Модель розвитку естетичної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Модель розвитку естетичноТ компетентност майбутнiх вихователiв закладiв дошкшьно! освiти

The Model of Development of Aesthetic Competence of Future Educators of Preschool Education Institutions

Вiкторiя Рожнова 1 Victoria Rozhnova

10leksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University 24 Kyievo-Moskovska Street, Hlukhiv, 41400, Ukraine

Анотащя. Стаття присвячена характеристицi структурно!' моделi розвитку естетичноТ KOMneTeHTHOCTi майбутшх вихователiв закладiв дошктьноТ освiти. Розкрито поняття «модель», «моделювання». Запропоновано власне визначення поняття «структурна модель розвитку естетичноТ компетентност майбутшх виховатeлiв закладiв дошктьноТ освiти». Репрезентовано характеристику цтьового, мeтодологiчного, органiзацiйного, змiстового, дiяльнiсного, результативного-оцшного блокiв авторськоТ модeлi.

Ключовi слова: модель; моделювання; структурна модель розвитку естетичноТ компетентност майбутшх виховатeлiв закладiв дошктьноТ освiти.

Abstract. The article is devoted to the characteristics of the structural model of development of aesthetic competence of future educators of preschool education institutions. The concepts «model», «modeling» are revealed. The own definition of the concept «structural model of development of aesthetic competence of future educators of preschool education institutions» is offered. The characteristics of the target, methodological, organizational, semantic, activity, result-evaluation blocks of the author's model are represented.

Keywords: model; modeling; structural model of development of aesthetic competence of future educators of preschool education institutions.

DOI: 10.22178/pos.66-5

LCC Subject Category: LB1775-1785

Received 23.12.2020 Accepted 28.01.2021 Published online 31.01.2021

Corresponding Author: viktoria081216@gmail.com

© 2020 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License

ВСТУП

Протягом останшх роюв вщбуваються значш змши в дошюльнш освт. Для ефективноТ ре-алiзащï освгтньоТ лшп «Дитина у cbîtî культу-ри» базовий компонент дошюльноТ освгти у сучасних вихователiв повинна бути розвине-на естетична компетентшстъ як вагомий складник професшноТ. Одним i3 шляхiв вирь шення щеТ проблеми е розроблення й упро-вадження у процес фахово'' пiдготовки вихо-вателiв педагопчноТ системи розвитку естетичноТ компетентности та науково обГрунто-вано' структурно'' модель як образу означено'' системи.

Аналiз праць вгтчизняних i зарубiжних вче-них засвiдчив, що в психолого-педагогiчнiй лiтературi придiляеться значна

увага проблемi моделювання, а саме: визначення сутност поняття «модель» i викорис-тання моделювання в педагопчних дослi-дженнях.

Для розроблення й обГрунтування моделi розвитку естетичноТ компетентностi майбутнiх вихователiв закладiв дошюльноТ освiти на-самперед необхiдно з'ясувати сутнiсть понять «модель» та «моделювання».

Мета cmammi полягае в характеристик структурно'' моделi розвитку естетичноТ ком-петентностi майбутнiх вихователiв закладiв дошюльноТ освiти.

Матерiалами вивчення питання моделювання розвитку естетичноТ компетентности май-бутнiх вихователiв закладiв дошюльноТ освь ти е дисертацп, монографп, статтi в наукових

