CC BY
20
Пискун Н.Л. Нарушение твердосемянности Laburnum anagyroides Med. и Laburnum alpinum Mill.
Проведено исследование для выявления эффективных путей нарушения твердосемянности. Установлено преимущество химической скарификации (при 20-минутном выдерживании в концентрированной серной кислоте) над термической обработкой и механической скарификацией. Отмечена удовлетворительность приведенных методов устранения твердосемянности.
Ключевые слова: твердосемянность, скарификация, термообработка, серная кислота, L. anagyroides, L. alpinum.
Piskun N.L. Breach hardness seed Laburnum anagyroides Med. and Laburnum alpinum Mill.
The organized experiences on finding the efficient ways of the breach hardness seed. The installed superiority chemical scarification (under 20-minute endurance in concentrated by chamois to acid) on thermal processing. It is noted satisfactory result brought methods of the removal hardness seed.
Keywords: hardness seed, scarification, thermal processing, chemical scarification, L. anagyroides, L. alpinum.
УДК 625.1/5:630 *228 Астр. А.В. Попов1 - Уманський НУС
СН1ГОВ1 ЗАМЕТИ ТА ОСОБЛИВОСТ1 IX ВПЛИВУ НА СТАН ЗАХИСНИХ Л1СОНАСАДЖЕНЬ
Горизонтальне перемщення сшгових часток у приземному шарi атмосфери спричиняе замети об'екпв затзничного транспорту. Для зменшення негативного впливу несприятливих природних фактс^в, зокрема сшгових заме™, на затзницях застосовують рiзнi методи, серед яких, як показуе практика, захисш лiсовi насаджен-ня е найбшьш ефективним, надшним та екож^чним засобом захисту. Наведено особливосп формування сшгових заме™, 1х властивосп та вплив на стан захисних люонасаджень.
Ключовг слова: снiговi замети, сшгозахисш люонасадження, щшьшсть сшгу, затзничний транспорт.
Вступ. Люов1 насадження, розмщеш вздовж транспортних шлях1в, е основним засобом захисту 1х вщ багатьох несприятливих природних явищ: сшгових та тщаних замепв, виру, р1зких коливань температур, нерегульова-ного стоку паводкових вод та зливових опад1в, ерозп вщкоав земляного полотна тощо.
Мета роботи - розкрити процес утворення сшгових замелв шляхом вдосконалення захисних люонасаджень зал1зничного транспорту.
Методи дослiджень - аналиичш, л1с1внич1, люокультурш, пор1вняль-но1 екологп.
Результати дослiдження. Придорожш захисш насадження викону-ють функцп шженерних споруд, що використовуються у систем! заход1в 1з забезпечення безпечного i безперебшного руху по1зд1в, сприяють зниженню соб1вартост1 перевезень. Залiзничники Укра1ни мають великий досвщ захисту транспортних магютралей вiд снiгових заметiв, однак постшно працюють над
1 Наук. KepiBH™:: проф. В.П. Шлапак, д. с.-г. наук
142
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник М.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.6
удосконаленням оргашзацшних форм ведення господарства, прийомiв виро-щування та експлуатацп захисних люонасаджень.
Захиснi лiсонасадження вздовж залiзниць необхвдно утримувати в такому сташ, щоб не допустити виносу вщкладень снiгу при хуртовинах на коли i запобiгти сшголаму, ожеледищ, бурелому деревостанiв. Вирiшити цi пи-тання можливо пiд час врахування закономiрностей ди хуртовин, аеродина-мiчних властивостей i характеру взаемоди захисних люонасаджень рiзноl конструкцп i складу з потоками виру i хуртовинними масами сшгу.
Накопичення снiгових мас у захисних люонасадженнях вiдбуваeться тд час снiгопадiв з впром, тобто хуртовин, а також при перенесенш сшгу, що випав ранiше. Вщкладення хуртовинного снiгу в насадженнях зазвичай характеризуются рiзноманiтнiстю форм рельефу. Ця рiзноманiтнiсть визна-чаеться багатьма факторами, серед яких нашстотн^ - густота насаджень, швидкють вiтру, його напрямок вщносно узлiсся лiсосмуги, а також фiзичнi властивостi снiгу, що помпно змiнюються залежно вiд температури повпря, шсоляцп тощо.
У густих насадженнях сшговий вал швидко збiльшуе свою висоту, шдвпряний схил зазвичай с^мюший вiд навiтряного, часто обривистий. Iнодi в насадженнях вiдкладаються видовженi замети та навпряний схил з пологими схилами. При слабких вирах вщкладаються замети з стрiмкiшими схилами, шж при сильних. Якщо ж слабкий впер змiнюеться сильним, то на-вiтряний схил може розвiватись i тодi частина заметiв може перемютитись в середину насадження.
