CC BY
25PEDAGOGICAL SCIENCES
НАБУТТЯ ДОСВ1ДУ КУЛЬТУРНО! ПОВЕД1НКИ МАЙБУТНГХ ВИХОВАТЕЛ1В У ПРОЦЕС1
ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ
Курчатова А.В.
Миколагвський нацгональний унгверситет 1мет В. О. Сухомлинського,
доктор фтософи в галуз1 освти, старший викладач кафедри дошкгльноИ освгти
Украша
DEVELOPING THE EXPERIENCE OF CULTURAL BEHAVIOR OF FUTURE EDUCATORS IN THE
PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING
Kurchatova A.
V.O. Sukhomlinskyi National University of Mykolaiv, Doctor of Philosophy in Education, Senior Lecturer of
the Department of Preschool Education
Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп розкрито основш аспекти набуття досвщу культурно! поведшки майбутшх вихователiв у про-цеа фахово! пвдготовки. Проаналiзовано психолого-педагопчну лггературу та нормативно-правову базу з дано! проблеми. Розкрито сутнiсть поняття «культура», «шдиввдуальна культура», «культура поведшки», «професшно-педагопчна культура». Визначено складники цшсного пiдходу до формування культури поведшки майбутшх вихователiв закладiв дошкшьно! освiти пiд час вивчення рiзних освiтнiх компонентiв циклу фахово! подготовки.
ABSTRACT
This article covers the main aspects of cultural behavior training of future teachers in the process of professional training. Analyzed the psychological and pedagogical literature and regulatory framework for this problem. Revealed the essence of the concept of «culture», «individual culture», «behavioral culture», «professional and pedagogical culture». The authors have identified the components of a holistic approach to the formation of behavioral culture of pre-school teachers during the study of various educational components of the cycle of educational training.
Ключовi слова: культура, культурна поведшка, фахова тдготовка, майбутш виховател^ заклад дошкшьно! освгга.
Keywords: culture, cultural behavior, professional training, future educators, preschool education institution.
Постановка проблеми. Перюд навчання у закладах вищо! освгга е одним iз найвадповадальш-ших у процеа становлення особистосп майбут-нього фамвця. Це час, коли формуються основш цшшсш установки, життева позицГя, вщношення до оточуючо! дiйсностi в цшому i до свое! професп, зо-крема. Тому необхiдно щоб у цей перiод освiта за сво!м змiстом стала фундаментом для подальшого удосконалення цiнностей та норм культури, спри-яла формуванню високого рiвня педагогiчно! культури. Саме педагопчна культура спроможна забез-печити майбутшм фахiвцям дошкшьно!' освiти орь ентована на гуманiтарно-особистiсний розвиток, осшльки, нинi у час загострення сощальних та еко-номiчних проблем в укра!нському суспiльствi, зро-стають вимоги до формування у них високих про-фесiйно-моральних якостей, умiння самостшно приймати своечаснi та правильнi ршення, творчо працювати з дiтьми дошкольного вiку з метою на-дання яшсних та своечасних освiтнiх послуг.
Модернiзацiя системи дошшльно! освiти, введения майбутнього фахiвця у широку мiжнародну взаемодш европейського освiтнього простору зу-
мовлюе необхiднiсть упровадження в практику за-кладiв вищо! освгга сучасних пiдходiв у процес фахово! шдготовки здобувачiв вищо! освгга на рiзних рiвнях. У зв'язку зГ стрГмким розвитком шформати-зацп системи вищо! освгга в Укра!ш, спрямовано! на задоволення освгтшх шформацшно-комушка-цшних потреб безпосередшх учаснишв освггаього процесу, та з упровадженням технологш дистанцш-ного навчання проблема формування професшно! культури майбутшх вихователГв закладу дошшль-но! освгга стае особливо актуальною. Зростае увага до культурного рГвня здобувача вищо! освгга, до шдвищення його педагопчно! культури спшку-вання й поведшки та шших аспекпв професшно!' культури фамвця.
Сучасний вихователь закладу дошкшьно! освгга мае бути теоретично та практично спромож-ним проаналГзувати власну професшну компетент-шсть, а також на цш основГ сформувати платформу власного подальшого професшного й культурного зростання, наповненого гумашстичним особистю-ним сенсом та спрямованим на самоудосконалення, саморозвиток й самовиховання.
