CC BY
24
Пукман В.В., Гриник Г.Г. Модели динамики основных морфологических показателей крон деревьев клена-явора яворовых древостоев Украинских Карпат
Осуществлен корреляционный анализ между основными морфолого-таксацион-ными показателями деревьев клена-явора в двух высотных диапазонах. Установлена высокая теснота связи между показателями высоты и диаметра ствола и основными морфологическими параметрами кроны. По результатам регрессионного анализа подобраны модели для описания динамики основных морфологических показателей кроны деревьев в зависимости от диаметра и высоты ствола. С помощью статистических критериев подтверждена адекватность выбранных моделей, что делает возможным их практическое использование.
Ключевые слова: клен-явор, корреляционный анализ, регрессионный анализ, моделирование.
Pukman V.V., Hrynyk H.H. Models dynamics of basic morphological crown indexes of maple-sycamore trees in sycamore forests stands of Ukrainian Carpathians
Correlation between basic maple-sycamore morphological indexes in two attitude ranges was conducted. High due density was designated between height, stem diameter and basic morphological crown parameters. Models for description of main crown morphological indexes dependent on stem height and diameter were sampled according to the results of regression analyses. The significance of chosen models and possibility of their practical implication was proven by the means of statistical criteria.
Keywords: maple-sycamore, correlation analyses, regression analyses, modeling.
УДК 630 *[181.28+165.3] Acnip. А. С. Штогрин1 - Укратський НД1
гiрськоголiсiвництва iM. П.С. Пастернака, м. 1вано-Франшвськ
К1ЛЬК1СН1 I ЯК1СН1 ПАРАМЕТРИ ШИШОК ТА НАС1ННЯ У РАМЕТ
ПСЕВДОТСУГИ ТИСОЛИСТНО1 НА КЛОНОВ1Й НАСШН1Й ПЛАНТАЦН В ПЕРЕДКАРПАТТ1
Наведено матерiали вивчення особливостей плантацшних шишок i насшня в ра-мет псевдотсуги тисолистно! на клоновш насшиш плантаци (КНП) в Передкарпатп. Дослщжено кореляцшш взаемозв'язки мiж деякими бюметричними параметрами шишок, насшня та !х крилець. Зазначено, що у 2012 р. на плантаци площею 4,3 га зiбрано 47,7 тис. шишок, з яких отримано 20 кг насшня, тобто близько 4,7 кг/га. Визначено найпродуктивнiшi клони, юльюсш та яюсш показники шишок, насшня у яких е найбшьше.
Ключовi слова: псевдотсуга тисолистна, клонова насшиа плантацш, рамети, план-тацшш шишки i насшня, кореляцшш взаемозв'язки.
Вступ. Псевдотсуга тисолистна (дуглас1я зелена або Мензка - Pseudotsuga Menziesii (Mirb). Franco.) - надзвичайно перспективна швидкоростуча ш-тродукована лкоутворююча порода, яка характеризуемся яккною деревиною, бюлопчною стшкктю та шдвищеною декоративнктю. У лках Украши псевдотсуга тисолистна поширена на значних площах, але бшьша частина ii наса-джень зосереджена в Карпатах. Тут ii культивують з юнця позаминулого сто-р1ччя. У зош букових лкш (до 850 м н.р.м.) у св1жих i вологих типах лку на
1 Наук. кергвник: доц., ст. наук. сп1вр. Р.М. Яцик, канд. с.-г. наук
швшчних, швшчно-захвдних i пiвнiчно-схiдних експозищях у вщ 110 рок1в 11 насадження досягають запасу деревини майже 2000 м3/га [3-5, 11].
Досвiд показуе, що для iнтенсифiкацií впровадження цieí щнно!' породи потрiбно покращити розвиток плюсово1 селекцií i плантацiйного насiнництва, що е досить перспективними у цьому регюш Клоновi насiннi плантацií (КНП) закладають у Карпатському регiонi вже впродовж 40 роюв. Одне з основних завдань на сьогоднi е узагальнення досвiду 1х створення та експлуатацп i проведения тих дослвджень, що стосуються бiоекологiчних особливостей цвiтiния та насiнненошения рамет на плантациях [8-10].