Якщо напрямок вiтру складае з польовим узлiссям кут, близький до прямого, то рельеф сшгових замепв мае пологi схили, якщо впер дме пiд гострим кутом до лiсонасадження, то снiговi замети формують стрiмкi схили. За температури повпря близько 0° навiть тд час iнтенсивних хуртовин, снiг мало приникае в середину насадження i тому вщкладаеться в заметах зi стрiмкiшими схилами, нiж у морозну погоду. Рельеф снiгових заметiв зi збiльшенням 1х маси теж змшюеться. Гострi форми поперечного профiлю замету поступово набувають плавних обриив. Швидкiсть цих змiн залежить вщ висоти насаджень, 1х вiтропроникностi на рiзнiй висотi та ступеня сшго-заметення дiлянки [1].
Важливим показником, який характеризуе фiзичнi та мехашчш влас-тивостi снiгового покриву, е щшьшсть снiгу. Вона залежить вщ рiзних факто-рiв i тому коливаеться як у просторi, так i в часi. В перюд стiйких морозiв щiльнiсть снiгу в сшговому покривi менша, нiж коли морози чергуються з вiдлигами. Протягом зими сшг злежуеться та оидае. Величина осiдання зрос-тае зi збiльшенням висоти снiгового валу. В приземних шарах сшгу спостерь гаеться менше осiдання. Снiг, вiддалений вщ землi на 100 см i бiльше, в перь од танення осщае iнтенсивно. Боковi гiлки рослин у замет пiд час оидання снiгу ламаються, що спричиняе розладнання захисних люонасаджень та по-пршення 1х захисних властивостей.
Враховуючи особливост будови снiгових заметiв та 1х вплив на стан насаджень, необхщно регулювати характер вiдкладення снiгу всередиш люо-
насадження розрщжуванням у приземнiй частинi насаджень, шляхом збшь-шення вiтропродування в зош перенесення основно! маси хуртовинного сшгу, оскiльки основну роботу iз затримання хуртовинного снiгу на початку стихи виконуе приземна частина рослин зi сторони напрямку виру, а шсля !х зметення снiг затримуе середня частина намету, а полм i верхня.
Для значно! затримки сшгу в польовiй частинi насадження достатньо невеликого зменшення швидкостi виру на початку смуги: зменшення швид-костi вiтру на 10 % сприяе затриманню снiгу насадженням на 25 %, зменшення швидкосп вiтру на 80 % - повшстю очищае потiк вiд сшгу. Один зiмкне-ний ряд чагарниюв висотою 1,5-2 м знижуе швидюсть вiтру на висотi 0,5 м вщ землi на 30-40 % i може (поки не буде повшстю занесений сшгом) майже повшстю очистити хуртовинний потж вiд сшгу.
Окремий зiмкнений згори до низу ряд дерев висотою 5-6 м знижуе швидюсть вггру на 15-25 %. 5-7-рядш смуги з 1-2 рядами чагарниюв знижу-ють швидюсть виру на 80 % i бшьше. Такi смуги до !х заносу на повну сшго-мютюсть можуть затримати увесь хуртовинний сшг [2]. Необхiдно мати на уваз^ що найкращi вiтрозатримувальнi властивостi в захисних люонасаджен-нях мають рослини з густим гшкуванням, якi ростуть на узлюш з польово! сторони. Основну роботу з очищення хуртовинного потоку вщ снiгу виконуе вузька (10-15 м) польова частина люонасаджень, якщо вона не розладнана. Тут вщкладаеться основна маса хуртовинного сшгу у виглядi високих заметав, i тому регулювати характер вщкладень снiгу в лiсонасадженнi можливо тшьки iнтенсивним проведенням розрiдження приземного пологу польово! частини смуги [3].
Рiвномiрного вщкладення снiгу по всiй шириш смуги насадження практично досягнути важко. Рубками догляду можна лише зменшити висоту замепв, пересунути частину хуртовинного сшгу дат в глибину люонаса-дження, або розташувати його в мiжсмужних iнтервалах, а за !х вiдсутностi -в частинi насадження, де пошкодження дерев i чагарниюв сшговим валом не призведуть до сильного послаблення захисних властивостей насаджень.