Анaлiз останшх досл1джень i публiкацiй.
Фундаментальними дослвдженнями проблеми яшс-ного оновлення та вдосконалення змюту професшно! подготовки фах1вц1в дошшльно! освгга стали до-робки наших впчизняних науковщв Л. Артемово!, Г. Беленько!, А. Богуш, З. Борисово!, Н. Гавриш, Л. Завгородньо!, £. Карпово!, О. Кучерявого, I. Лу-ценко, Н. Лисенко, Т. Пошмансько!, I. Рогальсько!-Яблонсько!, Г. Сухоруково!, Т. Степаново! та ш.
На окрему увагу у контекст зазначено! проблеми заслуговують результати проввдних европей-ських науковщв, як1 забезпечують здшснення комплексного анал1зу професшно! тдготовки педаго-пв у дошшльнш сфер1 европейських кра!нах. Серед провщних европейських науковщв виокремлю-ються найб1льш впливов1 групи шмецьких, францу-зьких та европейських дослвднишв особливостей професшно! тдготовки дошк1льних педагопв. Так, стан та перспективи розвитку професшно! освгга дошк1льних педагопв у Шмеччит розкрито тме-цькими вченими М. Кунтером (M. Kunter), Ю. Клусманом (U. Klusmann), Дж. Баумертом (J. Baumert), Д. Р1чтером (D. Richter), Т. Восом (T. Voss), А. Хечвелд (A. Hachfeld) [2, с. 805]. На особ-ливу увагу заслуговують пращ тмецько! дослвд-нищ П. Оберхюмер (P. Oberhumer), яка грунтовно вивчае i технолопчну складову професшно! тдготовки дошшльних педагогiв в £врош в цiлому [1, с. 55].
Освгга i культура залишаються в центрi уваги всього свггового спiвтовариства, тому актуальнiсть дослвдження формування професiйно! культури майбутнiх вихователiв закладiв дошк1льно! освгга як необх1дно! якосп зумовлена вимогами Законiв Укра!ни «Про освпу», «Про вищу освпу» Концеп-цiею розвитку освпи Укра!ни на перюд 2015-2025 рок1в, Галузевим стандартом вищо! освпи та ш-шими державними нормативними документами. Формування професшно! культури у майбуттх фа-х1вщв рГзних сфер дГяльностГ та дослгдження педа-гопчних умов !х формування, що сприяють ефекти-вному функщонуванню розроблених авторських технологш, що мають ютотний вплив на перебГг за-значеного процесу висвилюють так науковщ: В. Гриньова, А. Деркач, Й. 1саев, О. Карпенко, Л. Ншфорова, О. Новицька, Т. Сшрша, Т. Тарасенко та шшг
Видшення iieiuipiiiieniix рашше частин зага-льноТ проблеми. У сучасних умовах змш в Укра!т перед закладами вищо! освпи постало завдання подготовки конкуренто здатних фахГвщв на ринку пращ як в Укра!т так i закордоном. При цьому до фахГвщв, як1 працюють в системГ дошшльно! освгга, сьогодт пред'являються достатньо висок професшт вимоги, пов'язат з вгдповгдним рГвнем !хньо! педагопчно! майстерносп та сформоватстю моральних якостей (толерантности емпати), емо-цшною саморегулящею, що реально допоможе ре-алГзувати очшування дитини i батьк1в у сферГ дошшльно! освгга. Це, в свою чергу, актуалiзуе проблему удосконалення дГяльносп закладiв дошк1льно! освпи. Тож, особливого значення набу-вае питания щодо зростання вимог до професшно!
тдготовки майбуттх вихователiв закладiв дошшльно! освпи задля забезпечення гармоншного розвитку дiтей. Тому сформоватсть у майбутнiх вихо-вателiв закладiв дошк1льно! освiти культури поведшки можна вважати однieю з умов ефективно! органiзацi!' освiтньо-виховно!' роботи в закладi дошшльно! освiти. З огляду на це, проблема формування культури поведшки фахiвцiв дошшльно! освгга стае актуальним питанням наукового по-шуку у сучаснiй педагопчнш науцi.
