CC BY
1PEDAGOGICAL SCIENCES
СУЧАСНИЙ СТАН СФОРМОВАНОСТ1 СОЦIАЛЬНОÏ МОБ1ЛЬНОСТ1 У ВИХОВАТЕЛ1В
ЗАКЛАД1В ДОШКIЛЬНОÏ ОСВ1ТИ
Бойко Г.О.
Львiвський нацюнальний утверситет шет 1вана Франка асистент кафедри початково'1 та доштльноХ освти
THE CURRENT STATE OF THE EDUCATORS' SOCIAL MOBILITY FORMATION OF PRESCHOOL
EDUCATION INSTITUTIONS
Boiko H.O.
Ivan Franko Lviv National University Lecturer of preschool and primary education Department
Анотащя
У статп розкрито сучасний стан сформованосп сощально! мобшьносп у вихователiв 3aKiaAiB до-шкшьно! освгга. Названо проблеми фахово! пiдготовки педагогiчних пращвнишв. Проведено теоретичний аналiз та здшснено опитування i3 означено! проблеми, а також проаналiзовано отриманi результати.
Abstract
The article reveals the current state of social mobility's formation among educators of preschool ed ucation institutions. Problems of professional training of pedagogical workers are named. A theoretical analysis and surveys were carried out on a given problem, and the obtained results were analyzed.
Ключов1 слова: Сощальна моб№шсть, формування сощально! моб№носп, вихователь закладу до-шкшьно! освгга, професшна шдготовка.
Keywords: Social mobility, enhancing social mobility, the educator of preschool educational institutions, the training process.
На початку третього тисячолггтя поглиблю-ються та прискорюються загальносвiтовi соцiально-економiчнi, полггачш, соцiокультурнi процеси, якi визначають розвиток людства на су-часному етат його життeдiяльностi. Глобальнi сус-шльш зрушення мають систематичний, швидкий, незворотний характер. Вони зумовлеш науково-техшчним прогресом, швидкою iнформатизацieю та комп'ютеризащею, демократизацieю суспшь-ного життя у бшъшосп кра!н свiту [2].
У Нащональнш доктринi розвитку освгга Укра!ни ХХ1 столiття, державнiй програш «Вчитель» окремо наголошуеться на необхвдносл формування особистостi вчителя вiдповiдно до потреб сучасно! практики, динамiчних змiн, що вГдбу-ваються в кра!ш i свiтi. Зрозумiло, що дослщження соцiально-професiйно! мобiльностi майбутнього вчителя в умовах сучасного закладу освгга зумов-лене актуальшстю цiе! потреби та видаеться нам невГдкладним завданням [9].
Проект Концепцi! розвитку педагопчно! освiти передбачае формування бази шдготовки пе-дагогiчних працiвникiв ново! генераци, створення та забезпечення умов для становлення i розвитку сучасних альтернативних моделей професiйного та особистюного розвитку педагогiв, як! стануть клю-човою умовою впровадження Концепцi!' реалiзацi!' державно! полггаки у сферi реформування освгга «Нова укра!нська школа» [11].
Ввдповщно до положень Концепцi! мобшзу-ються необхiднi професiйнi компетенцi!' вихова-теля, актуалiзуються професiйнi та особистюш щн-
носп, а також нове бачення себе у професп. Май-бутнш педагог освгга повинен умгга приймати рiшення i вiдповiдати за них. Саме тому сучасш евроштеграцшш процеси зумовлюють необ-хГдшсть пошуку нових тдходГв до тдготовки фахГвщв освгга у рГзних типах освишх закладiв, професiйними якостями яких е освiченiсть та ко-мунiкативна компетентшсть, самостiйнiсть i про-фесiйна мобшьшсть, педагогiчна майстернiсть та професiйна зршсть, здатнiсть до творчосл й само-оргашзацп, готовшсть до саморозвитку та освгга впродовж життя [1].
