CC BY
67. Коммуникация для аналитиков. А.Л. Емельянов, А.А. Смирнов, С.В. Никитин, А.А. Федоров; под общ. ред. О.С. Анисимова. - Великий Новгород: ООО «Печатный двор «Великий Новгород», 2015. - 208 с.
8. Ноздрякова, Е.В. Шкала компетентност-ного профиля как графико-моделирующий способ оценки уровня компетентности обучающегося //
Наука и школа (перечень ВАК). - 2017. - № 1. - С. 181 - 187.
9. Ноздрякова, Е.В. Содержательно-функциональная модель развития коммуникативной компетентности обучающихся // Сб. Межд. научного форума "Наука и инновации - современные концепции", отв. ред. Д.Р. Хисматуллин. - Москва: Издательство Инфинити, 2019. - том 2. - С. 38- 44.
ПЕДАГОПЧШ АСПЕКТИ ПРОФЕСIЙНОÏ МОБШЬНОСТ! СУЧАСНОГО ФАХ1ВЦЯ
nosidaÜHUK О.С.,
кандидат педагоггчних наук, доцент кафедри соцгологи та соц1ально'1 роботи ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний утверситет»,
Хоминець С.1. астрант кафедри загально'1 педагогжи та педагогжи вищо'1 школи ДВНЗ «Ужгородський нацюнальнийунгверситет»
PEDAGOGICAL ASPECTS OF PROFESSIONAL MOBILITY OF A MODERN SPECIALIST
Povidaychyk O.,
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Sociology and Social work State University « Uzhgorod National University»,
Khominets S.
Postgraduate Student at the Department of General Pedagogy and High School Pedagogy State University « Uzhgorod National University»
Анотащя
У статп дослщжуються педагопчш аспекти професшно! моб№носп сучасного фахiвця. Пpоаналiзо-вано внутршш i зовшшш фактори, яш зумовлюють необхвдшсть становления професшно мобшьних кад-piB. На основi узагальнення деяких наукових пiдходiв визначено змют поняття професшно! моб№носп та виокремлено И види (горизонтальну i вертикальну). Розглянуто основш форми розвитку професшно! мо-бшьносл фахiвцiв у системi безперервно! освiти.
Abstract
The article deals with the pedagogical aspects of professional mobility of a modern specialist. There are analyzed the internal and external factors that determine the necessity of the formation of professionally mobile specialists. On the basis of the generalization of some scientific approaches, the content of the concept of professional mobility is defined, as well as its types (horizontal and vertical) are distinguished. The main forms of professional mobility of specialists in the system of continuous education are considered.
Ключов1 слова: фахова тдготовка, професшна мобшьшсть, особистюно-професшш риси, фактори, види, форми розвитку професшно! моб№ностг
Keywords: professional preparation, professional mobility, personal and professional features, factors, types, forms of development of professional mobility.
Характерними особливостями сучасного сус-пшьства е динашчш перетворення, що характеризуются переорieнтацieю одних галузей професшно! дiяльностi на шш, пред'являючи принципово TOBi вимоги до пiдготовки фахiвцiв у закладах ви-що1 освiти. Щоб бути успiшним i затребуваним на ринку пращ, майбутш педагоги повинш володiти певними особистiсними якостями - вмгги швидко i ефективно адаптуватися до нових умов професш-ного середовища, бути рухливими, вмiти проекту-вати i реалiзовувати на практищ новi освiтнi ситуаций, аналiзувати освiтнi тенденцп i вiдповiдно до них здшснювати власну самоосвiту, саморозвиток, тобто бути професшно мобшьними.
Потреба забезпечення неперервностi освгг-нього процесу та необхiдностi пiдготовки мобшь-них фахiвцiв аргументуеться в законах Укра!ни «Про вищу освггу» (2014), «Про освггу» (2017), Концепцп розвитку неперервно! педагопчно! освiти (2013), Нацiональнiй стратеги розвитку освгги в Украíнi на 2012-2021 роки (2012). Проте результата численних дослщжень засввдчують, що сучасна вичизияна система освiти поки що не по-вню мiрою виконуе поставленi перед нею завдання. Багато педагопв у сво!й практичнiй дiяльностi ма-ють певнi труднощi, яш обумовленi нерозвиненими здiбностями до варiативного застосування сво!х
знань, умшь, навичок, прийняття нестандартных pi-шень в умовах невизначеносп, а також з ввдсутш-стю навичок гнучко! адаптацп до мшливих умов пpофесiйного середовища, здатностi до осмислення супеpечностi власно! професшно1 дiяльностi i на цiй основi конструювання пpофесiйного самороз-витку.
