CC BY
32
5. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога: учеб. пособие: В 2 кн. - 2-е изд., перераб.
и доп. / Е. И. Рогов. - М.: ВЛАДОС, 1999. - Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные
приемы и упражнения. - 480 с.
УДК 371.937
Н. Ю. КОЛЕСНИЧЕНКО
КОНЦЕПЦ1Я МОДЕРШЗАЦИ ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ БАКАЛАВР1В
РОМАНО-ГЕРМАНСЬКО1 Ф1ЛОЛОГИ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТШСНОГО
П1ДХОДУ
Висвтлено проблеми вдосконалення профестно'г тдготовки öaKanoepie романо-германськог фтологп. Особлива увага придыена проектуванню концептуальноi моделi модертзацп профестног тдготовки бaкaлaврiвромано-германськог фтологп на засадах компетенттстного тдходу. Вказано чинники, конкретизовано основт етапи, встановлено й охарактеризовано загальнодидактичш та специфiчнi принципи оргатзацп вказаного процесу.
Ключовi слова: модертзащя, профестна тдготовка, бакалавр романо-германськог фтологп, компетенттстний пiдхiд, лтгвокомуткативна компетенттсть.
Н. Ю. КОЛЕСНИЧЕНКО
КОНЦЕПЦИЯ МОДЕРНИЗАЦИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ
БАКАЛАВРОВ РОМАНО-ГЕРМАНСКОЙ ФИЛОЛОГИИ НА ОСНОВЕ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА
Отражены проблемы совершенствования профессиональной подготовки бакалавров романо-германской филологии. Особое внимание уделено проектированию концептуальной модели модернизации профессиональной подготовки бакалавров романо-германской филологии на основе компетентностного подхода. Указаны причины, конкретизированы основные этапы, установлены и проанализированы общедидактические и специфические принципы организации указанного процесса.
Ключевые слова: модернизация, профессиональная подготовка, бакалавр романо-германской филологии, компетентностный подход, лингвокоммуникативная компетентность.
N. Y. KOLESNICHENKO
THE CONCEPT OF MODERNIZATION OF PROFESSIONAL TRAINING OF BACHELORS OF ROMANCE-GERMANIC PHILOLOGY BASED ON COMPETENCE APPROACH
The article is focused on the problems of improving the professional training of bachelors of Romance-Germanic Philology. Particular attention is paid to the design of a conceptual model of modernization professional training of bachelors of Romance-Germanic Philology with competence-based approach being its ground. Main phases, general didactic and specific principles necessary for the organization of this process are highlighted.
Keywords: modernization, professional training, bachelor of Romance-Germanic Philology, competence-based approach, lingua-communicative competence.
Ввдповвдно до докуменпв Ради Свропи впродовж розвитку Болонського процесу шдхвд до визначення сутносп результату осв^и як можливо! основи формування загального розумшия змюту квашфшацш i ступешв став визначальним. У проект! «Налаштування освггшх структур» прюритетним напрямком спшьних зусиль названо визначення загальних i спещальних компетенцш випускнишв першого й другого циктв (ршшв) навчання, тд якими маються на увазi ступеш бакалавра i мапстра. Це означае, що компетентнiсний пiдхiд в освт з'явився й розвиваеться як альтернатива традицшному - когнiтивно-знанневому тдходу, оскшьки так звана «ЗУШвська» парадигма в наступний час значно втрачае свiй потенцiал в
системi освiти. Це, з одного 6оку, пояснюеться тим, що в сyчaсниx yмовax значно швидше вiдбyвaeться стapiния iнфоpмaцiï, нiж зaвеpшyeться пеpiод навчания в сеpеднiй чи вищш школi. З iншого - компетентшсний пiдxiд вiдобpaжae змiни й pозyмiннi змiстy освiти, який вже не фунтуеться на компонент ЗУН (знання, yмiния, навички), а пеpедбaчae опанування тими, xто навчаеться, важливж ключовиx фyнкцiй стосовно piзниx сфеp життя. У зв'язку з цим ^^pram компетентнiсного пiдxодy в системi вищо1' освiти забезпечуе нинi не економiчне зpостaния певно1' кpaïни, а пеpедyсiм piвень piзнобiчноï pозвиненостi та освiченостi особистостi.