виданнях. Дослщження було проведене iз за-стосуванням теоретичних методiв i прийомiв пiзнання (аналiзу, синтезу, узагальнення, класифжацп та систематизацй теоретичних даних).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Моделювання як загальнонауковий метод наукового дослщження широко застосову-еться в педагопчнш науцi. У Великому тлу-мачному словнику сучасно'' украшсько'' мови «моделювання» визначено як дослщження яких-небудь об'ек^в, систем, явищ, процесiв шляхом побудови i вивчення 'х моделей [1]. Моделювання - це дослщження об'ек^в т-знання на 'х моделях; побудова i вивчення моделей реально кнуючих предметiв, проце-сiв або явищ з метою отримання пояснень цих явищ, а також для передбачення явищ, як щкавлять дослщника [11]. Ми погоджуе-мося з думкою Л. Зданевич, яка вважае, що моделювання е невщ'емною складовою щле-спрямовано'' дiяльностi дослiдника. Цей метод науковцями розглядаеться як: 1) досль дження об'ектiв тзнання на 'х моделях; 2) побудова моделей реально наявних предме-^в та явищ (живих органiзмiв, сустльних систем, рiзноаспектних процесiв тощо); 3) педа-гогiчне вiдтворення дидактичних i психiчних процесiв, характеристик, явищ, систем, а також суб'ек^в освгги за допомогою реальних ^зичних) або iдеальних (логiчних, матема-тичних) моделей [7]. Основним поняттям, яким послуговуються у процес моделювання е модель. Воно постшно трансформуеться у науковш лiтературi, набуваючи все нових значень. У Великому тлумачному словнику укра'нсько'' мови модель визначено як уяв-ний чи умовний (зображення, опис, схема) образ якого-небудь об'екта, процесу або яви-ща, що використовуеться як його представ-ник [1]. В Енциклопедй освпи це поняття визначено як систему, а саме: «уявна або мате-рiально-реалiзована система, яка вiдображае або вщтворюе об'ект дослiдження (природ-ний чи сощальний) i здатна змiнювати його так, що й вивчення дае нову шформащю сто-совно цього об'екта» [4].

Зазначимо, що загальнонауковi поняття «модель» i «моделювання» е важливими i водно-час складними шструментами для педагоп-ки. По-перше, вони потрапили в означену сферу з шших галузей знань; по-друге, як за-

значае 6. Лодатко, вони мають «особливосп, природа яких Грунтуеться на нечiткостi, роз-пливчастостi педагогiчних понять» [9].

У наущ не iснуе едино'' класифшацй видiв моделей. Так, В. Штофф пропонуе такi 'х види: мисленнев^ образнi, знаковi (символiчнi), змшаш (образно-знаковi), до яких належать гшотетичш моделi - аналоги, iнтегрованi знаковi системи, схеми, графiки, структурнi формули, мапи тощо; матерiальнi: просторо-воподiбнi у виглядi макетiв, муляж1в, моделей у динамщь аналогових моделей, цифро-вих машин, функцiонально-кiбернетичних пристро'в [13].

Вихiдна типологiя моделей за 6. Лодатком [8] Грунтуеться на узагальнених предметах мо-делювання, до яких належить змкт, структура, функцюнальшсть. Вiдповiдно до цих пре-дметiв базовими типами педагогiчних моделей е: змктовь структурнi, функцюнальш. Похiднi типи моделей мають подвшний предмет моделювання i вщповщш типи: струк-турно-змктова, структурно-функцiональна, функцюнально-змктова.

На думку С. В^вицько'', модель може бути структурною, динамiчною, факторною, функ-цiональною i соцiально-технологiчною [2].

Для створення ефективно'' моделi розвитку естетично'' компетентностi майбутнiх вихо-вателiв закладiв дошюльно'' освiти здiйснемо структурний аналiз компонентiв моделей фа-хово'' пiдготовки майбутнiх фахiвцiв у вищш школi.

Так, Л. Загородня у структурно-функцiональнiй моделi педагопчно'' системи подготовки магiстрантiв до забезпечення якосп освiтнього процесу в закладi дошюль-но'' освiти видiляе такi основы блоки: щльо-вий, суб'ект-суб'ектний, методолопчний, структурно-змiстовий, процесуально-

технологiчний, органiзацiйний, результатив-но-оцiнний. За структурою пропонована нау-ковцем модель мiстить у збалансованому ви-глядi всi блоки, що й утворюють, i в комплекс вiдобрaжaють педагогiчну систему пщготов-ки майбутшх мaгiстрiв до забезпечення якос-тi освiтнього процесу в зaклaдi дошюльно'' освiти [5].

Дещо проспшу за структурою методичну модель розвитку художньо-творчих здiбностей студентiв засобами концертно-виконавсько'' дiяльностi запропонувала О. За'ка, виокреми-

вши мету, педагопчш умови, методи, прийо-ми, форми й етапи розвитку художньотвор-чих здiбностей, критерп Тх сформованосп [6].

Л. Глазунова в моделi формування естетичноТ компетентностi майбутнього вчителя-фыолога засобами народознавства видiлила двi групи компонент: структурнi (емоцшно-цiннiсний, шформацшно^агностичний, дiе-во-практичний, творчо-ощнювальний) та функцюнальш (мотивацiйно-свiтоглядний, змiстовий, органiзацiйно-дiяльнiсний, конт-рольно-результативний) [3].

