CC BY
17ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ МОБИЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ
Ананьева Людмила Валентиновна
Кандидат педагогических наук, доцент кафедры романской филологии и сравнительно-типологического языкознания Киевского университета имени Бориса Гринченко ул. Тимошенко 13/б,
04053, Украина г. Киев
Аннотация: в статье уточняется понятие профессиональной мобильности студента - филолога и определяется его место в профессиогенезе личности.
Ключевые слова: профессиональная мобильность, профессиогенез, профессионально-коммуникативная компетенция филолога, коммуникативные умения.
FORMING OF PROFESSIONAL MOBILITY OF FUTER
PHILOLOGISTS
Ludmyla Ananieva
PHD, senior lecturer, Kyiv Borys Grinchenko University
Abstract: The article considers the problem of forming of professional mobility of future philologists.
Key words: professional development, professional mobility, communicative skills, professional competence of future philologists.
Постановка проблеми
Ознакою сучасного життя Укра!ни е змши, як мають глобальний характер, у вшх сферах життя. Сучасний стан суспшьства вимагае шдготов-лених людей, висувае новi вимоги до рiвня 1хньо! професшно! компетентности якостей особистостг здатност швидко адаптуватися до змш, критично ставитися до них, саморозвиватися, вибудовуючи певним чином свою особистють. Тому звертаемося до одного з найважливших ре-суршв модершзацп вггчизняно! освгги на сьогодш. Зпдно з Болонською декларацiею, продукт, який ми отримуемо в кшщ освггнього процесу, ха-рактеризуеться за трьома позищями: академiчна якiсть, яка включае три компоненти (професiйний, загальнокультурний, особистюно-розвиваючий); конкурентоспроможнiсть; академiчна мобiльнiсть. В нацю-нальнiй системi освiти академiчнiй якостi завжди придiлялась велика ува-га, i це мало сво! позитивнi результати. Конкурентоспроможнiсть та академiчна мобiльнiсть, що е складовою професшно! мобiльностi, е дещо
новими показниками якосл, як привносять елементи прагматичност i що-до способу викладання, i щодо способу використання отриманих знань. Освiтня система е досить складним механiзмом, i не може оперативно ре-агувати на потреби суспшьства. Проаналiзувавши сутнiсть суспшьних процесiв, ми трансполюемо його потреби на нашу власну дiяльнiсть, змшюемо И стратегiю, "перебудовуемося" особистiсно, ^ таким чином, по-чинаеться прогрессивна трансформащя усiх сфер життя суспшьства.
Наше дослiдження виконуеться в рамках науково! теми кафедри ро-мансько! фiлологii та порiвняльно-типологiчного мовознавства Ки!вського унiверситету iменi Бориса Грiнченка "Розвиток европейських мов та лгге-ратур в контекст мiжкультурноi комушкащ!'".
Тож, професшна мобiльнiсть являе собою ознаку професшно!' особи-стостi фахiвця ^ таким чином, !! формування мае стати складовою процесу професiйноi тдготовки студента-фiлолога.
Обрана тема зумовлена недостатньою вивченiстю питання про-фесiйноi мобшьност студентiв фiлологiчних спецiальностей в суто дидактичному його аспекл. Розвщки, якi iснують, зосереджують увагу здебшьшого на вирiшеннi проблеми в економiчному та соцiальному контекстах, хоча частше саме в педагогiчному контекст виникають питання: якими професiйними компетенщями мають володiтити студенти-фiлологи, щоб бути конкурентоспроможними на сучасному ринку пращ? яке мюце займае професiйна мобшьшсть в сучаснiй системi пiдготовки фшолога? якi найбiльш ефективнi засоби методичного виршення цього питання?
Мета статт - уточнити поняття професiйноi мобшьност як методично! категорii, визначити и змiст та мiсце у професiогенезi особистостi фiлолога.