Метою дослiдження була оцшка сучасного стану КНП псевдотсуги ти-солистно1 в Передкарпаттi, вивчення насiнноí продуктивностi 11 клонiв, визна-чення кiлькiсних i якiсних параметрiв плантацiйних шишок i насiния та кореля-цiйних зв'язкiв мiж ними.
Методика та об'екти дослiдження. Для характеристики насшненошен-ня псевдотсуги тисолистно! на КНП у селекцiйно-насiнницькому господарствi "Велика Кам'янка" Шепарiвського лiсництва ДП "Коломийське лiсове госпо-дарство" ми вибiрково обстежили рамети 19 клошв. Цi КНП закладено у 1987 р. на плошд 4,3 га i розташовано на висоп 250 м н.р.м. Загальна кiлькiсть рамет -249 шт., облшованих - 139 шт.
Облш урожайностi шишок у рослин проводили за модельними гiлками на постшних облiкових раметах, ростучих в одних i тих же монiторингових рядах за методикою УкрНДЫрлк [2, 6, 7]. У камеральних умовах було детально обстежено по 30 шишок кожно!' щепи i наання в них. Пiсля цього, за допомо-гою необхвдних розрахункiв, було встановлено середш показники кiлькостi шишок на одному деревi (зокрема здорових i пошкоджених), а також середню ма-су насiния одного дерева клону та, ввдповщно, загальну масу насiния усiх дерев кожного клону на плантацп. Середню масу насшня в однiй шишцi та масу 1000 шт., було встановлено експериментально. Колiр насiния визначали за шкалою АС. Бондарцева [1].
Результати дослщжень. У 2012 р. на наведешй вище клоновiй насшнш плантацií псевдотсуги тисолистнох в Передкарпатп ми виявили 47,7 тис. шишок. Середня кiлькiсть íх на одне дерево була найбшьшою у клошв № 34, 27, 22 та 6 (583, 543, 379 та 359 шт.), а найменшою - у клошв № 9, 25, 2 i 28 (16, 20, 29 та 44 шт., вiдповiдно). У восьми клошв íх кшьккть становила майже по 200 шт., у решти одинадцяти - близько 100 шт. Середня маса наання в одшй шишщ становить 0,42 г, при цьому цей показник рiзниться ввд 0,18 до 0,79 г. Найбшьшу масу наання у одшй шишщ мають рамети клошв № 5, 3, 1 та 23, тобто тих, ят дали незначну кшьккть шишок.
Бюметричну характеристику шишок наведено в табл. 1. Виявилося, що найбшьшими за масою та розмiрами е шишки клону № 2, середня маса яких у сирому та повиряно-сухому сташ становить 21,3 та 12,2 г, вщповвдно, довжи-на - 9,1 см, ширина - 2,3 см. За кшькктю наанних лусок цей клон поступаеться тшьки клонам № 1, 26 та 4. У рослин клону № 2 також найбшьше ненасшних лусок. Дещо меншими за масою i розмiрами виявилися шишки клону № 5. А найменшими - клонiв № 7 та 9. 1хня середня маса у сирому сташ становить
9,3 та 10,9 г, а в повиряно-сухому - 5,6 та 5,4 г, довжина - 6,2 та 5,6 см, ширина - 1,7 та 1,7 см, вщповщно. Шишки даних двох клошв характеризуються i найменшою кiлькiстю насiнних лусок, яка становить 22 та 21 шт. Варто зазна-чити, що ранг за масою шишок у пов^яно-сухому станi переважно зали-шаеться таким же, як i в сирому. Хоча вданачено й окремi ввдхилення.