Р. Прiма стверджуе, що сустльство защкав-лене в такому фахiвцевi, який умiе думати само-стшно г виршувати рiзноманiтнi проблеми, засто-совувати знання, одержан! у процеа навчання; во-лодГе критичним Г творчим мисленням, що сформоване у процеа освгга; вмГе здобувати нов! знання, здГбний до самонавчання, самоосвгга, адап-тивний [15].
Н. Грицькова зазначае, що основна мета про-фесшно! освгга е тдготовка квалГфГкованого фахГвця вГдповГдного рГвня Г профГлю, конкурен-тоздатного на ринку пращ, компетентного, вГдповГдального, такого, що вГльно володГе своею профеаею Г орГентованого в сумшних галузях дГяльносп, здатного до ефективно! роботи за фахом на рГвш свггових стандарпв, готового до постшного професшного зростання, сощально-про-фесшно! мобГльносп [9].
На етат фахово! тдготовки фахГвця освгга ха-рактерними ознаками його професГйного утвер-дження, на думку А. Ратушинсько!, е: становлення
The scientific heritage No 28 (2018) нового piBHH розвитку самосвщомосп особистосп, вироблення власно! «лшп життя», визначення свое! творчо! позици, активiзацiя процеав самовизна-чення, самопiзнання, що сприяе розробцi власно! програми самовиховання i самоосвiти. Отже, само-освiта, як зазначае дослщниця, це оволодiння знаниями з шщативи само! особистосл щодо предмета занять, обсягу та джерел пiзнання, встановлення тривалостi часу !х проведення, а також вибору форми задоволення пiзнавальних потреб та ште-ресiв [16, с. 13].
Сучасш змiни в освiтi ведуть за собою рефор-мування вае! педагопчно! системи, вадповадно мобiлiзуються iншi професiйнi компетенцп вчи-теля, актуалiзуються iншi цiнностi й нове бачення себе у професй. Майбутнiй педагог повинен умгги приймати рiшення i вiдповiдати за них, розвивати в собi не тiльки професiйно значущi якостi, що мають полiпрофесiйний, потфункцюнальний характер, але й суб'ективну готовшсть до неперервно! само-освiти [15, с. 43].
У перюд навчання у закладi вищо! освiти вщбуваеться розвиток спецiальних здiбностей, наголошуе О. Стельмах. Майбутнiй фахiвець уперше зус^чаеться з рiзноманiтними видами дiяльностi, що е структурними компонентами його майбутньо! професй' [18, с. 81].
Професшна пiдготовка фахiвця освiти перед-бачае також формування та розвиток особиспсних потреб, що, на думку Ю. Сачук, означае збагачення людини новими знаннями, визначае професiйне та статусне зростання особистостi, !! соцiалiзацiю, са-мореал1зац1ю, безперервну освiту та формування способу життя. Задоволення особистiсних освгтшх потреб забезпечуе процес пiзнання шдиввда, його самоствердження, сприяе мобшзащ! вол^ визначае напрямок цiльових настанов. Опосередковано освiтнi потреби, акцентуе увагу дослвдниця, зумо-влюють становлення безперервно! освгга, формування субкультури сощально! групи, трансляцiю культурно! спадщини i сощального досвiду по-колiнь, формування шформацшного простору соцiуму, само iдентифiкацiю сощальних груп, вiдтворення соцiальних груп i професiйно! струк-тури, адаптацiю сощальних груп, спшьнот до змiн сощальних умов. Ю. Сачук констатуе, що через задоволення освгтшх потреб особистосл, зокрема, та соцiуму у цшому, формуеться феномен сощально-професшно! мобiльностi як нова характеристика укра!нського суспiльства [17, с. 12].
Н. Головня пояснюе готовшсть до вияву моб№носп майбутнього фах^вця через застосу-вання суб'ектного та дiяльнiсного критерпв [8].
Суб'ектний критерiй характеризуеться ре-флексивним показником досвiду студента (умшня оцiнювати сформовану ситуацiю й ощнювати сво! можливостi) i спрямованiстю подолання складно! ситуацп (потреби, мотиви, свггогляд, установки, цiлi), вольовими рисами ^шучють, наполег-ливiсть, самовладання, самостiйнiсть, шщатив-нiсть), потребою в суб'ект-суб'ектнiй взаемодп у процесi професiйного становлення.