Сучасний вихователь повинен оволодпи пев-ним оптимальним обсягом рiзноманiтних профе-сiйних умiнь, навичок, компетенцш, тому в основу професiйних вимог покладено рiвень володiння те-оретичним матерiалом та здатнiсть застосовувати теоретичт знания i практичнi вмiння шд час вико-нання самостiйних та творчих завдань як пiд час ау-диторних занять, так i пiд час практично! тдгото-вки на базах практики. Саме тому у тдготовщ фа-хiвцiв з дошшльно! освiти на сучасному етат прюритетно! уваги набувають змiст i методики на-вчання, як1 формують свiтогляд, критичне мис-лення, здаттсть до самопiзнаиия й самореалiзацi!' особистосп у рiзних видах дiяльностi, умшня i на-вички, необх1дних для життевого та професiйного вибору. У зв'язку з цим змiнюеться шдхщ до визна-чення змiсту загальнокультурно! i фахово! щдгото-вки у закладах вищо! освгга на педагопчних факультетах.
Мета статтi. Розкрити основт аспекти на-буття досвiду культури поведшки майбуттх вихо-вателiв у процеа фахово! пiдготовки у закладах вищо! освгга.
Виклад основного матерiалу. У ходi ви-вчення означеного кола проблематики було з'ясо-вано, що наукову дефiнiцiю «педагопчна культура» в науково-педагогiчний лексикон вперше ввiв В. Сухомлинський у сво!й роботi «Розмова з молодим директором школи». Змiст i сутнiсть ще! дефiнiцi!' розкрита у працях «Сто порад учителевi», «Павли-ська середня школа», «Методика виховання колек-тиву». Зокрема, В. Сухомлинський декларуе пози-цiю про те, що «педагопчна культура - це особли-восп вираження особистостi вчителя в професшнш дiяльностi» [14, с. 142]. Тобто педагопчна культура за баченням В. Сухомлинського передбачае висо-кий стушнь оволодшня вчителем сощокультур-ними цiнностями людства. Повтстю погоджуемося з тим, що педагопчна культура е живою творчою педагопкою повсякденно! працi, та педагопки, в як1й теоретичнi закономiрностi процесу впливу на духовний свiт вихованця нiби зливаеться з особис-пстю вчителя. Видатний педагог наголошував на тому, що саме педагопчна культура е зв'язком про-фесшно-педагопчних якостей вчителя з його духовною культурою та розвитком кожного з них до рь вня вищого порядку [18, с. 393]. Не щдлягають сум-нiву погляди В. Сухомлинського стосовно того, що на перше мюце в перелжу компетентного вчителя поставлен широкий свiтогляд i педагогiчна культура. Ввдзначимо, що педагопчна культура е ваго-мим компонентом професiоналiзму усiх фахiвцiв, яш працюють в системi «людина - людина». Не е
винятком Г пращвники дошшльно! освгга, як1 обов'язково повинш мати сформований належний рГвень педагопчно! культури. Щдтримуемо пози-цш провщних науковщв у тому, що лише той фахь вець, який сформований як творча, сощально активна особистють вмГе нестандартно й творчо мис-лити, професшно дГяти Г створювати новГ сусшльш щнносп.
Розглядаючи питання формування культури поведшки майбутнього спещалюта у процеа фахо-во! подготовки, Н. Крилова зазначае, що основи як професшно!', так Г загально! культури закладаються завдяки всебГчнш шдготовщ фахГвця, яка включае: фундаментальну методолопчну та свггоглядну шд-готовку; широку гумаштарну подготовку; теорети-чну Г практичну шдготовку з профшьних дисцип-лш; творчу шдготовку за фахом; шдготовку в галузГ науково-дослодно! роботи, формування навичок са-мостшно! творчо! дГяльносп [6].