Снiгозатримну та сшгонакопичувальну здатнiсть захисних лiсонаса-джень вважають високою, якщо гребiнь сшгового валу починае формуватися не ближче шж 10-12 м вiд крайнього польового ряду насадження, або в мiж-смужному iнтервалi - безпосередньо за польовим узлюсям.
Оптимального поеднання шженерних i бiологiчних задач вирощуван-ня i експлуатацi! захисних люонасаджень можна досягти при всебiчному вив-ченнi i врахуваннi бiологiчних i екологiчних особливостей умов мiсцезрос-тання, складу порщ, взаемовiдносин мiж породами, розмщення рядiв дерев, структури смуги, !х динамiки в вiцi, а також чпкого розумiння важливостi окремих життевих факторiв (свiт, тепло, волога, мшеральне споживання) у певний час життя i розвитку в конкретних умовах середовища.
Л1тература
1. Защитные свойства лесонасаждений // Труды ЦНИИ МПС. - М. : Изд-во "Транспорт". - 1969. - Вып. 377. - 143 с.
144
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.6
2. Методичш BKa3iBra щодо устрою, створення, вщновлення та поточного утримання за-хисних насаджень на землях залiзниць Украши / А.С. Бедрицький, М.М. Гузь, М.Д. Костюк, М.О. Плахтiй, В.М. Гузь, Л.А. Бедрицька, Н.1. Попова. - К. : Вид-во "Транспорт Украши", 2003. - 264 с.
3. Настанова рубок, пов'язаних з ведення люозахисного господарства в насадженнях за-лiзничного транспорту Укра1ни / А.С. Бедрицький, Б.М. Данилишин. - К. : Вид-во "Транспорт Украши", 2000. - 101 с.
Попов А.В. Снежные заносы и особенности их влияния на состояние защитных лесонасаждений
Горизонтальное перемещение снежных частиц в приземном слое атмосферы вызывает заносы объектов железнодорожного транспорта. Для уменьшения отрицательного влияния неблагоприятных природных факторов, в частности снежных заносов, на железных дорогах применяют разные методы, среди которых, как показывает практика, защитные лесные насаждения являются самым эффективным, надежным и экономичным средством защиты. Рассмотрены особенности формирования снежных заносов, их свойства и влияние на состояние защитных лесонасаждений.
Ключевые слова: снежные заносы, снегозащитные насаждения, плотность снега.
PopovA.V. Snow drifts and peculiarities of their influence on the condition of protective forest plantations
The horizontal movement of the snow particles in the surface layer of the atmosphere causes the drifts of railway transport objects. To reduce the negative influence of disadvantageous natural factors, in particular, snow drifts, railways apply different methods, among which, as practice shows, protective forest plantations is the most efficient, reliable and cost-effective means of protection. The subject of this article - the features of formation of the snow drifts, their properties and influence on a state of protective forests.
Keywords: snow, snow plantations, the density of the snow.
УДК 630*[181.28+165.3] Мол. наук. спшроб. Н.М. &щук, канд. с.-г. наук -Укра1'нський НД1 прськоголсвництва М. П.С. Пастернака,
м. 1вано-Франтвськ
ХАРАКТЕРИСТИКА ПБРИДИЗАЩЙНО1 КЛОНОВО1 НАСШНО1 ПЛАНТАЦН МОДРИН НА БУКОВИН1
Наведено матерiали зi створення та вивчення пбридизацшно! клоново! насшно! плантацп модрин европейсько!, японсько! i даурсько! на Буковиш. Описано окремi технолопчш процеси, яга стосуються закладення плантаци, а також приживлюванос-т трансплантанпв на шй, !х насшненошення, загального стану рослин, важливих елеменпв догляду за ними й ращонального використання плантацшного насшня. Вщзначено найбшьш перспективш клони кожного виду, представленого на плантаци. Зроблено прогноз !х насшненошення в майбутньому.
Ключовг слова: модрини европейська, японська i даурська, клонова пбридиза-цшна насшна плантащя, створення, насшненошення, догляд, використання.
Вступ. В Укра!нських Карпатах вщомо лише кшька невеличких осе-редюв природного зростання модрини на меж1 европейського ареалу. Тому навколо не! точиться чи не найбшьше суперечок. Частина науковщв видшяе окремим видом модрину польську (Ьапх ро1ошса Яас1Ь.}, яка найбшьше по-ширена в Польщ1, Румунп й Захщнш Сврош. На сьогодш лише два локал1те-ти !! збереглося 1 в Карпатському регюнг Один 1з них знаходиться в урочищ1 "Кедрин" у Закарпатськш обл., шший - на 1вано-Франювщиш, бшя монасти-
