CC BY
9
2. Методичш BKa3iBra щодо устрою, створення, вщновлення та поточного утримання за-хисних насаджень на землях залiзниць Украши / А.С. Бедрицький, М.М. Гузь, М.Д. Костюк, М.О. Плахтiй, В.М. Гузь, Л.А. Бедрицька, Н.1. Попова. - К. : Вид-во "Транспорт Украши", 2003. - 264 с.
3. Настанова рубок, пов'язаних з ведення люозахисного господарства в насадженнях за-лiзничного транспорту Укра1ни / А.С. Бедрицький, Б.М. Данилишин. - К. : Вид-во "Транспорт Украши", 2000. - 101 с.
Попов А.В. Снежные заносы и особенности их влияния на состояние защитных лесонасаждений
Горизонтальное перемещение снежных частиц в приземном слое атмосферы вызывает заносы объектов железнодорожного транспорта. Для уменьшения отрицательного влияния неблагоприятных природных факторов, в частности снежных заносов, на железных дорогах применяют разные методы, среди которых, как показывает практика, защитные лесные насаждения являются самым эффективным, надежным и экономичным средством защиты. Рассмотрены особенности формирования снежных заносов, их свойства и влияние на состояние защитных лесонасаждений.
Ключевые слова: снежные заносы, снегозащитные насаждения, плотность снега.
PopovA.V. Snow drifts and peculiarities of their influence on the condition of protective forest plantations
The horizontal movement of the snow particles in the surface layer of the atmosphere causes the drifts of railway transport objects. To reduce the negative influence of disadvantageous natural factors, in particular, snow drifts, railways apply different methods, among which, as practice shows, protective forest plantations is the most efficient, reliable and cost-effective means of protection. The subject of this article - the features of formation of the snow drifts, their properties and influence on a state of protective forests.
Keywords: snow, snow plantations, the density of the snow.
УДК 630*[181.28+165.3] Мол. наук. спшроб. Н.М. &щук, канд. с.-г. наук -Укра1'нський НД1 прськоголсвництва М. П.С. Пастернака,
м. 1вано-Франтвськ
ХАРАКТЕРИСТИКА ПБРИДИЗАЩЙНО1 КЛОНОВО1 НАСШНО1 ПЛАНТАЦН МОДРИН НА БУКОВИН1
Наведено матерiали зi створення та вивчення пбридизацшно! клоново! насшно! плантацп модрин европейсько!, японсько! i даурсько! на Буковиш. Описано окремi технолопчш процеси, яга стосуються закладення плантаци, а також приживлюванос-т транспланташтв на шй, !х насшненошення, загального стану рослин, важливих елеменпв догляду за ними й ращонального використання плантацшного насшня. Вщзначено найбшьш перспективш клони кожного виду, представленого на плантаци. Зроблено прогноз !х насшненошення в майбутньому.
Ключовг слова: модрини европейська, японська i даурська, клонова пбридиза-цшна насшна плантащя, створення, насшненошення, догляд, використання.
Вступ. В Укра!нських Карпатах вщомо лише кшька невеличких осе-редюв природного зростання модрини на меж1 европейського ареалу. Тому навколо не! точиться чи не найбшьше суперечок. Частина науковщв видшяе окремим видом модрину польську (Ьапх ро1ошса Кас1Ь.), яка найбшьше по-ширена в Польщ1, Румунп й Захщнш Сврот. На сьогодш лише два локал1те-ти !! збереглося 1 в Карпатському регюш. Один 1з них знаходиться в урочищ1 "Кедрин" у Закарпатськш обл., шший - на 1вано-Франювщиш, бшя монасти-
ря "Скит Манявський". Щодо останнього, то бшьшють учених все-таки схи-ляються до культурного його походження [5]. Тому, на наш погляд, на тв-шчному мегасхилi карпатських гiр модрину европейську варто вважати ш-тродукованою чи реiнтродукованою породою.
Дослiдники стверджують, що пiдвищеною енергiею росту, стшюстю проти несприятливих умов та шшими властивостями вирiзняються мiжвидовi гiбриди модрини. Саме метод пбридизацп дае змогу цiлеспрямовано полш-шувати якiсть люових деревних рослин. Зазвичай, 1м властивий чико вираже-ний гетерозис росту та життездатшсть. Особливо яскраво щ показники про-являються у пбридного потомства мiж модринами европейською та японсь-кою [7, 8].