На основГ аналГзу психолого-педагопчно! лтге-ратури, можна стверджувати, що «культура» е наборам кодГв та вказуе майбутньому педагогу на до-цшьшсть певно! поведшки Г зумовлюе прогрес в його духовному становленш [7, с. 59; 13, с. 13; 17, с 11]. У нашому дослщженш доречно зазначити, що поняття «андивадуальна культура» мае прояв у пре-зентаци особиспстю себе, вияву назовш свое! вну-тршньо! сутносп «Я». Саме «андиводуальна культура» транслюеться через самовираження людини, передбачае гармонш зовшшшх проявГв та внутрь шшх особливостей. Важливим елементом щдиыду-ально! культури е «культура самовираження», яка проявляеться в самооргашзованш дГяльносп майбутнього фах1вця дошк1льно! освгга. За висновками науковщв, основними характеристиками феномену виступають: незалежш вщ зовшшшх впливГв ди суб'екта самовираження; здатшсть самостшно ор-гашзовувати, виконувати, контролювати, регулю-вати та коректувати свою поведшку; здатшсть пре-зентувати шдиводуальш особливосл, прагнення, переваги, як1 не суперечать нормам культури. Культура поведшки - це сукупшсть форм повсякден-но! поведшки людини, в яких знаходить зовшшне вираження, моральш та естетичш норми ще! поведшки [10].
Сощально-економГчш, культурно-полтгачш негаразди в сучасному сусшльствГ негативно поз-начаються на морально -емоцшному сташ укра!н-щв, на !х загальнш культурГ спшкування та на куль-турГ поведшки загалом. Ниш актуальносп набувае моральне водродження наци, яке грунтуеться на за-своенш дпъми, починаючи з наймолодшого вшу, морально-етичних щнностей, виховання культури поведшки як складово! !х загально! культури.
Саме тому для майбутнього вихователя актуа-льним е питання вивчення етичних засад педагопчно!' професи, а саме: ознайомлення з юторГею вини-киения та становления педагопчних кодекав, правил професшно! поведшки. Адже вихователь мае не тГльки гарно знати фаховГ методики, володгти методикою навчання дггей, а, перш за все, бути но-аем етичних норм та принцишв життя, оск1льки
його поведшка, слово, жест, погляд мають шодГ бь льший вплив на дитину, шж найкращГ педагопчш Г культурш заходи. Несформовашсть культури поведшки майбутнього вихователя призводить до етико-педагопчних помилок у педагопчнш дГяль-носп. Василь Сухомлинський наголошував на тому, що вчителю «треба вмгга розумгти порухи ди-тячого серця. Цього не можна навчитися за допомо-гою якихось спещальних прийомГв. Це досягаеться завдяки високш емоцшно-моральнш культурГ педагога» [19].
Культура моральноТ свiдомостi та поведЬ
нки мають неабияке значення у професи вихователя закладу дошкшьно! освгга. Кожен вихователь повинен бути високоосвГченою, моральною люди-ною, яка знае ва особливосп свое! роботи та розу-мГе важливГсть свого покликання. Адже, сформу-вати майбутню особистють - завдаиия не Гз легких, воно потребуе тяжко! та невтомно! пращ.
Отож, вихователь повинен бути надшений такими якостями: чесшсть, порядшсть, доброзич-ливють, толераитнiсть, гумашзм, моральшсть, культура поведшки. Цей список можна було б продо-вжити. Тобто, лише людина, яка володГе цими рисами мае право називатись «вихователь».
Культура поведшки вихователя вщграе ва-жливе значення для дошшльнят. СпостерГгаючи за вихователем, дни формують свою особисту поведь нки, сво! моральнГ якостГ та особисп погляди. Вихователь, як Г батьки неодмшно е авторитетом для сво!х вихованцГв. Тому вш мае стати уособленням всього найкращого та прекрасного у цьому житп, пГдготувати дГтей до соцГалГзацГ! в рГзних життевих умовах. СлГдкуючи за манерою поведшки вихова-теля, дитина створюе свое бачення «правильно - не правильно», «добре - погано», «позитивне - нега-тивне». Тож вихователь дней дошкольного вГку повинен правильно розставити життевГ орГентири на користГ дГтей, а для цього вш сам повинен мати пра-вильнГ уявлення про навколишнш свГт та людей у ньому.
