CC BY
27l/TS L©2020 Контент Дос™ според лщеюиягаСС by-nc 4.0 Алексеенко-Лемовська Людмила Владиславiвна
(CCJ Viz v^ This is an open access article under the CC BY-NC 4.0 license ______ . „л„,л,ттт«т 1г,т/мг.,т1т.л¥
^^B|si|:id(https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/) ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ РОЗВИТКУ МЕТОДИЧНО1 ...
UDC 373.2.
DOI: 10.34671/SCH.BSR.2020.0404.0001
ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ РОЗВИТКУ МЕТОДИЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 ВИХОВАТЕЛ1В ЗАКЛАД1В ДОШК1ЛЬНО1 ОСВ1ТИ
© 2020
ResearcherlD: L-3162-2018
ORCID: 0000-0001-5391-0719
Алексеенко-Лемовська Людмила Владиславiвна, кандидат педагопчних наук, доцент, начальник ввддшу шституцшного аудиту Управлтня Державно! служби якост1 освти у Кшвськш област1 (02000, Украша, Кшв, вул. 1саакяна, 18, e-mail: al-lem17@ukr.net)
Анотащя. Метою дано! статп е вивчення проблеми формування методично! компетентносл виховател1в за-клад1в дошшльно! освгга. У робол обгрунтовано необхвдшсть розробки та впровадження педагопчно! модел1 формування методично! компетентносл виховател1в заклад1в дошкшьно! освгга, що потребуе д1агностики реального р1вня сформованосл ще! компетентности Шд професшною компетентшстю розум1еться комплексний ресурс осо-бистосл, який залежить ввд необхвдного для цього набору професшних компетенцш. Включае в себе предметну (спещальну), психолого-педагопчну, диференцшовано-педагопчну, методичну, рефлексивну складов!. Структура компетентносл фах!вця включае досвщ (знання, вм!ння), ор!ентац!ю (потреби, цшносл, мотиви, вдеали), як!сть (здатн!сть до синергетичних прояв!в, адаптац!я, масштабування та штерпретащя, саморозвиток, !нтеграц!я, передача знань). Структура методично! компетентносл як результат навчання майбутн!х виховател!в заклад!в дошшльно! осв!ти обумовлена тим, що !! складовими е ключов!, основш, спец!альн! та частково профес!йн! компетентности кожна з яких мае тзнавальний, д1яльшсний та особист!сний аспект. Методична компетентшсть розглядаеться як компонент професшно-педагопчно! компетентност! виховател!в, що сп!вв1дносяться як загальне та часткове вщ-поввдно. У статт! описано процес експериментально! д!агностики р!вня сформованост! методично! компетентност! виховател!в заклад!в дошшльно! осв!ти. Розглядаються теоретичн! аспекти р!вн!в педагог!чно! освгга, критер!! та показники !х визначення. На основ! теоретичного дослщження проблеми визначення р!вня особист!сно! осв!ти у дослщженш була розроблена система критерпв та показнишв формування методично! компетентност! виховател!в заклад!в дошшльно! осв!ти, реал!зована !х детальна характеристика. На основ! системи критерив та показник1в у статт! охарактеризовано та визначено р!вш сформованост! дослщжуваних профес!йно значущих якостей виховате-л!в заклад!в дошшльно! освгга за допомогою використання д!агностичних засоб!в.
Ключовi слова: вихователь закладу дошшльно! осв!ти, методична компетентн!сть, компетентн!сний пвдхщ метод формування методично! компетентност!, педагопчна модель, педагог!чна д!агностика, р!вш, критер!!, показники.