1з сфеpи локально!' педагопчно1' теоpiï компетентнiсний пiдxiд в освт поступово пеpетвоpюeться на сустльно значуще явище, що пpетендye на pоль концептуально-методологiчноï основи сyчaсноï eвpопейськоï освiтньоï полiтики. Йдеться ^о те, щоб здiйснити системну модеpнiзaцiю eвpопейськоï освiти з метою узгодження на компетентнiснiй основi цiлей, змюту, фоpм, методiв i кiнцевиx pезyльтaтiв пpофесiйноï пiдготовки фaxiвцiв, як1 навчаються в бaкaлaвpiaтi та мaгiстpaтypi.
Компетентшсний n^x^ пеpедбaчae не конкpетнy обiзнaнiсть та поiнфоpмовaнiсть випускник1в бaкaлaвpiaтy, а устшне виpiшения ними склaдниx ^облем, як1 виникають y пpоцесi опанування новiтнix iнфоpмaцiйниx теxнологiй, в стосyнкax з iншими людьми, y пpaктичномy житп пpи виконaннi соцiaльниx i ^офе^йн^ pолей. Такий пiдxiд в освт пов'язаний з концепщею особиспсно оpieнтовaного навчания, оск1льки гpyнтyeться на особистосп бaкaлaвpa та може бути pеaлiзовaним i пеpевipеним лише в ^оцес виконания нею певного комплексу дш. Пpи цьому важливим е вмшня не тшьки опеpyвaти засвоеними знаниями, а й бути готовим змшюватися i пpистосовyвaтися до новж потpеб pинкy пpaцi, yпpaвляти iнфоpмaцieю, активно дiяти, швидко пpиймaти piшення, навчатись пpотягом життя.
Загальною вдеею компетентнiсного пiдxодy е компетентнiсно оpieнтовaнa освiтa бaкaлaвpiв, що спpямовaнa на комплексне опанування знань i способiв пpaктичноï дiяльностi, завдяки яким вони будуть здатними yспiшно pеaлiзyвaти себе в piзниx сфеpax життeдiяльностi. Чеpез це компетентнiсний пiдxiд означае пеpеоpieнтaцiю з пpоцесy навчания на pезyльтaт y дiяльнiсномy вимipi [1, c. 45]. Незважаючи на дослiджения в^гоняит нayковцiв (В. Бapкaсi, Н. Бiбiк, Л. Голубенко, Т. Доpонiнa, О. Овчapyк, О. Пометун, О. Савченко, С. Скидан, О. ^Ryp, Г. Штельмax та iн.), досвiд компетентнiстноï освiти бaкaлaвpiв pомaно-геpмaнськоï фiлологiï, а також пеpеxiд способш оpгaнiзaцiï ïx пpофесiйноï щдготовки на зaсaдax компетенттстного пiдxодy, майже не висвiтлено.
З огляду на новi виклики часу щодо полiпшення вищоï лiнгвiстичноï та iншомовноï педaгогiчноï освiти мета статп полягае в обгpyнтyвaннi концешyaльноï моделi пpофесiйноï подготовки бaкaлaвpiв pомaно-геpмaнськоï фшологи на зaсaдax компетеигнiстного пiдxодy.
У сучаснш педaгогiцi вищоï школи компетентшсний пiдxiд pозглядaeться як нова дидактична пapaдигмa i пpiоpитетний пpинцип оpгaнiзaцiï пpофесiйноï освiти бaкaлaвpiв, що зумовлюють оpieнтaцiю змiстy освiти остaннix на ^иЕ^^вий pезyльтaт - фоpмyвaння в нж певниx компетенцiй як готовносп й здaтностi фaxiвця виконувати визначеш види дiяльностi, пpaцювaти ефективно й ввдповвдально, зпдно з чiтко сфоpмyльовaними вимогами [2, с. ЗУ]. Тому компетентшсний пiдxiд y системi пpофесiйноï освiти найглибше вiдобpaжae модеpнiзaцiйнi ^оцеси, що нинi вiдбyвaються в yrix кpaïнax свiтy i пеpедyсiм Gвpопи.