Дiяльнiсний критерiй характеризуеться такими показниками, як: вщкрипсть до змш, здатнiсть до цiлеспрямованостi, планування дiй, проектування власного професiйного розвитку й досягнення професiйно важливих компетенцш у розв'язаннi педагогiчних завдань; умшня знахо-дити оптимальний вихiд зi складних ситуацiй й ар-гументувати варiант вибору рiшення, як1сть обгрунтованосп явищ професiйно! дiяльностi, ак-тивний вияв у спецiально змодельованих умовах, усвщомлешсть, широта, iнтенсивнiсть, стiйкiсть спрямоваиостi на досягнення високих результатiв дiяльностi [8, с. 34].
Таким чином, ми погоджуемося з дослiдни-цею, що стан готовносп (до дш, вчинк1в, виявiв ак-тивностi, вольових зусиль тощо) - конкретна пози-цiя, енергетичний стан, який мобшзуе особистiсть i становить основний крок до дiяльностi [8, с. 32].
Отже, поняття готовностi ми тюно пов'язуемо з рiвнем сформованостi моб№носп у майбутнiх фахiвцiв освiти - у нашому дослiдженнi вихова-телiв закладiв дошкiльно! освiти. Адже моб№нють визначаеться як готовнiсть фахiвцiв до змш, новов-ведень, мобiлiзацi! уах можливостей для вико-нання професшних функцiй тощо.
У сучаснiй освгтнш практицi соцiальна мобiль-нiсть, активна позищя педагога, вихователя, наставника, !х дiяльнiсть та взаемодiя саме в перюд навчання в ушверситеп стають необх1дними умо-вами успiшного ставлення фах1вця впродовж усь-ого життя. Безпосередне вщношення до успiшно! життево! самореалiзацi! мае соцiальна мобiльнiсть, насамперед у професшнш пiдготовцi сучасного фамвця в умовах вищо! освiти [3].
Зростае значимють формування соцiально! мобшьносп майбутнього вихователя в умовах вищо! педагопчно! освiти, де формуеться осо-бистiсть педагога як органiзатора освггаього про-цесу в соцiальному просторi [4].
Суспiльство може впливати на статуси iндивiдiв, пiдвищувати або знижувати !х. Однi сту-денти, що володшть талантом, енергiею, мо-лодютю, повиннi витiсияти з вищих статуав iнших студентiв, що не володшть цими якостями. За-лежно ввд цього розрiзняють висх1дну i спадну соцiальнi мобiльностi (соцiальний пiдйом та сощальне падiння). Висхiднi течй' професшно!, еко-номiчно! i полiтично! мобшьносп юнують у двох основних формах: як iндивiдуальний пiдйом, або перехвд iндивiдiв з нижчого прошарку до вищого, i як створення нових груп iндивiдiв з !х включенням, що можливе як спiвiснування з уже юнуючими гру-пами цього прошарку або як !х замщення [10] .
Серед основних чиннишв формування соцiаль-но! мобiльностi е профе^. В iнформацiйному сус-пiльствi розвиток передових технологiй дае по-штовх появi нових професiй, що вимагають високо! квалiфiкацi! i шдготовки, з одного боку, i е високо-оплачуваними та престижними - з шшого [10].
Професiю ми отримуемо завдяки здобуттю вищо! освгга, яку можна назвати ще одним прюри-тетним чинником формування сощально! мо6Гль-
ностг М. Вебер зазначае, що саме освГта е чинни-ком сощально! мобГльностГ, як критери домагань на «... позитивнГ або негативш привГле! стосовно соцГального престижу» вказував, по-перше, спосГб життя по-друге, «формальну освГту, що полягае в практичному або теоретичному навчанш Г за-своеннГ вгдповГдного способу життя», Г по-трете, престиж народження чи професп. З Гншого боку П. Сорошн вгдзначав, зауважуе дослгдниця, що «роль каналу, яку виконуе сучасна школа, стае все бшьш значущою, адже, по сутГ, вона взяла на себе функцп, яш ранГше виконувалися церквою, родиною Г деякими Гншими Гнститутами» [7].