Ананлiз останшх публiкацiй
Проблемi професiоналiзацii та професшного розвитку особистостi присвяченi роботи А.О. Деркач, В.Г. Зазикш, Е.Ф. Зеер, С.О. Климов, 1.С. Л.М. Мтна, Ю.1. Поваренков, А.О. Реан. Серед розвщок останнiх рокiв з проблем професшного розвитку в контекст формування професшно!' мобь льностi фахiвця важливе мiсце займають дослiдження О.Гусака, В. Ворон-ково!, Н. Ковалiско. В довщковш лiтературi знаходимо визначення професшно!' мобiльностi «як здатностi, готовностi особистост досить швидко i успiшно опанувати нову техшку та технологiю, набувати знання, умшня, яких бракуе, що забеспечуе ефективнiсть пiдготовки до ново! професшно! д1яльностЬ>[1, 24]. Багатий науковий доробок присвячений досль дженню професiйноi мобiльностi як суспiльного явища ( Б. Барбер, Ю. Вешг, Е. Гiдденс, П. Сорокiн). Б. Гершунський, Б. Мiтiна, I. Янжул до-слiджують поняття мобiльностi в юторичному аспектi. Мобiльнiсть як сощолопчна категорiя дослiджуеться в роботах Р. Бендшс, Т. Заславсько!, С.Лiпсет. та ш. В економiчному аспектi поняття професшно! мобшьност в умовах ринково! економiки дослiджуеться в наукових розвщках вггчизня-них учених О. Симончук, О. Щербак, Л. Данилова. Вивчення психолопч-
ного аспекту проблеми (В.Ковальова, В.Тихонович, М.Шабонова, Л.Левченко та ш.) частiше торкаеться питання психологiчноi готовностi до змши професii та причин, що дозволяють чи не дозволяють зламати тра-дицiйний стереотипи професiйноi поведiнки. Проанаизоваш вище до-слiдження свiдчать про те, що професшна мобiльнiсть е мiждисциплiнарним, комплексним явищем, яке передбачае широту подготовки фахiвця, його готовнють до стрiмких змiн у змют навчання, до оперативного реагування на можливi змiни у сферi професiйноi дiяльностi та безперервне тдвищення квалiфiкацii, здатностi постiйно анаизувати соцiально-економiчнi тенденцii, реалiзовувати нестандартнi ршення в си-туацii ринково!' конкуренцп.Тому пiдготовка фахiвцiв, здатних до про-фесiйноi мобiльностi, е однiею з найважливших тенденцiй, що визначають хщ модернiзацii та реформування нацiональноi системи освгги.
Виклад основного матерiалу досл1дження
Професiоналiзацiю визначають як процес становлення особистост професiонала, що починаеться з моменту формування професшного ште-ресу i тривае протягом усього професiйного життя людини. Професiогенез у широкому сенс - це поступовий, планомiрний, багатомiрний, безпере-рвний процес досягнення високого рiвня професiоналiзму, який забезпечуе професiйну iдентичнiсть, що сприяе цшсност особистостi та задо- волен-ню потреб суспiльного розвитку у трiадi «особистють^яльшсть-сощум» [2]. Видiляють три основш етапи професiогенезу з погляду становлення професшно1' «Я- концепцп»: етап орiентацii, у процесi якого вiдбуваеться професшне самовизначення i здiйснення особистiстю професшного вибо-ру, первинне планування власного професшного життя; етап навчання, у процес якого здшснюеться засвоення необхщних професiйних знань, умiнь i навичок, професшне «дозр1вання» особистостi, виникае реалютич-не уявлення про професiйне середовище, iдентифiкацiя з професiею; етап професшного функцюнування, що супроводжуеться розвитком професш-но! Я- концепцii особистостi [3]. В перюд пiдготовки фахiвця у вищому навчальному закладi здiйснюеться активний пошук можливостей розвитку, формування системи цшшсних орiентацiй, моделювання свого майбутньо-го, формування образу майбутньо1' професп. Саме на цьому етапi - еташ навчання - надзвичайно важливо сформувати у студентiв внутрiшне усвь домлення багатоварiантностi можливостей розвитку, умшнями сприймати свiт в русi, тобто формувати професшну мобiльнiсть [4, с. 115]. Кожному з етатв професюгенезу вiдповiдае свiй «продукт» особистiсного розвитку. Перехщ на кожний наступний рiвень професiоналiзму людина здiйснюе завдяки вдосконаленню професiйноi мобiльностi. Тож, професiйна мобшь-нiсть як особистiсна якiсть виступае як результат i як критерш оцiнки ре-зультативностi професiйного розвитку спещалюта, його професiоналiзму, i формуеться в сощальному, академiчному, культурному, сощокультурному та професiйному середовищi [5]. Поняття професiйноi мобiльностi розгля-даеться з одного боку, як змша позицш, спричинену зовнiшнiми фактора-