Особливо часто подiбнi проблеми виникають у педагопв початкiвцiв. Випускники педагогiчних спецiальностей накопичують певний досвiд i воло-дшть деякими якостями мобiльного фахiвця, однак не завжди можуть pеалiзувати !х у свош професш-нiй дiяльностi. Тому виникае потреба в дослвдженш процесу формування професшно1 мобiльностi май-бутнiх педагогiв.
Ступiнь науково! дослщженосп проблеми до-зволяе стверджувати про li комплексний м1ждисци-плiнаpний характер. Теоретичш основи розгляда-ються в працях соцiологiв (П. Бло, О. Данкен, П. Сорошн, Б. Шеффер); сучаснi вiтчизнянi та зару-б1жш концепцп сощально1 та професшно1 мобшь-ностi описанi в роботах П. Блаца, Д. Голдторпа, Т. Заславсько1, Ю. Карпова; педагогiчнi аспекти професшно1 мобiльностi фахiвцiв частково розгля-даються у працях Н. Латушi, Н. Ничкало, Г. Рвдко-дубсько1, Н. Сургунд та iн. Проте аналiз наукових джерел засвiдчуе, що низка характеристик феномена професшно1 мобшьносп педагога е недостат-ньо вивченою i потребуе подальших дослвджень.
Сучасна соцiально-економiчна ситуацiя (змен-шення кшькосл студентiв, укрупнення закладiв освiти, скорочення педагогiчних кадpiв) об'ективно ускладнюе можливють певно1 частини випускник1в педагогiчних спещальностей працювати в сфеpi освiти. Вони змушеш шукати себе в шших профе-сiйних сферах, зокрема там, де гумаштарний поте-нцiал педагопчно1 освiти залишаеться не повною мipою затребуваним. Актуалiзуеться проблема ви-користання здiбностей випускникiв-педагогiв у тих сферах, де затребуваш фахiвцi, як1 володшть про-фесiйними i загальнокультурними компетенщями, психолого-педагогiчними знаниями та сучасними гумаштарними технологiями. Унiвеpситетська пе-дагогiчна освгга в умовах li модершзацп i розвитку може стати базою з тдготовки висококвалiфiкова-них, пpофесiйно моб№них кадpiв для роботи не тшьки в сфеpi освiти, але й б№ш широкому прос-тоpi, де затребуваний потенцiал педагопчно1 освiти.
Необхвдшсть розвитку професшно1 мобшьно-стi сучасних фахiвцiв визначаеться низкою факто-piв, як1 можна умовно pозподiлити на двi групи -внутpiшнi i зовнiшнi. До внутpiшнiх фактоpiв ввд-носять фiзiологiчнi i психологiчнi особливосп лю-дини. Зокрема, якщо говорити про темперамент, то негативний вплив цього чинника може проявитися: у меланхолжа через замкиутють i сором'язливють, у флегматика - у байдужосл до навколишнього середовища, у сангвшка - повеpховостi, непостшно-сп, у холерика - в посшшносп piшень. У той же час, саигвшки i холерики бiльшою мipою схильнi до змiн у своему житп, зокрема й у професшнш да-
яльностi, вони швидко реагують на змiни, щкав-ляться шноващями. Важливою рисою пpофесiйно мобшьно1 особистостi е схильнiсть до ризику, гото-внiсть до змiни звичного способу життя й ново1 роботи, здатшсть приймати piшення, наслщки якого не завжди очевиднi й передбачуваш. Важливу роль у становления пpофесiйно мобiльного фахiвця вщ-грае вiк - молодша людина е бшьш мобiльною, в той же час, коли старша е б№ш консервативною в поглядах, !й складшше зважитися на змiни. Не менш важливою як1стю сучасного фахiвця е впев-ненiсть у власних силах - позитивний настрш, вipа в устшний результат справи, piшучiсть, сила вол^ вмiння ставити перед собою чпта цiлi. Пpовiдною е також система життевих цiнностей - актившсть, щ-леспpямованiсть, оптимiзм, прагнення до усшху, пpофесiйного росту тощо.
