiв застосування таких заходiв (варiантiв менеджменту) на плантацп. Найбшьш поширеними опцiями менеджменту КНП можуть бути формування пропорщйно! клоново!' структури партш на-сiння з плантацп та регулювання клонового представництва на плантацп шляхом видалення неперспективних клошв та окремих рамет.
Рис. 1ндекси жшочого та чоловiчого цвттня, внесок клошв в загальну ктьтсть макро,- i мiкростробiлiв на КНП модрини европейськог
Ми здшснили симулятивне дослiдження можливо! динамiки генетично! мiнливостi в урожа! насiння унаслщок застосування наведених заходiв менеджменту на КНП модрини европейсько!. На плантацп модрини в 2010 р. спос-терiгали досить низьку мшливють фертильностi клонiв, що пiдтверджуегься значенням шбсового коефiцiента, який е близьким до 1. Мiжклоновi варiацп штенсивносл як жiночого, так i чоловiчого цвiтiння також були вiдносно не-високими (53 % для жшочого i 43 % - для чоловiчого) за досить високих зна-чень кiлькостi наявних жiночих i чоловiчих стробiл. Симулятивне дослiдження засвщчило, що формування партп насiння iз рiвномiрним представництвом кожного клону сприяе дуже незначному пiдвищенню очiкуваного рiвня генетично! мiнливостi в майбутньому потомствi плантацп модрини европейсько! (з 0,972 до 0,974) (табл. 3). Це насамперед пояснюеться вщносно рiвномiрним внеском усiх клонiв модрини у формування загального пулу чоловiчих i жшо-чих гамет. За такого способу формування партп насiння прогнозуеться дуже незначне зниження в потомст i так невисокого значення коефщента шбри-дингу. У разi збшьшення iнтенсивностi цвiтiння на КНП модрини, яке спосте-рiгалося в 2012 р., ютотно зменшуеться мiнливiсть фертильносп клонiв i унас-лiдок формування партп насшня з однаковим представництвом кожного клону ефект зростання генетично! мшливосп в цш партп не е помгтним.
Видалення iз плантацп маловрожайних клонiв загалом може привести до зниження мшливосп фертильностi клошв, але й одночасно - до зниження чисельносп ефективних батькiвських особин (кшькосп клонiв, якi зробили ютотний внесок у формування урожаю насшня на плантацп). Тому унаслщок такого "генетичного зрiджування" плантацп варто сподiватися на пiдвищення коефiцiента iнбридингу та певного зниження показника генетичного рiзнома-шття насiння плантацп (див. табл. 3).
Табл. 3. Вплив господарських заходiв (вар 'шнш 'к; менеджменту) на генетичну мiнливiсть плантацшного насшня модрини европейськог в Передкарпатт1 (чисельник - 2010 р., знаменник - 2012 р.)
Господарський захiд Параметри мiнливостi фертильностi клонiв та генетично! мшливоста насiнного матерiалу
до проведення заходiв тсля проведення заходiв
¥ Ыр Ыг К ОБ ¥ Ыр Ыг К ОБ
"Заготiвля одна-ково! кiлькостi насiння з кожного клону" 1,116 17,9 0,895 0,028 0,972 1,047 19,1 0,955 0,026 0,974
1,022 19,6 0,978 0,026 0,974
1,060 18,9 0,943 0,026 0,974
"Генетичне зрiджування плантацп" 1,109 13,5 0,902 0,037 0,963
1,056 14,2 0,947 0,035 0,965
З погляду генетики, в межах одного клону не повинно б бути значно! варiацi! в цвтнш окремих рамет, адже репродукщя !х генетично обумовлена та й вплив зовшшнього природного середовища на них практично однако-вий. Але збiр шишок показав, що навиь у межах одного клону врожайшсть рамет рiзна. Це свщчить про те, що тут можуть проявлятися впливи рiзних
запилювачiв (схема змшання клонiв розсiяно-збалансована i бшя рослин одного клону кожен раз розмщеш iншi клони), напрямки дп переважаючих ви-рiв пiд час запилення тощо. Очевидно, що в майбутньому варто оцiнити дов-гострокову внутрiшньоклонову мiнливiсть (11 багаторiчну динамiку) фертиль-ностi окремих рамет, визначити т з них, яю не з генетичних причин е малов-рожайними, а потiм дослщжувати наслiдки видалення iз плантацiй не цших клонiв, а лише окремих рамет з низькою насшною продуктившстю.