OF DETERMINING THE LEVEL OF FORMATION OF METHODOLOGIKAL COMPETENCE OF TEACHERS OF PRESCHOOL EDUCATION
© 2020
Aleksieienko-Lemovska Lyudmila Vladislavivna, Candidate of Pedagogic Sciences, associate professor, Head of the institutional audit department Department of the State Service for Education Quality in Kyiv Region (02000, Ukraine, Kyiv, Isaakyana Street, 18, e-mail: al-lem17@ukr.net)
Abstract. The purpose of this article is to study the problem of formation of methodical competence of teachers of preschool educational institutions. The paper substantiates the need for the development and implementation of a pedagogical model of formation of methodical competence of teachers of preschool education, which requires the diagnosis of the real level of formation of this competence. The article describes the process of experimental diagnostics of the level of formation of methodical competence of teachers of preschool education. Content of professional competence of a pedagogue of one or another major is determined by qualification characteristics. It constitutes a normative model of a pedagogue's competence, reflecting theoretically substantiated professional knowledge, abilities, skills. A qualification characteristics is in fact a compilation of generic requirements to a pedagogue at the level of his/her theoretical and practical experience. By conditional separation of professional competence from other personal transformations we mean that acquisition of knowledge is not a goal in itself but a very important condition for production of «knowledge in action», i.e. abilities and skills as a main criterion of a professional readiness. Understanding the essence of pedagogical abilities allows to understand their internal structure, i.e. an interdependent connection between actions (components of abilities) as relatively individual personal abilities. The structure of methodical competence as the result of the training of future educators of pre-school institutions is due to its components being the key, basic, special and partly professional competencies, each of which has a cognitive, activity and personal aspect. The paper deals with the theoretical aspects of the levels of pedagogical education, criteria and indicators of their definition. On the basis of this theoretical study of the problem of determining the level of personal education in the study was developed a system of criteria and indicators of formation of methodical competence of teachers of preschool education, and implemented their detailed characteristics. On the basis of this system of criteria and indicators in the article characterized and determined the levels of formation of the studied professionally significant quality of teachers through the use of diagnostic tools.
Keywords: teacher of preschool education, methodical competence, competence approach, method of formation of methodical competence, pedagogical model, pedagogical diagnostics, levels, criteria, indicators.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОСТОЯНИЯ РАЗВИТИЯ МЕТОДИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ВОСПИТАТЕЛЕЙ ДОШКОЛЬНЫХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ
© 2020
Алексеенко-Лемовская Людмила Владиславовна, кандидат педагогических наук, доцент, начальник отдела институционального аудита Управление Государственной службы качества образования в Киевской области (02000, Украина, Киев, ул. Исаакяна, 18, е-mail: al-lem17@ukr.net)
Аннотация. Целью данной статьи является изучение проблемы формирования методической компетентности воспитателей учреждений дошкольного образования. В работе обоснована необходимость разработки и внедрения педагогической модели формирования методической компетентности воспитателей учреждений дошкольного об-Балканско научно обозрение. 2020. Т. 4. № 4(10) 5
Aleksieienko-Lemovska Lyudmila Vladislavivna OF DETERMINING THE LEVEL OF FORMATION ...
@0®
©2020 Контент достъпен според лицензията CC BY-NC 4.0 This is an open access article under the CC BY-NC 4.0 license 'https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/)
разования, что требует диагностики реального уровня сформированности данной компетентности. Под профессиональной компетентностью понимается комплексный ресурс личности, который зависит от необходимого для этого набора профессиональных компетенций. Включает в себя предметную (специальную), психолого-педагогическую, дифференцированно-педагогическую, методическую, рефлексивную составляющие. Структура компетентности специалиста включает опыт (знания, умения), ориентацию (потребности, ценности, мотивы, идеалы), качество (способность к синергетическим проявлениям, адаптацию, масштабирование и интерпретацию, саморазвитие, интеграцию, передачу знаний). Структура методической компетентности как результат обучения воспитателей учреждений дошкольного образования обусловлена тем, что ее составляющими являются ключевые, основные, специальные и частично профессиональные компетентности, каждая из которых имеет познавательный, деятельностный и личностный аспект. Методическая компетентность рассматривается как компонент профессионально-педагогической компетентности воспитателей, соотносятся как общее и частичное соответственно. В статье описан процесс экспериментальной диагностики уровня сформированности методической компетентности воспитателей учреждений дошкольного образования. Рассматриваются теоретические аспекты уровней педагогического образования, критерии и показатели их определения. На основе теоретического исследования проблемы определения уровня личностного образования в исследовании была разработана система критериев и показателей формирования методической компетентности воспитателей учреждений дошкольного образования, их подробная характеристика реализации. На основе определенной системы критериев и показателей в статье охарактеризованы и определены уровни сформи-рованности исследуемых профессионально значимых качеств воспитателей учреждений дошкольного образования посредством использования диагностических средств.