Табл. 1. Б'шметрична характеристика шишок псевдотсуги тисолистноХ на КНП
Номер клону
Бюметрична характеристика шишок
середня маса, г
в сирому стат
± 0,5 7
в повиряно-сухому стан1
'±0,49
середш розм1ри, см
ширина
(^±0)05
довжина
яОэт"
коеф1ц1ент форми (Б/Ь)
юльюсть
лусок,
насшних
-±0,34
1
13,2
10,4
3,2:
8,8
0,36
40,6±
11,8±
21,3±
12,2±
2,3±
9,1±
0,25
34,2±
13,5±
17,3±
10,5±
2,2±
8,5±
0,26
27,5±
11,3±
11,6±
9,1±
2,4±
8,0±
0,30
37,3±
20,3±
11,6±
1,9±
8,9±
0,22
29,7±
8,5±
14,6±
6,9±
2,0±
6,3±
0,31
24,8±
7,9±
9,3±
5,6±
1,7±
6,2±
0,27
21,5±
8,2±
13,9±
6,6±
2,2±
8,4±
0,26
26,1±
7,2±
10,9±
5,4±
1,7±
5,6±
0,30
20,7±
9,4±
10
9,7±
5,2±
1,7±
7,3±
0,24
26,8±
11,4±
14
13,7±
7,9±
2,2±
7,7±
0,29
27,4±
9,3±
22
15,8±
9,6±
2,5±
8,6±
0,29
30,1±
7,4±
23
20,9±
9,7±
2,2±
9,0±
0,25
30,7±
10,9±
24
13,0±
8,4±
2,1±
8,6±
0,24
27,7±
25
14,0±
9,8±
2,2±
7,6±
0,29
28,1±
9,0±
26
12,8±
8,7±
2,2±
7,2±
0,31
39,0±
11,5±
27
14,5±
9,2±
2,0±
9,2±
0,22
33,6±
12,6±
28
11,2±
6,7±
1,8±
6,8±
0,30
28,1±
10,3±
34
20,3±
9,3±
2,0±
8,0±
0,25
25,5±
10,5±
2
3
4
5
6
7
8
9
±0,37
Наприклад, ранг середньо! маси шишки у сирому сташ рамет клону № 23 е другим, а в пов^яно-сухому - п'ятий, рослин клону № 34 - третш i вось-мий, вiдповiдно. Маса шишок рослин решти клошв у сирому сташ в середньо-му рiзниться в межах 12-20 г, повиряно-сухому - 6-10 г, довжина 7-9 см, ширина 1,8-2,2 см, юльккть насшних лусок - 25-34 шт., ненасшних - 8-13. Коефь щент форми шишок становить ввд 0,22 (вузькi, довп) до 0,36 (вiдносно широкi, коротт) - табл. 1. Найбшьшу середню масу доброякiсного насiння в однш шишцi виявлено в клону № 5 (0,79 г), ще у трьох клонiв (1, 3 та 23) - близько 0,50 г, у всх шших - ввд 0,18 до 0,40 г.
Бюметричну характеристику насiння у рамет псевдотсуги тисолистно! на КНП наведено у табл. 2. Безперечними лвдерами за масою 1000 шт. наання е рамети клонiв № 5 (17,0 г), 25 (14,8 г) та 34 (13,2 г). Найменший цей показник у рослин клону № 9 (7,5 г). У вах рослин шших клошв вш рiзниться ввд 8,2 до 14,8 г. Ширина насшня е найбшьшою у клонв № 5 та 22 (3,4 мм), а довжина - у клона № 34 (6,0 мм). Розмiри насшня рамет решти клошв ктотно не вiдрiзня-ються мiж собою i знаходяться в межах 2,9-3,4 мм за шириною i 4,9-6,0 мм за довжиною. Коефiцiент форми - 0,54-0,63.