До зовшшшх фактоpiв вiдносять: суспiльно прийнятш норми i установки (сфоpмованi уявлення про «правильне» життя, моделi поведшки людей), умови i оплата пращ, и пpестижиiсть, комфоpтнi умови пращ (щ чинники суттево впливають на pi-шения особистостi щодо прагнення знайти роботу), змши в стpуктуpi ринку пpацi (виникиения нових сфер професшно1 дiяльностi зумовлюе попит на кадри вщповщно1 квалiфiкацil), певна життева ситуа-цiя, в якш знаходиться людина (звiльнения з попе-реднього мiсця роботи, змiни в амейному станi, втрата джерел доходу, засобiв до iснуваиия, виник-нення неввдкладних витрат та iн.) [8]. З огляду на piзноспpямоваиiсть визначених чиннишв i 1хн1й мо-жливий вплив (позитивний чи негативний) на гото-внiсть особистостi до дiяльностi, необх1дним е тео-ретичне обгрунтуваиия i pеалiзацiя в освiтньому процеа особливого навчального середовища, спря-мованого на формуваиня пpофесiйно мобiльного фах1вця.
Аналiз основних пiдходiв до змюту поняття «професшна мобшьшсть» дозволяе розглядати його з piзних позицiй. Простежуються два пiдходи до трактування цього поияття: перший (Н. Громова, С. Фролов) пояснюе ll тiльки з точки зору змши посади (кар'ерне зростаиня), професп (зовнiшне перемщения, рух, перехщ iндивiда); другий (О. Амосова, Л. Вершинша, М. Ярошевський) сшввщно-ситься з певними характеристиками особистосп (внутpiшньо притаманними властивостями, рисами). При цьому поияття мобiльностi розгляда-еться як штегративна як1сть особистостi, що харак-теризуе ll здатнiсть швидко змшювати свое становище в сощальнш, культуpнiй або пpофесiйнiй сферах, що зумовлено впливом певних обставин у сеpедовищi суб'екпв (об'ектiв) дiяльностi [2].
У науковш лiтеpатуpi пpофесiйна мобiльнiсть часто штерпретуеться як елемент процесу «життевих досягнень», що pеалiзуеться за допомогою трудовое' дiяльностi i дозволяе розглядати ll в контекстi невиробничих досягнень iндивiдiв.
Ми подiляемо позищю £. 1ваиченко, яка визна-чае професшну мобiльнiсть як «штегровану яшсть особистостi, що виявляеться у здатносп успiшно переключатися на iншу дiяльнiсть або змiнювати
види дiяльностi у галузi економiки та фiнансiв iз за-лученням правово! сфери; вмiннi ефективно вико-ристовувати систему узагальнених професiйних прийомiв для виконання будь-яких завдань у згада-них галузях дiяльностi та порiвняно легко перехо-дити вхд одного виду дiяльностi до шшого, зпдно з аналiзом економХчнох та сощально! ситуацп в дер-жавц володiннi високим рiвнем узагальнених про-фесiйних знань, досвХдом !х удосконалення та само-стiйного здобування; готовносп до оперативного вiдбору та реалХзацп оптимальних способiв виконання завдань у галузi економiки та фшансш, спи-раючись на передовi свiтовi тенденцп; орХентаци в кон'юнктурi ринку пращ» [4, с. 190].
Зпдно з позищею В. Мiщенко i А. Черкасова, професiйна мобiльнiсть - це здатнють особистостi реалiзувати свою потребу в певному видi дХяльно-стi, вiдповiдно до свохх схильностей i можливостей з користю для сустльства вмiло переходити вiд одного професшного рiвня до шшого, розширюючи або поглиблюючи його характер, виявляти такХ риси як вХдкрипсть, активнiсть, адаптивнiсть, ко-мунiкативнiсть, креативнють та ш. [6].
ДослХдниця Л. Горюнова визначае професшну мобХльшсть як: 1) якХсть особистостХ, що забезпечуе внутрХшнш мехашзм розвитку людини; 2) дХяльнХсть людини, що детермшована подХями зовшш-нього середовища, результатом якох е самореалХза-щя людини в професи; 3) процес перетворення лю-диною само! себе, а також навколишнього професшного та життевого середовища. Ознаками мобХльного фаххвця авторка вважае здатшсть людини впливати на поди, управляти ними, викорис-товувати !х для свого саморозвитку. Основу професшнох мобшьносп складають фаховХ знання, вмшня Х професшно значущХ особистюш якосл, якх висту-пають у якосп структурних компонента. Профе-сшна мобшьшсть, на думку дослхднищ е штегра-тивною якхстю особистостХ, яка характеризуе рух-ливХсть хх внутрХшнього стану та адаптацшш механХзми, що забезпечують досягнення професшнох компетентностi в процеа професшнох шдгото-вки [3, с. 82].