Ключевые слова: воспитатель заведения дошкольного образования, методическая компетентность, компетент-ностный подход, метод формирования методической компетентности, педагогическая модель, педагогическая диагностика, уровне, критерии, показатели.
ВВЕДЕННЯ
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. В сучасному свт змшюегься роль педагога закладу освгга, розширюсться коло його особисто! ввд-повщальносл. Сучасному фах1вцю галузi освгга, зокре-ма, вихователю закладу дошшльно! освгга, необхвдно вмгга працювати в команд^ спшьно планувати освггаю дiяльнiсть, працювати у вiртуальному середовищi та вщкритому освггаьому простор^ ввдстежувати й направ-ляти розвиток шдиввдуальних успiхiв здобувачiв освь ти, органiзовувати проектну дiяльнiсть i брати участь в проектах, надавати професiйнi консультаци батькам вихованцiв, штегрувати дiтей зi спецiальними освггаь ми потребами. Педагогу закладу освгга необхщно вмiти органiзувати дiяльнiсть дiтей в шновацшнш освггаьо-му середовищi. В рамках сучасно! освггаьо! парадигми мета освгга - розвиток особистостi, розкриття i розвиток И задатк1в. Компетентшсна модель освiти розробляеться такими дослщниками, як В. А. Адольф [1], Т. Н. Гущина [2], Р. Едвардс [3], М. О. Князян [4], Н. В. Кузьмша [5], Я. Штерс [6], О. В. Савченко [7], Н. Шармахд [8], та ш. [9-11].
Методична компетентшсть е однiею з важливих складових професшно! дiяльностi вихователiв закладiв дошшльно! освiти. Пiдвищення рiвня сформованостi дано! компетентносл передбачае розробку i впровадження педагопчно! моделi розвитку методично! компетенцп вихователiв закладiв дошкiльно! освгга. Розробка дшсно ефективно! педагогiчно! модел1 вимагае вивчення реального рiвня сформованостi методично! компетентностi педагогiв дошшльно! освгга.
Аналгз остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрунтову-еться автор; видтення невирШених ранШе частин загально'1 проблеми. Формування методично! компетентносл вивчаеться в психолого-педагопчнш науш з рiзних позицш, зокрема й на основi дiяльнiсного шдходу, що передбачае едшсть особистостi, свiдомостi та дiяльно-сл, взаемозв'язку дiяльностi та спiлкування. Науковщ по-рiзному тлумачать сутнiсть компетентнiсного шд-ходу. Поняття професiйно! компетентностi педагога, як зазначае Р. Едвардс, виражае едшсть його теоретично! i практично! готовносл до здiйснення педагогiчно! да-яльностi i характеризуе його професюнал1зм. У зв'язку з цим, професшна компетентнiсть визначаеться рiвнем прояву професшно! готовностi до реалiзацi! професiйно! дiяльностi [3]. М. О. Князян визначае ключовi компе-тентностi для спещалюта будь-якого фаху: науково-шз-навальна, професшна, комушкативна, полiкультурна, соцiальна, iнформацiйно-технологiчна та компетент-
шсть саморозвитку [4]. Я. Штерс наголошуе на значен-ш постiйного професiйного розвитку та рефлексивного аналiзу практично! дiяльностi, адже яшсть освiтнiх по-слуг пов'язана з професшними та компетентними фа-х1вцями галузi освiти [6]. За О. В. Савченко, загальною !деею компетентшсного пiдходу е компетентнiсно-орi-ентована освгга, спрямована на комплексне засвоення знань i способiв практично! дiяльностi, завдяки яким людина успiшно реалiзуе себе в рiзних галузях життедi-яльносп [7]. Н. Шармахд наголошуе, що для придбання професiоналiзму потрiбнi ввдповщш здiбностi, бажання i характер, готовшсть постiйно вчитися i вдосконалюва-ти свою майстершсть при запровадженнi компетентно! системи професшно! освгга з врахуванням теоретичних !дей i практично! дiяльностi [8].