Вихователь передбачае не формальне знання дитиною правил поведшки, але й певний рГвень ро-звитку моральних почутпв. I якщо формальне «знання зарозумше», то «любов спонукальна», тобто навчае почуттям Г почуттю, ставленню через стан власно! душГ. I в цьому аспекп вихователь повинен турбуватися передусГм не про те, яш якостГ вГн прагне розвинути в маленько! дитинГ, а про те, як виявити саме в собГ цГ почуття стосовно дитини. Не !! зробити терплячою, доброзичливою, небайду-жою, а розкрити щ почуття у сво!й душГ та спряму-вати !х на дитину.
Вихователь стае не просто прикладом для на-слГдування, а джерелом пробудження серця свого вихованця. Не формальним дзеркалом, у яке дивиться дитина, а теплом, що пробуджуе кращ па-ростки альтру!стичних якостей душГ [3, с. 7]. Тому найбГльш глибиннГ й адекватш моральнГй необхГд-ностГ переконання формуються на свГтоглядному рГвнГ свдомосл, у тГсному взаемозв'язку з духов-ними та науковими переконаннями. При цьому знання стають переконаннями тодГ, коли вони
пройшли через почуття i е наслiдком пережитого досввду. Переконання, не з!грт почуттями, однобоко ращональш та сухi. Переконаннями стають тi моральнi знаиия, як1 не лише засвоеш, але i творчо перероблеш iидивiдом вiдповiдно до власного свь тогляду, що несуперечливо вписуються в його вдейш прагнения i стаиовлять його компонент. Щд впливом уже сформованих переконань утворю-ються звички, як1 виявляють сенс вчиншв педагога.
Першi знания та практичш навички по ознайо-мленню iз змiстом, структурою, характером i спе-цифiкою майбутньо! професп вихователя студенти Микола!вського нацiонального унiверситету iменi В. О. Сухомлинського отримують на першому ку-рсi щд час вивчення дисциплiн «Унiверситетськi студи», «Педагогiка», «Дошшльна педагогiка», «1с-торiя педагогiки»». У процеа вивчення цих осви1-шх компонентiв ми зосереджуемо увагу студенлв на засвоеннi ними знань !з таких питань: педагоп-чна д!яльшсть, педагогiчна культура, функци вихователя дней дошкольного вшу, вимоги до його осо-бистосп, основи самооргашзацп здобувача вищо! освгга у закладi вищо! освгга. На практичних занят-тях здобувачi вищо! освгга спещальносп 012 «До-шк1льна освiта» навчаються визначати основи! про-фесiйно-значущi якосп та характеристики особис-тiсно-орiентованоl педагопчно! культури вихователя, а також складати професiограму май-бутнього вихователя.
Формуванню культури поведшки у майбутнiх вихователiв сприяе освггаш компонент «Педагоп-чна творч^ть з психолопею дитячо! творчосп». Викладаючи цю дисципл!ну, ми ставимо мету щодо формування у майбутнiх вихователiв моральних цiнностей педагопчно! професп, розвиток у них умшня бачити i вирiшувати проблеми, що виника-ють у освггаьому процесi, з дотриманням етичних принцитв i норм поведiнки. При вивченш курсу ознайомлюемо студентiв !з поняттям «педагогiчна етика вихователя» та змютом етичного кодексу вихователя; моральними вимогами до професiйно! дь яльносп вихователя; етичними основами спшку-вання педагога та етичними засадами педагопчно! д!яльиосп в процесi розв'язання конфлшту; загаль-ними складовими етично! культури.
На практичних заняттях ми використовуемо р!зш форми роботи !з студентами. Досить добре за-рекомендували себе проведения дшових ^ор, дис-кусш та диспупв, розгляд педагогiчних ситуацiй. Ц форми, методи i прийоми допомагають форму-ваиню культури поведiнки майбутнiх вихователiв у процеа фахово! подготовки. Наведемо приклади: iнтерв'ю («Педагогiчнi щнносп сучасного вихователя»); диспути («Професiйне самовдосконалення вихователя - це необхвдшсть чи и!?»); дебати («За-стосуваннi штеграцшного подходу з позицш педагога та дитини»); «Мшрофон» («Як1 функци мае ви-конувати сучасний вихователь?», «Яким повинен бути вихователь»); «Незакончен! речения» («Особ-ливостями культури поведшки вихователя закладу дошкшьно! освгга е ...», «Шзитною карткою вихователя е ...» та ш.); дшов! !гри («Кроки до педагопчно! майстерносп»); техиолопя «к1нодидактика» та
шше. Шд час проведения дшово! !гри «Кроки до педагопчно! майстерносп» пропоиуемо студентам виконати таку вправу «Намалюй культуру поведь нки». Час виконания - 25 хвилин.