Пбриди модрин вiдзначаються дуже високою штенсивнютю росту (Iе-If класи боштету), досягаючи у вiцi 30-40 роюв у середньому висоти 24-27 м, дiаметра - 24-34 см та об'ему - близько 1 м3. Вони формують деревину висо-ко1 якостi, накопичуючи 11 за 50-60^чний перiод близько 1500 м3 [4]. Результата отримаш вченими Укра1ни, Нiмеччини, Чехи, республiк кра1н Балтп, у Ленiнградськiй, Московськiй областях та Центральному Люостепу Росшсько1 Федерацп показали, що пбриди модрин найкраще проявилися як у промисло-вому, так i захисному лiсорозведеннi [2, 3, 11]. Вони найкраще зарекоменду-вали себе i в карпатському передпр'1 [6].
В Укра1ш селекцiйнi роботи з модриною европейською розпочалися у середиш ХХ ст. Вiдтодi створено двi дiлянки географiчних культур на площi 2,8 га, вiдiбрано майже 300 плюсових дерев, створено багато архiвно-маточ-них i насiнних плантацш [1, 9]. Крiм цього, Галузева програма розвитку люо-насшнево1 справи на 2010-2015 рр. зобов'язуе пращвниюв люового господар-ства додатково створити у державi ще 135 га клонових та родинних планта-цш, зокрема 50 га - в Карпатському регюш.
Такий значний об'ем закладки цих щнних об'ектiв постшно! лiсонасiн-но1 бази потребуе фахових знань i ретельного наукового супроводу.
Методика та об'екти досл1дження. У 2005 р. ми одержали 622 трансплантанти модрин европейсько1, японсько! i даурсько1 (табл. 1), якi ви-користали як для створення клоново! плантацil, так i для залишення резерву (10 %) з метою подальшого 11 доповнення. Для закладки пбридизацшно! плантацil задiяно 24 клони модрин та застосовано розшяно-збалансовану схему змшання 1х на пдабранш дiлянцi. Схему складено таким чином, що рос-лини однакових клошв знаходяться на значнiй вiддалi одна вщ одно1, тому запилення мiж однойменними клонами виключаеться. Через рiзну кiлькiсть рослин рiзних клонiв кожш два ряди модрини японсько1 чергували з одним рядом модрини европейсько1.
Одночасно iз вегетативним розмноженням модрини пдабрали дiлянку площею 3,8 га для закладки плантацп у кварталi 25 (видiл 19) Вашювського лiсництва ДП "Берегометське ЛМГ". Вона розташована на рiвному мющ, без морозобiйних ям, доступна для про1зду машин i механiзмiв, в оптимальних для ще1 породи люорослинних умовах, повнiстю iзольована вiд насаджень модрин. Восени 2005 р. провели суцшьну зяблеву оранку плантажним плу-
гом на глибину 35 см, а боронування дисковими боронами й культиващю -весною 2006 р. Садшня здшснено 5-8 квiтня 2006 р. Прийнято розмщення рослин у рядах 7 м, а мiж рядами - 10 м. Таю широк мiжряддя дають змогу 1х рацiонально використовувати, а також - добре розвиватись кронам дерев й утворювати низькоштамбовi ширококронш бiотипи.
З 2007 р. проводяться ретельш догляди за Грунтом, як полягали у зни-щенш бур'янiв та утриманнi площi тд чорним паром. Це досягалося шляхом регулярно! культивацп у рядах i мiжряддях iз залишенням захисних смуг (1,5 м), де Грунт обробляли ручним способом. Протягом 2007-2008 рр. трива-ла обрiзка гiлок тдщеп, якi регулярно з'являлися, а також формували щепи. Пiсля досягнення рослинами висоти 2-2,5 м у мiжряддях замють чорного пару вишяно багаторiчнi Грунтополiпшувальнi трави й регулярно !х скошували. У рядах проведено тдшв люпину багаторiчного.
Табл. 1. Вiдо мкть клоне клоновоТ на задiяних для з< анноТ плантац акладки гiб¡ п' модрин оидизацшн оТ
Номер клону Вид модрини Щеплення весною 2005 р., шт. 1нвентаризащя щеп восени 2005 р., шт. Приживле-шсть щеп, % Висаджено на планта-ци, шт. Залише-ний резерв, шт.