Анaлiз спpоектовaниx eвpопейськими та у^ажь^ми вченими компетентнiсниx моделей фaxiвцiв зaсвiдчye, що по сyтi вони вжодять з подiбноï концепцiï, оскiльки з юнуючого piзномaнiття визначаються чотиpи види ключовж компетенцiй:
- iнстpyментaльнi, як включають пеpевaжио почaтковi здiбностi, бaзовi зaгaльнi знания i зaгaльнi знания за ^офеаею;
- мiжособистiснi, що описують готовнiсть до соцiaльноï взаемоди, yмiния пpaцювaти в гpyпi, здатшсть до сaмокpитики, пpиxильнiсть етичним цшностям, толеpaнтнiсть;
- системнi, як1 вiдобpaжaють здaтнiсть системно застосовувати отpимaнi знания на ^акти^, здiйснювaти дослiджения, генеpyвaти новi iдеï, адаптуватися до новж ситyaцiй тощо;
- спецiaльнi, яш xapaктеpизyють володiння ^ед^тою галуззю на певному piвнi [2, с. 68].
1снування piзниx шляxiв впpовaджения компетентшсного пiдxодy в пpофесiйнy освiтy
свiдчить пpо бaгaтогpaннiсть цieï пpоблеми. Вказаний пiдxiд означае спpямовaнiсть освiтнього пpостоpy на фоpмyвaния та pозвиток ключовж i пpедметниx компетентностей особистостi;
переорieнтацiю з процесу на результат освии в дiяльнiсному вимiрi i розгляд цього результату з погляду забезпечення спроможност майбутнього фахiвця вiдповiдати новим запитам ринку пращ. Його застосування в системi професшно! освiти дае можливiсть лiквiдувати розрив мiж когнiтивним, дiяльнiсним та особиспсним рiвнями розвитку майбутнього фахiвця. Компетенщя розглядаеться як освiтнiй результат, сукупшсть взаемопов'язаних якостей особистостi (знань, умшь, навичок, способiв дiяльностi), що задаються стосовно певного кола предмепв i процесiв та необхiднi для яшсно! продуктивно! дп стосовно них, а компетенттсть - як штегральна характеристика особистосп, що визначае володiння вiдповiдними знаниями i здiбностями, як1 дають змогу ефективно дiяти [2, с. 44].
У вказаному контекстi зауважимо, що, незважаючи на дослiдження окремих видiв компетенцiй, якi входять у структуру лшгвокомушкативно! та професшно! компетентносп випускпишв ВНЗ спецiальностi 6.020303 «Мова i лиература» (англiйська, нiмецька, французька, iспанська), що здiйснювалося переважно в галузi методики викладання iноземних мов, загальнодидактичш й лшгводидактичт питання, пов'язат з науково-методичним забезпеченням навчання студенпв на засадах компетентнiсного пiдходу, дотепер е дискусшними й остаточно невизначеними [3, с. 140]. Зважаючи на актуальшсть цього аспекту проблеми, що зумовлено динамшою розвитку Болонського процесу i реалiзацiею його провiдних цшей в Укра!т для досягнення ново! якосл вичизняно! освiти на основi отримання майбутнiми фахiвцями ключових предметних, соцiальних, особистiсних i професiйних компетенцш i компетентностей, ми приступили до проектування моделi модертзацп професшно! тдготовки бакалаврiв романо-германсько! фшологп на засадах компетенттсного пiдходу.
З урахуванням загального методолопчного принципу цiлiсностi i системносп вказаний процес уявляеться нам цшсною дидактичною системою, що динамiчно розвиваеться i складаеться iз взаемозумовлених i лсно пов'язаних мiж собою елеменпв, як1 зазнають впливу зовнiшнього соцюкультурного середовища, зокрема, штеграцп укра!нсько! вищо! школи з европейським науково-освiтнiм простором. Для цього спещально були проаналiзованi й узагальненi необхiднi вiдомостi про до^джуваний процес, як1 ретельно добиралися в результатi вивчення науково! лтаратури та власних спостережень за особливостями перебiгу реального навчально-виховного процесу у ВНЗ, що забезпечуе професiйну тдготовку бакалаврiв романо-германсько! фiлологi!.