Дослiдження динамiки урожайностi рослин на КНП модрини евро-пейсько! показало, що штенсивнють 11 i надалi зростае. Вiдзначимо, що найбiльшу кшьюсть насiння на КНП було зiбрано в 2003, 2005 i 2007 р., знач-но менше в 2004, 2006, 2008, 2010 рр. У попередш роки, врожайнють в 2022 кг з 1 га в оптимальному репродуктивному вщ (20-30 роюв) для умов Пе-редкарпаття вважали максимальною [2]. Але в 2012 р. кшьюсть насшня на плантацп стрiмко зросла i досягла ще небувалих результатiв (до 25 i бiльше кг з 1 га) (табл. 4).
Табл. 4. Кшьшст показники шишок I настня у трансплантантов модрини (вропейськоТна клоновш настнш плантацп в Передкарпатпи (облик 2012 р.)
Кшь- Кшьюсть Середня Середня Середня маса Кшьюсть Маса на-
Номер клону юсть шишок на кшьюсть ши- маса на- насшня одно- дерев сшня
облжо- облжових шок на одне сшня в од- го дерева клону на клону на
вих де- деревах, дерево кло- н1й шишц1 клону на планта- плантацп,
рев, шт. шт. ну, шт. клону, г плантацп,г ци, шт. кг
1 8 3203 400 0,28 112,11 35 3,924
2 10 6842 684 0,20 136,84 40 5,474
3 9 6354 706 0,14 98,84 35 3,459
4 9 6906 767 0,06 46,04 35 1,611
6 9 7446 827 0,11 91,00 35 3,185
7 8 5378 672 0,20 134,44 35 4,705
5 8 5452 682 0,29 197,64 35 6,917
6 л 9 8384 932 0.13 121,10 40 4,844
7 л 10 8218 822 0,24 197,23 40 7,889
8 л 10 10541 1054 0,35 368.94 40 14,757
9 л 7 5838 834 0,33 275,22 35 9,633
10 л 9 5615 957 0,22 210,58 40 8,423
11 л 9 8150 906 0,10 90,55 40 3,622
12 л 8 7860 983 0,40 393,00 40 15,720
13 л 8 5845 731 0,14 102,28 40 4,091
14 л 8 4944 618 0,18 111,24 40 4,450
15 л 7 5059 723 0,21 151,77 40 6,071
16 л 8 10900 1363 0,22 299,75 40 11,990
17 л 8 4862 608 0,15 91,16 40 3,646
18 л 8 8051 1006 0,34 342,18 40 13,687
Разом 765 138,098
Середня кшьюсть по клонах 814 0,21
Середня кшьюсть шишок на одне дерево клону виявилась не такою мшливою, як у попередш роки, коли показники мiж крайшми варiантами вщ-рiзнялися майже в 30 разiв. У 2012 р. таю показники вiдрiзнялися лише в 3 рази. Найбшьше шишок спостершаеться у клошв 16 л, 8 л та 18 л. (10061363 шт.), найменше - у клону №1 (усього 400 шт). Отже, на плантацп можна
видшити 3 групи khohîb за кiлькiстю шишок на одне дерево: три клони ма-ють понад 1000 шишок на одне дерево (16 л, 8 л, 18 л); ciM клошв - 8011000 шишок (12 л, 10 л, 6 л, 11 л, 9 л, 6 та 7 л); дев'ять клошв - 601-800 шишок (yci решта, ^îm сказаного вище клона №1, що мае на кожному деревi в середньому лише 400 шишок).
Середня маса насшня в однш шишщ становить 0,21 г. Амплпуда цього показника за клонами рiзнитьcя вщ 0,11 (клон 6) до 0,40 г (клон 12 л).