Таким чином, в контексп педагогiчно! дiяльностi методична компетентнiсть розглядаеться як один з ос-новних елеменпв професiйно! компетентностi педагога, здатшсть розпiзнавати i вирiшувати методичнi завдання, проблеми, що виникають в ходi педагогiчно! дiяльностi.
Але, незважаючи на науковi розв1дки, проблема розвитку методично! компетентносп вихователiв закладiв дошшльно! освгга залишаеться актуальною та потребуе подальшого досл1дження й обгрунтування.
МЕТОДОЛОГ1Я
Формування ц1лей статт1. Метою даного досль дження е розробка пiдходiв визначення стану розвитку методично! компетенцп вихователiв закладiв дошк1ль-но!освгга.
Постановка завдання. Вщповвдно до методики реа-лiзацi! педагогiчно! дiагностики визначити критерп та показники, охарактеризувати рiвнi розвитку методично! компетентностi вихователiв заклащв дошк1льно! освiти та проаналiзувати проведену експериментальну дiагнос-тику рiвня розвитку методично! компетентносл вихова-телiв заклащв дошк1льно! освiти.
Методи, методики та технологи, що використовува-лися. Методолопчна основа дослвдження розроблена на основi врахування положень компетентнiсного, середо-вищного, системно-дiяльнiсного пiдходiв. Реалiзацiя мети i завдань досл1дження передбачала звернення до наступних унiверсальних методiв наукового шзнання: аналiз, синтез, моделювання, узагальнення; теоретичних методiв: iдеалiзацiя, проектування; емпiричних методiв: спостереження, тестування, анкетування, педагогiчна дь агностика, педагогiчний експеримент.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. В структурi професшно-педагопчно! компетентносл ви-хователя провщна роль належить методичнiй компе-
@0®
©2020 KoHTeHT flocrbneH cnopeg nnneranaTa CC BY-NC 4.0 This is an open access article under the CC BY-NC 4.0 license (https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/)
Алексеенко-Лемовська Людмила Владиславiвна ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ РОЗВИТКУ МЕТОДИЧНО1 ...
тентносп, оск1льки !! сформованiсть дозволяе вирГшува-ти професiйнi завдання в процес реалiзацi! цiлей освiти, виховання i розвитку дiтей. Методичну компетентнiсть визначають як сформовану на базовому рiвнi здатнiсть i готовнiсть до проектування i здiйснення освiтнього процесу, а також до рефлекси власно! педагопчно! дь яльностi. Змiст методично! компетентносп визначаеться структурою провiдно! дiяльностi педагога, що дозволяе говорити про не! як про функцюнальний компонент. Адже, основними завданнями органiзацi! методично! роботи в заклащ дошк1льно! освiти е: тдвищення про-фесiйного i культурного рiвня педагогiв; вдосконалення методiв i стилiв взаемодi! з дiтьми на принципах гумаш-зацi! та демократизаций вдосконалення вмiнь та навичок вихователiв щодо органiзацi! творчо!, дослiдницько!, самостшно! дiяльностi дiтей; формування вмiнь та навичок анал1зу педагогом освггаього процесу в цiлому та са-моаналiзу свое! працi; залучення вихователiв до дослвд-ницько! дiяльностi на основi iнновацiйних методик [12].