Схожi базовi складники структурно-функцюнальноТ моделi, що вiдображаe формування професшноТ майстерностi майбутнiх вихователiв закладiв дошюльноТ освiти ре-презентувала Т. Швець, а саме: мету, принци-пи, методи, форми, засоби, структуры компонента, педагопчш умови, критерп, показни-ки, рiвнi та результат означеного процесу [12].

Щд час вивчення проблеми формування фа-ховоТ компетентностi майбутнiх вихователiв закладiв дошюльноТ освiти в процесi педаго-пчноТ практики О. Мисик запропонувала модель цього процесу, яка складаеться з низки взаемопов'язаних компонеш1в: щлепоклада-льного (мета), теоретикометодологiчного (концепщя дослiдження, тенденцп, закони, закономiрностi, принципи, теоретичш основи функцiонування системи), змктового, струк-турно-органiзацiйного, оргашзацшно-

процесуального, результативного [10].

Проте у вах моделях, структуру яких ми представили вище, науковщ видiляють такi основнi компоненти процесу фаховоТ пщго-товки у вищш школi: цiльовий, змiстовий, дь яльнiсний, результативний. 1хнш змiст ви-значаеться предметом дослiдження й специ-фiкою означеноТ пiдготовки.

Узагальнюючи результати наукових пошуюв, у яких застосовано моделювання у фаховiй пiдготовцi, нами розроблено й обГрунтовано структурну модель розвитку естетичноТ компетентной майбутшх вихователiв закладiв дошюльноТ освiти. Ми розглядаемо модель розвитку естетичноТ компетентности майбутшх вихователiв закладiв дошюльноТ освiти як образ системи, яка структурована цiльовим, методологiчним, органiзацiйним, змктовим, дiяльнiсним, результативна-оцiнним блоками та вщображае внутрiшньосистемнi зв'язки

мiж ними й найбыьш iстотнi - iз загальною професiйною пiдготовкою фахiвцiв.

Так, щльовий блок представляе мету й за-вдання означеноТ пiдготовки. Метою е розви-ток естетичноТ компетентносп майбутнiх ви-хователiв закладiв дошюльноТ освни у фахо-вiй пщготовщ. Завдання конкретизують мету i стосуються розвитку складникiв естетичноТ компетентностi (мотивацшного, особиспсно-го, когнiтивного, дiяльнiсного, рефлексивного).

Методолопчний блок репрезентуе передуам пiдходи до розвитку естетичноТ компетентносп майбутшх вихователiв (системний, компетентшсний, культурологiчний, особис-тiсно-орiентований, дiяльнiсний, технолопч-ний). Системний пiдхiд до розвитку естетичноТ компетентносп фахiвцiв дозволяе розро-бляти цiлiсну модель цього процесу, структу-рувати дослiджуваний об'ект, естетичну ком-петентнiсть майбутнiх вихователiв, у сукуп-ностi взаемопов'язаних компонеш1в, залежно вiд специфiки ТхньоТ майбутньоТ професшноТ дiяльностi та розумiти сутшсть означеного поняття. Згiдно з компетентшсним пiдходом естетична компетентнiсть майбутнiх вихова-телiв розглядаеться нами як вагомий складник загальноТ професшноТ компетентносп бакалавра дошюльноТ освiти та динамiчна комбiнацiя спрямованостi на перетворення навколишнього свiту за законам краси. Згщ-но з культурологiчним пiдходом здшснюеть-ся розвиток естетичноТ компетентностi майбутшх вихователiв у процесi засвоення суку-пностi культурологiчних та естетичних знань, вироблення вмшь та навичок професшноТ дiяльностi у сферi мистецтва.

Особистiсно-орiентований пiдхiд передбачае у процеа розвитку естетичноТ компетентнос-т мaйбутнiх вихователiв урахування Тхнього шдивщуально-особиспсного потенцiaлу.

Дiяльнiсний пiдхiд передбачае практичну спрямовашсть професiйних знань мaйбутнiх виховaтелiв в гaлузi естетики, дошюльноТ пе-дaгогiки i психологи та умшь застосовувати Тх в естетичному вихованш дiтей дошкiльного вiку.