Узагальнюючи розглянутх науковi тдходи щодо визначення поняття професшнох мобХльносп сучасного фахiвця, ми розумiемо його як штеграти-вну якХсть, яка поеднуе в со6х потребу особистостХ в змiнах, розвинутх когнхтивнх здХбносп Х особисть снх риси, а також знання та вмшня, що визначають готовнхсть до прийняття ршень при змiнах у про-фесшнш дхяльностх.
Аналiз наукових праць дав можливють виокре-мити види професшнох мо6хльностх сучасних фахь вцхв - горизонтальну Х вертикальну (висх1дну Х низ-хгдну) [5; 7].
Горизонтальна професшна мобХльнХсть перед-бачае перехвд з одного до Хншого шдроздХлу без змХни посади в межах одного закладу чи перехщ на аналопчну посаду зХ змХною посадових функцХй, а також щдвищення компетентностХ й ефективне ви-користання особистюних якостей у професХйному
розвитку, гнучкхсть професшних поглядiв i дш, зда-тнiсть особистостi до саморозвитку в конкретних професшних умовах, що змшилися.
Вертикальна мобшьшсть (висххдна) забезпечуе можливють пересування з посади простого пра-щвника на посаду завщувача шдроздшом, 6Хльш повнох професшнох реалХзащх, а також пiдвищення професшного статусу.
Вертикальна мобХльшсть (низхiдна) супрово-джуеться втратою здобутого статусу, що зумовлено загальною ситуацiею на ринку пращ Якщо майбу-тнХй пpацiвник припиняе пpофесiйний розвиток, не сл1дкуе за глобальними тpансфоpмацiями, за соща-льно-полггичною та економiчною ситуацiею в дер-жавi, тобто не саморозвиваеться, то таю тенденщх також можна вхднести до низххднох професшнох мобХльносп.
Вiдзначимо, що пpофесiйно мо6Хльний фахь вець повинен володХти: здатнiстю до професшнох самореал1защх з урахуванням особливостей фаху, потреб, схильностей, iнтеpесiв i здiбностей до пев-нох дХяльносп, до безперервного осо6истХсного i професшного саморозвитку; способами активного реагування на змши в пpофесiйнiй дХяльностХ (про-ектування можливих фахових змХн (статусу, характеру i змХсту пращ професп та Хн.); методами вирь шення проблемних ситуацХй i конструювання адек-ватнох поведХнки при змшах у професХйнХй дХяльностХ.
ВидХляються такх форми розвитку професшнох мобХльностХ фахХвщв, зокрема майбутнХх педагогХв, у системХ безперервнох освХти:
- ХнновацХйна педагопчна дХяльнХсть, яка проявляеться в засвоенш i застосуваннХ нових форм, методХв, технологХй навчання, рХзних видХв професХйнох педагопчнох дХяльностХ, у впрова-дженш педагогХчних ХнновацХй, участХ в реалХзащх ХнновацХйних проектХв, науково-дослвдницькхй дХяльностХ;
- освоення сум1жних педагогХчних професш i сфер дХяльностХ на основХ здобутох базовох педагогХчнох освхти (наприклад, вчитель-предметник може працювати в установах додатковох освХти дь тей, громадських або некомерцХйних органХзацХях педагопчного профшю, соцХально-педагогХчних установах, засобах масовох Хнформацй' педагопчнох спрямованостХ та Хн.);
- управлшська дХяльнХсть у сферХ навчання i виховання, що зумовлюе наявнХсть особливих якостей i здХбностей педагога у галузХ менеджменту, полХтичного i стратегХчного бачення розвитку освХти та педагогХчнох професй';
- пхдвищення квал1фХкащх, що забезпечуе динашчне професХйне становлення особистостХ та хх конкурентоздатнХсть;
- взаемодХя з сощумом i професшно-педаго-гХчною спшьнотою, що обумовлюе вХдкритХсть до нового, розвиток сощалъного партнерства та соща-льну гнучкхсть в освХтньому процесц
- освоення непедагогХчних професХй, що може бути обумовлено обставинами як об'ектив-ного, так i суб'ективного характеру, але в будь-якому випадку це мае певну сощальну значущХсть,
осшльки дозволяе людиш виршити житгев1 про-блеми, самовизначитися в сво!х професшних ште-ресах i зд1бностях, що вщповвдають потребам сощ-уму [1].