ми: низькою заробггньою платою, вiдсутнiстю робочих мюць, що зумов-люе необхщнють адаптуватися до нових умов; з другого боку професшна мобiльнiсть - це потреба самовдосконалення особистостi, що базуеться на стабшьних цiнностях - саморозвитку, самовизначенш - необхiдностi реаль зувати свою внутрiшню свободу, швидко реагуючи на потреби суспiльства завдяки освiченостi та професiйнiй компетентностi (Л.Н.Лесохша, Л.1.Рибникова). Професiйна мобiльнiсть е психолопчною готовнiстю фахь вця до виршення широкого кола виробничих питань, здатшстю оперативно, швидко перебудовуватись в залежност вiд ситуацii, оскiльки найбшьш ефективною вiдповiддю людини на невизначенють та проблемнiсть трудо-во! ситуацп е гнучюсть поведтки, що проявляеться в !! здатностi швидко змшювати стратегiю, або спосiб дiй у вщповщносл до умов, що змшю-ються. При цьому показником гнучкост е швидтсть змти стратегш в залежност вiд ситуацii (Л.П. Шевченко).М. Дьяченко, Е. Зеер та Л. Канди-бович визначають професiйну мобшьшсть як здатнiсть i готовнiсть особи-стостi досить швидко й усшшно опановувати нову технiку й технологш, виконувати новi виробничi завдання, здобувати вщсутш знання й умiння, що забезпечують ефективнiсть ново! професiйноi дiяльностi. Тож, профе-сiйна мобiльнiсть е мехашзмом соцiальноi адаптацii, що дозволяе людиш управляти ресурсами суб'ектност1 i професшною поведшкою. Роздiляемо думку Л. Горюново!, яка вважае, що професшну мобiльнiсть «варто визна-чати на рiвнi особистiсних якостей (адаптивнiсть, комушкатившсть, само-стiйнiсть, пристосовнiсть, цiлеспрямованiсть, щншсш орiентацii й установки, соцiальна пам'ять, критичне мислення, здатшсть до самотз-нання, саморозвитку, самоосвiти, соцiальна рухливють); на рiвнi характеристик дiяльностi (рефлексивнiсть, креативнiсть, проективнiсть, прогнозування, цшепокладання, гнучкiсть, пластичнiсть); на рiвнi процешв перетворення власно! особистостi, дiяльностi, навколишнього середовища» [6, 21]. Перелiченi психолопчш компоненти забезпечують суб'ектну акти-внють фахiвця у професiйному середовищi, яке постшно змiнюеться, що стимулюе фамвця ставити перед собою новi завдання i досягати ново! мети.
Професшна дiяльнiсть фiлолога, будь-то фшолог-дослщник, чи фiло-лог-практик пропонуе цшу низку рольових позицiй, якi протягом навчання мають ретельно дослiджуватись як самим студентом, так i пропонуватись в ходi викладання дисциплiн, запропонованих навчальним планом. Прий-няття студентом певно! ролi дозволило б йому сформувати гностичм професшт вмтня: самостшно формулювати комушкативш цiлi i контро-лювати !х досягнення, а також проанаизувати варiативнiсть стратегiй по-ведшки в рiзних професiйних ситуацiях. Крiм того, використання рольово! поведiнки дало б студентам можливють усвiдомити сво! слабкi i сильнi сторони, тобто провести самодiагностику. Студент усвiдомить вимоги, яю йому пред'являе та чи шша рольова поведiнка, i стввщнесе з ними сво! здiбностi i можливостi та визначить стратегiю свого подальшого розвитку
як фахiвця. 1стотну роль в цьому процес вiдiграе самооцiнка i здатнють до рефлексii. Самооцiнка, що розумiеться як моцiнка особистiстю сво1х мож-ливостей, якостей i мiсця серед шших людей", спiввiднесення знань про сво1 можливостi, здiбностi, особистiснi риси i можливi перетворення в предметному свiтi, в самому собi спрямоваш на «проектування себе» вiдповiдно до вимог майбутньо1' професiйноi дiяльностi. Рефлексившсть, креативнiсть, проективнiсть, прогнозування професiйноi поведшки в нав-чальнiй ситуацii забезпечать досягнення и гнучкостi та вмшня швидко змiнювати стратегiю . Таким чином формуються конструктивт вмтня. Процес проектування свое1' поведiнки в певних умовах пов'язаний зi здатнiстю узагальнення одержувано1' ззовнi iнформацii. Узагальненi знання i способи дiяльностi зберiгаються в пам'ятi у виглядi моделей. Модель професшно1' ситуацii, спецiально створена в навчальних умовах, вщобра-жае специфшу професiйноi поведiнки в певнiй ситуацп i е, таким чином, засобом передачi накопиченого професiйного досвiду. Використовуючи в навчальному процесi моделей ситуацш, як глобальних актiв професiйноi поведши в реальних професiйних умовах, ми формуемо спещальш ор-гатзаторсьт вмтня. спонтанно реагувати на постiйно мiнливi умови навчально1' ситуацii, коригувати поведшку, планувати i органiзовувати окремi фрагменти професшно1' дiяльностi. Орiентування в професшнш си-туацii i проектування поведшки в конкретних умовах умовах вимагають певного рiвня розвитку когштивних здiбностей майбутнiх фахiвцiв. Вшо-вий перюд вiд 18 до 21 року, який припадае на навчальний етап професiо-генезу психологами визначений як оптимальний в розвитку iнтелектуальних i логiчних здiбностей людини. Добре розвинене логiчне мислення i вербальний тип iнтелекту у вiцi 18-20 рокiв сприяють про-фесiйно спрямованого розвитку аналiтичних здiбностей студентiв. Оскшь-ки логiчне мислення вже досить розвинене, узагальнення е в цьому вшовому перiодi одним з головних компоненлв в структурi мислення, спо-стерiгаеться зростання можливост логiчного перетворення засвоеного ма-терiалу. Ця особливiсть дозволяе використовувати в навчальнш дiяльностi аналiтичнi здiбностi студенев, що дозволяють здiйснювати операцii в порiвняннi, диференцiацii та узагальнення отримано1' iнформацii.