З позицш технологiчного пiдходу процес розвитку естетичноТ компетентносп мaйбутнiх виховaтелiв вщбуваеться з широким викори-станням i доцiльним поеднанням педагопч-

них технологш (мультимедшних, штеракти-вних, проблемного навчання).

OKpiM тдходГв методологiчне пiдrрунтя системи розвитку естетично'' компетентностi майбутнiх вихователiв забезпечують загаль-нодидактичнi (науковостi, систематичности та послiдовностi, доступностi, eдностi теорп i практики, iндивiдуального пiдходу, свщомос-тi й активностi навчання, зв'язку навчання з життям) та специфiчнi (естетизацп, креатив-ностi, студентоцентризму, емоцшносп у нав-чанш) принципи. Принципи загальнодидак-тичнi досить поширенi в практищ освГтньо'' дiяльностi й професшно'' пiдготовки i не пот-ребують детально'' характеристики на вщмь ну вщ специфiчних.

Принцип естетизацп полягае в розвитку тво-рчого самовираження майбутнiх бакалаврiв дошюльно' освГти, орiентацГï 'х на пережи-вання вае'' пaлiтри почуттГв, залучення до естетичного удосконалення особистосп. ВГд-повГдно до принципу креативносп в процесi розвитку естетично'' компетентности майбут-нГх виховaтелiв створюються умови для розвитку 'хшх естетичних здiбностей. ЗгГдно з принципом студентоцентризму плануемо ор-гашзовувати процес вивчення дисциплГн «Методика розвитку естетично'' компетент-ностГ мaйбутнiх виховaтелiв зaклaдiв дошю-льно'' освГти» з використанням технологш проблемного, мультимедшного й штеракти-вного навчання. ОкрГм того, студенти на за-няттях здшснюватимуть самооцГнювання й оцГнювання знань, умшь, навичок одногруп-никГв. Принцип емоцшносп у навчаннГ пов'язуеться Гз створенням тд час естетично'' дГяльностГ студентГв певного емоцГйного стану, здатного стимулювати успГшне набуття знань в галузГ естетики, дошюльно'' педагоп-ки i психологи.

Оргашзацшний блок моделГ репрезентуе су-купнГсть педагогГчних умов, за яких ефектив-нГсть розвитку естетично'' компетентности майбутнГх вихователГв закладГв дошюльно'' освГти у закладГ вищо'' освГти зростае, а саме:

1) естетизащя освГтнього середовища ЗВО -сощокультурного i предметно-розвивального;

2) штегращя змГсту навчальних дисциплГн, вивчення яких розвивае естетичну компете-нтшсть майбутнГх вихователГв;

3) упровадження вибГрково'' навчально'' дис-циплГни «Методика розвитку естетично'' компетентносп майбутнГх вихователГв закладГв дошюльно'' освГти» в освннш процес закладГв вищо'' освГти;

4) використання мультимедшних, штеракти-вних, проблемного навчання в процес розвитку естетично'' компетентности майбутнГх вихователГв закладГв дошюльно'';

5) збагачення практичного складника подготовки майбутнГх вихователГв завданнями, спрямованими на розвиток 'хньо'' естетично'' компетентность

РеалГзащю першо'' умови вбачаемо у розроб-леннГ рекомендацш для збагачення естетичного складника сощокультурного й предмет-но-розвивального середовища ЗВО. Вони сто-суватимуться керГвництва, викладачГв i студентГв факультетГв, що здГйснюють пщготов-ку майбутнГх вихователГв. Щодо друго'' умови, то дисциплши професГйного циклу буде зба-гачено спецГальними темами, питаннями, спрямованими на розвиток естетично'' компетентности майбутнГх вихователГв, штегру-вання 'х змГсту. З метою реалГзацГ' третьо'' умови розроблено навчальну i робочу про-грами дисциплГни «Методика розвитку естетично'' компетентности майбутнГх вихователГв закладГв дошюльно'' освГти» ïï методичне забезпечення. Стосовно реалГзацГ' четверто'' умови, то будуть створенГ методичш рекоме-ндацп для викладачГв щодо проведення занять з використанням шновацшних технологш. Щодо п'ято'' умови, то програму педагогГчних практик для студентГв 2, 3 курав «В групах раннього вшу», «Методичну в закладах дошюльно'' освГти» буде збагачено за-вданнями, спрямованими на ефективний ро-звиток естетично'' компетентносп майбутнГх вихователГв, зокрема дГяльшсного, когштив-ного та рефлексивного компонент