13 европейська 31 18 58,06 18
16 европейська 27 15 55,56 15
22 европейська 24 24 100,00 23 1
24 европейська 23 15 65,22 15
27 европейська 30 16 53,33 16
29 европейська 41 27 65,85 27
33 европейська 56 34 60,71 34
34 европейська 25 19 76,00 19
36 европейська 31 23 74,19 19 4
68 европейська 28 13 46,43 13
25 японська 33 3 9,09 3
74 японська 27 18 66,67 18
78 японська 27 21 77,78 21
80 японська 63 45 71,43 45
83 японська 30 22 73,33 19 3
85 японська 58 49 84,48 35 14
86 японська 59 58 98,31 50 8
87 японська 90 74 82,22 50 24
89 японська 45 29 64,44 29
90 японська 68 45 66,18 45
91 японська 34 30 88,24 30
93 японська 26 6 23,08 6
94 японська 11 6 54,55 6
98 даурська 30 12 40,00 12
Усього 917 622 67,83 568 54
Коли щепи були вже добре сформован (нижш гiлки при цьому не ви-лучали i бажано, щоб вони починалися прямо бiля мiсця щеплення), обрiзали 1х верхiвки. Цей захщ здiйснюють лише за умови досягнення рослинами висоти 3,5-4,0 м, що спостер^али на п'ятий рж пiсля створення плантацп. Тому
декапiтацiю верхiвок розпочали зимою 2010 р. II варто проводити через кож-ш 3-4 роки, хоча усе залежить вiд iнтенсивностi росту рослин на плантацп, що надалi буде встановлено шляхом постшного монiторингу за нею. При цьому зрiзували прирiст останнього року iз залишенням шипа висотою не менше нiж 30 см, який не дае змоги гшкам першого кiльця (мутовки) швидко замiщувати зрiзану верхiвку.
Результати досл1дження. Восени 2010 р. ми провели обстеження трансплантанпв на плантацп i 1х бiометричнi вимiри. Виявилось, що зберег-лись усi клони, навiть п, що були представленi незначною кшьюстю (3-6) рос-лин (табл. 2).
Табл 2. Характеристика трансплантат1в на г1бридизацшнш клоновй
плантацп модрин 2006 р. закладки на Буковиш (станом на 01.01.2011 р.)
№ клону Вид модрини Кьсть дерев, шт. Середньостатистичш показники рослин, М± т
д1аметр, см висота, м прирют, м рад1ус крони, м
13 Мд.е. 18 3,8±0'2' 3,6±°-15 0 72±u,u0 0,82*^
16 Мд.е. 14 3 7±и,30 3,7±и"22 0,95±u,u' 0,78±u,uo
22 Мд.е. 19 3,6±°'21 3,7±и-14 0 79±u,u8 0,70±U,U4
24 Мд.е. 12 3,4±0'35 3,3±u'/' 0,72±u,1u 0,70±U,Ui
27 Мд.е. 15 3,4±ид° 3,2±и-14 0,73±u,u0 0,74±u,uз
29 Мд.е. 24 3,5±0'29 3,3±0,19 0,70±u,u' 0,75±U,UJ
33 Мд.е. 33 3,6±0'15 3,6±u,11 0,72±u,u4 0,66±U,UJ
34 Мд.е. 18 3,3±°'25 3,3±°," 0,73±u,u8 0,61±u,uo
36 Мд.е. 16 4,0±0'33 3,5±0,23 0,75±u,u8 0,75±u,uo
68 Мд.е. 15 3,6±°-38 3,2±0,19 0,49±u,u' 0,68±U,U4
25 Мд.я. 2 4 2±1.80 2 9±1,30 0,47±u,J/ 0,90±0,3'
74 Мд.я. 11 3,6±0," 0,85±u,u8 0,84±u,uo
78 Мд.я. 17 3,5±0'23 3,3±0,22 0,63±u,u' 0,66^
80 Мд.я. 43 3 9±0,18 4 ^^ 0,76±u,o5 0,71±U,UJ
83 Мд.я. 18 3,0±u'1' 3,1±0,18 0,68±u,uo 0,6 ^^
85 Мд.я. 30 3 7±и,18 3,2±0,15 0,57±U,UJ 0,69±U,U4
86 Мд.я. 43 3,2±1Ш 2,8±0,12 0,50±U,U4 0,64±U,Ui
87 Мд.я. 46 3,6±и,17 3,4±u,1J 0,65±U,U4 0,73±U,U3
89 Мд.я. 29 3,5±и> 3,^ 0,58±U,U4 0,64±u,u'
90 Мд.я. 42 3,2±и-15 2 9±0,13 0,62±u,uo 0,67±U,UJ
91 Мд.я. 28 3,7±и-22 3,1±0,17 0,58±U,U4 0,73±U,Ui
93 Мд.я. 6 3,0±и-22 2,8±0,23 0,68±u,14 0,59±u,uo
94 Мд.я. 4 2,6±и-55 2,5±u,49 0,55±u,/u 0,58±u,u'