Табл. 2. Бюметрична характеристика наання у рамет псевдотсуги тисолистног
на КНП
Характеристика насшня Характеристика крилець
ч> К маса 1000 шт., г середш коефь середт розмiри, мм коефь
забарвлення розмi ри, мм щент щент
Щ ¡4 ширина (Б) довжи-на (Ь) форми (Б/Ь) ширина (Б) довжина (Ь) форми (Б/Ь)
1 9,8 темно-коричневий 3,1 5,5 0,56 6,1 10,3 0,59
2 10,2 темно-коричневий 3,2 5,4 0,59 6,0 11,4 0,53
3 11,6 темно-коричневий 3,1 5,0 0,63 5,7 12,7 0,45
4 9,0 темно-коричневий 2,9 5,3 0,55 5,7 11,6 0,50
5 17,0 тютюново-бурий 3,4 5,6 0,60 5,3 10,8 0,50
6 9,0 тютюново-бурий 3,1 5,5 0,57 5,4 8,8 0,62
7 8,9 тютюново-бурий 3,0 5,6 0,54 4,9 9,9 0,50
8 8,8 тютюново-бурий 3,1 5,6 0,55 5,6 10,3 0,54
9 7,5 коричневий 3,2 5,4 0,59 5,0 8,5 0,59
10 11,2 темно-коричневий 3,0 4,9 0,61 5,1 9,4 0,54
14 8,2 темно-коричневий 3,0 5,2 0,59 5,7 11,6 0,50
22 10,7 тютюново-бурий 3,4 5,9 0,57 6,3 10,9 0,58
23 10,0 темно-коричневий 3,2 5,9 0,55 6,1 10,9 0,56
24 9,8 темно-коричневий 3,1 5,6 0,55 5,7 11,5 0,50
25 14,8 темно-коричневий 3,2 5,4 0,59 6,2 10,8 0,57
26 11,0 темно-коричневий 3,0 5,3 0,57 5,3 10,7 0,50
27 8,2 тютюново-бурий 3,0 5,0 0,60 5,3 10,8 0,49
28 10,6 бурувато-червоний 3,1 5,0 0,62 5,3 10,9 0,49
34 13,2 темно-коричневий 3,3 6,0 0,55 5,6 9,1 0,62
За кольором насшня рослин уСх 19 клошв можна роздалити на чотири групи - вiд бурувато-червоного до темно-коричневого. Ми не виявили взаемозв'язку мiж забарвленням насiння та 1хньою масою й розмiрами. Так, рос-лини найкращих за цими показниками клонiв, характеризуються рiзним забарвленням: № 5 - тютюново-бурим, № 25 i 34 - темно-коричневим (табл. 2). Роз-мiри крилець насiння iстотно рiзняться мiж клонами тiльки за довжиною, яка становить ввд 8,5 до 12,7 мм. За шириною (ввд 4,9 до 6,3 мм) та коефщкнтом форми (ввд 0,45 до 0,62) ця рiзниця не така ктотна.
Дослiджено кореляцiйнi зв'язки мiж рiзними юльккними i яккними параметрами шишок, насшня та 1х крилець. Ткних залежностей ми не виявили (табл. 3). Деят взаемозв'язки проявляються мiж масою i шириною шишок (г=0,30), бiометричними показниками насiння, довжиною i шириною (г=0,41), довжиною насшня i шириною його крилець (г=0,31), масою насiння i розмiрами крилець (г=0,35-0,36) тощо. Середню залежнiсть з одинаковим показником (г=0,48) спостерiгаeмо мiж масою шишок i 1х довжиною та кшькктю насiння в них.
Найтiснiший взаемозв'язок виявлено мiж масою i кшькктю наання в од-нiй шишщ (г=0,70). Практично не виявлено залежностей мiж довжиною насiння з одного боку, i його масою (г=0,07), розмiрами шишок (г=0,09-0,10), масою шишок (г=0,10), довжиною насшних крилець (г=0,01), - з шшого (табл. 3).