ЗмГстовий блок моделГ розвитку естетично'' компетентносп охоплюе:

- складники естетично'' компетентносп (мо-тивацГйний, особиспсний, когнГтивний, дГя-льнГсний, рефлексивний);

- змГст пГдготовки (навчальнГ дисциплГни та педагопчна практика, збагаченГ питаннями естетичного змГсту).

У контексп збагачення пГдготовки майбутнГх вихователГв змГстом зорГентованим на розви-

ток естетичноТ компетентность запропоно-вано в навчальш плани ввести вибГркову на-вчальну дисциплшу «Методика розвитку естетичноТ компетентносп майбутшх вихова-телiв закладiв дошюльноТ освГти».

Дiяльнiсний блок моделi розвитку естетичноТ компетентносп охоплюе:

- форми оргашзацп навчальноТ дiяльностi майбyтнiх вихователiв (аудиторна та самос-тiйна робота, педагопчна практика); види навчальних занять: лекцп, пpактичнi заняття.

- засоби навчання (пщручники, навчально-методичнi поабники, електpоннi посiбники, дидактичний матеpiал (таблицГ схеми, карт-ки), iнфоpмацiйнi джерела штернету, елект-pоннi лекцп, презентацп i вiдео- матеpiали, тестовi завдання);

- методи тдготовки майбyтнiх вихователiв (за характером тзнавальноТ дГяльностГ: 1) пояснювально-iлюстpативний, 2) репроду-ктивний, 3) проблемний виклад, 4) частково-

пошуковий (евристичний) i 5) дослГдниць-кий).

Результативно-ощнний блок мГстить критерп (мотивацшний, осо6истГсний, когнГтив-ний, дГяльнГсний, рефлексивний) та вщповщ-нГ Тм показники, рГвш pозвиненостi естетичноТ компетентносп (низький, середнГй, висо-кий).

ВИСНОВКИ

Таким чином, запропонована нами структурна модель, що вщображае систему розвитку естетичноТ компетентносп майбутшх вихо-вателГв закладГв дошюльноТ освГти мГстить таю блоки: цГльовий, методологГчний, оргаш-зацшний, змГстовий, дГяльнГсний, результа-тивно-оцГнний та репрезентуе зв'язки мГж ними й загальною професГйною пГдготовкою фахГвцГв.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES

1. Busel, V. (Ed.). (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyksuchasnoi ukrainskoi movy [Large explanatory

dictionary of the modern Ukrainian language]. Kyiv: Irpin, 2005 (in Ukrainian) [Бусел, В. (Ред.). (2005). Великий тлумачний словник сучасноТукратсько!мови. КиТв: 1ртнь, 2005].

2. Vitvytska, S. (2016). Teoretychni i metodychni zasady pedahohichnoi pidhotovky mahistriv v

umovakh stupenevoi osvity [Theoretical and methodical bases of pedagogical preparation of masters in the conditions of degree education]. In O. Dubaseniuk, Akmedosiahnennia naukovtsiv Zhytomyrskoi naukovo-pedahohichnoi shkoly (p. 302-347). Zhytomyr (in Ukrainian) [ВГтвицька, С. (2016). Теоретичш i методичш засади педагопчноТ тдготовки мапстрГв в умовах ступеневоТ освГти. В О. Дубасенюк, Акмедосягнення науковщв Житомирсько1 туково-nedaaoaiHHoiшколи (с. 302-347). Житомир].

3. Hlazunova, L. (2013). Formuvannia estetychnoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia-filoloha

zasobamy narodoznavstva [Formation of aesthetic competence of the future teacher-philologist by means of ethnography] (Doctoral thesis). Zhytomyr (in Ukrainian)

[Глазунова, Л. (2013). Формування естетичноТкомпетентностiмайбутнього вчителя-флолога засобами народознавства (Автореферат кандидатськоТ дисертацп). Житомир].

4. Kremen, V. (2008). Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of Education]. Kyiv (in Ukrainian)

[Кремень, В. (2008). Енциклопедiя освти. КиТв].