Висновки
Професiйна мобiльнiсть фiлолога - це суб'ектна активнють студента, яку вш спрямовуе на формування професшних гностичних, конструктив-них та оргашзаторських вмiнь та спецiальних особистiсних якостей, яка у професiогенезi особистостi набувае максимального розвитку на етат нав-чання. Аналiз професiйноi мобiльностi як складово1' професiйноi компетен-тностi фшолога та визначення й' мiсця у професiогенезi особистостi, дозволить в подальшому представити 11 як набiр спещальних професiйно-комунiкативних вмiнь, що зробить бшьш конкретним пошук ефективних засобiв и формування.
Лггература:
1. Мещеряков Б. Г. Большой психологический словарь / Б. Г. Мещеряков, В. П. Зинченко. - М. : Прайм-Еврознак, 2003. - 672 с.
2. 7.Асеева Ю.О. Професюгенез професшних установок особистост [Електронний ресурс] / Ю.О. Асеева. - Режим доступу: Шр://1гЫв-nbuv.gov.ua/cgi-
ЫМгЫ8_пЬи^пгЫв_64.ехе?С21СОМ=2&12ШБ^иЖ^Р2ШБ^ИЖ N&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 &Image_file_name=PDF/NiO_2015_3_3.р df
3. Шадриков В. Д. Проблемы системогенеза профессиональной дея-тель-ности / В. Д. Шадриков. - М. : Наука, 1982. - 184 с
4. Гуляева Н. М. Мобшьнють викладачiв i студенлв: проблеми та орiентири // Матерiали VI щорiчноi мiжнародноi конференцii «Розбудова менеджмент-освiти в Укра!ш» (17 - 19 лютого 2005 року м. Дншропет-ровськ). - К. : Навч.-метод. центр «Консорщум iз удосконалення менедж-мент-освiти в Укра!ш», 2005. - С. 76 - 81.
5. Грицькова Н.В. Професшна мобшьнють фаивця: сутнiсть та структура [Електронний ресурс] / Н.В.Грицькова. - Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/pedagog/104/17521 -рг^евупа-тоЬйшв^ faxivcya-sutnist-ta-struktura.html
6. б.Грицькова Н.В. Професшна мобшьнють фамвця: сутнiсть та структура [Електронний ресурс] / Н.В.Грицькова. - Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/pedagog/104/17521 -profesijna-mobilnist-faxivcya-sutnist-ta-struktura.html
ОСОБЛИВОСТ1 МОН1ТОРИНГУ Ф1ЗИЧНОГО СТАНУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В У Ф1ЗИЧНОМУ ВИХОВАНН1
Дроздова Катерина Валерпвна
Старший викладач, кандидат педагоггчних наук,
кафедри теорИ I методики фгзичного виховання та спортивних дисциплгн Унгверситет К. Д. Ушинсъкого Украгна, м. Одеса, вул. Старопортофранювсъка 26
ОСОБЕННОСТИ МОНИТОРИНГА ФЫЗИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ В ФИЗИЧЕСКОМ
ВОСПИТАНИИ
Дроздова Екатерина Валерьевна
Старший преподаватель, кандидат педагогических наук кафедры
теории и методики физического воспитания и спортивных дисциплин
Универитет К. Д. Ушнского, Украина, г. Одесса, ул. Старопортофранковская 26