Зауважимо, що обидва клони вщнесеш до однiеï групи iз середньою юльюстю шишок на дерев^ але ïx повнозерниcтicть виявилась рiзною. Пiд час порiвняння клошв, що представлен на плантацïï однаковою кiлькicтю дерев (по 40 шт.), виявилось, що чотири клони (12 л, 8 л, 18 л та 16 л) дали майже 41 % усього насшня на КНП. Три з них попередньо вщзначились найбшьшою кшьюстю шишок, а один (№ 12 л) - найвищою масою насшня в однш шишщ. Загальний урожай в 2012 р. виявився найвищим за ус роки спостережень за плантащею i становив 27,6 кг насшня з 1 га КНП (див.табл. 4).
Висновки. Коефщенти шбсовий та грyповоï cпорiдненоcтi за чоловь чою i жiночою фертильнicтю на КНП модрини е невисокими i досить близь-кими за значеннями. У 2010 р. вони були дещо вищими, шж у 2012 р. У фор-мyваннi майбутнього врожаю на плантацп модрини европейсько' впродовж обох роюв брали участь бшьшють клонiв (78,1 °% як материнсью особини та 84,2 % як чоловiЧi у 2010 р., та вщповщно 92,5 % i 91,9 % - у 2012 р.). У по-томст плантацп з насшня врожаю обох роюв оч^еться невисокий рiвень iнбридингy (2,9 та 2,2 %).
Зниження генетичноï мiнливоcтi в потомcтвi модрини европейсько' iз наciння плантацiï 2010 та 2012 рр. порiвняно iз потомством насаджень, у яких вщбирали клони, буде незначним (вщповщно, AGD = 0,029 та 0,022). Формування партп насшня iз рiвномiрним представництвом кожного клону сприяе незначному пiдвищенню оч^ваного рiвня генетичноï мiнливоcтi в майбутньому потомcтвi плантацiï модрини европейcькоï (з 0,972 до 0,974).
Унаслщок "генетичного зрщжування" плантацп (цшковитого вилучен-ня рамет юлькох маловрожайних клонiв) оч^еться пiдвищення коефiцiента iнбридингy та певного зниження показника генетичного рiзноманiття планта-цiйного наciння.
Доcлiдження динамiки урожайносп рослин на КНП модрини евро-пейcькоï 1985 р. створення у Передкарпатп показало, що iнтенcивнicть ïï i надалi зростае. У 2012 р. юльюсть наciння на плантацп стрямко зросла, загальний урожай виявився найвищим за ус роки спостережень за раметами на КНП i становив 138,1 кг насшня, або 27,6 кг/га.
Л1тература
1. Гайда Ю.1. Лгавничо-еколопчш основи збереження i сталого використання люових ге-нетичних ресурав захщного регюну Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.01 - "Люов1 культури, селекщя, наанництво" / Ю.1. Гайда. - Льв1в, 2012. - 40 с.
2. Сщук Н.М. Лгавничо-селекцшна оцшка модрини европейсько' на швшчному мегас-хил1 Укра'нських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 - "Люов1 культури, селекщя, насшництво" / Н.М. Сщук. - Льв1в, 2012. - 20 с.
3. Яцик Р.М. Мшливють фертильностi клонiв i генетична pi3HOMaHiTHiCTb Picea abies (L.) Karst. та Abies alba Mill. на клонових нaciнних плaнтaцiях в Передкарпатп / Р.М. Яцик, Ю.1. Ta^a, В.М. Гудимо, Д.М. Лешко, М.С. Гaйдукeвич // HayKOBi прощ Лгавничо1 aкaдeмil нayк Укроши : зб. тук. прaць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укроши. - 2010. - Вип. 8. - С. 77-82.
4. Яцик Р.М. Мшливють фертильност клошв i 1х вплив нa генетичну рiзномaнiтнicть тасшня нa клоновiй нaciннiй площади модрини европейсько1 в Пeрeдкaрпaттi / Р.М. Яцик, Н.М. Сщук, Ю.1. Ta^a // Hayковий вicник НЛТУ Укроши : зб. нayк.-тeхн. прaць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укршни. - 2011. - Вип. 21.7. - С. 23-31.