1з збГльшенням у суспшьствГ шлькосп людей, як1 здобували вищу освГту, збГльшуеться кшьшсть досяжних статуав, яка зумовлюеться активГзацГею функцп освгга як чинника соцГальних перемГщень. ОсвГта в усьому свГтГ закономГрно стае головним каналом соцГальних зрушень, як правило висхвдних, як1 вмотивовують виникнення складних видГв працГ, великих прибутшв Г престиж!. Завдяки !м класова структура суспГльства стае бшьш вгдкри-тою, а несприятливГ вгдмшностГ у розвитку рГзних соцГальних груп реально пом'якшуються [10].
Вгдтворення соцГальних клаав, груп Г прошаркав, приналежшсть яких зумовлена освГтнГми сертифжатами, впливае на мобГльнГсть студента. Вища школа дае студентам не однакову освГту, нерГвний розвиток здГбностей Г навичок, тому ство-рюеться становище, коли випускники навГть з вищою освггою одержують рГзнГ стартов! можли-востГ у професГйнГй дГяльностГ, що формуе соцГальну мобГльнГсть рГзних титв [13].
Означен! педагогГчнГ категорп, що вщдзерка-люють одну й ту саму проблему, мають при цьому сво! змГстовГ вгдтшки, що суттево доповнюе уяв-лення про феномен «професшна мобГльнГсть» май-бутнього педагога Г утруднюе його трактування [12, с. 87].
Спираючись на виокремленш теоретичнГ принципи й пгд впливом рГзних чиннишв, Н. Головня наголошуе, що як1снГ змши у формуваннГ го-товностГ особистосп до професшно! мобГльностГ визначаються через змГну станГв Г! готовностГ. При цьому на всГх рГвнях майбутньому педагогу по-трГбна ГндивГдуальна педагопчна пГдтримка, мета яко! - мобшзащя можливостей студента, стимулю-вання вольових виявГв у досягненнГ поставлених цшей [8, с. 35-36].
Якщо попередш поколГння набували професГю на все життя, то нишшне мае бути готове до змши професГйно! дГяльносп Г володгш сощально-про-фесГйною мобГльшстю через швидкоплиннГ вироб-ничГ умови. Вгдповщно до нового етапу розвитку суспГльства, професГя бГльше не виступае як центр життевого циклу людини, а представляе одну з можливих форм адаптаци Г творчо! самореалГзацГ! особистостГ [9].
На думку Н. Брижак, мобГльнГсть у педа-гогГчнГй сфер! е особливою яшстю особистостГ, що формуеться в процесГ навчання Г виховання та мае найважливГший вплив на професюналГзм май-бутнього фахГвця [5, с. 68].
М. Варш визначае, що «моб№нють учителя -це здатшсть до змiн, до прийняття нового, до системного мислення, до розумiння взаемозв'язк1в i взаемозалежностi в суспiльному розвитку» [6, с. 32].
У сучасних умовах розвитку вищо! освгга необх1дно враховувати процеси !! регiоналiзацi!, сутнiсть яких зумовлена певними чинниками, зо-крема прагнення молодi здобувати освiту якомога ближче до мiсця проживання. Тому ниш необхщно активiзувати роботу зi створення регiональних унiверситетських комплексiв, здатних яшсно нада-вати освiтянськi послуги. Для забезпечення мобшь-ностi, якосп, доступностi, неперервностi та ефек-тивносп навчання в кожному регiонi Укра!ни ви-никла нагальна потреба в штеграцп зусиль закладiв освiти рiзних типiв та рiвнiв акредитацп, у розроб-леннi та цiлеспрямованiй, поетапнш реалiзацi!' регiональних програм органiзацi! i функцiонування унiверситетiв як науково-освiтньо-виховних ком-плексiв [14, с. 66].