Табл. 3. КореляцШний взаемозв'язокм'гж деякими показниками шишок i настня
Показники Коефщкнт кореляцп (r)
Маса i довжина шишки 0,48
Маса i ширина шишки 0,30
Маса шишки i маса насшня в нiй 0,61
Маса шишки i ширина насшня 0,20
Маса шишки i довжина насiння 0,10
Маса шишки i кiлькiсть насiння в нш 0,48
Маса шишки i довжина насшних крилець 0,36
Маса шишки i ширина насшних крилець 0,35
Маса i довжина насiння 0,07
Маса i ширина насшня 0,22
Маса i кiлькiсть насiння в однiй шишцi 0,70
Довжина i ширина насшня 0,41
Довжина насшня i довжина насшних крилець 0,01
Довжина насшня i ширина насшних крилець 0,31
Довжина насшня i довжина шишки 0,09
Довжина насшня i ширина шишки 0,10
Висновки. У 2012 р. на КНП псевдотсуги тисолистно! в Передкарпаттi (1987 р. створення на плошд 4,3 га) ми виявили 47,7 тис. шишок. Середня маса насiння в однш шишцi становить 0,42 г, при цьому цей показник рiзниться вщ
0.18 до 0,79 г. Найбшьшу масу насiння в однiй шишщ мають рамети тих клонiв, ят дали незначну кiлькiсть шишок.
Маса шишок рамет бшьшосп клонiв у сирому сташ в середньому рiз-ниться в межах 12-20 г, повиряно-сухому - 6-10 г, !х довжина 7-9 см, ширина 1,8-2,2 см, юльккть насiнних лусок - 25-34 шт., ненасшних - 8-13. Коефщкнт форми шишок становить ввд 0,22 (вузькi, довгi) до 0,36 ^дносно широкi, ко-роткi). За масою 1000 шт. насiння показники рамет рiзних клошв рiзняться ввд 8,2 до 14,8 г. Розмiри насiння iстотно не вiдрiзняються мiж собою. Вони е в межах 2,9-3,4 мм за шириною i 4,9-6,0 мм за довжиною. Коефщкнт форми насш-ня становить вщ 0,54 до 0,63.
Взаемозв'язку мiж забарвленням насiння та 1хньою масою й розмiрами ми не виявили. Найкрашд за цими показниками клони характеризуются рiзним забарвленням. Деят кореляцiйнi взаемозв'язки проявляються мiж масою i шириною шишок (г=0,30), бiометричними показниками насiння, довжиною i шириною (r=0,41), довжиною наання i шириною його крилець (r=0,31), масою на-сiння i розмiрами крилець (г=0,35-0,36) тошо. Середню залежнкть з одинако-вим показником (г=0,48) спостерiгаемо мiж масою шишок i !'х довжиною та кiлькiстю наання в них. Найтiснiший взаемозв'язок виявлено мiж масою i кшь-кктю насiння в однiй шишцi (r=0,70).
Лiтература
1. Бондарцев А.С. Шкала русских названий цветов и оттенков "цветной шкалы" / А.С. Бон-дарцев // Трутовые грибы европейской части СССР и Кавказа. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1953. - С. 681-687.
2. Гайда Ю.1. Лiсовi генетичш ресурси та ix збереження на Тернопшьщиш / Ю.1. Гайда,
1.М. Попадинець, Р.М. Яцик, В.1. Парпан та iн. - Тернопшь : Вид-во "Пдручники i посiбники", 2008. - 288 с.
3. Штогрин А.С. Досвщ створення лiсових насаджень дугласи MeH3ica / А.С. Штогрин, Р.М Яцик // Аграрна наука на сучасному eTani розвитку: досвщ, проблеми та шляхи i'x виршен-ня : зб. матер. Мiжнaр. наук.-практ. конф. - Одеса, 2012. - С. 52-55.
4. Штогрин А.С. Характеристика люокультур з участю псевдотсуги тисолистж« на швшч-ному мeгaсхилi карпатських гiр / А.С. Штогрин, Р.М. Яцик // Теоретичш та приклады аспекти збереження фггор1зномашття : матер. наук. конф. молодих дослвднпюв у нац. дендролог. парку "Софйвка" НАН Украши 4-7 червня 2013 р. - Умань. - 52 с.