Говорячи про проблему визначення рiвня методично! компетентносп вихователiв закладiв дошк1льно! освгга, необхвдно уточнити значення аналiзованого поняття. В даному дослiдженнi поняття «рiвень» будемо розгляда-ти як стушнь, величину розвитку певного педагопчно-го явища, факт його диференцшвання або класифжаци [13]. У педагогiчнiй науц рiвень сформованостi певного особистiсного утворення визначають по ряду критерив як оптимальних зразшв для порiвняння з реальними яви-щами.
В рамках даного дослвдження критерiй, следом за З. А. Мендубаевой, будемо розглядати як вдеальний зразок, що виражае вищий, найдосконалiший рiвень до-слiджуваного явища. Шляхом порiвняння з критерiем реальних явищ, можна встановити ступiнь !х ввдповвд-ностi, наближення до норми, идеалу [14].
Для визначення рiвня сформованостi методично! компетентностi вихователiв заклащв дошк1льно! освiти нами були вщбраш так1 об'ективнi (вiдповiдно до кла-сифiкацi! критерi!в А. К. Марково!) [15] критерi!:
- мотивацiйний;
- когштивний;
- технологiчний;
- рефлексивний.
Вибiр мотивацiйного критерiю обумовлений наяв-нiстю мотивацi! до методично! роботи, здiбностей i го-товностi до творчо! самореалiзацi! педагога в методич-нiй i педагогiчнiй дiяльностi.
Вибiр когнiтивного критерш обумовлений необхвд-шстю вiдображення в професiйнiй дiяльностi виховате-ля закладу дошкiльно! освiти системного рiвня функць онування методологiчних, методичних i дослвдницьких знань, здатнiсть актуалiзувати !х у разi потреби.
Технолопчний критерiй обраний, виходячи з необ-хiдностi сформованостi у вихователiв заклащв дошкшь-но! освiти професiйно-методичних умшь, навичок педагога в обласп методики, здатностi до оптимального поеднання методiв професiйно! педагогiчно! дiяльностi, власного результативного професшного досвiду методично! роботи виховател1в закладiв дошк1льно! освгга.
Вибiр рефлексивного критерiю пов'язаний з необхвд-шстю аналiзувати власну дГяльшсть з метою самовдо-сконалення.
Необх1дною складовою професiоналiзму людини е професiйна компетентшсть. Сучаснi пвдходи Г тракту-вання професшно! компетентносп досить рГзш Пере-важають визначення професшно! компетентносп як «поглибленого знання», «стану адекватного виконання завдання», «здГбносп до актуального виконання дГяль-носп». Професшна компетентшсть визначаеться рГвнем прояву професшно! готовносп до реалГзаци професшно! дГяльносп.
Стан розвитку або рГвень критерш фшсують показ-ники, як1 представляють собою явища або поди, за яки-ми можна судити про динамику певного процесу [16].
Застосування показнишв дозволяе ощнити як1сть Г рь вень сформованосп певного особиспсного утворення.
Так, до кожного Гз зазначених критерив у рамках до-сл1дження були вщбраш ввдповвдн показники, що доз-воляють визначити ввдповвдшсть рГвня сформованосп того чи шшого особиспсного освгга в структурГ методично! компетентносп виховател1в закладГв дошк1льно! освгга.
Показниками мотивацшного критерш були:
- стшка мотиващя Г штерес до методично! роботи;
- готовшсть до творчо! самореалГзаци в методично! дГяльносп.
Показниками когштивного критерш були:
- пошформовашсть про форми, методи, прийоми методично! роботи;
- знания сучасних технологш методично! роботи в закладГ дошк1льно! освгга.
Показниками технолопчного критерш були:
- наявшсть професшно-методичних умшь Г навичок;
- здатшсть до оптимального поеднання методГв професшно! педагопчно! дГяльносп.
Показниками рефлексивного критерш були:
- рГвень сформованосп методично! рефлекси;
- здатшсть до самоанал1зу Г самооцшки.