Кожна особистiсть приходить в життя як най-вища цiннiсть, щоб впродовж всього свого життя розвиватися, формувати особистiснi якостi, навча-тися в освгтньому просторi, бути успiшною i щас-ливою, ефективною для сощуму i власне для себе реалiзовувати основнi, найбiльш значущi функцй' людини - бути трудiвником, сiм'янином, громадя-нином. 1ншими словами, вищезазначене можна назвати успiшною життевою самореалiзацiею [19].
У щдсумку вивчення освiти як чинника сощально! мобшьносп можна зробити таке уза-гальнення: люди як члени соцуму знаходяться у постшному русi, а суспiльство - у розвитку. Сощальна мобiльнiсть спираеться головним чином на юторш людства. Звичайно, соцiальнi пе-ремiщення вiдбуваються не просто через подолання iстотних сустльних бар'ерiв, доступнiсть шлях1в для сощального руху студентства залежить i ввд студента як iндивiда, i ввд структури суспiльства, в якому вш живе.
Значущiсть здiйсненого аналiзу полягае в тому, наголошуе Н. Дячок, що вивчення сощально! мобшьносп, зокрема, формування соцiально! мобiльностi вчителiв в умовах навчання в ушверси-теп, е необхiдним i актуальним з позицп штегрова-ного суспiльства та вимог, яш висувае суспiльство до вищо! освгш [10, с. 203-204].
З метою вивчення сучасного стану сформова-носп сощально! мобшьносп у вихователiв до-шшльно! освiти, ми провели опитування серед сту-дентiв спещальносп «Дошкiльна освiта» та вихова-телiв закладiв дошкiльно! освiти. Ми запропонували анкету, що дала можливiсть визна-чити загальний рiвень обiзнаностi з таким поняттям як «соцiальна мобшьшсть».
Розумгння поняття «соцгальна мобшьнкть» не е достатньо вщомою для студенпв та вихова-телiв закладiв дошшльно! освiти, як показали ре-зультати.
Так, зокрема, iз загально! кiлькостi респон-дентiв - 505 учасник1в анкетування, 398, а це - 78,8 % опитуваних, дали стверджувальну вщповвдь, 107
респонденпв, а це - 21,2 %, дали заперечну вщповвдь. Респондента ототожнюють поняття «сощальна мобшьшсть» Гз словами рух, nepexid, змша мкця, пристосування, розвиток, адаnтацiя, вмiння переходити i взаeмодiяти, nepeMiHa, пересу-вання, глобaлiзaцiя.
Щодо взаемозв'язку сощально! мобГльносп з професшною щдготовкою, то результати опитування показали: 307 респонденпв (60,79 %) взаемо-пов'язують соцiaльну мобшьтсть is фаховою niдготовкою майбуттх виxовaтeлiв; 125 респондент (24,75 %) не вбачають цього зв'язку, а 73 (14,46 %) респонденпв не змогли вщповюти на це запитання.
Вплив соцiaльноi мобiльностi на становлення фaxiвця дошкiльноi освiти пгдтверджують 69,5 % респонденпв, заперечують 5,15 % респонденпв, не знають 25,35 % респонденпв.
Основними чинниками, ят впливають на сощальну мобшьтсть, респонденти назвали таю чинники як: освпу, професшну пгдготовку, само-освпу; не впливають на сощальну мобГльшсть такг чинники як: умови пращ, нацюнальшсть; i част-ково впливають шновацшш процеси, статус в сус-пшьствГ, здабносп.
Формування соцiaльноi мобiльностi е бшьш актуальним для виxовaтeлiв - вважае 147 (29,11 %) опитаних; формування сощально! мобшьносп е бшьш актуальним для студeнтiв - так вважае 358 (70,89 %) опитаних. Освiту як одним is чинниюв формування соцiaльноi мобiльностi виxовaтeлiв, вважають 371 респонденпв, що становить 73,47 % вщ загально! кглькосп респонденпв, не тдтриму-ють ще! позици 35 респонденпв (6,93 %), погод-жуються частково з такою точкою зору 99 осГб, що становить 19,6 % респонденпв.
Таким чином, теоретичний аналГз означено! проблеми та аналгз проведеного нами опитування дае можливють зробити наступний висновок.