Основою оргатзацп процесу професшно! тдготовки бакалаврiв романо-германсько! фшологи на засадах компетентнiсного тдходу як особливо! дидактично! системи е стратепчна мета, що полягае у формувант !х професiйно! компетентност як майбуттх суб'екпв сфер мiжкультурно! комуткацп та шкiльно! iншомовно! освiти. Це означае сприйняття випускпишв бакалаврiату фахiвцями, котрi вiльно володiють професiею, здатш на творчу працю у сферi мiжкультурно! комунiкацi!, перекладацьких та освггшх послуг на рiвнi европейських стандарпв, готовi до постiйного особистiсно-професiйного зростання, сощально! i професiйно! мобiльностi.
Визначивши мету професiйно! пiдготовки бакалавр1в романо-германсько! фшологп на засадах iдей компетенттсного пiдходу у виглядi отримання особливого освинього продукту -професiйно! компетентности ми виконали першу вимогу компетенттсного тдходу. Остання передбачае здiйснення мотторингу якосл !х професiйно! освiти на принципово новiй основi: крiзь призму ново! базово! категорi! «компетенттсть» (на вiдмiну вiд традицiйного когттивно-знанневого тдходу, зорiентованого на оцiнку якосп знань, умiнь i навичок - «ЗУН»).
Опираючись на результати до^джень стосовно навчання студентiв першого циклу вищо! освии в контекстi евроштеграцп Укра!ни [3; 4], нами встановлено, що оргатзащя процесу професiйно! тдготовки бакалаврiв романо-германсько! фiлологi! на засадах щей компетенттсного тдходу зумовлена наступними чинниками:
• соцiально-економiчними, полiтичними i духовними перетвореннями в укра!нському суспшьств^ структурним реформуванням вiтчизияно! системи вищо! лшгвютично! й iншомовно! педагогiчно! осв^и вiдповiдно до Болонсько! декларацi!;
• залежнiстю цього процесу вiд кон'юнктури ринку мiжкультурних комушкацш, перекладацьких та освiтнiх послуг, змши функцiй i видш спецiалiзацi! дiяльностi з використання iноземних мов, зростаючих вимог сустльства до представникiв цих професш;
• наявними iнформацiйно-технiчними, кадровими i фiнансово-матерiальними ресурсами вищо! школи, а також педагогiчними та дидактичними умовами й iн.
З урахуванням цього проектування моделi модершзаци професшно! пiдготовки бакалаврiв романо-германсько! фшологп на засадах компетентшсного пiдходу здiйснено на пiдставi реальних науково-освiтнiх ресурсiв, наявних на основних базах до^дження, а також певних можливостей для здшснення шновацшно-педагопчно! дiяльностi.
Основою i системоутворюючим елементом моделi модершзаци професшно! тдготовки бакалаврiв романо-германсько! фiлологii на засадах компетентшсного тдходу е мета, що зумовлюе функдiонування и провiдного - цшьового компонента, вiдповiдно до якого означена дидактична система спрямована на формування професiйноi компетентностi майбутнiх фахiвцiв. При цьому ця мета, передбачаючи використання дидактичних ресурсiв i можливостей компетентшсного тдходу в оргашзаци навчання студентiв, конкретизована за допомогою постановки наступних завдань, а саме:
- оволодшня бакалаврами романо-германсько! фiлологii фундаментальними теоретичними знаннями, що дають цшсне уявлення про змiст, структуру i функдii лiнгвiстичноi, перекладацько! i лiнгводидактичноi даяльносп, провiдних технологiй !х здшснення;
- засвоення ними провiдних способiв професiйного мислення i практичних дш, необхiдних для усп1шного виконання завдань мiжкультурноi, перекладацько!' та педагогiчноi дiяльностi з використанням iноземних мов в досягненш професiйних щлей;
- актуалiзацiя в студенлв потреби у професшному зростаннi, самопiзнаннi, самовизначеннi i самовихованш як майбутнiх фахшцш сфери мiжкультурноi комунiкацii, перекладацького сервiсу, лiнгводидактичних технологш;
- стимулювання тзнавально! мотивацii щодо набуття необхiдних для устшно! професшно! дiяльностi предметних, соцiальних, iндивiдуальних i персональних компетенцiй.