Мета: з'ясувания поияття «педагопчна культура» та дослвджения асощативного ряду сл!в, яш з цим поияттям асоцшються.
Матер!али: флш-чарт, маркери, патр А4 для кожного студента.
Змют: студенти отримують листки паперу, на яких !м пропоиують намалювати картину, яка асо-щюеться з поняттям «культура поведшки». Шсля завершения роботи кожен презентуе !!, обгрунтову-ючи, що саме значить цей малюнок.
Тренер записуе ключов! асощацп на флш-ча-рп. Шсля дискусп можна тдвести тдсумки.
Питання для обговорення:
Що спшьного мають ваш! асощацп з поняттям «культура поведшки»?
Чому «культура поведшки» мае лише позити-вш асощацп та волод!е позитивним значениям?
«Рефлекая»
Мета: отримання зворотного зв'язку.
Змют: учасники по колу висловлюються про те, як вони себе вщчували на занятп, що сподоба-лося, що и!.
Обов'язковими шд час практичних занять е програвання з! студентами р!зних педагопчних ситуацш, з якими досить часто зустр!чаються вихова-тел в заклад! дошшльно! освгга (деяк1 з педагопч-них ситуацш студенти записують у щоденники педагопчно! практики, яку проходять в закладах дошшльно! освгга впродовж усього циклу навчання на спещальносп, а в процеа практично! тдготовки шд час практичних занять студенти вчаться аналь зувати !х, встановлювати причини !х виникнення, звертати увагу на зовшшш чинники, псих!чний ! фь зичний стан дней, пропонувати самостшш способи розв'язання цих ситуацш ! як на щ ситуацп ввдреа-гував вихователь-наставник), ми намагаемся на-вчити !х розумгга ситуацш, ставити перед собою мету та формулювати педагопчне завдання, як1 до-поможуть розв'язанню ще! та шших ситуацш у по-дальший самостшнш професшиш д!яльиосп.
Тому в процеа становления майбутнього вихователя шд час фахово! тдготовки в заклад! вищо! освгга вважаемо одним !з основних завдань знахо-дити оптимальш шляхи, методи, форми, засоби га-рмоншного формування штелекту ! культури по-чутпв, сильно! вол! та характеру. Також надання окремих знань з педагопчно! культури як засобу опанування етично-культурними знаниями для формування майбутшм вихователем власного сощо-культурного досвщу, глибоке знания методолог!! науки й умшня використовувати !! досягнення на практищ з урахуванням духовно! сфери вихованщв, одночасно використовуючи знания з педагопки та психолог!! для налагодження спшьио! д!яльиосп закладу дошкшьно! освгга та громадськосп з метою свщомого високодуховного виховання тдростаю-чого покол!ння.
Висновки i пропозици. Фахова тдготовка майбутнiх виховател!в заклад!в дошк1льно! осв!ти е
оргашзованим освгтшм процесом в закладi вищо! освiти, спрямованим на оволодшня спецiальними знаниями, вмiннями i навичками, розвиток особис-тiсно-професiйних якостей, необхщних для подаль-шо! усшшно! педагопчно! дiяльностi та формування високоморальних якостей особистостi. Формування компетентного вихователя - це сощально значуща проблема, вiд розв'язання яко! залежать устх гумашзацп системи освiти, шдвищення зага-льно! культури у суспiльствi та перспективи розви-тку сучасно! людини Щдсумовуючи вище сказане, зазначимо, що набуття культури поведiнки педагога е характеристикою рiвия й якосп дiяльностi, що передбачае фаховi знаиия, практичнi вмiния та навички, значущi здiбностi, особистiснi якостi, яш вiдносяться до конкретного виду пращ.
Лггература
1. Oberhuemer P. The Early Childhood Education Workforce in Europe Between Divergencies and Emergencies? International Journal of Child Care and Education Policy. Vol. 5. No. 1. 2011. P. 55-63.