Проблема формування рГзних видГв мобшьносп зумовлена реформуванням усГе! системи пе-дагопчно! освгга. I хоча теоретичш дослгдження достатньою мГрою розкривають змютове на-повнення даного поняття, значна кглькгсть i сту-денпв, i практичних пращвникгв освгга ще не володшть належним обсягом теоретично! шформацп та практичним досвгдом !! реалГзацп. Отримаш результати опитування визначили доцшьшсть та необхщшсть розробки методики формування сощально! мобшьносп вихователГв заклащв до-шкгльно! освгга у процеа професшно! шдготовки в умовах закладу вищо! освгга.
Список лiтератури
1. Беленька Г. В. Формування професшно! компетентносп сучасного вихователя дошкгльного навчального закладу : монографГя. Ки!в : Ушверси-тет, 2011. 320 с.
2. Бойко Г. О. Взаемозалежносп формування професшних компетентностей та розвитку сощально! мобшьносп майбутшх вихователгв у процеа !х фахово! шдготовки в умовах закладу
вищо! освгга : метод. реком. ЛьвГв : I II I «Полгстарт», 2018. 76 с.
3. Бойко Г. Сощальна мобГльшсть педагога: теоретико-методолопчний аспект. Педагогжа i nсиxологiя npофeсiйноi освти. 2016. № 2. С.66-75.
4. Бойко Г. О. Формування сощально! мобшьносп майбутшх фахГвщв дошкгльно! освгга у процеа фахово! шдготовки. Вища школа i ринок npaцi: iнтeгpaцiя, модepнiзaцiя, iнтepнaцiонaлiзaцiя : збГрник тез доповгдей Всеукр. наук.-практ. конф., м. Мукачеве, 19-21 жовтня 2016 р., Мукачеве : Вид-во МДУ, 2016. С. 27-28.
5. Брижак Н. Професшна мобГльшсть як фахова якгсть майбутнього вчителя. Науковий вiсник Ужгородського нaцiонaльного унiвepси-тету. Педагогжа. Соцiaльнa робота. Ужгород, 2016. Вип. 1. С. 67-70. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuped_2016_1_16.
6. Варш М. Й. Психолопя. Ки!в : Центр учбо-во! лгтератури, 2007. 968 с.
7. Вебер М. Основные понятия стратификации. Социологические иследование. 1994. № 5. С. 147-156.
8. Головня Н.М. РГвш i критерй' готовносп майбутнього педагога до професшно! мобшьносп. Педагогжа вищо'1' та середньо'1' школи. 2014. Вип. 41. С. 31-36.
9. Грицькова Н. В. Особливосп сощально-професшно! мобшьносп вчителя в умовах сучасно! середньо! школи. Науковий вкникДонбасу. 2011. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvd_2011_1_6.
10. Дячок Н. В. Навчання в ушверситеп як один з прюритепв формування устшно! сощально! мобшьносп студенпв. До^дження молодих уче-ниху контeкстi розвитку сучасно'1' науки : матер. IV щорГчно! Всеукр. наук.-практ. конф., 27 берез. 2014 р. Ки!в, 2014. С. 200-205.
11. Концепщя розвитку освгга Укра!ни на перюд 2015-2025 р. URL: http://www.tnpu.edu.ua/EKTS/proekt_koncepc.pdf
12. Луцан Н. I. Педагопчш умови формування професшно! мобшьносп вихователя дошкгльного закладу. Науковий вкник Микола'1'вського державного утверситету iмeнi В. О. Сухомлинського. Пе-дaгогiчнi науки. 2014. Вип. 1 (45). С. 87-89.
13. Оксамитна С. МГжгенерацшна класова та освггая мобшьшсть : монографГя / ред. О. Пазюк. Ки!в : НаУКМА : Аграр МедГа Груп, 2011. 287 с.
14. Онищенко Н. Професшна шдготовка майбутшх учителГв в ушверситетських регюнальних комплексах: европейський вимГр. Рiднa школа. 2013. № 4-5. С. 63-67. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2013_4-5_12.