Виходячи з певних критерив Г показнишв, охарактеризовано рГвн розвитку методично! компетентносп вихователГв закладГв дошкшьно! освгга:
- допустимий;
- продуктивний;
- творчий.
Творчий рГвень розвитку методично! компетентносп характеризувався стшкою мотиващею та штересом до методично! роботи; готовшстю до творчо! самореалГзаци в методично! дГяльносп; обГзнашстю щодо форм, методГв, прийомГв методично! роботи; знанням сучасних технологш методично! роботи в заклащ дошкшьно! освгга; наявшстю професшно-методичних умшь Г навичок; здатшстю до оптимального поеднання методГв професшно! педагопчно! дГяльностц достатшм рГвнем сформованосп методично! рефлекси; здатшстю до самоаналГзу Г самооцшки.
Для продуктивного рГвня розвитку методично! компетентносп вихователГв заклащв дошкшьно! освгга властивГ стшка мотиващя Г штерес до методично! роботи, обГзнашсть щодо форм, методГв, прийомГв методично! роботи; знання сучасних технологш методично! роботи в заклащ дошкшьно! освгга; наявшсть професшно-методичних умшь Г навичок; здатшсть до самоанал1зу Г самооцшки. У той же час респондента даного рГвня не завжди готовГ до творчо! самореал1заци в методично! дГяльносп; були здатш до оптимального поеднання методГв професшно! педагопчно! дГяльносп. РГвень сформованосп методично! рефлекси у них був недо-статшм.
Базовий рГвень розвитку методично! компетентносп був притаманний вихователям вихователГв закладГв дошк1льно! освгга, обГзнаним з формами, методами Г при-йомами методично! роботи; з сучасними технологГями методично! роботи в заклащ дошк1льно! освгга [17]. У них були сформован професшно-методичн вмГння Г навички. У той же час !х мотивацГя Г Гнтерес до методично! роботи були фрагментарними. Вони не були готовГ до творчо! самореалГзаци в методично! дГяльностГ, оптимальне поеднання методГв професГйно! педагогГчно! дГяльностГ, самоанал1зу, самооцГнки. РГвень сформованостГ методично! рефлекси в них був низьким.
На основГ визначених критерГ!в, показникГв Г рГвшв вГдбулася первинна дГагностика рГвня сформованостГ методичних компетентностГ вихователГв заклащв дошкшьно! освгга. Респонденти дослвдження: вихователГв закладГв дошкГльно! освГти, об'еднаш в двГ групи: екс-периментальну (ЕГ - 24 людини) Г контрольну (КГ - 18 оаб).
Кожен з показник1в перев1рявся за допомогою д1а-
Балканско научно обозрение. 2020. Т. 4. № 4(10)
Aleksieienko-Lemovska Lyudmila Vladislavivna OF DETERMINING THE LEVEL OF FORMATION ...
©2020 Контент достъпен според лицензията СС BY-NC 4.0 This is an open access article under the CC BY-NC 4.0 license 'https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/)
гностичних методик обстеження. Показники мотивацш-ного критерiю дослвджувалися на основi застосування методу анкетування. Показники когнитивного критерш перевiрялися за методикою аналiзу здiбностей вихо-вателiв заклащв дошкшьно! освiти складати основну методичну документацiю, зокрема - план методично! роботи на рж, а також за методикою «Сучаст технологи методично! роботи». Показники технологiчного критерш перевiрялися на основi застосування методу тестування i методики «Створення та аналiз ситуацш». Показники рефлексивного критерш визначалися на основi Методики визначення рiвня сформованостi пе-дагогiчно! рефлекси О. В. Калашниково!, Методики до-слщження самооцiнки за методом Дембо-Рубшштейн (в модифiкацi! П. В. Яньшина) [18]. Кiлькiснi результати виконання завдань за всiма критер!ями вiдображенi в та-блицi 1.