2. Professional Competence of Teachers: Effects on Instructional Quality and Student Development. Journal of Educational Psychology American Psychological Association. Vol. 105. No. 3. P. 805820.
3. Бех I. Особистюно зорiентоване виховання: шляхи реалiзащi. Рщна школа. 1999. № 12. С. 7-11.
4. Беленька Г. В. Культурно-освине середо-вище ВНЗ як чинник формування професшно! ком-петентносп майбутнього педагога. Оновлення змь сту, форм та методiв навчання i виховання в закл. освгш: зб. наук. пр. 2011. Вип. 1(44). С. 17-21.
5. Борисова З. Н. Теорiя i практика дошшль-но! освiти в Украiнi: монографiя. Ки!в, 2011. 231 c.
6. Горопаха Н. М. Педагопчна практика за вимогами кредитно-модульно! системи: навч. по-сiб. для студ. вищ. навч. закл. напряму пiдготовки «Дошшльна освiта». Ки!в: Слово, 2014. 232 с.
7. Зинченко Е. В. Самораскрытие личности как ёё социально-психологическое явление. Прикладная психология. 1998. №5. С. 59-69.
8. Иванова Т. В. Культурологическая подготовка будущего учителя: монография. К.: ЦВП, 2005. 282 с.
9. Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя: учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений. М.: Академия, 2002. 208 с.
10. Ковшар О. Оргашзащя групово! дГяльносп студента. Актуальш проблеми дошшльно! та поча-тково! освгга: матерГали м1жнар. наук.-практ. конф. (4-5 травня 2011 р.). Херсон: Айлант. 2011. С. 329331.
11. Ковшар О. Формування шновацшного ми-слення майбутшх педагопв-дошшльнишв. КерГв-ництво процесом створення сощокультурного простору в дошшльних навчальних закладах для розви-тку загально! креативносп учаснишв педагопчного процесу: зб. наук. та наук.-метод. праць. Кривий Р1г: КДПУ, 2011. С. 4-9.
12. Коновалова К. I. До проблеми професшно! тдготовки майбутшх вихователГв до педагопчно! дГяльносп. Науковий вюник Микола!вського нацю-нального ушверситету Гмеш В. О. Сухомлинського. Педагопчш науки: збГрник наукових праць / за ред. Т. М. Степаново!. Микола!в: МНУ Гмеш В. О. Сухомлинського, травень 2015. № 2 (49). С. 88-92.
13. Кононко О. Л. Культура самовираження майбутшх педагопв як особиспсний феномен. Психолопя та педагопка: необхвдшсть впливу науки на розвиток практики в Укра!ш: збГрн. тез мГж-нар. наук.-практ. конф. ЛьвГв: ГО «ЛьвГвська педагопчна спшьнота». 2017. С. 13-18.
14. Кравцов В. О. 1де! В. О. Сухомлинського про формування педагопчно! культури вчителя. НауковГ записки Юровоградського ДПУ Гм. В. Вин-ниченка. СерГя: Педагопчш науки. 2003. №52. Ч. 1. С. 142-146.
15. Луценко I. О. Теоретико-методичш засади тдготовки майбутшх вихователГв до оргашзацп ко-мушкативно-мовленнево! дГяльносп дней старшого дошшльного вшу: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.08. Ки!в, 2013. 40 с.
16. Мороз-Рекотова Л. Критерп, показники та рГвш сформованосп професшно-комушкативно! культури майбутшх вихователГв закладГв дошкшь-но! освгти. Педагопчш науки: теория, юторГя, шно-вацшш технологи. 2019. № 7 (91). С. 243-254.
17. Омельченко Е. А. Самовыражение и культура самовыражения педагогов и студентов педагогических ВУЗов. Теория и практика образования в современном мире: материалы II междунар. на-учн. конф. СПб.: Реноме. 2012. С. 11-14.
18. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором. Вибраш твори в 5 т. Ки!в: Радянська школа.Т. 4. С. 393-626.
19. Сухомлинський В. О. Серце вщдаю дтям. Вибраш твори: у 5-ти т. Ки!в: Радянська школа, 1976. Т. 3. 670 с.