Дотримуючись настанов провiдних дидакпв вищо! школи щодо застосування засобш системного п1дходу до опису i пояснения дидактичних явищ (В. Бондар, А. Вербицкий, I. Кобиляцький, Л. Кондратова й iн.), модель модершзаци i вдосконалення професiйно! тдготовки бакалаврiв романо-германсько! фiлологi! на засадах компетентшсного тдходу представлена як цшсна система, що мае певш i взаемозв'язанi елементи: цiльовий, мотивацшно-стимулювальний, змiстовно-технологiчний i результативний.
Другим функцюнальним компонентом запропоновано! моделi е мотиващйно-стимулювальний, який грунтуеться на механiзмi дидактично! взаемодii бакалаврiв романо-германсько! фшологп з викладачами, котрi забезпечують !х професiйну п1дготовку. Так, зпдно з настановами компетентшсного тдходу позищя викладача мае перетворитися з формально! (носш навчально! iнформацii, що передбачено освишм стандартом спецiальностi «Мова i лиература») i пасивно! (транслятор шформацп) на дiеву (носiй соцiокультурних цшностей i рiзних компетенцiй) та активну (органiзатор i менеджер лiнгвiстичноi й шшомовно! педагогiчноi освiти). Це, по-перше, передбачае змiну власне дидактичних прюритепв викладачiв, оск1льки головним у навчанш стае не предмет, а особиспсть того, хто навчаеться i здобувае ввдповвдш компетенцii i компетентност1.
По-друге, компетентнiсний пiдхiд, як зазначае О. Цокур, змiнюе професiйно-педагогiчнi прiоритети викладача ВНЗ, адже вимагае доповнення його провщних професiйних функдiй як мовного i наукового консультанта й оргашзатора навчально-пiзнавальноi дiяльностi студентiв i сшвробиництва з ними новими аспектами дiяльностi у сферi освiтнього сервiсу:
- функцш маркетолога, котрий вивчае пропозици на ринку професiйно! працi бакалаврiв романо-германсько! фiлологii та попит на лшгвютичну й iншомовну педагогiчну осв^ на ринку освiтнiх послуг;
- функцш тдприемця у сферi освинього бiзнесу, що, враховуючи новi вимоги роботодавщв у сферi мiжкультурно! комушкаци, перекладацьких та освiтнiх послуг, впроваджуе педагогiчнi iнновацii в процес навчання майбутшх бакалаврiв романо-германсько! фiлологii;
- функцiй дагноста, який cnocTepirae за динамшою формування профеийно1 компетентносп майбутнiх бакалаврiв романо-германсько! фшологп та визначае piBHi ïï сформованосп у кожного з них;
- функцш диспетчера-адмшстратора, що здiйснюе корекцш й монiторинг якосл навчання бакалаврiв романо-германсько! фiлологiï та прик1нцевих результатв ïx лiнгвiстичноï, перекладацько! й шшомовно1' пeдагогiчноï освiти [6, с. 234].