Таблиця 1 - Рiвнi розвитку методично! компетентно-стi вихователiв закладiв дошк1льно! освгга (у %)*
- Мотиващйний критерш Когштивний критерш Технолопчний критерш Рефлексивний критерш Загальний ршень
Експериментальиа трупа
Базовий 39,2 41 45,6 48,1 43,5
Пр о дуктивний 52,8 51,5 48,3 48,2 50,2
Творчий S 7,5 <5Д 3,7 <5,3
Контрольна трупа
Базовий 40 41,7 46.1 48,1 44
Продуктивный 52,1 50,8 48 48,1 50
Творчий 7,9 7,5 5=9 3,8 б
* Складено автором.
Резюмуючи вищевикладене, укладемо, що аналiз результатiв первинного дiагностичного обстеження показав, що у переважно! бiльшостi респондента за-фiксовано продуктивний (50,2 % в експериментальнш i 50 % в контрольнш групi) i базовий (43,5 % в експериментальнш i 44 % в контрольнш груш) рiвнi розвитку методично! компетентность Тшьки 6,3 % респондентiв експериментально! i 6 % - контрольно! груп перебували на творчому рiвнi.
Основнi результати в межах компетентшсного пщ-ходу фiксуються через набiр ключових (базових) освгт-нiх компетенцш, саме вони задають основний орieнтир вибору предметного змiсту й умов оргашзаци основних видiв дiяльностi, що дозволяють оволодiти соцiальним досвщом, одержати навички практично! дiяльностi [19].
Поргвняння отриманих результат1в з результатами у тших дослгдженнях. У розробленш структурно-функ-цюнальнш моделi розвиток методично! компетентност вихователiв закладiв дошк1льно! освiти побудовано на основi розвитку методично! готовносп та особистiсних якостей вихователя. Змют компонентiв методично! ком-петентностi розглядаеться в системi трьох компонентiв: науково-теоретичного, практичного, особистiсного.
ВИСНОВКИ
Висновки дослгдження. Таким чином, вщповщно до методики реалiзацi! педагогiчно! дiагностики, були ви-значенi критерi!: мотивацiйний (наявнiсть мотиваци до методично! роботи, здiбностей i готовностi до творчо! самореалiзацi!), когштивний (вiдображення в профе-сiйнiй д!яльносл вихователя закладу дошк1льно! освiти системного рiвня функцiонування методологiчних, ме-тодичних i дослiдницьких знань, здатнiсть актуалiзувати !х у разi потреби), технолопчний (сформованiсть у вихо-вателiв заклащв дошк1льно! освiти професшно-методич-них умшь, навичок педагога в областi методики, здатно-стi до оптимального поеднання методiв професiйно! пе-дагогiчно! д1яльносп, власного результативного профе-сiйного досвщу методично! роботи вихователiв закладiв дошкшьно! освiти) та рефлексивний (пов'язаний з необ-хiднiстю аналiзувати власну д!яльшсть з метою самов-досконалення). Визначено показники до кожного критерш: стшка мотиващя та iнтерес до методично! роботи; здiбностi та готовшсть до творчо! самореалiзацi! педагога в методичнш i педагогiчнiй д!яльносл (мотивацiйний критерiй); поiнформованiсть про форми, методи, прийо-ми методично! роботи; знання сучасних технологiй ме-
тодично! роботи в заклад! дошк!льно! осв!ти (когн!тив-ний критер!й); наявн!сть профес!йно-методичних ум!нь ! навичок, здатн!сть до оптимального поеднання мето-д!в профес!йно! педагог!чно! д!яльност! (технолог!чний критер!й); р!вень сформованост! методично! рефлекс!!; здатн!сть до самоанал!зу ! самооц!нки (рефлексивний критерш).
Виходячи з визначених критер!!в ! показник!в, охарактеризовано р!вн! розвитку методично! компетентно-ст! виховател!в заклад!в дошк!льно! осв!ти: допустимий; продуктивний; творчий.
Отриман! результати св!дчать про необх!дн!сть про-ведення систематично! ц!леспрямовано! роботи з розвитку методично! компетентност! виховател!в заклад!в дошк!льно! осв!ти.