98 Мд.д. 8 3,9±М1 3,2±0,29 0,45±U,U8 0,70±U,U8
Аналiз показав, що найкращими комплексними середшми показника-ми (висотою, дiаметром, поточним приростом у висоту рослин, а також 1х ра-дiусом крон) серед рамет модрини европейсько! характеризуються клони 13, 16, 22, 36, найпршими - 24, 27, 34, 68, а серед клошв модрини японсько! -74, 80, 87, 91 та 83, 86, 93, 94, вщповщно (табл. 2). Ц показники можуть бути щнними пiд час випробування i вивчення насшного потомства окремих кло-шв i створення надалi клоново-родинних плантацш, технологiю закладки яких розробили науковщ УкрНДIгiрлiс. Що стосуеться модрини даурсько!, то
11 бюметричш показники е серед кращих за висотою, дiаметром рослин i радь усом 1х крон (порiвняно Í3 модринами европейською i японською), але серед найгiрших - за поточним приростом рослин у висоту в 2010 р.
Вщчутний урожай (3-4 кг/га) пбридного насшня модрин отримано в 2012 р., тобто на сьомий рж пiсля створення плантацп. Передбачаеться, що найбiльш iнтенсивне насшненошення розпочнеться з 12-13 рокiв й триватиме близько 15 роюв, тсля чого вiдбудеться поступовий спад. Дослщження клоно-вих плантацiй модрин на Прикарпатп свщчать, що в найбшьш сприятливий перiод (у вiцi 16-20 роюв) можна збирати з кожного гектара до 18-20 кг висо-кояюсного гiбридного насiння. Рамети здебшьшого доживають до 40-45 роюв, але доти вирощування 1х уже стае не рентабельними [10]. Особливу увагу на плантацп потрiбно також придшяти захисту рослин та 1х урожаю вщ шюдни-юв i хвороб. Для боротьби з ними застосовують переважно бюлопчш методи.
Висновки. Створення пбридизацшних клонових плантацiй модрин европейсько!, японсько1 та даурсько1 у Карпатському регiонi е перспектив-ним щодо отримання цiнного гiбридного насшня, садивний матерiал з якого володiе гетерозисом i характеризуеться тдвищеною адаптившстю, продуктивною i бiологiчною стiйкiстю.
Л1тература
1. Григорьева В.Г. Сучасний стан та перспективи розвитку клонових насшних плантацш модрини / В.Г. Григорьева // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.6. - С. 28-31.
2. Григорьева В.Г. Особливое™ росту й адаптаци пбридних модрин у Харгавськш об-ласп / В.Г. Григорьева // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2009. - Вип. 115. - С. 123-128.
3. Дарашкявичус В.П. Производительность полуторных гибридов лиственницы / В.П. Дарашкявичус // Лесоведение, лесоводство и лесные культуры : науч. тр. ЭСХА. - Тарту, 1988. - С. 39-42.
4. Дебринюк Ю.М. Життездатшсть та особливосп росту пбридних модрин у штучних насадженнях захщного люостепу Укра!ни / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.5. - С. 7-14.
5. Мшкша Л.1. Ще раз про походження модрини польсько! (Larix polonica Racib.) в уро-чищ1 Манява-Скит та 11 охорону / Л.1. Мшкша // Укра!нський боташчний журнал. - К., 1973. -30, № 5. - С. 597-601.
6. Сщук Н.М. Лгавничо-селекцшна оцшка модрини европейсько! на швшчному мегас-хил1 Укра!нських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Люов1 культури та фггомелюращя" / Н.М. Ощук. - Льв1в, 2012. - 20 с.