15. ПрГма Р.М. Формування професшно! мобшьносп майбутнього вчителя: вектори науко-вих дослщжень. Пeдaгогiчнa освта: тeоpiя i практика. Псиxологiя. Педагогжа : зб. наук. праць. Ки!в : Ки!вський ун-т Гм. Б. Гршченка, 2016. С. 41-47
16. Ратушинська А. Педагопчш умови розвитку професшних якостей учителя початкових клаав у процеа самоосвгга. Початкова школа. 2012. № 10. С. 12-15.
17. Сачук Ю. £. Проблема сощально-про-фесшно! мобiльностi сучасного фах1вця у контекстi реформування системи вищо! освiти. Педагоггчний часопис Волит. Луцьк, 2016. № 1 (2). С. 10-15.
18. Стельмах О. В. Роль позитивно! та негативно! Я-концепщ! у формуванш особистосп май-бутнього рятiвника. Фшософсько-психологгчнг ас-пекти духовностг: doeipa як основа змт в економщ
та сусniльствi : збiрник тез II Всеукра!нсько! нау-ково-практично! конференщ! з мiжнародною участю. Львiв : СПОЛОМ, 2016. С. 291-293.
19. Чернуха Н. М. Формування сощально! мобiльностi студенпв в сучасному iнтеграцiйному освiтньому простора 1нновацшт процеси в освiтнь-ому просторi: доступнкть, ефективтсть, яюсть : зб. матер. конф., 13-15 листоп. 2012 р. С. 91-101.
КОМПЛЕКСНОЕ ВЛИЯНИЕ АДАПТИВНЫХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ НА ЗДОРОВЬЕ
ПОДРОСТКОВ
Голованов С.А.,
Государственного университета управления, Директор Центра физической культуры и спорта, кандидат педагогических наук, доцент.
Расулов М.М.
Государственный научно-исследовательский институт химии и технологии элементоорганических соединений, начальник отдела, доктор медицинских наук,
профессор.
COMBINED IMPACT OF ADAPTIVE CAPACITY ON ADOLESCENT HEALTH
Golovanov S.A.,
State University of management, Director of the Center ofphysical culture and sports, candidate of pedagogical Sciences, assistant professor.
Rasulov M.M.
State research Institute of chemistry and technology of Organoelement compounds, head of Department, doctor of medical Sciences, professor.
Аннотация
В статье приведены данные исследования состояния здоровья подростков. Установлена связь здоровья обследуемых с их адаптивными возможностями. Выявлен низкий уровень адаптированности пятиклассников и выявлены дети с психосоматической дезадаптацией, ведущие «нездоровый» образ жизни с фиксированными отрицательными переживаниями. Предположено возникновение у детей с низким уровнем адаптивности психосоматических заболеваний и снижение уровня здоровья в дальнейшем.
Abstract
The article presents data from a study of the health status of adolescents. The connection of the health of the subjects with their adaptive capabilities has been established. A low level of adaptation of fifth-graders was revealed, and children with psychosomatic disadaptation, leading an "unhealthy" lifestyle with fixed negative experiences, were identified. It is assumed that children with a low level of adaptability of psychosomatic diseases and a decrease in the level of health in the future are expected.
Ключевые слова: адаптация, здоровье, напряжение.
Keywords: adaptation, health, strain.
Согласно определению Всемирной организации здравоохранения, здоровье - это состояние полного физического, психического и социального благополучия, а не просто отсутствие болезней и физических дефектов. Примерно такое же определение понятия «здоровье» дано в Большой медицинской энциклопедии.
Среда обитания - это совокупность природных и социальных факторов, влияющих на рост, развитие, общее состояние органов и систем, организма в целом. Компоненты среды обитания (вода,
воздух, пища, почва, климат и др.) способны оказывать прямое или косвенное влияние на здоровье человека в любой возрастной период его развития. Они в той или иной степени вызывают ответную реакцию организма, могут спровоцировать заболевание. Таким образом, здоровье является отражением взаимосвязи организма и среды. Если эти взаимоотношения уравновешены, то человек практически здоров [7].
Здоровье свидетельствует об адаптации и устойчивости организма к меняющимся условиям существования.