5. Zahorodnia, L. (2020). Teoretychni i metodychni zasady pidhotovky mahistriv do zabezpechennia

yakosti osvitnoho protsesu vzakladi doshkilnoi osvity [Theoretical and methodological principles of training masters to ensure the quality of the educational process in preschool education] (Doctoral thesis). Hlukhiv (in Ukrainian)

[Загородня, Л. (2020). Теоретичш iметодичш засади тдготовки магiстрiв до забезпечення якостi освтнього процесу в закладi дошкыьног освти (Автореферат докторськоТ дисертацп). ГлухГв].

6. Zaika, O. (2013). Rozvytok khudozhno-tvorchykh zdibnostei maibutnikh pedahohivzasobamy

kontsertno-vykonavskoi diialnosti [Development of artistic and creative abilities of future teachers by means of concert-performing activity] (Doctoral thesis). Kyiv (in Ukrainian) [За'ка, О. (2013). Розвиток художньо-творчих 3di6Hocmeü майбуттх nedaeoeie засобами кощертно-виконавсько1'dÏRAbHocmi (Автореферат кандидатсько'' дисертацп). Ки'в].

7. Zdanevych, L. (2016). Modelprofesiinoi pidhotovky maibutnikh vykhovatelivDNZdo roboty z

dezadaptovanymy doshkilnykamy [Model of professional training of future educators of schools to work with maladapted preschoolers]. In O. Dubaseniuk, Teoriia i praktyka profesiinoi maisternosti v umovakh tsilezhyttievoho navchannia (p. 136-154). Zhytomyr: Ruta (in Ukrainian) [Зданевич, Л. (2016). Модель професшно'' пГдготовки майбутнГх вихователГв ДНЗ до роботи з дезадаптованими дошкГльниками. В О. Дубасенюк, Теоря i практика професшно1'мaйстeрнoстi вумовах цлежиттевого навчання (с. 136-154). Житомир: Рута].

8. Lodatko, 6. (2014). Tipologiya pedagogicheskih modelej [Typology of pedagogical models]. Retrieved

December 01, 2020, from

https://journal.tltsu.ru/rus/index.php/VNSPP/article/view/2038/2037 (in Russian) [Лодатко, 6. (2014). Типология педагогических моделей. Актуально на 01.12.2020. URL: https: //j ournal.tltsu.ru/rus/index.php/VNSPP/article/view/2038/2037].

9. Mysyk, O. (2018). Formuvannia fakhovoi kompetentnosti u maibutnikh vykhovateliv doshkilnykh

navchalnykh zakladiv u protsesi pedahohichnoi praktyky [Formation of professional competence in future educators of preschool educational institutions in the process of pedagogical practice] (Doctoral thesis). Khmelnytskyi (in Ukrainian)

[Мисик, О. (2018). Формування фахово'1 кoмneтeнтнoстi у майбуттх вихoвaтeлiв дошкльних навчальних зaклaдiву процес neдaeoeiчнoïпрактики (автореферат кандидатсько'' дисертацп). Хмельницький].

10. Sabatovska, I. S., & Kaidalova, L. H. (2014). Modeliuvannia diialnosti fakhivtsia [Modeling the

activities of a specialist]. Kharkiv: NFaU (in Ukrainian)

[Сабатовська, I. С., & Кайдалова, Л. Г. (2014). Моделювання дiяльнoстi фaхiвця. Харюв: НФаУ].

11. Shvets, T. (2016). Pedahohichni umovy formuvannia profesiinoi maisternosti maibutnikh

vykhovateliv doshkilnykh navchalnykh zakladiv [Pedagogical conditions for the formation of professional skills of future educators of preschool educational institutions] (Doctoral thesis). Kherson (in Ukrainian)

[Швець, Т. (2016). Пeдaeoeiчнiумови формування професшно1'мaйстeрнoстiмайбуттх вихoвaтeлiв дошкльних навчальнихзaклaдiв (Автореферат кандидатсько'' дисертацп). Херсон].

12. Shtoff, V. (1966). Modelirovanie ifllosoflya [Modeling and philosophy]. Moscow: n. d. (in Russian)

[Штофф, В. (1966). Моделирование и философия. Москва: n. d.].