Перспективи подальших дослгджень цього напряму. Предметом подальших наукових досл!джень е впрова-дження педагог!чно! модел! формування методично! компетентност! виховател!в заклад!в дошк!льно! осв!ти та реал!зац!я повторно! д!агностики р!вня сформованост! компонент!в анал!зовано! компетентност! педагог!в дошкшьно! осв!ти з застосуванням розробленого ! опи-саного в дан!й статт! д!агностичного !нструментар!ю.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Адольф В. А. Обновление процесса подготовки педагогов на основе моделирования профессиональной деятельности. Красноярск. 2005.
2. Гущина Т. Н. Формирование методической компетентности педагогических работников дополнительного образования детей в процессе повышения квалификации. Ярославль. 2001.
3. Edwards R., Nicoll K. Expertise, competence and reflection in the rhetoric of professional development. British Educational Research Journal. 2013. № 2. Р. 115-131.
4. Князян М. О. Компетенттсна модель професшно! тдготовки майбуттх фах1вц1в. Теор1я та методика навчання та виховання. 2013. Вип. 33. С. 59-67.
5. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. Высшая школа. 1990.
6. Peeters J., Bushati M., Sharmahd N. Towards continuous professional development: Experiencing group reflection to analyse practice. European Journal of Education. 2018. № 53 (1). P. 58-65.
7. Савченко О. П. Компетенттсний тдхгд у сучастй вищ1й шко-л1. Педагог1ка i наука: iстор1я, теор1я, практика, тенденцПрозвитку. 2010. № 3. C. 16-23.
8. Sharmahd N., Budginaité I., Peeters J. Professionalisation of Childcare Assistants in Early Childhood Education and Care. Pathways towards Qualification. 2016.
9. Жукова О.А. Дидактична система формування сощально! компетентностi: суттсть, структура, особливостi реалiзацi!. Revista ¡tiinfificä progresiva. 2018. № 1. С. 38-41.
10. Скрипник H.I. Сутнiсть i основт характеристики мовленнево! компетентностi майбуттх учителiв укра!нсько! мови. Jurnalul UmanitarModern. 2019. № 1. С. 35-37.
11. Braslavskaya O.V., Maksutov A.A. Development of social competence of schools as a modernization module of modern education. Humanitarian Balkan Research. 2019. Т. 3. № 2 (4). С. 8-11.
12. Aleksieienko-Lemovska L. Organization of methodological activities as a factor ofpreschool teachers' professional development. Scientific Vector of the Balkans. 2019. Т. 3. № 4(6). Р. 5-9.
13. Бабанский Ю. К. Педагогический эксперимент. Введение в научное исследование по педагогике. Под ред. В. И. Журавлева. М. 1988. 237 с.
14. Мендубаева З. А. Педагогическая диагностика. Критерии и показатели экспертизы учебной книги. Молодой ученый. 2012. № 7. С. 291-299.
15. Маркова А. К. Формирование мотивации учения: книга для учителя. А. К. Маркова, Т. А. Матис, А. Б. Орлов. Москва: Просвещение. 1990. 192 с.
16. Семенова Е. А. Критерии и уровни сформированности у студентов технических специальностей вуза информационно-технологической компетентности. Наука о человеке: гуманитарные исследования. 2016. № 2. С. 118-123.
17. Соломенникова О. А. Профессиональная компетентность воспитателя дошкольного образовательного учреждения. Педагогическое образование и наука. 2007. № 3. С. 4-5.
18. Яньшин П. В. Исследование самооценки по Дембо-Рубинштейн с элементами клинической беседы. Практикум по клинической психологии. Методы исследования личности. СПб. 2004. 336 с.
19. Aleksieienko-Lemovska L. Diagnostics of Methodological Competence Development of Preschool Teachers. Scientific and Technical Revolution Yesterday Today and Tomorrow. 2020. Р. 731-739.
The article was received by the editors 08.09.2020
The article was accepted for publication 27.11.2020