Ввдповвдно до змiнeниx позицiй i ролей викладача у процeсi навчання бакалаврiв романо-германсько!' фiлологiï на засадах компетенттсного тдходу, на нашу думку, повинт ввдбутися кардинальнi змiни. Пeрeдусiм це змiна об'ектноï позицл (пасивне сприймання iнформацiï, формальна участь в групових формах комушкацл, заучування навчальних текслв, репродуктивне ïx ввдтворення тощо) студeнтiв на суб'ектну в зазначеному процесс Остання, як мшмум, передбачае:
- усвiдомлeння майбутнiм фаxiвцeм особистоï значущостi набуття нeобxiдниx для його майбутньоï кар'ери та життедiяльностi ключових, базових, соцiальниx, предметних компетенцш i профeсiйноï (лiнгвiстичноï, соцiокультурноï, соцiально-псиxологiчноï, шформацшно-iнформативноï, iншомовно-пeдагогiчноï, лiнгводидактичноï та перекладацько") компетентност пiд час навчання у ВНЗ;
- вияв майбутшми бакалаврами романо-гeрманськоï фiлологiï своеï освiтньоï компетенцд, тобто такого рiвня розвитку своï особистостi, який пов'язаний з яшсним опануванням змiсту лiнгвiстичноï, пeрeкладацькоï та iншомовноï пeдагогiчноï освiти (мобшьш знания, що постшно оновлюються, дiевi методи, як1 дають можливiсть використовувати щ знання в конкрeтнiй ситуаци, критичне мислення, що дозволяе ощнювати окрeмi iдeï стосовно ïx використання в тш чи iншiй ситуаци);
- здшснення студентами самостiйноï штуково", науково-дослiдницькоï та творчоï дiяльностi як менеджер1в самоосвiтнього процесу (за рахунок опанування провiдниx функцiй самоменеджменту) на пiдставi вияву пiзнавальноï iнiцiативи, iнтeлeктуально-мовлeнневоï та соцiальноï активностi, дeмонстрацiï вмшь з'ясовувати суперечносл, виявляти критичне мислення, висловлювати гшотези, узагальнювати i формулювати висновки.
Для цього, за нашим припущенням, проектування модeлi модeриiзацiï профeсiйноï пiдготовки бакалаврiв романо-гeрманськоï фiлологiï на засадах компетенттсного тдходу вимагае узгодження ввдповвдних до ïï стратeгiчноï мети i завдань принцитв навчання, що регулюють мexанiзм дидактичноï взаемодiï в мiкросистeмi «викладач - бакалавр романо-гeрманськоï' фiлологiï, який набувае профeсiйноï компетентности». У зв'язку з цим функцюнування мотивацiйно-стимулювального компонента фаxовоï тдготовки вказаних бакалаврiв на засадах компетенттсного тдходу здшснювалося шляхом використання наступних принципiв навчання:
• едностi науково-дослiдноï, навчально-пiзнавальноï i освiтньо-виxовноï дiяльностi студенпв;
• профeсiйноï спрямованостi, що передбачае перехвд вiд навчальноï дiяльностi студента до профeсiйноï дiяльностi фаxiвця;
• профeсiйноï' мобiльностi;
• мажорностi процесу навчання.
Невипадково серед загальнодидактичних принцитв оргатзаци фаxовоï' пiдготовки бакалаврiв романо-гeрманськоï фiлологiï на засадах компeтeнтнiсного тдходу, тд якими ми розумiемо провiднi iдeï, покладeнi в основу профeсiйно-пeдагогiчноï' дiяльностi викладачiв ВНЗ, визначено там:
- принцип сввдомосп й активносп навчання, що передбачае усвiдомлeния iндивiдуальноï значущостi компeтeнцiй, як1 набуваються майбутшми бакалаврами впродовж вивчення загальнонаукових, сощально-гумаштарних i спeцiальниx дисциплiн для устшносп ïx життедiяльностi й рeалiзацiï здобутих компетенцш;
- принцип науковосп i системности що передбачае набуття фундамeнтальноï тeорeтичноï' i практичноï пiдготовки майбуттх бакалаврiв до профeсiйноï саморeалiзацiï' на ринку мiжкультурниx, iншомовниx, перекладацьких, освишх послуг на пiдставi цiлiсного уявлення
про сутнiсть i структуру, а також функцп та проввдш технологи професiйноi дiяльностi фахiвдя-фiлолога у сферi використання iноземних мов;
- принцип проблемного викладу навчального матерiалу та дiалогiзацii дидактичного сп1лкування в системi «бакалавр - викладач» i «бакалавр - бакалавр», що передбачае треншг iнтелектуальних i професiйних функцш майбутшх фахiвцiв сфери мiжкультурноi, шшомовно! та педагопчно! комунiкацii в нестандартних ситуащях i набуття ними досв^ творчо! дiяльностi;
- принцип црового моделювання предметного i соцiального контекспв [1] майбутньо! професи фах1вця сфери романо-германсько! фшологп, що забезпечуе послвдовний перех1д вiд навчально-п1знавально! через квазшрофесшну та навчально-професiйну до професiйно! -мiжкультурноi, iншомовноi мовленнево!, перекладацько1 дiяльностi [7] i рольово! перспективи [4];
- принцип едносп навчання, наукового до^дження та виховання особистостi бакалавра як фахiвця, що забезпечуе його мобшьшсть у виборi мiсця працевлаштування, варiативнiсть у виборi професiйноi кар'ери та самовизначення у сферi мiжкультурно! комунiкацii, перекладацьких та iншомовно-педагогiчних послуг в ринкових умовах пращ.