5. Яцик Р.М. Проблеми вщновлення та розведення лвдв у Карпатському рeгiонi Украши та прилеглих територш / Р.М. Яцик, Р.1. Бродович, А.М. Гаврусевич. - 1вано-Франтавськ, 1997. -46 с.
6. Яцик Р.М. Генетико-селекцшно та насшницью об'екти в лiсaх Буковини / Р.М. Яцик, В Д. Воробчук, В.1. Парпан, Ю.1. Гайда та ш. - Тeрнопiль : Вид-во "Пщручники i поабники", 2008. - 288 с.
7. Яцик Р.М. Лiсовi генетичш ресурси та ix збереження на Тернопщьщиш / Ю.1. Гайда, 1.М. Попадинець, Р.М. Яцик, В.1. Парпан та ш. - Тернопщь : Вид-во "Пiдручники i посiбники", 2008. - 288 с.
8. Яцик Р.М. Деяю шдсумки розвитку клонового лiсового нaсiнництвa шпилькових порiд в Пeрeдкaрпaттi / В.1. Ступар, Ю.1. Гайда, Г.М. Сав'як та iншi // Лiсiвництво i aгролiсомeлiорaцiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2008. - Вип. 114. - С. 240-248.
9. Яцик Р.М. Результати розвитку плюсовоi селекци i клонового лiсового насшництва в Пeрeдкaрпaттi та Зaкaрпaттi / Ю.1. Гайда, В.С. Феннич, М.С. Гайдукевич // Нaуковi прaцi Жив-ничоi академп наук Украши : зб. наук. праць. - Л^в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 7. - С. 41-43.
10. Яцик Р.М. Основи генетики й селекци люових рослин : навч. поибн. [для студ. ВНЗ] / Р.М. Яцик, Ю.1. Гайда, В.М. Случик. - Тернопшь : Вид-во "Пiдручники i посiбники", 2012. -288 с.
11. Яцик Р.М. Жсшничо-таксацшна характеристика лiсовиx культур псевдотсуги тисолис-тноi на швшчному мeгaсxилi Украшських Карпат / Р.М. Яцик, А.С. Штогрин, Н.М. Сщук, М.М. Сщук // Науковий вюник НЛТУ Укрщ'ни : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - № 23.11. - С. 24-30.
Штогрын А. С. Количественные и качественные параметры шишек и семян у прививок псевдотсуги тисолистной на клоновой лесосеменной плантации в Предкарпатье
Приведены материалы изучения особенностей плантационных шишек и семян у трансплантантов псевдотсуги тисолистной на клоновой лесосеменной плантации (КЛСП) в Предкарпатье. Исследованы корреляционные взаимосвязи между некоторыми биометрическими параметрами шишек, семян и их крылаток. Отмечено, что в 2012 г. на плантации площадью 4,3 га собрано 47,7 тыс. шишек, з которых извлечено 20 кг семян, или около 4,7 кг/га. Определены наиболее продуктивные клоны, количественные и качественные показатели шишек, семян у которых наиболее.
Ключевые слова: псевдотсуга тисолистная, клоновая лесосеменная плантация, трансплантанты, плантационные шишки и семена, корреляционные зависимости.
Shtogryn A.S. Quantitative and qualitative parameters of cones and seeds in ramets of the Douglas fir on a clonal seed plantation in the Precarpathian region
Materials of a study of features of plantation cones and seeds in ramets of the Douglas fir on a clonal seed plantation (CSP) in the Precarpathian region are presented. Correlation between some biometric parameters of cones, seeds and their wings were investigated. It is indicated that in 2012, 47.7 thousand cones were harvested from the plantation with an area of 4.3 hectares, of which 20 kg of seeds were obtained, i.e., about 4.7 kg / ha. The most productive clones were determined, quantitative and qualitative cones and seeds of which were the highest.
Keywords: Douglas fir, clonal seed plantation, ramets, plantation cones and seeds, correlation.