7. Олексшченко Н. Проблеми i перспективи люово! селекци в Укра1ш / Н. Олексшченко // Люовий i мисливський журнал. - К., 2007. - № 1. - С. 10-11.
8. Рекомендаци з питань люового насшництва / упоряд. С.А. Лось та ш. - Харюв, 2008. - 50 с.
9. Яцик Р.М. Деяга шдсумки розвитку клонового люового насшництва хвойних порщ у Передкарпатп / Р.М. Яцик, В.1. Ступар, Ю.1. Гайда та ш. // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2008. - Вип. 114. - С. 240-248.
10. Яцик Р.М. Результати розвитку плюсово! селекцй i клонового люового насшництва в Передкарпатп та Закарпат / Р.М. Яцик, Ю.1. Гайда, В.С. Феннич, М.С. Гайдукевич // Науко-в1 пращ Лгавничо! академи наук Укра!ни : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. -2010. - Вип. 8. - С. 77-82.
11. Paques L.E. Performance of vegetatively propagated Larix decidua, L.kaempferi, and L.la-ricina hybrids / L.E. Paques // Ann. Sci. Forest. - 1992. - № 1. - Pp. 63-74.
Сищук Н.Н. Характеристика гибридизационной клоновой семенной плантации лиственниц на Буковине
Приведены материалы по созданию и изучению гибридизационной клоновой семенной плантации лиственниц европейской, японской и даурской на Буковине. Описаны отдельные технологические процессы, касающиеся закладки плантации, а также приживаемости трансплантантов на ней, их семеноношения, общего состояния растений, важных элементов ухода за ними и рационального использования плантационных семян. Отмечены наиболее перспективные клоны каждого вида, представленого на плантации. Проведен прогноз их семеноношения в будущем.
Ключевые слова: лиственницы европейская, японская и даурская, клоновая гиб-ридизационная семенная плантация, создание, семеноношение, уход, использование.
Sisckuk N.M. Characterization of hybridized clonal seed plantation of larch in Bukovyna
Materials used to create and study hybridization clonal seed plantation of the European, Japanese, and Dahurian larches in Bukovyna are presented. Certain technological processes related to creation of plantations and viability of transplants on it, their seed production, general state of plants, and important elements of care and management of plantation seeds are described. The most promising clones of each species present on the plantation are noted. A forecast of their future seed production is given.
Keywords: European larch, Japanese and Dahurian larch, clone hybridization seed plantation, creation, seed production, care, use.
УДК582.475:630*1(477.4) Проф. M.I. Сорока, д-р бюл. наук;
доц. Т.В. Юськееич, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
НАСАДЖЕННЯ PINUS NIGRA ARN. НА ПОД1ЛЛ1
Проведено ф^оценотичш дослщження рослинносп методом Браун-Бланке на-саджень сосни чорно! (Pinus nigra Arn.) на Подшьськш височиш. Встановлено, що насадження сосни чорно! на Захщноподшьському плато у мюцях дубово-грабових л^в не витримують конкуренци з листяними породами. Натомють в Гологорах сосна чорна повшстю натуралiзувалася i дае насшне потомство.
Ключовг слова: сосна чорна (Pinus nigra Arn.), Подшля, метод Браун-Бланке.
Вступ. Насадження екзсшв, яю пройшли первинний етап актматиза-цп та вщновлюються в природа самостшно, вщповщно до сучасно! лiсiвничоl науки заслуговують особливо! уваги [1]. Проте приклади устшно! акшмати-зацп перспективних для люового господарства видiв школи суперечать законам розвитку природних екосистем. Подiбнi висновки, ушкальш у своему ро-дi та суперечливi за оцшкою, одержат нами за результатами дослщжень су-часного стану Pinus nigra Arn. на Подшля
Об'екти та методика. Об'ект дослщжень - насадження Pinus nigra Arn. на Подшль Проведено комплексш дослщження, яю включали фггосощ-олопчш та rрунтовi описи. Дiагностування синтаксошв проводили iз застосу-ванням методу Ж. Браун-Бланке [3]. Подано об'еми, структура та назви синтаксошв [4].
Результати дослщження. Дослщження велися у межах Подшьсько! височини на територп Улашювського та Гермаювського люництв державного пiдприемства "Чортювське лiсове господарство" та Бiло-Камiнського i Золо-чiвського лiсництв ДП "Золочiвське лiсове господарство". Виявлено рiзновi-