Пришнцевим результатом модершзаци професшно! тдготовки бакалаврiв романо-германсько! фшологп на засадах компетентшсного тдходу повинен стати дуже високий р1вень сформованостi !х професшно! компетентносп в едносл двох провiдиих складових: професшно-лiнгвiстично! i профеийно-педагопчно!. Останнi тлумачаться головним критерiем оцшки якосл лiнгвiстично! й iншомовноi педагопчно! освiти в бакалаврiатi, а також досконалосп особистосл в реалiзацii основних професшних функцiй майбутнього фах1вця сфери шоземних мов.
Отже, з огляду на вимоги сьогодення щодо подальшого розвитку европейського освiтнього простору, до якого прагне вiтчизняна система вищо! лшгвютично! та iншомовноi педагогiчноi освпи, як альтернатива традицiйному виду навчання нами була розроблена модель модершзаци та вдосконалення професшно! тдготовки бакалаврiв романо-германсько! фшологп на засадах нового - компетентшсного тдходу, спрямована на формування !х професшно-лiнгвiстично! та професшно-педагопчно! компетентностi. Остання визнана европейською педагопчною спiльнотою провiдним критерiем визнання якостi вищо! освiти фахiвцiв у сферi iноземних мов i присудження вiдповiдних квалiфiкацiй.
Перспективи подальших розвшок вбачаемо у конкретизацii професiйно важливих якостей бакалавра романо-германсько! фiлологii як мовно! особистост!
Л1ТЕРАТУРА
1. Вербицкий А. А. Компетентностный подход и теория контекстного обучения / А. А. Вербицкий. -М.: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. - 136 с.
2. Компетентшсний шдхвд у сучаснш освт: свгтовий досввд та украшсью перспективи: бiблiотека з осв^ньо! полiтики / Н. М. Бiбiк, Л. С. Ващенеко, О. I. Локшина, О. В. Овчарук, Л. I. Паращенко, О. I. Пометун, О. Я. Савченко та ш. - К.: К. I. С., 2004. - 112 с.
3. Компетентность человека - новое качество образования: материалы XIII Всерос. совещания / под ред. А. В. Хуторского. - М.; Уфа: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2003. - Кн. 2. - 72 с.
4. Кондрашова Л. В. Высшая педагогическая школа и Болонский процесс: реалии и перспективы / Л. В. Кондрашова. - Кривой Рог: КГПУ, ИВИ, 2007. - 474 с.
5. Краковская О. С. Модель формирования организационно-управленческой компетенции бакалавров лингвистики / О. С. Краковская // Вестник Балтийского федерального университета им. И. Канта. - 2014. - Вып. 2. - С. 138-144.
6. Цокур О. С. Категория педагогического сознания в теории и практике профессиональной подготовки учителя: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01; 13.00.04 / О. С. Цокур. - Одесса, 1998. -464 с.
7. Шапошников К. В. Контекстный подход в процессе формирования профессиональной компетентности будущих лингвистов-переводчиков: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / К. В. Шапошников. - Йошкар-Ола, 2006. - 226 с.