Отже, професшна моб№шсть як штегральна як1сть сучасного фах1вця забезпечуе його самороз-виток i самореал1защю, а також сприяе динам1ч-ному розвитку професи й суспшьства. Це актуаль зуе проблему професшно! шдготовки спещатспв у закладах вищо! освгш, зокрема, через розробку си-стеми формування професшно мобшьних кадр1в та педагопчних умов и реал1зацИ.
Список лггератури
1. Wegener B. Job mobility and social ties: social resources, prior job, and status attainment. American social review. 1991. Vol. 56, No. 1. Feb. pp. 60-71.
2. Володавчик В. Професшна мобшьшсть як науково-педагопчна проблема. Молодь i ри-нок. №1 (108). 2014. С. 88-92.
3. Горюнова Л.В. Профессиональная мобильность специалиста как проблема развивающегося образования. Ростов н/Д.: Прометей, 2006. 123 с.
4. 1ванченко £. А. Формування професшно! мобшьносп майбутшх економюпв у процесi нав-чання у вищих навчальних закладах: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Одеса, 2005. 181 с.
5. Латуша Н.В. Поняття «Професшна мобшьшсть» у педагопчному аспект! Пауков! записки Втницъкого держ. пед. ун-ту iм. М. Коцюбинсъ-кого. Серiя: Педагогжа i nсихологiя. Вшниця, 2014. Вип. 42, Ч. 2. С. 6-9.
6. Мищенко В.А., Черкасов А.В. Теоретические аспекты формирования профессиональной мобильности студентов вузов на современном этапе реформирования высшего образования. Педагогическое образование и наука. №5. 2012. С. 81.
7. Рщкодубська Г. А. Професшна мобшьшсть майбутнього пращвника сощально! сфери: тeорiя та практика: монографiя. Хмельницький: ФОП Мельник А. А., 2018. 296 с.
8. Сургунд Н. Професшна мобтшсть як складова системи професшного розвитку сучасного фах1вия. В^ник Нацюналъного }miверситету оборони Укртни. №3 (40). 2014. С. 340-345.
ПРЕВЕНТИВНА РОБОТА З МОЛОДДЮ, СХИЛЬНОЮ ДО ДЕВ1АНТНО1 ПОВЕД1НКИ, В США
Сойма Н.Д.
викладач кафедри соцюлогИ i соц1ально'1 роботи Ужгородського нацюнального yuieepcumemy,
Булеза Б.Я.
лкар Закарпатсько'1 обласно'1 клШчног лкарт
PREVENTIVE WORK WITH DELINQUENT YOUTH IN USA
Soyma N.,
teacher of the Department of Sociology and Social Work Uzhhorod National University, Buleza B.
physician of Transcarpathian regional clinical hospital
Анотащя
В статп розглядаються питания превентивно! роботи з молоддю в США. Шдкреслюеться, що значна частина молодих людей мае серйозш ввдхилення в iндивiдуальному розвитку i поведшщ. Вони потребують психолопчно! допомоги i шдтримки. Особливо це важливо для наркозалежно! молодо
Abstract
This article deals with the problem of preventive work with youth in USA. It is underlined that many young people have serious deviations in their individual development and behavior. They need psychological help and support. Especially it is important for drug users.
Ключовi слова: дев1антна поведшка, молодь, превентивна робота, наркозалежш, США.
Keywords: deviations, youth, preventive work, drug users, USA.
Складний, нестаб№ний час переживае Укра-гна. Масштабш змши, що вщбуваються в полгтич-нш, економiчнiй, демогpафiчнiй, пpофесiйнiй, сощ-альнш, культуpнiй сферах суспiльства привели до того, що arapi норми й щнносп, якi тривалий час шдтримували його стабiльнiсть, багато в чому не вiдповiдають вiдносинам ринково1 економши. Сти-хiйний, непередбачуваний характер перетворень больно вiдобpажаеться на всiх сощальних групах, в тому числi молод! Гострота сощально-економiч-них проблем, piзка майнова дифеpенцiацiя населения, розрив у систем старих i нових моральних
норм i правил привели до духовно1 кризи багатьох молодих людей.
Результатом подiбного становища в крш'ш е дезадаптацiя бiльшостi сощальних груп населения в нових сощальних умовах, насамперед, дией, шд-лптав, молодi, тому що саме молодi люди найбь льше гостро переживають кpизовi явища в сусш-льно-полп'ичному i соцiальному життi.
У цей час ми можемо констатувати зростаючу духовну невибагливють i моральну спустошенiсть, пiдвищену тривожшсть, агpесивнiсть i жоpстокiсть