5. Bila A.D. Fertility variation in Milletia stuhlmannii, Brachystegia spiciformis, Brachystegia bohemii and Leucaena leucocephala and ist effects on relatedness in seeds / A.D. Bila, D. Lindgren // Forest genetics. - 1998. - Vol. 5 (2). - Pp. 119-129.
6. Kang K.S. Fertility variation among clones of Korean pine (Pinus koraiensis S. et Z.) and its implications on seed orchard management / K.S. Kang, D. Lindgren // Forest genetics. - 1999. - Vol. 6 (3). - Pp. 191 200.
7. Kang K.S. Fertility variation and its effect on the relatedness of seeds in Pinus densiflora, Pi-nus thunbergii and Pinus koraiensis Clonal Seed Orchards / K.S. Kang, D. Lindgren // Silvae Genetica. - 1998. - Vol. 47 (4). - Pp. 196-201.
8. Lindgren D. Loss of genetic diversity monitored by status number / D. Lindgren, L. Gea, P. Jefferson // Silvae Genetica. - 1996. - Vol. 45 (1). - Pp. 52-59.
9. Li B. Breeding strategies for Larix decidua, L. leptolepis and their hybrids in the United States / B. Li, D. Wyckoff // Forest genetics. - 1994. - Vol.1(2). - Pp. 65-72.
10. Paques L.E. Performance of vegetatively propagated Larix decidua, L. kaempferi, and L.laricina hybrids / L.E. Paques // Ann. Sci. Forest. - 1992. - № 1. - Pp. 63-74.
Сищук Н.Н., Яцык Р.М., Гайда Ю.И. Генетико-селекционный анализ клоновой лесосеменной плантации лиственницы европейской в Предкарпатье
Приведены мaтeриaлы изучения особенностей цветения и семеноношения трaнcплaнтaнтов лиственницы европейской та клоновой лесосеменной плaнтaции (КЛСП) в Предкорпотье. Определены покaзaтeли фертильности клонов и их количественные генетические пaрaмeтры. Совершено симулятивное иccлeдовaниe (компьютерное модeлировaниe) последствий применения розличных хозяйственных мероприятий но КЛСП - формировоние гартий семян с одиноковым количеством шишек кождого клоно и выброковкой из плонгации клонов с ноименее интенсивным цветением мокростробилов. Россчитоны покозотели ожидоемой генетической изменчивости семян КЛСП но основонии оценок цветения микро- и мокростробилов у рос-тений. Определено урожойность тронсплонтонтов но плонгации в 2012 г. по отдельным клоном. Приведены количественные и кочественные покозотели плонтоционных шишек и семян. Розроботоны мероприятия по упорядочению и роционольному ис-пользовонию КЛСП лиственницы европейской.
Ключевые слова: лиственницо европейскоя, клоновоя лесосеменноя плонтоция, микростробилы, мокростробилы, генетическоя изменчивость, симулятивное исследо-воние, семеноношение.
Sischuk N.M., Yatsyk R.M., Hayda Yu.I. The genetic аnd selective ;in;ilysis of clonul seed plаntаtion the Europeаn lurch in Trаnscаrpаthiаn
The peculiarities of flowering and seed production of transplants the European larch at the clonal seed plantation (CSP) in Transcarpathian are presented. The fertility of clones and its quantitative genetic parameters are determined. The economic activities are studied simulatively (computer modeling) at the CSP. A batch of seeds is formed with the same number of cones from each clone. The clones which had the least intensive female blossom are remove from the plantation. The expected genetic variability of seeds at the CSP is based on the assessments of flowering of micro- and macrostrobili of plants. Productivity of transplants at the plantation in terms of clones was determined in 2012. Quantitative and qualitative characteristics of plantation cones and seeds are presented. Measures for organization and management at the CSP of the European larch are proposed.
Keywords: European larch, clonal seed plantation, microstrobili, macrostrobili, genetic variability, simulation research, seed production.
